Пропоную Вашій увазі книгу, яка вийшла друком пару тижнів тому "Відступи в античній історіографіії"

Хоча дигресивний дискурс є ключовою рисою греко-римської історіографії, до сьогодні не було колективної праці, присвяченої цьому питанню. Розділи цієї книги заповнюють цю прогалину, пропонуючи загальний погляд на використання відступів у греко-римській історичній прозі від її початку у V ст. до н.е. до імператорської доби. Античні історіографи традиційно вважали відступами ті випадки, коли вони переривали цілеспрямовану хронологічну оповідь. До таких випадків належать розлогі географічні описи, пролепси або аналепси, а також авторські коментарі. А

нтичні історіографи рідко дозволяли собі переривати основну сюжетну лінію своєї оповіді екскурсами, які явно відірвані від неї. Натомість вони часто "вкривають" свої відступи характерними патернами власного мислення, перетворюючи їх на ідейно-тематичні віхи в межах цілого твору. Крім того, відступи можуть становити ключові моменти в самій структурі давніх історичних наративів, тоді як античні історики також використовують відступи для встановлення діалогу зі своїми читачами та їхньої активізації в різний спосіб.

Усі ці аспекти відступів у греко-римській історіографії детально розглядаються у розділах цього дослідження.

#антична_історіографія

- А як буде автомобіль 🚙 давньогрецькою?
- Скоріше за все, тут вже може допомогти новогрецька, яка має таку лексему (що складається з двох давньогрецьких слів) як «αυτοκίνητο» (аутокінето, букв.самостійно рухоме)

Усім доброго і успішного нового навчального/робочого тижня, наповненого світлими і прекрасними емоціями, подіями та Людьми 🙏🏻😍🤗🤝👍

Про джерела та особливості легендарного надпису при вході до Платонівської Академії
Усі, хто навчався на філософських факультетах (і не лише) пам'ятають з вуст викладачів, що на вході до Платонівської Академії був надпис - неуки у геометрії не можуть сюди увійти. Проте чи дійсно це так і коли ми вперше про це зустрічаємо розкажу Вам далі.

Знаменита вивіска про геометрію в Академії, на диво, засвідчена лише в надто пізніх джерелах. Перш за все, це Іоанн Філлопон (IV-V ст. н.е.), який, звичайно, не дожив до видатної епохи Юстиніана у VІ ст. н.е. Він розповідає в одному з коментарів до Аристотелівського трактату "Про душу", що там було написано ἀγεωμέτρητος μὴ εἰστίω (Без геометрії не входьте) [De An., Comm. in Arist. Graeca, XV, ed. M. Hayduck, Berlin 1897, p. 117, 29].

Дещо іншу версію знаходимо в іншого коментатора Арістотеля, Елія Олександрійського, молодшого сучасника Філопона, який подає його у коментарі до "Категорій" як ἀγεωμέτρητος μὴδεὶς εἰστίω (Без геометрії ніхто не війде) [In Porphyrii Isagogen et Aristotelis Categorias commentaria, Commentaria in Aristotelem graeca, XVIII, ed. Adolfus Busse, Berlin, 1900, p.118,18-19]. Будь-яке з цих висловлювань зазвичай перекладають так: "Нехай не входить ніхто, хто не знає геометрії".

Перші дві згадки походять з коментарів до творів Аристотеля, і це факт, що слово ageômetrètos з'являється в його працях, наприклад, у "Другій аналітиці" [I, xii, 77b8-34], де це слово вживається 5 разів протягом кількох рядків, але сам він ніколи не згадує, принаймні у своїх працях, що збереглися, про цей напис на порозі Академії, де він навчався, викладав і прожив близько 20 років. Стагірит використовує geômetrikos, щоб позитивно говорити про питання чи проблеми, які є "геометричними", і ageômetrètos, як його протилежність, щоб говорити про питання чи проблеми, які є "негеометричними", але ніколи не використовує geômetrètos. Він також один раз вживає ageômetrètos у чоловічому роді множини [77b13], щоб кваліфікувати потенційних співрозмовників, коли пише, що не слід говорити про геометрію в оточенні "негеометричних [осіб]" (en ageômetrètois), протиставляючи цих людей geômetrès.

Ми не маємо жодного уявлення, звідки Філопон або Елій отримали інформацію про Академію Платона, хоча, безумовно, існували джерела, доступні в їхній час, і які залишалися доступними протягом століть (як ми знаємо від Фотія), які зараз втрачені. Існує також цікава динаміка, що навіть пізніші автори мають більш складні версії цього надпису.

Ще один автор 12 ст. Іоанн Цец у "Хіліадах" описав цю вивіску так: μὴδεὶς ἀγεωμέτρητος εἰστίω μου τὴν στέγην, "Нехай ніхто, хто не знаючий геометрії, не ввійде [під] мій дах". Малоймовірно, що Цец мав кращі джерела, ніж Філопон та Елій, але ми також не знаємо, якими вони були.

Західний антикознавець Ч Саффрі простежує найдавніші посилання на цей напис до згадки в промові, написаній у 362 р. н.е. імператором Юліаном Відступниом, який посилається на напис при вході до Академії, не наводячи його точного формулювання (що може свідчити про те, що історія вже була добре відома), та анонімного схолія в рукописі Елія Арістида, автором якого, на його думку, міг бути оратор IV ст. н.е. Сопатр, де згадується повний текст напису, додаючи, що ageômetrètos було поставлено замість ἄνῐσος και ἄδῐκος ("безчений і несправедливий"), що іноді використовується в подібних написах при вході до священних місць ("Нехай не входить неправедний і несправедливий"), оскільки "геометрія прагне до справедливості/рівності і правосуддя/праведності (hè gar geômetria tèn isotèta kai tèn dikaiosunèn zètei)" [Saffrey, H. D. (1968). Ageômetrêtos mêdeis eisitô : une inscription légendaire", Revue des études grecques, 86, p 69]. Загалом, це узгоджується з його положенням про те, що філософію не слід викладати будь-кому, тоді як він сам переніс викладання з вулиць Афін до віддаленого кампусу Академії.

#філологічні_нотатки #історичні_нотатки