Класичні студії (Антикознавство) в Україні 🇺🇦🏛✍️🦉
1.77K subscribers
1.32K photos
37 videos
210 files
258 links
Канал створений для популяризації класичних студій в Україні та вітчизняних антикознавчих досліджень.
Новітні зарубіжні та українські праці з антикознавства та цікаві факти з давньогрецької і давньоримської історії, філософії та класичних мов.
Download Telegram
Поки збірні Англії 🏴󠁧󠁢󠁥󠁮󠁧󠁿 та Іспанії🇪🇸 готуються до завтрашньої фінальної гри у Євро-2️⃣0️⃣2️⃣4️⃣, доречно буде згадати -давньоримський Амфітеатр І ст. до н.е. 🏟у Пулі (Хорватія), зважаючи на його максимальну збереженість серед усіх подібного роду "колізеїв" - використовують наразі для проведення національних футбольних матчів ⚽️🥅
🔥236😭2🙏1
Історія_становлення_та_розвитку_філології_в_Університеті_святого.pdf
1.7 MB
Історія антикознавства у КНУ імені Тараса Шевченка

Сьогодні, 15 (27) липня відзначається славний 1️⃣9️⃣0️⃣-річний ювілей одного з ключових осередків антикознавчих студій на території України - Київського національного університету імені Тараса Шевченка!
Саме в ньому класичні студії від самого початку і до сьогодні розкрилися у повній мірі - класична філологія, історичне та філософське антикознавство.
Вітаю Шановних Колег і Друзів з прекрасним і величним ювілеєм іта вважаю логічним поділися текстами дисертацій, які якраз розкривають славну історію формування та функціонування антикознавчих досліджень у Шевченковому Університеті.

#класика_в_Україні
14🔥4👍1
П'ята школа з антикознавства.docx
45 KB
Програма «П’ятої Школи з антикознавства»
(22 – 28 липня 2024 р.)

Школа проходить онлайн та офлайн
Офлайн в Одесі, за адресою Канатна, 79, простір «Підпілля».

Онлайн за посиланням у Зумі:
Тема: V Школа з антикознавства
https://us05web.zoom.us/j/86054856789?pwd=RXBlNXYrMW9vTjcxdCtHT1ArMk9nUT09
Ідентифікатор конференції: 860 5485 6789
Код доступу: n4TkLy

#класика_в_Україні
👍8👏3
Нова книга професора Андрія Содомори

У видавництві «Апріорі» вийшла друком нова книга патріарха вітчизняного перекладу з класичних мов професора Львівського національного університету імені Івана Франка Андрія Содомори «Жива античність».

Це поетизована розповідь про великих майстрів слова Стародавньої Греції та Риму.
Оповідаючи про їхнє життя і творчість, автор - Андрій Содомора – розмірковує про добро і зло, обов’язок, справедливість, вірність і честь, – проблеми, однаково близькі для всіх часів. Оновлене та багато ілюстроване видання стане чудовим провідником у світі античної літератури.


🔻Замовити можна на сайті https://bit.ly/3LITUl7

Доставка безкоштовна + кешбек до 10%

#книжкові_новинки
🔥136❤‍🔥1
Символи деяких полісів на давньогрецьких монетах

#культурологічні_нотатки
😍195👍4
Про приготування двох видів млинців 🥞у стародавніх греків (рецепт від Галена)

Хоча греки були дуже ранніми пташками і снідали на зорі, втім, ніщо не заважає і нам зараз поласувати давньогрецькими млинцями (за збереженими рецептами).

Млинці - тагеніти або тагенії (ταγηνίτης/ταγηνίας від τάγηνον «сковорода») і стетити (σταιτίτης від σταῖς – полб'яне тісто) - улюблений греками варіант сніданку, за греками варіант сніданку, за греками варіант сніданку.
Зі свідчень Афінея ми можемо зробити висновок (XIV.55), що стетити були схожі на наші оладки: рідке тісто з медом виливалося на сковороду, а зверху додавали насіння кунжуту і розкришений сир. Стетіти непогано було подати і як весільне частування.

Втім найпоширенішим варіантом для сніданку були, мабуть, тагенії. Комедіограф Кратін з поетичним запалом описував гарячі тагенії, що випадали, подібно до роси, з ранку [Cratin.125]. Поет Магнет, якого разом із Кратіном цитує Афіней, додає, що особливо гарні вони, политі медом [Magn.1].

У Галена та Апіція ми знайдемо докладний опис рецепту млинців. Зупинимося на варіанті Галена – адже лікар явно поганого не порадить😉. У праці De alimentorum facultatibus/«Про властивості харчових продуктів» (I.3.) послідовність дій така: оливкову олію вилити в сковороду і поставити на бездимний вогонь; коли олія нагріється додати борошно, змішане з великою кількістю води. У процесі обсмажування тісто швидко схоплюється і густіє, подібно до свіжого сиру в кошиках - в цей момент млинець потрібно перевернути. І так два чи три рази, поки млинець не засмажиться. Гален рекомендує доповнити гарячий млинець медом або морською сіллю.

Смачного та гарного дня!😋

#культурологічні_нотатки
🔥116
How Plato Writes.fb2
1 MB
Монографія "Як Платон пише"📜✍️

Пропоную Вашій увазі одну з найцікавіших 🤩 (як на мене) минулорічних монографій присвячених Платону від класика сучасного західного філософського антикознавства Малколма Шофілда.


Анотація
Платон — філософський письменник незвичайної та геніальної багатогранності. Його роботи викликають суперечки, але також сповнені алегорій, образів, міфів, парадоксів та інтертекстуальності. Він проникливо характеризує учасників розмови, яких зображує. Іноді він складає вигадані діалоги в драматичній формі, а іноді — як розповіді.

У цій книзі всесвітньо відомий учений з класичних студій Малколм Шофілд ілюструє різноманіття літературних засобів, які Платон використовує для досягнення своїх філософських цілей. Науковець черпає ключові уривки для обговорення, зокрема з різних діалогів мислителя, тим самим показує, як реконструкція оригінального історичного контексту діалогу та його передбачуваної аудиторії є важливою для розуміння підходу Платона.

Книга відкриє очі читачам усіх рівнів знань про філософа на майстерні здібності Платона саме як письменника та на те, наскільки розуміння цього є вирішальним, якщо ми хочемо оцінити його філософський доробок.

#антична_філософія
🔥12👍31
Про спеку ☀️🔥 у класичних мовах

Поки ми нарешті пережили непрості літні кліматичні умови, пропоную розглянути як у класичних мовах позначалася спека.

ГРЕКА
У давньогрецькій мові одна з лексем на позначення цього природного явища був іменник "ἥλιος". Звичайно усталено це слово означає "Сонце" ("геліос"), але в контексті нашої тематики ми його зустрічаємо у Платона і Лукіана [Pl.Phd.116e; Luc.Nav.35, Herm.25].

Більш поширеним на позначення спеки в античних текстах зустрічається безперечно такий іменник "θέρμη" , або θέρμᾰ (q.v.) [Hp.VM19, LXXSi.38.28, Act.Ap.28.3; Olymp.in Mete.98.20; Pherecr.158, Pl.Tht.178c; Arist.Pr.862a18: Pl., Hp. Epid.7.51, Th.2.49, Arr.An.2.4.8.]. Як ми бачимо він вживається у медичних, філософських, історіографічних та біблійних книгах.

Водночас, найбільш архаїчними словами є "πῠρετός" у Гомера [Il.22.31] і "ΐδος", яке ми бачимо у Гесіода та філософа Емпедокла [Hes.Sc.397; Emp.62.5].

Доречним буде згадати дієслово "καίω", яке означає обпалювати, обсмажувати. Саме його по відношенню до людей вживає Геродот і Платон [ Hdt.3.104; Pl.Cra.413b]. Також у давньогрецького філософа спостерігаємо неодноразове вживання "πά̆θη" не в якості страждань, випробовувань, а саме як задухи від спеки [Pl.Phlb. 32a, Lg.728c, 865e, 866b].

ЛАТИНА
Латинська мова трохи менш наповнена синонімічним рядом, який позначає "спеку". Одне з перших слів слід зазначити - "aestas", яке зустрічається у Вергілія та Горація, "саumа" у латинській Біблії [Vulg. Job, 30, 30] та "ignis".

#філологічні_нотатки
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🔥6👍51
3D-реконструкція одягу мікенської та мінойської культур

Сьогодні натрапив на чудові 😍 реконструкції (https://sketchfab.com/usfidex/collections/minoan-and-mycenaean-costumes-c9cb8190745c4db9adff4cc630e628f6) мінойського і мікенського жіночого одягу від USF Institute for Digital Exploration (IDEx). Зверніть увагу, у них там на сайті багато прекрасного.

І взагалі, якщо Ви викладаєте, особливо онлайн, і самі збираєте презентації, то на скетчфабі чого тільки немає з античного доробку: архітектура, зброя, предмети мистецтва, та й та ж кераміка (https://sketchfab.com/alexattia/collections/ciao-ceramique-italiote-en-acces-ouvert-d828509d37a14f3b87d4ea3557b69ef8) адже, наприклад, тут можна взяти вазу і гарненько покрутити навколо своєї осі, подивитися, як на форму лягає малюнок, звернути увагу на технічні тонкощі кріплення ручки тощо.

#корисні_посилання #жінки #цифровізація_класики #електронні_ресурси
❤‍🔥111
Карта поширення виноградарства в стародавньому Середземномор'ї 🏺🍇 🍷

Найдавніші докази споживання вина датуються 6000 р. до н. е. на Кавказі. Звідти виноградну лозу почали вирощувати імперії бронзового віку, включаючи вавилонян, ассирійців, хетів і єгиптян.

Мінойці познайомилися з єгипетськими методами виноробства приблизно в 1800 році до нашої ери, і вони поширили виноград в Егейському морі, де його також оцінили мікенці.

З крахом бронзового віку в 1200 р. до н. е. саме фінікійці-мореплавці та греки-першопрохідці поширили ці фрукти на далекі береги. Вони також стикалися з дикорослими сортами винограду та використовували техніку землеробства та бродіння, яку вони відточували протягом століть.

Завдяки своєму прикладу римляни поширили свою культуру виноробства на нові землі, які вони завоювали, багато з яких стали в результаті одними з найкращих виноробних регіонів у світі сьогодні.


#антична_географія
🥰9🍾84
Сьогодні рівно 2️⃣роки антикознавчому ТГ-каналу 🎉🏛️✍️


Дякую щиро 🥰 кожній/кожному за його підтримку, увагу та інтерес до публікацій, а особливо за поширення інформації про нього 🫶🙌🤗


P.S.
буду вдячний за Ваші можливі нові ідеї, питання та щоб більше цікавого хотілося прочитати і дізнатися в контексті класичних студій☺️
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🔥30🍾95❤‍🔥3💋1
Платонівська версія приказки "не зная броду не суйся в воду"

У деяких діалогах давньогрецького філософа Платона зустрічається доволі цікавий вислів: "[починати] навчатися гончарному мистецтву з піфосу" (ἐν τῷ πίθῳ τὴν κεραμείαν ἐπιχειρεῖν μανθάνειν) [Gorg. 514e; Laches.187b]. Піфос - величезний керамічний посуд для оливкової олії або зерна, виготовлення якого в силу величини вимагало великої майстерності. До речі саме у такому посуді (а не в бочці!) і жив Діоген Сінопський і саме його відкрила (а не "скриньку") Пандора у славнозвісному міфі Гесіода.

Ця платонівська приказка містила глузування з людей, які відразу ж бралися за складне починання, не знаючи його азів, адже гончар не починає своє мистецтво відразу з діжки, тобто з найбільшого посуду, а з деяких дрібних вазочок, де невелика шкода, якщо щось піде не так.

Втім, послідовник Арістотеля, Дікеарх по-іншому розуміє цей вислів, наголошуючи, що кожен майстер має займатися своєю справою, як візник має керувати колісницею, моряк — керувати кораблем, лікар — лікувати хвороби. Це було б абсурдно, якби гончар займався візництвом, тобто справою, яка не є його, і не більше у діжці. Тому до цього підходить вислів Цицерона «Хай кожен займається тією справою, яку знає» (лат. Quam quisque novit artem, in hac se exerceat) [Cic.Tusc.disp 1.18].

Цікаво, що вислів Платона згадує в одній з праць, патрист Григорій Богослов: "Також Григорій Богослов в «Апології про втечу» говорить:'Ті, хто намагається навчати інших, перш ніж самі достатньо навчаться, і як у діжці, що кажуть, вчаться гончарній справі, намагаючись виховати благочестя у душах інших, здаються мені людьми, вкрай нерозумними" [PG 35, 456B]

#філологічні_нотатки
#перекладаючи_Платона
🔥132👍2👏2
Переглядаючи фотоархіви - у телефоні, фотоальбомах, ноутбуках, неминуче виникають рефлексіі над сприйняттям часу🕰 🤔 - чомусь нам завжди кращим здається минуле, або видається, що ще кращим буде далі, майбутнє.

Мабуть, недарма у давнину (починаючи від «Од» Горація [Odes 1.11]) і виник славнозвісний вислів «carpe diem» - лови момент, в тому сенсі, що цінуй цю мить, бережи те, що маєш тут і зараз…

А тому, час, як на мене, він завжди кращий, особливо тоді, коли живі і здорові наші найдорожчі…рідні та близькі Серцю Люди🦉🥰🤗

#рефлексії_антикознавця
❤‍🔥154🔥1
Вийшов друком ІІІ том перекладу "Від заснування міста" Тита Лівія

У славнозвісному гуманітарному видавництві "Дух і літера" вийшов наклад третього тому перекладу з латини українською однієї з найкращих праць з історії Стародавнього Риму- Тита Лівія "Від заснування міста"

Тут можна замовити і погортати фрагмент книги - https://duh-i-litera.com/bookstore/vid-zasnuvannja-mista-knigi-xxixxv-vidannja-trete


#книжкові_новинки #переклади_українською
🔥227🎉4
Як завжди - мудра порада від Сократа в непрості часи 😁😄😉

#іронія_античності
🤣16🔥81😁1🙈1
Працюючи над робочою програмою, випадково наштовхнувся на прекрасний і доволі рідкісний сюжет зображений на мозаїці XVI ст. в одному з італійських монастирів "Зенон показує учням двері істини та хиби".

Давньогрецький філософ Зенон Елейський відомий перш за все формулюванням апорій, тобто зовні парадоксальним міркуванням на тему про рух і множинність.

Як на мене, це дуже красномовний сюжет, особливо щодо того, що двері правди та омани виглядають фактично однаково. Ніби Зенон показує наскільки ми часто помиляємося у своїх судженнях та умовиводах щодо того, що є істинним та хибним, вічним та мінливим, земним та небесним, глибоким та поверхневим, головним та другорядним.

#антична_філософія
❤‍🔥145👏5
Репозитарії дисертацій доктора філософії з класичних студій Оксфордського та Кембриджского університетів


Факультету класичних студій Оксфордського університету (2015-2024 рр.) - https://ora.ox.ac.uk/collections/thesis?division=HUMS&f%5Bf_contributors__department%5D%5B%5D=Classics+Faculty&f%5Bf_contributors__division%5D%5B%5D=HUMS&f%7Bf_contributors__division%7D=HUMS&q=&search_field=all_fields

Факультету класичних студій Кембриджського університету (1999-2024 рр.) - https://www.repository.cam.ac.uk/collections/889900b7-1c8f-472a-9632-a23f7a532602?cp.page=1

В обох репозитаріїв багато текстів саме у вільному доступі. Є можливість пошуку за ключовими словами.

Гадаю це стане у нагоді для Колег-філологів і не тільки🤝🤗

#корисні_посилання #електронні_ресурси
🔥13👍72👏1
Виходить друком переклад украіїнською другого тому «Порівняльних життєписів Плутарха

Незабаром, у вересні у видавництві «Стилет і Стилос» має вийти вперше українською 🇺🇦 другий том славнозвісних і вічно актуальних «Порівняльних життєписів» Плутарха.

Передзамовлення вже відкрито на сайті видавництва - https://stiletto.com.ua/catalog/plutarh-porivnyalni-zhyttyepysy-drugyj-tom-peredzamovlennya/


#переклади_українською
#книжові_новинки
🔥216👍3
Перечитую зараз французький🇫🇷 7-ми томник "Dictionnaire des philosophes antiques".📚..Отже якщо говорити про літеру "А" у цьому найбільш повному словнику античних філософів, то можна побачити такі цікавинки:

1) був ще один Анаксімандр Мілетський, але вже історик V ст. до н.е., який написав працю "Про піфагорійські символи";
2) був також філософ з іменем Архімед, але з міста Тралли (сучасне турецьке місто Айдин), який був автором коментарів на праці Гомера і Платона;
3) було два античних філософи з іменем "Аристократ", один піфагорієць з міста Регій, а інший Магнезійський - стоїк;
4) Арістофан - це ще (окрім комедіографа) був один з учнів Арістотеля, перипатетик, фрагменти праці "Про безболісність" якого збереглися у фрагментах Оксірінхського папірусу;
5) були також два неоплатоніки учні Аммонія Сакаса - Асклепії.


Також під літерою А - зустрічаємо понад 1️⃣0️⃣-ох філософинь: Есара Луканська, Арета Кіренська, Едесія Олександрійська, Амфіклея, Арігнота, Аррія Старша і Аррія Молодша, Артемісія, Асклепігенія, Аттія, Аксіофея Фліунтська.



(Υ.Γ. буду періодично ділитися фактами з цього фундаментального словника)

#антична_філософія
🔥12👍8👏1🤔1
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Вчора у Парижі відкрилися 325-ті Олімпійські ігри (якщо рахувати ті, які проводилися ще в античності). Уперше про Олімпійські ігри нам відомо з поезії Піндара та його "Олімпійських од" на честь переможців цих ігор.

Пропоную подивитися прекрасне відео з ожившими грецькими скульптурами під час відкриття літніх Олімпійських ігор у 2004 році на Батьківщині європейського спорту.

#культурологічні_нотатки
🥰17🔥7👍3👏2😍1