Давньоримський Дівич-вечір 👭

Ми всі звикли думати (завдяки Платону, Ксенофонту), що античні симпозіуми🍷, або конвівіуми були лише доступні чоловікам. Втім, ця давньоримська мозаїка І ст. н.е. є єдиним достовірним свідченням наявності жіночих конвівіумів🍸🥂 у тогочасному суспільстві. На мозаїці зображені музики, що грають, жінка в центрі, яка розливає усім присутнім Дівчатам вино, і стіл, заставлений склянками.

#культурологічні_нотатки #жінки

Пишу зараз тези на одну конференцію...цікаве спостереження: у кожній з класичних мов фактично лише 1️⃣ слово на позначення людяності (φῐλανθρωπία/humanitas) тоді як декілька слів (3️⃣) на позначення НЕлюдяності: давньогрец. - άπανθρώπως, δεισήνωρ, άνήμερος; лат. - atrocitas, immanitas, inhumanitas).

Υ.Γ. Також є особливе дієслово в античних текстах "έξανθρωπίζω" - робити (когось, навіть богів) людянішим.

#філологічні_нотатки

Спеціально для любителів античності - календар на цей місяць 🤩 😄🗓️😉

Запрошуємо взяти участь у Міжнародній науковій конференції🏛✍️📚

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
Історичний факультет
Кафедра історії стародавнього світу та середніх віків
ДУ «Інститут всесвітньої історії НАН України»
Міжнародний фонд Івана Франка
За підтримки Міністерства освіти і науки України
та Міністерства закордонних справ України
МІЖНАРОДНА НАУКОВА КОНФЕРЕНЦІЯ
VER KYIVIENS
(Sub umbra castanearum)
Суспільства давньої, середньовічної і ранньомодерної доби та їх цивілізаційна спадщина:
історія; релігія; культура
(До 190-річчя Київського національного університету імені Тараса Шевченка)

ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ
24 травня 2024 р., на ознаменування 190-річчя Київського національного університету імені Тараса Шевченка, буде
проведена Міжнародна наукова конференція VER KYIVIENS (Sub umbra castanearum) : «Суспільства давньої,
середньовічної і ранньомодерної доби та їх цивілізаційна спадщина: історія; релігія; культура».

ТЕМАТИКА КОНФЕРЕНЦІЇ:
1. Цивілізації Давнього Сходу, Доколумбової Америки, Давньої Греції та Риму та їхня етнічна периферія.
2. Доба Середньовіччя та Ранній Новий час.
3. Рецепція історико-культурної спадщини суспільств давньої, середньовічної і ранньомодерної доби.
4. Проблеми перекладу і коментування античних джерел.
5. Методика викладання історії стародавнього світу та середніх віків у вищій та середній загальноосвітній школі.

 Конференція відбудеться у комбінованому (аудиторному та онлайн) форматі (на платформіZOOM).
 Робочі мови Конференції: українська, англійська.
 Організаційний внесок не передбачений.

 На Конференції відбудуться пленарні засідання з запрошеними доповідями (20–30 хв.), а також секційні
засідання з оригінальними повідомленнями (10–15 хв.).

 Абстракти доповідей будуть видані за результатами Конференції окремою збіркою в цифровому
форматі (абстракти мають бути надіслані до оргкомітету до 25 травня 2024 р.).

 Інформаційна підтримка — Вісник Київського національного університету, журнал «VITA ANTIQUA»,
цифрові ресурси кафедри історії стародавнього світу та середніх віків історичного факультету Київського
національного університету імені ТарасаШевченка.

Для участі в Конференції потрібно до 17 травня 2024 р. подати в оргкомітет заявку (за поданою нижче формою),
надіславши її на адресу:
conference_paper@ukr.net
Прізвище, ім’я, по батькові
Науковий ступінь
Вчене звання
Місце роботи (повна назва організації)
Посада
Тема доповіді
Контактний телефон
E-mail
Адреса оргкомітету: Київ-01033, вул. Володимирська 60, Київський національний університет імені Тараса Шевченка,
історичний факультет, кафедра історії стародавнього світу та середніх віків (ауд. 353). Контактні телефони:
8(044) 239-32-75.

З повагою,
Оргкомітет Конференції

#події_в_Україні #класика_в_Україні

- А як буде давньогрецькою "ноутбук" 💻?
- Якщо буквально перекладати, то мабуть δέλτος "делтос" )

Y.Γ. До речі, дуже співзвучно з однією з марок такого роду пристроїв - Dell 😉

#давньогрецька_у_житті

Весняні погодні явища у класичних мовах🌺🏛💨

Класичні мови наповнені цікавими лексемами, зокрема і які стосуються весняної пори.

Так, у давньогрецькій мові є іменник ὀρνῑθίας - дослівно "пташинний вітер", але у текстах в яких воно зустрічається мова саме йде про весняну пору, тобто про весняний вітер, тобто коли вже повертаються птахи з теплих країв [Arist.Mete.362a23, Mu.395a4; Gem.Calend.9, Adam.Vent.44, Ar.Ach.877].

Вперше зустріічається в "Епідеміях" Гіппократа [Hp.Epid.7.105]. Цікаво, що Демокріт про нього теж згадує "У 14-й день, згідно [думки] Демокріта, дмуть холодні вітри, які називають вітрами (перелітних) птахів, [які триваюють] щонайбільше 9 днів" (ἐν δὲ τῆι ιδ {Δημοκρίτωι} ἄνεμοι πνέουσι ψυχροί, οἱ ὀρνιθίαι καλούμενοι, ἡμέρας μάλιστα ἐννέα.) [Democr.14].

Водночас, у латині є окреме слово на позначення "весняного дощу" - "temporaneum", що зустрічається у латинській Біблії, Вульгаті, у "Посланні Якова" [5:7]

#філологічні_нотатки #латина #грека

#календар_античності

Монографія "Сапфо і Гомер: репаративне прочитання" (2024 р.)

У цій найновішій (на сьогодні) монографії, присвяченій двом найзнаменитішим поетичним митцям грецької античності, Мелісса Мюллер пропонує Сапфо і Гомеру поспілкуватися з сучасними теоретиками ґендеру, сексуальності та вивчення афектів. Як і всі ліричні поети свого часу, Сапфо була занурена в афекти і сюжетний світ гомерівського епосу, і мова, персонажі і теми її поезії часто перетинаються з гомерівськими. Однак стосунки між Сапфо і Гомером зазвичай розглядаються як суперництво й антагонізм. У цій книжці вони представлені пліч-о-пліч, в обіймах неієрархічної культури "репаративного читання", вперше задуманої теоретиком і поетесою Євою Кософскі Седжвік. Знову знайомлячи читачів із Сапфо, що доповнює бачення Гомера, цей підхід ставить лірику Сафо в центр своєчасних дискусій про матеріальність, сором, невдачу і старіюче тіло, одночасно представляючи стійкий і спільний спосіб читання як лірики, так і епосу.

#епос #грека
#давньогрецька_література