🗿 Невероятные приключения Улисса

В новом письме от подписчика: невероятная история Улисса в стране короля Антиноя, Троянская Волшебная Операция, психушка у Калипсо и добрый врач психиатр.

Время чтения: ~27 минут.

🇺🇦 Читать на сайте

🗯 Поделиться собственной историей

🇸🇩 Исламская оппозиция

Окромя НАОС и САО, против центральной власти Судана воевала ещё одна группировка. Что удивительно — это были исламисты. Казалось бы, Хартум вводит законы шариата — что им может не нравиться?

☪️ Чтобы понять, откуда у аль-Башира взялась оппозиция, нужно немного углубиться в историю Братьев-мусульман, которых он представляет.

Свой путь они начали с организации школ и лечебниц для жителей провинции. В ней же их представители и оставались после прихода к власти их ставленника аль-Башира. Там они помогали народу, популяризируя вместе с тем ислам.

🤴 При этом Башир и его команда ориентировались в первую очередь на интересы крупнейших керманичів, сосредоточивших своё богатство прежде всего в Хартуме. То есть о поддержке окраин можно было забыть.

Далеко не все, теперь уже бывшие соратники, приняли такой поворот: массовая оппозиция зародилась даже в среде исламистов-арабов — как в самой правящей партии, так и за её пределами. Она опиралась прежде всего на керманичів поменьше: султанов окраин и недостаточно крупных землевладельцев.

🕌 Одним из её представителей стал Ибрагим Халиль. Этот человек долгое время работал в социальной сфере — сначала в Дарфуре, затем восточнее, в штате Голубой Нил. Там же он оброс связями, в основном с оппозиционными аль-Баширу силами.

Недовольный тем, как поступают с его братьями по вере, он принимает активное участие в написании «Чёрной книги». Казалось бы, простой статистический сборник, однако он явно указывал на неравенство в стране — как на уровне расслоения общества в целом, так и на уровне отношений между центром и периферией.

🇷🇺 Эта книга стала идеологической базой для Движения за справедливость и равенство — ДСР, ещё одной группы, воюющей в Дарфуре против центра.

Опираясь на всех угнетённых, движение обещало создать правильный исламский Судан — без сконцентрированной в центре экономики и без расизма по отношению к неарабским народам. А раз речь идёт только об исламе, то почему наши действия должны быть направлены лишь на Судан? Даёшь объединение всех мусульман!

🪖 Наполеоновские планы Халиля мало кого интересовали — его движение привлекало другим: в отличие от лидеров того же САО, у Ибрагима и его сторонников был политический опыт, а также чёткое видение устройства Судана после свержения аль-Башира. Да и в отличие от армий Дарфура и Южного Судана, у ДСР имелась чёткая структура. Но главное — движение предлагало солдатам большее жалование и гораздо лучшее содержание. Это стало возможным как раз за счёт политических связей Халиля с не последними государственными мужами.

Так оно было на бумаге. В реальности же та же программа ДСР вызывала серьёзные сомнения.

✝ Возьмём вопрос религии: что будет в новом Судане с христианами, например? ДСР отвечает, что законы шариата будут применяться только на тех территориях, где массово проживают мусульмане.

Только вот после гражданской войны на юге, войны в Дарфуре, Чаде и начала приватизации, народ совершенно разных религий стал массово переселяться в тот же центр, из-за чего религиозный состав стал значительно разнообразнее. Да и чем законы шариата в руках аль-Башира лучше, чем те же законы в руках Халиля?

Кстати, как он собирается устранять имущественное неравенство, на которое «Чёрная книга» совершенно справедливо указывает как на одну из главных проблем страны? Это ведь не злой Башир его придумал — оно является следствием наличия керманичів с одной стороны и трудящихся на них простых суданцев — с другой. Именно из-за этого ислам и стал необходимым народу опиумом: им он ослабляет боль от жизни, которой его «наградили» султаны, вожди и олигархи.

Что до «чёткой структуры», то и здесь не всё гладко: будучи самым влиятельным среди оппозиции аль-Баширу, Ибрагим Халиль фактически стал основным каналом связи организации со спонсорами и стал ее главой.

В итоге ДСР страдает от всех тех же проблем, что и НАОС с САО: цепляясь за интересы части керманичів, они этими рамками и ограничиваются. А в таких условиях не может идти и речи о масштабных реформах, которые действительно нужны народу Судана.

#Судан

🇺🇦 Робітничий Фронт України

🇸🇩 Каков же итог дарфурского сопротивления?

Что САО, что НАОС, что ДСР — в своей основе тот же Башир, только в немного ином обличии: продажные политиканы и военачальники, готовые ради своих керманичей отказаться от любых принципов.

🇷🇺 Никто не будет спорить, что во всех этих движениях действительно состоят люди и части, ставящие в приоритет безопасность своего села, своих людей, прекращение геноцида. Однако этого недостаточно: чтобы избавиться от причин, породивших Джанджавид и Дарфурскую войну как таковую, нужно нечто большее, чем группы самообороны.

Именно крупные организации и должны были стать той силой, которая поведёт народ по пути войны за радикальные изменения. Однако какой народ пойдёт за людьми, выбравшими в качестве стратегии договорняк с врагом, который не оставил камня на камне от их деревень?

🤴 Более того, в то время как Джанджавид продолжал резню, один из лидеров САО Сулейман Минави стал губернатором Дарфура. Как можно понять, на такой должности его, если и не устраивает отношение центра к местному населению, то только на словах.

Весьма закономерный итог, на самом деле: сама природа этих движений такова, что им ближе сиюминутная выгода спонсоров, нежели какие-то глобальные цели. Из-за этого, как только та же САО достигала каких-то крупных успехов, начиналась грызня между «султанами», которая вновь разрушала армию и препятствовала объединению народа: экономические связи между сёлами оставались столь же незначительными.

🪖 Так что сконцентрировать достаточную силу никто не мог: у них просто не было ничего, что могло бы объединить всех суданцев в борьбе с исламистом Баширом и его керманичами. Люди вступали в организации преимущественно не потому, что хотели изменений, а чтобы банально не умереть от голода.

Таким образом, Дарфурская война превратилась в вялотекущую масштабную бойню без надежды на скорейшее окончание: ни одна из сторон не могла достичь критического перевеса в борьбе.

🕊 В нулевых было, конечно, несколько попыток заключить перемирие (ссылка на пост №3) с повстанцами, однако фактически это не принесло никаких плодов. Подписанные бумажки так и остались просто бумажками: ни Джанджавид не соблюдал соглашения, ни сами повстанцы. Даже если верхушка и хотела примирения, контроль у неё был далеко не над всеми участниками. А тем, в свою очередь, было крайне сложно делать приветливое лицо при виде предавших их вождей и игнорировать регулярные рейды Джанджавада на свои сёла: слишком уж громкими были крики сожжённых заживо.

Однако вот что соглашению удалось — так это вызвать раскол внутри части движений. Часть той же САО под руководством Минави, как уже было сказано, стала сотрудничать с центром, а часть ушла в горы Марра — основную крепость движения ещё со времён его формирования. Там она и находится по сей день.

🛢 Тем временем в Дарфуре обнаружили нефть, которая весьма заинтересовала иностранных инвесторов. Казалось бы, в кое-то веки в окраины полились деньги, однако керманичей сильно беспокоила потенциальная угроза, исходящая от местных племён: центр и его инвесторов они сильно недолюбливали.

Конечно же, аль-Башир не мог остаться безучастным, и к рейдам Джанджавада добавились ещё и полноценные этнические чистки. Таким образом, бездействие повстанцев ещё сильнее ударило по их авторитету: ведь раскол пришёлся как раз на этот момент.

🤑 Тем не менее, интенсивность конфликта удалось несколько снизить, ибо всё свелось в основном к сопротивлению отдельных групп самообороны. Только вот правящему режиму от этого легче не стало: он продолжал деградировать и самораспадаться, ведь Дарфур — далеко не главная его проблема.

Однако о падении режима аль-Башира и движении, которое встало у руля — в следующих постах.

#Судан

🇺🇦 Робітничий Фронт України

💰 Киян очікує подвоєння цін на комунальні послуги

Набридло постійне підвищення цін на продукти? Тримайте підвищення цін на комунальні послуги!

📈 Із квітня планується суттєво підвищити вартість обслуговування прибудинкових територій у Києві. Якщо раніше мешканці, наприклад, Голосіївського району, платили в середньому 5–7 гривень за квадратний метр, то тепер ця сума зросте до 12–14 гривень. Причому послуги — ті самі.

Що ж стало причиною такого різкого зростання цін? На жаль, наші керманичі не можуть це пояснити, тому давайте розберемося в ситуації самі.

🤑 Почнемо з простого питання: а кому ж підуть гроші з підвищеного тарифу? Цього року, за результатами районних конкурсів, керуюча компанія залишилася незмінною. Вона належить Київській міській раді, яку очолює незмінний та незламний мер Віталій Кличко.

Чи можна не платити цій монополії? Для того щоб відмовитися від послуг керуючої компанії, необхідно створити домові ради (ОСББ) у відповідних будинках. Завдання не з легких: потрібно зібрати погодження понад 51% власників житла. При цьому потрібні саме власники — орендарі не враховуються. Додайте сюди фактор війни та переселенців — і виходить, що створення домових рад у певних будинках буде просто неможливим.

🚫 Таким чином, їхні мешканці не мають жодних важелів впливу на вибір керуючої компанії й не мають можливості це змінити. Фактично, вони змушені погоджуватися на будь-які умови.

Відповідальним за проведення районних конкурсів із нечіткими умовами та правилами, які так «порадували» всіх мешканців Києва, був колишній голова КМВА — генерал Сергій Михайлович Попко.

Військовий, який керує комунальними послугами? Нагадує ситуацію з Держспецзв'язком (органом протидії кіберзлочинам), який займався закупівлею дронів.

🫡 У ситуації обіцяє розібратися новий голова КМВА — Тимур Тищенко, якого на цю посаду призначив сам Володимир Зеленський.

Нарешті, нові обличчя, нормальний керманич, який точно розбереться в проблемах киян!

💰 Його політичний шлях почався ще в далекому 2012 році, коли він був помічником депутата Верховної Ради. Також він балотувався сам декілька разів: спочатку — від блоку Петра Порошенка, а потім — від Кличковської партії «УДАР», проти якої він зараз виступає. І от тепер він явно підігрує нинішній правлячій партії — «Слугам народу» в кампанії проти адміністрації мера Києва.

Постає питання: маючи такий бекграунд, чи не продовжить цей керманич надалі метатися від однієї партії до іншої, отримуючи всі вершки, поки мешканці Києва страждатимуть від нічим не виправданого збільшення тарифів?

👷‍♂ І головне — що в такій ситуації робити нам, людям, чиї інтереси не враховуються, яким нав’язуються будь-які умови без права впливу на них? Знову сподіватися, що чергові вибори щось змінять?

Не змінять.

Під новими лозунгами та назвами до влади приходять люди, які принципово між собою не відрізняються: усі вони діють в інтересах олігархів — просто спонсори бувають різні.

Досить делегувати відповідальність! Необхідно самим організуватися та вирішити свої проблеми так, як вигідно саме нам.

🇺🇦 Робітничий Фронт України

🇵🇪 En el nuevo artículo del Frente Obrero de Ucrania: las causas y el curso de las protestas en Perú, los fracasos del gobierno reformista de Pedro Castillo y la coalición de los «marxistas» con la ultraderecha.

В новой статье РФУ: причины и ход протестов в Перу, неудачи реформистского правительства Педро Кастильо, коалиции «марксистов» с ультраправыми.

Товарищи, мы выпускаем статью о событиях в Перу на двух языках. Если у вас есть испаноязычные знакомые, можете свободно распространить в их среде. Vive la solidaridad de los trabajadores de todas naciones y países. ¡Vive el internacional!

🇪🇸 Leer en español

🇺🇦 Читать на русском

🏦 Потужні прибутки банків

Нещодавно НБУ оприлюднив топ банків за отриманим чистим прибутком за 2024 рік. Загалом вони заробили 82,7 млрд гривень — вражає. Яким же чином їм це вдається в умовах війни? Давайте розбиратись!

💰 Почнемо з першої схеми — ОВДП. Якщо коротко, суть у тому, що банки дають державі в борг під вищий відсоток, ніж той, під який вони залучали кошти у населення (депозити) або ж у самої держави свого часу.

Схема працює так ефективно завдяки високій ставці та наполегливій праці НБУ. Для нас це означає ще більшу інфляцію через роздування грошової маси в обігу буквально з нічого. По суті, керманичі свідомо дають нам зубожіти: наші зароблені тяжкою працею гроші просто знецінюються, поки банкіри, маніпулюючи мільярдами гривень, компенсують собі будь-яке зростання цін.

💰 Ця «надійна, як швейцарський годинник» схема ще не розвалилася лише через те, що міжнародні кредити поповнили резерви, і це дає НБУ запас ресурсів, щоб далі так «господарювати».

Хто ж головний бенефіціар?

🏦 Перше місце в топі почесно займає ПриватБанк, який заробив 40,1 млрд гривень чистого прибутку. Щоправда, банк уже давно є державним, а тому віддає весь свій прибуток до бюджету.

Однак, для наших рідних керманичів головна проблема в тому, що на керівних посадах сидять не «свої люди», а європейці. Наприклад, з 2021 до 2024 року керівну посаду Привату займав австрійський банкір Гергард Бьош. Біографія цього пана була «чиста як скельце», а наші медіа його вихваляли як могли.

🤑 Зрозуміло, що Бьош був таким «чистим» не з доброти душевної, а з простою метою — підготувати банк до приватизації керманичами з ЄС. Про це докладніше ми писали в одному з наших НТК.

Однак у 2024 році його вдалося змістити — замість нього поставили шведського банкіра Мікаеля Бьоркнерта, який займав керівну посаду в Swedbank. Біографія у нього вже не така чиста: саме його контора допомагала відмивати гроші нашому сумнозвісному Вітьку Янику.

🤴 Можливо, його обрали з метою в майбутньому публічно викрити й показати, які європейські монополії — зрадники, а наші хлопці-олігархи — хороші. Або ж вирішили поставити більш лояльну людину, щоб вона організовувала схеми з виведення прибутку в приватні руки. Цього ми поки що точно не знаємо.

Що ми знаємо напевно — так це те, що в чиї б руки банк не потрапив після війни, для нас це не так важливо. Віддадуть його за мінеральним договором США, чи він потрапить у руки євробюрократів — схема з ОВДП не зникне, не зникнуть і інші механізми отримання прибутку банками, нам не спишуть кредити.

💸 Банк продовжить діяти в інтересах приватних осіб, яким байдуже до нашого добробуту. Вони й надалі спекулюватимуть на ньому, дедалі глибше занурюючи нас у злидні. І їм за це в такій системі нічогісінько не буде.

Причому навіть за співпрацю з декларованим ворогом їх не покарають. Але про це — в наступному пості.

🇺🇦 Робітничий Фронт України

🏦 Патріотичний іноземний банк

У попередньому пості ми говорили про найзрадницькіший банк в Україні. Тепер час перейти до найпатріотичнішого. До вашої уваги — Credit Agricole, який за сумісництвом є філією одного з найбільших банків у світі.

💰 За 2024 рік він отримав приблизно 4,1 млрд гривень, посівши 5-те місце в топі. Банк присутній на нашому ринку ледь не з моменту здобуття Україною (не)залежності. Але на відміну від Райффайзена, він заслужив свої прибутки.

По-перше, тому що Credit Agricole займається благодійністю. За останні кілька років війни було задоначено близько 144 млн гривень на дитячі лікарні, дизельні генератори для дитячих будинків.

🫡 По-друге, банк майже одразу після початку війни вийшов з російського ринку. Звісно ж, це було зроблено виключно з доброти душевної та палких патріотичних почуттів. Те, що у російському штаті Agricole було всього 170 співробітників, а мережа відділень повністю відсутня — тут абсолютно ні до чого.

Тим часом, в Україні банк мав лише фінансові зобов’язання на $1,5 млрд. То як же патріотичний банк зміг сколотити собі статки?

💰 Тут, як і у випадку з Райффайзен Банком, неабияку роль відіграла державна програма «5-7-9». Якщо коротко, то коли бізнес бере кредит у банку, держава покриває більшу частину відсоткової ставки. Бізнес же, зі свого боку, сплачує 5, 7 або 9 відсотків.

Керманичі, що в управлінні Райффайзена, що в управлінні Credit Agricole, говорять про шкідливість і згубність цієї програми. Проте цифри свідчать про протилежне: за період війни банк зумів підм’яти під себе величезну частку агропромислового комплексу й тепер тримає близько 50% кредитного портфеля у цій сфері.

🤴 І це дуже добре, що контроль над вивозом зерна потрапив саме до цих патріотів: кому, як не їм, рятувати світ від путінського голоду? Французи, до речі, наприкінці 2023 року теж так вирішили й допомогли клієнтам банку з організацією постачань по Дунаю, приславши судно для завантаження.

Чому зерно прямує саме в Європу? Як же: всі ми чули про європейський Голодомор 2023–2024 років, чи не так? Його наслідки виявилися настільки серйозними, що для забезпечення ще більшої безпеки постачань Макрон навіть пообіцяв ввести війська.

🤑 У підсумку, що зрадницький банк, що переможний — мають одну природу: отримання максимального прибутку. При цьому Credit Agricole, на відміну від Райффайзена, намагається якнайкраще приховати свою природу, прикриваючись благодійністю й патріотизмом. От тільки нам від цього не легше: плоди нашої праці все одно йдуть до найбільших фінансистів і менеджерів.

Тому ми закликаємо всіх українців не вестися на ту мішуру, якою банкіри надають «пристойного» вигляду своїй жадібності, а спрямувати все своє невдоволення на цих вампірів, що висмоктують із нас останні гроші.

🤝 Однак, щоб це невдоволення дало якийсь результат, потрібно організовуватись. І саме тому ми закликаємо вас вступити до нашого гуртка, у який якраз зараз триває набір.

🇺🇦 Робітничий Фронт України

🐇 Великодні свята

Ось і прийшло ще одне свято — Великдень. Багато українців уже починають накривати стіл та закуповувати основні продукти. У той самий час це чудова нагода подивитися, наскільки зросли ціни за останні кілька місяців.

💰 Цьогоріч святковий стіл у середньому обійдеться в 1660 грн, що на 17% дорожче, ніж торік. То що ж так подорожчало?

Почнемо з головного атрибута будь-якого столу — власне паски. Вартість випікання одного кілограма цього смаколика зросла на 29,6% порівняно з минулим роком і склала 232,96 грн.

📈 Основу паски складає масло, ціна на яке стрімко зростає, як і експорт цієї продукції. Цукор наші керманичі взагалі вивозили за кордон тоннами, а вдома ціна все одно підскочила — про це ми вже писали в одному з попередніх постів.

Другим традиційним продуктом на Великдень є яйця. І вони, як не дивно, теж відчутно подорожчали.

Почекайте, а може, не все так погано? От АМКУ дав «рекомендації» виробникам яєць перед святом, аби ті не завищували ціни й усе залишалося в рамках вільної конкуренції.

🥚 Правда, чомусь ці методи вкотре не спрацювали — як ціна була 70 грн за десяток, так і залишилася. Привітаємо ефективного керманича Бахматюка з черговою перемогою над безсиллям Антимонопольного комітету. Так тримати!

Якщо вам не вистачає коштів на стандартний стіл — можемо запропонувати бюджетний варіант лише за 426 грн, куди входять паска, крашанки та сіль. Мда... Невже ми повертаємось у часи Російської імперії, коли селяни взагалі не їли м’яса або лише на свята?

😇 Тож відзначимо разом велике християнське свято! Поділимо ж тягарі разом із нашим багатостраждальним народом: ми — життя на фронті й піт у праці, а пани — свою ласку. Рівноцінний обмін, чи не так?

Поділіться в коментарях, як будете святкувати цей Великдень 👇

🇺🇦 Робітничий Фронт України

🛡 Основы безопасности для революционеров. Выпуск 3

Сегодня публикуются главы из раздела II:
Глава 6. Криптоконтейнеры и удаление данных: как надёжно хранить и уничтожать свои секреты
Глава 7. Выход в сеть: прокси, VPN, Tor, а также почему они вам, возможно, не помогут

Время чтения: ~43 минуты.

🇺🇦 Читайте на сайте

🔗 Ссылка на предыдущий выпуск

#основы_безопасности_для_революционеров

👮‍♂️ Депортації ухилянтів бути?

Попри численні заяви керманичів, що примусового повернення українців призовного віку з-за кордону чекати не треба, ситуація, що сталася нещодавно, підштовхує робити зовсім протилежні висновки.

🚓 Минулого тижня було затримано, як заявляється, політексперта одного із каналів Медведчука. Сама особа нам не так цікава — інтерес становлять для нас саме обставини, за яких він був затриманий.

Політексперт перебував у Польщі й чисто теоретично за свою діяльність не мав хвилюватися. Але це так тільки здавалося: Служба безпеки та Служба зовнішньої розвідки за сприяння польських поліцаїв затримали його. Головне тут — спосіб, у який це вдалося зробити: експерта саме депортували.

🤔 Раніше ми вже розбирали випадок із екстрадицією «ухилянта» з Німеччини та застерігали, що цей випадок не є приводом для паніки. Але тут процедура була інша. Тож, яка між ними різниця?

На відміну від екстрадиції з її формальностями, судовою тяганиною та довгою тривалістю самого процесу видачі особи, депортація проводиться значно швидше та простіше. При цьому, якщо перша залежить від правових систем обох держав, то для другої це не притаманно.

Для депортації необхідно лише порушити закон першої сторони, а інша повинна просто прийняти у себе людину.

❓ За що ж можуть так покарати?

Фактично — за будь-які протиправні дії. Що цікаво, перетин кордону в невстановленому порядку також підходить. Але в кожній країні шанс на депортацію через це різний: в умовній Німеччині в цьому плані буде безпечніше, ніж у Польщі.

🏃 Остання ж просто сприймає це як повноцінне порушення закону, через що людина цілком імовірно може бути вислана. І це вже безпосередня загроза для всіх, у кого немає штампу про перетин кордону, тобто для всіх, хто був вимушений тікати зі свого дому заради порятунку від «могилізації» та війни.

При цьому слід пам’ятати, в який час та за якого світового устрою ми живемо, і що так зване закручування гайок є скрізь, у тому числі й у вище згаданій Німеччині. Яскравим прикладом цього є ситуація, що сталася у березні цього року, коли біженцям з України без українського громадянства не продовжили захист, що має безпосередні важкі наслідки для них та їхніх сімей.

🤥 І це жодним чином не заважає ЄС засуджувати висилку Трампом палестинських активістів шляхом скасування віз, хоча в них відбувається те саме. Тільки замість пропалестинських активістів у нас тисячі біженців з України без громадянства.

Щодо героя ситуації, про яку ми згадували вище, то там усе не так однозначно: поки на руках ми маємо лише заяву СБУ, а в польських новинах не вдається знайти будь-що значуще по ситуації, не кажучи вже про можливість ознайомлення з вироком суду. Тому робити якісь юридичні висновки зараз неможливо.

⁉️ Повернемося ж до головного питання: чи слід боятися депортації ухилянтам, яким вдалося втекти?

Поки загроза залишається лише теоретичною — саме наразі причин для паніки немає.

Але, як видно, прості робітники не можуть розраховувати на захист будь-де, де панують корпорації та олігархи. Тому за необхідності депортація ухилянтів може стати частою практикою за кордоном.

🪖 Вже зараз можна стверджувати, що, скоріше за все, заздалегідь готується певний механізм, який зможе її легалізувати. Таким чином, висилка рано чи пізно може становити реальну небезпеку для наших співвітчизників за кордоном.

Тому, якщо ви раптом думаєте, що можна перечекати мобілізацію в умовному ЄС, у нас для вас погані новини.

🤴 Неминучі криза та війна так чи інакше знайдуть вас будь-де, оскільки це проблема не одного-двох-чотирьох чи скількох там «недолугих диктаторів» — це світова проблема. І нам, простим робітникам, залишається тільки вирішити її.

Для цього ми повинні солідаризуватися, об'єднуватися в колективи та боротися задля того, щоб не згнити в окопах за інтереси вітчизняної чи будь-якої іншої олігархії.

🤝 Саме тому ми закликаємо вас вступати в гуртки, де вас навчать теорії, яку ви потім зможете використати на практиці, змінюючи світ у лавах РФУ.

🇺🇦 Робітничий Фронт України

🚨 Нові закони — старе свавілля

З початку війни наші керманичі вже встигли ввести багато різноманітних практик для захисту Батьківщини. Тут і безчинство ТЦК, і примусова мобілізація, і поліція, яка допомагає заштовхувати людей до бусиків — свавілля демократія, одним словом. З ними наша країна розквітла, як ніколи — хто ж буде сперечатися?

👮‍♂️ Але все коли-небудь закінчується: там, ніби, договорняк готується, чи не готується — невідомо. Тим не менш, новітні методи захисту громадян у мирний час треба готувати завчасно.

Ось нещодавно профільний комітет Верховної Ради запропонував цікавий закон №12448 для зміни роботи ДПСУ. Він надає можливості Службі зупиняти та оглядати транспортні засоби, незважаючи на те, де вони розташовані, а також незалежно від завдань щодо охорони державного кордону. Людською мовою це означає, що тепер ДПСУ зможе зупиняти людей не тільки біля кордону, а взагалі будь-де і з будь-якої причини.

📸 Крім того, буде заборонено здійснювати фото-, кіно-, теле- чи відеозйомку або використовувати прилади відеоспостереження (фіксації), встановлені у/на транспортних засобах під час здійснення прикордонного контролю без отриманого дозволу уповноваженої службової особи ДПСУ. Цікаво, а чому ж це наші браві вояки запеклого західного фронту так бояться публічності? Напевно, соромляться своїх надпотужних перемог над головними ворогами нації.

Але ДПСУ — вони є лише біля кордону, а боронити державу треба й усередині. Тому комітет Верховної Ради рекомендував прийняти в другому читанні законопроєкт про внесення змін до Закону «Про Національну гвардію України». Метою є врегулювання питань, пов’язаних із застосуванням службовцями заходів примусу, зокрема фізичного впливу, водометів, вогнепальної зброї тощо.

👊 Коли виник скандал, Нацгвардія намагалася виправдатися тим, що вона і до цього мала такі права. Це дійсно так, але фактично документ значно спрощує умови, за яких вона може ними користуватися. До того ж із завершенням воєнного стану ці зміни ніхто скасовувати не обіцяє.

У результаті законопроєкт довелося відкликати. Здавалося б: перемога!

Але поки відбувався скандал, наші керманичі тихенько собі прийняли закон про ДПСУ. Як видно, вони активно користуються творчим потенціалом законодавців, у яких так багато прекрасних ідей, що за всіма ними дуже важко встигати стежити.

👷‍♂ Це дозволило їм додатково себе захистити від розореного ними ж люду, який після договорняку впаде в ще глибшу прірву зубожіння.

Але захисників ще треба якось задобрити. Тому поки реальні доходи звичайних українців з кожним днем усе падають, наша влада не забуває підняти своїй опорі зарплати аж до 30 тисяч гривень! Авжеж, це не робить з них багатіїв, однак це мотивує поліцейських і далі мотузити людей і допомагати ТЦК, оскільки на вільних хлібах ще гірше.

📈 Тим часом, поки закон приймуть, інфляція з’їсть більшість з цього підвищення, і захисники порядку знову залишаться на тому, що було. Тільки при цьому вони ще й візьмуть на себе злочин проти свого народу заради 5–10 додаткових тисяч гривень у місяць.

Безсумнівно: після договорнячку життя буде вільним, як ще ніколи до цього.

То що, сидимо, чекаємо на нього та терпимо свавілля можновладців? Чи відповімо на організоване насильство з боку наших керманичів таким самим організованим насильством з боку простих робітників?

✊ Якщо ви не хочете чекати неминучого й готові боротися, то першим кроком у цьому напрямі може бути тільки самоорганізація. Але щоб ефективно цим займатися, потрібно знати, як це робити. Тому закликаємо вас приходити на наші гуртки, де вам нададуть відповідні знання і де ви зможете знайти собі однодумців!

🇺🇦 Робітничий Фронт України

🗑 Как директора больницы засунули в мусорку

10 апреля возле Житомирской многопрофильной опорной больницы прошёл митинг, на который пришло более 300 человек. Активисты протестовали против закрытия неврологического отделения. Протестующие, несмотря на снег, стояли и добивались своих прав.

🤴 Вскоре директор больницы Демус всё-таки изволил снизойти к народу и попытался его успокоить, но после долгих дискуссий наотрез отказался идти на попятную. В ответ трудовой люд забросил его в мусорный бак.

Метод оказался на удивление действенным, и вскоре приказ о закрытии был отозван. Протестующие добились своего.

🤔 Назревает вопрос: если люди так дорожат отделением, то почему же его решили закрыть?

СМИ говорят, что причина — в разборках внутри начальства больницы, где закрытием отделения один хотел убрать другого с должности. Только вот это — не более чем повод.

Проблема состоит в целом в необратимой деградации социальной системы в Украине.

👨‍⚕️ Врачей не хватает. Причём их будет становиться всё меньше из-за мобилизации медработников и нежелания молодёжи учиться на эту профессию. В понимании наших керманичів это говорит о том, что часть персонала, отделений, оборудования и прочего можно спокойно пустить под нож.

В итоге Демус оказался в нужное время в нужном месте: его желание насолить коллеге сошлось с чаяниями вышестоящих керманичів. Именно поэтому он смог бы спокойно это реализовать, если бы не народ, который отправил его туда, где ему самое место с такими инициативами.

🏥 Тысячи людей лечатся в этой больнице: она рядом с домом, здесь есть знакомые врачи. В двух других городских больницах протестующих тем временем не ждут, согласно их словам.

Там и так не хватает врачей, чтобы лечить всех пациентов, а тут ещё новые придут. И это при том, что ровно год назад укомплектованность больниц в регионе составляла 84,7%. Сейчас она стала меньше и продолжает падать по причинам, указанным выше.

🗯 Что же ответила власть на то, что народ пошёл добиваться своего? МОЗ заявило, что «такие методы решения конфликтов — дикие» и всё нужно решать по-другому, «внутри больницы».

Пусть кучка директоров в кабинете порешает, а люди должны будут молча терпеть, как телята в загоне, лечиться там, где скажут?

На защиту влады встали «волонтёры». Они заявили, мол, больница неэффективна, не нужна. Их главный аргумент — это тот факт, что смертность в больнице от инсульта 15%. Данные других больниц они почему-то не приводят.

💉 А жаль: на самом деле 15% — это очень даже хорошо. В 2019 году средняя летальность в стационарах от инсульта составляла 18,58%. А сейчас этот процент увеличился из-за деградации медицины во время войны.

Дальше нам снова лгут и пытаются доказать неэффективность цифрой в 424 вылеченных от инсульта за год. Тем временем в двух других больницах цифры не сильно больше: 557 и 652 соответственно. А они ведь городские: там априори больше пациентов.

💰 Под конец они ссылаются на то, что в этой больнице оборудование хуже, чем в двух других. Какая неожиданность! У заведений, которые тратят на пациентов в 2–3 раза больше, лучше материальное обеспечение.

Причём деньги на оборудование не даёт сама власть, которая потом из-за этого хочет закрыть отделение. Но крайний в этой ситуации — народ.

✊ Тем не менее народ своего добился: он отстоял свои интересы перед лицом властей, служащих олигархии. И мы полностью поддерживаем желание добиваться своего протестами. Но успех таких акций кратковременный.

Ведь та самая власть и её спонсоры никуда не делись: крупный бизнес тратит всё больше денег на войну. Заберут они их из медицины, образования и т. д. — не тратиться же самим, верно? То есть такие закрытия больниц будут только учащаться.

🤝 Митинг обеспечил победу сегодня, но не завтра. Для того чтобы у народа всегда была доступная медицина, чтобы решал он, где и какая будет стоять больница, а не кучка чиновников, нужно уничтожить сегодняшний строй и построить новый.

Мы в РФУ уже осознали эту потребность нашего общества и ежедневно боремся за счастливое завтра. Если ты тоже хочешь покончить с этим гнилым строем — тебе к нам!

🇺🇦 Робітничий Фронт України