СПРАВЖНЄ НАВЧАННЯ В ЕПОХУ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ: ПАНЕЛЬНА ДИСКУСІЯ
4 червня 2026 року у рамках серії заходів «Лідерство в галузі штучного інтелекту» відбудеться вебінар «Справжнє навчання в епоху штучного інтелекту: панельна дискусія».
Він покликаний надати роз’яснення щодо того, як в епоху штучного інтелекту викладачі можуть адаптувати навчальні завдання та переосмислювати систему оцінювання, а також власні уявлення про навчання і дотримання оригінальності, коли ШІ став невід’ємною частиною академічної роботи студентів. Планується обговорити, як творчі завдання та система оцінювання розвиваються у відповідь на впровадження інструментів штучного інтелекту, принципи управління його впливом на освітній процес; практики переходу від оцінювання кінцевих продуктів до оцінювання процесу мислення, аналізу міркувань та доказів залученості; як бібліотеки можуть надавати допомогу в забезпеченні відповідального використання ШІ. Організатори: Сhoice, Clarivate.
Детальніше: https://www.choice360.org/webinars/genuine-learning-in-the-age-of-ai-a-panel-discussion/
4 червня 2026 року у рамках серії заходів «Лідерство в галузі штучного інтелекту» відбудеться вебінар «Справжнє навчання в епоху штучного інтелекту: панельна дискусія».
Він покликаний надати роз’яснення щодо того, як в епоху штучного інтелекту викладачі можуть адаптувати навчальні завдання та переосмислювати систему оцінювання, а також власні уявлення про навчання і дотримання оригінальності, коли ШІ став невід’ємною частиною академічної роботи студентів. Планується обговорити, як творчі завдання та система оцінювання розвиваються у відповідь на впровадження інструментів штучного інтелекту, принципи управління його впливом на освітній процес; практики переходу від оцінювання кінцевих продуктів до оцінювання процесу мислення, аналізу міркувань та доказів залученості; як бібліотеки можуть надавати допомогу в забезпеченні відповідального використання ШІ. Організатори: Сhoice, Clarivate.
Детальніше: https://www.choice360.org/webinars/genuine-learning-in-the-age-of-ai-a-panel-discussion/
ОЕСР: НАСКІЛЬКИ ДОБРЕ ПІДГОТОВЛЕНІ УЧНІ СЕРЕДНЬОЇ ШКОЛИ ДО ВИЩОЇ ОСВІТИ
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний огляд «Наскільки добре підготовлені учні старших класів середньої школи до успіху у вищий освіті?».
У ньому зазначається, що доступ до вищої освіти та попит на неї стали більшими та у середньому майже дві третини випускників шкіл в країнах ОЕСР вступають хоча б на одну з обраних ними програм вищої освіти. Проте частка абітурієнтів, яким пропонується принаймні одне місце у вищій освіті, значно варіюється залежно від країни: цей показник дуже високий у Франції (95%), Греції (90%), Словаччині (86%) та Чехії (83%) і значно нижчий у Фінляндії (41%), Швеції (39%), Шотландії (34%). Ці відмінності відображають різні моделі вступу. Країни з високими показниками вступу зазвичай мають і кращий потенціал середньої освіти, широкий спектр короткострокових або професійно-технічних програм та менш вибіркові процедури вступу. Серед тих, хто вступає до вищої освіти, рівень завершення навчання є нерівномірним. У середньому лише 43% студентів бакалаврату завершують навчання вчасно. Цей показник зростає до 59% через один додатковий рік після завершення їхньої програми та 70% через три додаткові роки. Рівень відсіву на першому курсі значно відрізняється залежно від країни, а такі чинники, як вартість навчання та гнучкість навчальної програми, впливають на те, чи студенти завершують навчання вчасно і чи завершують взагалі. Для багатьох учнів старших класів рішення щодо вступу на вищу освіту приймаються в умовах значної невизначеності: у 2022 році майже 39% 15-річних підлітків не були упевнені щодо своїх майбутніх кар'єрних планів. У цьому контексті підготовка учнів до закінчення старшої середньої освіти стала важливою для забезпечення їх плавного переходу до вищої освіти, що є поворотним етапом у житті молодих людей, знаменує їхній вступ у доросле життя і має велике символічне значення. У 2024 році близько 60% 25-34-річних без середньої освіти були працевлаштовані, порівняно з 79% тих, хто отримав таку освіту. Вища освіта необхідна для багатьох професій на сучасному ринку праці і такий попит швидко зростає, дедалі більша частка кожного покоління переходить на цей рівень для старту своєї кар'єри.
Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/how-well-prepared-are-upper-secondary-students-to-succeed-in-tertiary-education_8c3608e1-en.html,
https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/05/how-well-prepared-are-upper-secondary-students-to-succeed-in-tertiary-education_f5dd5ee7/8c3608e1-en.pdf, https://doi.org/10.1787/8c3608e1-en
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний огляд «Наскільки добре підготовлені учні старших класів середньої школи до успіху у вищий освіті?».
У ньому зазначається, що доступ до вищої освіти та попит на неї стали більшими та у середньому майже дві третини випускників шкіл в країнах ОЕСР вступають хоча б на одну з обраних ними програм вищої освіти. Проте частка абітурієнтів, яким пропонується принаймні одне місце у вищій освіті, значно варіюється залежно від країни: цей показник дуже високий у Франції (95%), Греції (90%), Словаччині (86%) та Чехії (83%) і значно нижчий у Фінляндії (41%), Швеції (39%), Шотландії (34%). Ці відмінності відображають різні моделі вступу. Країни з високими показниками вступу зазвичай мають і кращий потенціал середньої освіти, широкий спектр короткострокових або професійно-технічних програм та менш вибіркові процедури вступу. Серед тих, хто вступає до вищої освіти, рівень завершення навчання є нерівномірним. У середньому лише 43% студентів бакалаврату завершують навчання вчасно. Цей показник зростає до 59% через один додатковий рік після завершення їхньої програми та 70% через три додаткові роки. Рівень відсіву на першому курсі значно відрізняється залежно від країни, а такі чинники, як вартість навчання та гнучкість навчальної програми, впливають на те, чи студенти завершують навчання вчасно і чи завершують взагалі. Для багатьох учнів старших класів рішення щодо вступу на вищу освіту приймаються в умовах значної невизначеності: у 2022 році майже 39% 15-річних підлітків не були упевнені щодо своїх майбутніх кар'єрних планів. У цьому контексті підготовка учнів до закінчення старшої середньої освіти стала важливою для забезпечення їх плавного переходу до вищої освіти, що є поворотним етапом у житті молодих людей, знаменує їхній вступ у доросле життя і має велике символічне значення. У 2024 році близько 60% 25-34-річних без середньої освіти були працевлаштовані, порівняно з 79% тих, хто отримав таку освіту. Вища освіта необхідна для багатьох професій на сучасному ринку праці і такий попит швидко зростає, дедалі більша частка кожного покоління переходить на цей рівень для старту своєї кар'єри.
Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/how-well-prepared-are-upper-secondary-students-to-succeed-in-tertiary-education_8c3608e1-en.html,
https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/05/how-well-prepared-are-upper-secondary-students-to-succeed-in-tertiary-education_f5dd5ee7/8c3608e1-en.pdf, https://doi.org/10.1787/8c3608e1-en
ЗАХИСНІ МЕХАНІЗМИ ВІДПОВІДАЛЬНОГО ВИКОРИСТАННЯ ШІ: БАЛАНС МІЖ БЕЗПЕКОЮ ТА АКАДЕМІЧНИМИ ДИСКУСІЯМИ
У блозі на сайті компанії Clarivate опублікована стаття Крістіни Бланка-Санчо «Захисні механізми відповідального використання ШІ: баланс між безпекою та академічними дискусіями».
У ній йдеться про результати дослідження щодо захисту та фільтрації контенту з використанням ШІ, які можуть сприяти безпечному та етичному застосуванню ГШІ в академічних дослідженнях без шкоди для наукової свободи. Наголошується, що по мірі упровадження ШІ в наукові процеси стає очевидною необхідність формування нових правил та норм у складі загальних та галузевих стандартів академічної доброчесності. ГШІ відкрив нові можливості для академічних досліджень, дозволяючи швидше знаходити, узагальнювати та синтезувати знання, а також підтримуючи науковий дискурс. Разом із тим з новою гостротою постає питання забезпечення відповідального використання ШІ для збереження академічної свободи та дотримання наукової сумлінності. Існують різні способи технічного вирішення цієї проблеми. Два найважливіші з них — запобіжники (проактивні механізми, призначені для запобігання небажаній поведінці моделі) та фільтрація контенту (реактивний механізм, який оцінює вхідні дані програми та згенеровані моделлю результати, щоб визначити, чи слід їх видавати користувачу). Наразі використовуються автоматизовані моделі класифікації виявлення та блокування (або позначення) небажаного або шкідливого контенту. По суті, фільтри контенту являють собою процеси, які можуть блокувати потрапляння контенту до LLM, а також блокувати доставку відповідей LLM. Мета фільтрації контенту – виловлювати та блокувати неприйнятний контент, який може бути сформований під час процесу генерації відповіді. Проблемним є питання визначення рівня безпеки та збалансування безпеки й відкритості. Дослідники очікують, що інструменти штучного інтелекту підтримуватимуть дослідження, а не цензуруватимуть їх. Однак кожен постачальник, який використовує LLM, стикається з однаковими обмеженнями: фільтрами на рівні постачальника, регуляторними вимогами та етичним імперативом запобігання небажаному впливу.
Детальніше: https://clarivate.com/academia-government/blog/guardrails-for-responsible-ai/
У блозі на сайті компанії Clarivate опублікована стаття Крістіни Бланка-Санчо «Захисні механізми відповідального використання ШІ: баланс між безпекою та академічними дискусіями».
У ній йдеться про результати дослідження щодо захисту та фільтрації контенту з використанням ШІ, які можуть сприяти безпечному та етичному застосуванню ГШІ в академічних дослідженнях без шкоди для наукової свободи. Наголошується, що по мірі упровадження ШІ в наукові процеси стає очевидною необхідність формування нових правил та норм у складі загальних та галузевих стандартів академічної доброчесності. ГШІ відкрив нові можливості для академічних досліджень, дозволяючи швидше знаходити, узагальнювати та синтезувати знання, а також підтримуючи науковий дискурс. Разом із тим з новою гостротою постає питання забезпечення відповідального використання ШІ для збереження академічної свободи та дотримання наукової сумлінності. Існують різні способи технічного вирішення цієї проблеми. Два найважливіші з них — запобіжники (проактивні механізми, призначені для запобігання небажаній поведінці моделі) та фільтрація контенту (реактивний механізм, який оцінює вхідні дані програми та згенеровані моделлю результати, щоб визначити, чи слід їх видавати користувачу). Наразі використовуються автоматизовані моделі класифікації виявлення та блокування (або позначення) небажаного або шкідливого контенту. По суті, фільтри контенту являють собою процеси, які можуть блокувати потрапляння контенту до LLM, а також блокувати доставку відповідей LLM. Мета фільтрації контенту – виловлювати та блокувати неприйнятний контент, який може бути сформований під час процесу генерації відповіді. Проблемним є питання визначення рівня безпеки та збалансування безпеки й відкритості. Дослідники очікують, що інструменти штучного інтелекту підтримуватимуть дослідження, а не цензуруватимуть їх. Однак кожен постачальник, який використовує LLM, стикається з однаковими обмеженнями: фільтрами на рівні постачальника, регуляторними вимогами та етичним імперативом запобігання небажаному впливу.
Детальніше: https://clarivate.com/academia-government/blog/guardrails-for-responsible-ai/
ЯКІСТЬ ВИЩОЇ ОСВІТИ ТА ЇЇ ВІДПОВІДНІСТЬ ЗАВДАННЯМ СТАЛОГО ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ
Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти оприлюднило «Доповідь про якість вищої освіти, її відповідність завданням сталого інноваційного розвитку суспільства у 2025 році».
Документ містить комплексний аналіз стану системи вищої освіти України, фіксує ключові показники та зміни, що відбулися упродовж року, а також окреслює напрями подальшого розвитку в контексті інтеграції до Європейського простору вищої освіти. У ньому висвітлюються результати функціонування системи зовнішнього забезпечення якості вищої освіти, постакредитаційного моніторингу, транскордонної діяльності у сфері забезпечення якості та пілотування інституційної акредитації. Узагальнено кращі практики, виокремлено системні проблеми освітніх програм, проаналізовано ефективність реагування внутрішніх систем забезпечення якості закладів вищої освіти на виявлені недоліки. Продемонстровано відповідність діяльності Національного агентства стандартам і рекомендаціям ESG 2015, а також подано загальні дані системи вищої освіти України (мережа закладів вищої освіти, контингент здобувачів освіти, кадровий потенціал). Особливу увагу приділено відповідності вищої освіти України завданням сталого інноваційного розвитку.
Детальніше: https://bit.ly/4nkm9Zj, https://bit.ly/3ReKdRa, https://t.me/naqaua/1209
Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти оприлюднило «Доповідь про якість вищої освіти, її відповідність завданням сталого інноваційного розвитку суспільства у 2025 році».
Документ містить комплексний аналіз стану системи вищої освіти України, фіксує ключові показники та зміни, що відбулися упродовж року, а також окреслює напрями подальшого розвитку в контексті інтеграції до Європейського простору вищої освіти. У ньому висвітлюються результати функціонування системи зовнішнього забезпечення якості вищої освіти, постакредитаційного моніторингу, транскордонної діяльності у сфері забезпечення якості та пілотування інституційної акредитації. Узагальнено кращі практики, виокремлено системні проблеми освітніх програм, проаналізовано ефективність реагування внутрішніх систем забезпечення якості закладів вищої освіти на виявлені недоліки. Продемонстровано відповідність діяльності Національного агентства стандартам і рекомендаціям ESG 2015, а також подано загальні дані системи вищої освіти України (мережа закладів вищої освіти, контингент здобувачів освіти, кадровий потенціал). Особливу увагу приділено відповідності вищої освіти України завданням сталого інноваційного розвитку.
Детальніше: https://bit.ly/4nkm9Zj, https://bit.ly/3ReKdRa, https://t.me/naqaua/1209
DOAJ: ЯК ЗМІНЮЄТЬСЯ ГЛОБАЛЬНА ІНФРАСТРУКТУРА ВІДКРИТОЇ НАУКИ
На порталі ZENODO оприлюднено документ «Annual Highlights 2025», підготовлений Сундсбо К., Крі Т., Болл Д., Ходжкінсон М., Шень Ц., Арменгу К.
Він покликаний інформувати громадськість про підсумки роботи Directory of Open Access Journals (DOAJ) у 2025 році та продемонструвати ключові тенденції розвитку відкритого доступу до наукових публікацій. Наголошується, що минулий рік став для DOAJ періодом організаційного зміцнення та розширення міжнародної співпраці. Створено неприбуткову фундацію DOAJ Fonden у Данії, що має забезпечити довгострокову стабільність інфраструктури та посилити підзвітність науковій спільноті, відданість принципам відкритої науки. DOAJ продовжив працювати над власними критеріями оцінювання журналів. Станом на кінець 2025 року у DOAJ проіндексовано понад 22 тисячі журналів із 140 країн світу, представлених 91 мовою. У 2025 році платформа отримала майже 9 тисяч заявок від журналів, однак лише близько чверті з них були схвалені після відповідної експертної перевірки. Така принциповість підкреслює прагнення DOAJ посилювати вимоги до якості, прозорості редакційних практик та дотримання академічної доброчесності. Особливу увагу було приділено боротьбі з недоброчесними видавничими моделями, зокрема - діяльністю так званих «paper mills» та сумнівних журналів. Команда з питань доброчесності та етики провела понад 400 розслідувань, більшість із яких завершилися обмеженням доступу проблемних видань до індексу. Окремий фокус було зроблено на розвитку Diamond Open Access — моделі відкритого доступу без оплати з боку авторів або читачів. У DOAJ зазначають, що понад 13 тисяч журналів у базі працюють саме за такою моделлю. Організація бере участь у міжнародних ініціативах, спрямованих на підтримку некомерційних журналів, розвиток спільних стандартів, підвищення видимості видань та зміцнення регіональної інклюзивності у науковій комунікації. Реалізовуватись освітні програми, розвивались партнерства та розширювалась мережа амбасадорів. У 2025 році представники DOAJ взяли участь у 150 міжнародних заходах у 47 країнах світу. Значна увага приділялась підтримці журналів з Африки, Латинської Америки та інших регіонів, які раніше були недостатньо представлені у міжнародних індексах відкритого доступу. DOAJ дедалі активніше позиціонує себе не лише як індекс відкритих журналів, а як важливий елемент міжнародної інфраструктури відкритої науки, орієнтований на забезпечення якості, прозорості та довіри до наукових публікацій у глобальному масштабі.
Детальніше: https://blog.doaj.org/2026/05/13/doaj-annual-highlights-2025/, https://zenodo.org/records/20152107
На порталі ZENODO оприлюднено документ «Annual Highlights 2025», підготовлений Сундсбо К., Крі Т., Болл Д., Ходжкінсон М., Шень Ц., Арменгу К.
Він покликаний інформувати громадськість про підсумки роботи Directory of Open Access Journals (DOAJ) у 2025 році та продемонструвати ключові тенденції розвитку відкритого доступу до наукових публікацій. Наголошується, що минулий рік став для DOAJ періодом організаційного зміцнення та розширення міжнародної співпраці. Створено неприбуткову фундацію DOAJ Fonden у Данії, що має забезпечити довгострокову стабільність інфраструктури та посилити підзвітність науковій спільноті, відданість принципам відкритої науки. DOAJ продовжив працювати над власними критеріями оцінювання журналів. Станом на кінець 2025 року у DOAJ проіндексовано понад 22 тисячі журналів із 140 країн світу, представлених 91 мовою. У 2025 році платформа отримала майже 9 тисяч заявок від журналів, однак лише близько чверті з них були схвалені після відповідної експертної перевірки. Така принциповість підкреслює прагнення DOAJ посилювати вимоги до якості, прозорості редакційних практик та дотримання академічної доброчесності. Особливу увагу було приділено боротьбі з недоброчесними видавничими моделями, зокрема - діяльністю так званих «paper mills» та сумнівних журналів. Команда з питань доброчесності та етики провела понад 400 розслідувань, більшість із яких завершилися обмеженням доступу проблемних видань до індексу. Окремий фокус було зроблено на розвитку Diamond Open Access — моделі відкритого доступу без оплати з боку авторів або читачів. У DOAJ зазначають, що понад 13 тисяч журналів у базі працюють саме за такою моделлю. Організація бере участь у міжнародних ініціативах, спрямованих на підтримку некомерційних журналів, розвиток спільних стандартів, підвищення видимості видань та зміцнення регіональної інклюзивності у науковій комунікації. Реалізовуватись освітні програми, розвивались партнерства та розширювалась мережа амбасадорів. У 2025 році представники DOAJ взяли участь у 150 міжнародних заходах у 47 країнах світу. Значна увага приділялась підтримці журналів з Африки, Латинської Америки та інших регіонів, які раніше були недостатньо представлені у міжнародних індексах відкритого доступу. DOAJ дедалі активніше позиціонує себе не лише як індекс відкритих журналів, а як важливий елемент міжнародної інфраструктури відкритої науки, орієнтований на забезпечення якості, прозорості та довіри до наукових публікацій у глобальному масштабі.
Детальніше: https://blog.doaj.org/2026/05/13/doaj-annual-highlights-2025/, https://zenodo.org/records/20152107
👍1
«МОДУЛЬНА» ОСВІТА ЗАМІСТЬ ТРАДИЦІЙНОГО ДИПЛОМА: ЧИ ГОТОВА ДО ЦЬОГО БРИТАНІЯ?
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Гелен Пакер «Чи скористається хтось в Англії своїм правом на навчання упродовж життя?».
У ній розглядаються перспективи запровадження системи забезпечення права на навчання упродовж життя за рахунок державного фінансування (Lifelong Learning Entitlement / LLE), яка має надати громадянам можливість використовувати державне фінансування для гнучкого здобуття освіти протягом усього життя. Такий інструмент розглядається британським урядом як важливий елемент підтримки професійної адаптації в умовах швидких технологічних змін і трансформації ринку праці, зокрема – внаслідок поширення технологій штучного інтелекту. Система передбачає надання еквівалента чотирьох років фінансування навчання на бакалаврському рівні, який можна буде використовувати не лише для набуття повного ступеня вищої освіти, а й для опанування окремих модулів і проходження коротких програм у різні періоди життя. Гелен Пакер підкреслює, що попри масштабність реформи, інтерес до неї наразі залишається обмеженим як серед потенційних студентів, так і серед закладів вищої освіти. Вона наводить результати опитування, згідно з якими лише 12 % населення знають про існування LLE. Водночас багато закладів вищої освіти не готові активно інвестувати у створення нових форматів навчання через фінансову нестабільність і невизначеність щодо майбутнього попиту на LLE. У статті наголошується, що найбільші труднощі пов’язані з переходом до модульної системи освіти, оскільки університетам необхідно не лише переглядати структуру навчальних програм, а й адаптувати саму систему організації навчання для дорослих, які поєднують освіту з основною роботою та сімейними обов’язками. Представники сектору підкреслюють, що традиційний формат денного навчання не відповідає потребам такої аудиторії. Високорейтингові університети стримано віднеслись до цієї реформи, адже вони наразі і без того стабільно залучають студентів на традиційні трирічні програми. Для таких університетів короткі модульні курси можуть виглядати фінансово менш привабливими та організаційно більш складними. Існують також регуляторні й технічні проблеми: невизначеність механізмів оцінювання якості модульних програм, правил трансферу кредитів та фінансування. А постійні зміни в політиці та затримки з оприлюдненням детальних правил ускладнюють підготовку до запуску системи. LLE може стати важливим кроком до побудови більш гнучкої та доступної моделі вищої освіти. Представники Open University та спеціалізованих закладів наголошують, що модульне навчання здатне розширити доступ до освіти для людей, які не можуть або не хочуть проходити повний традиційний цикл навчання. Lifelong Learning Entitlement наразі є однією з наймасштабніших реформ британської системи вищої освіти за останні роки, однак її успіх значною мірою залежатиме від готовності університетів, держави і самих студентів прийняти цю нову модель навчання, покликану адаптувати систему вищої освіти до нагальних потреб суспільства, у якому професійне перенавчання стає постійною необхідністю.
Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/depth/will-anyone-england-take-their-lifelong-learning-entitlement
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Гелен Пакер «Чи скористається хтось в Англії своїм правом на навчання упродовж життя?».
У ній розглядаються перспективи запровадження системи забезпечення права на навчання упродовж життя за рахунок державного фінансування (Lifelong Learning Entitlement / LLE), яка має надати громадянам можливість використовувати державне фінансування для гнучкого здобуття освіти протягом усього життя. Такий інструмент розглядається британським урядом як важливий елемент підтримки професійної адаптації в умовах швидких технологічних змін і трансформації ринку праці, зокрема – внаслідок поширення технологій штучного інтелекту. Система передбачає надання еквівалента чотирьох років фінансування навчання на бакалаврському рівні, який можна буде використовувати не лише для набуття повного ступеня вищої освіти, а й для опанування окремих модулів і проходження коротких програм у різні періоди життя. Гелен Пакер підкреслює, що попри масштабність реформи, інтерес до неї наразі залишається обмеженим як серед потенційних студентів, так і серед закладів вищої освіти. Вона наводить результати опитування, згідно з якими лише 12 % населення знають про існування LLE. Водночас багато закладів вищої освіти не готові активно інвестувати у створення нових форматів навчання через фінансову нестабільність і невизначеність щодо майбутнього попиту на LLE. У статті наголошується, що найбільші труднощі пов’язані з переходом до модульної системи освіти, оскільки університетам необхідно не лише переглядати структуру навчальних програм, а й адаптувати саму систему організації навчання для дорослих, які поєднують освіту з основною роботою та сімейними обов’язками. Представники сектору підкреслюють, що традиційний формат денного навчання не відповідає потребам такої аудиторії. Високорейтингові університети стримано віднеслись до цієї реформи, адже вони наразі і без того стабільно залучають студентів на традиційні трирічні програми. Для таких університетів короткі модульні курси можуть виглядати фінансово менш привабливими та організаційно більш складними. Існують також регуляторні й технічні проблеми: невизначеність механізмів оцінювання якості модульних програм, правил трансферу кредитів та фінансування. А постійні зміни в політиці та затримки з оприлюдненням детальних правил ускладнюють підготовку до запуску системи. LLE може стати важливим кроком до побудови більш гнучкої та доступної моделі вищої освіти. Представники Open University та спеціалізованих закладів наголошують, що модульне навчання здатне розширити доступ до освіти для людей, які не можуть або не хочуть проходити повний традиційний цикл навчання. Lifelong Learning Entitlement наразі є однією з наймасштабніших реформ британської системи вищої освіти за останні роки, однак її успіх значною мірою залежатиме від готовності університетів, держави і самих студентів прийняти цю нову модель навчання, покликану адаптувати систему вищої освіти до нагальних потреб суспільства, у якому професійне перенавчання стає постійною необхідністю.
Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/depth/will-anyone-england-take-their-lifelong-learning-entitlement
МАЙБУТНЄ СТУДЕНТСЬКОЇ МОБІЛЬНОСТІ
11 червня 2026 року відбудеться конференція «European Student Card Initiative: Shaping student mobility beyond 2027», присвячена перспективам студентської мобільності та розвитку цифрових інструментів.
Вона стане площадкою для обговорення результатів консультацій щодо подальшого розвитку відповідної ініціативи. Під час заходу відбудеться презентація результатів онлайн-опитування, а також консультацій, проведених у онлайн та офлайн режимі; обговорення процесів цифровізації у контексті Європейського простору освіти, політик ESCI після 2027 року; церемонія ESCI Champions Awards, присвячена визнанню вагомого внеску у розвиток студентської мобільності в Європі. Організатор - Ініціативи Європейського студентського квитка.
Детальніше: https://erasmus-plus.ec.europa.eu/european-student-card-initiative/events/european-student-card-initiative-shaping-student-mobility-beyond-2027, https://erasmus-plus.ec.europa.eu/european-student-card-initiative/about/esci-2028-2034/consultations, https://eacea.adriacongrex.it/registration-form-ESCI-shaping-student-mobility-beyond-2027/?event=1&type=part
11 червня 2026 року відбудеться конференція «European Student Card Initiative: Shaping student mobility beyond 2027», присвячена перспективам студентської мобільності та розвитку цифрових інструментів.
Вона стане площадкою для обговорення результатів консультацій щодо подальшого розвитку відповідної ініціативи. Під час заходу відбудеться презентація результатів онлайн-опитування, а також консультацій, проведених у онлайн та офлайн режимі; обговорення процесів цифровізації у контексті Європейського простору освіти, політик ESCI після 2027 року; церемонія ESCI Champions Awards, присвячена визнанню вагомого внеску у розвиток студентської мобільності в Європі. Організатор - Ініціативи Європейського студентського квитка.
Детальніше: https://erasmus-plus.ec.europa.eu/european-student-card-initiative/events/european-student-card-initiative-shaping-student-mobility-beyond-2027, https://erasmus-plus.ec.europa.eu/european-student-card-initiative/about/esci-2028-2034/consultations, https://eacea.adriacongrex.it/registration-form-ESCI-shaping-student-mobility-beyond-2027/?event=1&type=part
ОЕСР: СТАТИСТИКА БІЗНЕС-ІННОВАЦІЙ
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала оновлену базу даних бізнес-інновацій вкупі з аналітичним матеріалом «Статистика бізнес-інновацій ОЕСР: аналіз ключових тенденцій».
У публікації показано, як компанії генерують, упроваджують та масштабують інновації. Зазначається, що вивчення статистичних показників національних статистичних організацій, побудованих на єдиному методичному підході, дозволяє сформувати картину інноваційних процесів та вивчати бізнес-інновації, що виходить за рамки традиційних показників, виявляти моделі інновацій, вивчати сильні і слабкі сторони різних типів фірм. Обстеження інновацій проводяться відповідно до керівництва ОЕСР/Євростата. Компанії самостійно повідомляють про різноманітні аспекти інновацій, інноваційний профіль підприємства та контексту, в якому воно працює. Широкий погляд на інновації (впровадження нового або значно покращеного продукту або бізнес-процесу, незалежно від того, чи це формальні НДДКР чи захищене патентами чи формальною інтелектуальною власністю) має ключове значення для охоплення багатовимірного спектру інноваційної діяльності, вивчення рушійних сил та оцінювання результатів. База даних статистики бізнес-інновацій ОЕСР оновлюється кожні два роки та пропонує унікальну добірку з 80-ти показників. Останнє оновлення охоплює період 2020-2022 років для 33 країн-членів ОЕСР та семи ключових країн-партнерів і країн-кандидатів на вступ. Попри високий рівень гармонізації, зберігаються окремі розбіжності у методології опитувань та інтерпретації ключових понять («новизна», «значне поліпшення» тощо). Тим не менш, застосовувані показники добре підходять для виявлення структурних відмінностей, наприклад, між розмірами фірм у галузях, та опису загальних тенденцій. Методологія дослідження постійно розвивається, щоб охопити нові явища, наприклад, - штучний інтелект, його суб'єкти, економічний та суспільний вплив.
Детальніше: https://www.oecd.org/en/data/insights/data-explainers/2026/04/oecd-business-innovation-statistics-unpacking-key-trends-and-findings.html, https://www.oecd.org/en/data/datasets/business-innovation-statistics-and-indicators.html
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала оновлену базу даних бізнес-інновацій вкупі з аналітичним матеріалом «Статистика бізнес-інновацій ОЕСР: аналіз ключових тенденцій».
У публікації показано, як компанії генерують, упроваджують та масштабують інновації. Зазначається, що вивчення статистичних показників національних статистичних організацій, побудованих на єдиному методичному підході, дозволяє сформувати картину інноваційних процесів та вивчати бізнес-інновації, що виходить за рамки традиційних показників, виявляти моделі інновацій, вивчати сильні і слабкі сторони різних типів фірм. Обстеження інновацій проводяться відповідно до керівництва ОЕСР/Євростата. Компанії самостійно повідомляють про різноманітні аспекти інновацій, інноваційний профіль підприємства та контексту, в якому воно працює. Широкий погляд на інновації (впровадження нового або значно покращеного продукту або бізнес-процесу, незалежно від того, чи це формальні НДДКР чи захищене патентами чи формальною інтелектуальною власністю) має ключове значення для охоплення багатовимірного спектру інноваційної діяльності, вивчення рушійних сил та оцінювання результатів. База даних статистики бізнес-інновацій ОЕСР оновлюється кожні два роки та пропонує унікальну добірку з 80-ти показників. Останнє оновлення охоплює період 2020-2022 років для 33 країн-членів ОЕСР та семи ключових країн-партнерів і країн-кандидатів на вступ. Попри високий рівень гармонізації, зберігаються окремі розбіжності у методології опитувань та інтерпретації ключових понять («новизна», «значне поліпшення» тощо). Тим не менш, застосовувані показники добре підходять для виявлення структурних відмінностей, наприклад, між розмірами фірм у галузях, та опису загальних тенденцій. Методологія дослідження постійно розвивається, щоб охопити нові явища, наприклад, - штучний інтелект, його суб'єкти, економічний та суспільний вплив.
Детальніше: https://www.oecd.org/en/data/insights/data-explainers/2026/04/oecd-business-innovation-statistics-unpacking-key-trends-and-findings.html, https://www.oecd.org/en/data/datasets/business-innovation-statistics-and-indicators.html
🤔1
ВІДКРИТІ ДАНІ У ЦЕНТРІ УВАГИ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ «ЗЕЛЕНОЇ» УГОДИ
На офіційному порталі європейських даних Europеan Data опублікований матеріал «Європейська «зелена» угода: кліматичні амбіції під тиском, але дані залишаються у центрі уваги».
Зазначається, що Європейська «зелена» угода залишається головною дорожньою картою ЄС для досягнення кліматичної нейтральності до 2050 року, але останнім часом виникає все більше проблем. Європейська комісія продовжує наполягати на пріоритетності дій щодо клімату, ряд раніше ухвалених цілей і правил переглядаються на тлі тиску економічних, геополітичних важелів та погіршання конкурентоспроможності. Основна мета щодо значного скорочення викидів парникових газів і досягнення нульового рівня до 2050 року залишається юридично обов'язковою. Нещодавно відбулись дебати щодо скорочення викидів до 2040 року: Єврокомісія висунула нову мету, але переговори між державами-членами та Європейським парламентом відбувались на тлі закликів до більшої гнучкості, особливо - для енергоємних галузей промисловості та транспорту. Законодавство щодо «зеленої» угоди спрощується, це стосується правил звітності про сталий розвиток, скорочується адміністративне навантаження на бізнес. В цьому контексті дані продовжують відігравати вирішальну роль у впровадженні «зеленої» угоди, оскільки досягнення кліматичних цілей, скорочення забруднення та реалізація політики енергетичного переходу залежать від надійних, порівнянних та повторно використовуваних даних. Тому ЄС інвестує в такі ініціативи, як «простір даних Європейської «зеленої» угоди», метою якого є забезпечення легкого пошуку, доступності та повторного використання екологічних та кліматичних даних незалежно від національної належності, галузей та державних кордонів. Пов’язуючи цілі політики з відкритими даними, ЄС пропонує дослідникам, журналістам та громадянам відстежувати прогрес у цій сфері, залучати інституції до відповідального ставлення та робити свій внесок у більш прозорий «зелений» перехід.
Детальніше: https://data.europa.eu/en/news-events/news/european-green-deal-climate-ambition-under-pressure-whilst-keeping-data-central, https://commission.europa.eu/strategy-and-policy/priorities-2019-2024/european-green-deal_en, https://green-deal-dataspace.eu/
На офіційному порталі європейських даних Europеan Data опублікований матеріал «Європейська «зелена» угода: кліматичні амбіції під тиском, але дані залишаються у центрі уваги».
Зазначається, що Європейська «зелена» угода залишається головною дорожньою картою ЄС для досягнення кліматичної нейтральності до 2050 року, але останнім часом виникає все більше проблем. Європейська комісія продовжує наполягати на пріоритетності дій щодо клімату, ряд раніше ухвалених цілей і правил переглядаються на тлі тиску економічних, геополітичних важелів та погіршання конкурентоспроможності. Основна мета щодо значного скорочення викидів парникових газів і досягнення нульового рівня до 2050 року залишається юридично обов'язковою. Нещодавно відбулись дебати щодо скорочення викидів до 2040 року: Єврокомісія висунула нову мету, але переговори між державами-членами та Європейським парламентом відбувались на тлі закликів до більшої гнучкості, особливо - для енергоємних галузей промисловості та транспорту. Законодавство щодо «зеленої» угоди спрощується, це стосується правил звітності про сталий розвиток, скорочується адміністративне навантаження на бізнес. В цьому контексті дані продовжують відігравати вирішальну роль у впровадженні «зеленої» угоди, оскільки досягнення кліматичних цілей, скорочення забруднення та реалізація політики енергетичного переходу залежать від надійних, порівнянних та повторно використовуваних даних. Тому ЄС інвестує в такі ініціативи, як «простір даних Європейської «зеленої» угоди», метою якого є забезпечення легкого пошуку, доступності та повторного використання екологічних та кліматичних даних незалежно від національної належності, галузей та державних кордонів. Пов’язуючи цілі політики з відкритими даними, ЄС пропонує дослідникам, журналістам та громадянам відстежувати прогрес у цій сфері, залучати інституції до відповідального ставлення та робити свій внесок у більш прозорий «зелений» перехід.
Детальніше: https://data.europa.eu/en/news-events/news/european-green-deal-climate-ambition-under-pressure-whilst-keeping-data-central, https://commission.europa.eu/strategy-and-policy/priorities-2019-2024/european-green-deal_en, https://green-deal-dataspace.eu/
ЯК СТРІМКО УНІВЕРСИТЕТИ ВТРАЧАЮТЬ СТАБІЛЬНІСТЬ І ДОВІРУ
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Пола Джампа «Він дав мені гарну кар’єру. Але зараз ситуація просто жахлива».
У ній обговорюються результати другої частини опитування щодо скорочень у британських університетах та їхнього впливу на працівників, які залишилися в системі вищої освіти. Автор наголошує, що хвиля скорочень в університетах Великої Британії суттєво вплинула не лише на тих, хто втратив роботу, а й на колег, які продовжують працювати в ЗВО. Нинішній загальний стан галузі характеризується низьким моральним духом, перевантаженням і зростанням недовіри до управлінських рішень. Опитування, проведене Times Higher Education, охопило понад тисячу респондентів. Більшість говорить про атмосферу постійної напруги, невизначеності та «синдрому вцілілого», коли збереження робочого місця супроводжується зростанням навантаження і психологічним тиском. Керівництво університетів у багатьох випадках сприймається працівниками як відірване від реалій життя, а скорочення кадрів супроводжуються різким збільшенням навантаження, браком підтримки та внутрішнім відчуттям, що персонал розглядається адміністративними працівниками лише як чергова стаття витрат. Глибокими особистими наслідками таких скорочень стало емоційне виснаження, втрата відчуття професійної стабільності, неприйнятно високий психологічний тиск і загальна криза робочого середовища у вищій освіті. Значна частина скорочень є результатом зростання фінансових труднощів університетів та структурними змінами, які наразі відбуваються в секторі освіти. Але працівники ставлять під сумнів той спосіб ухвалення рішень, який був задіяний - закритість процедур та обмежена участь академічної спільноти в управлінських процесах.
Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/depth/he-has-given-me-good-career-my-word-its-terrible-situation-now,
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Пола Джампа «Він дав мені гарну кар’єру. Але зараз ситуація просто жахлива».
У ній обговорюються результати другої частини опитування щодо скорочень у британських університетах та їхнього впливу на працівників, які залишилися в системі вищої освіти. Автор наголошує, що хвиля скорочень в університетах Великої Британії суттєво вплинула не лише на тих, хто втратив роботу, а й на колег, які продовжують працювати в ЗВО. Нинішній загальний стан галузі характеризується низьким моральним духом, перевантаженням і зростанням недовіри до управлінських рішень. Опитування, проведене Times Higher Education, охопило понад тисячу респондентів. Більшість говорить про атмосферу постійної напруги, невизначеності та «синдрому вцілілого», коли збереження робочого місця супроводжується зростанням навантаження і психологічним тиском. Керівництво університетів у багатьох випадках сприймається працівниками як відірване від реалій життя, а скорочення кадрів супроводжуються різким збільшенням навантаження, браком підтримки та внутрішнім відчуттям, що персонал розглядається адміністративними працівниками лише як чергова стаття витрат. Глибокими особистими наслідками таких скорочень стало емоційне виснаження, втрата відчуття професійної стабільності, неприйнятно високий психологічний тиск і загальна криза робочого середовища у вищій освіті. Значна частина скорочень є результатом зростання фінансових труднощів університетів та структурними змінами, які наразі відбуваються в секторі освіти. Але працівники ставлять під сумнів той спосіб ухвалення рішень, який був задіяний - закритість процедур та обмежена участь академічної спільноти в управлінських процесах.
Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/depth/he-has-given-me-good-career-my-word-its-terrible-situation-now,