Палата представників Сполучених Штатів ухвалила компромісну версію Закону про національну оборону на 2026 фінансовий рік (NDAA). Масштабний законопроєкт на суму майже 1 трильйон доларів визначає політику Пентагону та передбачає продовження військової підтримки України, а також заходи для стримування Росії та Китаю.

Законопроєкт підтримала переважна більшість законодавців нижньої палати Конгресу: 312 голосів "за" – 112 "проти". Серед тих, хто не підтримав документ – 94 демократи та 18 республіканців.

Ключовим елементом документа для Києва є продовження фінансування Ініціативи сприяння безпеці в Україні (USAI). Законопроєкт передбачає виділення 800 мільйонів доларів для України, розподілених рівними частинами по 400 мільйонів доларів на кожний з наступних двох років. Ця програма дозволяє адміністрації США закуповувати зброю та обладнання безпосередньо у виробників для передачі Збройним силам України, замість вилучення їх із наявних арсеналів армії США.

Окрім допомоги Україні, документ містить жорсткі запобіжники щодо американської присутності в Європі. На тлі оприлюднення президентом Дональдом Трампом нової Стратегії національної безпеки, яку оглядачі називають дружньою до РФ, Конгрес обмежив можливість Пентагону скорочувати чисельність військ в Європі до менш ніж 76 тисяч осіб.

Додатково санкціоновано виділення 175 мільйонів доларів на Ініціативу сприяння безпеці Балтії для Естонії, Латвії та Литви.

У ЗМІ з'явилося повідомлення, що нібито "відстрочку працівників критично важливих підприємств можуть забрати миттєво й без попередження". Це некоректне трактування", - запевнили в Мінекономіки.

Наголошується, що базовий механізм бронювання для критично важливих підприємств не змінився. Відстрочка надається працівнику через підприємство зі статусом критично важливого.

"Якщо підприємство втрачає цей статус — бронювання його працівників припиняється. Ця норма діє з моменту запровадження системи бронювання"

Президент Сполучених Штатів Дональд Трамп підтвердив намір долучитися до забезпечення безпекових гарантій Україні в рамках потенційної мирної угоди.

Відповідаючи на запитання преси щодо взятих у липні зобов'язань перед європейськими партнерами про участь у миротворчих силах, повітряну підтримку та розвідку, Трамп підтвердив актуальність цих намірів. Він назвав це "безпековою угодою", яка є критично важливою для досягнення миру.

"В основному, це називається безпековою угодою. Ми допоможемо забезпечити безпеку, бо, на мою думку, це необхідний фактор для досягнення мети".

У останньому проєкті мирної пропозиції, яку українські та європейські посадовці представили Вашингтону, міститься пункт про те, що Україна повинна приєднатися до ЄС до 1 січня 2027 року — FT.

Водночас неназвані високопосадовці ЄС у коментарі "Радіо Свобода" заявили, що такий термін не є реальним.

Камбоджа закрила свої прикордонні переходи з Таїландом, оскільки в суботу між двома сторонами продовжувалися бойові дії, попри те, що президент США Дональд Трамп раніше заявив про досягнення домовленості щодо припинення вогню.

За повідомленням міністерства внутрішніх справ Камбоджі, переходи буде закрито до подальшого повідомлення.

Раніше прем’єр-міністр Таїланду Анутін Чарнвіракул заявив, що повідомив Трампа: припинення вогню можливе лише після того, як Камбоджа виведе всі свої сили та прибере наземні міни.

Таїландські посадовці повідомили, що в суботу загинули четверо солдатів, оскільки обидві сторони заявляли про продовження бомбардувань і артилерійських обстрілів. Камбоджа не оновлювала дані про свої військові втрати.

Уряд прем’єр-міністра Болгарії Розена Желязкова подав у відставку після того, як протестувальники вийшли на вулиці міст по всій країні та в середу ввечері заповнили центр столиці — Софії.

Драматичний крок Желязкова стався напередодні голосування щодо вотуму недовіри в парламенті та за 20 днів до вступу Болгарії до єврозони.

Протестувальники звинувачували його уряд меншості правоцентристського спрямування, який перебував при владі з січня, у масштабній корупції. У відповідь на демонстрації минулого тижня уряд уже скасував суперечливий бюджетний план на наступний рік.

Цього тижня під час двох майже одночасних голосувань — у законодавчому органі штату Індіана та в Конгресі США — республіканські законодавці продемонстрували незвичну непокору Дональду Трампу.

Республіканці завершують рік нетиповими проявами опору, кажучи президентові Дональду Трампу те, чого він не звик чути від власної партії: «ні».

Осередки спротиву цього тижня були помітні як на рівні штатів, так і на федеральному рівні. Найяскравіше це проявилося в Індіані, де в четвер вузька більшість республіканців у сенаті штату проголосувала проти тиску Трампа з вимогою перекроїти карту виборчих округів до Конгресу. Того ж дня 20 республіканців у Палаті представників США порушили партійну дисципліну й проголосували за скасування указу Трампа, який припиняв профспілкові права в багатьох федеральних агентствах.

Подібне інакомислення спалахнуло й минулого місяця, коли четверо консервативних членів Палати представників приєдналися до демократів, щоб домогтися голосування щодо оприлюднення урядових матеріалів про померлого сексуального злочинця Джеффрі Епштейна, подолавши місяці опору з боку президента.

Цей спротив розрізнений, але показовий у другий президентський термін Трампа, який загалом позначений поступливістю республіканців главі держави. Законодавці, остерігаючись йти наперекір Трампу, підтримували суперечливі призначення до Кабінету, поступалися значною частиною своїх повноважень Білому дому та часто придушували заперечення проти його найконтроверсійніших кроків.

Білорусь звільнила 123 ув’язнених, зокрема відому опозиційну активістку Марію Колеснікову, після того як США погодилися зняти санкції з країни.

Серед звільнених також лауреат Нобелівської премії миру Алесь Біляцький. Звільнення відбулося після переговорів у Мінську зі спеціальним посланником президента США Дональда Трампа з питань Білорусі Джоном Коулом.

США погодилися зняти санкції з калійних добрив — ключового компонента мінеральних добрив і важливого експортного товару для Білорусі, яка є близьким союзником Росії.

Коул заявив: «У міру нормалізації відносин між двома країнами дедалі більше санкцій буде знято».

Президента Білорусі Олександра Лукашенка Європейський Союз не визнає легітимним главою держави.

Колеснікова перебувала у в’язниці з 2020 року, значну частину часу — в ізоляції. Після звільнення вона розповіла про «відчуття неймовірного щастя» від можливості побачити й обійняти людей, «дорогих для мене».

Вона сказала: «Це величезне щастя — побачити перший захід сонця на волі, таку неймовірну красу.

Але ми також думаємо про тих, хто ще не на свободі. Я чекаю моменту, коли ми всі зможемо обійнятися, коли всі будуть вільні».

За даними Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими в Києві, Колеснікову передали Україні разом із ще 113 звільненими ув’язненими.

Ізраїль заявив, що в суботу внаслідок удару по транспортному засобу в секторі Газа було вбито високопоставленого командира ХАМАС.

У спільній заяві ізраїльські військові та служба безпеки «Шин Бет» повідомили, що в місті Газа було «ліквідовано» Раеда Саада — керівника виробництва озброєнь військового крила ХАМАС, бригад «Кассам».

Саад вважався одним із найвпливовіших командирів «Кассам» і під час атак ХАМАС 7 жовтня очолював кілька бригад, які нападали на ізраїльські громади на схід від міста Газа.

Речник підконтрольної ХАМАС служби цивільної оборони Махмуд Басаль повідомив BBC, що внаслідок удару загинули четверо людей. За його словами, вибух також поранив кількох перехожих.

Місцевий представник ХАМАС у Газі повідомив BBC, що ударом також було вбито помічника Саада та ще одного посадовця нижчого рівня, ідентифікованого як Абу Імад аль-Лабан.

BBC позбавлена можливості самостійно вести репортажі зсередини сектора Газа через обмеження з боку Ізраїлю та не може перевірити деталі інциденту.

У спільній заяві Армії оборони Ізраїлю (ЦАХАЛ) та Агентства безпеки Ізраїлю зазначається, що Саад був «відповідальним за загибель багатьох солдатів» у секторі Газа внаслідок застосування вибухових пристроїв.

Вважається, що Саад був членом новоствореної п’ятичленної військової ради керівництва, сформованої після набуття чинності режимом припинення вогню в жовтні.

Ізраїль неодноразово намагався його ліквідувати.

Одна з найпомітніших спроб відбулася під час раптової ізраїльської операції в місті Газа в березні 2024 року, коли ізраїльські сили, за повідомленнями, намагалися заарештувати або вбити його. Джерела тоді повідомляли, що Саад перебував у цільовому комплексі, але зумів утекти за кілька хвилин до рейду.

Протягом понад двох десятиліть він вважався одним із найбільш розшукуваних Ізраїлем діячів ХАМАС.

Представник ультраправої партії Німеччини "Альтернатива для Німеччини" Маркус Фронмайєр виступив із закликом до створення союзу між націоналістичними партіями Німеччини та Сполучених Штатів під час гала-вечора MAGA, що відбувся минулої суботи. Його позицію підсилила нова стратегія безпеки США, яка схвально висловлюється про патріотичні партії в Європі.

Серед учасників заходу були близько 20 представників "Альтернативи для Німеччини", які займають різні політичні позиції. Вечір організував Нью-Йоркський клуб молодих республіканців, який щорічно об’єднує прихильників руху MAGA та міжнародних ультраправих діячів. Два роки тому цей захід очолював експрезидент США Дональд Трамп.

Європейські лідери дедалі більше занепокоєні посиленням підтримки ультраправих партій на континенті, особливо з боку трампівської адміністрації. Це може зміцнити їхню популярність і допомогти здобути політичний вплив. Зараз "Альтернатива для Німеччини", відома своїми антиміграційними позиціями, уже лідирує у загальнонаціональних опитуваннях напередодні п’яти регіональних виборів, які мають відбутися в 2026 році.

Широкий коаліційний уряд Румунії пережив голосування про недовіру в понеділок, який їм оголосили після другої спроби

Друга невдача може послабити крихку чотирипартійну коаліцію, яка прийшла до влади шість місяців тому і хоче реформувати судові пенсії, щоб виконати умови для доступу до фондів відновлення та стабільності Європейського Союзу.

Уряд планує поступово підвищити пенсійний вік для суддів і прокурорів з 50 до 65 років протягом 15 років і обмежити пенсії 70% від останньої заробітної плати. Судові пенсії можуть досягати 5000 євро на місяць, у порівнянні з середньою румунською пенсією в розмірі близько 600 євро.

Суд, який в минулому блокував скорочення пенсій, винесе рішення за останнім позовом 28 грудня.

Наступний раунд переговорів між Україною та Сполученими Штатами щодо врегулювання війни може відбутися цими вихідними у США, ймовірно, в Маямі.

Співрозмовник порталу розповів, що, ймовірно, відбудуться переговори "десь у США, можливо, в Маямі, за участю робочих груп, військових, які будуть вивчати карти".

Американські офіційні особи підтвердили, що два дні інтенсивних переговорів між Україною, США та європейськими офіційними особами привели до помітних успіхів у питанні гарантій безпеки для України, але залишили значні прогалини в питанні території.

Посадовець США зазначив, що українські та європейські співрозмовники були здивовані тим, що американська сторона готова запропонувати стільки гарантій безпеки, і що вони вважають, що Росія погодиться.

"Президент Трамп вважає, що він зможе переконати Росію прийняти цю гарантію, аналогічну статті 5 НАТО", – сказав посадовець.

США заявили, що готові запропонувати Україні гарантії безпеки, подібні до натівських, щоб забезпечити дотримання можливого режиму припинення вогню. Про це йшлося після переговорів у Берліні з європейськими посадовцями та делегацією з Києва.

За словами американських чиновників, ці «дуже сильні» гарантії будуть змодельовані за зразком статті 5 НАТО про колективний захист, і вони висловили сподівання, що Росія погодиться на них.

Хоча представники США говорили про прогрес на шляху до завершення війни, залишалося мало деталей щодо того, як у будь-якій мирній угоді буде врегульовано складне питання суверенітету України.

Президент України Володимир Зеленський охарактеризував зустріч як «продуктивну», але водночас непросту.

Він додав, що Києву необхідне «чітке розуміння гарантій безпеки» перед тим, як ухвалювати будь-які рішення з інших спірних питань.

Україна давно наполягає на тому, що їй потрібні надійні, беззаперечні гарантії, аби Росія дотримувалася будь-якого припинення вогню й не напала на країну знову.

Американські чиновники назвали запропоновані гарантії безпеки «платиновим стандартом», але застерегли, що ця угода «не буде на столі вічно».

У неділю Зеленський уперше дав зрозуміти, що як «компроміс» він готовий відмовитися від прагнення вступу до НАТО в обмін на сильні гарантії безпеки.

Попри очевидні зрушення в питанні безпеки, східний регіон Донбас залишається головним каменем спотикання.

Наразі США пропонують створити в спірній частині Донбасу «економічно вільну зону», однак це вимагало б від України погодитися на відхід із територій, які вона все ще контролює, тоді як від Росії такого кроку не очікували б.

Президент Володимир Зеленський стверджує, що у дискусіях всередині ЄС є кілька країн, які виступають проти репараційного кредиту для України.

еленський пояснив, що мотивація різних держав-опонентів України є різною, і раціональні аргументи є у кількох держав, хоча є також ідеологічний опір Україні.

"Є кілька країн, які скептичні з різних причин, – заявив він. – (В окремих держав) є якісь внутрішні питання, у когось є внутрішня політика, ну а хтось просто проти України. І що б Україна не робила, все одно дехто буде проти. Це їхні політичні вже забобони".

Як відомо, таким противником України є Угорщина, прем'єр якої Віктор Орбан заявив, що передача грошей РФ Україні означатиме оголошення війни Європою.

Володимир Зеленський заявив, що для України ключове – результат, а не конкретна форма фінансування.

Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук повідомив, що спеціальний закон про проведення виборів в умовах воєнного стану застосують одноразово

Зазначається, що Стефанчук підписав розпорядження про створення робочої групи для підготовки законопроєкту про вибори під час війни. Очолить групу перший заступник спікера парламенту Олександр Корнієнко. Такоє до її складу увійдуть представники всіх фракцій і депутатських груп, громадянського суспільства та Центральної виборчої комісії.

За словами голови ВР, завдання групи - напрацювати документ, який дозволить провести "безпечні демократичні вибори", результатам яких довірятимуть в Україні та за кордоном.

Президент Володимир Зеленський розповів про гарантії безпеки, над якими зараз працюють українська, європейська та американська сторони.

"Перше – Збройні Сили України: 800 тисяч армія, на фінансування якої нам потрібні гроші. Щоб були контракти, про які ми вже говорили, обговорювали з військовими на Ставці. На це фінансування потрібна додаткова підтримка партнерів. Ми будемо забезпечувати нашу армію однією сумою, і потрібні додаткові гроші".