13philia
#video #science #physics #Nobel #12019 https://youtu.be/ISKY4T-38cI
#video #music #poetry #astronomy #exoplanets #history
@Fejanorr принёс чудесного про историю обнаружения экзопланет (с 1:54 о текущей нобелевке):
https://youtu.be/gai8dMA19Sw
@Fejanorr принёс чудесного про историю обнаружения экзопланет (с 1:54 о текущей нобелевке):
https://youtu.be/gai8dMA19Sw
YouTube
Whole New Worlds: An Aladdin History of Exoplanets | A Capella Science, Trudbol, SamRobson, Gia Mora
The search for another Earth has gone from street-rat to Sultan. Now THAT's some #ScienceGoals.
SUPPORT ME ON PATREON: http://bit.ly/ACSPatreon
THANKS to Google's Making & Science Team! Check out their #ScienceGoals playlist: http://bit.ly/SciGoals
Julien…
SUPPORT ME ON PATREON: http://bit.ly/ACSPatreon
THANKS to Google's Making & Science Team! Check out their #ScienceGoals playlist: http://bit.ly/SciGoals
Julien…
#Imbolc #poetry
Имболк идёт, дорогая
месяцу волчьему я открываю двери: холод и мрак не навечно приходят в дом; веришь иль нет, оживают в огне поверья, ужасы тают на солнце, как снежный ком.
веришь иль нет, не пугайся зимы-забвенья: талые воды прогонят остатки льда, станут ручьи серебриться, как будто вены, с мира смывая проклятые холода.
чтобы ожить не хватает немного силы — Имболк идёт, дорогая, — а я молчу; там за окном одичавшая вьюга взвыла — Имболк идёт, дорогая, зажги свечу.
мы от Самайна дошли — и пока что живы, в зимнее время не нам одним нелегко; да, этот месяц холодный и очень лживый — ты не смотри, что он жалко стучит в окно.
тише, родная: прислушайся к песне ветра — в ней и тоска, и какой-то немой восторг: грани стираются в праздник огня и снега;
свечи на окнах и сизое молоко,
у изголовья — трава, что осталась с лета, Имболк идёт, дорогая, мне не до сна; корчатся тени в свечном неуютном свете.
Имболк идёт, дорогая.
за ним —
Весна.
Хайолэйр
Имболк идёт, дорогая
месяцу волчьему я открываю двери: холод и мрак не навечно приходят в дом; веришь иль нет, оживают в огне поверья, ужасы тают на солнце, как снежный ком.
веришь иль нет, не пугайся зимы-забвенья: талые воды прогонят остатки льда, станут ручьи серебриться, как будто вены, с мира смывая проклятые холода.
чтобы ожить не хватает немного силы — Имболк идёт, дорогая, — а я молчу; там за окном одичавшая вьюга взвыла — Имболк идёт, дорогая, зажги свечу.
мы от Самайна дошли — и пока что живы, в зимнее время не нам одним нелегко; да, этот месяц холодный и очень лживый — ты не смотри, что он жалко стучит в окно.
тише, родная: прислушайся к песне ветра — в ней и тоска, и какой-то немой восторг: грани стираются в праздник огня и снега;
свечи на окнах и сизое молоко,
у изголовья — трава, что осталась с лета, Имболк идёт, дорогая, мне не до сна; корчатся тени в свечном неуютном свете.
Имболк идёт, дорогая.
за ним —
Весна.
Хайолэйр
#NeilGaiman #poetry #science #women
Ніл Ґейман. Збирачки грибів
Наука, як ти знаєш, мій малюче, це вивчення
природи та поведінки Всесвіту.
Вона ґрунтується на спостереженні, експерименті та вимірюванні
та формулюванні законів, які описують відкриті явища.
В старі часи, подейкують, що мозок чоловіків від самого початку
був сконструйований для переслідування чудовиськ,
для того, щоб сторчголов поринати у невідоме
і для відшукування шляху додому, якщо загубились,
несучи забиту антилопу.
Або, у невдалі для полювання дні — ні для чого.
А мозок жінок, котрі не займались вистежуванням здобичі,
дозволяв їм помічати орієнтири та прокладати між ними стежки.
поміж тернових кущів на схилах урвищ
та пильно вдивлятися в отвори в стовбурах напів повалених дерев,
бо часом там могли бути гриби.
Ще до появи наконечників списів та ножів з кременю,
першим знаряддям взагалі був слінґ для малюка
щоб звільнити нам руки
та ще щось для складання ягід та грибів
корінців та доброго листя, насіння та повзучої гусені.
А потім — макогін з кременю, щоб товкти, подрібнювати, перетирати чи змішувати.
А часами чоловіки переслідували здобич
в глибокі ліси
та не поверталися назад.
Деякі з грибів тебе вб’ють
деякі покажуть тобі богів,
а деякі втамують голод у животі. Визначай.
Інші вб’ють нас, якщо з'їмо їх сирими
та вб’ють нас ще раз, якщо зваримо їх лишень раз,
але якщо зваримо їх у талій воді, і злимо воду,
і прокип’ятимо їх ще раз, і знову злимо воду,
тоді їх можна їсти безпечно. Спостерігай.
Спостерігай за народженням дітей, поміряй набухлий живіт і форму грудей,
і з досвідом, відкривай, як безпечно привести у цей світ дитину.
Спостерігай за усім.
І збирачки грибів ходять своїми шляхами,
дивлячись на світ, за яким вони спостерігають.
І деякі з них процвітатимуть і смакуватимуть,
тоді як інші в корчах помруть, схопившись за живіт.
Вони відкривають закони про те, що є безпечним, і передають їх наступним поколінням. Формулюй.
Ми створюємо знаряддя щоб будувати своє життя:
наші одяг і їжу, і стежину додому.
І всі ці речі ми ґрунтуємо на спостереженні,
експерименті, вимірюванні та істині.
А наука, як ти пам’ятаєш, це вивчення
природи та поведінки всесвіту,
яке ґрунтується на спостереженні, експерименті та вимірюванні
та формулюванні законів, які описують ці явища.
Перегони продовжуються. Перша вчена
малювала звірів на стінах печер
щоб показати своїм дітям, ситим та відгодованим грибами
та безпечними для збирання ягодами.
Чоловіки продовжують переслідувати здобич.
Вчені йдуть повільніше, вгору схилом пагорба,
і вниз до води, повз поклади червоної глини.
Вони несуть своїх дітей у власноруч зроблених слінґах
їхні руки вільні, щоб збирати гриби.
(швидкий переклад від Ashlyn de Kassal, наразі не редагований)
https://youtu.be/ak6sdSAcNkw
Ніл Ґейман. Збирачки грибів
Наука, як ти знаєш, мій малюче, це вивчення
природи та поведінки Всесвіту.
Вона ґрунтується на спостереженні, експерименті та вимірюванні
та формулюванні законів, які описують відкриті явища.
В старі часи, подейкують, що мозок чоловіків від самого початку
був сконструйований для переслідування чудовиськ,
для того, щоб сторчголов поринати у невідоме
і для відшукування шляху додому, якщо загубились,
несучи забиту антилопу.
Або, у невдалі для полювання дні — ні для чого.
А мозок жінок, котрі не займались вистежуванням здобичі,
дозволяв їм помічати орієнтири та прокладати між ними стежки.
поміж тернових кущів на схилах урвищ
та пильно вдивлятися в отвори в стовбурах напів повалених дерев,
бо часом там могли бути гриби.
Ще до появи наконечників списів та ножів з кременю,
першим знаряддям взагалі був слінґ для малюка
щоб звільнити нам руки
та ще щось для складання ягід та грибів
корінців та доброго листя, насіння та повзучої гусені.
А потім — макогін з кременю, щоб товкти, подрібнювати, перетирати чи змішувати.
А часами чоловіки переслідували здобич
в глибокі ліси
та не поверталися назад.
Деякі з грибів тебе вб’ють
деякі покажуть тобі богів,
а деякі втамують голод у животі. Визначай.
Інші вб’ють нас, якщо з'їмо їх сирими
та вб’ють нас ще раз, якщо зваримо їх лишень раз,
але якщо зваримо їх у талій воді, і злимо воду,
і прокип’ятимо їх ще раз, і знову злимо воду,
тоді їх можна їсти безпечно. Спостерігай.
Спостерігай за народженням дітей, поміряй набухлий живіт і форму грудей,
і з досвідом, відкривай, як безпечно привести у цей світ дитину.
Спостерігай за усім.
І збирачки грибів ходять своїми шляхами,
дивлячись на світ, за яким вони спостерігають.
І деякі з них процвітатимуть і смакуватимуть,
тоді як інші в корчах помруть, схопившись за живіт.
Вони відкривають закони про те, що є безпечним, і передають їх наступним поколінням. Формулюй.
Ми створюємо знаряддя щоб будувати своє життя:
наші одяг і їжу, і стежину додому.
І всі ці речі ми ґрунтуємо на спостереженні,
експерименті, вимірюванні та істині.
А наука, як ти пам’ятаєш, це вивчення
природи та поведінки всесвіту,
яке ґрунтується на спостереженні, експерименті та вимірюванні
та формулюванні законів, які описують ці явища.
Перегони продовжуються. Перша вчена
малювала звірів на стінах печер
щоб показати своїм дітям, ситим та відгодованим грибами
та безпечними для збирання ягодами.
Чоловіки продовжують переслідувати здобич.
Вчені йдуть повільніше, вгору схилом пагорба,
і вниз до води, повз поклади червоної глини.
Вони несуть своїх дітей у власноруч зроблених слінґах
їхні руки вільні, щоб збирати гриби.
(швидкий переклад від Ashlyn de Kassal, наразі не редагований)
https://youtu.be/ak6sdSAcNkw
YouTube
"The Mushroom Hunters" by Neil Gaiman - read by Amanda Palmer with music by Jherek Bischoff
this poem was written by neil gaiman and read by amanda palmer for maria popova's “The Universe In Verse” event in 2017 (you can read about that here: https://www.brainpickings.org/2017/04/26/the-mushroom-hunters-neil-gaiman).
the brilliant team at creative…
the brilliant team at creative…
13philia
#NeilGaiman #poetry #science #women Ніл Ґейман. Збирачки грибів Наука, як ти знаєш, мій малюче, це вивчення природи та поведінки Всесвіту. Вона ґрунтується на спостереженні, експерименті та вимірюванні та формулюванні законів, які описують відкриті явища.…
Neil Gaiman - The Mushroom Hunters (read by Amanda Palmer).srt
7.5 KB
13philia
#93 #quote "Do what thou wilt shall be the whole of the Law. Love is the law, love under will."
#93 #calendar #Crowley #poetry
145 лет Алистеру Кроули — happy Crowleymas!
“Another wretched morning
A wretched October day
No sound of angels in the trees
Christmas is far away
Yeah, listen, what's this?
The televoice starts whipping round
The vision comes today
And this is what the voice declaims
It's To Megatherion's birthday!
…
Crowleymass, Crowleymass
See the little children at Crowleymass
Their faces full of awe
And they don't get no shitty dolls and trains and stuff like that
No, they just get the book of the law”
145 лет Алистеру Кроули — happy Crowleymas!
“Another wretched morning
A wretched October day
No sound of angels in the trees
Christmas is far away
Yeah, listen, what's this?
The televoice starts whipping round
The vision comes today
And this is what the voice declaims
It's To Megatherion's birthday!
…
Crowleymass, Crowleymass
See the little children at Crowleymass
Their faces full of awe
And they don't get no shitty dolls and trains and stuff like that
No, they just get the book of the law”
Forwarded from Sanchez Kladbone 🇺🇦
Прозрачный запах первого мороза
чуть лучше, чем хотелось бы, знаком.
Но осень не даётся в малых дозах –
она шарашит сразу, целиком.
И ходишь, ошарашенный, по краю
Бездонных луж и бесполезных слёз.
И снова чувство – да, я умираю,
На этот раз похоже, что всерьёз.
А впрочем, нет.
Живу, на самом деле
В густом тумане призрачно-лесном.
Такая нынче странная неделя –
Безвременье, приправленное сном.
И ветки ломки, и нечетки снимки.
Зажгли огни холодные дворы.
И мир двоится в невесомой дымке
Магической самайновой поры.
Мы снова жжем октябрьские свечи
И снова пьем янтарное вино.
Мир хрупок, и никто, увы, не вечен,
И зыбки тени всех ушедших, но
Пока рука твоей рукой согрета,
Пока костёр не прогорел дотла,
Они стоят вон там, за кругом света,
И им тепло от нашего тепла.
#poetry
чуть лучше, чем хотелось бы, знаком.
Но осень не даётся в малых дозах –
она шарашит сразу, целиком.
И ходишь, ошарашенный, по краю
Бездонных луж и бесполезных слёз.
И снова чувство – да, я умираю,
На этот раз похоже, что всерьёз.
А впрочем, нет.
Живу, на самом деле
В густом тумане призрачно-лесном.
Такая нынче странная неделя –
Безвременье, приправленное сном.
И ветки ломки, и нечетки снимки.
Зажгли огни холодные дворы.
И мир двоится в невесомой дымке
Магической самайновой поры.
Мы снова жжем октябрьские свечи
И снова пьем янтарное вино.
Мир хрупок, и никто, увы, не вечен,
И зыбки тени всех ушедших, но
Пока рука твоей рукой согрета,
Пока костёр не прогорел дотла,
Они стоят вон там, за кругом света,
И им тепло от нашего тепла.
#poetry
Forwarded from Sanchez Kladbone 🇺🇦
Когда ты ветру шепчешь имя
И в волосы вплетаешь перья,
Когда становятся своими
Чужие сказки и поверья,
Когда все песни лета спеты
И растворяются в тумане,
Когда ты носишь амулеты
На шее, на руке, в кармане,
Когда ты видишь, как кренится
Привычная картина мира,
И молча выплывают лица
Из слишком плотного эфира,
И облетают плавно клёны
Нарядно-золотистой охрой,
И превращается зелёный
В багряно-желто-черно-мокрый,
Когда совсем не болен гриппом,
Но хрипло кашляешь – для вида,
И года колесо со скрипом
Сминает старые обиды,
Когда прошли все сроки жатвы,
Но в поле кто-то хороводит,
Когда нарушенные клятвы
Расплату брать свою приходят,
И черный строй елей разлапых
В потоках лунных серебрится...
Когда на кухне сладкий запах,
Вина, и мёда, и корицы,
И нежно струи дождевые
Ладони нам кладут на плечи.
Когда для мертвых жгут живые
Во мраке золотые свечи,
И пляшет Смерть – и пляшем с нею,
И тишину взрываем песней.
И нету времени страшнее,
И нету времени чудесней.
#poetry
И в волосы вплетаешь перья,
Когда становятся своими
Чужие сказки и поверья,
Когда все песни лета спеты
И растворяются в тумане,
Когда ты носишь амулеты
На шее, на руке, в кармане,
Когда ты видишь, как кренится
Привычная картина мира,
И молча выплывают лица
Из слишком плотного эфира,
И облетают плавно клёны
Нарядно-золотистой охрой,
И превращается зелёный
В багряно-желто-черно-мокрый,
Когда совсем не болен гриппом,
Но хрипло кашляешь – для вида,
И года колесо со скрипом
Сминает старые обиды,
Когда прошли все сроки жатвы,
Но в поле кто-то хороводит,
Когда нарушенные клятвы
Расплату брать свою приходят,
И черный строй елей разлапых
В потоках лунных серебрится...
Когда на кухне сладкий запах,
Вина, и мёда, и корицы,
И нежно струи дождевые
Ладони нам кладут на плечи.
Когда для мертвых жгут живые
Во мраке золотые свечи,
И пляшет Смерть – и пляшем с нею,
И тишину взрываем песней.
И нету времени страшнее,
И нету времени чудесней.
#poetry
Forwarded from 587: public