КОНКУРС СТАРТАПІВ UNICORN
Sigma Software Group запускає UNICORN - конкурс для стартапів з України та ЄС. Конкурс спрямований на розвиток інноваційного потенціалу країни та допомогу екосистемі стартапів зростати та досягати ще більш значущих результатів у майбутньому. Конкурс відбудеться у гібридному форматі. Він включатиме освітні вебінари, нетворкінгові заходи та численні пітчинги. Учасники зможуть поспілкуватися з впливовими інвесторами та встановити цінні партнерства під час онлайн-сесій та офлайн-заходів у Києві та Варшаві. Критерії відбору учасників: до участі запрошуються стартапи з України та ЄС; стартап повинен залучити не більше 500 тис. євро інвестицій; галузева перевага, перевага надається B2B стартапам у сферах AdTech, AI, AR/VR, авіації, автомобілебудування, BigData, Blockchain, CyberSec, EdTech, FinTech та машинного навчання. Форматом Конкурсу передбачається: приймання заявок від учасників (9 жовтня – 1 листопада 2023 року); освітній інтенсив від партнерів та організаторів із залученням топпредставників європейської ІТ-індустрії, фаундерів зіркових стартапів, партнерів міжнародних венчурних фондів (онлайн формат) (6 – 17 листопада 2023 року); краш-тест за участі членів журі (онлайн формат) (24 листопада 2023 року); заходи для нетворкінгу між учасниками, організаторами, партнерами та менторами (7 – 24 листопада 2023 року); фінальний демо-пітчинг та оголошення переможців (1 грудня 2023 року). Організатори: Sigma Software Group, Бізнес-інкубатор Sigma Software Labs, Sigma Software University, Український фонд стартапів.
Детальніше: https://labs.sigma.software/unicorn/, https://labs.sigma.software/apply-unicorn-form/, https://is.gd/W6VC3A
Sigma Software Group запускає UNICORN - конкурс для стартапів з України та ЄС. Конкурс спрямований на розвиток інноваційного потенціалу країни та допомогу екосистемі стартапів зростати та досягати ще більш значущих результатів у майбутньому. Конкурс відбудеться у гібридному форматі. Він включатиме освітні вебінари, нетворкінгові заходи та численні пітчинги. Учасники зможуть поспілкуватися з впливовими інвесторами та встановити цінні партнерства під час онлайн-сесій та офлайн-заходів у Києві та Варшаві. Критерії відбору учасників: до участі запрошуються стартапи з України та ЄС; стартап повинен залучити не більше 500 тис. євро інвестицій; галузева перевага, перевага надається B2B стартапам у сферах AdTech, AI, AR/VR, авіації, автомобілебудування, BigData, Blockchain, CyberSec, EdTech, FinTech та машинного навчання. Форматом Конкурсу передбачається: приймання заявок від учасників (9 жовтня – 1 листопада 2023 року); освітній інтенсив від партнерів та організаторів із залученням топпредставників європейської ІТ-індустрії, фаундерів зіркових стартапів, партнерів міжнародних венчурних фондів (онлайн формат) (6 – 17 листопада 2023 року); краш-тест за участі членів журі (онлайн формат) (24 листопада 2023 року); заходи для нетворкінгу між учасниками, організаторами, партнерами та менторами (7 – 24 листопада 2023 року); фінальний демо-пітчинг та оголошення переможців (1 грудня 2023 року). Організатори: Sigma Software Group, Бізнес-інкубатор Sigma Software Labs, Sigma Software University, Український фонд стартапів.
Детальніше: https://labs.sigma.software/unicorn/, https://labs.sigma.software/apply-unicorn-form/, https://is.gd/W6VC3A
FUNDAMENTALS OF MATERIALS JOINING AND PROCESSING
З 5 по 18 жовтня 2023 року в онлайн форматі відбудеться освітній курс «Основи з'єднання та обробки матеріалів» (Fundamentals of materials joining and processing) із серії освітніх курсів про наукоємні технології та використання AI та ML в матеріалознавстві. Освітні курси, орієнтовані на Deep Tech та майбутніх підприємців, розробляються та реалізуються в рамках міжнародних проектів, що фінансуються Horizon Europe та EIT HEI Initiative: 4innopipe, SEEDplus та BOOSTalent. Після проходження курсів всі учасники, які виконають програму та складуть тест, отримають сертифікати з об'ємом кредитів ЄКТС. Організатор - ДНУ «Київський Академічний Університет».
Детальніше: https://is.gd/q63UmQ, https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSdz2c1UpI7iQG8JylTBGe5vcj4t0jfj5ck3fDhbR9jkWICnVA/viewform?pli=1, https://is.gd/BUDVUN
З 5 по 18 жовтня 2023 року в онлайн форматі відбудеться освітній курс «Основи з'єднання та обробки матеріалів» (Fundamentals of materials joining and processing) із серії освітніх курсів про наукоємні технології та використання AI та ML в матеріалознавстві. Освітні курси, орієнтовані на Deep Tech та майбутніх підприємців, розробляються та реалізуються в рамках міжнародних проектів, що фінансуються Horizon Europe та EIT HEI Initiative: 4innopipe, SEEDplus та BOOSTalent. Після проходження курсів всі учасники, які виконають програму та складуть тест, отримають сертифікати з об'ємом кредитів ЄКТС. Організатор - ДНУ «Київський Академічний Університет».
Детальніше: https://is.gd/q63UmQ, https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSdz2c1UpI7iQG8JylTBGe5vcj4t0jfj5ck3fDhbR9jkWICnVA/viewform?pli=1, https://is.gd/BUDVUN
👍2
ПОВІДОМЛЕННЯ ЩОДО ЗАХИСТІВ ДИСЕРТАЦІЙ ДОКТОРІВ ТА КАНДИДАТІВ НАУК
Міністерством освіти і науки України 4 жовтня 2023 року оприлюднено повідомлення про захист на здобуття наукового ступеня кандидата і доктора наук. Публікація здійснена відповідно до чинного порядку, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 20 листопада 2019 року № 943.
Детальніше: https://is.gd/FERK6z, https://is.gd/aPhc8y, https://is.gd/DfsQyH, https://is.gd/5XMOEO
Міністерством освіти і науки України 4 жовтня 2023 року оприлюднено повідомлення про захист на здобуття наукового ступеня кандидата і доктора наук. Публікація здійснена відповідно до чинного порядку, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 20 листопада 2019 року № 943.
Детальніше: https://is.gd/FERK6z, https://is.gd/aPhc8y, https://is.gd/DfsQyH, https://is.gd/5XMOEO
ВЕБІНАР ВІД ELSEVIER
9-10 жовтня 2023 року відбудеться вебінар для українських дослідників з публікаційної активності. Під час вебінару планується: проведення вступної сесії для редакторів журналів – роль редактора; обговорення питань тенденцій в науковому середовищі (теми досліджень, відкритий доступ, міждисциплінарні дослідження та співпраця) та нових журналів (індексація, залучення вашої аудиторії, кроки для запуску нового журналу). Також відбудуться: семінар для авторів (найкращі практики написання наукових статей, наукова комунікація та залучення громадськості, визначення відповідних журналів, зокрема з використанням Journal Finder); семінар для рецензентів (найкращі практики рецензування наукових статей, інновації в експертному огляді); семінар щодо етики (інструменти для надійного контенту). Організатор - компанія Elsevier
Детальніше: https://is.gd/keRhTk, https://is.gd/S3MiMo, https://is.gd/bcQhZp, https://is.gd/k1sJro
9-10 жовтня 2023 року відбудеться вебінар для українських дослідників з публікаційної активності. Під час вебінару планується: проведення вступної сесії для редакторів журналів – роль редактора; обговорення питань тенденцій в науковому середовищі (теми досліджень, відкритий доступ, міждисциплінарні дослідження та співпраця) та нових журналів (індексація, залучення вашої аудиторії, кроки для запуску нового журналу). Також відбудуться: семінар для авторів (найкращі практики написання наукових статей, наукова комунікація та залучення громадськості, визначення відповідних журналів, зокрема з використанням Journal Finder); семінар для рецензентів (найкращі практики рецензування наукових статей, інновації в експертному огляді); семінар щодо етики (інструменти для надійного контенту). Організатор - компанія Elsevier
Детальніше: https://is.gd/keRhTk, https://is.gd/S3MiMo, https://is.gd/bcQhZp, https://is.gd/k1sJro
👍1
ВСТУП ДО ВИКОРИСТАННЯ ГЕНЕРАТИВНОГО ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Себа Діанаті та Сумана Лаударі «Вступ до використання генеративного штучного інтелекту, такого як ChatGPT, для викладання та навчання». Автори наголошують: щоб реалізувати свій потенціал, генеративний штучний інтелект потребує ефективних інструкцій. У першій частині із серії своїх ресурсів вони пояснюють, як створити корисну підказку для ШІ. Генеративний штучний інтелект, насамперед ChatGPT, є потужною мовною моделлю, яка може зробити революцію в тому, як викладачі викладають і як учні навчаються. Цю технологію можна застосовувати в широкому спектрі дисциплін, для різних додатків і для всієї команди вищого керівництва, що робить її цінним доповненням для реалізації операційних, закупівельних або стратегічних цілей. Однак такі інструменти, як генеративний штучний інтелект, за неправильного запиту можуть надати неякісні результати. Ця стаття має на меті ознайомити читачів із деякими ключовими функціями ефективного стимулювання ШІ для отримання найбільш точних результатів у контексті. Хоча не всі підказки, які розглядаються, були оцінені, Себ Діанаті та Суман Лаударі демонструють рівень специфічності, необхідний для отримання ефективного результату. Зокрема, вони радять враховувати наступні поради: важливо включати вказівні слова; певні слова, пов'язані зі змістом, можуть значно поліпшити результат; важливо вимовити слово, що пояснює, як необхідно щоб діяв ШІ; аудиторія має вирішальне значення, тому необхідно додати щось на зразок «пишіть офіційним тоном від третьої особи для академічної аудиторії»; потрібно уточняти стиль висновку; у деяких випадках знадобляться докази для обґрунтування тверджень ШІ. Це не вичерпний список підказок, а перша із п'яти частин ресурсу, що охоплює 100 застосувань ChatGPT у викладанні та навчанні. Другий ресурс буде присвячений застосуванню генеративного ШІ в навчальних програмах та оцінюванні; третій ресурс буде зосереджений на 25 додатках для академічного управління; четвертий ресурс надасть 25 підказок щодо студентської та академічної активності; і останній ресурс у цій серії буде присвячений дослідженням і стипендіям викладання та навчання. Автори звертають увагу, що підказки та різноманітні варіанти застосування результатів штучного інтелекту мають відповідати фундаментальним цінностям Міжнародного центру академічної чесності: чесність, довіра, справедливість, повага, відповідальність і сміливість.
Детальніше: https://is.gd/MumHFL, https://is.gd/4x6tSn, https://is.gd/s1X5or
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Себа Діанаті та Сумана Лаударі «Вступ до використання генеративного штучного інтелекту, такого як ChatGPT, для викладання та навчання». Автори наголошують: щоб реалізувати свій потенціал, генеративний штучний інтелект потребує ефективних інструкцій. У першій частині із серії своїх ресурсів вони пояснюють, як створити корисну підказку для ШІ. Генеративний штучний інтелект, насамперед ChatGPT, є потужною мовною моделлю, яка може зробити революцію в тому, як викладачі викладають і як учні навчаються. Цю технологію можна застосовувати в широкому спектрі дисциплін, для різних додатків і для всієї команди вищого керівництва, що робить її цінним доповненням для реалізації операційних, закупівельних або стратегічних цілей. Однак такі інструменти, як генеративний штучний інтелект, за неправильного запиту можуть надати неякісні результати. Ця стаття має на меті ознайомити читачів із деякими ключовими функціями ефективного стимулювання ШІ для отримання найбільш точних результатів у контексті. Хоча не всі підказки, які розглядаються, були оцінені, Себ Діанаті та Суман Лаударі демонструють рівень специфічності, необхідний для отримання ефективного результату. Зокрема, вони радять враховувати наступні поради: важливо включати вказівні слова; певні слова, пов'язані зі змістом, можуть значно поліпшити результат; важливо вимовити слово, що пояснює, як необхідно щоб діяв ШІ; аудиторія має вирішальне значення, тому необхідно додати щось на зразок «пишіть офіційним тоном від третьої особи для академічної аудиторії»; потрібно уточняти стиль висновку; у деяких випадках знадобляться докази для обґрунтування тверджень ШІ. Це не вичерпний список підказок, а перша із п'яти частин ресурсу, що охоплює 100 застосувань ChatGPT у викладанні та навчанні. Другий ресурс буде присвячений застосуванню генеративного ШІ в навчальних програмах та оцінюванні; третій ресурс буде зосереджений на 25 додатках для академічного управління; четвертий ресурс надасть 25 підказок щодо студентської та академічної активності; і останній ресурс у цій серії буде присвячений дослідженням і стипендіям викладання та навчання. Автори звертають увагу, що підказки та різноманітні варіанти застосування результатів штучного інтелекту мають відповідати фундаментальним цінностям Міжнародного центру академічної чесності: чесність, довіра, справедливість, повага, відповідальність і сміливість.
Детальніше: https://is.gd/MumHFL, https://is.gd/4x6tSn, https://is.gd/s1X5or
🤔1
ОЕСР: ПІДТРИМКА ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ ЗА ДОПОМОГОЮ СТРАТЕГІЧНОГО ПРОГНОЗУВАННЯ
Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила звіт «Підтримка прийняття рішень за допомогою стратегічного прогнозування: система, що формується для активних і перспективних урядів» із серії «Документи ОЕСР щодо державного управління». У ньому розглядаються ініціативи та методології стратегічного прогнозування, що сприяють ухваленню рішень і розробці процесів. У документі представлено тематичні дослідження, міжнародні стандарти та найкращі практики, а також методичні рекомендації та варіанти сприяння впровадженню та використанню стратегічного форсайту в державному управлінні. Документ складається з чотирьох розділів, кожен з яких присвячений одному з найважливіших напрямів діяльності з удосконалення процесу прийняття рішень за допомогою стратегічного прогнозування: формулювання стратегічного прогнозування; формування його фундаментальних компонентів в органах влади; налаштування заходів щодо прогнозування з урахуванням конкретних умов; проведення заходів з розв'язання конкретних політичних завдань. З огляду на дослідницький характер цього документа, його пропозиції слід розглядати як внесок у поточні дискусії щодо використання стратегічного форсайту для ухвалення рішень в уряді. Кінцева мета цього документа - допомогти урядам стати більш проактивними та перспективними.
Детальніше: https://is.gd/MuhXQC, https://is.gd/ldJKA7, https://doi.org/10.1787/1d78c791-en
Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила звіт «Підтримка прийняття рішень за допомогою стратегічного прогнозування: система, що формується для активних і перспективних урядів» із серії «Документи ОЕСР щодо державного управління». У ньому розглядаються ініціативи та методології стратегічного прогнозування, що сприяють ухваленню рішень і розробці процесів. У документі представлено тематичні дослідження, міжнародні стандарти та найкращі практики, а також методичні рекомендації та варіанти сприяння впровадженню та використанню стратегічного форсайту в державному управлінні. Документ складається з чотирьох розділів, кожен з яких присвячений одному з найважливіших напрямів діяльності з удосконалення процесу прийняття рішень за допомогою стратегічного прогнозування: формулювання стратегічного прогнозування; формування його фундаментальних компонентів в органах влади; налаштування заходів щодо прогнозування з урахуванням конкретних умов; проведення заходів з розв'язання конкретних політичних завдань. З огляду на дослідницький характер цього документа, його пропозиції слід розглядати як внесок у поточні дискусії щодо використання стратегічного форсайту для ухвалення рішень в уряді. Кінцева мета цього документа - допомогти урядам стати більш проактивними та перспективними.
Детальніше: https://is.gd/MuhXQC, https://is.gd/ldJKA7, https://doi.org/10.1787/1d78c791-en
👍2
КОНФЕРЕНЦІЯ МОЛОДИХ ВЧЕНИХ ТА СПЕЦІАЛІСТІВ
19-20 жовтня 2023 року відбудеться конференція молодих вчених та спеціалістів «Надтверді, композиційні матеріали та покриття: отримання, властивості, застосування». Під час конференції планується обговорити наступні питання: матеріалознавство та технології отримання надтвердих, композиційних матеріалів, конструкційної та інструментальної кераміки, твердих сплавів; нанотехнології, нано- та смарт матеріали; фазові рівноваги та фазові перетворення в умовах високих тисків (фази високого тиску); фізика та техніка високих тисків; захисні покриття, плівки з надтвердих та інших матеріалів; інформаційні технології та моделювання технологічних процесів отримання високотвердих і високоміцних матеріалів; методологія досліджень властивостей матеріалів; застосування надтвердих і керамічних матеріалів та твердих сплавів у промисловості. Організатор - Інститут надтвердих матеріалів ім. В. М. Бакуля НАН України.
Детальніше: https://is.gd/NkSadt, https://is.gd/yidgQt, http://www.ism.kiev.ua/images/Invitation%20letter_on%20Young%20sci_ISM.pdf?fbclid=IwAR3UqOgjpUP33D3bY6X8blkK0zTTay8OXMp4aOrRQG8-c-vVPHe4pI3ySII
19-20 жовтня 2023 року відбудеться конференція молодих вчених та спеціалістів «Надтверді, композиційні матеріали та покриття: отримання, властивості, застосування». Під час конференції планується обговорити наступні питання: матеріалознавство та технології отримання надтвердих, композиційних матеріалів, конструкційної та інструментальної кераміки, твердих сплавів; нанотехнології, нано- та смарт матеріали; фазові рівноваги та фазові перетворення в умовах високих тисків (фази високого тиску); фізика та техніка високих тисків; захисні покриття, плівки з надтвердих та інших матеріалів; інформаційні технології та моделювання технологічних процесів отримання високотвердих і високоміцних матеріалів; методологія досліджень властивостей матеріалів; застосування надтвердих і керамічних матеріалів та твердих сплавів у промисловості. Організатор - Інститут надтвердих матеріалів ім. В. М. Бакуля НАН України.
Детальніше: https://is.gd/NkSadt, https://is.gd/yidgQt, http://www.ism.kiev.ua/images/Invitation%20letter_on%20Young%20sci_ISM.pdf?fbclid=IwAR3UqOgjpUP33D3bY6X8blkK0zTTay8OXMp4aOrRQG8-c-vVPHe4pI3ySII
👍1
УКРАЇНСЬКО-ШВЕЙЦАРСЬКІ СПІЛЬНІ ДОСЛІДНИЦЬКІ ПРОЄКТИ: КОНКУРС 2023
Національний фонд досліджень України та Швейцарський національний науковий фонд запускають спільний конкурс проєктів. Конкур спрямований на підтримку дослідницької діяльності в Україні та створення стійкої міжнародної наукової мережі. Критерії відбору проєктів: конкурс тематично відкритий для фундаментальних досліджень, вітаються спільні проєкти з будь-якої наукової галузі, а також міждисциплінарні спільні проєкти; проєкти можуть тривати два-три роки і фінансуватися SNSF через бюджет двосторонньої програми уряду Швейцарії. Очікується, що фінансування отримають близько 15 проєктів. Заявку на участь у першому конкурсі можна подати до 12 грудня 2023 року.
Детальніше: https://www.snf.ch/en, https://is.gd/eRlg8o, https://is.gd/6VWNYI, https://is.gd/Z1AR4b, https://is.gd/rdF6dX
Національний фонд досліджень України та Швейцарський національний науковий фонд запускають спільний конкурс проєктів. Конкур спрямований на підтримку дослідницької діяльності в Україні та створення стійкої міжнародної наукової мережі. Критерії відбору проєктів: конкурс тематично відкритий для фундаментальних досліджень, вітаються спільні проєкти з будь-якої наукової галузі, а також міждисциплінарні спільні проєкти; проєкти можуть тривати два-три роки і фінансуватися SNSF через бюджет двосторонньої програми уряду Швейцарії. Очікується, що фінансування отримають близько 15 проєктів. Заявку на участь у першому конкурсі можна подати до 12 грудня 2023 року.
Детальніше: https://www.snf.ch/en, https://is.gd/eRlg8o, https://is.gd/6VWNYI, https://is.gd/Z1AR4b, https://is.gd/rdF6dX
👍1
WORLD UNIVERSITY RANKINGS 2024
На сайті Times Higher Education опубліковане чергове видання «Світовий рейтинг університетів 2024» (World University Rankings 2024). Він включає 1904 університети в 108 країнах і регіонах. Визначення результатів базується на новій методології WUR 3.0, яка включає 18 відкаліброваних показників ефективності, які вимірюють ефективність навчального закладу в п’яти сферах: викладання, дослідницьке середовище, якість дослідження, галузь і міжнародний світогляд. При підготовці цьогорічного рейтингу було проаналізовано понад 134 млн цитувань у 16,5 млн наукових публікацій та ураховано результати опитування більш ніж 68 тис. науковців з усього світу; зібрано майже 412 тис. даних із понад 2,6 тис. установ. Рейтинг восьмий рік поспіль очолює Оксфордський університет, але у п’ятірці лідерів відбулися зміни: Стенфордський університет піднявся на друге місце, Массачусетський технологічний інститут став третім, Гарвардський університет посів четверте місце, Кембриджський університет опустився на п’яте місце після третього у минулому році. Серед українських університетів, які взяли участь у рейтингу, до топ-3 увійшли Сумський державний університет, Національний університет «Львівська політехніка», Харківський національний університет радіоелектроніки.
Детальніше: https://is.gd/k6c0cQ, https://is.gd/Xxw4dA, https://is.gd/KDziMV, https://is.gd/j1ayd5, https://is.gd/jSPnbi, https://is.gd/tABIGN
На сайті Times Higher Education опубліковане чергове видання «Світовий рейтинг університетів 2024» (World University Rankings 2024). Він включає 1904 університети в 108 країнах і регіонах. Визначення результатів базується на новій методології WUR 3.0, яка включає 18 відкаліброваних показників ефективності, які вимірюють ефективність навчального закладу в п’яти сферах: викладання, дослідницьке середовище, якість дослідження, галузь і міжнародний світогляд. При підготовці цьогорічного рейтингу було проаналізовано понад 134 млн цитувань у 16,5 млн наукових публікацій та ураховано результати опитування більш ніж 68 тис. науковців з усього світу; зібрано майже 412 тис. даних із понад 2,6 тис. установ. Рейтинг восьмий рік поспіль очолює Оксфордський університет, але у п’ятірці лідерів відбулися зміни: Стенфордський університет піднявся на друге місце, Массачусетський технологічний інститут став третім, Гарвардський університет посів четверте місце, Кембриджський університет опустився на п’яте місце після третього у минулому році. Серед українських університетів, які взяли участь у рейтингу, до топ-3 увійшли Сумський державний університет, Національний університет «Львівська політехніка», Харківський національний університет радіоелектроніки.
Детальніше: https://is.gd/k6c0cQ, https://is.gd/Xxw4dA, https://is.gd/KDziMV, https://is.gd/j1ayd5, https://is.gd/jSPnbi, https://is.gd/tABIGN
🤔1
ПОВІДОМЛЕННЯ ПРО ЗАХИСТ ДИСЕРТАЦІЇ НА ЗДОБУТТЯ СТУПЕНЯ ДОКТОРА ФІЛОСОФІЇ
Міністерством освіти і науки України 4 жовтня 2023 року оприлюднено повідомлення про захист дисертацій на здобуття ступеня доктора філософії. Публікація здійснена відповідно до пункту 17 Порядку проведення експерименту з присудження ступеня доктора філософії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2019 року № 167.
Детальніше: https://is.gd/pW8ClP, https://is.gd/bmQzt4, https://is.gd/JYk2Mx
Міністерством освіти і науки України 4 жовтня 2023 року оприлюднено повідомлення про захист дисертацій на здобуття ступеня доктора філософії. Публікація здійснена відповідно до пункту 17 Порядку проведення експерименту з присудження ступеня доктора філософії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2019 року № 167.
Детальніше: https://is.gd/pW8ClP, https://is.gd/bmQzt4, https://is.gd/JYk2Mx
👍1
ПОГЛЯД НАЗАД НА 10 РОКІВ ІСНУВАННЯ MOOCS
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Мелісси Хайтон «Погляд назад на 10 років існування Moocs». У ній автор аналізує уроки, отримані за десятиліття розробки та проведення масових відкритих онлайн-курсів (Moocs). Наголошується, що розроблення онлайн-курсів десять років тому, мало на меті проведення експериментів з новими способами викладання в інтернеті та дослідження видів навчання, яких можна досягти, щоб отримати позитивний результат. Наразі Единбурзький університет пропонує 80 онлайн-магістерських курсів із усіх дисциплін і 100 Moocs і мікрокредитів, які охоплюють 4,7 млн слухачів у всьому світі. Як помічник директора цього університету з онлайн та відкритого навчання, Мелісса Хайтон брала участь в узгодженості портфоліо онлайн-курсів з місією університету, цінностями, громадянською відповідальністю та прагненнями на майбутнє. Вона ділиться власним досвідом співпраці з трьома глобальними навчальними платформами – Coursera, edX і FutureLearn, що надає унікальне розуміння масштабування коротких онлайн-курсів і широкий набір даних про навчальні матеріали та учнів. Спираючись на те корисне, чому вона навчилася за 10 років розробки Moocs, Мелісса радить тим, хто створює свої портфоліо онлайн-курсів зараз не боятися пробувати щось нове; досягати інституційної підтримки з боку всієї організації – керівництва, академічних команд і технологів навчання, узгодивши розроблені курси зі стратегічними цілями університету; розробляти стратегію, щоб переконатися у використанні правильної платформи для потрібної аудиторії; співпрацювати з партнерами по платформі, щоб отримати максимальну віддачу від партнерства та забезпечити доступ до будь-яких даних, які вони надають; звернути увагу на ліцензування всього вмісту курсу, належний доступ до нього може зробити його доступним для багатьох учнів у всьому світі. Мелісса Хайтон зазначає, що студенти Единбурзького університету, які навчання в онлайн-форматі, наразі повідомляють про вищий рівень задоволеності навчанням, ніж їхні однолітки в кампусі. Також вона вважає, що потрібно висловити величезну подяку всім академічним командам, які обирають шлях онлайн викладання, щоб поділитися своїми знаннями з учнями в усьому світі.
Детальніше: https://is.gd/6ABn4H, https://is.gd/6CGPYf
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Мелісси Хайтон «Погляд назад на 10 років існування Moocs». У ній автор аналізує уроки, отримані за десятиліття розробки та проведення масових відкритих онлайн-курсів (Moocs). Наголошується, що розроблення онлайн-курсів десять років тому, мало на меті проведення експериментів з новими способами викладання в інтернеті та дослідження видів навчання, яких можна досягти, щоб отримати позитивний результат. Наразі Единбурзький університет пропонує 80 онлайн-магістерських курсів із усіх дисциплін і 100 Moocs і мікрокредитів, які охоплюють 4,7 млн слухачів у всьому світі. Як помічник директора цього університету з онлайн та відкритого навчання, Мелісса Хайтон брала участь в узгодженості портфоліо онлайн-курсів з місією університету, цінностями, громадянською відповідальністю та прагненнями на майбутнє. Вона ділиться власним досвідом співпраці з трьома глобальними навчальними платформами – Coursera, edX і FutureLearn, що надає унікальне розуміння масштабування коротких онлайн-курсів і широкий набір даних про навчальні матеріали та учнів. Спираючись на те корисне, чому вона навчилася за 10 років розробки Moocs, Мелісса радить тим, хто створює свої портфоліо онлайн-курсів зараз не боятися пробувати щось нове; досягати інституційної підтримки з боку всієї організації – керівництва, академічних команд і технологів навчання, узгодивши розроблені курси зі стратегічними цілями університету; розробляти стратегію, щоб переконатися у використанні правильної платформи для потрібної аудиторії; співпрацювати з партнерами по платформі, щоб отримати максимальну віддачу від партнерства та забезпечити доступ до будь-яких даних, які вони надають; звернути увагу на ліцензування всього вмісту курсу, належний доступ до нього може зробити його доступним для багатьох учнів у всьому світі. Мелісса Хайтон зазначає, що студенти Единбурзького університету, які навчання в онлайн-форматі, наразі повідомляють про вищий рівень задоволеності навчанням, ніж їхні однолітки в кампусі. Також вона вважає, що потрібно висловити величезну подяку всім академічним командам, які обирають шлях онлайн викладання, щоб поділитися своїми знаннями з учнями в усьому світі.
Детальніше: https://is.gd/6ABn4H, https://is.gd/6CGPYf
👍1