Наскільки сильно розмішували вино🍷 стародавні греки?

Свого часу мені це питання задали під час однієї конференції.


Не потрібно бути фахівцями з античності, щоб знати, що греки страшенно любили вино. Однак справжнє давньогрецьке вино було занадто міцним, щоб пити його просто так у великих дозах, тому на бенкетах спеціально навчені люди змішували його з водою. Як неважко здогадатися, якщо з водою переборщити, то - от халепа! 😅- такий коктейль взагалі перестане бути п'янким.

Тому, від кореня μέθυ («вино») вийшов прикметник ἀμέθυστος - «той, що не п'янить». Є версія, що значення розвинулося в бік кольору і закріпилося за фіолетовим💜 камінчиком, тобто «аметистом» - це буквально «предмет кольору вина, розбавленого до такої міри, що вже не п'янить». Йому також приписували магічні властивості: нібито, якщо на бенкеті мати при собі аметист, то переборщити з алкоголем не вийде.

Таким чином, слово аметист є однокореневим, наприклад, зі слову «метил». Цей термін запропонували в першій половині XIX століття французькі хіміки Ежен Пеліго і Жан-Батист Дюма, коли досліджували структуру деревного спирту. Одного чудового дня вони представили науковому співтовариству радикал méthylène, назву для якого склали з грецьких коренів μέθυ і ὕλη («деревина»), щоб якомога точніше відобразити його природу. Науковий термін перекочував, зокрема, і в українську🇺🇦 мову, так що тепер цей самий деревний спирт ми теж називаємо метиловим.

#культурологічні_нотатки #філологічні_нотатки

#кольори_античності

Філософський зміст "присутності"🦉


Всім знане слово в українській мові🇺🇦 "присутність", на перший погляд, здається звичним, але насправді має імпліцитно філософський потенціал.

Присутність, добра, щастя, віри, дружби, любові - це не просто наявність. Адже, наявність (доречним тут буде згадати давньогрец. ὕπαρξις яке означає просто існування) може бути речей, предметів, тоді як те, що вічне і незмінне - це саме "присутність".

Тобто, говорячи про різного роду фундаментальні явища, екзистенціали, це значить знаходитися поруч з їх сутністю ("при-сутність"); це не проста констатація, що є щось у цьому світі, а це ствердна позиція, знаючи не лише існування самого феномену, але і його сутність.

Недарма ця лексема є калькою давньогрецького слова "παρ-ουσία" (парусія), яке вперше зустрічається у Есхіла в Персах [169], а згодом Платон використовує його для позначення присутності Ідей у ​​речах [Phaed. 100d]. У Середні віки Отці Церкви взагалі зробили з нього один з ключових концептів Христології яке означало невидиму присутність Христа до його Боговтілення.

Відповідно, і говорячи про Людей, щодо їх "присутності" ми можемо так казати лише стосовно рідних, коханих та друзів, бо ми дійсно близькі до їх сутності. Водночас, «відсутність» - це не стільки констатація того чого немає, а це віддаленість («від-сутність») від розуміння сутності найголовнішого та вічного у житті кожного з нас

#рефлексії_антикознавця #філологічні_нотатки

Стаття про Сапфо

У фаховому періодичному виданні з філологічних наук (категорія Б) "Мовні і концептуальні картини світу»
опублікували мою статтю англійською мовою "Сапфо між друзями і ворогами: специфіка погляду на людські стосунки".

В ній намагався переосмислити деякі упередження стосовно цієї ранньогрецької поетеси і розширити міркування щодо її розуміння людських взаємовідносин, розглянувши не лише особливості експлікації дружніх стосунків, але й дискурсу ворожнечі.

Зі статтею можна ознайомитися за наступним посиланням - https://www.researchgate.net/publication/381303877_Sappho_between_friends_and_enemies_specifics_of_wiew_on_human_relationships

Мовна карта античного світу станом на V cт.н.е.

#філологічні_нотатки
#антична_географія

Монографія 2024 р. - "Концептуалізація понять у давньогрецькій філософії"

Пропоную Вашій увазі фундаментальну монографію, яка вийшла друком декілька тижнів тому, у травні 2024 р. - "Концептуалізація понять у давньогрецькій філософії"

Анотація:
Поняття є основними рисами раціональності. Дебати навколо них займали центральне місце у вивченні філософії середньовіччя та сучасності, а також в аналітичній та континентальній традиціях. Ця книга вивчає давньогрецькі підходи до різних аспектів розуміння понять , досліджуючи ранню історію концептуальної теорії та пов’язані з нею філософські дебати від кінця архаїчної доби до кінця античності. Коли і як виникло та еволюціонувало термін "поняття", які питання ставили античні філософи греко-римської традиції щодо понять і які теоретичні передумови уможливили появу самого "поняття"? Монографія сприяє нашому власному сучасному розумінню природи понять, формування понять і використання понять.
Ця книга є унікальною, оскільки:
Перше систематичне дослідження давньогрецьких підходів до різних концепцій поняття;
Охоплює тисячоліття давньогрецьких філософських підходів до понять, від кінця архаїчної епохи до кінця античності, і обговорює кожну велику філософську школу;
Виявляє множинність методів та інтелектуальних підходів.

#антична_філософія