Відвоювати території – не можуть. Заморозити війну – не хочуть.

І всім немов полегшало від того, що з усіх сценаріїв наші правителі, які будуть довічними до останнього вкраїнця, обрали найгірший – безкінечну війну з нульовою ймовірністю досягнути в ній бодай якогось пристойного результату навіть теоретично.

Зроблено вибір на користь віртуальних цілей, уже ніколи й ніким не досяжних. Війна піде у ще більшу ескалацію з методичним просуванням лінії фронту вглиб нашої, звісно ж, території. При цьому з кожним наступним місяцем вірогідність успішного для нас завершення масакри танутиме, як роса на прожекторі вечірнього кварталу.

Війна при суттєво підірваних позиціях стає завідомо безпереможною. Вести її, звісно, можна аж до глибоких зморшок царя і навіть при відсутності реалістичних цілей. Тим паче, країна прям тріщить від охочих покласти душу й тіло.

Всі суїцидники мали б бути задоволені. Всі мародери теж. Недоторканна каста броньованих теж.

А всім іншим – теж, вочевидь, усе ок. Адже заграва ілюзій така красива, така ажурна, така райдужна.

А тепер із нетерпінням треба дочекатися того, що винесено в заголовок мого недавнього коментаря напередодні лондонської зустрічі.

Трампа мусить вкурвити і вштирити – лише цей буревій може оживити вкрай занепадницький штиль, який настав після краху ідеї припинення війни.

Можемо очікувати торпедування певних тем і компроматів. Вихід Америки з переговорного треку мав би бути з гучно траснутими дверми. Українському народові було би вкрай корисно й пізнавально дізнатися дещицю з тих матеріялів, якими Білий Дім досі успішно тиснув на кліку.

Для чистоти сумління – таким був мій прогноз напередодні Лондона (є нагода звірити):
👉
https://www.youtube.com/watch?v=moygcwNel-M

Учора виповнився 301 рік із дня народження видатного мислителя Іммануїла Канта, артикулятора Морального Імперативу. В час релятивізму й девальвації всіх етик особливо слушними є афоризми Канта:

• Мудрий може міняти думку; дурень – ніколи.
• Один, дивляючись у калюжу, бачить у ній грязюку, а інший – відбитки зір.
• Смерті найменше бояться ті люди, чиї життя – найцінніші.
• Війна дурна тим, що створює більше злих людей, ніж їх забирає.
• У нас закладена тяга до завідомо пустих бажань.
• Хто боїться, той не може судити про величне.
• Коли справедливість зникає, то не лишається нічого, що могло б надати цінність життю.
• Май мужність користуватися власним розумом!
• Нема чого боятися, що вас спростують, боятися треба – що вас не зрозуміють.
• Той, хто стає живим хробаком, чи може потім скаржитися, що його розчавили?
• Треба вчити не думок, а думанню.
• Щоб зробити добрий вибір, потрібно знати, без чого можна обійтися.
• Інтуїція ніколи не підводить того, хто до всього готовий.
• Дайте людині все, чого вона жадає, і в ту ж мить вона відчує, що це все – не є все.
• Не приймай благодіянь, без яких ти можеш обійтися.
• Свобода розмахувати руками закінчується перед кінчиком мого носу.
• Чим більше звичок, тим менше свободи.

Для наших чемпіонів світу з обрання найгірших сценаріїв настає час вийти до народу й оголосити, розжувати, обгрунтувати нові цілі війни, адже на цілях, сформульованих у кульмінаційно-завищеній точці самооцінок та прагнень зразка 2022 року, вже не виїхати в 2025-му.

Склалася засадничо інша світова кон’юнктура + змінилися соціологічні установки в суспільстві + закінчився ліміт терплячої некритики + ворог не приховує вигідності для нього сценарію затяжної війни. За нових обставин верховна влада має запрезентувати нові цілі війни, а суспільство має прорефлексувати їх та акцептувати, адже всяка війна, якщо вона не має практично-реалістичних цілей, ризикує перетворитися в безцільну.

Цілі мають бути зрозумілі виконавцям (народові) і здійсненно-досяжні в чіткій перспективі. Тоді війна набуває осмисленості й прив’язується до реалізації поставлених задач. Без цього не можна входити в 4-й рік м’ясорубки виключно на уявленнях про правильність та абстракціях про бажане, в якому недосяжність затьмарюється пафосністю. Попереду мусять маячити чіткі цілі, інакше це – конкурс імпровізацій, замішаних на хаотичній злості.

Відвоювання територій до такого-то року з такими-то затратами і втратами; новий повноцінний контр-наступ у конкретні терміни; ставка на прорив до морів; чи, може, захист корисних копалин; чи будь-якою ціною втримання чинної лінії фронту за принципом «щоб окупант далі не пішов», і це наразі максимум; чи, може, війна як священна самоціль; чи нескінченна війна від небажання шукати альтернативні рішення; чи калічна війна суто оборонного типу, а тим часом поспішне переобрання правителя на другу каденцію до 2030 року? З-поміж десятків варіяцій хотілося би почути щось більш чітке, крім аморфностей «до перемоги», «до останнього» тощо.

І тоді в суспільства не виникатиме слушних підозр, що зроблено вибір на користь віртуальних цілей, і з кожним наступним місяцем вірогідність успішного для нас завершення масакри танутиме, як роса на прожекторі вечірнього кварталу. І тоді нікому в голову не стрельне здогад, що безстрокова війна переходить у ранг безпереможної з нульовою ймовірністю досягнути в ній бодай якогось пристойного результату навіть теоретично.

Кожен сумнів – це вияв поваги до складності. Лише раби – то один народ.

Наш державний борг.

• 7 трлн грн - держборг України.
• Він різко зріс передусім через кредитування Заходу.

• Держборг становить 92% ВВП.
• Зовнішні зобов’язання – 107 млрд доларів.

• Суттєво зросли видатки на обслуговування боргу: на це йде 307 млрд грн.
• Цьогоріч маємо виплатити 1,1 трлн грн.
• Половина цієї суми – 562 млрд грн – це погашення внутрішнього боргу.

• До 2027 року Україна отримає 148 млрд доларів вливань.
• А з 2027 року західна допомога різко впаде: максимум 12 млрд доларів на рік (усі розрахунки західних уливань зроблені лише на 2 роки).

• При цьому віднова й відбудова оцінена в 600-800 млрд доларів.

У цьому етері містяться основні думки й припущення, висловлені в перші години після операції одноосібників «Фініш».

Про «що далі» я волію тримати свою думку при собі, бо вона навряд чи сподобається бранцям ілюзій. Хоча тут і не сильно де є розвернутися: благодатні щодо нас варіянти відсутні начисто, а запобігати гіршим чи унеможливлювати найгірші – у королівського двору нема ні бажання, ні вигоди.
👇
https://www.youtube.com/watch?v=ujxNCF69Luk

Ніжний трепет огортає душу від того, що Гарант так твердо стоїть на сторожі Конституції й нею пояснює свою незламність, несхитність et cetera. Лишається сподіватися, що так само твердо Гарант стоятиме на сторожі всіх інших, не менш справедливих та істинних статей Конституції. Приміром:

Стаття 3. Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність.

Стаття 5. Єдиним джерелом влади є народ. Ніхто не може узурпувати державну владу.

Стаття 13. Земля, її надра та природні ресурси є об'єктами права власності Українського народу.

Стаття 15. Суспільне життя ґрунтується на засадах політичної, економічної та ідеологічної багатоманітності. Цензура заборонена.

Стаття 19. Ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Стаття 22. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Стаття 24. Громадяни є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень.

Стаття 27. Кожна людина має невід'ємне право на життя.
Обов'язок держави – захищати життя людини.

Стаття 33. Гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Стаття 34. Гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

Стаття 39. Громадяни мають право збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації.

Як Конституція – то Конституція в повному обсязі. Амінь.

Внутрішньо переміщені особи і проблеми з їх працевлаштуванням. Дані Інституту Стратегічних Досліджень.

• 4,6 млн осіб – офіційні ВПО.
• 2,5 млн із них не мають куди вертатися.
• 62% планують вернутися додому.

• 1,2 млн отримують виплати.
• 42% ВПО потребуть препаратів, 32% - харчів.

• За кожного працевлаштованого ВПО роботодавець отримує 8000 грн компенсації 3 місяці (і 6 місяців за ВПО з інвалідністю).
• Цим скористались 1700 роботодавців: їм було відшкодовано 72 млн грн.
• Із початку року працевлаштовано 3000 ВПО, з яких 132 – з інвалідністю.

• Опитані підприємці вказують на пасивність ВПО щодо пошуку роботи. Не хочуть.
• При цьому робоча сила у віці 15-70 років скоротилася на 27%, дефіцит робочих рук – 4,5 млн, а 63% підприємств відчувають брак кадрів.

• Люди, які працювали на крупних заводах, психологічно не здатні працювати в інших секторах, де потрібна ініціятивність та власна активність.

Що пропонують США:

1. Кінець війни на постійно.

2. Україна отримує надійні гарантії безпеки від Європи.

3. Невступ у НАТО.

4. Вступ в ЄС.

5. Крим російський.

6. Окуповані території лишаються під контролем рф.

7. Україна повертає всю Харківську обл.

8. Україна повертає ЗАЕС, передає контроль над нею США, а електрику розподілятимуть обоє.

9. Україна повертає Каховську ГЕС.

10. Україна отримує безперешкодний прохід по Дніпру.

11. Україна повертає контроль над Кінбурнською косою.

12. Україна буде повністю відбудована й отримає повну фінансову компенсацію.

13. Угода про Копалини.

14. Санкції з росії знімаються.

15. США та росія відновлюють співпрацю.

Кращих пропозицій уже не буде ніколи, виходячи з реалій. Тепер хоч знаємо, на чому могло би все закінчитися.

Контрпропозиція України та Європи (спільно):

1. Повне припинення вогню.
2. Перемовини за участю США та ЄС.
3. Росія має вернути всіх депортованих дітей.
4. Обмін полоненими всіх на всіх.
5. Гарантія безпеки для України: щось схоже на статтю 5, але не НАТО.
6. Жодних обмежень для ЗСУ.
7. Жодних обмежень на іноземні контингенти в Україні.
8. Вступ в ЄС.
9. Територіяльні переговори базуються на основі лінії контролю.
10. ЗАЕС – у спільній власності України і США.
11. Безперешкодний рух по Дніпру та контроль над Кінбурнською косою.
12. Угода про копалини.
13. Фінансова компенсація через заморожені рос.активи.
14. Санкції проти росії знімаються аж після настання миру.

Думки, які зринають із цього приводу:

• До перемовин хочуть долучити Європу.

• Взагалі не зрозуміло, що таке «територіяльні переговори базуються на основі лінії контролю». Хтось має чітко пояснити це формулювання.

• Україна вимагає гарантій безпеки. Це дуже похвально, але й дещо кумедно для країни, яка має на руках 28 безпекових угод, наштампованих минулоріч.

• Фінансова компенсація за рахунок рос.активів – масло масляне, бо програма на 50 млрд доларів уже діє, й Україна з початку року отримала перші транші в рамках цієї програми, розписаної до 2027 р.

• Пункт про іноземні контингенти буде ветований, швидше за все, як і про чисельність ЗСУ.

• ЗАЕС для Америки і Угода про Копалини – це дуже мудро й правильно, але тепер дурбеликами виглядають ті, хто в істериці нахвалював «ой який молодець, нікому не віддасть наші надра, слава вовіки справжньому патріоту!».

Настала теплинь, і це значить, що для уряду почався відлік у 160 діб для закачки газу в підземні сховища на наступний сезон. До середини жовтня треба заповнити спустошені запаси, адже зараз їх лишилося рекордно мало за всю історію: 0,7 млрд кубів.

Фахівці пишуть, що прогнозований обсяг газу напередодні майбутнього опалювального сезону має складати до 9 млрд кубів. Із них рівно половину (4,5 млрд кубів) держава буде змушена імпортувати, оскільки запасів лишилося мізер, зокрема й через руйнацію 40% потужностей газовидобутку.

Аби після теплого літа не почалося кіпішу, державі треба прямо вже почати імпорт газу на рівні 25 млн кубів щодоби аж до осені. Таке поповнення газорезервів коштує 2 млрд євро. Нафтогаз, який воліє своєму правлінню платити зарплати й премії розміром із річний бюджет райцентрів, таких коштів наразі не має. Норвегія з європейцями дали 400 млн євро, але це п’ята частина від необхідного.

Ну і, звісно, влада ретельно береже стару й потворну модель газового ринку, вигідну всім, окрім народу. Зараз державний монополіст займається і газом для населення, і газом для комерційних суб’єктів. Причому (увага): ціна газу для комерційних споживачів значно нижча за імпортний аналог, тож потім держава ще й закупляє імпортний газ для населення собі у збиток.

Це абсурд – фінансувати імпорт газу з держбюджету, коли на дрони грошей нема. При тому, що газу власного видобутку має з лишком вистачити для населення. У нас же ж держава більше про заводи олігархів дбає.

В якості мотто до мого сьогоднішнього відеоблогу буде ось цей вислів: по колу водять тих, хто уникає гострих кутів.

Затиснуті між мрійництвом і реальністю, можна до блиску полірованої кулі згладжувати всі гострі кути й утворювати ідеальну геометричну фігуру під назвою замкнуте коло. І незламно гарцювати по ньому ще кілька покалічених поколінь.

З усього видно, що ігнорація гострих кутів у рішеннях щодо припинення війни – то наш козирний спорт із марафонського бігу по колу. Довгому, безкінечному, героїчному.

Мрійництво – не злочин. Злочин – самодурство.
👇
https://www.youtube.com/watch?v=IZ3au85L8xg

Цифри Провідної Неділі. Яка Церква скільки має згромаджень:

Московський Патріярхат: 10919
УПЦ: 8295
УГКЦ: 3681
Баптисти: 2632
П’ятдесятники: 1793
Католики: 1136

Що характерно:
• 88% громад УГКЦ зосереджені в 3 західних областях.
• Англіканська церква має 2 громади, молокани 1, мусульмани 6, караїми 4, буддисти 9, даосисти 2.

Є Церкви, локалізовані лише в одній області:
• Закарпатська реформатська церква (118 осередків)
• Мукачівська єпархія Греко-Католицької Церкви, яка підпорядковується напряму Ватикану (473).

За рівнем релігійності Україна – на 11 місці

31% населення – глибокі віряни

71% - декларована релігійність

Найнижчий показник – Схід (60%).

Вихід із Московського Патріярхату (за 2024 р.):
170 громад
Лідер – Хмельницька обл. (36 парафій)
Друге місце – Київщина (29)
Третє місце – Черкащина (21)

ЖОДНОГО виходу з Московського Патріярхату:
Донецька, Луганська, Запорізька, Миколаївська обл.

Найбільше зло – те, яке прикидається меншим.

Економісти пишуть, що продовження війни в Україні матиме «позитивний вплив на економіку Європи»: заплановане збільшення витрат на оборону з 2% до 3,5% ВВП призведе до росту самого ВВП на 1,5%.

Після відколу Америки європейцям доведеться збільшити оборонні бюджети, а це завжди прямі урядові замовлення, а відтак – стимуляція внутрішніх розробок і виробництва (а не просто закупівлі озброєнь за кордоном).

В очікуванні цього процесу Євросоюз уже оголосив про готовність послабити фіскальні обмеження своїх країн-членів. Приміром, Німеччина вже пом’якшила закони про надання фінансових позик і дозволила виділяти з бюджету набагато більші кошти на оборону (500 млрд євро).

На черзі – решта країн ЄС. Кожна зі своєю «родзинкою»: Британія і Франція сильні в далекобійних ракетах; Данія, Нідерланди й Норвегія – в літаках; Іспанія, Німеччина й Італія – в системах ППО і так далі.

Як це не парадоксально, пишуть експерти, та на європейські економіки сприятливо вплине збільшення військових видатків водночас без війни й руйнувань на своїх територіях. Спрацює класика, яка спрацювала й на росії: активізована воєнна промисловість завжди вагончиком тягне за собою пожвавлення всіх економічних процесів через те, що не вільний ринок тут працює, а монопольне держзамовлення.

Усі навперебій публікували 2 драфти мирних пропозицій: у версії США і у версії України-ЄС.

А вартує нагадати першовитоки, які всі забули, хоча ще пів року тому наші штампувальники «планів» носилися з ним, як дурень із писаною торбою.

Першовитоки називаються План Перемоги, помпезно презентований у жовтні-2024. Він повсюдно піярився як проривний документ, який виведе війну на переможний фініш. Ось його пункти:

1. Членство в НАТО (знаючи наперед, що цього не буде). Проїхали.

2. Такий список військової допомоги, якого навіть члени НАТО не мали в повному обсязі.

3. Розміщення на території України «сил стримування» (що на той час суперечило статті 17 Конституції, хоча Гарант дуже полюбляє апелювати до неї).

4. Угода про рідкісноземельні копалини (уран, титан, літій, графіт тощо). Самі ж запропонували!

5. Перекидка боєздатних укр. підрозділів до Європи після припинення війни.

Ось таким був урочисто представлений План Перемоги ще пів року тому. Його зараз ніхто й не згадає. Навіть ті, хто писав пів року тому геть інше, ніж зараз.
👉
https://www.youtube.com/watch?v=IZ3au85L8xg

Нині 27 років тому помер Карлос Кастанеда, геніяльний письменник і антрополог (причому доктор наук із антропології). Скарби-афоризми Кастанеди:

• Якщо тобі не подобається те, що отримуєш – зміни те, що даєш.
• Ми робимо себе або нещасними, або сильними. Об’єм роботи однаковий.
• Намір сильніший за перепони.
• У кожнім поясненні криється вибачення.
• Головна перешкода більшості людей – внутрішній діялог.
• Ми робимо вибір тільки один раз: бути воїном чи звичайною людиною. Іншого вибору нема.
• Чим більше оточуючі знають, що ви собою представляєте і чого від вас чекати, тим сильніше це обмежує вашу свободу.
• Ми живемо в суспільстві банкрутів.
• Втративши все – і ти отримаєш усе.
• Нераціонально витрачати життя лише на один шлях.
• Ти злий на людей лише тоді, коли відчуваєш, що їхні дії важливі.
• Почуття власної важливості – наймогутніший наш ворог.
• Воїн не потребує особистої історії.
• Набагато цікавіше не знати, за яким кущем ховається заєць, аніж поводити себе так, наче ти знаєш.
• Наш розум робить нас іще дурнішими.
• Кожний іде своїм шляхом, та всі дороги йдуть у нікуди.
• Жалість до себе несумісна зі силою.
• Світ саме такий, яким його нам описують.
• Людина стає мужньою, лише коли нічого втрачати.
• Розслабся, відступи, нічого не бійся – і тоді вищі сили відкриють дорогу.

Індія та Пакистан за пів кроку до бронебійної сухопутної різанини. Китайці, нікого не питаючи, вже висадилися на одному з безлюдних островів, який належить В’єтнаму, – що свідчить про застовбичення за собою акваторій, необхідних для великої війни зі США.

Світ не просто штормить та ураганить – світ після нашої війни запускає тяжезне доміно, де всі задавнені чвари прорвуться гнійним чиряком, і наша стояча напівстаціонарна війна ще нижче опуститься в рейтингу світових пріоритетів. Адже ймовірна буча між ядерними державами (всі 4) автоматично понизить нашу війну до рангу маргінальних і безпереможних, яких треба зафутболити під плінтус десь на периферії, поки великі наддержави не охолонуть.

Якщо справжня війна завітає на терени Азії – наша апендиксно-європейська війна одразу буде спихнута на горб Європи, бо тут світові гравці мають дуже мало своїх прямих ставок – чого не скажеш про Азію, лідера світової торгівлі й монополіста в надчутливих галузях.

Будь-який підпал на іншій стороні світу забере всю увагу саме туди – особливо коли йдеться про гігантських гравців, кожен з яких є стратегічним партнером для половини світу.

Ну а анонсований вступ Північної Кореї в нашу війну на боці ворога взагалі ставить крапку в фантазмах про бодай якусь благопристойну перспективу.

Сьогодні було би 77 Террі Пратчетту, британському фантасту-сатирику. Не можу не поділитися афоризмами сера Пратчетта:

• Хороший план – це не тоді, коли хтось перемагає, а тоді, коли ніхто не програє.
• Що не може вмерти – не може й жити.
• Люди здатні змінити хід історії не більше, ніж птахи – небо.
• Об гострий розум і порізатися нетяжко.
• Люди легко миряться з великою брехнею, але давляться крихітною вигадкою.
• Логіка супроти людського мислення безсила.
• Ніхто не любить сидіти по вуха в бруді, а квіти тим паче: от вони й ростуть.
• Життєво важливий інгредієнт успіху – це не знати, що задумане неможливо виконати.
• У житті завжди є місце подвигу. Головне – триматися від нього подалі.
• Натовп, що аплодує коронації, – той самий, який аплодуватиме страті.
• Довірливість притаманна тільки наївним.
• Причина великих тріюмфів і трагедій не в тому, що люди за своєю природою добрі або злі, а в тому, що вони – люди.
• Людина, яку можна купити, нічого не вартує.
• Тільки сама людина може побудувати собі кращий світ. Інакше виходить клітка.
• У нас великий досвід відсутності досвіду.
• Коли робиш крок з обриву, життя моментально набуває чіткого керунку.
• Тільки людина, яка міцно стоїть на ногах, здатна будувати міцні повітряні замки.
• Немає нічого жахливішого, ніж людина, яка збирається надати світові послугу.
• Ненормальне завжди стає нормою – головне, дати йому трошки часу.
• Бути хронічно чесним – все одно, що брати участь у велосипедній гонці в кальсонах із наждачки.
• Іноді єдине, що ти можеш зробити для людей, – це бути присутнім.
• Оподаткування дуже схоже на молочне тваринництво: головне – максимум молока при мінімумі мукання.
• Якщо злочинність невідворотна, то хай уже вона буде організованою.
• Паніка – найкращий засіб виживання.
• Віра в богів потрібна тому, що вірити в людей надто важко.
• Інтелектуальний рівень натовпу дорівнює інтелектуальному рівню найтупішого представника, поділеному на число членів натовпу.
• Життя – це те, що відбувається, поки ви будуєте плани.
• Статус людини визначається силою її ворогів.
• Кольчуга не захищає від стріли, випущеної поміж очі.
• Людину характеризує те, ЩО вона ненавидить.
• Люди так горять обманути один одного, що обирають уряди, які роблять це замість них.