Бідний у прямому сенсі цього слова народ.

Дослідження Центру Разумкова про місячний бюджет українців:

36%: до 18 тисяч грн
30%: до 8 тисяч грн
16%: до 30 тисяч грн
5% понад 30 тисяч грн

Світовий Банк визначає межу бідності 7 доларів на день. Це означає: 24% населення України – за межею бідності.

Що характерно: 44% тих, хто живе на бюджет до 18 тисяч, - працюють. Це означає: майже половина працюючих заробляють суто, щоб прожити.

Самооцінка добробуту: як українці описують свій фінансовий стан:

48% вистачає на їжу і одяг, але для купівлі чогось дорожчого доводиться відкладати
32% вистачає лише на їжу
9% бракує навіть на їжу
7% вистачає абсолютно на все

На що першочергово тратяться гроші:

1. харчування (4,1 бала з 5)
2. комуналка (3,6 бала)
3. здоров’я (2,4 бала)
4. одяг, взуття (2,2 бала)

Така модель життя і така пріоритетність витрат називається виживальницькою: людина працює і тратить лише на базові потреби.

Це Африка в центрі Європи.

Реквізити для пожертв:
4149499392774418

Патреон:
https://www.patreon.com/drozdov

YouTube канал:
https://youtube.com/c/DROZDOV

Там же є кнопочка Спонсорувати

Менший вибір звільняє від вірогідності помилки. Може, тому людям і вигідніше вдавати, що багатоваріянтності нема, палітри сценаріїв нема, мультирішень нема – а є безвихідь або ж лише 1 вектор подій, випещений мріями і підцукрований вірою в те, що чим менше ти перебираєш, тим правильніше робиш.

Дякуючи за кожну офіру на існування цього каналу, водночас дякую за здатність бачити всі натуральні числа, а не лише 1 чи 0.

Цікаво, а що робили би поляки, якби дізналися, що їхні силовики, прокурори і держслужбовці масово поробили собі липову інвалідність, поки простий поляк помирає у глевких окопах…

Цікаво, а що робили би французи, якби дізналися, що в якоїсь тітоньки з медичної комісії в якомусь-там Бордо чи Тулузі під час тяжкої війни знайшли 5 млн доларів і купу елітної нерухомості…

Цікаво, а що робили би чехи, якби дізналися, що простих громадян держава викрадає на вулицях міст і після двох тижнів полігону відправляє в найгарячіші точки смертоносної війни, поки всі державники жирують…

Цікаво, а що робили би бельгійці, якби дізналися, що під час війни з Німеччиною якась чиновниця з якогось Антверпена разом із сином мали німецький паспорт і пів мільйона доларів у сейфі…

Цікаво, а що робили би іспанці, якби дізналися, що накачана ботоксом прокурорка з якоїсь Андалусії щомісяця отримує 785 тисяч пенсії по інвалідності, тоді як виведений за штат травмований військовослужбовець отримує 700. Не тисяч, а просто 700.

Україна. Найкраща в світі держава для своїх.
👇
https://www.youtube.com/watch?v=ymlicb1z5q0

Завтра 116-річний ювілей відзначатиме венесуельський письменник і публіцист Мігель Отеро Сільва. Будучи антивоєнщиком, Сільва став найкрупнішою постаттю венесуельської літератури 20 сторіччя. Добірка дуже реалістичних щодо теперішньої дійсності висловів Мігеля Отеро Сільви:

• Якщо з’явиться вибір між підлими і святими, то будьте певні: підлі завжди оберуть розіпнути святих.
• Ні, не вартує того страх, аби зазирати йому в очі.
• Спочатку ми застосували насильство, аби захищатися, а потім насильство стало всезагальним і перетворилося в систему.
• Під тортурами нічого не говорить той, хто нічого й не знає.
• Хто ковтнув свободи, той навряд чи вернеться в клітку добровільно.
• Інстинкт тварин не вірить у людську великодушність.
• Уряд піде на будь-які злочини, аби мати змогу красти.
• З догматиками та утопістами не перемагає жодна доктрина.
• Нема більш неприйнятного обов’язку, як смерть, будь вона проклята.
• Справжній доберман ніколи не ухиляється від бійки.
• Безумці не завжди торочать дурниці, інколи вони правду говорять, бо не вибирають, що сказати.
• Навіть у тумані безумства він боявся вимовити повне ім’я свого ката й казав: "Ця людина".
• Верхівка військових завжди спекулює на повазі народу до армії.
• Ось чому ржавіють танки, ось чому ламається нова техніка – бо це чудова нагода купити нові й отримати навар.
• Ми були сентиментальні й глупі, ми шукали можливості пожертвувати життям і обирали для цього найкоротший шлях – іти на смерть за абстрактні ідеали.
• Нас вела невгамовна сила відчаю.
• Ріки пролитої до нього крові заважали йому розуміти, за які ідеали він ішов на смерть.
• Сліпо йдуть за вождем, не знаючи точно його думок, стремлінь і цілей.
• Якщо державна система вдається до репресій – отже, вона не спроможна нікого переконати, а отже, вона довго не потриває.
• Нещадний поліцейський апарат – це оборонна споруда для високопоставлених грабіжників.
• Коли кінчаються в людини її життєві сили, вона перестає відчувати голод.
• Там, наверху, бігали й шуміли діти, по небу ходило сонце, росла трава, закохувалися люди. А їх кинули в глибокий колодязь і забули.

Як виглядає евакуація з лінії фронту. На прикладі Сумщини.

У серпні було оголошено евакуацію 23 населених пунктів Сумського району (10-кілометрова прикордонна територія). Вивезенню підлягали 6 тисяч людей, з них 425 дітей.

У вересні було оголошено евакуацію Глухова і 4 селищ Конотопського району. А в жовтні – примусову евакуацію 90 населених пунктів.

Як результат - було евакуйовано всіх мешканців з 34 сіл 5-кілометрової зони від кордону. Уся евакуація на Сумщині торкнулася 189 населених пунктів 17 ОТГ.

За останній рік із прикордонної Сумщини евакуйовано 37 тисяч, з них 6500 дітей.

З Глухова виїхало 10 тисяч (третина мешканців). Відповідно, 2/3 населення Глухова і 30% дітей лишилися.

Евакуацію, зокрема примусову, оголосили, але де розселяти евакуйованих – нема де: у межах області на той момент було лише 402 вільні місця тимчасового проживання. В інших областях – 4756 вільних місць.

Евакуйованим селянам пропонували 156 пустих будинків. Це при тому, що з лінії фронту виїхали понад 30 тисяч людей!

Допомога від держави – 2000 грн на дорослу особу та 3000 грн на дітей. Виплачується пів року.

Допомога від міжнародних партнерів – 10800 грн на кожного члена родини.

Винайм 1-кімнатної квартири в Сумах – 6 тисяч. Тобто, допомоги вистачить на кілька місяців.

Ось так і відбувається евакуація в нікуди.

Окрім полум’яного бажання й запізнілої безвиході, наш уступ до ЄС має чітко прописані критерії. Україна самостійно повинна їх досягнути, і тут щетинистих усмішок і фліскового шарму явно мало – потрібні конкретні дії держави.

Найбільш провальними наразі є такі пункти:

1. Частка держбюджету по відношенню до ВВП має бути на рівні 30%.

У нас зараз – утричі менше. Щоб держбюджет не перевищив позначку 30% ВВП, наше ВВП має бути не менше 11 тисяч євро на душу населення. Щоб виконати цю планку, піде 2 десятиліття (при рості ВВП 7% щороку). Під час війни це зробити неможливо, проте економічна політика держави обернена виразно проти цієї цілі.

2. Частка дефіциту держбюджету до ВВП – бажано 2%.

Виявлена в вересні діра в держбюджеті становить 500 млрд. Це 12% ВВП.

3. Співвідношення державного боргу до ВВП – не більше 60%.

Наш держборг дорівнює 100% ВВП.

4. Номінальна процентна ставка – не більше 1,5% аналогічних показників інших країн-членів.

У нас облікова ставка – 13%. У Польщі 6%. Наша ставка 13% не просто потворна – вона в зародку унеможливлює активність малого/середнього бізнесу.

5. Відмова від гривні й перехід на євро.

Давно пора, бо гривня – одна з найбільш знецінених валют світу, але уряд навіть не починав кампанії з долання психологічно-невігласних упереджень серед народу, який зарплату хоче отримувати в валюті, але носиться з девальвованою гривнею, наче з чимось цінним.

По більшості пунктів наш вступ в ЄС саботується в надії списати це на війну.

Ситуація з житлом в Україні:

• 10% житлового фонду пошкоджено або зруйновано.

• Із них 27% знищено під нуль, 73% частково.

• Постраждало 2 млн домогосподарств.

• Пошкоджено 1,4 млн квартир.

• Пошкоджено 135 тисяч особняків.

• Пошкоджено 39 тисяч кімнат у гуртожитках.

• 60 млрд доларів – збитки житловому сектору.

• 80 млрд доларів – оцінка відновлення та реконструкції.

• 5 млн громадян полишили своє житло.

• Торік почали будувати лише 67 тисяч нових квартир (до війни було 170 тисяч).

• Введено в експлуатацію 7,4 млн кв м (до війни було 11,4).

• За програмою «єОселя» взято кредити лише на 2300 квартир.

• Пропорція на прикладі одного місяця: 160 кредитів – для придбання житла на вторинному ринку, 56 кредитів – у забудовника.

• Попит на новобуди впав на 85% (людям треба жити вже й негайно).

• Вклади у купівлю квартир, де будівництво лише почате, впали у 5 разів.

Вєчєрнєму кварталу не варто себе нічим обмежувати в потоці неповторного трешу, відтак логічним буде з 1000-ї купюри забрати лик Вернадського і пришпандорити туди неголеного Ясновельможного – нехай дивиться своїм мужнім поглядом і дарує віру в перемогу, заряджає креми, іонізує воду, очищує повітря, надихає потужністю, плекає незламність.

Принизливу подачку мародери оцінили в одну купюру. Мільярдери, які стали мільярдерами внаслідок безконтрольного освоювання коштів, мешкають на сьомому небі рожевих хмарин, відтак підкуп гальорки оцінили в одну купюру. За одну купюру, вважає узурпато-мафія, народець має забути все, що натворили величні лідери.

Однієї купюри навіть на комуналку не вистачить, але нехай зігріває вона кожного вкраїнця в такий важкий час. Нехай Бог пішле довгії й благії літа нашій милосердній владоньці. Во здравіє, во спасеніє Володимира Олександровича припадає весь народ до стіп Його. Да святиться Ім’я Його. Да буде царювання Його до кінця війни, або ще краще – до кінця життя Його. Да буде воля й свобода всім власть імущим, а народу закриті кордони. Бо ми ж добрі, ми ж прощаємо винуватцям нашим нині й повсякчас.

Амінь 1000 раз, перепрошую, 1000 грн.

Троха забадали вже постійні порівняння з Ізраїлем і виверження заздрісних претензій до нього.

Паралелей із Ізраїлем закортіло? Прошу.

Коли торік сталася масована ракетна атака з точковими інтервенціями диверсійних груп – в Ізраїлі швиденько, за пів дня, створили Уряд Національної Єдності, куди ввійшла і влада, й опозиція, й професійні військові. Всі в один момент відклали поточні протиріччя.

Ніхто не проголосив себе верховним правителем, царем, шейхом всія країни. Ніхто не ліквідував усі громадянські права й свободи, прикриваючись нападом ворога. Нікому в голову не прийшло бронзовіти в одноосібній непомильності.

Блискавично було введено в дію пункт 40א, який офіційно оголошує війну. Країною в момент активізації воєнних дій править військово-політичний кабінет, а не популісти. І тим паче не син співробітника ГРУ країни-агресора.

І прем'єр-міністр Ізраїлю не втік. І ніхто з провладної фракції в Кнесеті не заганявся назад у країну примусом. І на фронт пішли сини міністрів.

Кордони відкриті. Були, є і будуть. Аеропорти працюють, як звикло. Ніякого концтабору.

Репатріянти, які не служили раніше в армії, лише здають кров і ніхто їх не залучає, бо толку нуль залучати тих, хто не служив.

І глава держави вийшов до преси свіжо поголений, у випрасованому діловому костюмі, без усіх цих театральних спецефектів із камуфляжем і тактичними берцями.

Ну і нема там розвінчальних розслідувань про те, що розкрадається 2/3 ВВП. І не посідає Ізраїль чільні місця в індексі корумпованих країн. І щорічні вливання 3-4 млрд доларів не осідають готівкою в диванах владоможців.

У нас же: влада брехунів піде на все, щоб захистити право на неправду і про себе, і про війну.

Центр Разумкова показує прогнозовано височезні цифри готовності вступати і в ЄС (88%), і в НАТО (86%) – тож зверну увагу на цифри дискусійного поля.

35% за перемовини хоч завтра.

37% за перемовини після виходу на кордони-2022 (мінус Крим і ордло).

49% мрійників за перемовини лише після виходу на кордони-1991 (колись).

22% населення НЕ готові розривати всі стосунки з росією, хоча 94% мають до неї негативне ставлення.

32% населення НЕ готові розривати всі стосунки з Бєларуссю, хоча 84% мають до неї негативне ставлення.

9% позитивно ставляться до Північної Кореї, яка по суті вступила у війну на боці ворога.

7% позитивно ставляться до Ірану, який постачає ворогові безпілотники.

65% позитивно ставляться до Грузії, яка підтримала війну.

16% позитивно ставляться до Китаю, який є найбільшим торгівельним партнером ворога.

40% позитивно ставляться до Бразилії, яка є лідером програного нами Глобального Півдня.

55% позитивно ставляться до Туреччини, яка хоче інтегруватися в путінський БРІКС.

28% позитивно ставляться до Угорщини, яка блокує всі рішення ЄС по Україні.

Коли я себе ні в чому не здержую, а останнім часом уже сил нема на то всьо – виходять ось такі феєрично-погромні інтерв’ю, як оце для Львівської Мануфактури Новин.

Уточнення: весь мій стьоб, сатира, в’їдлива іронія, стилістичний антифразис, сардонічна критика – це насправді захисна реакція на усвідомлення пекучого краху.

Не формулюю поокремо цитати з цього виступу, бо він весь сприймається як суцільна об’ємна цитата всіх своїх найглибших поглядів на день безпроблисковий.
👇
https://www.youtube.com/watch?v=dHHX3n75FCk

Перш ніж односторонньо-ображено вимагати в Заходу все більше й потужнішої зброї – треба трошки відмотати плівку до F-16.

Пригадаймо, як уся країна 2 роки мало не молилася на ці літаки. Здавалося, як тільки нам поофірують ці судна – станеться чудо, літачок пролетить над фронтом і в один момент спустошить його.

Деякі кон’юнктурні артисти-хайпожери навіть пісні складали про F-16 (а перед тим так само надривно вони видавали пісні про Бахмут і Маріуполь, яких уже нема: ні пісень, ні міст, яким вони були помпезно присвячені).

І всі нервово, мов від кусливих оводів, відмахувалися від тверезих експертних оцінок, що F-16 майже нічого не змінять на полі бою, що їх не ризикнуть дати ближче 40 км до лінії фронту, що ці літаки є занадто складними для наших пілотів, навчених на радянській техніці.

Перед тим, як давати щось важке, дороге й технологічно складне, Захід з осторогою дивиться на досвід із F-16, бо бачить величезне розчарування і підозрілу авіатрощу літака одразу в перший же ж виліт.

Уже 3 місяці Україна має декілька омріяних F-16, на які молилися. І що? Тверезі експертні оцінки підтвердилися, а дорогущі літаки служать максимум як підсилення систем ППО в тилу.

Тому Захід і зважує. Бо мікроскопами забивати цв’яхи там не звикли.

Для розуміння:
Окуповані території – це смуга завширшки 300 км. Уся зона окупації лежить у зоні ураження засобами близької й середньої дальності, і таку зброю держава повинна мати власного виробництва. Всі військові сили, техніка й люди розташовані в відтинку 300 км – абсолютно досяжній відстані для ударів власними засобами.

Манси з економічним бронюванням.

Постанова Кабміну №76 бронює працівників держвлади, місцевого самоврядування і окремих підприємств, які держава обирає сама на свій розсуд.

Ця постанова дозволяє бронювати 50% працівників т.зв. критично важливих підприємств. Визначення критично важливих підприємств не існує. Тому ними стають футбольні клуби, комп’ютерні сервіси тощо.

Зараз розглядаються 3 моделі економічного бронювання:

1. Парламентська модель:
компанія за 1 працівника платить 20 тисяч грн щомісяця + 1,5% військового збору.

2. Урядова модель:
бронюється тільки той працівник, чия зарплата перевищує 35 тисяч грн.

3. Змішана модель:
бронюється і працівник, чия зарплата перевищує 35 тисяч, і ФОП, який сплачує за себе 20 тисяч.

Яким би не виявилося рішення держави, воно буде еквівалентним до запровадження майнового цензу на смерть.

Заможний і «критично важливий» матиме захист від участі в війні. Бідний і менш важливий – ласкаво просимо поповнити Алею Героїв.

Портнова випустили, сина Портнова випустили, Трубіцина випустили, Наумова випустили, Деркача випустили, Арестовича випустили, Дмитрука випустили, Єфремова випустили, Новінського випустили, Столара випустили, Рабіновича випустили, Кузьміна випустили, Волошина випустили, Ківу випустили, Мураєва випустили, Кирила Шевченка випустили, Холодова випустили, Тупицького випустили, Одарченка випустили, Суркіс із Львочкіним катаються туди-сюди, Медведчука віддали.

Нема слів, бо нема вух, здатних це почути: люди своїми життями захищають державу, очолювану кротами, які навіть цього й не приховують.

Якщо кожен із віп-утікачів пожертвував семизначні суми у Фонд Розвитку Культу Особистості – за ці гроші кроти можуть запросто, навіть не напружуючись і не докладаючи власних намародерених коштів, купити залишок ізбіратєлєй, поки Громадяни перемелюються війною.

Дно не має дна.

Обілечування завжди було одним із основних занять касирів.
👉
https://www.youtube.com/watch?v=dHHX3n75FCk

Сьогодні 119 років тому помер Альфонс Алле – ексцентричний французький письменник у жанрі чорного гумору. На кінець понеділкового дня – підбірка дотепів Альфонса Алле:

• Життя – це безвиграшна лотерея: з неї ніхто живим не вийде.
• Цвинтар – найпрекрасніше місце на світі, що кишить незамінними людьми.
• Мрія кожної порядної людини – вбити кого-небудь бодай із метою самооборони.
• Із незрозумілих причин смертність в армії сильно зростає чомусь у воєнний час.
• Будьмо терпиміші до людини, зважаючи, в яку примітивну епоху вона була створена.
• Люди, які ніколи не сміються, найбільш несерйозні.
• Щоби потрапити в тюрму, не обов’язково бути винним, але щоб вийти звідти, зовсім не достатньо бути невинним.
• Треба відбирати гроші в бідних: у них грошей небагато, зате бідних – безліч.
• Безпліддя по спадковості не передається.
• У голодного черева нема вух, зате пречудовий нюх.
• Ніколи не відкладай на завтра те, що можеш зробити післязавтра.
• Ледар – це людина, яка не вдає, ніби працює.

Кажучи А про вступ у війну тренованих підрозділів із Північної Кореї, треба казати й Б про те, що за кожним північнокорейським солдатом навздогін іде зброя, боєприпаси в необхідній кількості та найсучасніша амуніція з чуба до п’ят.

А не: з 14 бригад, сколочених у бусифікований спосіб, оснастили лише 4.

А не: ЗСУ загинаються від гострої нестачі дронів та РЕБів, тоді як паяц у конусоподібному ковпаку роздає цілій країні подачку в 1000 грн (22 євро).

А не: проти професійних північнокорейців, упакованих за останнім писком мілітарної моди, виставляти немотивованих, непідготовлених, ненавчених, силоміць викрадених цивільних.

Це дуже кількісний, неякісний і людинозневажницький підхід – підсиленню ворога північнокорейськими підрозділами, устаткованими по максимуму, протиставляти просто-напросто живу силу як таку.

Принцип «стінка на стінку» працює лише в маргінальних суб-культурах дворової гопоти. Сучасні професійні війни – це змагання не м’ясокомбінатів, а збройних арсеналів.

Центр Разумкова оприлюднив рейтинги недовіри і непідтримки.

Кому найбільше не довіряють українці:

Тимошенко 79%
Бойко 74%
Порошенко 68%
Безугла 64%
Єрмак 62%
Арахамія 60%
Кличко 47%
Притула 46%
Зеленський 42%

Яким інституціям українці найбільше не довіряють:

1. Парламент 79%
2. Держапарат 77%
3. Партії 74%
4. Уряд 73%
5. Суди 70%

Усі антикорупційні органи мають препаскудні цифри недовіри:

Прокуратура 63%
НАБУ 58%
САП 58%
ДБР 53%
БЕБ 51%
Поліція 41%

Замість висновків:

1. Перша особа держави Єрмак має 62% недовіри народу, якому Єрмак не підзвітний і ним не обраний.

2. Шалений рівень недовіри до мастадонтів укр.політики. Тимошенко, Бойко, Порошенко та іже з ними неприйнятні для народу в повоєнний час.

3. Парламентаризм розстріляно. Уряд знищено.

4. Держапарат претендує на роль ворога народу.

5. Боротьба з корупцією провалена вщент. Усі антикорупційні органи дискредитовано.

В етері Говорить Великий Львів дав свої пояснення на такі теми:

- Чиновникам – мільйони й мільярди, а народу – отченаш і богородицедіво три рази за упокій душі,

- Кожен сам за себе: в таку фазу ми увійшли,

- Чи має Україна бодай щось, окрім живої сили, нагнаної силоміць, протиставити північнорейським підрозділам,

- Чому добро перемагає зло лише в казках і билинах,

- Перемоги світових демократій над світовими авторитаризмами не буде, а буде співіснування,

- Чому Трамп, на якого можна спихнути поганенькі рішення по нашій війні, підспідно вигідний усім
👇
https://www.youtube.com/watch?v=vjYmZQdIabE

Арифметику своєї війни ніколи не можна вести відірвано від арифметики ворога. Правильна оцінка власної ресурсоспроможності напряму залежить від правильної оцінки ресурсоспроможності ворога.

І тут:
50% нашого експорту – це аграрний сектор (основна валютна виручка держави, яка до війни тримала 11% світового експорту пшениці та 16% кукурудзи).

Минулого року аграрний експорт заплатив державі 19 млрд грн податків. Але!!! 8 млрд виручки зернотрейдерів, яких контролює офіс президента, зависли за кордоном, тобто вкрадені. Ще якщо відняти суму ПДВ, який держава відшкодовує своїм агротрейдерам, то невідомо, хто кого фінансує.

Та й навіть якщо взяти чисті 19 млрд грн податків на рік, то це виходить фінансування 5 днів війни.

Тоді як:
Надходження до бюджету росії від нафтогазового експорту зросли на 82%, і це повністю перекриває видатки на війну. Одна лише Індія купляла щодня 2 млн барелів. Стрибок зовнішньої торгівлі ворога – вдвічі: з 16 млрд доларів до 32 млрд.

Росія витрачає на війну 10 млрд доларів щомісяця. Це – половина доходу від нафтового експорту. Це в 4 рази більше від України. Зовнішні вливання в Україну – це тижневий дохід росії від однієї нафти.

Доходи росії від нафти (головне джерело) торік зросли на 22% і становлять 570 млн доларів на день. На день.

Маємо надію, «план перемоги» це враховує.

Масштабне дослідження КМІСу про Крим і його реінтеграцію (в теорії). Підбірка базових цифр: на яких постулатах стоять українці щодо Криму.

90% хотіли би повернення Криму
8% не хочуть

49% кажуть, що Крим не опирався окупації

24% зізнаються, що повернення Криму зовсім неважливе для них

45% вірять у повернення Криму років через 5
37% очікують цього дуже далеко
20% вважають повернення неможливим

Лише 22% молоді вірять у повернення Криму (переважно пенсіонери вірять)

39% у майбутньому за автономію
37% - щоб Крим став звичайною областю
20% - за нац.автономію кримських татар

47% хочуть обмеження політичних прав кримчан на 5 років

63% за квоти для киримли у Верховній Раді

29% вважають, що отримання рос.паспорта є колабораціонізмом

94% вимагають покарання для топ-посадовців, чиновників, силовиків Криму.
59% вимагають покарання для всіх освітян
54% проти збереження рос.мови в освіті
22% наполягають на повній заміні всіх вчителів
52% виступають за декомунізацію Криму після перехідного періоду.