Щиро вітаю Друзів і Колег-істориків, а особливо тих, які досліджують Стародавній світ - з сьогоднішнім професійним святом Всесвітнім днем історика! 🎉✍️📚🏛 Сил і натхнення для нових творчих звершень та всього найкращого кожному/ій з Вас 😎🤗

Ще Геродот встановив три аспекти розуміння концепту "ἱστορία":
1) розслідування, дослідження [ΙΙ 118];
2) взагалі інформація [I (вступ) ];
3) текст написаний на основі отриманих даних, наратив, історія як така [VII 96].

Проте, вже в "Іліаді" бачимо, що Гомер називає Агамемнона суддею у якості свідка ("ἴστορα") в одній з суперечок у стані ахейців [XXIII 486]. Cам же цей іменник ἴστορ походить від догрецького *wístōr, що у свою чергу від праіндоєвропейського *wéydtōr («знавець, мудра людина»), від дієслова *weyd- («бачити»).

#філологічні_нотатки #історичні_нотатки

С сьогоднішнім Міжнародним Днем філолога, Шановні Друзі і Колеги ✍️ 📚 сердечно бажаю усім вам - сил і наснаги на нові творчі звершення та всього найкращого по життю 🙏🏻🤗

А особливо вітаю і своїх Студентів-філологів - успішного навчання, професійного росту та всього доброго кожному/їй з Вас 😎👍

P.S. Дякую Колегам-філологам, а особливо Фахівцям з класичних мов з різних закладів вищої освіти за щиру підтримку та допомогу 🥰🤗

Давньогрецькі "бюлетені" для голосування 🏛🗳

На фото збережені стародавні афінські остракони (давньогрец. τὸ ὄστρακον — глиняний черепок) з написом імені Фемістокла,

Ці остракони використовувалися у якості «бюлетенів» під час демократичного процесу голосування, відомому як «остракізм», який міг вигнати людину з Афін на 10 років! Фемістокл, відомий полководець і політик, справді був підданий остракізму (відправлений) на 1️⃣0️⃣ років!


Остракізм не був пов'язаний зі звинуваченнями в будь-якому злочині, не тягнув за собою втрату громадянського статусу і конфіскацію майна, розглядався не як покарання, а як профілактичний захід. Спочатку, за даними античних авторів, він був вигаданий, щоб запобігти відновленню тиранії, але згодом перетворився на простий засіб політичної боротьби.

Цілком можливо, що саме ці остракони були використані під час голосування проти видатного античного державного діяча.

#історичні_нотатки

«Ранок нареченої» 👰‍♀️ 💍 - є те, що незмінне тисячоліттями 💖

Теракотова розписна ваза із зображенням приготування до весілля. Наречена 👰 одягнена в красивий і дорогий одяг і чекає на отримання своїх прикрас. Жіноча фігура сидить, простягнута права рука, щоб прийняти коробку від жінки, що стоїть перед нею. За фігурою, що сидить, стоїть жінка з намистом з бісеру. Прикраси, квіти, дзеркала та прикраси на вазі інкрустовані золотом.

📎Приписується художнику Еретрії (Аттика)
Дата: 440 -415 рр. до н. е.

#культура_античності #мистецтво_античності

Коли з'являється слово "філологія" і кого називали "філологами" в античності?

Етимологічно, більшості зрозуміло, що лексема φῐλολογία складається з двох іменників: φιλία - дружба/прихильність та λόγος - слово/наука.

Саме ж слово вперше вжив Платон у "Теететі" [Tht.146a], як "любов до аргументів та доведень", адже одне з ключових значень λόγος - міркування, доведення. Таку ж семантику ми бачимо у епікурейця Філодема і неопіфагорійця Гієрокла [Phld.Ir.p.18W., Hierocl. in CA 12 p.446 M.]

Водночас у Ісократа, Арістотеля, Плутарха та Аррія Епіктета "філологією" іменується вже близько до сучасного розуміння, а саме як любов до літератури (навчання) [Isoc. 15.296, cf. Arist.Pr.18 tit., Plu.2.645c, Arr.Epict. 4.4.1.]

Якщо ж говорити про "філологів" то вперше φῐλόλογος, з'являється у одного з архаїчних трагіків Фрініха на позначення вчителя "Філолог - той, хто любить слова і пильнує за навчанням" (φιλόλογος ὁ φιλῶν λόγους καὶ σπουδάζων περὶ παιδείαν) [371].

Трохи пізніше ми зустрічаємо це слово на позначення балакунів та базікал у Платона як синонім "πολύλογος" та антонім "βραχύλογος" [Pl.Lg.641e; Phdr.236e.] та відомого давньогрецького комедіографа ІV ст. до н.е. Алексіда [284].

Водночас, вже у більш науковому сенсі, а саме як любитель діалектики, філософських розмов та літератури зустрічається на сторінках як класиків Платона і Арістотеля [Pl. La. 188c; Tht.161a; Res.582e; Arist.Rh.1398b14], так і представників епікурейської і стоїчних шкіл [Epicur.Sent.Vat.74, Phld.Lib.p.48 O; Zeno Stoic.1.67].

Особливо цікавим є те, що саме у географічній та історичній грекомовній елліністичній літературі цим словом знову почали позначати (як в архаїці), але не лише вчителі, але й і учні [ Suet.Gramm.10, Strab.14.5.15, D.H.Comp.25, Arr.Epict.2.4.1].

Насамкінець, у неоплатоніків "філологи" протиставляються "філософам", оскільки перші, на думку елліністичних мислителів, більш уважно ставляться до висловлювань і взагалі до слів, бесід [Porph.Plot.14, et ap.Procl. in Ti.1.86 D].

#філологічні_нотатки

- А як буде давньогрецькою "Інтернет"?
- Мабуть, "κοσμῐκή αράχνη" (косміке арахне - всесвітня павутина)

#давньогрецька_у_житті

Додаток для кращого засвоєння відмінювання дієслів давньогрецької мови

На платформах Google Play - https://play.google.com/store/apps/details?id=com.philolog.hc та AppStore https://apps.apple.com/ua/app/hoplite-challenge/id1072114182?l=ru- з'явився Hoplite Challenge - додаток у вигляді гри на відмінювання дієслів давньогрецької мови.

Ідея додатку натхненна кубком Hoplite Challenge Cup, змаганням, що проводиться щоліта між студентами та викладачами Базової програми з грецької мови Латинсько-грецького інституту. Після всього шести тижнів навчання студенти мають можливість кинути виклик викладачам, щоб побачити, хто може найшвидше і найточніше відтворити давньогрецькі дієслівні форми. Дух та інтенсивність Hoplite Challenge Cup неможливо адекватно відтворити у вигляді додатку, але розробники сподіваються, що тим, хто завантажить - сподобається цей додаток, адже він буде важливим та цікавим.

Додаток відповідає розділам підручника "Грецька мова" Hansen & Quinn's Greek: An Intensive Courseс. Зі 114 дієслів, представлених у підручнику , у додатку є понад 15 800 можливих дієслівних форм, не враховуючи додаткових форм, наведених у додатку. Додаток представляє користувачам одну форму дієслова і пропонує їм змінити її на іншу протягом 30 секунд або менше. Користувачі вже повинні добре володіти давньогрецькими дієсловами; додаток спрямований на вдосконалення та закріплення цих знань.

#електронні_ресурси #корисні_посилання #грека

Нові переклади Сенеки українською

Вперше українському читачу стали доступні такі твори видатного давньоримського філософа:
- Федра.
- Апофеоз (Огарбузення) божественного Клавдія.
- Епіграми".

📖Різні за жанром твори римського письменника Луція Аннея Сенеки (І ст. до Р.Х.) трагедію «Федра», сатиричну пародію «Апофеоз (Огарбузення) божественного Клавдія» й епіграми об’єднують ідеї стоїцизму. Згубна похіть цариці Федри, марнославство, свавілля імператора Клавдія чи інші людські гріхи, які суперечать принципам стоїків, у своєрідній художній формі викриваються митцем-філософом. Ці твори органічно доповнюють, увиразнюють художню картину світу Сенеки – філософа-стоїка, письменника.

🔸 Перекладачі: Юрій Мушак, В’ячеслав Пухтинський, Юлія Кузьма, Андрій Содомора.

#переклади_українською

Про етимологію Квітня (лат.Апріліс) та коли він з'явився у календарях 😍🌺

Римляни дали цьому місяцю латинську назву Aprilis ["April" in Chambers’s Encyclopaedia. London: George Newnes, 1961, Vol. 1, p. 497.], яке міцно увійшло зокрема у словники 🔡 романо-германських мов: April (🇩🇪,🇬🇧), Avril (🇫🇷), Aprile (🇮🇹), Abril (🇪🇸).

Достеменне походження назви місяця невідоме.
Традиційна етимологія від лат. дієслова aperire, «відкривати», як натяк на те, що це сезон, коли дерева та квіти починають «розкриватися», що підтверджується порівнянням із сучасним грецьким використанням άνοιξη (ánixi) (відкриття) для весни [Gaffiot, F. (1944). Le Dictionnaire illustré latin-français, Paris, p.89].
До речі, Овідій категорично цю версію відкидає: "На що претендують заздрісники? Дехто хотів би вкрасти у тебе, Венеро, покровительство цього місяця і заздрить тобі. Вони кажуть, що квітень (aprilem) називається так тому, що це відповідний сезон для всього, що цвіте (aperto tempore), але добра Венера накладає свої руки на цей місяць і вимагає його для себе" [Fast IV 85-90].

Інша версія пов'язана з тим, що оскільки деякі з римських місяців були названі на честь божеств, і тому що квітень був священним для богині Венери, а її Венералії проводилася в перший день, то є думка, що Aprilis спочатку був її місяцем Aphrilis, від її еквівалентного імені грецької богині - Афродіти (давньогрец. ἀφρός - "піна"), або від етруської богині Апру. Якоб Грімм пропонує ім'я гіпотетичного бога або героя, Апер або Апрус [Grim, J. (1880)/ Cap. "Monate"Geschichte der deutschen Sprache. Leipzig : Hirzel, s.187].

За словами поета Овідія, Aprilis присвячений Венері: "Ось ми в четвертому місяці, в якому ти особливо вшанована: ти знаєш, Венеро, що поет і місяць - твої" [Fast IV 13-14] Він обґрунтовує цю атрибуцію, по-перше, близькістю до Марса (місяця і бога), а по-друге, тим, що роди Юліїв, зокрема сімейство Юлія Цезаря, стверджували, що ведуть свій родовід від богині. Він додає: "Квірін завжди стверджував, що Марс і Венера були його батьками, і він заслуговував на те, щоб йому вірили; щоб нащадки не могли його ігнорувати, він присвячував два місяці поспіль богам своєї родини" [Fast IV 57-60]. Овідій виправдовує грецьку етимологію (Афродіта) місяця сильною грецькою присутністю в Малій Греції [Fast IV 61-66].

Квітень був другим місяцем найдавнішого римського календаря [Chisholm, H., ed. (1911). "April". Encyclopædia Britannica. Vol. 2 (11th ed.). Cambridge University Press. p. 230] до того, як Януарій і Февруарій були додані царем Нумою Помпілієм приблизно у 700 р. до н. е. Він став четвертим місяцем календарного року (року, коли дванадцять місяців відображаються по порядку) за часів децемвірів (колегія з десяти осіб, утворена для виконання духовних або світських обов'язків у державі) приблизно у 450 р.до н. е., коли він ще мав 29 днів. 30-й день був доданий під час реформи календаря, здійсненої Юлієм Цезарем у середині 40-х років до н.е. яка створила юліанський календар.

#філологічні_нотатки #латина
#календар_античності

Один з найдовших віднайдених артефактів етруською мовою ✍️🏛️

Етруська мова, якою колись розмовляли в регіоні Етрурії (сучасна Тоскана, західна Умбрія та північний Лаціо) в Італії, залишається однією з найбільших загадок античності, її секрети розкриті лише частково.

Етруський алфавіт є найдавнішим письмом у західному світі після грецького. Він був прийнятий з грецького алфавіту евбейського варіанту, який використовувався грецькими колоністами в Італії, зокрема на Іскії та Куме. Ймовірно, це прийняття відбулося у 8 столітті до нашої ери, що збіглося з розквітом етруської цивілізації. Етруське письмо зазнало трансформації, можливо, відповідно до їхньої неіндоєвропейської мовної структури; деякі грецькі літери були перепрофільовані для позначення етруських звуків, а деякі були відкинуті, оскільки вони були непотрібними для етруської фонетики.

Етруська мова, що походить від стародавньої етруської цивілізації в регіонах Етрурії, Етрурії Падани та Етрурії Кампани на території сучасної Італії, залишила у спадок приблизно 13 000 написів, датованих періодом з 700 р. до н. е. до 50 р. н. е. Хоча більшість написів короткі, є деякі довші та двомовні тексти, що свідчить про те, що етруська мова вплинула на латинь, але з часом вона була замінена нею. Лінгвісти та етрускологи загалом сходяться на думці, що етруська мова була доіндоєвропейською та палеоєвропейською мовою, спорідненою з ретичним та лемноським мовами.

Написи розкривають географічне поширення етруської мови в Італії та за її межами. Консенсус полягає в тому, що етруська була спорідненою з реською та лемноською мовами, утворюючи частину тірренської мовної сім’ї, яка передує індоєвропейським мовам у південній Європі. Нещодавній археогенетичний аналіз підтверджує автохтонну природу етрусків, генетично подібних до латинян раннього залізного віку.

📷 : Cippus Perusinus, кам’яна табличка з 46 рядками вирізаного етруського тексту, один із найдовших етруських написів, що збереглися (3 або 2 ст. до н. е.)

#філологічні_нотатки
#етруски

Давньоримський Дівич-вечір 👭

Ми всі звикли думати (завдяки Платону, Ксенофонту), що античні симпозіуми🍷, або конвівіуми були лише доступні чоловікам. Втім, ця давньоримська мозаїка І ст. н.е. є єдиним достовірним свідченням наявності жіночих конвівіумів🍸🥂 у тогочасному суспільстві. На мозаїці зображені музики, що грають, жінка в центрі, яка розливає усім присутнім Дівчатам вино, і стіл, заставлений склянками.

#культурологічні_нотатки #жінки