Справжня декомунізація

Лише через 8 років після прийняття славнозвісного закону українська влада взялася за декомунізацію по-справжньому.

Хто там казав, що вони тільки з пам'ятниками вміють боротися? В один день з демонтажем Щорса закрили також 6 станцій київського метро. Звичайно, це не випадковий збіг — обидві події систематично пов'язані мудрою політикою міської влади.

Кличко не раз казав, що пам'ятник Щорсу йому подобається і зносити його не варто.

Але ж істина завжди конкретна!

Треба лише затопити 6 станцій метро — і Щорса вже терміново слід демонтувати. Нехай про це пишуть, говорять, сперечаються. Знесли Щорса — і все, теревеньте про це, скільки хочете! А чому затопило метро? Яка різниця, ви краще телемарафон подивіться! В крайньому разі винні попередники: відкрили станції ще за часів незабутнього Віктора Федоровича Януковича. Головне, щоби в народі не говорили, наприклад, про таке:

— Чому не проводились планові ремонти станцій?
— Чому належним чином не здійснювалося водовідведення?

І нарешті:

— Де ті мільйони, що всі ці роки щедро виділяли з держбюджету (який наповнюється передусім сплаченими нами податками) на все це добро?

Один відомий блогер спостерігає за руйнуванням пам'ятника Щорсу наживо та слухає ремікс: «Батько наш Бандера, Україна мати, ми за Україну підем воювати». Утім, сам інфлюєнсер замість того, щоб іти воювати, воліє філософствувати: «друзі, це не просто пісня, це справжній гімн декомунізації!»

А тим часом десятки тисяч уже вбиті — переважно молодь, надія й окраса нашого народу. Кров десятків тисяч просочила землю України від Полісся до таврійських пісків. І кістки десятків тисяч вже зогнили. Морок смерті навис над нашою Батьківщиною, і не видно кінця-краю неосяжному виру синьо-жовтих прапорців на Майдані Незалежності, кожен з яких символізує загиблого солдата. Така плата за декомунізацію, за «спокійне» й «багате» життя без Щорса й без Леніна, без станцій метро.

Моторошно крячуть круки над могилами солдатів на Личаківськім цвинтарі, а точніше за його огорожею, бо нема вже де ховати захисників України! Ось це — справжній гімн декомунізації.

Але не треба впадати у відчай від безсилля. Бо не згинув разом з пам'ятником Микола Щорс, не вмерли комбриг Котовський і батько Боженко. Живі в наших серцях і Коцюбинський, і Франко, і Леся Українка.

А тому обов'язково настане момент, коли осамотнілий бульвар Шевченка, де вже не буде гранітного Щорса на коні, сповниться тисячами його вірних послідовників на танках, гвинтокрилах та броньовиках. Бо путь на Верховну Раду лежить саме через бульвар Шевченка. Бо наш путь на Верховну Раду лежить через ті ж ідеї, за які воював Щорс — ідеї встановлення саме нашої влади, влади самих робітників, замість влади, яка «наша» лише тому, що вона пʼє нашу кров.

#едкий_комментарий

Робітничий Фронт України оголошує грудневий набір до марксистського онлайн-гуртка.

Бажаєш пройти «курс молодого бійця» з теорії марксизму – приєднуйся!

Щоб дізнатися подробиці та долучитися до гуртка, звертайся на бота зворотного зв‘язку.

Українська держава декларує цілу низку прав для своїх громадян, таких, наприклад, як право на життя, здоров'я, освіту, а також багато інших, без сумніву, шикарних та красивих слів. Разом з правами, звісно, йдуть і обов'язки. Чиї права в першу чергу захищає держава, і як вона вимагає виконувати ваші обовʼязки?

Дивіться нове відео на нашому ютюб-каналі: Україна: Нам – права, Вам – обовʼязки.

Редакція РФУ читає статтю Валерія Залужного до журналу the Economist.

Слухайте новий подкаст на нашому ютюб-каналі: Робітничий Радар: Віримо в головкома.

25 грудня 1917 року Першим Всеукраїнським з‘їздом Рад робітничих, солдатських і селянських депутатів у Харкові Україна була оголошена радянською республікою. На честь чергової річниці цієї події ми пропонуємо вам переглянути нове відео РФУ: Перемога більшовиків – перемога України! Радянська влада і Україна 1919-1921.

Редакція РФУ підбиває підсумки року.

Слухайте новий подкаст на нашому ютюб-каналі: Робітничий Радар: Спіраль зради та перемоги.

До 101-ї річниці з дня заснування Союзу Радянських Соціалістичних Республік радимо вам прочитати нашу минулорічну статтю:

О 00:20 1 січня 2024 в чаті РФУ відбудеться ефір, присвячений обговоренню підсумків року й актуальних новин, описаних у останніх випусках Новин праці і капіталу. Також буде час для запитань на інші теми та вільна дискусія після закінчення основного формату.

Як правильно доєднатися до чату РФУ – це розписано в інструкції, підготовленій нашою Редакцією.

Чекаємо всіх бажаючих!

Босенко vs Бандера

До военного положения, когда можно было собирать митинги, популярной забавой для некоторых гиперактивных граждан Украины, которым очень хотелось весело провести 1 января на свежем воздухе, было ежегодное факельное шествие в честь дня рождения Степана Андреевича Бандеры. Осуждаем.

Вместо него предлагаем проводить шествие в честь другого украинца, тоже родившегося 1 января, только не 1909, а 1927 года. Речь об уроженце Мариуполя, большая часть жизни которого прошла в Киеве, о докторе философских наук, профессоре Валерии Алексеевиче Босенко. Шествия предлагаем проводить по маршруту от дома до ближайшей библиотеки. Впрочем, сперва ещё предстоит насытить все хаты-читальни трудами учёного, что, скорей всего, будет сделано лишь после революции.

Но ждать революции, чтоб почитать Босенко, вовсе не обязательно. Более того, чтоб революция наступила раньше, то есть чтоб ждать её пришлось меньше, изучать Босенко надо уже сейчас. Выручает интернет и наличие в нём основных произведений автора в оцифрованном виде.

Кто такой Бандера пред судом истории? Пыль! Сначала за украинский фашизм на место фашизма польского, потом за украинский фашизм на место украинского коммунизма, а когда немецкие нацисты проиграли и пришлось переориентироваться на новых главных врагов социализма в лице США, то за украинскую буржуазную демократию на место всё того же украинского коммунизма – вот и вся его жизнь. Ничего передового, ничего созидательного, ничего хорошего не принёс он миру.

А кто такой Босенко перед судом истории? Глыба! Фашистов как грязи, а сколько в высшей мере сознательных диалектиков? То-то же. И вот Валерий Алексеевич был в ряду самых сознательных из них. В прямом смысле – очень глубоко знал дело. А ведь диалектика есть логика коммунизма. В прямом смысле – всеобщественное общество для своего развития требует и всеобщей логики=теории познания=теории развития=диалектики. Поверхностная, неповоротливая, ограниченная логика обывателя, в самом лучшем случае логика Аристотеля и Канта – это яблоко от яблони разобщённого общества, и потому она должна быть преодолена вместе с ним.

Насущная задача Человечества не в том, чтоб ширить коричневую чуму. Напротив, его насущная задача состоит в воспитании каждого Человека в высшей мере сознательным диалектиком. О преимущественно педагогических аспектах этой миссии читайте в работе «Воспитать воспитателя». Она вообще прекрасна для начала в изучении творчества Босенко. После неё беритесь за книгу «Диалектика мстит за пренебрежение к ней». Здесь найдёте ряд ценных замечаний насчёт процесса поздне- и постсоветской контрреволюции (Босенко умер в 2007), ответы на некоторые вопросы философии, а также великолепный стиль текста, остроумный и хлёсткий. Теперь вам открыта вершина – «Всеобщая теория развития». Это один из лучших среди существующих сегодня трудов по диалектике в целом, и этим всё сказано. А на десерт остаётся монография «К вопросу о диалектике взаимоотношения «взрыва» и «скачка» в процессе движения».

Но не Босенко единым. Украина богата талантливыми детьми. Первыми приходят на ум также его ученики и сподвижники, А.С. Канарский и В.Д. Пихорович.

Среди своих важных задач мы как марксисты-ленинцы Украины видим сохранение и распространение интеллектуального наследия наших соотечественников из числа лучших академических марксистов для его изучения, применения, развития (чем отличаемся от горе-марксистов, отвергающих теорию или практику). Никакого национализма, просто толково этим не займётся никто, кроме нас.

И потому, возвращаясь к шествиям, призываем вас перейти по ссылкам на канал «ЧЕРВОНА КНИГА», скачать названные произведения и грызть гранит науки марксизма – науки освобождения Человечества.

Сложно заниматься этим в одиночку? Добро пожаловать в наши кружки, после прохождения КМБ для вас откроется возможность посещать занятия продвинутого уровня, среди которых есть курсы по Босенко, по критике мир-системного анализа – «Заметки на полях книги «Есть ли будущее у капитализма?»» Пихоровича, а также по книге Канарского «Диалектика эстетического процесса».

#едкий_комментарий

Культурная повестка: товарищ Шевченко. Январь 2024

Реми Майснер рассказывает о жизни замечательного человека - Тараса Григорьевича Шевченко.

https://youtu.be/oFwTiXnCckg

Про першу спробу буржуазії побудувати своє світле капіталістичне завтра, про невідомі і далекі для нас Нідерланди, про споконвічність класової боротьби та про містичну свідомість людей часів феодалізму, відмінну від нашої раціоналістичної.

Дивіться відео каналу Волен