#нашаІсторія
Приєднання Бессарабії і Буковини до СРСР
Після прийняття Румунією радянського ультиматуму 28 червня 1940 року підрозділи Червоної армії перейшли Дністер, щоб зайняти Північну Буковину та Бессарабію.
У серпні на їх території було утворено Молдавську РСР і Чернівецьку та Акерманські області УРСР.
Світлина: Підрозділи Червоної армії проходять маршем головною вулицею Чернівців, 28 червня 1940 року
Підписатися
УДЦР | НКЕК | САЙТ
Приєднання Бессарабії і Буковини до СРСР
Після прийняття Румунією радянського ультиматуму 28 червня 1940 року підрозділи Червоної армії перейшли Дністер, щоб зайняти Північну Буковину та Бессарабію.
У серпні на їх території було утворено Молдавську РСР і Чернівецьку та Акерманські області УРСР.
Світлина: Підрозділи Червоної армії проходять маршем головною вулицею Чернівців, 28 червня 1940 року
Підписатися
УДЦР | НКЕК | САЙТ
#нашаІсторія
У період колективізації та розкуркулення, одним із способів боротьби з опонентами совкової влади було позбавлення їх виборчих прав та ганебне обмовляння у місцевих газетах. 🖍Це робили підготовлені структури, які спеціально вигадували історії, розголошували їх, знищували репутацію людини. Саме так совок боровся з свідомими українцями, які були антирадянських поглядів.
📰Наприклад, в листопаді 1929 року анонімна газетна замітка з'явилася у с. Варварівка Гуляйпільського району та була надіслана до редакції газети «Селянське життя» у Запоріжжі.
Заголовок цієї замітки був «Навозний жук пристроївся».
У замітці згадувалося про «Нову Баварію» у селі Варварівка, яка уклала договір з певною особою на ім'я Буряк Трохим. Відзначалося, що Буряк Трохим раніше був позбавлений виборчих прав, але відновив їх у 1928 році. 🖍Автор замітки висловлював свою думку, що він не повинен був працювати на фермі «Нова Баварія» і закликав знову позбавити його права голосу, оскільки вважав явним противником радянської влади.
🖍Крім того, автор наголошував, що Буряк Трохим і його родичі, за винятком одного старого батька партизана, не виконали своїх обов'язків щодо постачання зерна навіть у важкий час збору врожаю і не брали участі в індустріалізації, відмовившись від позики. Автор закликав звернути увагу на цю ситуацію та звільнити Буряка Трохима з його посади пивовара, призначивши на його місце того, хто би був зацікавлений у співпраці з радянською владою.
🖍Після отримання цієї замітки редакція газети зробила копію та надіслала її до гуляйпільського райвиконкому з метою проведення розслідування та вжиття відповідних заходів.
✍Замітка написана місцевим активістом, який був частиною радянської системи, що намагався публічно осоромити неугодну радянському союзу людину. Подальша доля Буряка Трохима всім зрозуміла.
📌 Отже, ця замітка є ще одним прикладом політичної репресії та публічного приниження опонентів радянської влади під час колективізації та розкуркулення українців...
Підписатися
УДЦР | НКЕК | САЙТ
У період колективізації та розкуркулення, одним із способів боротьби з опонентами совкової влади було позбавлення їх виборчих прав та ганебне обмовляння у місцевих газетах. 🖍Це робили підготовлені структури, які спеціально вигадували історії, розголошували їх, знищували репутацію людини. Саме так совок боровся з свідомими українцями, які були антирадянських поглядів.
📰Наприклад, в листопаді 1929 року анонімна газетна замітка з'явилася у с. Варварівка Гуляйпільського району та була надіслана до редакції газети «Селянське життя» у Запоріжжі.
Заголовок цієї замітки був «Навозний жук пристроївся».
У замітці згадувалося про «Нову Баварію» у селі Варварівка, яка уклала договір з певною особою на ім'я Буряк Трохим. Відзначалося, що Буряк Трохим раніше був позбавлений виборчих прав, але відновив їх у 1928 році. 🖍Автор замітки висловлював свою думку, що він не повинен був працювати на фермі «Нова Баварія» і закликав знову позбавити його права голосу, оскільки вважав явним противником радянської влади.
🖍Крім того, автор наголошував, що Буряк Трохим і його родичі, за винятком одного старого батька партизана, не виконали своїх обов'язків щодо постачання зерна навіть у важкий час збору врожаю і не брали участі в індустріалізації, відмовившись від позики. Автор закликав звернути увагу на цю ситуацію та звільнити Буряка Трохима з його посади пивовара, призначивши на його місце того, хто би був зацікавлений у співпраці з радянською владою.
🖍Після отримання цієї замітки редакція газети зробила копію та надіслала її до гуляйпільського райвиконкому з метою проведення розслідування та вжиття відповідних заходів.
✍Замітка написана місцевим активістом, який був частиною радянської системи, що намагався публічно осоромити неугодну радянському союзу людину. Подальша доля Буряка Трохима всім зрозуміла.
Підписатися
УДЦР | НКЕК | САЙТ
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
#нашаІсторія
🖍18 липня 1917 року в Києві відбувся збройний виступ вояків Другого Українського козацького полку імені гетьмана Павла Полуботка з метою проголошення Незалежності України.
Після прикладу солдатів Київського військово-розподільчого пункту, які створили полк імені Богдана Хмельницького, Український генеральний військовий комітет (УГВК) вирішив створити ще один військовий загін в Чернігові, де у середині травня 1917 року зібралася значна кількість новобранців.
Ці новобранці були відправлені в селище Грушки, яке знаходиться у західному передмісті Києва, для подальшого відправлення на фронт.
🔥Проте новобранці, яких налічувалося близько 5 тисяч, вимагали, щоб їх визнали другим Українським полком імені Павла Полуботка!
Московити не погоджувалися, але солдати вперто стояли на своєму. Центральна Рада і УГВК без особливого успіху шукали компроміси, відтак ситуація стала кризовою.
Полуботківці, як вони себе називали, виступали проти влади Тимчасового уряду, визнавали вищою владою в Україні Центральну Раду, але були незадоволені поміркованістю її політики.
💥Виступ полуботківців стався в ніч на 18-е липня і проходив під гаслами негайного проголошення Незалежності України.
У маніфесті повсталих наголошувалося, що:
«український народ не має тих прав, яких домагається кожна окрема нація і які мають належати кожному окремому народу. Висунутий російською революцією лозунг самовизначення народів залишається лише на папері. Ми, українці-козаки, що зібрались в Києві, … всіх росіян і ренегатів, які гальмують роботу українців, скидаємо з їх постів силою, не рахуючись з російським урядом»
21-го липня Центральна Рада визнала 2-ий Український козацький полк ім. Павла Полуботка окремою військовою частиною і за кілька днів основна маса солдатів-полуботківців (≈ 2500 осіб) була відправлена на Румунський фронт. Там вони відразу потрапили у важкі бої і зазнали великих втрат...
📌На світлині полуботківці під час демонстрації у день свята Революції 16-го березня 1917-го року в Києві.
Підписатися
УДЦР | НКЕК | САЙТ
🖍18 липня 1917 року в Києві відбувся збройний виступ вояків Другого Українського козацького полку імені гетьмана Павла Полуботка з метою проголошення Незалежності України.
Після прикладу солдатів Київського військово-розподільчого пункту, які створили полк імені Богдана Хмельницького, Український генеральний військовий комітет (УГВК) вирішив створити ще один військовий загін в Чернігові, де у середині травня 1917 року зібралася значна кількість новобранців.
Ці новобранці були відправлені в селище Грушки, яке знаходиться у західному передмісті Києва, для подальшого відправлення на фронт.
🔥Проте новобранці, яких налічувалося близько 5 тисяч, вимагали, щоб їх визнали другим Українським полком імені Павла Полуботка!
Московити не погоджувалися, але солдати вперто стояли на своєму. Центральна Рада і УГВК без особливого успіху шукали компроміси, відтак ситуація стала кризовою.
Полуботківці, як вони себе називали, виступали проти влади Тимчасового уряду, визнавали вищою владою в Україні Центральну Раду, але були незадоволені поміркованістю її політики.
💥Виступ полуботківців стався в ніч на 18-е липня і проходив під гаслами негайного проголошення Незалежності України.
У маніфесті повсталих наголошувалося, що:
«український народ не має тих прав, яких домагається кожна окрема нація і які мають належати кожному окремому народу. Висунутий російською революцією лозунг самовизначення народів залишається лише на папері. Ми, українці-козаки, що зібрались в Києві, … всіх росіян і ренегатів, які гальмують роботу українців, скидаємо з їх постів силою, не рахуючись з російським урядом»
21-го липня Центральна Рада визнала 2-ий Український козацький полк ім. Павла Полуботка окремою військовою частиною і за кілька днів основна маса солдатів-полуботківців (≈ 2500 осіб) була відправлена на Румунський фронт. Там вони відразу потрапили у важкі бої і зазнали великих втрат...
📌На світлині полуботківці під час демонстрації у день свята Революції 16-го березня 1917-го року в Києві.
Підписатися
УДЦР | НКЕК | САЙТ
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
#нашаІсторія
🇺🇦24 липня 1990 року над Київрадою вперше було піднято синьо-жовтий прапор.
Підняття над Київрадою українського національного прапора стало реакцією на прийняття 16 липня 1990 року Декларації про державний суверенітет України. Це рішення не було спонтанним: у президії Київради підготували проект рішення, ініційований «Демократичним блоком», свої пропозиції внесли у Секретаріаті Народного руху України.
Хоча до останнього не було гарантії, що його проголосують: були спроби комуністів переключити увагу депутатів Київради на питання страйку водіїв трамвайно-тролейбусного підприємства, питання про символіку постійно переносилося на пізніший час, а розглядалися дріб’язкові питання порядку денного. На голосування його поставили лише тоді, коли з’явилася інформація, що багатотисячний натовп з прапором рухається до будівні Київради, розповідають свідки тих подій.
Шили стяг на Заході України і напередодні перевезли до Києва. Увечері блакитно-жовте полотнище на Софіївській площі, де зібралося біля 100 тисяч людей, освятили священики Української автокефальної та Української греко-католицької церков, церемонію посвяти здійснив архімандрит УПЦ Володимир (Романюк). Після освячення прапор винесли до людей і урочистою ходою понесли до будівлі Київради.
Деякий час після цього кияни чергували біля флагштока, щоб убезпечити прапор від спроб зірвати і знищити. 🖍Варто зазначити, що востаннє до цього блакитно-жовтий стяг майорів над столицею України 12 червня 1920 року, коли війська Симона Петлюри та Юзефа Пілсудського залишали Київ.
Київ став дев’ятим містом України, де у 1990 році був піднятий блакитно-жовтий прапор. Найпершим 14 березня національний стяг з’явився над міськрадою в Стрию на Львівщині. Пізніше він замайорів над офіційними установами Дрогобича, Львова, Тернополя, Житомира та ін.
Нині прапор, який було піднято над Київрадою у 1990 році, зберігається в Національному музеї історії України.
Підписатися
УДЦР | НКЕК | САЙТ
🇺🇦24 липня 1990 року над Київрадою вперше було піднято синьо-жовтий прапор.
Підняття над Київрадою українського національного прапора стало реакцією на прийняття 16 липня 1990 року Декларації про державний суверенітет України. Це рішення не було спонтанним: у президії Київради підготували проект рішення, ініційований «Демократичним блоком», свої пропозиції внесли у Секретаріаті Народного руху України.
Хоча до останнього не було гарантії, що його проголосують: були спроби комуністів переключити увагу депутатів Київради на питання страйку водіїв трамвайно-тролейбусного підприємства, питання про символіку постійно переносилося на пізніший час, а розглядалися дріб’язкові питання порядку денного. На голосування його поставили лише тоді, коли з’явилася інформація, що багатотисячний натовп з прапором рухається до будівні Київради, розповідають свідки тих подій.
Шили стяг на Заході України і напередодні перевезли до Києва. Увечері блакитно-жовте полотнище на Софіївській площі, де зібралося біля 100 тисяч людей, освятили священики Української автокефальної та Української греко-католицької церков, церемонію посвяти здійснив архімандрит УПЦ Володимир (Романюк). Після освячення прапор винесли до людей і урочистою ходою понесли до будівлі Київради.
Деякий час після цього кияни чергували біля флагштока, щоб убезпечити прапор від спроб зірвати і знищити. 🖍Варто зазначити, що востаннє до цього блакитно-жовтий стяг майорів над столицею України 12 червня 1920 року, коли війська Симона Петлюри та Юзефа Пілсудського залишали Київ.
Київ став дев’ятим містом України, де у 1990 році був піднятий блакитно-жовтий прапор. Найпершим 14 березня національний стяг з’явився над міськрадою в Стрию на Львівщині. Пізніше він замайорів над офіційними установами Дрогобича, Львова, Тернополя, Житомира та ін.
Нині прапор, який було піднято над Київрадою у 1990 році, зберігається в Національному музеї історії України.
Підписатися
УДЦР | НКЕК | САЙТ
#нашаІсторія
Сьогодні Україна святкує День Хрещення Русі-України.
Свято відзначається щорічно 28 липня в день церковної пам'яті князя Володимира, зарахованого до святих.
Точний день і навіть рік реальної події невідомий. Більшість істориків вважають, що Русь прийняла хрещення в 988 році, але є й інші версії.
Князь Володимир Святославович до 30 років був язичником. Володимир прийняв християнство з Візантії, адже Візантія була найрозвиненішою і найсильнішою країною континенту.
Це сприяло розвитку країни і зміцненню зв'язку з європейськими країнами.
Русь заклала фундамент державницьких традицій українців. Звідси родом герб, грошова одиниця, Київ як політичний і культурний центр України. Тризуб є нашим давнім символом.
🇺🇦 В цей день вдруге ми відзначаємо День Української Державності!
День Української Державності затверджує зв’язок українців, які живуть тепер, з багатьма поколіннями наших предків.
Понад тисячу років культурі, нашій самобутності, українському характеру. Після всього, що пережив наш народ, українці ніколи не віддадуть своєї Незалежності та Державності.
Тому сьогодні, під час московської навали й окупації наших земель, в ці пекельні часи для України, — це надзвичайно символічне свято!
📸«Хрещення Русі - України». Петро Андрусів, 1980 рік
Підписатися
УДЦР | НКЕК | САЙТ
Сьогодні Україна святкує День Хрещення Русі-України.
Свято відзначається щорічно 28 липня в день церковної пам'яті князя Володимира, зарахованого до святих.
Точний день і навіть рік реальної події невідомий. Більшість істориків вважають, що Русь прийняла хрещення в 988 році, але є й інші версії.
Князь Володимир Святославович до 30 років був язичником. Володимир прийняв християнство з Візантії, адже Візантія була найрозвиненішою і найсильнішою країною континенту.
Це сприяло розвитку країни і зміцненню зв'язку з європейськими країнами.
Русь заклала фундамент державницьких традицій українців. Звідси родом герб, грошова одиниця, Київ як політичний і культурний центр України. Тризуб є нашим давнім символом.
День Української Державності затверджує зв’язок українців, які живуть тепер, з багатьма поколіннями наших предків.
Понад тисячу років культурі, нашій самобутності, українському характеру. Після всього, що пережив наш народ, українці ніколи не віддадуть своєї Незалежності та Державності.
Тому сьогодні, під час московської навали й окупації наших земель, в ці пекельні часи для України, — це надзвичайно символічне свято!
📸«Хрещення Русі - України». Петро Андрусів, 1980 рік
Підписатися
УДЦР | НКЕК | САЙТ
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
#нашаІсторія
✍️15 серпня 1556 року у Свято-Троїцькому монастирі в Ізяславі почалися роботи з написання Пересопницького Євангелія.
Це один із символів української нації. Вага книги 9 кг 300 г. На оригіналі Пересопницького Євангелія приймає присягу новообраний Президент України.
Пересопницьке Євангеліє – рукописна пам’ятка культури та українського православ’я XVI століття. Роботу над перекладом текстів канонічного Євангелія на староукраїнську мову розпочали 15 серпня 1556 року у Заславському Свято-Троїцькому монастирі (нині це місто Ізяслав на Хмельниччині). Закінчили ж переписування та оформлення святині 29 серпня 1561 року у Пересопницькому монастирі на Рівненщині.
Розміщення тексту, орнаменти та чіткий почерк свідчить про високий рівень майстерності тодішніх майстрів. Тексти написані так званим пізнім уставом на пергаменті чорним чорнилом і червоною фарбою. Всі приписки та післямови написані “дробним” письмом.
Обкладинка виконана з обрамлених в зелений оксамит дубових дощечок. Первісна оправа не збереглась, її довелось відновлювати. Але за чотириста п’ятдесят років жодна літера не вицвіла, а всі картинки залишились у первісному стані, навіть у мікроскоп не помітно ознак осипання фарби. Важить книга 9 кілограмів 300 грамів.
Протягом всього існування книгою активно користувались для богослужінь та історичних досліджень. Серед читачів Євангелія – Тарас Шевченко, Іван Мазепа.
Для того, щоб реліквія потрапила на церемонію інавгурації, Адміністрація президента подає спеціальну заявку до Національної бібліотеки імені Вернадського. Як тільки акт передачі підписаний, книгу кладуть в спеціальний контейнер для транспортування і в супроводі кортежу із співробітників поліції доправляють до Верховної Ради. Після інавгурації Євангеліє з такими ж заходами безпеки повертають до бібліотеки.
🖌Як вважають дослідники, другим за значенням та масштабом, символом для України після Пересопницького Євангелія можна вважати Томос про автокефалію української церкви.
Історія🇺🇦
Підписатися
УДЦР | НКЕК | САЙТ
✍️15 серпня 1556 року у Свято-Троїцькому монастирі в Ізяславі почалися роботи з написання Пересопницького Євангелія.
Це один із символів української нації. Вага книги 9 кг 300 г. На оригіналі Пересопницького Євангелія приймає присягу новообраний Президент України.
Пересопницьке Євангеліє – рукописна пам’ятка культури та українського православ’я XVI століття. Роботу над перекладом текстів канонічного Євангелія на староукраїнську мову розпочали 15 серпня 1556 року у Заславському Свято-Троїцькому монастирі (нині це місто Ізяслав на Хмельниччині). Закінчили ж переписування та оформлення святині 29 серпня 1561 року у Пересопницькому монастирі на Рівненщині.
Розміщення тексту, орнаменти та чіткий почерк свідчить про високий рівень майстерності тодішніх майстрів. Тексти написані так званим пізнім уставом на пергаменті чорним чорнилом і червоною фарбою. Всі приписки та післямови написані “дробним” письмом.
Обкладинка виконана з обрамлених в зелений оксамит дубових дощечок. Первісна оправа не збереглась, її довелось відновлювати. Але за чотириста п’ятдесят років жодна літера не вицвіла, а всі картинки залишились у первісному стані, навіть у мікроскоп не помітно ознак осипання фарби. Важить книга 9 кілограмів 300 грамів.
Протягом всього існування книгою активно користувались для богослужінь та історичних досліджень. Серед читачів Євангелія – Тарас Шевченко, Іван Мазепа.
Для того, щоб реліквія потрапила на церемонію інавгурації, Адміністрація президента подає спеціальну заявку до Національної бібліотеки імені Вернадського. Як тільки акт передачі підписаний, книгу кладуть в спеціальний контейнер для транспортування і в супроводі кортежу із співробітників поліції доправляють до Верховної Ради. Після інавгурації Євангеліє з такими ж заходами безпеки повертають до бібліотеки.
🖌Як вважають дослідники, другим за значенням та масштабом, символом для України після Пересопницького Євангелія можна вважати Томос про автокефалію української церкви.
Історія🇺🇦
Підписатися
УДЦР | НКЕК | САЙТ
#нашаІсторія
🔱📝 Лист Харківської губернської української ради УЦР та лист Тимчасовому уряду з протестом проти поділу України. 21 серпня 1917 р.
📂ЦДАВО України, ф. 1113, оп. 1
Історія України🇺🇦
Підписатися
УДЦР | НКЕК | САЙТ
🔱📝 Лист Харківської губернської української ради УЦР та лист Тимчасовому уряду з протестом проти поділу України. 21 серпня 1917 р.
📂ЦДАВО України, ф. 1113, оп. 1
Історія України
Підписатися
УДЦР | НКЕК | САЙТ
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
#нашаІсторія
🔱 22 серпня 1992 року під час урочистого засідання Верховної Ради президент УНР в екзилі Микола Плав’юк склав повноваження Державного Центру УНР, визнавши, що проголошена 24 серпня 1991 р. незалежна держава Україна є правонаступницею УНР.
📜Офіційна заява ДЦ УНР звучала так: «Складаючи свої повноваження, ми заявляємо, що проголошена 24 серпня і утверджена 1 грудня 1991 року народом України Українська Держава продовжує державно-національні традиції УНР і є правонаступницею Української Народньої Республіки».
Того ж дня у Маріїнському палаці делегація ДЦ УНР передала українській владі Грамоту про припинення діяльності та Заяву про правонаступництво України від УНР, клейноди Гетьмана Мазепи та інші державні атрибути Республіки.
Заходи відбувалися в рамках І Всесвітнього форуму українців, який 21-24 серпня 1992 р. проходив у Києві в палаці культури «Україна». Одним з рішень Першого форуму було створення постійно діючого органу — Української Всесвітньої Координаційної Ради (УВКР).
Складаючи повноваження, уряд УНР в езилі виконував постанову Трудового Конгресу (парламенту УНР) 1919 р., підписану головою Директорії УНР Симоном Петлюрою, де йшлося про припинення діяльності ДЦ УНР в разі проголошення незалежності Української держави.
Внаслідок більшовицької окупації, з кінця 1920 р. уряд УНР перебував в екзилі (вигнанні). Правовими підставами його функціонування стали прийняті 12 листопада 1920 р. «Закон про тимчасове Верховне Управління та порядок законодавства в УНР» і «Закон про Державну Народну Раду».
Протягом майже 72-х років Державний Центр УНР в екзилі репрезентував Україну за кордоном і всіма доступними засобами домагався відновлення незалежності України.
Президентами УНР в екзилі (до 1948-го – головами Директорії) були: Симон Петлюра (1920-1926), Андрій Лівицький (1926-1954), Степан Вітвицький (1954-1965), Микола Лівицький (1967-1989) і Микола Плав’юк (1989-1992).
Історія України 🇺🇦
Підписатися
УДЦР | НКЕК | САЙТ
📜Офіційна заява ДЦ УНР звучала так: «Складаючи свої повноваження, ми заявляємо, що проголошена 24 серпня і утверджена 1 грудня 1991 року народом України Українська Держава продовжує державно-національні традиції УНР і є правонаступницею Української Народньої Республіки».
Того ж дня у Маріїнському палаці делегація ДЦ УНР передала українській владі Грамоту про припинення діяльності та Заяву про правонаступництво України від УНР, клейноди Гетьмана Мазепи та інші державні атрибути Республіки.
Заходи відбувалися в рамках І Всесвітнього форуму українців, який 21-24 серпня 1992 р. проходив у Києві в палаці культури «Україна». Одним з рішень Першого форуму було створення постійно діючого органу — Української Всесвітньої Координаційної Ради (УВКР).
Складаючи повноваження, уряд УНР в езилі виконував постанову Трудового Конгресу (парламенту УНР) 1919 р., підписану головою Директорії УНР Симоном Петлюрою, де йшлося про припинення діяльності ДЦ УНР в разі проголошення незалежності Української держави.
Внаслідок більшовицької окупації, з кінця 1920 р. уряд УНР перебував в екзилі (вигнанні). Правовими підставами його функціонування стали прийняті 12 листопада 1920 р. «Закон про тимчасове Верховне Управління та порядок законодавства в УНР» і «Закон про Державну Народну Раду».
Протягом майже 72-х років Державний Центр УНР в екзилі репрезентував Україну за кордоном і всіма доступними засобами домагався відновлення незалежності України.
Президентами УНР в екзилі (до 1948-го – головами Директорії) були: Симон Петлюра (1920-1926), Андрій Лівицький (1926-1954), Степан Вітвицький (1954-1965), Микола Лівицький (1967-1989) і Микола Плав’юк (1989-1992).
Історія України 🇺🇦
Підписатися
УДЦР | НКЕК | САЙТ
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
#нашаІсторія
«Червона калина» лунає в сесійній залі Верховної Ради під час затвердження Акту проголошення Незалежності України.
О 21:00 24 серпня 1991 року до зали ВР внесли величезний синьо-жовтий прапор. Депутати біля трибуни співали «Ще не вмерла Україна», майбутній гімн незалежної України, а також «Червону калину» – гімн «Січових стрільців ".
Історія України🇺🇦
Підписатися
УДЦР | НКЕК | САЙТ
«Червона калина» лунає в сесійній залі Верховної Ради під час затвердження Акту проголошення Незалежності України.
О 21:00 24 серпня 1991 року до зали ВР внесли величезний синьо-жовтий прапор. Депутати біля трибуни співали «Ще не вмерла Україна», майбутній гімн незалежної України, а також «Червону калину» – гімн «Січових стрільців ".
Історія України
Підписатися
УДЦР | НКЕК | САЙТ
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
#нашаІсторія
#величніУкраїнці
27 серпня 1856 року в селі Нагуєвичі (нині Дрогобицького району Львівської області) в родині селянина-коваля народився знаменитий поет, письменник, філософ, політик і громадський діяч Іван Якович Франко.
Маловідомі факти про Івана Франка:
🔹Відзначався колосальною працездатністю. За 40 років активного творчого життя кожних два дні виходив новий твір письменника (вірш, новела, повість, роман, монографія тощо), щороку видавав 5-6 книжок.
🔸Навчаючись у гімназії, виявляв феноменальні здібності: міг майже дослівно переказати розповідь вчителів на заняттях. Тоді ж зібрав величезну бібліотеку з понад 500 томів. Був скромним і неговірким, сидів на останній парті, мало спілкувався з однолітками. У п’ятому класі гімназії під час уроків, які вважав нецікавими, читав Шекспіра в німецькому перекладі.
🔹Пережив три арешти. Після другого (1880 р.) ледь не помер від голоду. За тиждень написав у готелі повість «На дні», на останні гроші відіслав її до Львова, а сам три дні жив на три центи, знайдені на березі річки. Знесиленого і непритомного, його знайшов та прихистив старий служитель готелю.
🔸У 1893 р. захистив у Відні докторську дисертацію. Знав 14 мов. Писав твори не лише українською, а й польською, німецькою, іншими мовами. Перекладав українською із 48 мов, у тому числі східних. Сучасники називали його «академія в одній особі».
🔹Іван Франко – перший український політик. Співзасновник першої української політичної партії – Русько-Української радикальної партії (1890) і її перший голова (до 1898-го).
🔸Помер 28 травня 1916 р. на чужих руках – сини були в армії, дочка в Києві, дружина в лікарні.
🔹Номінувався на здобуття Нобелівської премії з літератури. У 1916 р. референт Королівської академії наук мав зробити доповідь Нобелівському комітету про вагомість вкладу українця в літературу. ▪️ Франко помер за кілька місяців до можливого тріумфу.
🖍Син Івана Франка Петро став одним із засновників «Пласту», а згодом – сотником Легіону УСС.
#НаціяНезламних
Підписатися
УДЦР | НКЕК | САЙТ
#величніУкраїнці
27 серпня 1856 року в селі Нагуєвичі (нині Дрогобицького району Львівської області) в родині селянина-коваля народився знаменитий поет, письменник, філософ, політик і громадський діяч Іван Якович Франко.
Маловідомі факти про Івана Франка:
🔹Відзначався колосальною працездатністю. За 40 років активного творчого життя кожних два дні виходив новий твір письменника (вірш, новела, повість, роман, монографія тощо), щороку видавав 5-6 книжок.
🔸Навчаючись у гімназії, виявляв феноменальні здібності: міг майже дослівно переказати розповідь вчителів на заняттях. Тоді ж зібрав величезну бібліотеку з понад 500 томів. Був скромним і неговірким, сидів на останній парті, мало спілкувався з однолітками. У п’ятому класі гімназії під час уроків, які вважав нецікавими, читав Шекспіра в німецькому перекладі.
🔹Пережив три арешти. Після другого (1880 р.) ледь не помер від голоду. За тиждень написав у готелі повість «На дні», на останні гроші відіслав її до Львова, а сам три дні жив на три центи, знайдені на березі річки. Знесиленого і непритомного, його знайшов та прихистив старий служитель готелю.
🔸У 1893 р. захистив у Відні докторську дисертацію. Знав 14 мов. Писав твори не лише українською, а й польською, німецькою, іншими мовами. Перекладав українською із 48 мов, у тому числі східних. Сучасники називали його «академія в одній особі».
🔹Іван Франко – перший український політик. Співзасновник першої української політичної партії – Русько-Української радикальної партії (1890) і її перший голова (до 1898-го).
🔸Помер 28 травня 1916 р. на чужих руках – сини були в армії, дочка в Києві, дружина в лікарні.
🔹Номінувався на здобуття Нобелівської премії з літератури. У 1916 р. референт Королівської академії наук мав зробити доповідь Нобелівському комітету про вагомість вкладу українця в літературу. ▪️ Франко помер за кілька місяців до можливого тріумфу.
🖍Син Івана Франка Петро став одним із засновників «Пласту», а згодом – сотником Легіону УСС.
#НаціяНезламних
Підписатися
УДЦР | НКЕК | САЙТ
#нашаІсторія💔
#новітняІсторія🇺🇦
🌻 Сьогодні, 29 серпня, — День памʼяті загиблих Героїв України.
29 серпня є одним із найбільш трагічних дат в новітній історії України.
Тоді, девʼять років тому, в боротьбі проти московських окупантів Україна в один день втратила сотні своїх найкращих синів.
29-го серпня 2014-го року оточені під Іловайськом українські воїни виходили двома колонами і були впритул розстріляні московитською артилерією.
🙏🏻Вічна Памʼять Героям, хто повернувся на щиті.
🇺🇦💔
#новітняІсторія🇺🇦
🌻 Сьогодні, 29 серпня, — День памʼяті загиблих Героїв України.
29 серпня є одним із найбільш трагічних дат в новітній історії України.
Тоді, девʼять років тому, в боротьбі проти московських окупантів Україна в один день втратила сотні своїх найкращих синів.
29-го серпня 2014-го року оточені під Іловайськом українські воїни виходили двома колонами і були впритул розстріляні московитською артилерією.
🙏🏻Вічна Памʼять Героям, хто повернувся на щиті.
🇺🇦💔
#нашаІсторія
Національна радіокомпанія України, будівля за адресою Хрещатик, 26
Хто б міг подумати, що вже більше 150 років це місце використовується для засобів комунікації. Ще у 1849 р. тут була будівля міської поштової контори. У 1913 р. збудували телефонну станцію.
У Києві після вибухів на Хрещатику 1941 р. стіни будівлі встояли. У 1951 р. його відреконструювали, і в його приміщеннях провели перший в Україні телесеанс. Телемовлення та радіомовлення велися в цій будівлі аж до спорудження нового телецентру – так званого «Олівця» на Дорогожичах.
Реконструкція велася під керівництвом архітектора Віктора Єлізарова. Фасад набув нового вигляду, оформили його в стилі українського бароко.
В остаточному варіанті реконструкції Хрещатика корпус телецентру було закрито від поглядів перехожих будівлею міністерств.
Пройти до тепер уже Національної радіокомпанії України можна через арку за адресою Хрещатик, 24.
Підписатися
УДЦР | НКЕК | САЙТ
Національна радіокомпанія України, будівля за адресою Хрещатик, 26
Хто б міг подумати, що вже більше 150 років це місце використовується для засобів комунікації. Ще у 1849 р. тут була будівля міської поштової контори. У 1913 р. збудували телефонну станцію.
У Києві після вибухів на Хрещатику 1941 р. стіни будівлі встояли. У 1951 р. його відреконструювали, і в його приміщеннях провели перший в Україні телесеанс. Телемовлення та радіомовлення велися в цій будівлі аж до спорудження нового телецентру – так званого «Олівця» на Дорогожичах.
Реконструкція велася під керівництвом архітектора Віктора Єлізарова. Фасад набув нового вигляду, оформили його в стилі українського бароко.
В остаточному варіанті реконструкції Хрещатика корпус телецентру було закрито від поглядів перехожих будівлею міністерств.
Пройти до тепер уже Національної радіокомпанії України можна через арку за адресою Хрещатик, 24.
Підписатися
УДЦР | НКЕК | САЙТ
#нашаІсторія🇺🇦
⚔2 вересня 1990 року у Києві за участі близько 20 тисяч людей пройшов мітинг проти підписання нового Союзного договору, яким фактично хотіли перезапустити срср.
Подібні мітинги у цей день також проходили у інших українських містах.
#НаціяНезламних
Підписатися
УДЦР | НКЕК | САЙТ
⚔2 вересня 1990 року у Києві за участі близько 20 тисяч людей пройшов мітинг проти підписання нового Союзного договору, яким фактично хотіли перезапустити срср.
Подібні мітинги у цей день також проходили у інших українських містах.
#НаціяНезламних
Підписатися
УДЦР | НКЕК | САЙТ
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
#нашаІсторія
🏦💸 Сьогодні виповнюється 27 років українській національній валюті - гривні.
2 вересня 1996 року в Україні стартувала грошова реформа.
До Дня народження гривні Національний банк на наступному тижні проведе низку заходів, зокрема онлайн-зустрічі та екскурсії на такі теми:
«Україністика у світовій нумізматиці»,
«Прикраси з монет та дукачі в українському традиційному костюмі»,
«Образ Кобзаря в художній медалі».
Підписатися
УДЦР | НКЕК | САЙТ
🏦💸 Сьогодні виповнюється 27 років українській національній валюті - гривні.
2 вересня 1996 року в Україні стартувала грошова реформа.
До Дня народження гривні Національний банк на наступному тижні проведе низку заходів, зокрема онлайн-зустрічі та екскурсії на такі теми:
«Україністика у світовій нумізматиці»,
«Прикраси з монет та дукачі в українському традиційному костюмі»,
«Образ Кобзаря в художній медалі».
Підписатися
УДЦР | НКЕК | САЙТ
#нашаІсторія
🇺🇦4 вересня 1991 року над Верховною Радою України було піднято синьо-жовтий прапор.
🇺🇦 Лише на десятий день після проголошення незалежності України над куполом Верховної Ради підняли синьо-жовтий стяг.
🖍Відповідну постанову депутати ухвалили лише з третьої спроби після погрози Леоніда Кравчука подати у відставку. Проте згодом маніфестанти ледь не штурмували будівлю парламенту, коли поруч із синьо-жовтим побачили прапор урср.
🤝Тисячі українців з вигуками "Ганьба!" прорвали кордон міліції. Ще мить і натовп опинився б усередині.
У вікні другого поверху з’явився народний депутат Дмитро Павличко, який жестами пояснював, що червоно-синій прапор спустять.
Після цього він разом з Левком Лук’яненком, Романом Лубківським та іншими депутатами пішли до кабінету голови Верховної Ради і повідомили про ситуацію. Леонід Кравчук довго не зволікав.
🖍"Сесії вже не було. Депутати розійшлися. Кравчук, - треба віддати йому належне, на свій страх і ризик вирішив зняти прапор урср", - розповів Володимир Яворівський, депутат першого скликання.
Леонід Кравчук після розмови з депутатами дав розпорядження спустити прапор урср. Біля стін Верховної Ради почалося справжнє свято: натовп підкидав депутатів Дмитра Павличка, Ярослава Кендзьора, Левка Лук’яненка, присутні співали "Ще не вмерла Україна!" та виголошували пафосні промови.
🖌Через два тижні Президія Верховної Ради надала синьо-жовтому стягу статус офіційного, а через декілька місяців парламентарі прийняли постанову про державний прапор.
🇺🇦Синьо-жовтий прапор без референдуму остаточно означав початок нової держави.
Історія України
Підписатися
УДЦР | НКЕК | САЙТ
🇺🇦4 вересня 1991 року над Верховною Радою України було піднято синьо-жовтий прапор.
🖍Відповідну постанову депутати ухвалили лише з третьої спроби після погрози Леоніда Кравчука подати у відставку. Проте згодом маніфестанти ледь не штурмували будівлю парламенту, коли поруч із синьо-жовтим побачили прапор урср.
🤝Тисячі українців з вигуками "Ганьба!" прорвали кордон міліції. Ще мить і натовп опинився б усередині.
У вікні другого поверху з’явився народний депутат Дмитро Павличко, який жестами пояснював, що червоно-синій прапор спустять.
Після цього він разом з Левком Лук’яненком, Романом Лубківським та іншими депутатами пішли до кабінету голови Верховної Ради і повідомили про ситуацію. Леонід Кравчук довго не зволікав.
🖍"Сесії вже не було. Депутати розійшлися. Кравчук, - треба віддати йому належне, на свій страх і ризик вирішив зняти прапор урср", - розповів Володимир Яворівський, депутат першого скликання.
Леонід Кравчук після розмови з депутатами дав розпорядження спустити прапор урср. Біля стін Верховної Ради почалося справжнє свято: натовп підкидав депутатів Дмитра Павличка, Ярослава Кендзьора, Левка Лук’яненка, присутні співали "Ще не вмерла Україна!" та виголошували пафосні промови.
🖌Через два тижні Президія Верховної Ради надала синьо-жовтому стягу статус офіційного, а через декілька місяців парламентарі прийняли постанову про державний прапор.
🇺🇦Синьо-жовтий прапор без референдуму остаточно означав початок нової держави.
Історія України
Підписатися
УДЦР | НКЕК | САЙТ
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM