Ледве-ледве-рачком-ничком, у пів процентика, Молдова таки протиснула євроінтеграцію крізь товщу совєтобидла, охочого жити на задвірках подихаючої русоімперії, під черевом Великої Румунії, з апендиксом червоного Придністров’я, в упиванні своєю маргінальністю й недовірою до всього світу.

Молдовські вибори дуже сумні. Навіть якщо Санду й прослизне на другий термін, то наступного року – парламентські вибори, і, схоже, москвофіли там точно нароблять ділов.

Довкола України стискається проросійське кільце. 5 зі 7 сусідів – з триколорними проблисками. Через море – повністю втрачена Грузія й ердоганівська Туреччина.

Пост-радянський простір на 33 році після кончини СССР постає у всій своїй анахронічній красі. Кого покусав совєтський союз – той досі (а пройшло, чорт забирай, третина століття!) ніяк не годен виплигнути з проросійської домовини.

До повного щастя ще підніме фіст наша рідна вата, до неї пристануть «герої від безвиході», ображені на Захід – і, як і в випадку з Молдовою, золотий відсоточок на користь Європи леліятиме діяспора.

Публікую відеоверсію мого коментаря для ПравдаТут News.

У ньому мене попросили змоделювати розвиток подій, відштовхуючись від пшику з «планом перемоги».

Стислі й концентровані судження, особливо навколо поняття «романтизація війни» – в цьому відео:
👇
https://www.youtube.com/watch?v=9tC8ExBF-ow

А потім виявиться, що Україна посідає перше місце в світі за кількістю інвалідів на душу населення.

А потім виявиться, що це не матиме ніякого стосунку до війни й каліцтв унаслідок бойових дій.

А потім виявиться, що величезний відсоток найвищого істеблішменту, який управляє країною, - інваліди 2 групи.

А потім виявиться, що більшість силовиків у погонах, які відповідають за захист і правозахист народу, - інваліди 2 групи.

А потім виявиться, що цілий прошарок держслужбовців обласного й міського рівня – інваліди 2 групи.

А потім виявиться, що простий народ масово гинув і калічився саме тому, що недоторканна каста державників наперед подбала про свою бронь, зняття з обліку і неучасть у війні.

А потім виявиться, що поки війна косила простолюдинів, для недоторканної касти державників ця війна була касою.

А потім виявиться, що в знекровленого і зневіреного народу вже не виявиться ні сил, ні снаги навіть обурюватися всією цією наругою.

А потім виявиться, що ніхто так і не нашкребе сміливості вголос сказати, що це і є крах держави.

А потім виявиться, що саме за таку державу народ і клався в сиру землю.

А потім уже все.

23 жовтня – рівно місяць, як вступив у дію закон про заборону московського патріярхату.

Ще рано давати оцінки, але підозрюю, що державонька, яка 33 роки захищала московський патріярхат і робила його базовою конфесією країни, вдасться до перевіреного саботажу на етапі виконання.

Попри ухвалений закон наразі стелею «боротьби» є карні справи проти 100 з гаком батюшок МП, 50 підозр, 26 вироків і кілька санкцій проти високопоставлених ієрархів.

Що ж до системної боротьби з МП як структурою – то в законі є сліпі зони, щоб попИ могли відпетляти від заборони або ж розтягнути цей процес до другого пришестя кірілла.

Виконувати мега-масштабний закон буде мініятюрна ДЕЕС (Держслужба з етнополітики і свободи совісті), яка має виявляти осередки секти, ініціювати десятки тисяч позовів, довести заклики до знищення України, невизнання суверенітету, документально фіксувати підтримку масових убивств і виправдання вторгнення. У штаті ДЕСС був аж 1 юрист для цього.

А далі – безконечні релігієзнавчі експертизи. І коли звинувачення буде підтверджене – припис щодо усунення порушень закону. На це дається 30 днів (в окремих випадках 60). І лише потім – позов до суду. І аж тоді повідомлення до Фонду держмайна чи місцевої влади з проханням розірвати договори оренди з церквою.

Тут і закладена вся пробуксовка. Позови вмруть у кількарічних судах. Путіністи будуть масово все оскаржувати. А місцева влада, особливо юго-востока, не буде розривати оренду й землекористування. Тим паче коли цей закон потребує мало не цілого підрозділу в кожній ОВА для роботи з релігійними організаціями.

Хочу помилятися й щиро увірувати, що влада не бавиться з МП. Блажен, хто вірує.

Що наш народ розглядає як перемогу в війні (Центр Разумкова):

38% кордони-1991
18% розпад росії
17% кордони-2022 (без ордло і Криму)
8% віддати все окуповане й на цьому закінчити

Дивимося в динаміці ці позиції:

Кордони-1991: було 55%, стало 38%
Кордони-2022: було 7%, стало 17%
Усе віддати: було 3%, стало 8%
Важко відповісти: було 5%, стало 11%

Що з наведеного призведе до миру?

47% дозвіл бити по росії
29% перемовини
15% нічого вже не поможе

Замість висновків.

1. Кордони-1991 вперше за час війни набирають менше половини.

2. Удвічі й постійно росте показник тих, хто готовий на втрату Донбасу й Криму.

3. Утричі зросла готовність закінчити війну хоч завтра ціною втрати всіх окупованих територій.

4. Удвічі зросла кількість сумнівів і вагань щодо територіяльних поступок, що сумарно означає 19% готових до втрат територій (по суті, кожен п’ятий).

5. Майже третина - за перемовини.
👇
https://www.youtube.com/watch?v=9tC8ExBF-ow

Нині 152 роки з дня смерті Теофіля Готьє, стовпа французької літератури 19 сторіччя. «Мистецтво заради мистецтва» - цим каноном керувався Готьє. Асорті його яскравих цитат:

• Революція – це коли люди на вулицях стріляють один в одного, розбиваючи безліч вікон, і тільки віконщики отримують від цього користь. Уцілілі хоронять своїх мерців, на палках біля мерії міняють тряпки, які називаються прапорами, і перший негідник поспішно лізе на трон.
• Не можна постійно ламати комедію в одному й тому ж місці.
• Любов, як і вдача, не любить, щоб за нею ганялися.
• Людині властиво всім зловживати.
• Скромність – це рум’яна душі.
• Гроші – це душа війни, любові та сцени.
• З усіх руїн найтяжче споглядати на людські.
• Люди не потрафили навіть видумати восьмий смертний гріх.
• Воістину прекрасне лише те, що не може принести ніякої користі. Все корисне – бридке.
• Неможливість нікуди подіти силу – ось прокляття титана.
• Час уже встиг посивіти.
• Удавана сором’язливість служить пряною приправою до вишуканої розпусти.
• Мало в кого вистачає мужності бути боягузом при свідках.
• Утікайте – і вас ловлять. Ловіть – і від вас утікають.
• Порівняно з єгиптянами ми варвари, бо в нас нема ніжного ставлення до смерті.
• Всі мої безглузді бредні дбайливо поховані на самому дні душі, зовні нічого не видно, і я користуюся репутацією.
• Великий апетит, як і велике почуття, завше безмовний.
• Не вмерти з голоду ще не значить жити.
• Доля обожнює посилати взуття тим, у кого замість ноги дерев’яшка, і рукавички тим, у кого нема рук.
• Тільки багаті й красиві мають право закохуватися, не ризикуючи виставити себе в смішному і жалюгідному світлі.
• Тиша не любить, щоб її застали зненацька.
• Людина здатна стерпіти скільки завгодно горя, але не здатна впоратися з надлишком щастя.
• Бути сильним гравцем не значить бути шулером.
• Безумство чим коротше, тим краще.
• Вірші, написані для вас, завжди хороші.
• Я нічого не жадаю, бо жадаю всього.
• Людина - це обличчя, бо в тіла нема імені.
• Хто йде по чужому сліду, ніколи не буде попереду.
• Жадібно намагаючись побачити все, ви не бачите нічого.

Вимоги США і європейських донорів знизити мобілізаційний вік до 18 чи бодай до 21 року мають під собою логічне підґрунтя, оскільки в 97% країн, де є призов, мобілізаційний вік, визначений Конституціями, - 18 років.

Це загальносвітова норма, яка витікає з тієї логіки, що зрілі батьки мають працювати й збагачувати економіку, а покоління дітей, фізично сильних і більш гнучких, мають воювати за батьків. А не навпаки.

Тому верхня межа мобілізації у всьому світі – 45 років. Не існує жодної армії світу, де воюють пузаті, хворі, немобільні, старі. Армії бувають лише до 45. І чим вона молодша, тим переможніша.

Зараз на фронті довойовує не перша, як звикли трактувати, хвиля воїнства – а єдина. Зараз у війну задіяний увесь спроможний якісно воювати ресурс. Заміни йому нема. Точніше, є – але вона примусова, провальна і неякісна, з-під палки і з украй низьким ККД. Суспільство вичерпало свій ротаційний ресурс.

На це вплинуло усвідомлення патовості війни + аномально висока смертність + аномально високий рівень важкого каліцтва + суттєвий дефіцит боєприпасів і засобів ведення війни + недосяжність поставлених завдань + перемога страху над мотивацією + втома + бажання все це припиняти + провал влади на внутрішньому фронті + крах завищених очікувань + свідома, принципова відмова гинути на основі всього вище перерахованого.

Зниження мобілізаційного віку нічого вже не дасть. По суті, при теперішньому русі подій уже ніщо нічого не дасть.

Енергетика за вересень. Аналітичні дані:

1. 26 серпня росія здійснила наймасовіший за час війни ракетний удар по енергетиці.

2. Були вимкнені 3 блоки на Рівненській АЕС і 1 блок на Південноукраїнській.

3. Росія формально не порушує Женевську конвенцію, бо б’є не по АЕС, а по приладах видачі їхньої потужності.

4. 9 разів залучалася аварійна допомога від Словаччини та Польщі.

5. Ці удари зірвали запланований експорт струму до Румунії, Угорщини й Молдови.

6. На АЕС припадало 56% генерації, на зелену енергетику 17% , на ТЕС 11%, на гідростанції й ТЕЦи – по 8%.

7. Запасів вугілля на складах ТЕС і ТЕЦ – 2,9 млн тонн.

8. Запасів газу в сховищах зросли до 6,9 млрд кубів (+0,8 млрд). Це на 18% менше, ніж було до війни.

9. Нафтогаз планує закачати ще 0,6 млрд кубів за договором з ЄБРР на 200 млн євро для створення стратегічних резервів газу.

10. Місячний видобуток свого газу зріс на 3% (8,6 млрд кубів за півроку).

11. Борг теплокомуненерго за спожитий газ - 70 млрд грн.

12. Борг Укренерго перед зеленою генерацією збільшився до 24,2 млрд грн.

13. Триває накопичення боргів: щомісяця на 0,8 млрд грн. Уряд свідомо саботує скорочення переліку критично важливих споживачів.

14. Україна транспортує 42 млн кубів російського газу (39% обсягів, передбачених контрактом із Газпромом).

15. 89% російського газу йде до Словаччини, 11% - у Придністров’я.

16. Україна транспортує 27 тисяч тонн російської нафти на добу.

17. Комедію ламають: нафту компанії «Лукойл» замінили на нафту «Татнєфті», бо РНБО заборонив діяльність «Лукойлу» на території України. Чистий цирк.

Цей риторичний етер присвячено:

- Епідемії інвалідності серед силовиків, правоохоронців, чиновників,

- Несправедливості як філософії ставлення держави до смердів,

- Крапці в останніх сумнівах громадян щодо охренілості держави, яка подбала лише про себе.
👇
https://www.youtube.com/watch?v=ymlicb1z5q0

Бідний у прямому сенсі цього слова народ.

Дослідження Центру Разумкова про місячний бюджет українців:

36%: до 18 тисяч грн
30%: до 8 тисяч грн
16%: до 30 тисяч грн
5% понад 30 тисяч грн

Світовий Банк визначає межу бідності 7 доларів на день. Це означає: 24% населення України – за межею бідності.

Що характерно: 44% тих, хто живе на бюджет до 18 тисяч, - працюють. Це означає: майже половина працюючих заробляють суто, щоб прожити.

Самооцінка добробуту: як українці описують свій фінансовий стан:

48% вистачає на їжу і одяг, але для купівлі чогось дорожчого доводиться відкладати
32% вистачає лише на їжу
9% бракує навіть на їжу
7% вистачає абсолютно на все

На що першочергово тратяться гроші:

1. харчування (4,1 бала з 5)
2. комуналка (3,6 бала)
3. здоров’я (2,4 бала)
4. одяг, взуття (2,2 бала)

Така модель життя і така пріоритетність витрат називається виживальницькою: людина працює і тратить лише на базові потреби.

Це Африка в центрі Європи.

Реквізити для пожертв:
4149499392774418

Патреон:
https://www.patreon.com/drozdov

YouTube канал:
https://youtube.com/c/DROZDOV

Там же є кнопочка Спонсорувати

Менший вибір звільняє від вірогідності помилки. Може, тому людям і вигідніше вдавати, що багатоваріянтності нема, палітри сценаріїв нема, мультирішень нема – а є безвихідь або ж лише 1 вектор подій, випещений мріями і підцукрований вірою в те, що чим менше ти перебираєш, тим правильніше робиш.

Дякуючи за кожну офіру на існування цього каналу, водночас дякую за здатність бачити всі натуральні числа, а не лише 1 чи 0.

Цікаво, а що робили би поляки, якби дізналися, що їхні силовики, прокурори і держслужбовці масово поробили собі липову інвалідність, поки простий поляк помирає у глевких окопах…

Цікаво, а що робили би французи, якби дізналися, що в якоїсь тітоньки з медичної комісії в якомусь-там Бордо чи Тулузі під час тяжкої війни знайшли 5 млн доларів і купу елітної нерухомості…

Цікаво, а що робили би чехи, якби дізналися, що простих громадян держава викрадає на вулицях міст і після двох тижнів полігону відправляє в найгарячіші точки смертоносної війни, поки всі державники жирують…

Цікаво, а що робили би бельгійці, якби дізналися, що під час війни з Німеччиною якась чиновниця з якогось Антверпена разом із сином мали німецький паспорт і пів мільйона доларів у сейфі…

Цікаво, а що робили би іспанці, якби дізналися, що накачана ботоксом прокурорка з якоїсь Андалусії щомісяця отримує 785 тисяч пенсії по інвалідності, тоді як виведений за штат травмований військовослужбовець отримує 700. Не тисяч, а просто 700.

Україна. Найкраща в світі держава для своїх.
👇
https://www.youtube.com/watch?v=ymlicb1z5q0

Завтра 116-річний ювілей відзначатиме венесуельський письменник і публіцист Мігель Отеро Сільва. Будучи антивоєнщиком, Сільва став найкрупнішою постаттю венесуельської літератури 20 сторіччя. Добірка дуже реалістичних щодо теперішньої дійсності висловів Мігеля Отеро Сільви:

• Якщо з’явиться вибір між підлими і святими, то будьте певні: підлі завжди оберуть розіпнути святих.
• Ні, не вартує того страх, аби зазирати йому в очі.
• Спочатку ми застосували насильство, аби захищатися, а потім насильство стало всезагальним і перетворилося в систему.
• Під тортурами нічого не говорить той, хто нічого й не знає.
• Хто ковтнув свободи, той навряд чи вернеться в клітку добровільно.
• Інстинкт тварин не вірить у людську великодушність.
• Уряд піде на будь-які злочини, аби мати змогу красти.
• З догматиками та утопістами не перемагає жодна доктрина.
• Нема більш неприйнятного обов’язку, як смерть, будь вона проклята.
• Справжній доберман ніколи не ухиляється від бійки.
• Безумці не завжди торочать дурниці, інколи вони правду говорять, бо не вибирають, що сказати.
• Навіть у тумані безумства він боявся вимовити повне ім’я свого ката й казав: "Ця людина".
• Верхівка військових завжди спекулює на повазі народу до армії.
• Ось чому ржавіють танки, ось чому ламається нова техніка – бо це чудова нагода купити нові й отримати навар.
• Ми були сентиментальні й глупі, ми шукали можливості пожертвувати життям і обирали для цього найкоротший шлях – іти на смерть за абстрактні ідеали.
• Нас вела невгамовна сила відчаю.
• Ріки пролитої до нього крові заважали йому розуміти, за які ідеали він ішов на смерть.
• Сліпо йдуть за вождем, не знаючи точно його думок, стремлінь і цілей.
• Якщо державна система вдається до репресій – отже, вона не спроможна нікого переконати, а отже, вона довго не потриває.
• Нещадний поліцейський апарат – це оборонна споруда для високопоставлених грабіжників.
• Коли кінчаються в людини її життєві сили, вона перестає відчувати голод.
• Там, наверху, бігали й шуміли діти, по небу ходило сонце, росла трава, закохувалися люди. А їх кинули в глибокий колодязь і забули.

Як виглядає евакуація з лінії фронту. На прикладі Сумщини.

У серпні було оголошено евакуацію 23 населених пунктів Сумського району (10-кілометрова прикордонна територія). Вивезенню підлягали 6 тисяч людей, з них 425 дітей.

У вересні було оголошено евакуацію Глухова і 4 селищ Конотопського району. А в жовтні – примусову евакуацію 90 населених пунктів.

Як результат - було евакуйовано всіх мешканців з 34 сіл 5-кілометрової зони від кордону. Уся евакуація на Сумщині торкнулася 189 населених пунктів 17 ОТГ.

За останній рік із прикордонної Сумщини евакуйовано 37 тисяч, з них 6500 дітей.

З Глухова виїхало 10 тисяч (третина мешканців). Відповідно, 2/3 населення Глухова і 30% дітей лишилися.

Евакуацію, зокрема примусову, оголосили, але де розселяти евакуйованих – нема де: у межах області на той момент було лише 402 вільні місця тимчасового проживання. В інших областях – 4756 вільних місць.

Евакуйованим селянам пропонували 156 пустих будинків. Це при тому, що з лінії фронту виїхали понад 30 тисяч людей!

Допомога від держави – 2000 грн на дорослу особу та 3000 грн на дітей. Виплачується пів року.

Допомога від міжнародних партнерів – 10800 грн на кожного члена родини.

Винайм 1-кімнатної квартири в Сумах – 6 тисяч. Тобто, допомоги вистачить на кілька місяців.

Ось так і відбувається евакуація в нікуди.

Окрім полум’яного бажання й запізнілої безвиході, наш уступ до ЄС має чітко прописані критерії. Україна самостійно повинна їх досягнути, і тут щетинистих усмішок і фліскового шарму явно мало – потрібні конкретні дії держави.

Найбільш провальними наразі є такі пункти:

1. Частка держбюджету по відношенню до ВВП має бути на рівні 30%.

У нас зараз – утричі менше. Щоб держбюджет не перевищив позначку 30% ВВП, наше ВВП має бути не менше 11 тисяч євро на душу населення. Щоб виконати цю планку, піде 2 десятиліття (при рості ВВП 7% щороку). Під час війни це зробити неможливо, проте економічна політика держави обернена виразно проти цієї цілі.

2. Частка дефіциту держбюджету до ВВП – бажано 2%.

Виявлена в вересні діра в держбюджеті становить 500 млрд. Це 12% ВВП.

3. Співвідношення державного боргу до ВВП – не більше 60%.

Наш держборг дорівнює 100% ВВП.

4. Номінальна процентна ставка – не більше 1,5% аналогічних показників інших країн-членів.

У нас облікова ставка – 13%. У Польщі 6%. Наша ставка 13% не просто потворна – вона в зародку унеможливлює активність малого/середнього бізнесу.

5. Відмова від гривні й перехід на євро.

Давно пора, бо гривня – одна з найбільш знецінених валют світу, але уряд навіть не починав кампанії з долання психологічно-невігласних упереджень серед народу, який зарплату хоче отримувати в валюті, але носиться з девальвованою гривнею, наче з чимось цінним.

По більшості пунктів наш вступ в ЄС саботується в надії списати це на війну.

Ситуація з житлом в Україні:

• 10% житлового фонду пошкоджено або зруйновано.

• Із них 27% знищено під нуль, 73% частково.

• Постраждало 2 млн домогосподарств.

• Пошкоджено 1,4 млн квартир.

• Пошкоджено 135 тисяч особняків.

• Пошкоджено 39 тисяч кімнат у гуртожитках.

• 60 млрд доларів – збитки житловому сектору.

• 80 млрд доларів – оцінка відновлення та реконструкції.

• 5 млн громадян полишили своє житло.

• Торік почали будувати лише 67 тисяч нових квартир (до війни було 170 тисяч).

• Введено в експлуатацію 7,4 млн кв м (до війни було 11,4).

• За програмою «єОселя» взято кредити лише на 2300 квартир.

• Пропорція на прикладі одного місяця: 160 кредитів – для придбання житла на вторинному ринку, 56 кредитів – у забудовника.

• Попит на новобуди впав на 85% (людям треба жити вже й негайно).

• Вклади у купівлю квартир, де будівництво лише почате, впали у 5 разів.

Вєчєрнєму кварталу не варто себе нічим обмежувати в потоці неповторного трешу, відтак логічним буде з 1000-ї купюри забрати лик Вернадського і пришпандорити туди неголеного Ясновельможного – нехай дивиться своїм мужнім поглядом і дарує віру в перемогу, заряджає креми, іонізує воду, очищує повітря, надихає потужністю, плекає незламність.

Принизливу подачку мародери оцінили в одну купюру. Мільярдери, які стали мільярдерами внаслідок безконтрольного освоювання коштів, мешкають на сьомому небі рожевих хмарин, відтак підкуп гальорки оцінили в одну купюру. За одну купюру, вважає узурпато-мафія, народець має забути все, що натворили величні лідери.

Однієї купюри навіть на комуналку не вистачить, але нехай зігріває вона кожного вкраїнця в такий важкий час. Нехай Бог пішле довгії й благії літа нашій милосердній владоньці. Во здравіє, во спасеніє Володимира Олександровича припадає весь народ до стіп Його. Да святиться Ім’я Його. Да буде царювання Його до кінця війни, або ще краще – до кінця життя Його. Да буде воля й свобода всім власть імущим, а народу закриті кордони. Бо ми ж добрі, ми ж прощаємо винуватцям нашим нині й повсякчас.

Амінь 1000 раз, перепрошую, 1000 грн.

Троха забадали вже постійні порівняння з Ізраїлем і виверження заздрісних претензій до нього.

Паралелей із Ізраїлем закортіло? Прошу.

Коли торік сталася масована ракетна атака з точковими інтервенціями диверсійних груп – в Ізраїлі швиденько, за пів дня, створили Уряд Національної Єдності, куди ввійшла і влада, й опозиція, й професійні військові. Всі в один момент відклали поточні протиріччя.

Ніхто не проголосив себе верховним правителем, царем, шейхом всія країни. Ніхто не ліквідував усі громадянські права й свободи, прикриваючись нападом ворога. Нікому в голову не прийшло бронзовіти в одноосібній непомильності.

Блискавично було введено в дію пункт 40א, який офіційно оголошує війну. Країною в момент активізації воєнних дій править військово-політичний кабінет, а не популісти. І тим паче не син співробітника ГРУ країни-агресора.

І прем'єр-міністр Ізраїлю не втік. І ніхто з провладної фракції в Кнесеті не заганявся назад у країну примусом. І на фронт пішли сини міністрів.

Кордони відкриті. Були, є і будуть. Аеропорти працюють, як звикло. Ніякого концтабору.

Репатріянти, які не служили раніше в армії, лише здають кров і ніхто їх не залучає, бо толку нуль залучати тих, хто не служив.

І глава держави вийшов до преси свіжо поголений, у випрасованому діловому костюмі, без усіх цих театральних спецефектів із камуфляжем і тактичними берцями.

Ну і нема там розвінчальних розслідувань про те, що розкрадається 2/3 ВВП. І не посідає Ізраїль чільні місця в індексі корумпованих країн. І щорічні вливання 3-4 млрд доларів не осідають готівкою в диванах владоможців.

У нас же: влада брехунів піде на все, щоб захистити право на неправду і про себе, і про війну.

Центр Разумкова показує прогнозовано височезні цифри готовності вступати і в ЄС (88%), і в НАТО (86%) – тож зверну увагу на цифри дискусійного поля.

35% за перемовини хоч завтра.

37% за перемовини після виходу на кордони-2022 (мінус Крим і ордло).

49% мрійників за перемовини лише після виходу на кордони-1991 (колись).

22% населення НЕ готові розривати всі стосунки з росією, хоча 94% мають до неї негативне ставлення.

32% населення НЕ готові розривати всі стосунки з Бєларуссю, хоча 84% мають до неї негативне ставлення.

9% позитивно ставляться до Північної Кореї, яка по суті вступила у війну на боці ворога.

7% позитивно ставляться до Ірану, який постачає ворогові безпілотники.

65% позитивно ставляться до Грузії, яка підтримала війну.

16% позитивно ставляться до Китаю, який є найбільшим торгівельним партнером ворога.

40% позитивно ставляться до Бразилії, яка є лідером програного нами Глобального Півдня.

55% позитивно ставляться до Туреччини, яка хоче інтегруватися в путінський БРІКС.

28% позитивно ставляться до Угорщини, яка блокує всі рішення ЄС по Україні.

Коли я себе ні в чому не здержую, а останнім часом уже сил нема на то всьо – виходять ось такі феєрично-погромні інтерв’ю, як оце для Львівської Мануфактури Новин.

Уточнення: весь мій стьоб, сатира, в’їдлива іронія, стилістичний антифразис, сардонічна критика – це насправді захисна реакція на усвідомлення пекучого краху.

Не формулюю поокремо цитати з цього виступу, бо він весь сприймається як суцільна об’ємна цитата всіх своїх найглибших поглядів на день безпроблисковий.
👇
https://www.youtube.com/watch?v=dHHX3n75FCk