Усім доброго і успішного нового навчального/робочого тижня, наповненого світлими і прекрасними емоціями, подіями та Людьми 🙏🏻😍🤗🤝👍

Про джерела та особливості легендарного надпису при вході до Платонівської Академії
Усі, хто навчався на філософських факультетах (і не лише) пам'ятають з вуст викладачів, що на вході до Платонівської Академії був надпис - неуки у геометрії не можуть сюди увійти. Проте чи дійсно це так і коли ми вперше про це зустрічаємо розкажу Вам далі.

Знаменита вивіска про геометрію в Академії, на диво, засвідчена лише в надто пізніх джерелах. Перш за все, це Іоанн Філлопон (IV-V ст. н.е.), який, звичайно, не дожив до видатної епохи Юстиніана у VІ ст. н.е. Він розповідає в одному з коментарів до Аристотелівського трактату "Про душу", що там було написано ἀγεωμέτρητος μὴ εἰστίω (Без геометрії не входьте) [De An., Comm. in Arist. Graeca, XV, ed. M. Hayduck, Berlin 1897, p. 117, 29].

Дещо іншу версію знаходимо в іншого коментатора Арістотеля, Елія Олександрійського, молодшого сучасника Філопона, який подає його у коментарі до "Категорій" як ἀγεωμέτρητος μὴδεὶς εἰστίω (Без геометрії ніхто не війде) [In Porphyrii Isagogen et Aristotelis Categorias commentaria, Commentaria in Aristotelem graeca, XVIII, ed. Adolfus Busse, Berlin, 1900, p.118,18-19]. Будь-яке з цих висловлювань зазвичай перекладають так: "Нехай не входить ніхто, хто не знає геометрії".

Перші дві згадки походять з коментарів до творів Аристотеля, і це факт, що слово ageômetrètos з'являється в його працях, наприклад, у "Другій аналітиці" [I, xii, 77b8-34], де це слово вживається 5 разів протягом кількох рядків, але сам він ніколи не згадує, принаймні у своїх працях, що збереглися, про цей напис на порозі Академії, де він навчався, викладав і прожив близько 20 років. Стагірит використовує geômetrikos, щоб позитивно говорити про питання чи проблеми, які є "геометричними", і ageômetrètos, як його протилежність, щоб говорити про питання чи проблеми, які є "негеометричними", але ніколи не використовує geômetrètos. Він також один раз вживає ageômetrètos у чоловічому роді множини [77b13], щоб кваліфікувати потенційних співрозмовників, коли пише, що не слід говорити про геометрію в оточенні "негеометричних [осіб]" (en ageômetrètois), протиставляючи цих людей geômetrès.

Ми не маємо жодного уявлення, звідки Філопон або Елій отримали інформацію про Академію Платона, хоча, безумовно, існували джерела, доступні в їхній час, і які залишалися доступними протягом століть (як ми знаємо від Фотія), які зараз втрачені. Існує також цікава динаміка, що навіть пізніші автори мають більш складні версії цього надпису.

Ще один автор 12 ст. Іоанн Цец у "Хіліадах" описав цю вивіску так: μὴδεὶς ἀγεωμέτρητος εἰστίω μου τὴν στέγην, "Нехай ніхто, хто не знаючий геометрії, не ввійде [під] мій дах". Малоймовірно, що Цец мав кращі джерела, ніж Філопон та Елій, але ми також не знаємо, якими вони були.

Західний антикознавець Ч Саффрі простежує найдавніші посилання на цей напис до згадки в промові, написаній у 362 р. н.е. імператором Юліаном Відступниом, який посилається на напис при вході до Академії, не наводячи його точного формулювання (що може свідчити про те, що історія вже була добре відома), та анонімного схолія в рукописі Елія Арістида, автором якого, на його думку, міг бути оратор IV ст. н.е. Сопатр, де згадується повний текст напису, додаючи, що ageômetrètos було поставлено замість ἄνῐσος και ἄδῐκος ("безчений і несправедливий"), що іноді використовується в подібних написах при вході до священних місць ("Нехай не входить неправедний і несправедливий"), оскільки "геометрія прагне до справедливості/рівності і правосуддя/праведності (hè gar geômetria tèn isotèta kai tèn dikaiosunèn zètei)" [Saffrey, H. D. (1968). Ageômetrêtos mêdeis eisitô : une inscription légendaire", Revue des études grecques, 86, p 69]. Загалом, це узгоджується з його положенням про те, що філософію не слід викладати будь-кому, тоді як він сам переніс викладання з вулиць Афін до віддаленого кампусу Академії.

#філологічні_нотатки #історичні_нотатки

Сьогодні, у третю середу квітня - відзначається День філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка🎉🦉🏛️😍 саме у стінах Університету у ХІХ- поч. ХХ стт. працювали видатні науковці, які заклали фундамент для появи вітчизняного філософского антикознавства.

Сподіваюсь та вірю, що відродиться і в наш час інтерес та систематична робота над фундаментальними і ґрунтовними розвідками з античних філософських студій ✍️📚🏛️

Між мудрістю та істиною: "філософ" і "філалет"

Цікавим є те, що Арістотель у "Нікомаховій етиці" говорить про щирих, прямолінійних та правдолюбцев як про "філалетів" φῐλᾰλήθης [Arist.EN1127b4]. Водночас вперше ми зустрічаємо це слово у ранньогрецького законодавця Харонда на позначення такого роду людей як опозиція до "філопсевдів" (φιλαλήθεις) - любителів брехні [ Charond. ap. Stob. 4.2.24]. Це ж слово зустрічаємо у Епікурейця Філодема і Філона Олександрійського [Phld.Rh.1.36; Ph.1.192]та істориків Діодора Сицилійського і Плутарха [D.S.1.76, Plu.Mar.28].
Водночас, Діоген Лаерцій у праці"Життя і думки прославлених філософів" називає саме епікурейців "філалетами"[I 17].

Також, слід зауважити, що у 15-ій промові оратора ІІІ ст.н.е. Фемістія ми зустрічаємо [Them.Or.15.198b] φῐλᾰλήθεια (філалетея) - щирість, простодушність.

#філологічні_нотатки

Про античні джерела "гри у хованки"

Всім відома дитяча гра у хованки - є досить давнього походження. Адже, вперше ми зустрічаємо її в "Ономастиконі" Юлія Полідевка (Полукса), видатного античного лексикографа ІІ ст.н.е., під словом "ἀποδιδρασκίνδα" (аподідроскінда) [Pollux, 9.17]. Сама ж лексема походить від достатньо давнього дієслова "ἀποδῐδράσκω" - тікати крадькома [Od.16.65, 17.516].

Як матеріальне підтвердження, можна навести (на фото) давньоримську мозаїку І ст. до н.е. "Ігри у хованки Купідонів".

#культурологічні_нотатки

На днях, уперше вітчизняний антикознавчий ТГ-канал отримав понад 1️⃣0️⃣0️⃣0️⃣ підписників 🔝🔥🤩 - це спільний успіх, а тому з щирою Вдячністю усім так Кожній/ому, хто підтримує класичні студії в Україні 🏛️✍️📚

Особливо Дякую Колегам та своїм Студентам з КНУ імені Тараса Шевченка та Національного Університету «Києво-Могилянська Академія» за Увагу та цікаві ідеї для каналу🦉🤗

Висловлюю сердечну Подяку Рідним та Близьким, які надихають на моєму шляху скромних напрацювань ❤️🥰🤗

Цього року весна 😍🌺🌸 дуже цікава…подібно до життя деяких особистостей. Розігналася, спочатку дала жару 🌞🔥, але потім ніби оговталась і почали лити дощі 🌧️ та температура різко впала. Так буває і серед доль людей…ті, хто стрімко йде вгору 🔝, то обов’язково «зупиняється», або ж «зупиняють». Тому, недарма стародавні римляни мудро говорили «FESTINA LENTE» - поспішай повільно ✍️🤔🦉

#рефлексії_антикознавця