ДОЛАЮЧИ АКАДЕМІЧНІ БАР'ЄРИ: МОВНІ МОДЕЛІ ТА МАЙБУТНЄ ПОШУКУ
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Адріана Раудашль «Долаючи академічні бар'єри: мовні моделі та майбутнє пошуку». У ній наголошується, що істинний потенціал генеративного ШІ та великих мовних моделей залишається недостатньо вивченим у наукових колах. Ці технології можуть запропонувати більше, ніж просто відповіді. Автор аналізує: як ідеї, які вони пропонують, можуть революціонізувати академічний пошук і відкриття. У сьогоднішньому академічному світі, що швидко змінюється, вчені стикаються з безліччю дослідницьких статей, тому їм потрібні інструменти пошуку, здатні виконувати більше функцій, ніж просто пошук документів. Майбутнє пошуку - це не тільки пошук; а й отримання глибокої інформації, яка допоможе вченим використовувати величезну кількість знань. Elsevier працює з академічною спільнотою над створенням пошукових систем, що відповідають науковим потребам. У поєднанні з надійними академічними базами даних ці моделі перетворюються на передові механізми знань. Вони можуть аналізувати величезні бази даних, встановлювати зв'язки між розрізненими галузями і навіть пропонувати нові напрямки досліджень. Таким чином, вони не просто знаходять інформацію, а й допомагають зрозуміти її ширший контекст і значення, розкриваючи весь потенціал академічних ресурсів. В якості прикладу Адріана Раудашль наводить Bing ChatGPT від Microsoft, який демонструє вражаюче застосування LLM у пошуку, та практичні способи використання великих мовних моделей для роздумів: ставки не можуть бути вищими - у міру розширення знань дослідники повинні звузити сферу своєї діяльності й оволодіти зростаючою спеціалізованою мовою своїх галузей; обмеження великих мовних моделей для академічних досліджень - важливо зазначити, що, хоча програми LLM пропонують багато, вони не є панацеєю. LLM призначені для створення тексту, а не для створення фактичних тверджень, часто званих «галюцинаціями». По-друге, ці моделі обмежені даними, на яких вони навчалися, а це означає, що їхні «знання» можуть швидко застаріти, особливо в дисциплінах, що швидко розвиваються. На думку автора, LLM являють собою перший значний прогрес у сфері пошуку і відкриттів за останні десятиліття. LLM дозволить вийти за рамки простого спогаду, сприяючи контекстуальному розумінню та інноваційним відкриттям. Отже, метою має бути не просто створення більш досконалих пошукових систем, а й створення більш інтелектуальних, інтуїтивно зрозумілих інструментів, які збагачують пошук знань.
Детальніше: https://is.gd/OOpqyf, https://is.gd/hY7nKE
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Адріана Раудашль «Долаючи академічні бар'єри: мовні моделі та майбутнє пошуку». У ній наголошується, що істинний потенціал генеративного ШІ та великих мовних моделей залишається недостатньо вивченим у наукових колах. Ці технології можуть запропонувати більше, ніж просто відповіді. Автор аналізує: як ідеї, які вони пропонують, можуть революціонізувати академічний пошук і відкриття. У сьогоднішньому академічному світі, що швидко змінюється, вчені стикаються з безліччю дослідницьких статей, тому їм потрібні інструменти пошуку, здатні виконувати більше функцій, ніж просто пошук документів. Майбутнє пошуку - це не тільки пошук; а й отримання глибокої інформації, яка допоможе вченим використовувати величезну кількість знань. Elsevier працює з академічною спільнотою над створенням пошукових систем, що відповідають науковим потребам. У поєднанні з надійними академічними базами даних ці моделі перетворюються на передові механізми знань. Вони можуть аналізувати величезні бази даних, встановлювати зв'язки між розрізненими галузями і навіть пропонувати нові напрямки досліджень. Таким чином, вони не просто знаходять інформацію, а й допомагають зрозуміти її ширший контекст і значення, розкриваючи весь потенціал академічних ресурсів. В якості прикладу Адріана Раудашль наводить Bing ChatGPT від Microsoft, який демонструє вражаюче застосування LLM у пошуку, та практичні способи використання великих мовних моделей для роздумів: ставки не можуть бути вищими - у міру розширення знань дослідники повинні звузити сферу своєї діяльності й оволодіти зростаючою спеціалізованою мовою своїх галузей; обмеження великих мовних моделей для академічних досліджень - важливо зазначити, що, хоча програми LLM пропонують багато, вони не є панацеєю. LLM призначені для створення тексту, а не для створення фактичних тверджень, часто званих «галюцинаціями». По-друге, ці моделі обмежені даними, на яких вони навчалися, а це означає, що їхні «знання» можуть швидко застаріти, особливо в дисциплінах, що швидко розвиваються. На думку автора, LLM являють собою перший значний прогрес у сфері пошуку і відкриттів за останні десятиліття. LLM дозволить вийти за рамки простого спогаду, сприяючи контекстуальному розумінню та інноваційним відкриттям. Отже, метою має бути не просто створення більш досконалих пошукових систем, а й створення більш інтелектуальних, інтуїтивно зрозумілих інструментів, які збагачують пошук знань.
Детальніше: https://is.gd/OOpqyf, https://is.gd/hY7nKE
👍1
ОЕСР: СИСТЕМА НАГЛЯДУ ДЛЯ ОЦІНКИ ФІНАНСОВИХ РИЗИКІВ, ПОВ’ЯЗАНИХ ІЗ ПРИРОДОЮ
Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила звіт «Система нагляду для оцінки фінансових ризиків, пов’язаних із природою: ідентифікація та управління ризиками для біорізноманіття» із серії «Політичні документи ОЕСР щодо бізнесу та фінансів». У ньому наголошується, що біорізноманіття - розмаїття життя на Землі - відіграє вирішальну роль для добробуту та економічної діяльності людини завдяки наданню низки послуг. Проте людство знищує біорізноманіття з безпрецедентною швидкістю, і втрата біорізноманіття вже накладає відбиток на економіку. Через канали передачі, що випливають з фізичних і перехідних ризиків, ці втрати можуть також впливати на фінансові активи та фінансові установи, що їх утримують, з можливими наслідками для фінансової та цінової стабільності. У відповідь на це екосистемних кілька центральних банків вже почали аналізувати вразливість своїх фінансових систем до втрат біорізноманіття, оцінюючи вплив і залежність. У цьому документі представлено методологічну систему нагляду, яка допоможе центральним банкам і органам фінансового нагляду оцінити фінансові ризики, пов'язані з біорізноманіттям, їхній вплив і залежність у фінансовому секторі, включаючи канали передачі фізичних і перехідних ризиків. Ця система покликана перевести ризики для біорізноманіття у фінансові ризики. Враховуючи різні національні обставини, ця методологічна основа складається з чотирьох частин, що допомагають фінансовим органам та банкам виявляти і визначати пріоритети: виявлення та пріоритизація ризиків; оцінка економічних ризиків; оцінка природних ризиків; міркування для наглядових органів. Звіт ґрунтується на проведеному ОЕСР у 2022 році аналізі наявних і розроблюваних підходів до оцінки фінансових ризиків, пов'язаних із втратою біорізноманіття, в рамках проєкту «Розробка системи нагляду за фінансовими ризиками, пов'язаними з втратою біорізноманіття». Проєкт запущено Європейською комісією спільно з ОЕСР за фінансової підтримки Європейського союзу.
Детальніше: https://is.gd/fXoAhS, https://is.gd/CG9SrZ, https://doi.org/10.1787/a8e4991f-en
Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила звіт «Система нагляду для оцінки фінансових ризиків, пов’язаних із природою: ідентифікація та управління ризиками для біорізноманіття» із серії «Політичні документи ОЕСР щодо бізнесу та фінансів». У ньому наголошується, що біорізноманіття - розмаїття життя на Землі - відіграє вирішальну роль для добробуту та економічної діяльності людини завдяки наданню низки послуг. Проте людство знищує біорізноманіття з безпрецедентною швидкістю, і втрата біорізноманіття вже накладає відбиток на економіку. Через канали передачі, що випливають з фізичних і перехідних ризиків, ці втрати можуть також впливати на фінансові активи та фінансові установи, що їх утримують, з можливими наслідками для фінансової та цінової стабільності. У відповідь на це екосистемних кілька центральних банків вже почали аналізувати вразливість своїх фінансових систем до втрат біорізноманіття, оцінюючи вплив і залежність. У цьому документі представлено методологічну систему нагляду, яка допоможе центральним банкам і органам фінансового нагляду оцінити фінансові ризики, пов'язані з біорізноманіттям, їхній вплив і залежність у фінансовому секторі, включаючи канали передачі фізичних і перехідних ризиків. Ця система покликана перевести ризики для біорізноманіття у фінансові ризики. Враховуючи різні національні обставини, ця методологічна основа складається з чотирьох частин, що допомагають фінансовим органам та банкам виявляти і визначати пріоритети: виявлення та пріоритизація ризиків; оцінка економічних ризиків; оцінка природних ризиків; міркування для наглядових органів. Звіт ґрунтується на проведеному ОЕСР у 2022 році аналізі наявних і розроблюваних підходів до оцінки фінансових ризиків, пов'язаних із втратою біорізноманіття, в рамках проєкту «Розробка системи нагляду за фінансовими ризиками, пов'язаними з втратою біорізноманіття». Проєкт запущено Європейською комісією спільно з ОЕСР за фінансової підтримки Європейського союзу.
Детальніше: https://is.gd/fXoAhS, https://is.gd/CG9SrZ, https://doi.org/10.1787/a8e4991f-en
ВПРОВАДЖЕННЯ SAF-T UA В УКРАЇНІ – ЧОГО ЧЕКАТИ БІЗНЕСУ
26 жовтня 2023 року відбудеться вебінар «Впровадження SAF-T UA в Україні – чого чекати бізнесу?». Захід покликаний надати учасникам роз’яснення Щодо Концепції впровадження електронного аудиту (е-аудиту) для платників податків. Під час вебінару планується обговорити наступні питання: що таке SAF-T UA: структура файлу; основні проблемні питання та підготовчі заходи; чим може допомогти KPMG в Україні; засоби технічної реалізації формування SAF-T UA на базі SAP DRC. Організатор - компанії KPMG в Україні, CFO Forum.
Детальніше: https://is.gd/Af9GCN, https://is.gd/G2SEt6, https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLScuy06YRD93vJm0YDJEduY39rh6r1MCE8K0D3htDwI-Gc16YQ/viewform, https://is.gd/TDUiPD
26 жовтня 2023 року відбудеться вебінар «Впровадження SAF-T UA в Україні – чого чекати бізнесу?». Захід покликаний надати учасникам роз’яснення Щодо Концепції впровадження електронного аудиту (е-аудиту) для платників податків. Під час вебінару планується обговорити наступні питання: що таке SAF-T UA: структура файлу; основні проблемні питання та підготовчі заходи; чим може допомогти KPMG в Україні; засоби технічної реалізації формування SAF-T UA на базі SAP DRC. Організатор - компанії KPMG в Україні, CFO Forum.
Детальніше: https://is.gd/Af9GCN, https://is.gd/G2SEt6, https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLScuy06YRD93vJm0YDJEduY39rh6r1MCE8K0D3htDwI-Gc16YQ/viewform, https://is.gd/TDUiPD
ОБГОВОРЕННЯ КЛЮЧОВИХ ПОЛОЖЕНЬ ПОРЯДКУ ДЕРЖАВНОЇ РЕЄСТРАЦІЇ АВТОРСЬКОГО ПРАВА
17 жовтня 2023 року відбудеться онлайн-захід щодо обговорення «Порядку державної реєстрації авторського права і договорів, які стосуються майнових прав на твір». Захід покликаний стати майданчиком для авторів, суб’єктів авторського права, представників творчої спільноти, патентних повірених та всіх зацікавлених осіб щодо обговорення ключових положень Порядку державної реєстрації авторського права і договорів, які стосуються майнових прав на твір, та питань взаємодії під час перехідного періоду. Порядок визначає процедуру подання та розгляду заявок на державну реєстрацію права автора на твір і заявок на державну реєстрацію договору, що стосується права автора на твір (далі - реєстрація), унесення відомостей про реєстрацію авторського права на твір або про реєстрацію договору, що стосується майнових прав на твір, до Державного реєстру свідоцтв про реєстрацію авторського права на твір і Державного реєстру договорів, що стосуються права автора на твір (далі - державні реєстри), видачі свідоцтв про реєстрацію авторського права на твір, прийняття рішень про реєстрацію договорів, що стосуються майнових прав на твір, публікації відомостей про реєстрацію. Він затверджено наказом Міністерства економіки України від 16 серпня 2023 року №11319 та набере чинності з дня його офіційного опублікування. Організатор - ІР офіс.
Детальніше: https://ukrpatent.org/uk, https://is.gd/dCbJZb, https://is.gd/tUG2ii
17 жовтня 2023 року відбудеться онлайн-захід щодо обговорення «Порядку державної реєстрації авторського права і договорів, які стосуються майнових прав на твір». Захід покликаний стати майданчиком для авторів, суб’єктів авторського права, представників творчої спільноти, патентних повірених та всіх зацікавлених осіб щодо обговорення ключових положень Порядку державної реєстрації авторського права і договорів, які стосуються майнових прав на твір, та питань взаємодії під час перехідного періоду. Порядок визначає процедуру подання та розгляду заявок на державну реєстрацію права автора на твір і заявок на державну реєстрацію договору, що стосується права автора на твір (далі - реєстрація), унесення відомостей про реєстрацію авторського права на твір або про реєстрацію договору, що стосується майнових прав на твір, до Державного реєстру свідоцтв про реєстрацію авторського права на твір і Державного реєстру договорів, що стосуються права автора на твір (далі - державні реєстри), видачі свідоцтв про реєстрацію авторського права на твір, прийняття рішень про реєстрацію договорів, що стосуються майнових прав на твір, публікації відомостей про реєстрацію. Він затверджено наказом Міністерства економіки України від 16 серпня 2023 року №11319 та набере чинності з дня його офіційного опублікування. Організатор - ІР офіс.
Детальніше: https://ukrpatent.org/uk, https://is.gd/dCbJZb, https://is.gd/tUG2ii
🤔1
ПРОЄКТ «DIGITAL UNIVERSITY – OPEN UKRAINIAN INITIATIVE»
Київський національний університет імені Тараса Шевченка презентував проєкт «Digital University – Open Ukrainian Initiative» Програми ЄС Еразмус+. «Цифровий університет – відкрита українська ініціатива» є інструментом підтримки ЄС розвитку вищої освіти в Україні в сучасних умовах. Європейська Комісія забезпечила спеціальне вікно можливостей для України в рамках Програми Еразмус+ за результатами спеціального конкурсу 2023 року. Команда проєкту, координована КНУ імені Тараса Шевченка, об’єднує міжнародне партнерство Університетів та організацій із Франції, Німеччини, Іспанії, Чехії та Польщі, 10 українських університетів разом із Міністерством освіти і науки України, Міністерством цифрової трансформації України, Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти та Українською асоціацією ІТ-професіоналів. Спираючись на найкращі практики ЄС, команда створить в Україні уніфіковану цифрову освітню екосистему, яка забезпечуватиме безперервну, якісну, інклюзивну та прозору освіту незалежно від місцезнаходження студентів та викладачів, використовуючи цифрові інновації в освіті. Проєкт також спрямований на підтримку студентів, які продовжили навчання в Україні, та сприяння зміцненню зв’язків між українськими університетами, їхніми студентами та співробітниками, які були змушені залишити Україну. Також у фокусі проєкту популяризація Українських ЗВО та залучення іноземних студентів та закордонних українців до української освіти загалом. Передбачається, що Проєкт забезпечить синергію та тісну співпрацю між українськими університетами-партнерами для подолання викликів, з якими зіткнулася українська освіта, поширюючи результати проєкту на інші університети, а також сприятиме у системному підходу до майбутнього відновлення вищої освіти України.
Детальніше: https://is.gd/HEBu1C, https://is.gd/YlHhrw, https://is.gd/QAM8Ij
Київський національний університет імені Тараса Шевченка презентував проєкт «Digital University – Open Ukrainian Initiative» Програми ЄС Еразмус+. «Цифровий університет – відкрита українська ініціатива» є інструментом підтримки ЄС розвитку вищої освіти в Україні в сучасних умовах. Європейська Комісія забезпечила спеціальне вікно можливостей для України в рамках Програми Еразмус+ за результатами спеціального конкурсу 2023 року. Команда проєкту, координована КНУ імені Тараса Шевченка, об’єднує міжнародне партнерство Університетів та організацій із Франції, Німеччини, Іспанії, Чехії та Польщі, 10 українських університетів разом із Міністерством освіти і науки України, Міністерством цифрової трансформації України, Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти та Українською асоціацією ІТ-професіоналів. Спираючись на найкращі практики ЄС, команда створить в Україні уніфіковану цифрову освітню екосистему, яка забезпечуватиме безперервну, якісну, інклюзивну та прозору освіту незалежно від місцезнаходження студентів та викладачів, використовуючи цифрові інновації в освіті. Проєкт також спрямований на підтримку студентів, які продовжили навчання в Україні, та сприяння зміцненню зв’язків між українськими університетами, їхніми студентами та співробітниками, які були змушені залишити Україну. Також у фокусі проєкту популяризація Українських ЗВО та залучення іноземних студентів та закордонних українців до української освіти загалом. Передбачається, що Проєкт забезпечить синергію та тісну співпрацю між українськими університетами-партнерами для подолання викликів, з якими зіткнулася українська освіта, поширюючи результати проєкту на інші університети, а також сприятиме у системному підходу до майбутнього відновлення вищої освіти України.
Детальніше: https://is.gd/HEBu1C, https://is.gd/YlHhrw, https://is.gd/QAM8Ij
👍1
ЯК АВТОМАТИЗУВАТИ БІЗНЕС
Європейський банк реконструкції та розвитку разом з Indi.Vision, сертифікованим партнером Microsoft, у межах Місяця кібербезпеки запустило онлайн-курс «Digital Gap Elimination». Захід покликаний надати слухачам інформацію про особливості використання хмари, практичні навички та поради з застосування хмарних сервісів в різних професійних сферах, ключові правила кібербезпеки та кібергігієни. Під час навчання планується обговорити наступні питання: просування власних послуг в цифровому просторі, SMM; захист своїх даних та даних клієнтів, кібербезпека; організація роботу в найбільш популярних хмарах Google/Microsoft; оптимізація бізнес-процесів для підготовки до автоматизації. Курс складається з вебінарів за темами: практичне використання хмарної системи в секторі Соціального бізнесу (18 жовтня 2023 року); практичне використання хмарної системи в секторі Діджитал маркетингу та хмарних застосунків (24 жовтня 2023 року); практичне використання хмарної системи в секторі «Підготовка БП до автоматизації у СМБ» (27 жовтня 2023 року); кібербезпека та кибергігієна (3 листопада 2023 року); практичне використання хмарної системи в секторі Виробництва (10 листопада 2023 року); практичне використання хмарної системи в секторі Медицини (17 листопада 2023 року); міграція в хмару, підготовка, проведення, складнощі та їх подолання (24 листопада 2023 року).
Детальніше: https://dge.indi.vision/, https://is.gd/qB1Gxs
Європейський банк реконструкції та розвитку разом з Indi.Vision, сертифікованим партнером Microsoft, у межах Місяця кібербезпеки запустило онлайн-курс «Digital Gap Elimination». Захід покликаний надати слухачам інформацію про особливості використання хмари, практичні навички та поради з застосування хмарних сервісів в різних професійних сферах, ключові правила кібербезпеки та кібергігієни. Під час навчання планується обговорити наступні питання: просування власних послуг в цифровому просторі, SMM; захист своїх даних та даних клієнтів, кібербезпека; організація роботу в найбільш популярних хмарах Google/Microsoft; оптимізація бізнес-процесів для підготовки до автоматизації. Курс складається з вебінарів за темами: практичне використання хмарної системи в секторі Соціального бізнесу (18 жовтня 2023 року); практичне використання хмарної системи в секторі Діджитал маркетингу та хмарних застосунків (24 жовтня 2023 року); практичне використання хмарної системи в секторі «Підготовка БП до автоматизації у СМБ» (27 жовтня 2023 року); кібербезпека та кибергігієна (3 листопада 2023 року); практичне використання хмарної системи в секторі Виробництва (10 листопада 2023 року); практичне використання хмарної системи в секторі Медицини (17 листопада 2023 року); міграція в хмару, підготовка, проведення, складнощі та їх подолання (24 листопада 2023 року).
Детальніше: https://dge.indi.vision/, https://is.gd/qB1Gxs
ДУАЛЬНА ОСВІТА В ДІАЛОЗІ
19 жовтня 2023 року відбудеться чергова онлайн-подія у межах серії IТeacher's Meet Ups «Дуальна в діалозі». Захід покликаний надати можливість слухачам отримати досвід інноваційних ідей та навичок, їх презентування, комунікації, командної взаємодії тощо, зокрема - завдяки дуальній освіті. Під час події планується обговорити наступні питання: як вибудовуються індивідуальні траєкторії для студентів: суб'єктність студента: як співставити мрію про свободу - з необхідністю підготовки до ринку праці; як партнерство та дуальна форма навчання може бути інструментом удосконалення освіти. Організатор – Компанія SoftServe.
Детальніше: https://t.me/c/1895322509/1/8521, https://share.hsforms.com/1lbBPlw0lQuGjGeo5NMa0rg3ir33
19 жовтня 2023 року відбудеться чергова онлайн-подія у межах серії IТeacher's Meet Ups «Дуальна в діалозі». Захід покликаний надати можливість слухачам отримати досвід інноваційних ідей та навичок, їх презентування, комунікації, командної взаємодії тощо, зокрема - завдяки дуальній освіті. Під час події планується обговорити наступні питання: як вибудовуються індивідуальні траєкторії для студентів: суб'єктність студента: як співставити мрію про свободу - з необхідністю підготовки до ринку праці; як партнерство та дуальна форма навчання може бути інструментом удосконалення освіти. Організатор – Компанія SoftServe.
Детальніше: https://t.me/c/1895322509/1/8521, https://share.hsforms.com/1lbBPlw0lQuGjGeo5NMa0rg3ir33
ТРИ КРОКИ, ЩОБ РОЗКРИТИ ПРИХОВАНУ ПРОГРАМУ НЕТВОРКІНГУ
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джулія Фріланд Фішер «Три кроки, щоб розкрити приховану програму нетворкінгу». У ній автор розмірковує над питанням: як підтримати студентів у розвитку мережевих навичок, які покращать їхні майбутні кар'єрні перспективи. Дані свідчать, що студентам потрібні мережі. За даними опитування випускників університету Strada-Gallup, проведеного у 2020 році, майже половина з них, на питання про яку навичку, що не набули в університеті, найбільше шкодують, відповіли «Нетворкінг». На жаль, несправедлива реальність така, що величезна роль мереж залишається в основі прихованої навчальної програми, яка могла б допомогти деяким випускникам перетворити зароблені важкою працею ступені у кар'єру. Але є способи демістифікувати побудову мереж і зробити доступ до соціального капіталу більш явною і справедливою особливістю навчання студентів в університеті. Джулія Фріланд Фішер радить застосовувати три кроки, які виведуть цю приховану навчальну програму на світло для всіх студентів кампусу: навчити студентів мережевої взаємодії як навички в рамках кар'єрних послуг; намагаючись залучити власний капітал, зробити побудову мережі кредитною; щоб підвищити рентабельність інвестицій, підвищити соціальний капітал у рамках стратегії всього кампусу. Додатковий бал: оцініть свої результати - у всіх цих зусиллях ключовим моментом є вимірювання прогресу. Це означає, що потрібно приділяти більше уваги кількості, якості та структурі студентських мереж, а також тому, чи підвищують вони свою здатність мобілізувати ці мережі. Більшість університетів не соромляться позиціонувати себе як центри зв’язків. Але якщо університети дбають про рівність і доступ, перед ними стоїть більш глибоке завдання: використати шанс цих зустрічей і гарантувати, що студенти випускаються з мережею зв'язків, а не лише з дипломом про освіту.
Детальніше: https://is.gd/P1MaB3, https://is.gd/zLRjMJ
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джулія Фріланд Фішер «Три кроки, щоб розкрити приховану програму нетворкінгу». У ній автор розмірковує над питанням: як підтримати студентів у розвитку мережевих навичок, які покращать їхні майбутні кар'єрні перспективи. Дані свідчать, що студентам потрібні мережі. За даними опитування випускників університету Strada-Gallup, проведеного у 2020 році, майже половина з них, на питання про яку навичку, що не набули в університеті, найбільше шкодують, відповіли «Нетворкінг». На жаль, несправедлива реальність така, що величезна роль мереж залишається в основі прихованої навчальної програми, яка могла б допомогти деяким випускникам перетворити зароблені важкою працею ступені у кар'єру. Але є способи демістифікувати побудову мереж і зробити доступ до соціального капіталу більш явною і справедливою особливістю навчання студентів в університеті. Джулія Фріланд Фішер радить застосовувати три кроки, які виведуть цю приховану навчальну програму на світло для всіх студентів кампусу: навчити студентів мережевої взаємодії як навички в рамках кар'єрних послуг; намагаючись залучити власний капітал, зробити побудову мережі кредитною; щоб підвищити рентабельність інвестицій, підвищити соціальний капітал у рамках стратегії всього кампусу. Додатковий бал: оцініть свої результати - у всіх цих зусиллях ключовим моментом є вимірювання прогресу. Це означає, що потрібно приділяти більше уваги кількості, якості та структурі студентських мереж, а також тому, чи підвищують вони свою здатність мобілізувати ці мережі. Більшість університетів не соромляться позиціонувати себе як центри зв’язків. Але якщо університети дбають про рівність і доступ, перед ними стоїть більш глибоке завдання: використати шанс цих зустрічей і гарантувати, що студенти випускаються з мережею зв'язків, а не лише з дипломом про освіту.
Детальніше: https://is.gd/P1MaB3, https://is.gd/zLRjMJ
ОЕСР: НОВІ ТЕНДЕНЦІЇ ПОПИТУ НА НАВИЧКИ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ В 14 КРАЇНАХ ОЕСР
Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила звіт «Нові тенденції попиту на навички штучного інтелекту в 14 країнах ОЕСР» із серії «Документи OECD зі штучного інтелекту». У ньому наголошується, що штучний інтелект швидко змінює економіку та суспільство. Він все більше проникає у продукти та послуги, якими споживачі користуються щодня, і може допомогти у вирішенні суспільних проблем, таких як зміна клімату чи доступ до медичної допомоги, водночас створюючи виклики як для урядів, так і для громадян. Незважаючи на трансформаційний потенціал ШІ для підвищення ефективності та інноваційного розвитку, якщо його не контролювати, це викликає занепокоєння, яке підкреслює важливість того, щоб людський фактор був на першому плані в управлінні цими досягненнями. Звіт зосереджено на людському факторі, що стоїть за ШІ, досліджуючи останні тенденції попиту на навички, пов'язані зі штучним інтелектом, у різних країнах і використовує вичерпну інформацію з онлайн-розміщень вакансій, надану Lightcast1 за період 2019-22 років. Ці дані об'єднують інформацію 14 країн ОЕСР, доступних окремих англомовних (Австралія, Канада, Нова Зеландія, США, Велика Британія) та європейських (Австрія, Бельгія, Франція, Німеччина, Італія, Нідерланди, Іспанія, Франція, Швеція, Швейцарія) країн. Встановлено, що, незважаючи на швидке зростання попиту на навички штучного інтелекту, онлайн-вакансії, пов'язані зі штучним інтелектом, становили менш ніж 1% усіх вакансій і переважно були знайдені в таких секторах, як ІКТ і професійні послуги. Навички, пов'язані з машинним навчанням, були найбільш затребуваними. Частина дослідження, орієнтована на США, показує постійний попит на соціально-емоційні, базові та технічні навички серед усіх роботодавців, що займаються штучним інтелектом. Однак провідні фірми, які розмістили найбільше вакансій у сфері ШІ, продемонстрували вищий попит на спеціалістів у сфері ШІ, які поєднують технічні знання з лідерськими, інноваційними та навичками розв'язання проблем, що підкреслює важливість цих компетенцій у сфері ШІ.
Детальніше: https://is.gd/G2QwwR, https://is.gd/aTlbCQ, https://doi.org/10.1787/7c691b9a-en
Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила звіт «Нові тенденції попиту на навички штучного інтелекту в 14 країнах ОЕСР» із серії «Документи OECD зі штучного інтелекту». У ньому наголошується, що штучний інтелект швидко змінює економіку та суспільство. Він все більше проникає у продукти та послуги, якими споживачі користуються щодня, і може допомогти у вирішенні суспільних проблем, таких як зміна клімату чи доступ до медичної допомоги, водночас створюючи виклики як для урядів, так і для громадян. Незважаючи на трансформаційний потенціал ШІ для підвищення ефективності та інноваційного розвитку, якщо його не контролювати, це викликає занепокоєння, яке підкреслює важливість того, щоб людський фактор був на першому плані в управлінні цими досягненнями. Звіт зосереджено на людському факторі, що стоїть за ШІ, досліджуючи останні тенденції попиту на навички, пов'язані зі штучним інтелектом, у різних країнах і використовує вичерпну інформацію з онлайн-розміщень вакансій, надану Lightcast1 за період 2019-22 років. Ці дані об'єднують інформацію 14 країн ОЕСР, доступних окремих англомовних (Австралія, Канада, Нова Зеландія, США, Велика Британія) та європейських (Австрія, Бельгія, Франція, Німеччина, Італія, Нідерланди, Іспанія, Франція, Швеція, Швейцарія) країн. Встановлено, що, незважаючи на швидке зростання попиту на навички штучного інтелекту, онлайн-вакансії, пов'язані зі штучним інтелектом, становили менш ніж 1% усіх вакансій і переважно були знайдені в таких секторах, як ІКТ і професійні послуги. Навички, пов'язані з машинним навчанням, були найбільш затребуваними. Частина дослідження, орієнтована на США, показує постійний попит на соціально-емоційні, базові та технічні навички серед усіх роботодавців, що займаються штучним інтелектом. Однак провідні фірми, які розмістили найбільше вакансій у сфері ШІ, продемонстрували вищий попит на спеціалістів у сфері ШІ, які поєднують технічні знання з лідерськими, інноваційними та навичками розв'язання проблем, що підкреслює важливість цих компетенцій у сфері ШІ.
Детальніше: https://is.gd/G2QwwR, https://is.gd/aTlbCQ, https://doi.org/10.1787/7c691b9a-en
👍1
ТРАНСФЕР ТЕХНОЛОГІЙ: ФОКУС НА УПРАВЛІННЯ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЮ ВЛАСНІСТЮ
20 жовтня 2023 року відбудеться вебінар «Трансфер технологій: фокус на управління інтелектуальною власністю (за матеріалами семінару FIT-4-NMP, Бухарест, вересень 2023)». Захід покликаний стати площадкою для розгляду питань управління проектами трансферу технологій, форм організації наукової співпраці та джерел можливих конфліктів інтересів. Під час вебінару планується обговорити наступні питання: етапи управління проектом трансферу технологій; переваги та запобіжники ліцензування та створення spin-off; форми наукової співпраці, відкриті інновації; виклики проведення спільних досліджень; що потрібно передбачити в угодах. Семінар проводиться в рамках проекту BOOSTalent: Розширення можливостей вищих навчальних закладів для лідерства в наукоємній технологічній досконалості за допомогою використання інструментів штучного інтелекту та машинного навчання для сталого розвитку, аерокосмічної галузі, передових матеріалів та електроніки. Проєкт виконується в рамках ініціативи EIT HEI (European Institute of Innovation and Technology for Higher Еducation Institutions - Європейський інститут інновацій і технологій для закладів вищої освіти) і спрямований на розвиток інноваційної екосистеми в КАУ. Організатор - Центр підтримки інновацій та технологій Academ.City.
Детальніше: https://is.gd/pADcw2, https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSe4UxrY_2KEQ6EgkQl57aoqhBN7i-_COWYLD7p5-8HQbA-iiw/viewform, https://is.gd/W7myKi
20 жовтня 2023 року відбудеться вебінар «Трансфер технологій: фокус на управління інтелектуальною власністю (за матеріалами семінару FIT-4-NMP, Бухарест, вересень 2023)». Захід покликаний стати площадкою для розгляду питань управління проектами трансферу технологій, форм організації наукової співпраці та джерел можливих конфліктів інтересів. Під час вебінару планується обговорити наступні питання: етапи управління проектом трансферу технологій; переваги та запобіжники ліцензування та створення spin-off; форми наукової співпраці, відкриті інновації; виклики проведення спільних досліджень; що потрібно передбачити в угодах. Семінар проводиться в рамках проекту BOOSTalent: Розширення можливостей вищих навчальних закладів для лідерства в наукоємній технологічній досконалості за допомогою використання інструментів штучного інтелекту та машинного навчання для сталого розвитку, аерокосмічної галузі, передових матеріалів та електроніки. Проєкт виконується в рамках ініціативи EIT HEI (European Institute of Innovation and Technology for Higher Еducation Institutions - Європейський інститут інновацій і технологій для закладів вищої освіти) і спрямований на розвиток інноваційної екосистеми в КАУ. Організатор - Центр підтримки інновацій та технологій Academ.City.
Детальніше: https://is.gd/pADcw2, https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSe4UxrY_2KEQ6EgkQl57aoqhBN7i-_COWYLD7p5-8HQbA-iiw/viewform, https://is.gd/W7myKi
👍1
КОНКУРС НАУКОВИХ ПРОЄКТНИХ КОНЦЕПЦІЙ «ВІДРОДЖЕННЯ ТА ІННОВАЦІЙНИЙ РОЗВИТОК УКРАЇНИ»
Ukraine Reconstruction Fund та Рада молодих учених при Міністерстві освіти і науки України оголошують про старт конкурсу наукових проєктних концепцій «Відродження та інноваційний розвиток України». Метою конкурсу є популяризація розробок українських студентів, аспірантів, молодих учених серед ділової та наукової спільноти Сполучених штатів; пошук та заохочення потенційних інвесторів для реалізації проєктів; стимулювання інноваційної діяльності та рішень, спрямованих на відновлення та сталий розвиток України. Проєктні концепції мають відповідати наступним напрямкам: відновлення й модернізація виробничої та соціальної інфраструктури; відновлення природного середовища та розвиток відновлюваних джерел енергії; розвиток безпілотної авіації та ракетно-космічних технологій. Критерії відбору: актуальність проєкту, наукова та практична цінність; узгодженість цілей проекту з завданнями відбудови України від наслідків війни; інноваційний потенціал проєкту; наявність сучасних технологій; економічна та технологічна обґрунтованість. У конкурсі можуть брати участь студенти, які навчаються на денній або заочній формі у закладах вищої освіти та наукових установах України, аспіранти та молоді учені. Окрім стипендій Фонд надасть переможцям та фіналістам конкурсу правовий та організаційний супровід для отримання грантової підтримки від уряду США та реєстрації патентів в United States Patent and Trademark Office, USPTO. Заявку на участь у конкурсі можна подати до 16 березня 2024 року.
Детальніше: http://surl.li/mflqu, https://www.facebook.com/youngscientists.ua/posts/pfbid0odpwW8g5xm6duei6vndpbzLzfDB1aYsSawCWXbjLxRyhpiFuJqyR7KBh7bkE3vUil, https://forms.gle/dEQwFxq5gvVqN1ty6
Ukraine Reconstruction Fund та Рада молодих учених при Міністерстві освіти і науки України оголошують про старт конкурсу наукових проєктних концепцій «Відродження та інноваційний розвиток України». Метою конкурсу є популяризація розробок українських студентів, аспірантів, молодих учених серед ділової та наукової спільноти Сполучених штатів; пошук та заохочення потенційних інвесторів для реалізації проєктів; стимулювання інноваційної діяльності та рішень, спрямованих на відновлення та сталий розвиток України. Проєктні концепції мають відповідати наступним напрямкам: відновлення й модернізація виробничої та соціальної інфраструктури; відновлення природного середовища та розвиток відновлюваних джерел енергії; розвиток безпілотної авіації та ракетно-космічних технологій. Критерії відбору: актуальність проєкту, наукова та практична цінність; узгодженість цілей проекту з завданнями відбудови України від наслідків війни; інноваційний потенціал проєкту; наявність сучасних технологій; економічна та технологічна обґрунтованість. У конкурсі можуть брати участь студенти, які навчаються на денній або заочній формі у закладах вищої освіти та наукових установах України, аспіранти та молоді учені. Окрім стипендій Фонд надасть переможцям та фіналістам конкурсу правовий та організаційний супровід для отримання грантової підтримки від уряду США та реєстрації патентів в United States Patent and Trademark Office, USPTO. Заявку на участь у конкурсі можна подати до 16 березня 2024 року.
Детальніше: http://surl.li/mflqu, https://www.facebook.com/youngscientists.ua/posts/pfbid0odpwW8g5xm6duei6vndpbzLzfDB1aYsSawCWXbjLxRyhpiFuJqyR7KBh7bkE3vUil, https://forms.gle/dEQwFxq5gvVqN1ty6