Про античні джерела "гри у хованки"

Всім відома дитяча гра у хованки - є досить давнього походження. Адже, вперше ми зустрічаємо її в "Ономастиконі" Юлія Полідевка (Полукса), видатного античного лексикографа ІІ ст.н.е., під словом "ἀποδιδρασκίνδα" (аподідроскінда) [Pollux, 9.17]. Сама ж лексема походить від достатньо давнього дієслова "ἀποδῐδράσκω" - тікати крадькома [Od.16.65, 17.516].

Як матеріальне підтвердження, можна навести (на фото) давньоримську мозаїку І ст. до н.е. "Ігри у хованки Купідонів".

#культурологічні_нотатки

На днях, уперше вітчизняний антикознавчий ТГ-канал отримав понад 1️⃣0️⃣0️⃣0️⃣ підписників 🔝🔥🤩 - це спільний успіх, а тому з щирою Вдячністю усім так Кожній/ому, хто підтримує класичні студії в Україні 🏛️✍️📚

Особливо Дякую Колегам та своїм Студентам з КНУ імені Тараса Шевченка та Національного Університету «Києво-Могилянська Академія» за Увагу та цікаві ідеї для каналу🦉🤗

Висловлюю сердечну Подяку Рідним та Близьким, які надихають на моєму шляху скромних напрацювань ❤️🥰🤗

Цього року весна 😍🌺🌸 дуже цікава…подібно до життя деяких особистостей. Розігналася, спочатку дала жару 🌞🔥, але потім ніби оговталась і почали лити дощі 🌧️ та температура різко впала. Так буває і серед доль людей…ті, хто стрімко йде вгору 🔝, то обов’язково «зупиняється», або ж «зупиняють». Тому, недарма стародавні римляни мудро говорили «FESTINA LENTE» - поспішай повільно ✍️🤔🦉

#рефлексії_антикознавця

- А як сказати давньогрецькою "Шеф" ? 😎💼
- Скоріше за все, "Архегос".

#давньогрецька_у_житті

Латинські автори про погоду за вікном🌦

Якщо Вам набридла сірість та сльота за вікном, то саме час дізнатися, як таку погоду описували латинські автори:
1. pluit або imber cadit = дощ ⛈☔️
Так, у комедії Плавта «Куркуліон» Палінур каже: "pluet credo hercle hodie" [Curcnl. 1. ii. 42]. Тоді як Лукрецій у шостій книзі «Про природу речей» описує, як виникають різні природні явища наступним чином: "sed vehemens imber fit" [516].
2. nubilum est = хмарно☁️
Пліній Молодший у листі описує погоду на віллі: "... ibi omnes silent venti, exceptis qui nubilum inducunt, et serenum ante quam usum loci eripiunt" [2.17.5-6]
Також прикметник nubilus використовується поетами як епітет до південного вітру: nubilus Auster - вітер, який приносить дощі "Fuderit adsiduas nubilus auster aquas" [Ovid. Ex Ponto II, I, 26]
3. grandinat = йде град, grando, inis f = град🫧❄️
Сенека у «Дослідженнях про природу» пише про це погодне явище так: "quaeritur autem quare hieme ningat, non grandinet, vere iam frigore infracto grando cadat" [Nat.Quest. IV.5.4].


#латина #календар_античності
#філологічні_нотатки

Чекаємо на тепло!😍🌞🤗

Сьогодні "Місту до якого ведуть всі дороги" 🏛- величному та легендарному Риму 2️⃣7️⃣7️⃣7️⃣ років🎉😍🥰⚡️⚖️🤗

І тут хочеться пригадати легендарні версії (за Плутархом) походження назви "Вічного міста" [Rom.1.1.-3.2.]:
2. Інші кажуть, що під час взяття Трої деякі з її жителів знайшли судна і втекли, однак штормом були прибиті до узбережжя Тірренії, і стали на якір поблизу річки Тибр. Згодом, коли вони вимушено оселилися на Палатині, через деякий час побачили себе більш благополучними, ніж вони на це сподівалися, оскільки побачили, що земля родюча і сусіди приязно до них ставляться, то віддали шану Ромі і фактично назвали місто на її честь, оскільки саме вона стала приводом для його заснування.
3. Інші ще кажуть, що Рома, яка дала своє ім’я місту, була донькою Італа та Левкарії, або, в іншому описі, Телефа, сина Геракла
4. Деякі ж говорять, що це був Роман, син Одіссея та Цирцеї, який став ойкістом міста (οἰκίσαι τὴν πόλιν).
4. Інші говорять, що це був Ром, якого прислав з Трої Діомед, син Ематіона;
5. Ще інші, що від Роміса, тирана латинян, після того, як він вигнав тірренців, які прийшли з Лідії в Фессалію, а з Лідії в Італію.
5. Передання яке має найбільшу довіру (заснування Ромулом і Ремом) було вперше опубліковано істориком IV ст. до н.е. Діоклом з Пепарета [FHG III 74], якого Фабій Піктор [HRR I 7] здебільшого наслідує, хоча між ними є розбіжності.

Філологічні версії:
1) від Rumon або Rumen, архаїчна назва Тибру, яка, в свою чергу, нібито пов’язана з давньогрец. дієсл. ῥέω (rhéō) «текти, струмінь» і латин. дієсл.ruō «поспішати, мчати»;
2) від етрус. ruma, корінь якого *rum- «сосок», з можливим посиланням або на тотемну вовчицю, яка вигодувала однорідних близнюків Ромула та Рема, або на форму Палатинських і Авентинських пагорбів;
3) від давньогрец.іменн. ῥώμη (rhṓmē), що означає "сила".

#філологічні_нотатки

Почав читати книгу "Greek Myths for a Post-Truth World" (Грецька міфологія для світу пост-правди), яка має вийти друком лише у жовтні 2024 р. Ця праця - прекрасний приклад як античний доробок, навіть міфологія може бути правдивіше, тобто сенсоутворюючим аспектом у житті кожного з нас, ніж інфо-потік який "летить" і "падає" звідусіль на нас.

#рефлексії_антикознавця

Для натхнення 🥰 усім Вам у новому навчальному/робочому тижні - ділюся вражаючим 🤩 відео цьогорічного святкування Дня заснування Риму 🎉😍😊

Сьогодні завершилась Троянська війна ⚔️

Згідно з підрахунками видатного александрійського вченого ІІІ-ІІ ст. до н.е. Ератосфена, датою падіння Трої вказує на 24 квітня 1184/3 р. до н. е. [FGH241 F 1е], але представник грецької апологетики Климент Александрійський [FGH 241 F 1a], наше основне джерело для дати Ератосфена, дає додаткову цифру 860 років до 323 р. до н. У свою чергу, римський письменник, філолог, теоретик музики ІІІ ст. н.е. Цензорін [FGH 241 F 1c] погоджується розмістити подію за 407 років до 1 року першої Олімпіади (776 р. до н. е.). Діонісій Галікарнаський [FGH 241 F 1d] вирахував до 1184 р. до н. е., тоді як Климент в іншому фрагменті [FGH 241 F 1d] до 1185/4 р. до н. е. після виправлення.

За матеріалами: Kokkinos, N. (2009). Ancient Chronology, Eratosthenes and the Dating of the Fall of Troy. Ancient West & East, №8, с.37–56.

#історичні_нотатки