СЕРТИФІКАЦІЯ GOOGLE З ПРОФЕСІЙНОГО ВИКОРИСТАННЯ ШІ
Google та EdEra оголосили про старт ініціативи «Сертифікація Google з професійного використання ШІ» для українців, які прагнуть опанувати актуальні ШІ-навички та адаптуватися до змін на ринку праці.
Програма складається із шести курсів та фінального проєкту, розробленого слухачами за менторської підтримки. Учасники дізнаються, як використовувати ШІ відповідально та безпечно; як перетворити ШІ на надійного співробітника за допомогою встановлення чітких інструкцій; як створити власні застосунки навіть не маючи досвіду програмування; як генерувати креативні ідеї за допомогою ШІ; як створювати зображення, відео та генерувати тексти; як проводити дослідження та збирати інформацію; як здійснювати візуалізацію даних. Навчання безкоштовне та буде доступне для всіх, хто цікавиться темою штучного інтелекту і пройде попередній відбір. Подати заявку на участь можна до 5 травня 2026 року.
Детальніше: https://ed-era.com/google-ai-essentials/?utm_source=octopus&utm_medium=link&utm_campaign=email&utm_content=release
Google та EdEra оголосили про старт ініціативи «Сертифікація Google з професійного використання ШІ» для українців, які прагнуть опанувати актуальні ШІ-навички та адаптуватися до змін на ринку праці.
Програма складається із шести курсів та фінального проєкту, розробленого слухачами за менторської підтримки. Учасники дізнаються, як використовувати ШІ відповідально та безпечно; як перетворити ШІ на надійного співробітника за допомогою встановлення чітких інструкцій; як створити власні застосунки навіть не маючи досвіду програмування; як генерувати креативні ідеї за допомогою ШІ; як створювати зображення, відео та генерувати тексти; як проводити дослідження та збирати інформацію; як здійснювати візуалізацію даних. Навчання безкоштовне та буде доступне для всіх, хто цікавиться темою штучного інтелекту і пройде попередній відбір. Подати заявку на участь можна до 5 травня 2026 року.
Детальніше: https://ed-era.com/google-ai-essentials/?utm_source=octopus&utm_medium=link&utm_campaign=email&utm_content=release
ЗОБРАЖЕННЯ ЯК ІНСТРУМЕНТ ВПЛИВУ: НОВІ ВИКЛИКИ ДЛЯ УНІВЕРСИТЕТІВ В ЧАСИ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ПЕРЕНАСИЧЕНОСТІ
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Алексіуса Чіа «Чому критична візуальна грамотність має значення у складному інформаційному середовищі».
У ній розглядається роль візуальної грамотності у сучасній освіті та наводяться аргументи щодо доцільності навчати студентів аналізувати зображення, схеми, інфографіку й інші візуальні матеріали не лише як джерела інформації, а також як інструменти формування смислів. Автор наголошує, що сучасне інформаційне середовище дедалі більше ґрунтується на мультимодальній комунікації, де значення передається не лише словами, а й кольором, композицією, просторовим розташуванням, візуальними метафорами і дизайном. Зображення широко використовуються для ініціювання емоційної реакції або формування довіри ще до того, як людина встигає критично оцінити зміст повідомлення. Це стосується не лише соціальних мереж чи реклами, а й освітніх матеріалів, наукових публікацій та презентацій. Критична візуальна грамотність не повинна обмежуватися гуманітарними дисциплінами: студенти технічних і природничих спеціальностей також постійно працюють із графіками, схемами, моделями та іншими формами візуального представлення знань, які потребують інтерпретації та критичного аналізу. Автор розглядає здатність аналізувати візуальні повідомлення як важливу складову академічної та професійної підготовки. Наводиться приклад роботи зі знаменитим постером National Geographic «Planet or Plastic?», де поліетиленовий пакет візуально подано як айсберг. Аналіз композиції, масштабу, метафор та прихованих смислів дозолить студентам перейти від поверхового сприйняття зображення до аналізу того, як саме воно формує уявлення про проблему. Такий підхід допомагає усвідомлювати не лише те, що показує зображення, а й те, які аспекти воно підсилює або залишає поза увагою. Окрему увагу автор приділяє адаптації моделі чотирьох ресурсів Пітера Фрібоді та Аллана Люка для роботи з візуальними й мультимодальними текстами. Це послідовний розвиток уміння помічати візуальні елементи, співвідносити їх із власним досвідом, аналізувати контекст використання та критично оцінювати закладені у зображеннях перспективи й механізми впливу. У підсумку автор доходить висновку, що розвиток критичної візуальної грамотності є необхідною умовою підготовки студентів до життя у середовищі інформаційного перенасичення та цифрових маніпуляцій. Здатність усвідомлено аналізувати візуальні повідомлення розглядається як складова ширшої культури критичного мислення, що набуває дедалі більшого значення для освіти, науки й суспільної комунікації.
Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/campus/why-critical-visual-literacy-matters-complex-information-landscape
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Алексіуса Чіа «Чому критична візуальна грамотність має значення у складному інформаційному середовищі».
У ній розглядається роль візуальної грамотності у сучасній освіті та наводяться аргументи щодо доцільності навчати студентів аналізувати зображення, схеми, інфографіку й інші візуальні матеріали не лише як джерела інформації, а також як інструменти формування смислів. Автор наголошує, що сучасне інформаційне середовище дедалі більше ґрунтується на мультимодальній комунікації, де значення передається не лише словами, а й кольором, композицією, просторовим розташуванням, візуальними метафорами і дизайном. Зображення широко використовуються для ініціювання емоційної реакції або формування довіри ще до того, як людина встигає критично оцінити зміст повідомлення. Це стосується не лише соціальних мереж чи реклами, а й освітніх матеріалів, наукових публікацій та презентацій. Критична візуальна грамотність не повинна обмежуватися гуманітарними дисциплінами: студенти технічних і природничих спеціальностей також постійно працюють із графіками, схемами, моделями та іншими формами візуального представлення знань, які потребують інтерпретації та критичного аналізу. Автор розглядає здатність аналізувати візуальні повідомлення як важливу складову академічної та професійної підготовки. Наводиться приклад роботи зі знаменитим постером National Geographic «Planet or Plastic?», де поліетиленовий пакет візуально подано як айсберг. Аналіз композиції, масштабу, метафор та прихованих смислів дозолить студентам перейти від поверхового сприйняття зображення до аналізу того, як саме воно формує уявлення про проблему. Такий підхід допомагає усвідомлювати не лише те, що показує зображення, а й те, які аспекти воно підсилює або залишає поза увагою. Окрему увагу автор приділяє адаптації моделі чотирьох ресурсів Пітера Фрібоді та Аллана Люка для роботи з візуальними й мультимодальними текстами. Це послідовний розвиток уміння помічати візуальні елементи, співвідносити їх із власним досвідом, аналізувати контекст використання та критично оцінювати закладені у зображеннях перспективи й механізми впливу. У підсумку автор доходить висновку, що розвиток критичної візуальної грамотності є необхідною умовою підготовки студентів до життя у середовищі інформаційного перенасичення та цифрових маніпуляцій. Здатність усвідомлено аналізувати візуальні повідомлення розглядається як складова ширшої культури критичного мислення, що набуває дедалі більшого значення для освіти, науки й суспільної комунікації.
Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/campus/why-critical-visual-literacy-matters-complex-information-landscape
ОБГОВОРЕННЯ ЗМІН ДО ЗАКОНУ «ПРО АВТОРСЬКЕ ПРАВО І СУМІЖНІ ПРАВА»
24 квітня 2026 року у межах тижня інтелектуальної власності IP WEEK 2026 в онлайн-форматі відбудеться круглий стіл «Презентація пропозицій до законопроєкту про авторське право і суміжні права».
Захід покликаний представити громадськості підготовлені пропозиції до євроінтеграційного проєкту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері авторського права і суміжних прав з метою приведення правового регулювання сфери у відповідність до актів права ЄС». Документ підготовлений на основі пропозицій, сформованих за результатами серії фахових обговорень. Під час заходу будуть презентовані ключові положення законопроєкту, які планується надіслати до Європейської Комісії, а також відбудеться обговорення цих пропозицій із зацікавленими сторонами. Організатор - УКРНОІВІ / IP офіс.
Детальніше: https://nipo.gov.ua/propozytsii-zp-avtorske-pravo/, https://ipweek.nipo.gov.ua/, https://support.google.com/drive/answer/6283888
24 квітня 2026 року у межах тижня інтелектуальної власності IP WEEK 2026 в онлайн-форматі відбудеться круглий стіл «Презентація пропозицій до законопроєкту про авторське право і суміжні права».
Захід покликаний представити громадськості підготовлені пропозиції до євроінтеграційного проєкту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері авторського права і суміжних прав з метою приведення правового регулювання сфери у відповідність до актів права ЄС». Документ підготовлений на основі пропозицій, сформованих за результатами серії фахових обговорень. Під час заходу будуть презентовані ключові положення законопроєкту, які планується надіслати до Європейської Комісії, а також відбудеться обговорення цих пропозицій із зацікавленими сторонами. Організатор - УКРНОІВІ / IP офіс.
Детальніше: https://nipo.gov.ua/propozytsii-zp-avtorske-pravo/, https://ipweek.nipo.gov.ua/, https://support.google.com/drive/answer/6283888
ГРАНТОВІ МОЖЛИВОСТІ НФДУ
28-29 квітня 2026 року у змішаному форматі відбудеться інформаційний захід «Грантові можливості Національного фонду досліджень України та інструменти підтримки в рамках
Програми «Горизонт Європа»». Планується розглянути наступні питання: що таке НФДУ та як він працює; програма «Горизонт Європа» – флагманська програма ЄС з досліджень та інновацій можливості для українських учених у рамках Програми «Горизонт Європа» - діяльність «Офісу Горизонт Європа в Україні» НФДУ; стратегія НФДУ з питань відкритої науки; конкурси НФДУ; організаційний супровід - від заявки до звітування за проєктом; майстер-клас з використання порталу Funding and Tenders; правові аспекти участі у Програмі «Горизонт Європа»; грантові можливості для бізнесу в рамках Програми «Горизонт Європа»; фінансова грамотність та культура підготовки фінансово-економічної частини грантової заявки та кошторису за проєктом; фінансові питання участі у Програмі «Горизонт Європа»; кластер 1 «Здоров’я» та Місія ЄС «Рак» у робочій програмі «Горизонт Європа» на 2026 рік; кластер 3 «Цивільна безпека для суспільства» та конкурси нової Робочої програми «Горизонт Європа» у 2026 році; грантове фінансування робочої програми 2026 року за кластером 4 «Цифровізація, промисловість і космос» та Місії ЄС «Кліматично нейтральні та розумні міста»; можливості Програми «Горизонт Європа» у сфері екології та охорони довкілля: конкурси в межах кластеруа 5 «Клімат, енергетика та мобільність» і Місій ЄС «Відновлення водних ресурсів» та «Адаптація до зміни клімату». Організатор - Національний фонд досліджень України.
Детальніше: https://nrfu.org.ua/news/anons-zahodu-z-poshyrennya-informacziyi-prysvyachenogo-grantovym-mozhlyvostyam-nfdu-ta-instrumentam-pidtrymky-v-ramkah-programy-goryzont-yevropa-v-poltavi/, https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSd6Oc_NR-URhrdarR8rwWmoMDVVqHKO6v8oigBqaaEDx7X7sg/viewform
28-29 квітня 2026 року у змішаному форматі відбудеться інформаційний захід «Грантові можливості Національного фонду досліджень України та інструменти підтримки в рамках
Програми «Горизонт Європа»». Планується розглянути наступні питання: що таке НФДУ та як він працює; програма «Горизонт Європа» – флагманська програма ЄС з досліджень та інновацій можливості для українських учених у рамках Програми «Горизонт Європа» - діяльність «Офісу Горизонт Європа в Україні» НФДУ; стратегія НФДУ з питань відкритої науки; конкурси НФДУ; організаційний супровід - від заявки до звітування за проєктом; майстер-клас з використання порталу Funding and Tenders; правові аспекти участі у Програмі «Горизонт Європа»; грантові можливості для бізнесу в рамках Програми «Горизонт Європа»; фінансова грамотність та культура підготовки фінансово-економічної частини грантової заявки та кошторису за проєктом; фінансові питання участі у Програмі «Горизонт Європа»; кластер 1 «Здоров’я» та Місія ЄС «Рак» у робочій програмі «Горизонт Європа» на 2026 рік; кластер 3 «Цивільна безпека для суспільства» та конкурси нової Робочої програми «Горизонт Європа» у 2026 році; грантове фінансування робочої програми 2026 року за кластером 4 «Цифровізація, промисловість і космос» та Місії ЄС «Кліматично нейтральні та розумні міста»; можливості Програми «Горизонт Європа» у сфері екології та охорони довкілля: конкурси в межах кластеруа 5 «Клімат, енергетика та мобільність» і Місій ЄС «Відновлення водних ресурсів» та «Адаптація до зміни клімату». Організатор - Національний фонд досліджень України.
Детальніше: https://nrfu.org.ua/news/anons-zahodu-z-poshyrennya-informacziyi-prysvyachenogo-grantovym-mozhlyvostyam-nfdu-ta-instrumentam-pidtrymky-v-ramkah-programy-goryzont-yevropa-v-poltavi/, https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSd6Oc_NR-URhrdarR8rwWmoMDVVqHKO6v8oigBqaaEDx7X7sg/viewform
👍1
ОЕСР: МАСШТАБНИЙ ШІ
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала інформацію про дослідження «Масштабний ШІ (Канада)».
У ньому йдеться про державно-приватне партнерство із Scale AI за підтримки Міністерства інновацій, науки та економічного розвитку Канади, яке реалізується у рамках ініціативи Глобальних інноваційних кластерів. Компанія Scale AI, розташована в Монреалі, підтримує малі та середні підприємства, наукові та освітні установи, що займаються розвитком технологій штучного інтелекту в ланцюжках постачання та пов'язаних з ними додатках. Завдяки міжнародним партнерствам Scale AI позиціонує Канаду як лідера в галузі інновацій у ланцюжках поставок на основі ШІ, забезпечує співпрацю з провідними світовими дослідницькими інститутами та глобальними партнерами у сфері цієї екосистеми, сприяє впровадженню ШІ в різні сектори, а також підготовку кваліфікованих кадрів. Scale AI є одним із п’яти глобальних кластерів, що займаються стимулюванням застосування та поширення штучного інтелекту в промисловому та сервісному секторах Канади. Він допомагає скоротити розрив між дослідженнями у галузі штучного інтелекту та їхнім комерційним впровадженням, підтримуючи доконкурентні проекти, які зміцнюють національний потенціал в інфраструктурі даних у різних галузях (роздрібна торгівля, виробництво, транспорт, інфраструктура, охорона здоров’я, аерокосмічна промисловість, енергетика, сільське господарство, фінансові послуги).
Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/science-technology-and-innovation-policy-case-studies_089a31c7-en/scale-ai-canada_cd1e2c76-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2025/10/science-technology-and-innovation-policy-case-studies_ce5ab8f1/scale-ai-canada_373915a6/cd1e2c76-en.pdf
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала інформацію про дослідження «Масштабний ШІ (Канада)».
У ньому йдеться про державно-приватне партнерство із Scale AI за підтримки Міністерства інновацій, науки та економічного розвитку Канади, яке реалізується у рамках ініціативи Глобальних інноваційних кластерів. Компанія Scale AI, розташована в Монреалі, підтримує малі та середні підприємства, наукові та освітні установи, що займаються розвитком технологій штучного інтелекту в ланцюжках постачання та пов'язаних з ними додатках. Завдяки міжнародним партнерствам Scale AI позиціонує Канаду як лідера в галузі інновацій у ланцюжках поставок на основі ШІ, забезпечує співпрацю з провідними світовими дослідницькими інститутами та глобальними партнерами у сфері цієї екосистеми, сприяє впровадженню ШІ в різні сектори, а також підготовку кваліфікованих кадрів. Scale AI є одним із п’яти глобальних кластерів, що займаються стимулюванням застосування та поширення штучного інтелекту в промисловому та сервісному секторах Канади. Він допомагає скоротити розрив між дослідженнями у галузі штучного інтелекту та їхнім комерційним впровадженням, підтримуючи доконкурентні проекти, які зміцнюють національний потенціал в інфраструктурі даних у різних галузях (роздрібна торгівля, виробництво, транспорт, інфраструктура, охорона здоров’я, аерокосмічна промисловість, енергетика, сільське господарство, фінансові послуги).
Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/science-technology-and-innovation-policy-case-studies_089a31c7-en/scale-ai-canada_cd1e2c76-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2025/10/science-technology-and-innovation-policy-case-studies_ce5ab8f1/scale-ai-canada_373915a6/cd1e2c76-en.pdf
ВІДКРИТЕ РЕЦЕНЗУВАННЯ В OPEN RESEARCH EUROPE
На сайті Європейської Комісії у блозі, де обговорюються «Дослідження та інновації», опубліковано статтю Джека Неша «Відкрите рецензування у рамках Open Research Europe: 7 ключових моментів, які потрібно знати».
Зазначається, що відкрите рецензування стає дедалі важливішою частиною відкритих досліджень. Пропонуючи більш прозору альтернативу традиційним моделям рецензування, воно допомагає змінити підхід до оцінювання досліджень. Відкритість не лише допомагає читачам краще зрозуміти дослідження, але й заохочує до конструктивного зворотного зв'язку та надає рецензентам площадку для публічного фахового визнання, на яке вони заслуговують. Сім ключових аспектів відкритого рецензування: 1) термінологія доволі гнучка (відкрите рецензування не має єдиного, універсально узгодженого визначення); 2) рецензії публікуються з унікальними DOI, що дозволяє забезпечити видимість і прозорість (звіти рецензентів доступні разом із самим дослідженням, що підлягало рецензуванню); 3) відкрите рецензування передбачає відкритість авторів (публікація імен рецензентів та їхньої афіліації); 4) відкрите рецензування виходить за рамки традиційних дослідницьких публікацій (воно застосовується не лише до статей чи монографій, а до широкого кола дослідницьких результатів); 5) рецензування може відбуватися після публікації (однією з проблем традиційного рецензування є час, необхідний для переходу від подання статті до публікації); 6) участь спільноти у рецензуванні (можливість ширшого обговорення у науковій спільноті, коли завдяки відкритому коментуванню будь-хто може зробити свій внесок у процес рецензування, сприяючи більш інклюзивному та заснованому на співпраці підходу до наукової дискусії); 7) ітеративність процесу рецензування завдяки розгортанню публічної дискусії (автори можуть представляти переглянуті версії своїх статей у відповідь на відгуки рецензентів або для опублікування нових результатів). Такі платформи, як Open Research Europe, заохочують авторів публічно відповідати на коментарі рецензентів, сприяючи конструктивному діалогу, який приносить користь як авторам, так і науковій спільноті загалом. Кожна нова версія статті відбувається подальше відкрите рецензування, що гарантує сувору оцінку внесених змін. На Open Research Europe статті чітко позначені статусом рецензування, тому читачі точно знають, на якому етапі процесу рецензування вони знаходяться. Відкрите рецензування змінює спосіб оцінювання та обміну дослідженнями, надаючи пріоритет прозорості та співпраці, воно підвищує цілісність, доступність та вплив наукової комунікації.
Детальніше: https://open-research-europe.ec.europa.eu/blog/open-peer-review-on-open-research-europe-7-key-insights-you-need-to-know, https://open-research-europe.ec.europa.eu/for-authors/peer-review
На сайті Європейської Комісії у блозі, де обговорюються «Дослідження та інновації», опубліковано статтю Джека Неша «Відкрите рецензування у рамках Open Research Europe: 7 ключових моментів, які потрібно знати».
Зазначається, що відкрите рецензування стає дедалі важливішою частиною відкритих досліджень. Пропонуючи більш прозору альтернативу традиційним моделям рецензування, воно допомагає змінити підхід до оцінювання досліджень. Відкритість не лише допомагає читачам краще зрозуміти дослідження, але й заохочує до конструктивного зворотного зв'язку та надає рецензентам площадку для публічного фахового визнання, на яке вони заслуговують. Сім ключових аспектів відкритого рецензування: 1) термінологія доволі гнучка (відкрите рецензування не має єдиного, універсально узгодженого визначення); 2) рецензії публікуються з унікальними DOI, що дозволяє забезпечити видимість і прозорість (звіти рецензентів доступні разом із самим дослідженням, що підлягало рецензуванню); 3) відкрите рецензування передбачає відкритість авторів (публікація імен рецензентів та їхньої афіліації); 4) відкрите рецензування виходить за рамки традиційних дослідницьких публікацій (воно застосовується не лише до статей чи монографій, а до широкого кола дослідницьких результатів); 5) рецензування може відбуватися після публікації (однією з проблем традиційного рецензування є час, необхідний для переходу від подання статті до публікації); 6) участь спільноти у рецензуванні (можливість ширшого обговорення у науковій спільноті, коли завдяки відкритому коментуванню будь-хто може зробити свій внесок у процес рецензування, сприяючи більш інклюзивному та заснованому на співпраці підходу до наукової дискусії); 7) ітеративність процесу рецензування завдяки розгортанню публічної дискусії (автори можуть представляти переглянуті версії своїх статей у відповідь на відгуки рецензентів або для опублікування нових результатів). Такі платформи, як Open Research Europe, заохочують авторів публічно відповідати на коментарі рецензентів, сприяючи конструктивному діалогу, який приносить користь як авторам, так і науковій спільноті загалом. Кожна нова версія статті відбувається подальше відкрите рецензування, що гарантує сувору оцінку внесених змін. На Open Research Europe статті чітко позначені статусом рецензування, тому читачі точно знають, на якому етапі процесу рецензування вони знаходяться. Відкрите рецензування змінює спосіб оцінювання та обміну дослідженнями, надаючи пріоритет прозорості та співпраці, воно підвищує цілісність, доступність та вплив наукової комунікації.
Детальніше: https://open-research-europe.ec.europa.eu/blog/open-peer-review-on-open-research-europe-7-key-insights-you-need-to-know, https://open-research-europe.ec.europa.eu/for-authors/peer-review
ЕТИКЕТКА ДОБРОЧЕСНОСТІ ВІДКРИТИХ ПУБЛІКАЦІЙ
У блозі Directory of Open Access Journals опубліковано матеріал «Представляємо етикетку для публікацій: ще один інструмент забезпечення доброчесності досліджень».
У ньому Еліс Медоузи представляє ініціативу РКР, підтриману DOAJ. Потужна, надійна та відкрита дослідницька інфраструктура є важливою частиною дослідницької екосистеми, яка підтримує кожен етап процесу – від подання заявки на грант до публікації. Але доступ до цієї інфраструктури не завжди розподілений рівномірно між дослідниками. Значна її частина була розроблена дослідниками, які працюють у STEM-дисциплінах, часто залишаючи дослідників з інших дисциплін та спільнот без ефективних рішень. DOAJ та Public Knowledge Project охоплюють понад 58 тис. журналами у 157 країнах. Вони допомагають журналам дотримуватися етичних стандартів відкритих публікацій, заохочуючи або вимагаючи використання цифрових ідентифікаторів об’єктів (DOI) для статей та ORCID для авторів. Наразі PKP робить ще один крок на підтримку доброчесності та прозорості, пропонуючи етикетку («наліпку») для публікацій, яка наслідує досвід широко відомих етикеток для позначення харчової цінності продуктів. Мітка відображається як випадаюче меню на цільовій сторінці статті та надає доступ до об’єктивних даних про відповідність статті встановленим стандартам наукових публікацій. Вона містить інформацію про кількість рецензентів, час до публікації, зави про конфлікт інтересів, повідомлення про пов’язані набори даних тощо. Усі ці відомості беруться безпосередньо з системи публікації OJS, що допомагає гарантувати її достовірність та підвищує планку запобігання зловживань та/або неетичної поведінки. DOAJ вітає запуск такої етикетки від OJS.
Детальніше: https://blog.doaj.org/2026/04/22/introducing-the-publication-facts-label-another-tool-in-your-research-integrity-toolkit/, https://pkp.sfu.ca/pfl-information
У блозі Directory of Open Access Journals опубліковано матеріал «Представляємо етикетку для публікацій: ще один інструмент забезпечення доброчесності досліджень».
У ньому Еліс Медоузи представляє ініціативу РКР, підтриману DOAJ. Потужна, надійна та відкрита дослідницька інфраструктура є важливою частиною дослідницької екосистеми, яка підтримує кожен етап процесу – від подання заявки на грант до публікації. Але доступ до цієї інфраструктури не завжди розподілений рівномірно між дослідниками. Значна її частина була розроблена дослідниками, які працюють у STEM-дисциплінах, часто залишаючи дослідників з інших дисциплін та спільнот без ефективних рішень. DOAJ та Public Knowledge Project охоплюють понад 58 тис. журналами у 157 країнах. Вони допомагають журналам дотримуватися етичних стандартів відкритих публікацій, заохочуючи або вимагаючи використання цифрових ідентифікаторів об’єктів (DOI) для статей та ORCID для авторів. Наразі PKP робить ще один крок на підтримку доброчесності та прозорості, пропонуючи етикетку («наліпку») для публікацій, яка наслідує досвід широко відомих етикеток для позначення харчової цінності продуктів. Мітка відображається як випадаюче меню на цільовій сторінці статті та надає доступ до об’єктивних даних про відповідність статті встановленим стандартам наукових публікацій. Вона містить інформацію про кількість рецензентів, час до публікації, зави про конфлікт інтересів, повідомлення про пов’язані набори даних тощо. Усі ці відомості беруться безпосередньо з системи публікації OJS, що допомагає гарантувати її достовірність та підвищує планку запобігання зловживань та/або неетичної поведінки. DOAJ вітає запуск такої етикетки від OJS.
Детальніше: https://blog.doaj.org/2026/04/22/introducing-the-publication-facts-label-another-tool-in-your-research-integrity-toolkit/, https://pkp.sfu.ca/pfl-information
КРИЗА ДОВІРИ ДО ЕКСПЕРТІВ: ДИСКУСІЯ ПРО АВТОРИТЕТИ
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Патріка Джека «Чи змінили британську академію слова Майкла Гоува про те, що «досить нам експертів»».
Автор аналізує, який вплив мало відоме висловлювання британського політика Майкла Гоува, зроблене ним під час кампанії Brexit, - на суспільне ставлення до експертного знання, університетів та академічної спільноти у Великій Британії. У 2016 році пролунала заява Майкла Гоува, що «людям набридли експерти». І хоча сам політик пізніше пояснював, що його слова стосувалися не всіх фахівців, а насамперед представників окремих економічних інституцій, саме ця фраза стала символом недовіри до професійної експертизи як такої. Багато дослідників вважають цей вислів наочною демонстрацією переходу до нової політичної культури, в якій емоційні або популістські аргументи дедалі частіше переважають над експертними оцінками. Дехто вважає, що ця риторика сприяла зростанню скепсису стосовно університетів, науковців і фахових інституцій загалом та закликають уникати зображення експертів як ненадійної або відірваної від суспільства групи. Адже це створює небезпечний прецедент для публічної дискусії. Інші навпаки зазначають, що проблема має об’єктивний характер і пов’язана із загальним зниженням довіри до інституцій у всьому світі, не лише у Великій Британії. Майкл стверджує: його критика була спрямована проти групового мислення та претензії окремих експертів на універсальну авторитетність поза межами власної спеціалізації. Він наголошує, що науковий розвиток передбачає постійне оскарження усталених підходів і критичну перевірку аргументів. Цифрове середовище значно посилило швидкість поширення спрощених або маніпулятивних інтерпретацій складних наукових питань. Має місце криза довіри до інституційного знання та стає необхідним формування оновлених надійних механізмів суспільної легітимації експертизи у цифрову епоху.
Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/depth/did-michael-goves-enough-experts-rebuke-change-uk-academia
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Патріка Джека «Чи змінили британську академію слова Майкла Гоува про те, що «досить нам експертів»».
Автор аналізує, який вплив мало відоме висловлювання британського політика Майкла Гоува, зроблене ним під час кампанії Brexit, - на суспільне ставлення до експертного знання, університетів та академічної спільноти у Великій Британії. У 2016 році пролунала заява Майкла Гоува, що «людям набридли експерти». І хоча сам політик пізніше пояснював, що його слова стосувалися не всіх фахівців, а насамперед представників окремих економічних інституцій, саме ця фраза стала символом недовіри до професійної експертизи як такої. Багато дослідників вважають цей вислів наочною демонстрацією переходу до нової політичної культури, в якій емоційні або популістські аргументи дедалі частіше переважають над експертними оцінками. Дехто вважає, що ця риторика сприяла зростанню скепсису стосовно університетів, науковців і фахових інституцій загалом та закликають уникати зображення експертів як ненадійної або відірваної від суспільства групи. Адже це створює небезпечний прецедент для публічної дискусії. Інші навпаки зазначають, що проблема має об’єктивний характер і пов’язана із загальним зниженням довіри до інституцій у всьому світі, не лише у Великій Британії. Майкл стверджує: його критика була спрямована проти групового мислення та претензії окремих експертів на універсальну авторитетність поза межами власної спеціалізації. Він наголошує, що науковий розвиток передбачає постійне оскарження усталених підходів і критичну перевірку аргументів. Цифрове середовище значно посилило швидкість поширення спрощених або маніпулятивних інтерпретацій складних наукових питань. Має місце криза довіри до інституційного знання та стає необхідним формування оновлених надійних механізмів суспільної легітимації експертизи у цифрову епоху.
Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/depth/did-michael-goves-enough-experts-rebuke-change-uk-academia
АКТУАЛЬНІ ВИКЛИКИ МЕНЕДЖМЕНТУ ТА МАРКЕТИНГУ
28 квітня 2026 року в онлайн-форматі відбудеться всеукраїнська науково-практична конференція «Актуальні виклики менеджменту та маркетингу в умовах відновлення економіки України».
Під час заходу планується обговорення наступних питань: стратегічне управління та антикризовий менеджмент в умовах нестабільності; маркетинг та цифрові комунікації в епоху змін; бренд-менеджмент й формування позитивного іміджу України та українського бізнесу на міжнародній арені; лідерство та управління командами в умовах невизначеності та змін; міжнародні відносини та глобальні виклики. Організатори: Ужгородський національний університет, Національна академія управління, Хмельницький університет управління та права імені Леоніда Юзькова, Вінницький торговельно-економічний інститут Державного торговельно економічного університету, Луцький національний технічний університет.
Детальніше: https://www.instagram.com/p/DXGp2b1iCub/, https://drive.google.com/open?id=12PSgjZzz0GqmE27XooZw1IjHHkd_o2P_&usp=drive_fs
28 квітня 2026 року в онлайн-форматі відбудеться всеукраїнська науково-практична конференція «Актуальні виклики менеджменту та маркетингу в умовах відновлення економіки України».
Під час заходу планується обговорення наступних питань: стратегічне управління та антикризовий менеджмент в умовах нестабільності; маркетинг та цифрові комунікації в епоху змін; бренд-менеджмент й формування позитивного іміджу України та українського бізнесу на міжнародній арені; лідерство та управління командами в умовах невизначеності та змін; міжнародні відносини та глобальні виклики. Організатори: Ужгородський національний університет, Національна академія управління, Хмельницький університет управління та права імені Леоніда Юзькова, Вінницький торговельно-економічний інститут Державного торговельно економічного університету, Луцький національний технічний університет.
Детальніше: https://www.instagram.com/p/DXGp2b1iCub/, https://drive.google.com/open?id=12PSgjZzz0GqmE27XooZw1IjHHkd_o2P_&usp=drive_fs
IPFOLIO: СТАНДАРТ УПРАВЛІННЯ ІР
30 квітня 2026 року відбудеться вебінар «IPfolio: Стандарт сучасного управління інтелектуальною власністю».
Він стане площадкою для обговорення сучасної екосистеми управління інтелектуальною власністю. Під час заходу планується розглянути наступні питання: програмне забезпечення - архітектура системи, підхід до впровадження, управління платформою та цілісність даних формують довгострокові результати; інтегроване прийняття рішень - поєднання програмного забезпечення, даних, аналітики та послуг для ефективного використання інтелектуальної власності; застосування штучного інтелекту - управління інтелектуальною власністю за допомогою інструментів ШІ; довгострокове партнерство для вирішення проблем та забезпечення довіри. Організатор – Сlarivate.
Детальніше: https://discover.clarivate.com/ipfolio-modern-ip-management
30 квітня 2026 року відбудеться вебінар «IPfolio: Стандарт сучасного управління інтелектуальною власністю».
Він стане площадкою для обговорення сучасної екосистеми управління інтелектуальною власністю. Під час заходу планується розглянути наступні питання: програмне забезпечення - архітектура системи, підхід до впровадження, управління платформою та цілісність даних формують довгострокові результати; інтегроване прийняття рішень - поєднання програмного забезпечення, даних, аналітики та послуг для ефективного використання інтелектуальної власності; застосування штучного інтелекту - управління інтелектуальною власністю за допомогою інструментів ШІ; довгострокове партнерство для вирішення проблем та забезпечення довіри. Організатор – Сlarivate.
Детальніше: https://discover.clarivate.com/ipfolio-modern-ip-management