Глуха оборона – це коли ти відчайдушно борониш свої ворота, а ворог навіть воріт не має. Причому твої 11 гравців дотримуються правил і грають лише на свій половині, а в ворога 33 нападники, 5 м’ячів і лише половина поля жертви.

Глуха оборона – це коли принишкло чекають прильотів, пост-фактум підбивають збитки і хутко освоюють кошторис відновлення до наступного прильоту. Раніше ще рахували, скільки ракет лишилося в ворога, а тепер не рахують, бо стало зрозуміло: ракети у ворога нескінченні.

Глуха оборона – це героїчно долати злидні, титанічно зносити блекаути, всі ці винахідливі буржуйки, колоті дрова, деренчання генераторів – люди атлантами триматимуть своє небо, звідки роками сипатимуться загрози. Особливо коли всі наперед знають, куди ворог спрямує удар, але можуть цьому запобігти лише заряджанням павербанків.

У наполовину безпорадній позі глухої оборони майже вся війна й минула. Дронні удари вглиб ворога ми почали завдавати відносно недавно – хоча ніхто цього не забороняв: мільйон дронів треба було проголосити не торік, а в перший місяць уторгнення. Далекобійні удари углиб ворога ввійшли в нашу війну лише місяць тому – хоча ніхто цього не забороняв: просто треба було мати свої ракети, а не різати їх на брухт.

Курську офензиву виносимо за дужки – її ККД оцінимо в дальшій перспективі, і треба молити Будду, щоб непоправність прорахунку не збила з ніг навіть невиправних оптимістів.

Можливості обох сторін завдавати один одному руйнівних збитків – неспівмірно асиметричні. Так було на старті, так лишається навіть і з більш агресивними нашими діями. Ця асиметрія – нездоланна. Всі розрахунки союзників від цього й відштовхуються. Особливо Трампа.

Війна вже не передбачає жодних аплодисментів, саме тому ми й бачимо печальне вгасання кулакосотрясального, грудинадувального й хвосторозпушувального акторства: воно, будучи заточеним на рукоплескання, вже не має сенсу.

Всі максималістські ілюзії розбилися вдрузки. Всі хибно завищені очікування луснули вніц. Всі роздуті наративи здулися до зморщено-обвислого першопочаткового стану. У театрі увімкнули світло, й магія сценічного лицедійства в напівмороці згубила свій неповторний шарм.

Ми є свідками приземлення рожевохмаринників на обледенілу реальність. Це – рубіконний час ікс. Усе напомповане-набудоване треба приводити до нормального стану, інакше згорить усе, включно з гримеркою.

Такою є діялектика державотворення: де нема правових інституцій, а лише захцянки королевича, ручне кермування й одноосібні тупцяння ніженькою – там буде королівство, а не демократія. А королівства мальовничі й комфортні лише в периметрі королівського двору.

Фінансувати королівство, де далі все працює на око або по телефону, ніхто з донорів не буде. Так і лишать у недорозвинутому стані на розтерзання ворога. І там ніколи не буде свободи. Не буде закону, рівного для всіх. Буде абсолютизм віпів королівського двору і тяжка повинність для підданих. Буде зона громадянського лиха.

Вона, по суті, вже є.

У НАТО не беруть – у НАТО запрошують.

Геополітична суть Альянсу полягає в тім, що він сам вирішує доцільність/недоцільність свого розширення на базі спільності цінностей.

Коли наші верховні імпровізатори від безвиході й відчаю, до якого вони допровадили цілим букетом своїх грубих помилок, висувають перед НАТО свої істеричні ультиматуми – це фактично означає усвідомлення поразки у війні.

Тупотіння кросівками під дверми НАТО, коли країна в стадії активної війни й повсякденної втрати територій – це дія ва-банкова, але лицемірна. Тому що офіс президента з перших тижнів війни тільки те й робив, що шукав альтернативні до НАТО гарантії безпеки, паралельно розпалюючи нато-скептицизм.

У формулі Зеленського, з якою Україна 2 роки гонилася по світу, не було жодної згадки про НАТО.

А тепер, коли маємо повну сраку внаслідок прорахунків одноосібників, які 2 роки ігнорували всі поради генералів НАТО щодо тактики війни, безсило якось виглядає вся ця історія з ультиматимумом членства в НАТО, наперед знаючи мізерні шанси.

У НАТО неможливо зайти, виламуючи двері й вибиваючи шибки. У НАТО можна заїхати лише на рейках реформ і відповідності західним стандартам демократії, прозорості й підзвітності влади.

Коли в тебе зруйнована демократія, процвітає одноосібний монопартійний царизм, ліквідована свобода слова, саботована реформа суду, знищено антикорупційний нагляд, щодня вчиняється небачене мародерство на оборонних закупівлях і взагалі на закупівлях, а держава перетворена на лагуну безкарних корупціонерів – скільки б не тупати перед НАТО, кросівків не вистачить.

До ультиматумів перед НАТО варто було б додати ще й список завдань для себе-рідненьких, аби бодай трішки свій неголений авторитаризм привести до відповідності нормативам західної демократії.

У Міжнародний день волонтерів загадаю бажання: дай, Боже, аби ця державна ганьба пошвидше закінчилася.

Волонтерство, яке утримує армію, поки владоможці колекціонують готівку в диванах і сейфах, - це ганьба, а не слава. Нема чим тішитися. Взявши замість держави на свій горб таку фундаментальну функцію, як забезпечення військового захисту, волонтерство обнуляє державу. Бо це її пряма й найперша функція.

І коли старенька бабуся дає 5 грн зі своєї мізерної пенсії на армію – це теж ганьба держави. І не повинні сільські цьоці ліпити вареники й відправляти за 1000 км. І не від канадської діяспори має летіти аспірин та бинт на передову. І це грьобаний стид – збирати гроші для скалічених хлопців у шпиталі, які потребують шампуню й піни для гоління.

Волонтерський рух повинен був припинитися автоматично після запровадження загальнообов’язкового військового збору. Кожен громадянин уже 10 років віддає 1,5% на потреби армії, а з цього місяця почне віддавати 5%.

Якщо ваша дитина безпросвітний ледар, дармоїд, ліжко не застеляє, уроки не робить, сміття не виносить – то ви все робите замість неї чи все-таки даєте їй підсрачник і змушуєте виконувати елементарні обов’язки?

Так ось, неправильно до кінця життя заміняти собою державу. Треба тренувати державний м'яз, а не атрофувати його. Інакше він ніколи не запрацює. Тим паче, як показує життя, державний м’яз збагачення працює на відмінно.

Треба творити не добро, а систему. Тому що добро треба творити щоразу – а систему створюють раз і назавжди. Сильна й успішна та держава, де нема потреби в волонтерстві.

Жодному американцеві чи європейцеві, який платить податки, не стрельне в голову займатися пошуком мавіків для своєї армії. Бо держава тоді нащо.

Чому я вважаю нашу верхівку імпровізаторами?

Тому що вони імпровізують. Діють по ситуації. Керуються короткостроковими візіями. В силу інтелектуальної дисфункції не спроможні на стратегічне мислення. В силу аполітичної профанаційності не здатні на далекосяжне бачення. Тут і зараз – а там побачимо. Ось і вся філософія правління арлекінної дилетантури.

Прошу вислухати мої доводи:
👇
https://www.youtube.com/watch?v=J9ekKQGFk9M

Настрої серед молоді віком 16-35 років. Дослідження групи «Рейтинг» на замовлення ОБСЄ.

• 42% не бачать можливостей достойно заробляти
• 37% не бачать можливостей для кар’єри
• 37% не бачать можливостей для початку свого бізнесу
• 73% не здатні впливати на місцеву владу
• 93% не є членами ніяких організацій

Актуальні проблеми для молоді:

1. Корупція
2. Блекаути
3. Бідність
4. Мобілізація

• 32% молоді хочуть емігрувати
• 47% у віці 22-25 років хочуть емігрувати
• 43% студентів хочуть емігрувати
• 41% у віці до 21 року хочуть емігрувати
• 35% молодих військових хочуть емігрувати
• 34% молодих держслужбовців хочуть емігрувати

Основний мотив для еміграції:

1. Безпека 55%
2. Заробляння грошей 33%
3. Можливості для дитини 25%
4. Краще життя 20%
5. Свобода подорожей 17%

Хто найсильніше хотів би виїхати:

1. Мешканці Сходу
2. Мешканці малих міст
3. Переселенці
4. Чоловіки призовного віку
5. Студенти

Washington Рost. Стаття про «Орешник». Ключові уривки.

1. «Орешник» - це 20 хвилин до Лондона і Парижа, 15 хвилин до Берліна і 12 хвилин до Варшави.

2. Москва може використати цю ракету проти центрів прийняття рішень у Києві.

3. Ракета є ядерною, але поки що озброєна звичайними боєголовками.

4. «Орешник» становить пряму і руйнівну загрозу для Європи, навіть якщо він озброєний звичайними головками.

5. Це – старт нової гонки озброєнь, яка може тривати десятиліттями і поглинути мільярди доларів, оскільки Москва вже вкладає 40% свого бюджету у військові сили.

6. Через дозвіл Байдена бити по території росії путін офіційно знизив поріг застосування ядерної зброї: тепер дозволяється ядерна атака проти неядерної держави (Україна), якщо та використовує зброю ядерної держави (США).

7. «Орешник» може вражати цілі по всій Європі, тож масована атака дорівнює застосуванню ядерної зброї.

8. Росія може завдати удару по тих базах НАТО, звідки постачається далекобійна зброя.

9. Європа стоїть на порозі нової ракетної ери.

10. Сумнівно, що в планах Москви дійсно є ядерна війна. Зброєю лишається страх. Це насамперед психологічна війна, і вона успішна.

11. Ніхто не розуміє, як поводитися з путіним.

12. Путін не піде на угоду з Трампом щодо припинення війни, якщо вона не забезпечить йому перемогу: невступ у НАТО і втрата територій.

13. Він не хоче ділити Україну. Він хоче ділити світ. Він хоче власну сферу впливу, куди ніхто не може влізти без його дозволу.

На антитезі до антизахідних настроїв, легко інспірованих нашою «елітою», хочу розставити крапки над і в побиваннях на тему «такі-сякі західники нас насилу роззброїли, а тепер захистити не хочуть».

Роззброєння тогочасної України було абсолютно правильним рішенням Заходу. Воно витікало з геополітичного вибору САМОЇ УКРАЇНИ.

З проголошенням незалежності Україна офіційно повідомила Захід про свою проросійськість. Одразу на старті Україна рішуче відкинула курс на ЄС і НАТО. Захід отримав від України чітку позицію щодо стратегічного партнерства з росією, дружби з нею й перебування в орбіті СНГ.

Ясна річ, Захід сприйняв проросійськість як світоглядний вибір новопосталої України – і тільки ідіот міг допустити, щоб обидві чокнуті пост-совєтські подружки-сьостри мали ядерну зброю. Це те саме, якби зараз, крім росії, ядерну зброю ще би мала й Бєларусь.

Тому й роззброїли, мінімізувавши ядерну загрозу від України, яка замість вибрати європейський крен руху, обрала москву.

Все правильно зробили. І зараз кожна далекоглядна людина з Заходу зробила б те саме – якби в центрі Європи вигулькнула ще одна величезна ядерна проросійська держава-флегма.
👇
https://youtu.be/J9ekKQGFk9M?si=4OMe-B3Jx60E-DsW

Вчора було 11 років, як помер Нельсон Мандела. 27 років він провів у тюрмі за свої переконання. Називав себе «людиною зі слабкостями». Я підібрав декілька цитат Мандели для колекції афоризмів.

• Відвага – це не відсутність страху, а перемога над ним.
• Багато речей здаються нездійсненними до тих пір, поки їх не зробиш.
• Не так уже складно змінити суспільство – складно змінити себе.
• Свобода не може бути частковою.
• Негаразди руйнують одних людей, але створюють інших.
• Ніхто не народжується з ненавистю. Люди вчаться ненавидіти, і якщо вони можуть навчитися ненавидіти, потрібно намагатися вчити їх любові.
• Я не можу забути, але я можу пробачити.
• Ми ще не вільні. Ми просто здобули право не бути пригноблюваними.
• Нема нічого кращого, ніж вертатися туди, де нічого не змінилось, аби зрозуміти, наскільки змінився ти сам.
• Ображатися й кипіти – це все рівно, що випити отруту в надії, що вона уб’є ворога.
• Праве діло можна починати в будь-яку хвилину.
• Коли виберешся на велику гору, бачиш, що треба здолати ще набагато більше гір.

Смарагди нав’язали думку, нібито воєнний стан забороняє всі форми безпосередньої демократії.
А це далеко не так.

Законом прямо заборонені лише:
- Вибори
- Референдуми
- Страйки
- Масові акції.

Обмеження інших форм громадського контролю носить суто дискреційний характер: тобто, місцева влада на власний розсуд вирішує, що забороняти, а що дозволяти.

А отже, дозволяються:
громадські слухання, громадські обговорення, місцеві ініціативи, загальні збори громадян, консультації з громадськістю, органи самоорганізації населення, демонстрації, мітинги, походи та інші різновиди вуличної активності, які треба лишень санкціонувати з місцевою владою. Ну і не проводити в комендантську годину опівночі.

Що ж ми отримали внаслідок маніпулятивного трактування воєнного стану:
- закритий формат роботи державних органів,
- закритий формат роботи всіх рад і депутатських комісій,
- заборона доступу до публічної інформації,
- ігнорування звернень громадян,
- закритий розгляд усіх бюджетів,
- заборона на будь-який прояв протесту,
- параліч громадського контролю,
- повна непідзвітність,
- неможливість громадян ні на кого вплинути.

«Гаряча фази війна» стала відмазкою для влади. Як наслідок – породжено громадську пасивність населення: 69% не брали участі ні в чому і ніде.

Наприклад, у Полтаві й Жовкві за час війни подано 0 місцевих ініціатив. У Львові – лише 1. У Києві – лише 5. І так по всіх містах. Народ повністю за бортом процесів, які ще й оповиті омофором секретності. Тому що війна.

Це – як атрофація м’язів. Якщо влада, користаючись воєнним станом, паралізувала громадський контроль і активність – ці навики здеградують аж до стану неможливості повернення в норму. Тим паче якщо це владі й вигідно – керувати суто на свій розсуд в умовах секретності.

Стан промисловості. Аналітичний звіт.

• 426 підприємств пошкоджені або зруйновані війною.
• Найбільше постраждала металургія.
• Знищено 3 мега-підприємства: Азовсталь, ім. Ілліча, Авдіївський коксохім.
• Війна забрала 37% промислової потужності.
• З моменту краху подальший ріст металургії – 30%. Тобто, довоєнний рівень не досягнуто.
• У світовому рейтингу виробників чавуну Україна на 13 місці.
• У рейтингу виробників сталі – на 20 місці.
• 69% металопрокату йде на експорт.
• 70% металу продається в Європу, 12% в Африку.
• На 37% зросло будівництво – але це пов’язано з будівництвом інженерних споруд (46%).
• Житло становить лише 17% будов.
• Міноборони запустило 290 вітчизняних зразків військової техніки й озброєння.
• На 39% зросло виробництво цукру, на 37% олії, на 30% консерв.
• Уперше в історії України перероблено 1 млн тонн ріпаку.
• Найбільшими споживачами укр.цукру є Італія, Болгарія, Угорщина і Румунія.
• Хімічна промисловість функціонує на 50%.
• На повну потужність працюють лише 15% хімічних заводів.
• Цей сектор повністю працює на імпортній сировині (96%).
• В Україні немає випуску первинних пластмас.
• Виготовлення вогнетривких виробів збільшилося на 38%; бетонних на 25%; цегли й черепиці на 50%.
• Пошив одягу упав на 10%.
• Імпорт одягу у 3,6 раза вищий, ніж пошив.

Вашій увазі – мій відеоблог вихідного дня. Він буде про Мін’єд. Оруелл з його 1984 нервово курить у сторонці.

Це буде Міністерство Захисту Вати, Міністерство Охорони Зросійщених, Міністерство Опіки Колонізованих. Його метою буде мирити малороса з пасіонарним українцем, нав’язувати серединні стандарти перекінчиків і змушувати обняти внутрішнього москаля.

Виклав свої аргументи, чому ця ахінея зі створенням Міністерства Єдності на базі проросійськості є загрозливим свідченням відкату й згортання всіх патріотичних наративів, які так сильно дратують колонізоване насєлєніє та їхню одноосібну владу.
👇
https://www.youtube.com/watch?v=fZ81vzUyeRY

У контексті «громадянин мусить загинути-вкалічіти-полягти, а влада розкошуватиме» - треба вернутися до бази.

Вибір – це базове поняття для єства Людини. Психоконституція Людини базується саме на виборі, на його наявності й на можливості його робити. Людина без свободи вибору не вважається вільною, та й Людиною не вважається. Бо вибір – це стадія волі, яка передбачає можливість надавати перевагу внаслідок відкидання однієї з двох або більше альтернатив.

Для Вільного Громадянина найдраматичніший когнітивний дисонанс/надлам стається якраз тоді, коли нема вибору, коли Людина позбавляється права зважувати дві або більше альтернатив, оскільки усунуті будь-які альтернативи.

І тоді Людина починає діяти від безвиході, тобто відсутності вибору. Діяти від безвиході – це і не рішення, і не вибір. Ситуація «без вибору» - це дозвіл іншій суті обрати себе твоєю ціною. І ти вже не йдеш – тебе ведуть. Замість тебе живуть, бо позбавлені вибору навіть за життя вже не відповідають.

На ойкумені безвиході править інфінітив «змиритися», а далі – прийняти безвихідь як своє рішення. І тоді людина віддається потокові фаталізму. Бо коли нема вибору – то й нема що втрачати.

«Вільні» люди самі собі обирають, від кого залежати.

Залишений без вибору своєї долі не обирає, лише епітафію.

Грузинські протести – це двобій модерних грузинів зі своїм власним соотечественником. Один до одного, як у нас було: європейська мрія супроти пост-совєтського трясовиння.

Грузинська соціологія:
75% за вступ в ЄС
65% за вступ до НАТО
77% за демократію як найкращу модель

На тлі цих настроїв грузинські протести – це пряма реакція на копіювання російського законодавства (заборона ЛГБТ-пропаганди та закон про іноагентів). Більшою мірою це реакція на слово «вибачте», яке Іванішвілі під час виборів уживав до анексованих Абхазії та Південної Осетії, разом із обіцянкою покарати попереднє керівництво Грузії «за розв’язання війни 2008 року».

Сутність грузинської драми добре простежується в цих цифрах:
44% грузинів називають своє керівництво проросійським
40% - за уряд і владу

Протести в Грузії – це наслідок розполовинення населення. Дуже типова історія для всіх проросійських країн, де підживлювана кремлем проросійськість пізніше дає можливість роздерти країну навпіл.

Біда ніколи нікого не учить.

Спочатку прийняли пів мільйона руских, а потім дивуються відмові від вступу в ЄС і НАТО.

Якщо олухи, вони же послідовники Джорджа Орвелла, усерйоз надумали створювати Мін’єд (міністерство єдності), то, може, знадобляться кілька конструктивних порад:

1. У межах Мін’єду створити Департамент Усепрощення, який займатиметься адвокацією й відбілюванням донбаських сепаратистів і кримських колаборантів.

2. У межах Мін’єду створити Департамент Інтеграції Братів-Росіян і надати йому невичерпні повноваження пропагувати мирне й щасливе співіснування зі старшим братом у статусі молодшого.

3. У межах Мін’єду створити Департамент Російського Контенту, який за перший квартал своєї роботи повинен повернути все російське туди, де воно було до війни: російські книги в книгарні, російських артистів у шоу-бізнес, російську музику на радіо.

4. У межах Мін’єду створити Департамент Рідної Мови Половини Населення й надати йому виняткові права посилювати позиції російської мови як мови героїв, мови окопів, мови патріотів.

5. У межах Мін’єду створити Департамент Національного Леопольда й зобов’язати новостворений підрозділ розробити і впровадити Концепцію Порозуміння з титульним девізом «Давайте жити дружно».

6. У межах Мін’єду створити Департамент Розкольництва, який займатиметься пошуком і знешкодженням критиків влади, адже вони вносять розкол, тож лозунгом новоствореного підрозділу могло би стати «Хто не з нами – той ворог народу».

7. У межах Мін’єду створити Департамент Миру-Дружби-Жвачки і виділити йому 1 млрд грн на «забезпечення порозуміння, національної єдності, народної консолідації, незламної стійкості, непохитної згуртованості».

8. У Мін’єд працевлаштувати всіх підозрюваних у корупції чиновників, надати їм бронь до кінця війни, зняти з усіх обліків, забезпечити державною охороною, преміюванням, службовим транспортом та правовим імунітетом во ім’я єдності українського народу.

9. Героям слава.
👇
https://youtu.be/fZ81vzUyeRY?si=duVJEaE5NacyOBpx

Сирія:

1. Це демонстрація путіну, що будь-які режими падають, був і нема.

2. Другі фронти можуть відкривати як диктатори для західного світу, так і навпаки.

3. Тішитися падінням Асада я б не став. Повстанці – це радикальний ісламізм. По суті, це джихадисти з набором пекельно-макабричних ідей шаріяту і Газавату (священної війни проти західних цінностей).

4. Є великий ризик інституціоналізації ІДІЛу. Сирія може перетворитися на притулок світового тероризму. Це ні фіга не смішно.

5. В руки ісламістських фундаменталістів можуть потрапити арсенали хімічної зброї зі зарином (нервовий паралітик).

6. Росія мала в Сирії 7 тисяч солдат, 1 авіябазу й 1 морську. У співвідношенні зі силами, залученими в Україні, це 1%.

7. Інше важливо: росія через держдуму проводить законопроєкт, який вилучає Талібан зі списку заборонених терористичних угрупувань. Спайка кремля і Талібану – краще не думати.

8. Талібан – на контрах з ІДІЛом, тому близькосхідна карта ще не є до кінця розіграна.

9. Прямого впливу на нашу війну це не має, радше навпаки: кожен провал ворога в іншому місці стимулює компенсацію в нас.

Наративи і Стратегії.

Формула воєн така: наративи множаться на стратегії.

Наративи (ідеологічна база війни) мають бути підкріплені державними стратегіями. Правильні, сильні й максималістські наративи БЕЗ ресурсоспроможної стратегії так і зостаються недосяжними мріями, гарно сформульованими.

Це й сталося з нами: всі ідеологічні наративи (капітуляція росії, кордони-1991, деокупація) – поза всяким сумнівом, були бездоганно правильні й заслуговують на 12 балів за 10-бальною шкалою. Однак вони помножилися на 0 державної стратегії, яка нічим, крім пафосу відеопромов, не підкріпила встановлену планку наративів.

І тепер – неуникний перегляд як наративів (вони сильно понижуються, аби стати досяжними практично), так і стратегій (вони з віртуалу мають перейти в реал і синхронізуватися зі стратегіями Заходу, від якого ми залежимо в абсолютних вимірах).

Відтепер, коли розбіжність наративів і стратегій призвела до фактичної не хочу називати це слово, наративи і стратегії повинні бути нероздільні нерозлийвода, інакше викликати санітарів.

Не розумію цього словосполучення – справедливий мир.

Ним, як і іншими приблизно-оціночними категоріями, постійно зловживають арлекіни, і від цього одні проблеми. Бо неполітичне й розмите поняття «справедливий» має багато значень, куди кожен вкладе своє тлумачення.

Справедливого миру не буде. Щоби він був справедливим – треба було 2 роки слухати союзників, а не робити все своїм богом наперекір їхнім рекомендаціям.

Якби з кінця 2022 року наші «наймудріші-найвеличніші-найсамовпевненіші» робили те, на чому наполягали радники з Пентагону (мінувати тодішню лінію фронту й окопуватися по ній) – то зараз ми не мали б таких територіяльних утрат, які, по суті, вже є незворотні.

Про це сказав у цьому виступі:
👇
https://www.youtube.com/watch?v=k3Agdq5J6eU

Фінансова допомога Заходу за листопад 2024 року.

Світовий банк:
• 664 млн доларів для малозабезпечених.
• 2 млн доларів на догляд за дітьми.
• 10 млн доларів на відновлення.
• 1,35 млрд доларів на зарплати педагогам.
• 4,8 млрд доларів на зарплати медикам
• 593 млн доларів на малий і середній бізнес.
• 750 млн доларів – проєкт розумного фіскального управління.
• З початку війни в бюджет влито 30 млрд доларів.

Європейська комісія:
18,1 млрд євро

США:
• 500 ракет до систем «Patriot» i NASAMS
• На 275 млн доларів - HIMARS, джавеліни, запчастини.
• На 7 млрд доларів закуплять зброї.
• 725 млн доларів – найбільший за весь час пакет (протипіхотні міни, безпілотники, ракети «Stinger», касетні заряди)

Канада:
Система ППО NASAMS.

Німеччина:
• 200 млн євро.
• Система ППО IRIS (7 уже дали).
• 4 гаубиці, 40 тисяч боєприпасів, 3 саперні танки, 47 протимінних машин, радіолокаційна станція, 314 дронів, 8 авіядесантних машин, 6 напівпричепів, 100 тисяч набоїв, 100 тисяч гвинтівок, 314 тисяч патронів.

Британія:
• 9,5 млн доларів на ударні дрони.
• Крилаті ракети «Storm Shadow»

Франція:
• Далекобійні ракети SCALP.
• Система ППО «Mistral»

Нідерланди:
• Снарядів на 350 млн євро.
• 3 системи «Patriot»

Польща:
320 танків, 250 БМП, 14 літаків

Швеція:
• 9 млн євро
• 2 патрульні судна, 24 легковики, мікроавтобус, ваговоз, 40 тисяч масок із фільтрами.

Данія:
• На 535 млн євро замовлено зброю в укр. виробників.
• Данія фінансує виробництво установок «‎Богдана»‎.
• У планах – 19 F-16.

Литва:
• Спільне виробництво дронів.
• 240 міношукачів.
• 5 млн євро на сонячні панелі.

Корея:
100 млн доларів на соціялку.

Японія:
• 235 млн доларів
• Японія – третій у світі донор бюджету України.

Гола правда – це завше нашатир із гострим запахом. Ніколи брехню не називають голою. Всяка брехня ошатно вбрана й біжутерією інкрустована. Лише правдонька роздягається до наготи, позбавляючись фігових листків. Тому й дивитися на неї зазвичай соромно.

Погляд у вічі об’єктивній правді – найчесніший із поглядів. Просячи за пожертву на існування каналу, дякую за чесний співпогляд.

Реквізити для пожертв:
4149499392774418

Патреон:
https://www.patreon.com/drozdov

YouTube канал:
https://youtube.com/c/DROZDOV

Там же є кнопочка Спонсорувати