Мені мої німецькі друзі кажуть, що рішення щодо підтримки Німеччиною нафтового ембарго прийняте. В Євросоюзі є ще ті, хто сумнівається, але тепер їх "укатати" буде набагато легше.

Якщо слон "за", то й інші підтягнуться). Росія експортує до ЄС половину своєї нафти, частину її перекинуть на Азію, але все одно Росії буде дуже боляче. "Бензоколонка" має готувати в Європі графік закриття).

Слова Лаврова про "начебто єврейську кров у Гітлера" це вже навіть не оскаженіла пропаганда. І не теорія змови. Це шизофренія, яка охоплює сьогоднішню Росію. Вона намагається навісити ярлики "нацизму" на всіх, кому не подобається російський режим.

9 травня цей «шабаш» гарантовано проб’є чергове дно. А нам потрібно зробити 9 травня Днем Європи. Як у всіх європейських країнах. А для нас ще й напередодні отриманням статуса кандидата в Євросоюз. Перемогу святкувати 8 травня, також, як у всіх європейських країнах. Для чого нам залишати цю радянщину? Тим більше, російський режим остаточно втратив моральне право святкувати цей день.

Руйнування сьогодні вночі музею Сковороди ставить Росію на один рівень з Ісламською державою. Ті теж не зважали на культурну та духовну спадщину. Обидва просто варвари з минулого. Російська армія - це середньовічна орда, яка воює сучасною зброєю. Потрібно викинути їх з ЮНЕСКО, з Ради з прав людини викинули. Час викинути з організації, яка займається культурою та спадщиною. Культури в них немає, а спадщину руйнують вщент.

Сьогоднішня Росія помінялася місцями з нацистською Німеччиною, тому перемога у Другій світовій їй вже не належить. Росія перетворила святкування перемоги на фарс. Фарс, який має з’єднувати Росію, в якій немає нації, немає спільного сенсу майбутнього. І спільного сенсу минулого немає, тільки переписана історія, тобто знову фарс. І порушення принципу "ніколи знову". А далі пустота.

Що поєднує мешканців імперії? Тільки імперія, нічого людського. Перефразуючи одного письменника - "Путін і пустота".
Роки тому Саддам Хусейн прийняв рішення напасти на Кувейт, коли втратив розуміння і Кувейту і світу. Так само Путін втратив розуміння України і світу. Де тепер Хусейн і що сталося з Іраком, відомо всім. Ми не знаємо, коли завершиться третя світова, але вона завершиться у Москві, яка вже не буде столицею імперії. Кожна імперія має померти.

Знаєте, що більш за все вражає у сьогоднішніх промовах Путіна? Те, що він жодного разу не згадав назву нашої держави - України. Жодного разу! І це говорить про три речі:

По-перше, він боїться нас згадувати. Саме так, це відчувається. Йому неприємно. Для чого згадувати про зламані плани і поразки? Більше того, він виправдовується, що інших варіантів не було - "жодного шансу".

По-друге, він ще раз показав, що не визнає ані Україну, ані її кордонів. Постійно несе маячню про "захист Батьківщини і Росії", "історичні землі" та маніпулює історією.

І по-третє, він знову пропонує розмову Заходу і натякає, що воює саме із Заходом.
Маємо знервованого і роздратованого Путіна. Він не хоче визнавати сам факт існування України, але виправдовується і дивиться на Захід. 9 травня у Москві вийшло нудним і жалюгідним.

Це фото Бориса Джонсона з прем’єркою Швеції Магдаленою Андерсон просто прекрасне. Символ: "ми всі в одному човні». Сьогодні вони підписали гарантії від Британії до моменту вступу Швеції до НАТО. Фінляндія та Швеція будуть в Альянсі - завдяки Путіну. Путін повернув єдність Заходу і зробив те, що не вдалося Трампу, - примусив збільшити витрати на оборону.

Україна теж буде в НАТО і ніякі розмови на кшталт макронівських "не будемо принижувати Путіна" цьому не завадять. Якщо Україна сама здатна перемогти Росію, то від такої України ніхто ніколи не відмовиться. Членство Швеції та Фінляндії в НАТО наближує і наш вступ.

А потім я зовсім не здивуюся побачити в НАТО Автралію та Японію і не тільки. НАТО та Захід мають стати синонімами, як зараз є синонімами НАТО та антипутінська коаліція. Путін хотів знищити Україну та послабити Захід, але тотально прорахувався і запустив лічильник руйнування свого режиму. А Україна остаточно в західному човні).

Лавров сьогодні сказав, що Росія "не вважає нешкідливим" членство в України в ЄС. Хто б сумнівався. Для Росії "запахло смаженим" - статусом кандидата для України. Що НАТО, що Євросоюз - членство України в них це колапс і крах Росії як імперії та світового гравця. В Москві бачать Україну, або як васала у своїй виключній сфері впливу, або взагалі не бачать. Путін шантажував Януковича через підписання Угоди про асоціацію, і з того часу все не тільки не змінилося - навпаки Росія почала війну проти України.

Парадоксально, але це може нам допомогти у просування до ЄС: багато політиків в ЄС дуже боялися путінського шантажу та ескалації, тепер чого їм боятися? Війна змінила все і саме зараз прекрасний момент відкрити для нас ворота ЄС. Всім тепер зрозуміло, де проходить кордон Європи та Азії, а головне: чому українці за ментальністю європейці, а росіяни - та ж сама середньовічна орда. Для ЄС це можливо ключовий тест 21 століття: бути сильним разом з Україною і дивитися в майбутнє або бути слабким, тягнути час і "тягнути кота" і звісно себе за хвіст. Саме цей вибір визначить майбутню долю Євросоюзу і я вірю в нашу спільну долю

Євробачення це квінтесенція нашої моральної перемоги і хвилі симпатії до України. Любите ви Євробачення чи ні, але воно не про політику, а про людей та їх симпатії.

І одночасно це удар "під дих" для Росії, яка хоче домовитися із Заходом через голови людей. Люди з нами, і це бетонна гарантія нашої підтримки. Ну, і пісня прекрасна)

Сьогодні Путін вирішив скликати засідання ОДКБ. "Пацієнт" скоріше мертвий, ніж живий, але Путіну це конче потрібно. Чим відповісти на вступ Фінляндії та Швеції до НАТО? Показати, що ОДКБ існує. Навряд чи хтось там готовий воювати за Путіна. Казахстан і Білорусь Путін мріє "з’їсти" в єдину союзну державу, бажано до 100-річчя СРСР у грудні цього року.

У Вірменії, Киргізії та Таджикистану вистачає своїх проблем. Тому і зустріч ОДКБ це про бажання показати, що Росія не наодинці у боротьбі, як вони кажуть, з Україною та Заходом. Але це їм не допоможе: Росія та ОДКБ стають слабкішими, а Україна та НАТО - сильнішими. Путінська війна проти України підштовхнула розширення Альянсу і воно не зупиниться на Фінляндії та Швеції, потрібно готувати в Брюсселі мачти ще для багатьох прапорів, але насамперед для Українського.

Сьогодні особливий день в історії Росії - я не жартую. З Росії пішов МакДональдс. Можете посміхатися, але це колосальний стрибок до бізнес ізоляції російського режиму. Так, з Росії вже пішло більше 500 компаній, але МакДональдс це символ "перестройки". Перший ресторан відкрився у Москві у січні 1990 року, черга стояла майже на кілометр. Надіям на нову Росію остаточно прийшов кінець.

МакДональдс тягнув до останнього, так хотів зашититися. До речі, нього в РФ працює більше 60 тисяч. Але врешті-решт поступився спільному тиску зі всіх сторін. Аргументація дуже проста: ми не можемо знаходитися в країні, яка веде війну, це не відповідає нашим цінностям і не погано для бренду. 32 роки тому всі сподівалися на ліберальну демократичну Росію, тепер її винесли за рамки цивілізації. Все, що було зроблено після Холодної війни, помножено на ноль, а російському режиму кінець, тепер лише питання коли.

Фото: hromadske.ua

Швеція та Фінляндія подали заявки на вступ до НАТО. Для Путіна це капітуляція. Він може скільки завгодно говорити, що не має проблем з їх приєднанням, але він сам собі суперечить. Ще декілька місяців тому Росія вимагала повернутися до ситуації до 1997 року, тобто до вступу до НАТО нових членів.

Путін хотів зробити НАТО слабкішим, а зробив сильнішим. На Балтиці і в Арктиці Альянс тепер матиме набагато кращі позиції. Ба більше, Туреччина, що намагається висувати умови для вступу нових членів в результаті торгу ймовірно отримає новітні американські літаки F-35, які їй не давали через купівлю російських систем ППО. Тобто Туреччина теж стане сильнішою. Путін програв на обох флангах - північному та південному. І "врятувати обличчя" розмови про згоду на вступ Фінляндії та Швеції тут аж ніяк не вийде.

Маленька дрібничка, а приємно. Нарешті у Шрьодера відбирають хоч офіс, який оплачувався державою. Це вже схоже на маленькі, але санкції).

Під санкції мають потрапити всі, хто продавася і продається Росії. Тільки так можна викорінити п'яту колону Кремля.

В Москві склали список з 963 американців, яким не можна в Росію. Сумніваюся, що хоч в когось з них є бажання колись туди їхати. А включення до списку колишнього сенатора МакКейна, що помер у 2018 році, - це "по Фрейду". Не просто ляп, це російська шизофренія.

МакКейн назвав путінський режим бензоколонкою, якою керує мафія. Він мріяв, щоб ця бензоколонка закрилася, а світ вважав путінський режим злочинною мафією. Його мрія почала збуватися, і за це у Москві ненавидять і бояться навіть мертвого МакКейна. Колись у Росії чи у тому, що буде на її місці, будуть вулиці МакКейна і не буде вулиць Путіна. В рамках "дефашизації" це теж буде вирок злочинам цього режиму.

Байден тільки-но в Токіо сказав, що США готові захищати Тайвань військовим шляхом у разі нападу Китаю. Вирішив максимально підняти ставки. Але він сказав й ще одну річ, яка критично важлива для України. Якщо не дати відповідь Путіну в Україні, то який висновок з цього зробить Китай?

Іншими словами, йдеться про місце Заходу у цьому світі. Програш Заходу в Україні означатиме програш Заходу у 21 столітті. Навіть нічія не варіант. Геополітика теж грає на нас)

Коли третій день підряд обговорюють, що сказав Кіссінджер, то це вже занадто. Він людина 20 століття і мислить категоріями цинічної політики. Як Путін, тільки він з іншого табору. Більше того, Кіссінджер робить ту саму помилку, що й Путін - він вірить в держави, але не вірить в людей.

Путін зверхньо недооцінив нас, українців. Так само Кіссінджер. 21 століття не буде століттям держав, воно буде століттям людей. Кіссінджер ніколи не зрозуміє: "вогонь запеклих не пече", залиште його в спокої і робіть, що маєте робити.

Всі радіють, що Борис Джонсон витримав голосування щодо довіри йому як прем’єру. Борис, звісно, боєць, але радіємо зарано, адже є питання довіри нікуди не поділося, консервативна партія поділена і є питання, чи зможе Борис її об’єднати. Важливо, що зараз в нас бетонна підтримка у Британії, незалежно від персоналій. Піде Борис у майбутньому у відставку чи ні, ця підтримка буде з нами. Хоча Борис все одно особливий і головне має симпатію до України.

Чому явно можна порадіти, так це приниженню Росії на Балканах. Лаврову закрили повітряний простір для відвідання Сербії. І це не просто удар під дих. Це Балкани, які Росія багато років вважала своєю сферою впливу - як і нас. Росії вказали, що вона є "небажаною" саме на Балканах. Європу поступово зачищають від Росії - тут, в нас в Україні і тепер послідовно на Балканах. Це потрібно довести до кінця: менше Росії, більше Європи.

В бажанні Путіна "косити" під Петра І немає нічого нового. Він буде прагнути захоплювати все, що він вважає "своїм". Якщо історичних аргументів для цього немає, він їх вигадає, як і у випадку із захопленнями Петра І: ці території ніколи не належали Московії, але російської історії не існує: її написали у Москві. У цій написаній версії Україна теж належить Росії та Путіну. Більше того, так думають абсолютна більшість росіян: як серед російських еліт, так і серед пересічних росіян.

Частина Заходу це так і не зрозуміла або скоріше не хоче зрозуміти. Ми маємо "на пальцях" пояснити їм, що війна може призупинитися, але не завершиться, поки російський режим імперський режим існуватиме. І Захід стане частиною цієї війни, як би він не хотів від неї відсторонитися. Санкційної, гібридної, військової, інформаційної, якої завгодно. Не імітації, а саме війни. Історія "або ми їх, або вони нас" так само стосуєть Заходу, як і України. Саме тому Путін має для Заходу стати тим, хто закрив вікно в Європу. - на відміну від Петра І, на якого він так хоче бути схожим.

За коротким текстом рішення Єврокомісії про надання нам статусу кандидата в ЄС дуже багато всього. Те, що між рядками, в тисячу разів важливіше. Євросоюз більше не хоче сірих зон між собою і Росією - нарешті. І так само розуміє, що Росія - це зовсім не Європа, а всі концепції про Європу від Лісабона до Владивостока - маразм, і не більше того, що Східне партнерство не спрацювало і має піти дуже далеко.

В Європи був момент істини - коли вони почали постачати нам зброю, хай замало і запізно, але почали. Тепер другий момент істини. Росія починає відключати постачання газу Італії та Франції. В когось є сумнів, що це не випадково саме зараз? Путін починає робити з ЄС те, що він у 2013 робив з Януковичем - шантажувати Європу, щоб припинити наш шлях до Євросоюзу. Якщо ЄС "посиплеться", то на ньому можна поставити жирний геополітичний хрест. Якщо ні, то російська енергетична зброя більше не працює, а Євросоюз покаже свій геополітичний характер.

Саміт ЄС наступного тижня має прийняти перше геополітичне рішення 21 століття: Україна належить до зони впливу Росії або є невід'ємною частиною Європи і Заходу. Саме тому радіємо рішенню Єврокомісії, але не святкуємо і працюємо далі. Україна в Євросоюзі означатиме "Росія ніде", російський реваншистський режим не є частиною ані Європи, ані Азії. Він не про майбутнє, а про минуле і саме туди має піти.

Якщо ми кажемо "А", то маємо сказати і "Б". Запровадження візового режиму з РФ це правильно, але чому також не з Білоруссю, яка так само є агресором?

До того ж, візовий режим це на далеку перспективу, а зараз кордон з РФ має бути закритий. Якщо і робити виключення, то тільки для тих, хто письмово готовий засудити агресію путінського режиму.

Україна буде частиною Євросоюзу. Ніяких сфер російського впливу та сірих зон більше не буде. Історична помилка, що тривала 300 років, буде виправлена. Для цього потрібно виграти дві війни - проти Росії і за європейське майбутнє України. Ми це зробимо. А сьогодні можна просто радіти. І згадати і подякувати кожному, хто зробив це можливим

Сьогодні ракетами, які літять в нашу сторону, Путін та його режим "розмовляють" із Заходом. Путін хоче «передати» ракети Лукашенку. Хоча, наспраді, хоче мати їх у Білорусі під своїм контролем - хто ж довірить щось Лукашенку. Іншої відповіді на надання нам статусу кандидата в ЄС там не вигадали і навіть не здатні.

А сьогодні ще саміт Великої Сімки, який Росії нічого позитивного не несе. І потім ще саміт НАТО наступного тижня в Мадриді, де Росію визначать як ключову загрозу Альянсу.
Нас не залякаєш, і Захід тепер вже теж. Чим далі продовжуватиметься цей шантаж на рівні "хулігана в дитсадковий пісочниці", тим більше шансів, що Захід вважатиме цю війну не тільки українською, а й своєю. А значить разом з нами дотисне її до перемоги.