Salut, пані та панове читачі. Перепрошую за затяжну відсутність — сидів. Тимчасово. За обставинами.

Мав невеличке непорозуміння з законом у Мехіко. Слідство встановило, що під час бійки мій опонент випадково впав на ніж. П’ятдесят два рази. Переважно з розгону. І чомусь завжди з мого боку.
Суд вирішив, що така наполегливість випадковостей тягне на умисне вбивство — дали 10 років. Класика.
Втім, справедливість, як відомо, річ крихка, але рідка. Суддя освіжив розум трьома літрами кашаси, поглянув на справу свіжим оком і амністував усіх з «аналогічними життєвими помилками». Правосуддя восторжествувало, як і планувалось.

У процесі також вдалося повернути мій неправомірно конфіскований B-29 (державі він, очевидно, був менш потрібен, ніж мені).

Тож я знову тут.
Цього разу надовго і легально.

24 лютого...без оголошення війни...європейські війська...віроломно напали на Америку.

Аластор Ле Бланк

Якось так би ця стаття починалась якби я працював на норску ТВ.

Дисклеймер: Мені огидні ці безталанні дармоїди що прожирають гроші Норски. Вони недостойні стояти в одному ряду з роботами мадмуазель Ріфеншталь.

Хоч і нацболка була — зате зі смаком. На відміну від вас криворуких дегенератів які окрім помиїв для люмпенів не створюють рівно нічого вартого уваги.

Але я все таки винен читачам пояснення де я був і статтю про війну. Не смію затримувати вас зі своєю фрустрацією надалі

Аластор Ле Бланк

Армії вторгнення мають успіх на півночі та в центрі.

В районі Баффало в ході ударів стратавіації вторгнення значна частина військ Амерії потрапила в оперативне оточення. Їх доля стане відома найближчим часом.

На півдні ворога вдалося зупинити і зірвати плани європейців по оточенню Флориди.

Вашингтон все ще тримається. Обложене місто перетворили на руїни, але колиска американської незалежності стоїть.

А щодо мене: я вирішив бути добровольцем. Від армії ховатися найкраще на найбільш видному місці :).

P.S

Аластор Ле Бланк

Якщо кривенькі ручки якогось з редакторів норски тв потягнуться відповісти: ви зчепитесь з пілотом Вільної Амерії від міста Новий Орлеан.

На відміну від вашого прокуреного марігераніумом офісу та його мешканців я літаю на бойові і молюсь всім богам яких знаю щоб ЛТЦ відвів ракету.

Ваші б сторінки та у реальність. Нажаль поки у вас перемога нам кожен виліт коштує літаків та пілотів. Небо ми програємо давно.

Але очікувати від вас змін справа марна. Я просто буду виходити в ефір коли зможу.

БИТВА У ОЗЕРА ЕРІ

Оперативна хроніка — Друга фаза Американської кампанії

КЛИВЛЕНД — БУФФАЛО, узбережжя озера Ері

Операція коаліції з оточення найбоєздатніших частин Вільної Амерії завершилась стратегічним успіхом, хоча і не без важких втрат на окремих ділянках.

Горловина під Клівлендом

Головний удар групи армій «Центр» вздовж осі Піттсбург–Клівленд натрапив на запеклий опір. Три мобілізовані дивізії міської оборони, підкріплені авангардом частин Мічигану та Іллінойсу що йшли на прорив назустріч, чинили опір значно довше ніж очікувалось. Вуличні бої у промислових кварталах Клівленда обійшлись коаліції дорого — кілька батальйонів Рейхсвера та єгипетські підрозділи держави Ромеїв зазнали відчутних втрат у перші години штурму. Найманці Латинської республіки, що діяли на фланзі, зупинили просування майже повністю на добу.

Проте сили Америї були надто виснажені відходом і не мали резервів. Зустрічний прорив захлинувся — частини Мічигану та Іллінойсу не змогли пробити коридор достатньої ширини. Котел замкнувся північніше міста, вздовж берегової смуги між Клівлендом і Буффало.

Сам Клівленд коаліція так і не взяла повністю — місто лишилось у зоні запеклих боїв, але стратегічно це вже нічого не змінювало.

Арьєргард канадців. Дорога без виходу

П’ять дивізій НАР прикривали відхід з боку Буффало. Це був найкривавіший епізод битви.

Перша армія коаліції тиснула планомірно і жорстко. Канадські атамани трималися скільки могли — але «скільки могли» виявилось катастрофічно мало. Зв’язок між підрозділами розпався, єдиного командування фактично не існувало. Окремі загони билися до кінця на своїх позиціях, інші відкочувались до берега в надії на евакуацію водою.

Надії не справдились.

Небо над Ері



Повітряний бій не був рівним жодної хвилини — але це зрозуміли не одразу.

Норска виставила значний контингент: Gripen, Tornado, Viggen, застарілі F-4 та Mirage 2000 — разом близько 165 машин. Вільна Америя додала 60 власних бортів, F-14, Viggen та Gripen. На папері — сила. На практиці — розрізнені ескадрильї без спільної картини бою, що летіли в простір де їх вже давно бачили.

Дванадцять Growler-ів відпрацювали першими, ще до того як основні сили перетнули береговий рубіж. Засоби ППО вздовж узбережжя замовкали один за одним — не від прямих ударів, а від електронного сліпоти що накривала цілі сектори. Пілоти Норски та Америї отримували попередження із запізненням, або не отримували взагалі. Ракети приходили звідти де за показниками нічого не було.

Hawkeye висіли далеко за лінією, поза досяжністю, і бачили все. Кожен борт противника, кожен розворот, кожну спробу перегрупування. Коаліційні пілоти воювали з повною картиною — противник воював наосліп.

F-23 відкривали рахунок ще на дальніх дистанціях, раніше ніж Gripen Норски могли надійно захопити ціль. Це була не перевага у майстерності — це була перевага в інформації, в малопомітності, у часі що завжди лишався на боці коаліції. F-15EX та F-23 зв'язали боєм основні сили; F-35A пішли вниз, до води.

Норска трималась. Tornado та Gripen в ближньому бою коштували коаліції дорого — приблизно тридцять-сорок бортів, переважно F-15EX що прийняли ближній бій і поплатились за це. Але Норска втратила близько тридцяти п'яти машин, Вільна Америя — практично всі свої шістдесят. Не тому що літали гірше. Тому що летіли поодинці проти системи.

Коли небо звільнилось — почалось інше.

F-35A опустились над озером методично. Баржі, катери, рибальські човни що їх реквізували ще тиждень тому, імпровізовані пороми з автомобільних камер — все це було видно зверху як на долоні, в спокійній воді озера Ері, під вечірнім світлом. Удари йшли хвилями. Не поспішаючи. Евакуація перетворилась на пастку ще до того як більшість підрозділів дісталась берега.




Підсумок

З майже двадцяти дивізій що потрапили в котел — вийшла одна. Можливо трохи більше дрібними групами через ліси. Решта — залишається без постачання і організації, ситуація для амерійців важка.

Коаліція здобула найбільшу тактичну перемогу американської кампанії.

Клівленд досі горить.