Підсумкове ком’юніке Саміту Миру. Основні пункти:

1. ЗАЕС має бути під контролем України.
2. Ядерна зброя – це неприпустимо.
3. Безпечне судноплавство в Чорному та Азовському морях.
4. Напади на судна й порти – неприйнятні.
5. Вільний експорт укр. с/г продукції.
6. Обмін полоненими всі на всі.
7. Повернення вивезених дітей.
8. Досягнення миру вимагає залучення всіх сторін і діалогу між ними.
9. Повага до територіяльної цілісності.

Дуже гарно. Підписуюся під кожним реченням. Росія от прямо з понеділка приступає до виконання всіх пунктів.

Лишу це все без коментарів, бо беззмістовно коментувати правильні й красиві фрази, які, одначе, взагалі не мають механізмів реального втілення. Тим паче: заклик до негайного виведення російських військ відсутній в оприлюдненому тексті.

Зате Єрмак красиво на офіційному фото дивиться в першому ряді світових лідерів, тоді як віце-президентка США – в нього за спиною.

У Бюрґенштоку надзвичайно мальовничий фунікулер із панорамою на Люцернське та Фірвальдштетське озера. Також поля для гольфу та тенісні корти. І невимовного смаку кухня, відзначена зірками Мішлен. Особливо хвалять ковбаски.

Учора було 74 роки Віктору Морозову.

З цієї поважно-шанобливої нагоди прозвучить пісня його авторства – Спитай. Вона належить до платинового репертуару Піккардійської Терції й є перлиною філософської мелолірики.

Пропоную на кілька хвилин у передніччя поринути в розмислення:

куди відходить життя,
А звідки приходить, звідки?
Спитай у листя і в квітки,
куди відходить життя.

А де зникають пісні?
Нікому це невідомо.
Спитай у відлуння й грому,
де зникають пісні.

Соціологія Рейтингу спільно з Фондом Карнеґі.

Мрійницькі настрої:
73% вірять, що Україна колись звільнить усі території.
56% переконані, що це станеться протягом року.
59% очікують, що війна завершиться за 2 роки.

Ставлення до перемовин:
43% - за перемовини.
56% російськомовних – за перемовини.
40% україномовних – за перемовини.

На яких умовах перемовини:
65% проти заморозки по нинішній лінії фронту.
60% проти відмови від НАТО.
46% проти відмотки до кордонів на момент уторгнення.
86% припускають повторний напад росії.
91% упевнені, що переговори вигідні росії, аби посилитися для нової атаки.

Протестна готовність:
71% вимагатимуть відставки влади, якщо вона підпише невигідний мир.
7% вийдуть на збройний протест.
15% військовослужбовців і ветеранів готові до збройного протесту.
24% хочуть виборів уже цьогоріч.
5% кажуть, що наразі в війні перемагає ворог.

Очікування від Заходу:
63% хотіли б отримати далекобійну зброю.
26% - за введення союзницьких військ.
47% - за відновлення ядерної зброї.

Сильнющий розрив між старшим поколінням 60+ і молоддю:
54% старших людей вважають, що зараз перемагає Україна. Тоді як серед молоді – 31%.

60% старшого покоління кажуть воювати до кордонів-1991. Тоді як серед молодого покоління так уважають лише 40%.

60% старших людей відкидають перемовини з росією. Тоді як серед молодих ця цифра – 47%.

72% старших людей виступають за жорстку мобілізацію. Серед молоді цей показник – удвічі менший.

Сей робочий понеділковий день мушу перервати й освітити вітаннями для Оксани Мухи, яку вчора в Америці застали її 43.

Яко музичний дар від Оксани – хай зазвучить її позаземна інтерпретація купальської пісні Ой на Івана.

Це справжня кантата у виконанні вчорашньої ювілярки. Другої нема такої, хто б так тонко й сонячнокларнетно відчував українську пісню.

Ну й нащо було мене просити прокоментувати 5-і роковини дикого експерименту над здоровим глуздом, співставимого з самоліквідацією…

І тепер – довічний президент руїни. Якого ні зняти, ні переобрати, ні змінити, ні вплинути, ні достукатися, ні перевірити, ні спитати, ні проконтролювати.

Народна мудрість на сю тему:
• Криве дерево не дуже випрямитись.
• Коростяве порося дарма чесати.
• З чорної кішки білої не зробиш.
👇
https://www.youtube.com/watch?v=AMlxAfTm0Dc

Учорашній інцидент, коли в Яворові розвалили голову ТЦКашнику, а в інших містах від них відбиваються хто чим гожий, слід звірити зі свіжими цифрами КМІС.

Закон про мобілізацію в його дикому виконанні суттєво поділило суспільство:

34% підтримують.
32% категорично ні.
20% скоріше не підтримують, ніж підтримують.

Сумарно маємо в півтора раза негативніше ставлення до закону про мобілізацію: 52% проти 34%. Більша частина населення НЕ підтримує всю цю дич.

А ось питання, по яких спостерігається напрочуд показова динаміка:

На 21% впала підтримка Зеленського (була 77%, стала 56%).

У 4 рази обвалилося беззастережно-сліпе схвалення Зеленського (було 33%, стало 8%).

На 22% здулася максималістська теза: «не можна йти на компроміси, треба боротися, доки треба» (було 80%, стало 58%).

65% загалом згодні з тим, аби результати ймовірних перемовин винести на референдум.

Різко впав обсяг грошових переказів українців з-за кордону: за перший квартал – на 9%: до 2,6 млрд доларів.

Основна причина – возз’єднання сімей. Родичі заробітчан виїхали до них за кордон на постійно, тому відпала потреба надсилати гроші в Україну.

Більше того: масовий виїзд за кордон потягнув масове вивезення коштів туди же. Люди вивозять свої активи й заощадження. Обсяг відтоку – 35 млн доларів.

Натомість: у Польщі кожен 10-й новий бізнес відкрили саме українці. Минулоріч українці в Польщі заснували понад 30 тисяч фірм.

Для порівняння: до війни щомісяця українці в Польщі реєстрували не більше 200 нових бізнесів. А торік – 3 тисячі щомісяця. До польського бюджету українці вже сплатили майже 50 млрд грн.

І правильно роблять. Не може своя держава створити умови для свого громадянина – створить чужа.

На свою країну я дивлюся головно під тим ракурсом, чи здатна мінятися цинічно-пограбункова система і чи спроможні ми її демонтовувати по цеглинці.

Одвіт: ні. А отже, героїзм на огненних полях війни дасть нульовий результат усередині країни, де система виживе й зміцниться.

Пасіонарії можуть воювати до останнього свого лейкоциту, переганяти на передову всі пікапи, скуплені оптом у Східній Європі, і щодня донатити макро- й мікросуми – а вони далі будуть собою. А вони далі будуть, як ні в чому не бувало, безконтрольно й без звітності воротити семизначними сумами.

Над усім цим жахіттям щодня пролітають ракети. Війна перетворена в печальну історію про кінчену нездатність мінятися. Нездатність мінятися навіть через таке потрясіння, як війна. Якщо навіть війна їх усіх не міняє, то я вже не знаю.

До стандартного набору гнилості влади додалася її повнота. Вони навіть на згарищі власної країни спроможуться мутити й петляти, продаючи попіл із маржею втридорога.

Бенкет під час чуми – особливо смачний.

Це описав ще в ХІХ ст. англійський поет Джон Уілсон:
...У місті панує косовиця епідемії. Загиблі лежать просто на тротуарах. А кілька людей прямо посеред вулиці накривають пишний стіл і починають бенкетувати. Столи ломляться від яств. Бенкетувальники, щоб виглядати етично, співають за столом сумні, трагічні пісні. На прохання припинити цю наругу бенкетувальники пояснюють, що тут занадто похмурі будинки, а хочеться ж радощів. Той, хто докоряє, розказує глухим бенкетувальникам, що ще вчора він ридав над могилою своєї матері – а бенкетувальники просять його піти геть, заклинаючи якраз іменем померлої його матері.

Ми самі це породили.
👉
https://www.youtube.com/watch?v=AMlxAfTm0Dc

Реквізити для пожертв:
🌰 4149499392774418

У системі Патреон можна стати донатором раз в місяць:
🌰 https://www.patreon.com/drozdov
🌰 YouTube канал (https://youtube.com/c/DROZDOV)
🌰 Там же є кнопочка Спонсорувати

Давненько не публікував реквізитів для пожертв. Стараюся не зловживати цим, розуміючи тяжкість часу.

Ліс – предтеча дрів. А людина? Чи можна людину трактувати як ресурс чогось іншого й більшого?

Різонув мене мурал у Львові, де викарбували слова полеглого поета Руфа: «Історія народить нових бійців! Ми лише дрова в вогні великої ідеї!».

Ні. Недобрі ці слова. Не на таких романтизованих самопосвятах слід виховувати вільних людей вільної країни. Не той акцент. Хоча з загиблими героями сперечатися – хула й огуда, та, все ж, Людина – не дрова для ідеї, навіть якщо вона найсвятіша й найсакральніша.

Нам ще довго-довго доведеться виборсуватися з глорифікації отакої найвищої, максималістської самопожертви. Дякую за те, що теж про це замислюєтеся.

Підбірка цифр і фактів із демографічно-соціяльної руїни.

1. Народжуваність в Україні – найнижча в Європі.

2. Коєфіцієнт народжуваності – 0,7. Для підтримання кількості населення на сталому рівні (без росту) цей коєфіцієнт має бути 2,14.

3. Навіть якщо Україна відновить довоєнну народжуваність – це нічого не дасть.

4. Через еміграцію за кордон і бездумну мобілізацію в працездатний вік зараз вступає мізерна кількість молоді. Це означає демографічну яму на 20 років мінімум.

5. Різко скоротилася тривалість життя: чоловіки – 57 років, жінки – 71.

6. На передчасну смертність чоловіків накладається прогресивне старіння серед поранених на фронті (вихід із ладу).

7. 6 млн працездатного населення виїхали за кордон.

8. До дружин згодом виїде половина тих чоловіків, які зараз під колодкою.

9. 45% біженців мають намір подаватися на нове громадянство, 19% уже отримали його або мають ось-ось.

10. З початку цього року навіть попри закриті кордони збільшилася кількість мігрантів на 150 тисяч.

11. Три чверті роботодавців зазнають непоправного дефіциту кадрів.

12. У наступні 10 років Україні потрібні 4,5 млн працівників. Це будуть гастарбайтери з бідних країн третього світу.

13. Найгостріша нестача – в категоріях «Медицина» та «Робочі спеціяльності».

14. Пакування в буси призвело до того, що дистанційна робота збільшилася на 39%.

15. Через вакханалію ТЦК обвалився ринок чоловічої праці (виробництво, будівництво, логістика, майстри).

Ще задовго до так званого Саміту Миру, коли тіко почалися турбації офісу виконувача повноважень президента з приводу Глобального Півдня – я неодноразово казав: лишіться того ровера, бо Глобальний Південь глобально програний ще ДО початку всіх процесів.

Саміт Миру це виразно підтвердив. Маємо гучну, планетарного рівня дипломатичну й репутаційну поразку персонально Зеленського, який спалив кілька тонн авіапалива й викинув у трубу кілька мільйонів доларів на вояжі екзотичними країнами з, без сумніву, шикарними люкс-апартаментами для себе й своєї свити.

На виході отримали навіть не нуль (тобто нейтралітет) Глобального Півдня – а чітко заявлену непідтримку, тобто позу проти. Це було цілком прогнозовано. Сенсу в особистих кланяннях Зеленського в сандалі шейхів на босу ногу – не було.

Ба навіть гірше: динамити Зеленського, обнуляти його «впливовість» і публічно макати його надалі стане трендом для всього Глобального Півдня, якому їсти не дай, а дай самоствердитися на завідомо виграшній темі миру/замирення/примирення.

Треба попуститися з Глобальним Півднем. Ми – невід’ємна частина Заходу, а для Глобального Півдня Захід – віковічний колонізатор, до якого є дуже контраверсійне, дистанційоване ставлення.

Ні одна здравомисляча країна Глобального Півдня не підтримає Україну – допоки Китай є партнером росії, а Індія щодня купляє 2 млн барелей російської нафти.

Тож після освистування Рода Стюарта є порада: хочете привертати увагу до війни - робіть це без зображення Зеленського, який уже не то що заїжджений образ - оскоминний, нудототворний.

Усі бадьоро зреагували на укр.мову в виконанні Ахмєтова – ну і я теж уставлю свої кілька грейцерів.

Цей відеоблог я записав із тих міркувань, що кожен такий факт публічного вжитку укр.мови слід не лише вітати, танучи морозивом на сонечку, але й акцентувати на ньому як на однозначному стандарті, до якого за принципом наслідування мають пристати всі, для кого, в цьому конкретному випадку, Шахтар – чемпіон.

У цьому відео я проводжу пряму кореляцію між тим, як мова визначає політичну свідомість, підтягуючи за собою цілі конструкти ставлення до війни й ворога.
👇
https://www.youtube.com/watch?v=bAHqyejuk8U

Якщо коротко й без елеганцій, то союз росії й північної кореї – це дуже, дуже, дуже, предуже зле. Біда чорна. Якщо стратегічне партнерство цих двох ядерних деспотій запрацює бодай на пів унції – про позитивний чи бодай нейтрально-прийнятний вислід війни можна буде забути навіть у теорії.

Від учора починає діяти норма, за якою Північна Корея надає росії військову допомогу в випадку зіткнення з НАТО. Отже, від учора не існує лінійного протистояння НАТО – путін. Відтепер супроти НАТО стоїть спайка двох найуйобніших режимів планети.

Якщо росія розцінить як ескалацію будь-яку тверду дію НАТО (як-от дозвіл бити по своїй території, або ж відправку інструкторів, або ж миротворчий контингент) – то в гру може вступити Кім Чен Ин.

І це вже будуть не лише боєприпаси (їх уже 5 млн скеровано на війну проти України, і це гра в одні ворота трьома м’ячами проти лопат Кулеби). Цього разу це вже можуть бути повноцінні дивізії.

Для розуміння:
Корейська армія – це 2 млн солдат. Якби з них на нашу війну перекинути, приміром, 100 тисяч – це, м’яко кажучи, кранти. Не рахуючи того, що росія тепер може легко рекрутувати корейців із-поміж населення 22 млн, для яких 800 доларів – це очуміти яка сума.

Евентуальна відкрита підв’язка Північної Кореї під нашу війну на боці росії – це фактично вирок. Густі фарби нема сенсу згущувати. Зрячі бачать.

Якщо підсумувати все, ЩО мародеро-Держава каже своїм громадянам на майбутнє, то виходить ось така картина олійними:

- Про пенсії забудьте: сучасне покоління українців пенсій не матиме, тож відкладайте заощадження замолоду,

- Про цивільне життя забудьте: кожен має бути військовим, хочуть того чи не хочуть, а хто не хоче, той москаль,

- Про мир забудьте: влада буде героїчно битися до останнього українця, бо сама ж нічим не ризикує в війні, то чому ні?

- Про свободу зібрань забудьте: лише поплічники путіна розхитують ситуацію,

- Про свободу слова забудьте: нам потрібні керовані ЗМІ, бо лише путінськими методами можна успішно боротися з путіним,

- Про демократію забудьте: вона робить нас слабшою, а ми ж мусимо бути, як кулак,

- Про велику українізацію забудьте: у нас же російськомовні герої в окопах, і ваш пароль «Паляниця» вже відверто замахав,

- Про добробут забудьте: ми упевнено йдемо до незламного середньовіччя, де інфраструктурне обнулення перекривається вірою в перемогу,

- Про гендерну рівність забудьте: чоловіки мають воювати й гинути, а жінки мають подорожувати, насолоджуватися всіма правами й виховувати діточок, майбутніх солдатиків,

- Про громадський контроль за бюджетом забудьте: це державна таємниця з обмеженим доступом,

- Про реформи забудьте: не на часі ламати систему, яка робить мільйонерів мільярдерами,

- Про професійну армію забудьте: офіцери й силовики будуть під бронею, а воювати будуть селяни, робітники, простолюдини та інші впольовані цивільні,

- Про відкриті кордони забудьте: навіть після війни кордони будуть зачинені кілька років, а війна взагалі-то намічається бути вічною,

- Про вибори забудьте: лише агенти кремля вимагають виборів під час війни, тому налаштуйтеся на довічного посивілого Єрмака та його підопічного.

- …………..

Нині 95 років, як у Празі помер видатний українець, меценат Євген Чикаленко. Ось кому треба пам’ятники ставити. За дієвий, а не напоказ патріотизм. І за чесні думки. Підбірка цитат Чикаленка:

• Хоч чорт з багна, аби не москва!
• Легко любити Україну до глибини душі, а ви спробуйте любити її до глибини своєї кишені.
• Після нас нехай грають інші, але пісня наша буде та сама.
• Українським монархом не може бути ні Скоропадський, ні Петлюра, ні хтось інший свій. Бо на свойому ми, зі своєї недисциплінованості, не об'єднаємося, не омиримося. А – тільки якийсь варяг, чужоземний королевич, що привезе своїх, а не московських фахівців і зорганізує державу з неграмотних хліборобів.
• Петлюра був нікчемним військовим міністром, ніякого організаторського хисту не мав. Не дурно сатиричні журнальчики висміювали його, називаючи «балериною» та малюючи в жіночих панталонах на дерев'яному конику.
• Коли буде школа – буде й автономія.
• Наша інтелігенція не придбала ніякого довір’я у народу. Ми для нього – пани, всі однакові. Якби не городські виборці, то ми не мали б в Думі ні одного свідомого українця.
• Я не вірю в будущність нашої нації, нації рабів. Народ з такою благодатною почвою і кліматом мусить загинути од натиску сусідів. У нього не виробилось сили протистати ворогам. У найкритичніші моменти він починав внутрішню боротьбу за булаву.
• Се нація не здатна до творчества. Се нація, у которої анархізм доведений до абсурда. У нас перше всього на думці Я, а громадські інтереси – тільки декорація.
• Автономно-федеративний устрій не веде до розпаду держави, а навпаки: Британська імперія, щоб скріпити свою цілість, дала автономію всім своїм володінням. Автономно-федеративний устрій Германії, Австрії, Швейцарії зовсім не довів ці держави до розпаду, а навпаки, зміцнив їх цілість.
• Коли попадемо в “брати” до великоросів, зостанемось темними.
• Якщо Германія окупує Україну, то це буде безмірно краще за об’єднання з Росією. Бо Германія не зможе посягнути на нашу душу, тобто на нашу мову.
• Впала була нам з неба Українська Державність, але, як усе невитружене, невипрацьоване, легкопридбане минається скоро, так само минеться і наша державність.
• Народ наш ще не доріс до своєї державности. Ще треба довго працювати, поки він освідомиться і стане з етнографічної маси нацією.

Чим далі в тупик – тим диковинніші факти випливають стосовно мега-афери зі застосунком РезервХрестик.

Це шок, але базову платформу, яка збирає надчутливу особисту інформацію про весь мобілізаційний ресурс воюючої держави, зробила й профінансувала НЕ держава.

Розробку платформи оплатив Благодійний Фонд, який очолює Шнейдер Михайло. Вочевидь, це операційний директор Київської Школи Економіки, де засновник – Пінчук, а президент – Мілованов.

Майнові права на РезервХрестик Міноборони отримало так само від неурядової структури, яка живе суто на грантах і в промислових масштабах освоює кошториси на «ефективне регулювання, реалізацію реформ» і аналогічний відмив коштів.

Це катастрофа – бо що тепер робити зі статтею 54 Закону «Про запобігання корупції», де вказано: «державним органам забороняється одержувати від фізичних, юридичних осіб безоплатно майно й нематеріальні активи».

Хто є технічним розробником застосунку – невідомо. Знову таки: НЕ держава, а неурядова організація уклала угоди відразу з кількома компаніями. Проте список компаній-розробників не можуть надати. Загадка.

Загадкою є й технічне завдання. Якщо єдиного розробника не існує, то й єдиного технічного завдання, мабуть, теж. Тим паче коли НЕ ДЕРЖАВА це замовляла й оплачувала.

Які протоколи безпеки? Про що ви? Захист персональних даних розтоптано. Ще Дією. А РезервХрестик поставив на могилці хрестик.

Виглядає, що доступ до секретних даних про призовників, військовозобов’язаних та резервістів цілої країни, ймовірно, було надано невідомим неуповноваженим особам.

То ще треба пошукати на земній кулі другу таку країну, де б навіть гіпотетично міг відбутися подібний абзац.

КМІС. Соціологія на предмет того, як українці оцінюють сутність війни.

34% розцінюють війну росії як чистої води геноцид (фізичне знищення) українства.

26% метою війни називають ліквідацію національної самосвідомості, тобто перетворення українців у росіян.

Отже, сумарно 60% населення ясно бачать геноцидну природу війни з метою знищити українство як таке.

12% вважають, що метою росії є перетворення України на маріонеткову проросійську недодержаву.

Лише 7% кажуть, що росія обмежиться вже загарбаними територіями і не піде далі.

Що характерно:

21% рускоязичних сограждан, компактно зосереджених у безпосередній близькості до фронту, впевнені, що росія зупиниться і більше не претендуватиме на решту територій.

9% рускоязичних вважають, що метою росії є поглинути Україну, але зберегти культурну автономію.

Лише 20% рускоязичних розцінюють війну як геноцид.

Основні висновки тижня в цьому відео вертяться навколо цих тем:

- чому Саміт Миру – це пшик, а не «прорив»,
- чому глобальний Південь глобально програний,
- чому союзництво росії й північної кореї – це не сміхуйочки,
- чому від торгівлі зерном ніяк не виграє простий українець.
👇
https://www.youtube.com/watch?v=YISKAY3WI6s

Тупик уже настав. Саму по собі систему, закільцьовану на мародерію влади й нейтралізацію пасіонаріїв, вже неможливо змінити.

Ні виборами, бо їх не буде. Ні революціями, бо їх не можна. Ні смертями, бо це паралельна реальність. Ні мітингами, бо це план ворога. Ні громадянським суспільством, бо воно фізично закінчується з кожним подальшим місяцем війни.

Саму по собі конструкцію, філософію, інструментарій Дракона неможливо ні змінити, ні замінити, ні підрихтувати, ні підчистити, ні демонтувати, ні реформувати. Ця система, вбрана в театральні фліски, діятиме до самого кінця.

Кривава війна з одного боку широко відчинила двері для нових генерацій, для нових носіїв засадничо нового світогляду – але дуже скоро ми вжахнемося від того, що виявиться, в ці двері нема кому заходити. Взагалі не буде кому.

Нас чекає вічний внутрішній фронт. Нас чекає безрезультатна боротьба не проти конкретних прізвищ узурпаторів, а проти системи як такої, якій усе по барабану, бо вона захищена собою.

Пробувати щось точково змінювати – це п’явками лікувати онкологію.

Величина розчарування завжди рівна роздутості сподівання.

І тому: озброєна охорона якоїсь Котлєти залюбки виламає руки кожному, хто щось вякне.

І тому: озброєна держава радше згноїть вільного громадянина, ніж дозволить йому перервати її золоту лихоманку.

Washington Рost. Прямо пишуть про те, що корупція призведе до поразки. Ключові фрагменти статті:

1. Україна стверджує, що перемагає у війні з корупцією. Захід каже: робіть більше.

2. Корупція є джерелом дедалі більшого напруження між Києвом і США.

3. На кону боротьби з корупцією стоять мільярди. Від цього залежить економічна та військова допомога Заходу.

4. Заступник Єрмака Смірнов придбав нерухомість, автомобілі та інші активи на суму, яка в 10 разів перевищує його задекларовану зарплату.

5. Дружина голови департаменту кібербезпеки СБУ придбала квартиру за 500 тисяч доларів в елітному районі Києва.

6. Голова Верховного Суду отримав хабар 2 млн доларів.

7. Члени Конгресу від Республіканської партії називали корупцію однією з причин блокування пакету допомоги на 61 млрд доларів.

8. Корупція – причина багатомісячної затримки, яка дозволила російським військам просунутися вперед.

9. Десятки незалежних агентів Офісу генерального інспектора Держдепартаменту США працюють у посольстві в Києві, де мають широкі наглядові повноваження.

10. «Десятиліттями в Україні процвітала корупція. Олігархи контролювали ключові галузі промисловості та місця в парламенті. Держслужбовці, включно з суддями, продавалися».

11. Ключовим елементом є судова реформа: якщо судді корумповані - суспільство безправне, і легко схилиться до автократії.

12. Блінкен: "Перемога у війні з корупцією не дасть Україні стати схожою на росію".

13. Зеленський був розчарований тим, що Блінкен зосередив увагу на питаннях корупції.

14. Українці не можуть дозволити собі ігнорувати претензії Заходу – незалежно від того, наскільки несправедливими вони їх уважають.