ОНЛАЙН-ВИКЛАДАЧАМ НЕОБХІДНИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ РОЗВИТОК
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джея Коена та Ендрю Вінсента «Онлайн-викладачам теж необхідний професійний розвиток». У ній наголошується, що присутність викладача суттєво впливає на залученість, задоволеність і навчання студентів. Тому, викладачам необхідний професійний розвиток, спрямований на адаптацію традиційних навичок офлайн-викладання, - до онлайн-середовища. Автори аналізують зміни, які відбуваються у сфері освіти с переходом університетів на онлайн-навчання: зростання доходів на ринку освіти (що надає можливість навчальним закладам розширити сферу своєї діяльності, не обмежуючись фізичним простором кампусу); зростання набору на онлайн-курси (швидше, ніж на очні курси); зміна ролі викладачів (з «мудреця на сцені» - на «провідника на стороні»). Настав час університетам активізувати підтримку співробітників, які викладають онлайн. Це стосується дизайну предметів, присутності вчителів, сприяння навчанню і, головне, професійного розвитку онлайн-викладачів. Необхідно враховувати присутність вчителя (крім розмов); бути привітними та турботливими; надавати своєчасні відповіді на запитання та відгуки, щоб показати учням, що вони не самотні; використовувати відео цілеспрямовано; урізноманітнити навчальну діяльність; взаємодіяти зі студентами за допомогою аудіо, чату, відео, живих занять і форумів; бути присутніми, коли є студенти; розвивати навчальну діяльність між учнями; створити безпечне середовище навчання; допомогти учням провести ознайомчий захід; використовувати аналітику навчання. На думку Джея Коена та Ендрю Вінсента, онлайн-навчання має розглядатися інакше, ніж його еквівалент у класі, і присутність викладача становить важливу частину цієї події. Заклади освіти мають надавати послідовну та комплексну підтримку, щоб гарантувати, що середовище навчання підтримує як студентів, так і викладацький склад. Професійний розвиток викладачів має вирішальне значення щоб вийти за межі простого передавання знань і зробити залучення учнів центральним елементом освітнього процесу. Реалізація комплексної програми професійного розвитку онлайн-викладачів не повинна бути обтяжливою або надмірно складною. Поради, викладені вище, можна перетворити на короткі навчальні онлайн-семінари або модулі, в яких описується техніка присутності вчителя та моделюється практика.
Детальніше: https://is.gd/vIIXkZ, https://is.gd/DNc06K, https://is.gd/LwvjeK
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джея Коена та Ендрю Вінсента «Онлайн-викладачам теж необхідний професійний розвиток». У ній наголошується, що присутність викладача суттєво впливає на залученість, задоволеність і навчання студентів. Тому, викладачам необхідний професійний розвиток, спрямований на адаптацію традиційних навичок офлайн-викладання, - до онлайн-середовища. Автори аналізують зміни, які відбуваються у сфері освіти с переходом університетів на онлайн-навчання: зростання доходів на ринку освіти (що надає можливість навчальним закладам розширити сферу своєї діяльності, не обмежуючись фізичним простором кампусу); зростання набору на онлайн-курси (швидше, ніж на очні курси); зміна ролі викладачів (з «мудреця на сцені» - на «провідника на стороні»). Настав час університетам активізувати підтримку співробітників, які викладають онлайн. Це стосується дизайну предметів, присутності вчителів, сприяння навчанню і, головне, професійного розвитку онлайн-викладачів. Необхідно враховувати присутність вчителя (крім розмов); бути привітними та турботливими; надавати своєчасні відповіді на запитання та відгуки, щоб показати учням, що вони не самотні; використовувати відео цілеспрямовано; урізноманітнити навчальну діяльність; взаємодіяти зі студентами за допомогою аудіо, чату, відео, живих занять і форумів; бути присутніми, коли є студенти; розвивати навчальну діяльність між учнями; створити безпечне середовище навчання; допомогти учням провести ознайомчий захід; використовувати аналітику навчання. На думку Джея Коена та Ендрю Вінсента, онлайн-навчання має розглядатися інакше, ніж його еквівалент у класі, і присутність викладача становить важливу частину цієї події. Заклади освіти мають надавати послідовну та комплексну підтримку, щоб гарантувати, що середовище навчання підтримує як студентів, так і викладацький склад. Професійний розвиток викладачів має вирішальне значення щоб вийти за межі простого передавання знань і зробити залучення учнів центральним елементом освітнього процесу. Реалізація комплексної програми професійного розвитку онлайн-викладачів не повинна бути обтяжливою або надмірно складною. Поради, викладені вище, можна перетворити на короткі навчальні онлайн-семінари або модулі, в яких описується техніка присутності вчителя та моделюється практика.
Детальніше: https://is.gd/vIIXkZ, https://is.gd/DNc06K, https://is.gd/LwvjeK
👍2
ПРЕЗЕНТАЦІЯ ПРОГРАМИ ЦИФРОВА ЄВРОПА
6 жовтня 2023 року у змішаному форматі відбудеться презентація Програми «Цифрова Європа». Захід покликаний поінформувати учасників про Програму, головна мета якої - стимулювати цифрову трансформацію всіх сфер економіки та суспільного життя країни. Загальний фонд Програми - 7,5 млрд. євро до 2027 року. На напрями, які доступні й для України, виділено 6 млрд. євро: високопродуктивний комп’ютинг; штучний інтелект; цифрові навички й використання технологій в економіці та суспільстві. Цифрова Європа створить можливості для розробки нових технологій та продуктів, відкриє доступ до нових знань, ресурсів і контактів. Це допоможе наблизити Україну до Єдиного цифрового ринку ЄС. Під час презентації спікери детальніше розкажуть про програму та її успішні кейси; як українські організації можуть взяти в ній участь; можливість стати частиною мережі Європейських цифрових інноваційних хабів, що відіграють головну роль у впровадженні Програми та є точками доступу до найновіших цифрових можливостей. На заході також буде представлено Національний контактний пункт Програми ЄС «Цифрова Європа» на базі Офісу з розвитку підприємництва та експорту. Він здійснюватиме інформаційно-методичний супровід потенційних заявників Програми, а також співпрацюватиме з мережею контактних пунктів у країнах ЄС. Захід відбувається в межах програми «Цифрова Європа». Організатори: Міністерство цифрової трансформації України, Офіс з розвитку підприємництва та експорту, Програма цифровізації МСП у країнах східного партнерства (GIZ).
Детальніше: https://is.gd/pgdqkh, https://is.gd/9Zurml, https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSc4grbvmz7ZLKwRNmrSHZwj6jgpIUxwSkWhm8X6KqsuBxzzng/viewform, https://is.gd/KtOpjt
6 жовтня 2023 року у змішаному форматі відбудеться презентація Програми «Цифрова Європа». Захід покликаний поінформувати учасників про Програму, головна мета якої - стимулювати цифрову трансформацію всіх сфер економіки та суспільного життя країни. Загальний фонд Програми - 7,5 млрд. євро до 2027 року. На напрями, які доступні й для України, виділено 6 млрд. євро: високопродуктивний комп’ютинг; штучний інтелект; цифрові навички й використання технологій в економіці та суспільстві. Цифрова Європа створить можливості для розробки нових технологій та продуктів, відкриє доступ до нових знань, ресурсів і контактів. Це допоможе наблизити Україну до Єдиного цифрового ринку ЄС. Під час презентації спікери детальніше розкажуть про програму та її успішні кейси; як українські організації можуть взяти в ній участь; можливість стати частиною мережі Європейських цифрових інноваційних хабів, що відіграють головну роль у впровадженні Програми та є точками доступу до найновіших цифрових можливостей. На заході також буде представлено Національний контактний пункт Програми ЄС «Цифрова Європа» на базі Офісу з розвитку підприємництва та експорту. Він здійснюватиме інформаційно-методичний супровід потенційних заявників Програми, а також співпрацюватиме з мережею контактних пунктів у країнах ЄС. Захід відбувається в межах програми «Цифрова Європа». Організатори: Міністерство цифрової трансформації України, Офіс з розвитку підприємництва та експорту, Програма цифровізації МСП у країнах східного партнерства (GIZ).
Детальніше: https://is.gd/pgdqkh, https://is.gd/9Zurml, https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSc4grbvmz7ZLKwRNmrSHZwj6jgpIUxwSkWhm8X6KqsuBxzzng/viewform, https://is.gd/KtOpjt
thedigital.gov.ua
Цифрова Європа: презентуємо Програму ЄС для посилення стійкості технологічних проєктів під час війни
Презентація програми відбудеться 6 жовтня о 13:30.
👍3👎1
ОЕСР: ВИМІРЮВАННЯ СУБ'ЄКТИВНОГО БЛАГОПОЛУЧЧЯ
Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила звіт «Вимірювання суб'єктивного благополуччя: сучасна практика і нові рубежі» із серії «Документи ОЕСР про добробут і нерівність». У ньому наголошується, що за десять років, що минули з моменту публікації ОЕСР у 2013 році «Посібника із вимірювання суб'єктивного благополуччя», включення оціночних, афективних та евдемонічних показників до національних систем вимірювання та обстеження домогосподарств зросло. Практика країн зблизилася зі стандартним показником задоволеності життям, проте афективні та евдемонічні показники залишаються менш гармонізованими. Цей робочий документ об'єднує результати аналізу виконання країнами-членами ОЕСР рекомендацій Посібника з досягненнями в науковій базі даних, щоб виокремити три основні напрями майбутньої роботи. Зазираючи в майбутнє, ОЕСР має приділити пріоритетну увагу (i) перегляду рекомендацій щодо індикаторів впливу, особливо у світлі нещодавніх рекомендацій ОЕСР щодо вимірювання психічного здоров'я; (ii) огляду прогресу в реалізації заходів евдемонії; та (iii) створенню нових розширених модулів для вимірювання суб'єктивного добробуту дітей, поглибленню рекомендацій щодо заходів оцінювання життя в конкретних сферах та подальшому розробленню глобальніших інклюзивних показників, що спираються (наприклад) на концепції суб'єктивного благополуччя. За десять років, що минули відтоді, як ОЕСР опублікувала 2013 року "Посібник із вимірювання суб'єктивного благополуччя", включення оціночних, афективних та евдемонічних показників до національних систем вимірювання та обстеження домогосподарств зросло. Практика країн зблизилася зі стандартним показником задоволеності життям, проте афективні та евдемонічні показники залишаються менш гармонізованими. Цей робочий документ об'єднує результати аналізу виконання країнами-членами ОЕСР рекомендацій Посібника з досягненнями в науковій базі даних, щоб виокремити три основні напрями майбутньої роботи. У перспективі ОЕСР має приділити пріоритетну увагу перегляду рекомендацій щодо індикаторів впливу, особливо у світлі нещодавніх рекомендацій ОЕСР щодо вимірювання психічного здоров'я; огляду прогресу в реалізації заходів евдемонії; створенню нових розширених модулів для вимірювання суб'єктивного добробуту дітей; поглибленню рекомендацій щодо заходів оцінювання життя в конкретних сферах та подальшому розробленню глобальніших інклюзивних показників, що спираються на концепції суб'єктивного благополуччя.
Детальніше: https://is.gd/7cvYvg, https://is.gd/EpXbed, https://doi.org/10.1787/4e180f51-en
Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила звіт «Вимірювання суб'єктивного благополуччя: сучасна практика і нові рубежі» із серії «Документи ОЕСР про добробут і нерівність». У ньому наголошується, що за десять років, що минули з моменту публікації ОЕСР у 2013 році «Посібника із вимірювання суб'єктивного благополуччя», включення оціночних, афективних та евдемонічних показників до національних систем вимірювання та обстеження домогосподарств зросло. Практика країн зблизилася зі стандартним показником задоволеності життям, проте афективні та евдемонічні показники залишаються менш гармонізованими. Цей робочий документ об'єднує результати аналізу виконання країнами-членами ОЕСР рекомендацій Посібника з досягненнями в науковій базі даних, щоб виокремити три основні напрями майбутньої роботи. Зазираючи в майбутнє, ОЕСР має приділити пріоритетну увагу (i) перегляду рекомендацій щодо індикаторів впливу, особливо у світлі нещодавніх рекомендацій ОЕСР щодо вимірювання психічного здоров'я; (ii) огляду прогресу в реалізації заходів евдемонії; та (iii) створенню нових розширених модулів для вимірювання суб'єктивного добробуту дітей, поглибленню рекомендацій щодо заходів оцінювання життя в конкретних сферах та подальшому розробленню глобальніших інклюзивних показників, що спираються (наприклад) на концепції суб'єктивного благополуччя. За десять років, що минули відтоді, як ОЕСР опублікувала 2013 року "Посібник із вимірювання суб'єктивного благополуччя", включення оціночних, афективних та евдемонічних показників до національних систем вимірювання та обстеження домогосподарств зросло. Практика країн зблизилася зі стандартним показником задоволеності життям, проте афективні та евдемонічні показники залишаються менш гармонізованими. Цей робочий документ об'єднує результати аналізу виконання країнами-членами ОЕСР рекомендацій Посібника з досягненнями в науковій базі даних, щоб виокремити три основні напрями майбутньої роботи. У перспективі ОЕСР має приділити пріоритетну увагу перегляду рекомендацій щодо індикаторів впливу, особливо у світлі нещодавніх рекомендацій ОЕСР щодо вимірювання психічного здоров'я; огляду прогресу в реалізації заходів евдемонії; створенню нових розширених модулів для вимірювання суб'єктивного добробуту дітей; поглибленню рекомендацій щодо заходів оцінювання життя в конкретних сферах та подальшому розробленню глобальніших інклюзивних показників, що спираються на концепції суб'єктивного благополуччя.
Детальніше: https://is.gd/7cvYvg, https://is.gd/EpXbed, https://doi.org/10.1787/4e180f51-en
МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ ДІЙ ЗА АКАДЕМІЧНУ ДОБРОЧЕСНІСТЬ
18 жовтня 2023 року відбудеться Міжнародний день дій за академічну доброчесність (IDoA). Цього року тема заходу «Відстоювання академічної доброчесності в епоху ШІ». Він покликаний пов’язати потребу співробітників і студентів відстоювати академічну доброчесність у своїх навчальних закладах і за їх межами з поточною ситуацією зі штучним інтелектом, який має глибокий вплив на вищу освіту. Під час проведення IDoA планується глобальний обмін ідеями, практиками, заходами, джерелами з академічної доброчесності; представлення широкого спектру доповідей від викладачів і студентів з Австралії, Нової Зеландії, Нігерії, Туреччини, ОАЕ, Великобританії, Ірландії, Канади, Мексики та США. Також в межах IDoA планується проведення як попередніх подій так події до кінця 2023 року. Зокрема вебінар з обговорення ШІ та навчальних ресурсів (буде надано Заяву про штучний інтелект, написану Канадським національним консорціумом (ICAI-Canada), і надано приклади для рекомендацій щодо заяви; студентська робоча група представить створені матеріали для IDoA (кампанія в соціальних мережах, що висвітлює, як прийняття рішення про шахрайство може мати великий вплив, і аркуш із ресурсами штучного інтелекту), а також підкреслить міжнародну співпрацю для створення цих матеріалів; презентація навчальних ресурсів для IDoA. Організатор - Міжнародний центр академічної доброчесності (ICAI).
Детальніше: https://is.gd/WVEm0J, https://is.gd/PaYDCd
18 жовтня 2023 року відбудеться Міжнародний день дій за академічну доброчесність (IDoA). Цього року тема заходу «Відстоювання академічної доброчесності в епоху ШІ». Він покликаний пов’язати потребу співробітників і студентів відстоювати академічну доброчесність у своїх навчальних закладах і за їх межами з поточною ситуацією зі штучним інтелектом, який має глибокий вплив на вищу освіту. Під час проведення IDoA планується глобальний обмін ідеями, практиками, заходами, джерелами з академічної доброчесності; представлення широкого спектру доповідей від викладачів і студентів з Австралії, Нової Зеландії, Нігерії, Туреччини, ОАЕ, Великобританії, Ірландії, Канади, Мексики та США. Також в межах IDoA планується проведення як попередніх подій так події до кінця 2023 року. Зокрема вебінар з обговорення ШІ та навчальних ресурсів (буде надано Заяву про штучний інтелект, написану Канадським національним консорціумом (ICAI-Canada), і надано приклади для рекомендацій щодо заяви; студентська робоча група представить створені матеріали для IDoA (кампанія в соціальних мережах, що висвітлює, як прийняття рішення про шахрайство може мати великий вплив, і аркуш із ресурсами штучного інтелекту), а також підкреслить міжнародну співпрацю для створення цих матеріалів; презентація навчальних ресурсів для IDoA. Організатор - Міжнародний центр академічної доброчесності (ICAI).
Детальніше: https://is.gd/WVEm0J, https://is.gd/PaYDCd
👍3
КОНКУРС СТАРТАПІВ UNICORN
Sigma Software Group запускає UNICORN - конкурс для стартапів з України та ЄС. Конкурс спрямований на розвиток інноваційного потенціалу країни та допомогу екосистемі стартапів зростати та досягати ще більш значущих результатів у майбутньому. Конкурс відбудеться у гібридному форматі. Він включатиме освітні вебінари, нетворкінгові заходи та численні пітчинги. Учасники зможуть поспілкуватися з впливовими інвесторами та встановити цінні партнерства під час онлайн-сесій та офлайн-заходів у Києві та Варшаві. Критерії відбору учасників: до участі запрошуються стартапи з України та ЄС; стартап повинен залучити не більше 500 тис. євро інвестицій; галузева перевага, перевага надається B2B стартапам у сферах AdTech, AI, AR/VR, авіації, автомобілебудування, BigData, Blockchain, CyberSec, EdTech, FinTech та машинного навчання. Форматом Конкурсу передбачається: приймання заявок від учасників (9 жовтня – 1 листопада 2023 року); освітній інтенсив від партнерів та організаторів із залученням топпредставників європейської ІТ-індустрії, фаундерів зіркових стартапів, партнерів міжнародних венчурних фондів (онлайн формат) (6 – 17 листопада 2023 року); краш-тест за участі членів журі (онлайн формат) (24 листопада 2023 року); заходи для нетворкінгу між учасниками, організаторами, партнерами та менторами (7 – 24 листопада 2023 року); фінальний демо-пітчинг та оголошення переможців (1 грудня 2023 року). Організатори: Sigma Software Group, Бізнес-інкубатор Sigma Software Labs, Sigma Software University, Український фонд стартапів.
Детальніше: https://labs.sigma.software/unicorn/, https://labs.sigma.software/apply-unicorn-form/, https://is.gd/W6VC3A
Sigma Software Group запускає UNICORN - конкурс для стартапів з України та ЄС. Конкурс спрямований на розвиток інноваційного потенціалу країни та допомогу екосистемі стартапів зростати та досягати ще більш значущих результатів у майбутньому. Конкурс відбудеться у гібридному форматі. Він включатиме освітні вебінари, нетворкінгові заходи та численні пітчинги. Учасники зможуть поспілкуватися з впливовими інвесторами та встановити цінні партнерства під час онлайн-сесій та офлайн-заходів у Києві та Варшаві. Критерії відбору учасників: до участі запрошуються стартапи з України та ЄС; стартап повинен залучити не більше 500 тис. євро інвестицій; галузева перевага, перевага надається B2B стартапам у сферах AdTech, AI, AR/VR, авіації, автомобілебудування, BigData, Blockchain, CyberSec, EdTech, FinTech та машинного навчання. Форматом Конкурсу передбачається: приймання заявок від учасників (9 жовтня – 1 листопада 2023 року); освітній інтенсив від партнерів та організаторів із залученням топпредставників європейської ІТ-індустрії, фаундерів зіркових стартапів, партнерів міжнародних венчурних фондів (онлайн формат) (6 – 17 листопада 2023 року); краш-тест за участі членів журі (онлайн формат) (24 листопада 2023 року); заходи для нетворкінгу між учасниками, організаторами, партнерами та менторами (7 – 24 листопада 2023 року); фінальний демо-пітчинг та оголошення переможців (1 грудня 2023 року). Організатори: Sigma Software Group, Бізнес-інкубатор Sigma Software Labs, Sigma Software University, Український фонд стартапів.
Детальніше: https://labs.sigma.software/unicorn/, https://labs.sigma.software/apply-unicorn-form/, https://is.gd/W6VC3A
FUNDAMENTALS OF MATERIALS JOINING AND PROCESSING
З 5 по 18 жовтня 2023 року в онлайн форматі відбудеться освітній курс «Основи з'єднання та обробки матеріалів» (Fundamentals of materials joining and processing) із серії освітніх курсів про наукоємні технології та використання AI та ML в матеріалознавстві. Освітні курси, орієнтовані на Deep Tech та майбутніх підприємців, розробляються та реалізуються в рамках міжнародних проектів, що фінансуються Horizon Europe та EIT HEI Initiative: 4innopipe, SEEDplus та BOOSTalent. Після проходження курсів всі учасники, які виконають програму та складуть тест, отримають сертифікати з об'ємом кредитів ЄКТС. Організатор - ДНУ «Київський Академічний Університет».
Детальніше: https://is.gd/q63UmQ, https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSdz2c1UpI7iQG8JylTBGe5vcj4t0jfj5ck3fDhbR9jkWICnVA/viewform?pli=1, https://is.gd/BUDVUN
З 5 по 18 жовтня 2023 року в онлайн форматі відбудеться освітній курс «Основи з'єднання та обробки матеріалів» (Fundamentals of materials joining and processing) із серії освітніх курсів про наукоємні технології та використання AI та ML в матеріалознавстві. Освітні курси, орієнтовані на Deep Tech та майбутніх підприємців, розробляються та реалізуються в рамках міжнародних проектів, що фінансуються Horizon Europe та EIT HEI Initiative: 4innopipe, SEEDplus та BOOSTalent. Після проходження курсів всі учасники, які виконають програму та складуть тест, отримають сертифікати з об'ємом кредитів ЄКТС. Організатор - ДНУ «Київський Академічний Університет».
Детальніше: https://is.gd/q63UmQ, https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSdz2c1UpI7iQG8JylTBGe5vcj4t0jfj5ck3fDhbR9jkWICnVA/viewform?pli=1, https://is.gd/BUDVUN
👍2
ПОВІДОМЛЕННЯ ЩОДО ЗАХИСТІВ ДИСЕРТАЦІЙ ДОКТОРІВ ТА КАНДИДАТІВ НАУК
Міністерством освіти і науки України 4 жовтня 2023 року оприлюднено повідомлення про захист на здобуття наукового ступеня кандидата і доктора наук. Публікація здійснена відповідно до чинного порядку, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 20 листопада 2019 року № 943.
Детальніше: https://is.gd/FERK6z, https://is.gd/aPhc8y, https://is.gd/DfsQyH, https://is.gd/5XMOEO
Міністерством освіти і науки України 4 жовтня 2023 року оприлюднено повідомлення про захист на здобуття наукового ступеня кандидата і доктора наук. Публікація здійснена відповідно до чинного порядку, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 20 листопада 2019 року № 943.
Детальніше: https://is.gd/FERK6z, https://is.gd/aPhc8y, https://is.gd/DfsQyH, https://is.gd/5XMOEO
ВЕБІНАР ВІД ELSEVIER
9-10 жовтня 2023 року відбудеться вебінар для українських дослідників з публікаційної активності. Під час вебінару планується: проведення вступної сесії для редакторів журналів – роль редактора; обговорення питань тенденцій в науковому середовищі (теми досліджень, відкритий доступ, міждисциплінарні дослідження та співпраця) та нових журналів (індексація, залучення вашої аудиторії, кроки для запуску нового журналу). Також відбудуться: семінар для авторів (найкращі практики написання наукових статей, наукова комунікація та залучення громадськості, визначення відповідних журналів, зокрема з використанням Journal Finder); семінар для рецензентів (найкращі практики рецензування наукових статей, інновації в експертному огляді); семінар щодо етики (інструменти для надійного контенту). Організатор - компанія Elsevier
Детальніше: https://is.gd/keRhTk, https://is.gd/S3MiMo, https://is.gd/bcQhZp, https://is.gd/k1sJro
9-10 жовтня 2023 року відбудеться вебінар для українських дослідників з публікаційної активності. Під час вебінару планується: проведення вступної сесії для редакторів журналів – роль редактора; обговорення питань тенденцій в науковому середовищі (теми досліджень, відкритий доступ, міждисциплінарні дослідження та співпраця) та нових журналів (індексація, залучення вашої аудиторії, кроки для запуску нового журналу). Також відбудуться: семінар для авторів (найкращі практики написання наукових статей, наукова комунікація та залучення громадськості, визначення відповідних журналів, зокрема з використанням Journal Finder); семінар для рецензентів (найкращі практики рецензування наукових статей, інновації в експертному огляді); семінар щодо етики (інструменти для надійного контенту). Організатор - компанія Elsevier
Детальніше: https://is.gd/keRhTk, https://is.gd/S3MiMo, https://is.gd/bcQhZp, https://is.gd/k1sJro
👍1
ВСТУП ДО ВИКОРИСТАННЯ ГЕНЕРАТИВНОГО ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Себа Діанаті та Сумана Лаударі «Вступ до використання генеративного штучного інтелекту, такого як ChatGPT, для викладання та навчання». Автори наголошують: щоб реалізувати свій потенціал, генеративний штучний інтелект потребує ефективних інструкцій. У першій частині із серії своїх ресурсів вони пояснюють, як створити корисну підказку для ШІ. Генеративний штучний інтелект, насамперед ChatGPT, є потужною мовною моделлю, яка може зробити революцію в тому, як викладачі викладають і як учні навчаються. Цю технологію можна застосовувати в широкому спектрі дисциплін, для різних додатків і для всієї команди вищого керівництва, що робить її цінним доповненням для реалізації операційних, закупівельних або стратегічних цілей. Однак такі інструменти, як генеративний штучний інтелект, за неправильного запиту можуть надати неякісні результати. Ця стаття має на меті ознайомити читачів із деякими ключовими функціями ефективного стимулювання ШІ для отримання найбільш точних результатів у контексті. Хоча не всі підказки, які розглядаються, були оцінені, Себ Діанаті та Суман Лаударі демонструють рівень специфічності, необхідний для отримання ефективного результату. Зокрема, вони радять враховувати наступні поради: важливо включати вказівні слова; певні слова, пов'язані зі змістом, можуть значно поліпшити результат; важливо вимовити слово, що пояснює, як необхідно щоб діяв ШІ; аудиторія має вирішальне значення, тому необхідно додати щось на зразок «пишіть офіційним тоном від третьої особи для академічної аудиторії»; потрібно уточняти стиль висновку; у деяких випадках знадобляться докази для обґрунтування тверджень ШІ. Це не вичерпний список підказок, а перша із п'яти частин ресурсу, що охоплює 100 застосувань ChatGPT у викладанні та навчанні. Другий ресурс буде присвячений застосуванню генеративного ШІ в навчальних програмах та оцінюванні; третій ресурс буде зосереджений на 25 додатках для академічного управління; четвертий ресурс надасть 25 підказок щодо студентської та академічної активності; і останній ресурс у цій серії буде присвячений дослідженням і стипендіям викладання та навчання. Автори звертають увагу, що підказки та різноманітні варіанти застосування результатів штучного інтелекту мають відповідати фундаментальним цінностям Міжнародного центру академічної чесності: чесність, довіра, справедливість, повага, відповідальність і сміливість.
Детальніше: https://is.gd/MumHFL, https://is.gd/4x6tSn, https://is.gd/s1X5or
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Себа Діанаті та Сумана Лаударі «Вступ до використання генеративного штучного інтелекту, такого як ChatGPT, для викладання та навчання». Автори наголошують: щоб реалізувати свій потенціал, генеративний штучний інтелект потребує ефективних інструкцій. У першій частині із серії своїх ресурсів вони пояснюють, як створити корисну підказку для ШІ. Генеративний штучний інтелект, насамперед ChatGPT, є потужною мовною моделлю, яка може зробити революцію в тому, як викладачі викладають і як учні навчаються. Цю технологію можна застосовувати в широкому спектрі дисциплін, для різних додатків і для всієї команди вищого керівництва, що робить її цінним доповненням для реалізації операційних, закупівельних або стратегічних цілей. Однак такі інструменти, як генеративний штучний інтелект, за неправильного запиту можуть надати неякісні результати. Ця стаття має на меті ознайомити читачів із деякими ключовими функціями ефективного стимулювання ШІ для отримання найбільш точних результатів у контексті. Хоча не всі підказки, які розглядаються, були оцінені, Себ Діанаті та Суман Лаударі демонструють рівень специфічності, необхідний для отримання ефективного результату. Зокрема, вони радять враховувати наступні поради: важливо включати вказівні слова; певні слова, пов'язані зі змістом, можуть значно поліпшити результат; важливо вимовити слово, що пояснює, як необхідно щоб діяв ШІ; аудиторія має вирішальне значення, тому необхідно додати щось на зразок «пишіть офіційним тоном від третьої особи для академічної аудиторії»; потрібно уточняти стиль висновку; у деяких випадках знадобляться докази для обґрунтування тверджень ШІ. Це не вичерпний список підказок, а перша із п'яти частин ресурсу, що охоплює 100 застосувань ChatGPT у викладанні та навчанні. Другий ресурс буде присвячений застосуванню генеративного ШІ в навчальних програмах та оцінюванні; третій ресурс буде зосереджений на 25 додатках для академічного управління; четвертий ресурс надасть 25 підказок щодо студентської та академічної активності; і останній ресурс у цій серії буде присвячений дослідженням і стипендіям викладання та навчання. Автори звертають увагу, що підказки та різноманітні варіанти застосування результатів штучного інтелекту мають відповідати фундаментальним цінностям Міжнародного центру академічної чесності: чесність, довіра, справедливість, повага, відповідальність і сміливість.
Детальніше: https://is.gd/MumHFL, https://is.gd/4x6tSn, https://is.gd/s1X5or
🤔1
ОЕСР: ПІДТРИМКА ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ ЗА ДОПОМОГОЮ СТРАТЕГІЧНОГО ПРОГНОЗУВАННЯ
Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила звіт «Підтримка прийняття рішень за допомогою стратегічного прогнозування: система, що формується для активних і перспективних урядів» із серії «Документи ОЕСР щодо державного управління». У ньому розглядаються ініціативи та методології стратегічного прогнозування, що сприяють ухваленню рішень і розробці процесів. У документі представлено тематичні дослідження, міжнародні стандарти та найкращі практики, а також методичні рекомендації та варіанти сприяння впровадженню та використанню стратегічного форсайту в державному управлінні. Документ складається з чотирьох розділів, кожен з яких присвячений одному з найважливіших напрямів діяльності з удосконалення процесу прийняття рішень за допомогою стратегічного прогнозування: формулювання стратегічного прогнозування; формування його фундаментальних компонентів в органах влади; налаштування заходів щодо прогнозування з урахуванням конкретних умов; проведення заходів з розв'язання конкретних політичних завдань. З огляду на дослідницький характер цього документа, його пропозиції слід розглядати як внесок у поточні дискусії щодо використання стратегічного форсайту для ухвалення рішень в уряді. Кінцева мета цього документа - допомогти урядам стати більш проактивними та перспективними.
Детальніше: https://is.gd/MuhXQC, https://is.gd/ldJKA7, https://doi.org/10.1787/1d78c791-en
Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила звіт «Підтримка прийняття рішень за допомогою стратегічного прогнозування: система, що формується для активних і перспективних урядів» із серії «Документи ОЕСР щодо державного управління». У ньому розглядаються ініціативи та методології стратегічного прогнозування, що сприяють ухваленню рішень і розробці процесів. У документі представлено тематичні дослідження, міжнародні стандарти та найкращі практики, а також методичні рекомендації та варіанти сприяння впровадженню та використанню стратегічного форсайту в державному управлінні. Документ складається з чотирьох розділів, кожен з яких присвячений одному з найважливіших напрямів діяльності з удосконалення процесу прийняття рішень за допомогою стратегічного прогнозування: формулювання стратегічного прогнозування; формування його фундаментальних компонентів в органах влади; налаштування заходів щодо прогнозування з урахуванням конкретних умов; проведення заходів з розв'язання конкретних політичних завдань. З огляду на дослідницький характер цього документа, його пропозиції слід розглядати як внесок у поточні дискусії щодо використання стратегічного форсайту для ухвалення рішень в уряді. Кінцева мета цього документа - допомогти урядам стати більш проактивними та перспективними.
Детальніше: https://is.gd/MuhXQC, https://is.gd/ldJKA7, https://doi.org/10.1787/1d78c791-en
👍2
КОНФЕРЕНЦІЯ МОЛОДИХ ВЧЕНИХ ТА СПЕЦІАЛІСТІВ
19-20 жовтня 2023 року відбудеться конференція молодих вчених та спеціалістів «Надтверді, композиційні матеріали та покриття: отримання, властивості, застосування». Під час конференції планується обговорити наступні питання: матеріалознавство та технології отримання надтвердих, композиційних матеріалів, конструкційної та інструментальної кераміки, твердих сплавів; нанотехнології, нано- та смарт матеріали; фазові рівноваги та фазові перетворення в умовах високих тисків (фази високого тиску); фізика та техніка високих тисків; захисні покриття, плівки з надтвердих та інших матеріалів; інформаційні технології та моделювання технологічних процесів отримання високотвердих і високоміцних матеріалів; методологія досліджень властивостей матеріалів; застосування надтвердих і керамічних матеріалів та твердих сплавів у промисловості. Організатор - Інститут надтвердих матеріалів ім. В. М. Бакуля НАН України.
Детальніше: https://is.gd/NkSadt, https://is.gd/yidgQt, http://www.ism.kiev.ua/images/Invitation%20letter_on%20Young%20sci_ISM.pdf?fbclid=IwAR3UqOgjpUP33D3bY6X8blkK0zTTay8OXMp4aOrRQG8-c-vVPHe4pI3ySII
19-20 жовтня 2023 року відбудеться конференція молодих вчених та спеціалістів «Надтверді, композиційні матеріали та покриття: отримання, властивості, застосування». Під час конференції планується обговорити наступні питання: матеріалознавство та технології отримання надтвердих, композиційних матеріалів, конструкційної та інструментальної кераміки, твердих сплавів; нанотехнології, нано- та смарт матеріали; фазові рівноваги та фазові перетворення в умовах високих тисків (фази високого тиску); фізика та техніка високих тисків; захисні покриття, плівки з надтвердих та інших матеріалів; інформаційні технології та моделювання технологічних процесів отримання високотвердих і високоміцних матеріалів; методологія досліджень властивостей матеріалів; застосування надтвердих і керамічних матеріалів та твердих сплавів у промисловості. Організатор - Інститут надтвердих матеріалів ім. В. М. Бакуля НАН України.
Детальніше: https://is.gd/NkSadt, https://is.gd/yidgQt, http://www.ism.kiev.ua/images/Invitation%20letter_on%20Young%20sci_ISM.pdf?fbclid=IwAR3UqOgjpUP33D3bY6X8blkK0zTTay8OXMp4aOrRQG8-c-vVPHe4pI3ySII
👍1