AI CYBER FORUM 2025
23 серпня 2025 року в онлайн-форматі відбудеться «AI Cyber Forum 2025: ШІ та кібербезпека у розробці, бізнесі, освіті та державі». Захід стане майданчиком для фахівців із кібербезпеки, бізнесу та критичної інфраструктури для обговорення того, як зростає роль кіберосвіти, як адаптується держава до упровадження ГШІ та ефективно локалізувати загрози ШІ. Планується розглянути наступні питання: як ШІ змінює кібербезпеку (ШІ стає робочим інструментом як для хакерів, так і для протидії ним); які виникають нові моделі загроз (автоматизація зламу комп’ютерних систем, нові засоби виявлення атак); нова відповідальність і нові правила кібербезпеки для держави і бізнесу; виклики регулювання та обміну даними у держсекторі; питання репутації, бюджету й компетенцій у бізнесі; як компанії та урядові структури реагують на появу ШI-загроз; фішинг-розсилки, згенеровані ШI та автоматичний обхід MFA; зловмисні агенти, що сканують інфраструктуру без участі людини; актуальна освіта для отримання навичок з кібербезпеки в епоху ШI та нові вимоги до знань у кіберсфері. Організатор - Neoversity.
Детальніше: https://qrpage.net/qr/JDghL
23 серпня 2025 року в онлайн-форматі відбудеться «AI Cyber Forum 2025: ШІ та кібербезпека у розробці, бізнесі, освіті та державі». Захід стане майданчиком для фахівців із кібербезпеки, бізнесу та критичної інфраструктури для обговорення того, як зростає роль кіберосвіти, як адаптується держава до упровадження ГШІ та ефективно локалізувати загрози ШІ. Планується розглянути наступні питання: як ШІ змінює кібербезпеку (ШІ стає робочим інструментом як для хакерів, так і для протидії ним); які виникають нові моделі загроз (автоматизація зламу комп’ютерних систем, нові засоби виявлення атак); нова відповідальність і нові правила кібербезпеки для держави і бізнесу; виклики регулювання та обміну даними у держсекторі; питання репутації, бюджету й компетенцій у бізнесі; як компанії та урядові структури реагують на появу ШI-загроз; фішинг-розсилки, згенеровані ШI та автоматичний обхід MFA; зловмисні агенти, що сканують інфраструктуру без участі людини; актуальна освіта для отримання навичок з кібербезпеки в епоху ШI та нові вимоги до знань у кіберсфері. Організатор - Neoversity.
Детальніше: https://qrpage.net/qr/JDghL
👍2
ПРІОРИТЕТНІ НАПРЯМИ НАУКОВОЇ, НАУКОВО-ТЕХНІЧНОЇ ТА ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Кабінет Міністрів України ухвалив проєкт Закону України «Про пріоритетні напрями наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності». Законопроєкт забезпечує актуалізацію системи пріоритетних напрямів у сферах науки та інноваційної діяльності. Замість чинної системи з понад 500 пріоритетних напрямів різного рівня визначено до 10 справді важливих для країни, які сформовані на основі форсайт-досліджень – визнаного інструменту прогнозування тенденцій розвитку науки і технологій, економіки, суспільства. Відповідно за новими вузькими пріоритетами буде здійснюватись конкурсне фінансування, тоді як базове не матиме тематичних обмежень і відбуватиметься у межах академічної свободи та за результатами держатестації. Формується єдина система пріоритетних напрямів у сферах науки та інновацій: довгострокові пріоритети (на 10 років) визначатиме парламент, а на їхній основі уряд формуватиме середньострокові напрями (на 5 років), за якими надаватимуть державну підтримку. Визначення пріоритетів відбуватиметься на основі глибокого аналізу потреб держави, економіки та науки, будуть оновлені інструменти реалізації пріоритетів, які будуть задіяні для підтримки прикладних наукових досліджені, державно-приватного партнерства, розвитку дослідницької та інноваційної інфраструктури, популяризації результатів наукової та інноваційної діяльності. Основна спрямованість - оборона, повоєнна відбудова і розвиток реального сектору економіки. За новими пріоритетами буде фінансуватись виконання наукових досліджень та розробок, що відповідають потребам економіки, безпеки та повоєнної відбудови держави. Результати таких досліджень мають знайти практичне застосування, а нова система пріоритетів - підвищити конкурентоспроможність країни.
Детальніше: https://qrpage.net/qr/4wqYz. https://qrpage.net/qr/2i2SZ
Кабінет Міністрів України ухвалив проєкт Закону України «Про пріоритетні напрями наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності». Законопроєкт забезпечує актуалізацію системи пріоритетних напрямів у сферах науки та інноваційної діяльності. Замість чинної системи з понад 500 пріоритетних напрямів різного рівня визначено до 10 справді важливих для країни, які сформовані на основі форсайт-досліджень – визнаного інструменту прогнозування тенденцій розвитку науки і технологій, економіки, суспільства. Відповідно за новими вузькими пріоритетами буде здійснюватись конкурсне фінансування, тоді як базове не матиме тематичних обмежень і відбуватиметься у межах академічної свободи та за результатами держатестації. Формується єдина система пріоритетних напрямів у сферах науки та інновацій: довгострокові пріоритети (на 10 років) визначатиме парламент, а на їхній основі уряд формуватиме середньострокові напрями (на 5 років), за якими надаватимуть державну підтримку. Визначення пріоритетів відбуватиметься на основі глибокого аналізу потреб держави, економіки та науки, будуть оновлені інструменти реалізації пріоритетів, які будуть задіяні для підтримки прикладних наукових досліджені, державно-приватного партнерства, розвитку дослідницької та інноваційної інфраструктури, популяризації результатів наукової та інноваційної діяльності. Основна спрямованість - оборона, повоєнна відбудова і розвиток реального сектору економіки. За новими пріоритетами буде фінансуватись виконання наукових досліджень та розробок, що відповідають потребам економіки, безпеки та повоєнної відбудови держави. Результати таких досліджень мають знайти практичне застосування, а нова система пріоритетів - підвищити конкурентоспроможність країни.
Детальніше: https://qrpage.net/qr/4wqYz. https://qrpage.net/qr/2i2SZ
👍3
ОСВІТНЯ ПРОГРАМА «SCHOOL OF DIGITAL BUSINESS 4.0»
15 вересня 2025 року у змішаному форматі стартує освітня програма «School of Digital Business». Програма покликана надати студентам, які прагнуть створити IT-продукт, спеціалістам, що хочуть зрозуміти, як працює діджитал-продукт та підприємцям, які планують працювати у продуктовому ІТ, - системне розуміння процесів у діджитал-бізнесі та отримати практичні поради від фахівців Genesis та KSE. Програма охоплює шість модулів: «Ринок продуктового ІТ»; «Продуктовий менеджмент»; «Маркетинг»; «Аналітика»; «Фінанси й інвестиції»; «Менеджмент». Організатори: Genesis, Київська школа економіки.
Детальніше: https://cutt.ly/brFrUsOY, https://qrpage.net/qr/IbnV9, https://t.me/navchai_smilyvo/402
15 вересня 2025 року у змішаному форматі стартує освітня програма «School of Digital Business». Програма покликана надати студентам, які прагнуть створити IT-продукт, спеціалістам, що хочуть зрозуміти, як працює діджитал-продукт та підприємцям, які планують працювати у продуктовому ІТ, - системне розуміння процесів у діджитал-бізнесі та отримати практичні поради від фахівців Genesis та KSE. Програма охоплює шість модулів: «Ринок продуктового ІТ»; «Продуктовий менеджмент»; «Маркетинг»; «Аналітика»; «Фінанси й інвестиції»; «Менеджмент». Організатори: Genesis, Київська школа економіки.
Детальніше: https://cutt.ly/brFrUsOY, https://qrpage.net/qr/IbnV9, https://t.me/navchai_smilyvo/402
👍1
УНІВЕРСИТЕТИ ЗАДОВОЛЬНЯЮТЬ ЧАСТИНУ ПОПИТУ НА НАВЧАННЯ ШІ
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Патріка Джека «Університети задовольняють частину попиту на навчання з питань штучного інтелекту». У ній автор зазначає, що згідно з результатами дослідження компанії «Validated Insights», вища освіта має величезний потенціал для залучення «масштабної кількості зацікавлених студентів», які мають інтерес до навчання у сфері штучного інтелекту. Цей запит з боку здобувачів освіти стрімко зростає, але вища освіта наразі задовольняє лише незначну частину попиту. Експерти вважають, що не менше 57 млн. людей у США зацікавлені в опануванні навичок роботи з інструментами, побудованими на основі штучного інтелекту, тоді як лише 8,7 млн. наразі вивчають ГШІ, причому дві третини з них роблять це самостійно за допомогою відео, онлайн-читання та інших навчальних ресурсів, а третина - через структуровану та контрольовану навчальну програму. Лише 7 тис. (0,2%) вивчають штучний інтелект за кредитною програмою закладу вищої освіти. Згідно зі звітом, перший бакалаврський ступінь з цієї дисципліни був запроваджений Університетом Карнегі-Меллона у 2018 році. Упродовж наступних п'яти років кількість студентів, які навчаються на програмах зі штучного інтелекту в коледжах та університетах, щорічно зростала на 45 %. Біля 1 % навчальних закладів наразі пропонує ступінь магістра зі штучного інтелекту, 2,5 % - ступінь бакалавра, а від 3 до 5 % пропонують програми без отримання ступеня. Університет штату Нью-Йорк у Буффало зафіксував зростання кількості студентів магістратури зі штучного інтелекту у 20 разів з 2020 по 2024 рік. «Наявні дані свідчать, що існує значний попит на професійну освіту та навчання на робочому місці у галузі штучного інтелекту та пов’язаних зі штучним інтелектом галузей… Цей ринок, ринок освіти та навчання у сфері штучного інтелекту, має потенціал для неймовірного, можливо, вибухового зростання», говорить Брейді Колбі, керівник відділу маркетингових досліджень «Validated Insights». Компанії у галузі освітніх технологій скористалися цією можливістю та обслуговують понад 99 % тих, хто хоче підвищити свою кваліфікацію у галузі штучного інтелекту. Через 14 місяців після запуску ChatGPT кількість учасників курсів зі штучного інтелекту на таких платформах, як Coursera та Udemy, зросла до 3,5 мільйони осіб. «Ураховуючи очікуваний високий попит на вивчення штучного інтелекту, важливо акцентувати увагу, що наразі дуже мало слухачів навчаються за кредитними програмами... Якщо навчальні заклади, що видають дипломи, зможуть синхронізувати свої програми та охопити цю величезну кількість зацікавлених студентів, винагорода університетів може бути надзвичайно високою». За оцінкою Statista, сукупний ринок штучного інтелекту в США у 2025 році становитиме 74 млрд дол.
Детальніше: https://qrpage.net/qr/vMhiB
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Патріка Джека «Університети задовольняють частину попиту на навчання з питань штучного інтелекту». У ній автор зазначає, що згідно з результатами дослідження компанії «Validated Insights», вища освіта має величезний потенціал для залучення «масштабної кількості зацікавлених студентів», які мають інтерес до навчання у сфері штучного інтелекту. Цей запит з боку здобувачів освіти стрімко зростає, але вища освіта наразі задовольняє лише незначну частину попиту. Експерти вважають, що не менше 57 млн. людей у США зацікавлені в опануванні навичок роботи з інструментами, побудованими на основі штучного інтелекту, тоді як лише 8,7 млн. наразі вивчають ГШІ, причому дві третини з них роблять це самостійно за допомогою відео, онлайн-читання та інших навчальних ресурсів, а третина - через структуровану та контрольовану навчальну програму. Лише 7 тис. (0,2%) вивчають штучний інтелект за кредитною програмою закладу вищої освіти. Згідно зі звітом, перший бакалаврський ступінь з цієї дисципліни був запроваджений Університетом Карнегі-Меллона у 2018 році. Упродовж наступних п'яти років кількість студентів, які навчаються на програмах зі штучного інтелекту в коледжах та університетах, щорічно зростала на 45 %. Біля 1 % навчальних закладів наразі пропонує ступінь магістра зі штучного інтелекту, 2,5 % - ступінь бакалавра, а від 3 до 5 % пропонують програми без отримання ступеня. Університет штату Нью-Йорк у Буффало зафіксував зростання кількості студентів магістратури зі штучного інтелекту у 20 разів з 2020 по 2024 рік. «Наявні дані свідчать, що існує значний попит на професійну освіту та навчання на робочому місці у галузі штучного інтелекту та пов’язаних зі штучним інтелектом галузей… Цей ринок, ринок освіти та навчання у сфері штучного інтелекту, має потенціал для неймовірного, можливо, вибухового зростання», говорить Брейді Колбі, керівник відділу маркетингових досліджень «Validated Insights». Компанії у галузі освітніх технологій скористалися цією можливістю та обслуговують понад 99 % тих, хто хоче підвищити свою кваліфікацію у галузі штучного інтелекту. Через 14 місяців після запуску ChatGPT кількість учасників курсів зі штучного інтелекту на таких платформах, як Coursera та Udemy, зросла до 3,5 мільйони осіб. «Ураховуючи очікуваний високий попит на вивчення штучного інтелекту, важливо акцентувати увагу, що наразі дуже мало слухачів навчаються за кредитними програмами... Якщо навчальні заклади, що видають дипломи, зможуть синхронізувати свої програми та охопити цю величезну кількість зацікавлених студентів, винагорода університетів може бути надзвичайно високою». За оцінкою Statista, сукупний ринок штучного інтелекту в США у 2025 році становитиме 74 млрд дол.
Детальніше: https://qrpage.net/qr/vMhiB
👍2🤔1
ОЕСР: ХОЧЕТЕ БІЛЬШ СИЛЬНОГО ЗРОСТАННЯ? ПОЧНІТЬ З ПОВІТРЯ
У блозі Організації економічного співробітництва та розвитку опублікована стаття Антуана Дешлепретра та Вероніки В'єнне Аранчібія «Хочете сильнішого зростання в Європі? Почніть з повітря, яким ми дихаємо». Автори звертають увагу на нове дослідження ОЕСР, яке досліджує забруднення повітря та зв’язок цього процесу із динамікою продуктивності праці в Європі. Йдеться про те, що навіть незначне покращення якості повітря може підвищити продуктивність. Детально описується такого роду вплив на різні типи компаній та надається інформація для політиків, які прагнуть підтримувати здоров’я громад та економічне зростання. Чисте повітря важливе не лише для громадського здоров'я, а й критично важливе для економічної продуктивності, оскільки забруднене повітря викликає захворювання, а й призводить до пропусків робочих днів, погіршує когнітивні здібності та врешті-решт знижує продуктивність праці. Нове дослідження ОЕСР вивчає зв'язок між забрудненням повітря та продуктивністю праці на основі даних компаній з 22 європейських країн. У статті описано, як вимірюється забруднення повітря; як визначається вплив забруднення повітря на продуктивність праці; як відбувається кількісна та якісна оцінка економічного впливу забруднення; які наслідки це може і повинно мати для політики. Робиться висновок, що покращення якості повітря не лише корисне для громадського здоров'я, але й може підвищити продуктивність, стимулювати економічне зростання та сприяти більшій економічній конвергенції по всій Європі. Що повністю узгоджується з Європейськими директивами щодо якості атмосферного повітря, які вимагають встановлення більш суворих стандартів якості повітря до 2030 року. Чисте повітря — це більше, ніж імператив здоров'я; це - розумна інвестиція в продуктивність робочої сили та економічну стійкість.
Детальніше: https://qrpage.net/qr/FEXGD, https://qrpage.net/qr/uuGaJ
У блозі Організації економічного співробітництва та розвитку опублікована стаття Антуана Дешлепретра та Вероніки В'єнне Аранчібія «Хочете сильнішого зростання в Європі? Почніть з повітря, яким ми дихаємо». Автори звертають увагу на нове дослідження ОЕСР, яке досліджує забруднення повітря та зв’язок цього процесу із динамікою продуктивності праці в Європі. Йдеться про те, що навіть незначне покращення якості повітря може підвищити продуктивність. Детально описується такого роду вплив на різні типи компаній та надається інформація для політиків, які прагнуть підтримувати здоров’я громад та економічне зростання. Чисте повітря важливе не лише для громадського здоров'я, а й критично важливе для економічної продуктивності, оскільки забруднене повітря викликає захворювання, а й призводить до пропусків робочих днів, погіршує когнітивні здібності та врешті-решт знижує продуктивність праці. Нове дослідження ОЕСР вивчає зв'язок між забрудненням повітря та продуктивністю праці на основі даних компаній з 22 європейських країн. У статті описано, як вимірюється забруднення повітря; як визначається вплив забруднення повітря на продуктивність праці; як відбувається кількісна та якісна оцінка економічного впливу забруднення; які наслідки це може і повинно мати для політики. Робиться висновок, що покращення якості повітря не лише корисне для громадського здоров'я, але й може підвищити продуктивність, стимулювати економічне зростання та сприяти більшій економічній конвергенції по всій Європі. Що повністю узгоджується з Європейськими директивами щодо якості атмосферного повітря, які вимагають встановлення більш суворих стандартів якості повітря до 2030 року. Чисте повітря — це більше, ніж імператив здоров'я; це - розумна інвестиція в продуктивність робочої сили та економічну стійкість.
Детальніше: https://qrpage.net/qr/FEXGD, https://qrpage.net/qr/uuGaJ
👍1
ГРОМАДСЬКЕ ОБГОВОРЕННЯ ЗМІН ДО ПОРЯДКУ ВИПЛАТИ НАДБАВОК ЗА ВИСЛУГУ РОКІВ ПЕДАГОГІЧНИМ ТА НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНИМ ПРАЦІВНИКАМ
Міністерство освіти і науки України пропонує для громадського обговорення проєкт постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення зміни до пункту 4 Порядку виплати надбавок за вислугу років педагогічним та науково-педагогічним працівникам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2001 р. № 78. Проєкт розроблений з метою удосконалення механізму виплати надбавок за вислугу років педагогічним та науково-педагогічним працівникам шляхом включення до стажу педагогічної роботи періодів викладацької діяльності, яку громадяни України здійснювали у суб'єктів освітньої діяльності, що обліковуються відповідно до «Порядку визнання … результатів навчання, здобутих шляхом формальної та/або неформальної освіти у суб'єктів освітньої діяльності, розміщених за кордоном», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 червня 2025 р. № 734. Зауваження та пропозиції до проєкту можна подати до 5 вересня 2025 року.
Детальніше: https://qrpage.net/qr/K1KeQ, https://qrpage.net/qr/gbumq, https://qrpage.net/qr/zUpDt
Міністерство освіти і науки України пропонує для громадського обговорення проєкт постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення зміни до пункту 4 Порядку виплати надбавок за вислугу років педагогічним та науково-педагогічним працівникам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2001 р. № 78. Проєкт розроблений з метою удосконалення механізму виплати надбавок за вислугу років педагогічним та науково-педагогічним працівникам шляхом включення до стажу педагогічної роботи періодів викладацької діяльності, яку громадяни України здійснювали у суб'єктів освітньої діяльності, що обліковуються відповідно до «Порядку визнання … результатів навчання, здобутих шляхом формальної та/або неформальної освіти у суб'єктів освітньої діяльності, розміщених за кордоном», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 червня 2025 р. № 734. Зауваження та пропозиції до проєкту можна подати до 5 вересня 2025 року.
Детальніше: https://qrpage.net/qr/K1KeQ, https://qrpage.net/qr/gbumq, https://qrpage.net/qr/zUpDt
👍2
IP ТА ІННОВАЦІЇ ВІДКРИВАЮТЬ НОВІ МОЖЛИВОСТІ ДЛЯ РОЗВИТКУ
27 серпня 2025 року відбудеться вебінар «ІР офіс для бізнесу: як IP та інновації відкривають нові можливості для розвитку». Захід стане площадкою для обговорення можливостей, які відкриваються для представників бізнесу завдяки інструментам охорони, захисту та комерціалізації прав інтелектуальної власності, упровадження інноваційних рішень та використання сервісів УКРНОІВІ. Наразі останні реально допомагають мінімізувати правові ризики експорту продукції до ЄС; залучати фінансування завдяки охороні прав IP; підвищувати капіталізацію компаній через керовані IP-портфелі. Планується розглянути способи використання інструментів УКРНОІВІ для побудови ефективної IP-стратегії; управління правами інтелектуальної власності; обрання моделей комерціалізації; супровід трансферу технологій; співпраця з УКРНОІВІ для масштабування розробок, посилення позицій на зовнішніх ринках та впровадження комплексних інноваційних рішень у бізнес-моделі українських компаній. Організатори: Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій, Європейська Бізнес Асоціація.
Детальніше: https://qrpage.net/qr/Md7RY, https://qrpage.net/qr/R2h2w т
27 серпня 2025 року відбудеться вебінар «ІР офіс для бізнесу: як IP та інновації відкривають нові можливості для розвитку». Захід стане площадкою для обговорення можливостей, які відкриваються для представників бізнесу завдяки інструментам охорони, захисту та комерціалізації прав інтелектуальної власності, упровадження інноваційних рішень та використання сервісів УКРНОІВІ. Наразі останні реально допомагають мінімізувати правові ризики експорту продукції до ЄС; залучати фінансування завдяки охороні прав IP; підвищувати капіталізацію компаній через керовані IP-портфелі. Планується розглянути способи використання інструментів УКРНОІВІ для побудови ефективної IP-стратегії; управління правами інтелектуальної власності; обрання моделей комерціалізації; супровід трансферу технологій; співпраця з УКРНОІВІ для масштабування розробок, посилення позицій на зовнішніх ринках та впровадження комплексних інноваційних рішень у бізнес-моделі українських компаній. Організатори: Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій, Європейська Бізнес Асоціація.
Детальніше: https://qrpage.net/qr/Md7RY, https://qrpage.net/qr/R2h2w т
👍1
ГРОМАДСЬКЕ ОБГОВОРЕННЯ ПРОЄКТУ ЗМІН ДО ПОРЯДКУ ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ ПЕДАГОГІЧНИХ І НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ
Міністерство освіти і науки України пропонує для громадського обговорення проєкт постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Порядку підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 800 «Деякі питання підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників». Проєкт покликаний уточнити й розширити сфери дії чинного «Порядку…» шляхом поширення механізмів підвищення кваліфікації на громадян України, які здійснюють викладацьку діяльність у закордонних освітніх суб'єктах, що обліковуються відповідно до «Порядку визнання результатів навчання». Очікується, що це дозволить уніфікувати підходи до професійного розвитку українських освітян незалежно від їхнього місця роботи. Зауваження та пропозиції до проєкту можна подати до 5 вересня 2025 року.
Детальніше: https://qrpage.net/qr/flJZy, https://qrpage.net/qr/63nqq
Міністерство освіти і науки України пропонує для громадського обговорення проєкт постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Порядку підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 800 «Деякі питання підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників». Проєкт покликаний уточнити й розширити сфери дії чинного «Порядку…» шляхом поширення механізмів підвищення кваліфікації на громадян України, які здійснюють викладацьку діяльність у закордонних освітніх суб'єктах, що обліковуються відповідно до «Порядку визнання результатів навчання». Очікується, що це дозволить уніфікувати підходи до професійного розвитку українських освітян незалежно від їхнього місця роботи. Зауваження та пропозиції до проєкту можна подати до 5 вересня 2025 року.
Детальніше: https://qrpage.net/qr/flJZy, https://qrpage.net/qr/63nqq
👍3
TECHNOLOGY TRENDS OUTLOOK 2025
У відкритому доступі опубліковано новий звіт McKinsey "Прогноз технологічних тенденцій 2025" (п'яте видання). Він містить новітні дані та експертні оцінки майбутнього, пов'язані з тим, що технології ШІ радикально змінюють бізнес та суспільство, створюючи можливості для зростання та одночасно формуюючи виклики для бізнесу, етики, глобальної конкуренції та соціуму. Ключовий висновок полягає в необхідності адаптації до світу, де машини беруть на себе рутинні завдання, а люди фокусуються на креативності, співпраці та етиці. Експерти McKinsey стверджують, що наразі суттєво прискорюється трансформація робочої сили: автоматизація може замінити деякі ролі, але створить нові, які потребують навичок вищого рівня. За даними пов'язаних досліджень 2024–2025 років прогалини у навичках величезні: менше половини кандидатів мають затребувані технічні навички, а 80% лідерів бачать підвищення кваліфікації як найкращий спосіб заповнити ці прогалини. Проте лише 28% компаній планують інвестувати у навчання, тоді як навчання протягом усього життя та підвищення кваліфікації є ключем до конкурентоспроможності. Таке навчання повинно мати фокус на грамотності у роботі з ШІ, відповідній експертизі та м'яких навичках. Без цього високими будуть ризики для кожного з нас втратити роботу. Рекомендовані навички, які необхідно опанувати в сучасному світі, поєднують технічні, етичні та адаптивні компетенції, щоб доповнювати технології, а не конкурувати з ними. Конкретні напрями для фокусування: ШІ та ШІ-агенти, обчислення, засоби та мережі комунікації, передова інженерія, робототехніка. Наприклад, для роботи з ШІ та ШІ-агентами потрібно розуміти специфіку запитів, знати основи етики роботи з ШІ, навчитись працювати з ШІ як із «віртуальним колегою», здійснюючи нагляд, самостійно приймаючи рішення та адаптуватися до автономних систем (зростання відповідних вакансій +985%, величезний дефіцит кадрів). Для розвитку обчислень й комунікаційних систем знадобляться знання у галузі дизайну чіпів, оптимізації апаратного забезпечення для ШІ (зараз існує глобальний дефіцит робочої сили у виробництві напівпровідників та мережевої інженерії 5G / 6G, IoT, кібербезпеки, архітектурі хмар). Розвиватимуться технології іммерсивної реальності, що вимагатиме знань у галузі дизайну, машинного навчання для контекстного розпізнавання, управління конфіденційністю, управління ризиками, комплаєнсу. Розвиток квантових обчислень вимагатиме міждисциплінарних навичок у галузі фізики та інформатики. Розвиток робототехніки націлює на потребу в навичках керування роботами, автономними системами (попит у цьому сегменті у 2–6 разів вищий за пропозицію, а затребувані навички охоплюють креативність, уміння вирішувати проблеми, етичне мислення, співпрацю з машинами). Навчання упродовж життя – головний тренд, який буде реалізовуватись через програми підвищення кваліфікації у галузі цифрової грамотності та інструментів ШІ, а також освіти. Загальний висновок – потрібно розвивати цифрову грамотність для всіх, опановувати основи роботи з ШІ та машинного навчання, набувати галузевої експертизи, посилювати навички критичного мислення для упевненого співробітництва людини і машини.
Детальніше: https://qrpage.net/qr/pvjgP
У відкритому доступі опубліковано новий звіт McKinsey "Прогноз технологічних тенденцій 2025" (п'яте видання). Він містить новітні дані та експертні оцінки майбутнього, пов'язані з тим, що технології ШІ радикально змінюють бізнес та суспільство, створюючи можливості для зростання та одночасно формуюючи виклики для бізнесу, етики, глобальної конкуренції та соціуму. Ключовий висновок полягає в необхідності адаптації до світу, де машини беруть на себе рутинні завдання, а люди фокусуються на креативності, співпраці та етиці. Експерти McKinsey стверджують, що наразі суттєво прискорюється трансформація робочої сили: автоматизація може замінити деякі ролі, але створить нові, які потребують навичок вищого рівня. За даними пов'язаних досліджень 2024–2025 років прогалини у навичках величезні: менше половини кандидатів мають затребувані технічні навички, а 80% лідерів бачать підвищення кваліфікації як найкращий спосіб заповнити ці прогалини. Проте лише 28% компаній планують інвестувати у навчання, тоді як навчання протягом усього життя та підвищення кваліфікації є ключем до конкурентоспроможності. Таке навчання повинно мати фокус на грамотності у роботі з ШІ, відповідній експертизі та м'яких навичках. Без цього високими будуть ризики для кожного з нас втратити роботу. Рекомендовані навички, які необхідно опанувати в сучасному світі, поєднують технічні, етичні та адаптивні компетенції, щоб доповнювати технології, а не конкурувати з ними. Конкретні напрями для фокусування: ШІ та ШІ-агенти, обчислення, засоби та мережі комунікації, передова інженерія, робототехніка. Наприклад, для роботи з ШІ та ШІ-агентами потрібно розуміти специфіку запитів, знати основи етики роботи з ШІ, навчитись працювати з ШІ як із «віртуальним колегою», здійснюючи нагляд, самостійно приймаючи рішення та адаптуватися до автономних систем (зростання відповідних вакансій +985%, величезний дефіцит кадрів). Для розвитку обчислень й комунікаційних систем знадобляться знання у галузі дизайну чіпів, оптимізації апаратного забезпечення для ШІ (зараз існує глобальний дефіцит робочої сили у виробництві напівпровідників та мережевої інженерії 5G / 6G, IoT, кібербезпеки, архітектурі хмар). Розвиватимуться технології іммерсивної реальності, що вимагатиме знань у галузі дизайну, машинного навчання для контекстного розпізнавання, управління конфіденційністю, управління ризиками, комплаєнсу. Розвиток квантових обчислень вимагатиме міждисциплінарних навичок у галузі фізики та інформатики. Розвиток робототехніки націлює на потребу в навичках керування роботами, автономними системами (попит у цьому сегменті у 2–6 разів вищий за пропозицію, а затребувані навички охоплюють креативність, уміння вирішувати проблеми, етичне мислення, співпрацю з машинами). Навчання упродовж життя – головний тренд, який буде реалізовуватись через програми підвищення кваліфікації у галузі цифрової грамотності та інструментів ШІ, а також освіти. Загальний висновок – потрібно розвивати цифрову грамотність для всіх, опановувати основи роботи з ШІ та машинного навчання, набувати галузевої експертизи, посилювати навички критичного мислення для упевненого співробітництва людини і машини.
Детальніше: https://qrpage.net/qr/pvjgP
👍2
ЧИ ЗМОЖУТЬ ОСВІТНІ ТЕХНОЛОГІЇ ПЕРЕЖИТИ ЩЕ ОДНУ ФІНАНСОВУ КРИЗУ?
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джульєтти Роуселл «Чи зможуть освітні технології пережити ще одну фінансову кризу?». У ній автор зазначає, що скорочення фінансування університетів призвело до того, що вони припинили співпрацю з постачальниками послуг, які колись обіцяли їм революціонізувати онлайн-навчання. Чи достатньо нинішнього величезного попиту саме на курси штучного інтелекту, щоб урятувати онлайн-освіту? Компанії, що працюють у галузі освітніх технологій, можуть стати жертвами фінансових потрясінь у ключових університетських системах, але вони все ще «намагаються знайти чітку мету». Експерти вважають, що посилена увага до безперервного навчання упродовж життя та новий попит, зокрема – щодо опанування технологій штучного інтелекту, можуть їх врятувати. Десяток років тому постачальники онлайн-навчання, такі як Coursera, EdX та FutureLearn, здобули популярність завдяки масовим відкритим онлайн-курсам (Moocs). Та усі вони зіткнулися з фінансовими труднощами після того, як інвестиції, що досягли піку під час пандемії, - вичерпалися. Більшість з них наразі зосередились на професійному розвитку, пропонуючи як індивідуальні моделі підписки, так і партнерські угоди з університетами, що забезпечують зручний доступ для студентів. Багато закладів вищої освіти погодилися проводити курси на цих платформах. Тепер університети Великої Британії та США скорочують витрати на тлі фінансової та політичної невизначеності, внаслідок чого згадані угоди про партнерство перебувають під пильною увагою. Ніл Мослі, консультант з онлайн-навчання, фіксує, що багато постачальників зараз пропонують «зомбі-курси», які ніхто не відвідує, а «низка університетів вирішила взагалі припинити партнерство». Багато університетів вивчають можливість пропонування подібних курсів, використовуючи власний персонал та ресурси, а спроби компаній у сфері освітніх технологій пропонувати ступені та мікроакредитації мали різний рівень успішності. Компанії отримали прибуток від курсів зі штучного інтелекту на тлі нинішнього величезного попиту на отримання відповідних навичок. Зокрема, Coursera нещодавно опублікувала вражаючі показники зростання доходів. «Одна з головних причин їхнього успіху на даний момент полягає в тому, що вони дуже швидко та гнучко розробляють курси зі штучного інтелекту і мають справді значний приріст студентів на такі спеціальності», говорить Н. Мослі. Moocs все ще можуть відігравати певну роль у вищій освіті, якщо дивитися далі їхніх початкових прагнень. Ці платформи можуть бути ефективними, якщо їх інтегрувати у навчання на бакалавраті як ресурс, подібний до підручника, але їхній найбільший потенціал полягає у професійному розвитку. «CoMoocs» - спільно розроблена масова відкрита онлайн-співпраця університетів та платформ, яка використовує відкриті онлайн-платформи для створення соціального та спільного навчання для фахівців, має майбутнє.
Детальніше: https://qrpage.net/qr/gdYRc
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джульєтти Роуселл «Чи зможуть освітні технології пережити ще одну фінансову кризу?». У ній автор зазначає, що скорочення фінансування університетів призвело до того, що вони припинили співпрацю з постачальниками послуг, які колись обіцяли їм революціонізувати онлайн-навчання. Чи достатньо нинішнього величезного попиту саме на курси штучного інтелекту, щоб урятувати онлайн-освіту? Компанії, що працюють у галузі освітніх технологій, можуть стати жертвами фінансових потрясінь у ключових університетських системах, але вони все ще «намагаються знайти чітку мету». Експерти вважають, що посилена увага до безперервного навчання упродовж життя та новий попит, зокрема – щодо опанування технологій штучного інтелекту, можуть їх врятувати. Десяток років тому постачальники онлайн-навчання, такі як Coursera, EdX та FutureLearn, здобули популярність завдяки масовим відкритим онлайн-курсам (Moocs). Та усі вони зіткнулися з фінансовими труднощами після того, як інвестиції, що досягли піку під час пандемії, - вичерпалися. Більшість з них наразі зосередились на професійному розвитку, пропонуючи як індивідуальні моделі підписки, так і партнерські угоди з університетами, що забезпечують зручний доступ для студентів. Багато закладів вищої освіти погодилися проводити курси на цих платформах. Тепер університети Великої Британії та США скорочують витрати на тлі фінансової та політичної невизначеності, внаслідок чого згадані угоди про партнерство перебувають під пильною увагою. Ніл Мослі, консультант з онлайн-навчання, фіксує, що багато постачальників зараз пропонують «зомбі-курси», які ніхто не відвідує, а «низка університетів вирішила взагалі припинити партнерство». Багато університетів вивчають можливість пропонування подібних курсів, використовуючи власний персонал та ресурси, а спроби компаній у сфері освітніх технологій пропонувати ступені та мікроакредитації мали різний рівень успішності. Компанії отримали прибуток від курсів зі штучного інтелекту на тлі нинішнього величезного попиту на отримання відповідних навичок. Зокрема, Coursera нещодавно опублікувала вражаючі показники зростання доходів. «Одна з головних причин їхнього успіху на даний момент полягає в тому, що вони дуже швидко та гнучко розробляють курси зі штучного інтелекту і мають справді значний приріст студентів на такі спеціальності», говорить Н. Мослі. Moocs все ще можуть відігравати певну роль у вищій освіті, якщо дивитися далі їхніх початкових прагнень. Ці платформи можуть бути ефективними, якщо їх інтегрувати у навчання на бакалавраті як ресурс, подібний до підручника, але їхній найбільший потенціал полягає у професійному розвитку. «CoMoocs» - спільно розроблена масова відкрита онлайн-співпраця університетів та платформ, яка використовує відкриті онлайн-платформи для створення соціального та спільного навчання для фахівців, має майбутнє.
Детальніше: https://qrpage.net/qr/gdYRc
🤔2👍1