Пропоную Вашій увазі переклад українською🇺🇦 Андрія Содомори збірки "Загадок" пізньолатинського автора Симфосія Схоластика (V ст. н.е.).

Анотація
Вперше перекладені тут повністю, —не так для відгадування, як для нагадування про те, що на світ речей, природний світ,
людина покликана дивитись — дивуючись. Якщо знання живить думку, то подив спонукає її до руху. Спробою таких «мандрівок» думки є есеїстичні коментарі перекладача й письменника Андрія Содомори; жанрово є вони, фактично, продовженням есеїв, що у
книжці «Наодинці зі словом» (Львів: Літопис, 1999). Три крапки наприкінці кожного коментаря — знак відкритості тексту, запрошення ступити на загадковий місток, що єднає світи в єдиному духовному просторі.
* * *
Книга здобула Гран-прі книжкової премії «Найкраща книга Форуму видавців-2014», м. Львів.

#переклади_українською

Давньогрецький барбершоп 💇🏛️
🧔‍♂️

Терракотова статуетка V ст.до н.е. Знайдена у містечку Танагра (Греція).


Експонується у Берлінському музеї.

#культурологічні_нотатки

Як же мене надихає продовжувати скромну працю 🥰 коли (як сьогодні) йдеш коридорами Червоного корпусу Університету і Студенти і/або Викладачі нерідко зустрічаючи говорять: «який же у вас класний ТГ-канал»…у відповідь, можу одне сказати: «Він такий, бо у нього найкращі Підписники»😍😎🤩

Дякую сердечно за фідбек❤️

Онлайн-версія "Палатинської Антології"

Пропоную Вашій увазі прекрасний сайт, присвячений "Палатинській Антології" - https://anthologiagraeca.org/ , який буде корисний і цікавий не лише фахівцям з класичних студій🏛✍️, але й перекладачам з англійської 🇬🇧та французької🇫🇷, оскільки також містить паралельні повнотекстові версії цієї фундаментальної збірки давньогрецьких текстів відповідними сучасними мовами.
На сайті дуже зручний інтерфейс, оскільки можна шукати матеріал для досліджень не лише за номером епіграми, але й:
- за авторами;
- за ключовими словами;
- за згадуванням географічних назв (річок, міст, місцевостей).

Для довідки:
Палатинська антологія (або Anthologia Palatina), класичні скорочення AP/Anth.Pal. — збірка грецьких віршів та епіграм, знайдена в 1606 році в Палатинській бібліотеці в Гейдельберзі. Вона заснованана на втраченій збірці Костянтина Кефала X ст., яка, у свою чергу, базується на ще більш давніх антологіях. В ній міститься матеріали з VII ст. до н.е. до VI ст.н.е.

#електронні_ресурси #цифровізація_класичних_студій #Цифровізація_класики #корисні_посилання

Латинська версія відомої усім фрази про заздрісників

«Собака, яка виє на Місяць, не заважає його руху»

#латина

Малина (давньогрец. "βάτος Ἰδαία" / лат. "Rubus idaeus") в античних текстах

Часто грецьке ім'я малини співвідносяться з горою Ідою на Криті і пов'язу ють з легендою, як німфа Іда, німфа Іда, збираючи на схилах гори ягоди для Зевса-малюка, вколола пальці об шипи ожини та краплі крові пофарбували ожинові ягоди у червоний колір. З того часу нібито цей різновид ожини і отримав назву – βάτος Ἰδαία/ожина Іди.

Проте ботаніки твердо заявляють, що історично Крит був ареалом поширення малини. Втім, є інша гора з такою самою назвою, що знаходиться в Троаді (Мала Азія), де відбувся перший конкурс краси, що мав дуже драматичні наслідки. У ботаніків цей варіант не викликає заперечень, бо цей гірський масив знаходиться в зоні широкого поширення малини.

Теофраст згадує малину, називаючи її «високою і стрункою» [HP, 3.18.4], але для нього вона – лише один з численних різновидів ожини. Для Діоскорида [IV.38] і Плінія [NH XVI, LXXI, 180)] загалом, теж. Примітно, що обидва вони звертають увагу саме на цілющі, а не гастрономічні властивості малини і рекомендують її при проблемах зі шлунком, очима і запалення шкіри. Як садову культуру малину почали вирощувати вже в добу пізнього еллінізму, не раніше IV ст.н.е.

#флора_в_античності

Етимологія слів на позначенням "3️⃣"і "5️⃣"

У сьогоднішній День Трійці, який також іменується П'ятидесятницею (Κυριακή της ἁγίας Πεντηκοστής), пропоную розглянути етимологію давньогрецьких слів на позначення "три" і "п'ять".

Якщо говорити про давньогрец.τριάς, тобто 3️⃣ то, походить від догрецького *trís, яке сягає основи від праіндоєвроп. *trís.. До споріднених належать санскрит त्रिस् (trís) і латинська ter.

У свою чергу, німецький філолог Карл Бругман наголошує на близькості праіндоєвроп. *trís у значенні «середній (= виступаючий) палець», згадуючи санскрит. तर्मन् (tarman, «верхівка жертовного стовпа») і і давньогрец. τέρθρον (térthron, «кінчик, кінець») [Brugmann, К. (1892). Morphologische Untersuchungen auf dem Gebiete der indogermanischen Sprachen, s.464]

Цю ідею розвинув американський філолог Е. Фей який реконструював *tri-sth₂-o-s («кінчик пальця»). У першому компоненті він визначив локатив *tr-í- «на кінчику», тоді як другий («стояти») має також утворити інші назви пальців, напр. g. праіндоіран.*Hangúštʰas («великий палець»), санскрит. कनिष्ठा (kaniṣṭhā, «мізинець»), прабалтослов’ян. *pírštan («палець») тощо [Fay, E. (1913). Indo-European verbal flexion was analytical. (A return to Bopp.) Bulletin of the University of. Texas. Number 203. s. 416-17]

Водночас, давньогрец. πεντα, тобто 5️⃣ походить від догрецького *pénkʷe, яке сягає основи від праіндоєвроп. *pénkʷe. До споріднених належать санскрит पञ्चन् (páñcan), латин. quīnque, давньовірменська հինգ (hing) і давньоанглій. fīf (англійська п’ять).

Щодо семантики праіндоєвроп. *pénkʷe, то зазвичай пояснюється як похідне від слів «кулак» і «палець» [ Horowitz, F. (1992). “On the Proto-Indo-European etymon for ‘hand’.” WORD―Journal of the International Linguistic Association, 43(3), p.418.] Також було запропоновано зв’язок з *ponkʷ-to- («все, ціле»), можливо, в латинському cūnctus і хеттське "pa-an-ku-uš" (сім’я»), таким чином *pénkʷe означає «ціла (рука)».[Sihler, A. L. (1995) New Comparative Grammar of Greek and Latin, Oxford, New York: Oxford University Press, p,67].

#філологічні_нотатки #грека
#числа_в_античності

Авторський мем (с)

дуже життєво 😄😅

#іронія_античності

Цицерон про практику "Копіпаста" 😀✍️

Всі ми, працюючи з гаджетами/комп'ютерами знаємо відому комбінацію "копіювати-вставити" (англ. Copypasta), але вона має явно не таку новітню основу, як здається на перший погляд.

Так, видатний давньоримський ритор і політичний діяч Марк Туллій Цицерон у листі до Аттіка зазначає: "Тепер дізнайся про мою недбалість. Я послав тобі книгу "Про славу". Але в ній та сама передмова, яка і в третій книзі "Академіків". Це сталося з тієї причини, що в мене є сувій передмов. З нього я зазвичай обираю щоразу, як починаю якийсь твір. І ось, ще в тускуланській садибі, оскільки я не пам'ятав, що вже використовував цю передмову, я вставив її в ту книжку, яку послав тобі. Втім, коли я на кораблі читав "Академіків", я помітив свою помилку; тому я негайно накидав нову передмову і послав тобі. Тому, те ти відріжеш, це приклеїш (tu illud desecabis, hoc adglutinabis)

#культурологічні_нотатки #латина