На цьому тижні отримав довгоочікуваний атестат вченого звання - Дякую щиро усім та кожній/кожному, хто допомагав, сприяв і надихав на цьому шляху, зокрема і Шановним Підписникам ТГ-каналу 🤗☺️

Офіційний кіно-трейлер "Гладіатору ІІ" (українською) 🎬🎥🇺🇦

Восени, у листопаді 2024 р. має вийти друга частина славнозвісного сюжету про Стародавній Рим.

Дія фільму «Гладіатор ІІ» розгортається в Римі під час правління імператора Коммода (180—192 роки). Дія сиквела згідно з планами, озвученими у 2022 році, відбуватиметься через 25 років. Головний герой фільму — племінник Коммода Луцій.

Пропоную Вашій увазі офіційний трейлер українською мовою.

Про те як буде "дисертація" давньогрецькою і її зв'язок з пам'яттю

Всім відомо, що лексема "дисертація" походить від лат. іменника "dissertātio", яке означає написаний трактат вже у Авла Геллія та Плінія [Gell. 1, 2, 6; 10, 4, 1; 14, 3, 5; Plin. 10, 68, 87, § 190]. Етимологія ж цього слова від disserere «обговорювати, досліджувати», від двох дієслів dis- «розрізняти» (див. dis-) + serere «з’єднати разом, поставити в ряд, розташувати (слова)»

Водночас, згідно давньогрецько-англійського "Словника Ліддл-Скотта" (LSJ, р. 1889), "дисертація", тобто написаний трактат "ὑπόμνημα" (hy.póm.nɛː.ma) згадується уперше по відношенню до напрацювань піфагорійця Архіта Тарентського у роботі Діогена Лаерція "Про життя і висловлювання достославних філософів" [VIII 80]. а потім вже у елліністичного поета Сотада Маронейського [ Sotad.Com.1.35, 7,] і епікурейського філософа Деметрія Лаконського [Demetr.Lac.Herc.1014.6].

Цікаво, що ключове значення цього давньогрецького іменника ("ὑπόμνημα" ) - згадування, нагадування. Відповідно, недарма у дисертаціях неодмінно є згадки та цитати науковців з тієї чи іншої проблематики.

#давньогрецька_у_житті
#філологічні_нотатки

Поки збірні Англії 🏴󠁧󠁢󠁥󠁮󠁧󠁿 та Іспанії🇪🇸 готуються до завтрашньої фінальної гри у Євро-2️⃣0️⃣2️⃣4️⃣, доречно буде згадати -давньоримський Амфітеатр І ст. до н.е. 🏟у Пулі (Хорватія), зважаючи на його максимальну збереженість серед усіх подібного роду "колізеїв" - використовують наразі для проведення національних футбольних матчів ⚽️🥅

Програма «П’ятої Школи з антикознавства»
(22 – 28 липня 2024 р.)

Школа проходить онлайн та офлайн
Офлайн в Одесі, за адресою Канатна, 79, простір «Підпілля».

Онлайн за посиланням у Зумі:
Тема: V Школа з антикознавства
https://us05web.zoom.us/j/86054856789?pwd=RXBlNXYrMW9vTjcxdCtHT1ArMk9nUT09
Ідентифікатор конференції: 860 5485 6789
Код доступу: n4TkLy

#класика_в_Україні

Нова книга професора Андрія Содомори

У видавництві «Апріорі» вийшла друком нова книга патріарха вітчизняного перекладу з класичних мов професора Львівського національного університету імені Івана Франка Андрія Содомори «Жива античність».

Це поетизована розповідь про великих майстрів слова Стародавньої Греції та Риму.
Оповідаючи про їхнє життя і творчість, автор - Андрій Содомора – розмірковує про добро і зло, обов’язок, справедливість, вірність і честь, – проблеми, однаково близькі для всіх часів. Оновлене та багато ілюстроване видання стане чудовим провідником у світі античної літератури.


🔻Замовити можна на сайті ➡https://bit.ly/3LITUl7

✅ Доставка безкоштовна + кешбек до 10%

#книжкові_новинки

Символи деяких полісів на давньогрецьких монетах

#культурологічні_нотатки

Про приготування двох видів млинців 🥞у стародавніх греків (рецепт від Галена)

Хоча греки були дуже ранніми пташками і снідали на зорі, втім, ніщо не заважає і нам зараз поласувати давньогрецькими млинцями (за збереженими рецептами).

Млинці - тагеніти або тагенії (ταγηνίτης/ταγηνίας від τάγηνον «сковорода») і стетити (σταιτίτης від σταῖς – полб'яне тісто) - улюблений греками варіант сніданку, за греками варіант сніданку, за греками варіант сніданку.
Зі свідчень Афінея ми можемо зробити висновок (XIV.55), що стетити були схожі на наші оладки: рідке тісто з медом виливалося на сковороду, а зверху додавали насіння кунжуту і розкришений сир. Стетіти непогано було подати і як весільне частування.

Втім найпоширенішим варіантом для сніданку були, мабуть, тагенії. Комедіограф Кратін з поетичним запалом описував гарячі тагенії, що випадали, подібно до роси, з ранку [Cratin.125]. Поет Магнет, якого разом із Кратіном цитує Афіней, додає, що особливо гарні вони, политі медом [Magn.1].

У Галена та Апіція ми знайдемо докладний опис рецепту млинців. Зупинимося на варіанті Галена – адже лікар явно поганого не порадить😉. У праці De alimentorum facultatibus/«Про властивості харчових продуктів» (I.3.) послідовність дій така: оливкову олію вилити в сковороду і поставити на бездимний вогонь; коли олія нагріється додати борошно, змішане з великою кількістю води. У процесі обсмажування тісто швидко схоплюється і густіє, подібно до свіжого сиру в кошиках - в цей момент млинець потрібно перевернути. І так два чи три рази, поки млинець не засмажиться. Гален рекомендує доповнити гарячий млинець медом або морською сіллю.

Смачного та гарного дня!😋

#культурологічні_нотатки

Монографія "Як Платон пише"📜✍️

Пропоную Вашій увазі одну з найцікавіших 🤩 (як на мене) минулорічних монографій присвячених Платону від класика сучасного західного філософського антикознавства Малколма Шофілда.


Анотація
Платон — філософський письменник незвичайної та геніальної багатогранності. Його роботи викликають суперечки, але також сповнені алегорій, образів, міфів, парадоксів та інтертекстуальності. Він проникливо характеризує учасників розмови, яких зображує. Іноді він складає вигадані діалоги в драматичній формі, а іноді — як розповіді.

У цій книзі всесвітньо відомий учений з класичних студій Малколм Шофілд ілюструє різноманіття літературних засобів, які Платон використовує для досягнення своїх філософських цілей. Науковець черпає ключові уривки для обговорення, зокрема з різних діалогів мислителя, тим самим показує, як реконструкція оригінального історичного контексту діалогу та його передбачуваної аудиторії є важливою для розуміння підходу Платона.

Книга відкриє очі читачам усіх рівнів знань про філософа на майстерні здібності Платона саме як письменника та на те, наскільки розуміння цього є вирішальним, якщо ми хочемо оцінити його філософський доробок.

#антична_філософія

3D-реконструкція одягу мікенської та мінойської культур

Сьогодні натрапив на чудові 😍 реконструкції (https://sketchfab.com/usfidex/collections/minoan-and-mycenaean-costumes-c9cb8190745c4db9adff4cc630e628f6) мінойського і мікенського жіночого одягу від USF Institute for Digital Exploration (IDEx). Зверніть увагу, у них там на сайті багато прекрасного.

І взагалі, якщо Ви викладаєте, особливо онлайн, і самі збираєте презентації, то на скетчфабі чого тільки немає з античного доробку: архітектура, зброя, предмети мистецтва, та й та ж кераміка (https://sketchfab.com/alexattia/collections/ciao-ceramique-italiote-en-acces-ouvert-d828509d37a14f3b87d4ea3557b69ef8) адже, наприклад, тут можна взяти вазу і гарненько покрутити навколо своєї осі, подивитися, як на форму лягає малюнок, звернути увагу на технічні тонкощі кріплення ручки тощо.

#корисні_посилання #жінки #цифровізація_класики #електронні_ресурси

Карта поширення виноградарства в стародавньому Середземномор'ї 🏺🍇 🍷

Найдавніші докази споживання вина датуються 6000 р. до н. е. на Кавказі. Звідти виноградну лозу почали вирощувати імперії бронзового віку, включаючи вавилонян, ассирійців, хетів і єгиптян.

Мінойці познайомилися з єгипетськими методами виноробства приблизно в 1800 році до нашої ери, і вони поширили виноград в Егейському морі, де його також оцінили мікенці.

З крахом бронзового віку в 1200 р. до н. е. саме фінікійці-мореплавці та греки-першопрохідці поширили ці фрукти на далекі береги. Вони також стикалися з дикорослими сортами винограду та використовували техніку землеробства та бродіння, яку вони відточували протягом століть.

Завдяки своєму прикладу римляни поширили свою культуру виноробства на нові землі, які вони завоювали, багато з яких стали в результаті одними з найкращих виноробних регіонів у світі сьогодні.


#антична_географія

Платонівська версія приказки "не зная броду не суйся в воду"

У деяких діалогах давньогрецького філософа Платона зустрічається доволі цікавий вислів: "[починати] навчатися гончарному мистецтву з піфосу" (ἐν τῷ πίθῳ τὴν κεραμείαν ἐπιχειρεῖν μανθάνειν) [Gorg. 514e; Laches.187b]. Піфос - величезний керамічний посуд для оливкової олії або зерна, виготовлення якого в силу величини вимагало великої майстерності. До речі саме у такому посуді (а не в бочці!) і жив Діоген Сінопський і саме його відкрила (а не "скриньку") Пандора у славнозвісному міфі Гесіода.

Ця платонівська приказка містила глузування з людей, які відразу ж бралися за складне починання, не знаючи його азів, адже гончар не починає своє мистецтво відразу з діжки, тобто з найбільшого посуду, а з деяких дрібних вазочок, де невелика шкода, якщо щось піде не так.

Втім, послідовник Арістотеля, Дікеарх по-іншому розуміє цей вислів, наголошуючи, що кожен майстер має займатися своєю справою, як візник має керувати колісницею, моряк — керувати кораблем, лікар — лікувати хвороби. Це було б абсурдно, якби гончар займався візництвом, тобто справою, яка не є його, і не більше у діжці. Тому до цього підходить вислів Цицерона «Хай кожен займається тією справою, яку знає» (лат. Quam quisque novit artem, in hac se exerceat) [Cic.Tusc.disp 1.18].

Цікаво, що вислів Платона згадує в одній з праць, патрист Григорій Богослов: "Також Григорій Богослов в «Апології про втечу» говорить:'Ті, хто намагається навчати інших, перш ніж самі достатньо навчаться, і як у діжці, що кажуть, вчаться гончарній справі, намагаючись виховати благочестя у душах інших, здаються мені людьми, вкрай нерозумними" [PG 35, 456B]

#філологічні_нотатки
#перекладаючи_Платона