ЗАТВЕРДЖЕНО ПЕРЕЛІК НАУКОВО-ТЕХНІЧНИХ (ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИХ) РОЗРОБОК

Кабінет Міністрів України затвердив перелік науково-технічних (експериментальних) розробок в рамках виконання державного замовлення на найважливіші науково-технічні (експериментальні) розробки та науково-технічну продукцію у 2023 році. Відповідне розпорядження від 29 вересня 2023 р. № 872-р опубліковано на урядовому порталі. Документом затверджено 32 науково-технічних розробки із загальним обсягом фінансування у 2023 році 40 421,0 тис. грн, з яких: 18 розробок, виконання яких розпочато у 2022 році та буде завершено у грудні 2023 року, загальний обсяг фінансування у 2023 році – 29 355,6 тис. грн; 14 розробок відібрано за результатами конкурсного відбору у 2023 році, з загальним обсягом фінансування у 2023 році – 11 065,4 тис. грн. Перелік щорічно формується Міністерством освіти і науки України на конкурсних засадах в межах виконання державного замовлення та затверджується КМУ відповідно до статті 57 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність». Науково-технічні (експериментальні) розробки спрямовані на отримання науково-технічного (прикладного) результату, доведеного до стадії практичного використання, для забезпечення розвитку економіки, суспільства, зміцнення національної безпеки на основі використання наукових та науково-технічних досягнень, зокрема через розроблення технологій подвійного призначення.
Детальніше: https://is.gd/Dgk1Ci, https://is.gd/NO5Xcy, https://is.gd/iVUEyB

САМОАНАЛІЗ ОСВІТНІХ ПРОГРАМ І РЕЗУЛЬТАТИВНОСТІ ВЛАСНОЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

3 жовтня 2023 року відбудеться вебінар «Самоаналіз освітніх програм і результативності власної професійної діяльності». Захід покликаний надати ITeachers спільноті роз’яснення що допомагає закладам освіти удосконалюватися і розвиватися. Під час вебінару планується обговорити наступні питання: якими є виклики самоаналізу освітньої програми як елементу внутрішньої системи якості освіти; якими інструментами та критеріями оцінювання користуватися; як ефективно залучати зовнішніх стейкхолдерів до процесів забезпечення якості у ЗВО тощо. Організатор - Компанія SoftServe.

Детальніше: https://t.me/c/1895322509/1/8174

ДИСТАНЦІЙНІ ДОКТОРАНТИ «НЕВИДИМІ» ДЛЯ УНІВЕРСИТЕТІВ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джона Росса «Дистанційні докторанти «невидимі» для університетів». У ній наголошується, що за словами дослідників, для здобуття вищих ступенів, люди навчалися дистанційно задовго до Covid, і університетам слід приділяти їм більше уваги. Автор розповідає про випадки пропозицій громадянам від австралійських університетів щодо безкоштовного дистанційного навчання на ступені магістра і доктора. Згідно з попередніми висновками міжнародного дослідницького проєкту, присвяченого досвіду докторантів, які навчаються дистанційно, цей сценарій не такий вже й незвичайний. За результатами опитування, проведеного доктором Макчесні, яка теж починала своє навчання дистанційно, та її колегами в Англії, Південній Африці та Австралії, зібрано відповіді 521 нинішніх і колишніх аспірантів в 42 країнах. Воно виявило безліч підходів: від частково онлайн-навчання за два кроки від приймаючого університету до повністю дистанційного навчання на іншому кінці планети. Хоча пандемія змусила людей покинути кампуси, дистанційні докторантури «не були чимось новим». Частина докторантів «завжди» навчалася дистанційно через робочі обов'язки, турботу про дітей або через значну відстань від своїх університетів. Covid спричинив появу нових практик на багатьох робочих місцях. За поясненням доктора Макчесні. «це відбувається і з докторантами, але це відбувається тихо, тому що докторанти незалежні і... роблять свою справу». Але університети намагаються визнати це явище, що ускладнюється «інституційною інерцією» та відчуттям того, що «докторські програми завжди виглядали особливим чином». Незважаючи на деякі розчарування, пов’язані з дистанційним навчанням, опитування виявило багато позитивних історій. «Багато докторантів стали студентами дистанційної форми навчання випадково, через Covid, і виявили, що це справді чудово для них». Доктор Макчесні сказала, що її команда відкидає дискурс про дистанційне навчання як «другорядний» варіант. «Ми вважаємо, що це питання слід вирішувати через призму інклюзії та рівності з точки зору належного інституційного забезпечення», - сказала вона. «Фінансові обмеження... обов'язки з догляду, здоров'я і мобільність, тривога, травми - всі ці види досвіду, можливо, особливо широко представлені в суспільстві за межами кампуса. Університети... які бажають брати участь у боротьбі за справедливість у сфері вищої освіти, не можуть не звертати уваги на студентів, що навчаються за межами кампуса». «Пропозиція справді потужного дистанційного шляху до докторантури має бути хорошою маркетинговою можливістю. Є студенти, які хочуть отримати ступінь доктора. Будьте кращими для них, і студенти прийдуть».

Детальніше: https://is.gd/y66ZpY, https://is.gd/fMKBCF

ОЕСР: РЕФОРМИ ПОДАТКОВОЇ ПОЛІТИКИ 2023

Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила черговий звіт «Реформи податкової політики 2023: ОЕСР та окремі країни-партнери» із серії «Реформи податкової політики». Це щорічне видання, яке надає порівняльну інформацію про податкові реформи в різних країнах. У ньому відстежуються зміни податкової політики продовж певного часу і визначаються останні тенденції податкової реформи. Цьогорічний випуск присвячений податковим реформам, запровадженим або оголошеним продовж 2022 року в 75 юрисдикціях ОЕСР/G20. Видання має три розділи: у першому і другому обговорюються макроекономічна основа та передумови податкових надходжень, до яких були внесені зміни; у третьому - надається огляд тенденцій податкової реформи за категоріями податків. Дослідження свідчить, що рішення відносно податкової політики у 2022 році відображали складне завдання політиків щодо реагування на короткострокові потреби макроекономічного середовища, де домінують високі рівні інфляції, довгостроковий тиск структурних змін і обставини в конкретних країнах. Зростання податкових надходжень сповільнилося майже вдвічі порівняно з попереднім роком, оскільки події в Україні додали до існуючого інфляційного тиску глобальну інфляцію, піднявши його до найвищого рівня за останні десять років. В результаті цього в багатьох країнах різко впали заробітна плата та доходи домогосподарств. Центральні банки відповіли підвищенням процентних ставок, а уряди запровадили заходи підтримки, що призвело до збільшення і без того високого рівня боргу. Публікація містить огляд макроекономічного середовища та контексту податкових надходжень, у якому проводилися ці податкові реформи, підкреслюючи, як уряди використовували податкову політику для реагування на високі рівні інфляції, а також для вирішення довгострокових структурних проблем.

Детальніше: https://is.gd/kSfquq, https://is.gd/UHC0db, https://doi.org/10.1787/d8bc45d9-en

ФОРУМ IP&I MANAGEMENT: ЯК КОМЕРЦІАЛІЗУВАТИ СВІЙ ІННОВАЦІЙНИЙ ПРОДУКТ ТА ЗАРОБЛЯТИ

13-14 жовтня 2023 року у змішаному форматі відбудеться форум «IP&I management: як комерціалізувати свій інноваційний продукт та заробляти?». Захід покликаний стати площадкою для дискусії щодо особливостей комерціалізації інноваційних розробок у закладах вищої освіти, наукових установах і дослідницьких організаціях та просування інноваційних продуктів. Планується обговорити наступні питання: як отримати доступ до світових патентних баз; як захистити свої авторські права та отримувати роялті; як визначити комерційну придатність та оцінити права на об’єкти інтелектуальної власності; як ефективно здійснювати просування розробок на ринок; як укладати договори, спрямовані на комерціалізацію об'єктів права інтелектуальної власності; як створити інноваційний бізнес; як говорити мовою інвестора та залучати інвестиції тощо. Також відбудеться практична частина Case study «Комерціалізуй свою розробку», де разом із досвідченими менторами будуть розглянуті всі етапи комерціалізації та обрано найкращий шлях для виведення розробки на ринок. Організатори: ІР офіс, іHUB.

Детальніше: https://is.gd/gaoKwZ, https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSdESN5rDwm9FYTPN4YqN2mwI0XuLofOKNF7z6qXdISbLbLo2A/viewform, https://is.gd/5QIxBg, https://is.gd/HkBmVV

QS EUROPE UNIVERSITY RANKINGS 2024

Британська рейтингова агенція Quacquarelli Symonds представила перший рейтинг європейських університетів QS Europe University Rankings 2024. Рейтинг містить 688 закладів, і оцінює їхні показники за 12-ма категоріями. Особливий акцент зроблено на інтернаціоналізації вищої освіти (зокрема, вперше був використаний показник різноманіття іноземних здобувачів, яким оцінюється не лише частка іноземних студентів, але й розмаїття національностей). До топ-10 кращих університетів у рейтингу «QS World University Rankings: Європа 2024» увійшли: Оксфордський університет; ETH Zurich – Швейцарський федеральний технологічний інститут; Кембриджський університет; Імперський коледж Лондона; UCL; Единбурзький університет; Université PSL; Манчестерський університет; EPFL; Королівський коледж Лондона. Серед українських університетів лідерами є Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, НУ «Львівська політехніка», Львівський національний університет імені Івана Франка.

Детальніше: https://www.qs.com/, https://is.gd/idLwEq, https://is.gd/Ify6A8, https://is.gd/Rtv9jC, https://is.gd/UGgS1Q

ПОГОВОРИМО ПРО АКАДЕМІЧНУ ДОБРОЧЕСНІСТЬ У БІОМЕДИЧНИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ

4 жовтня 2023 року в рамках науково-інформаційного проекту «Разом до європейської науки» відбудеться вебінар «Поговоримо про академічну доброчесність у біомедичних дослідженнях». Під час заходу планується детально розглянути сутність академічної доброчесності взагалі та, зокрема - у контексті біомедичних досліджень; обговорити сучасні виклики, які стоять перед науковим товариством та спільно знайти шляхи їх вирішення; представити кращі практики і надати поради з підтримки академічної доброчесності в біометричних дослідженнях. Організатори: Національна наукова медична бібліотека України, Компанія Clarivate, ЗВО «Академія Добробут», ВГО «Українська бібліотечна асоціація».

Детальніше: https://is.gd/0p6kV4, https://is.gd/faOfsf

ГРОМАДСЬКЕ ОБГОВОРЕННЯ ЗМІН ДО ОПРИЛЮДНЕННЯ ДИСЕРТАЦІЙ ТА ВІДГУКІВ ОФІЦІЙНИХ ОПОНЕНТІВ

Міністерство освіти і науки пропонує до громадського обговорення проєкт наказу «Про внесення змін до наказу Міністерства освіти і науки України від 14 липня 2015 року № 758». Документ розроблено відповідно до частини п`ятої статті 6 Закону України «Про вищу освіту», пункту 8 Положення про Міністерство освіти і науки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 630, з метою підвищення рівня академічної доброчесності. Зміни стосуються оприлюднення дисертацій та відгуків офіційних опонентів, зокрема: передбачено модернізувати вживану у наказі термінологію, створити нормативно-правові підстави для оприлюднення дисертаційних робіт до захисту, кваліфікаційних випускних робіт здобувачів вищої освіти - після захисту, а також безстрокового зберігання стенограми в електронному вигляді у форматі .pdf із текстовим шаром відповідного засідання спеціалізованої вченої ради у Національному репозитарії академічних текстів і визначити відповідальних за забезпечення цього процесу. Дія змін поширюватиметься на: учасників освітнього процесу, здобувачів освіти та наукових ступенів, заклади вищої освіти та наукові установи. Зауваження та пропозиції до проєкту можна подати до 17 жовтня 2023 року.

Детальніше: https://is.gd/UNildt, https://is.gd/fVzYJ7

ОНЛАЙН-ВИКЛАДАЧАМ НЕОБХІДНИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ РОЗВИТОК

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джея Коена та Ендрю Вінсента «Онлайн-викладачам теж необхідний професійний розвиток». У ній наголошується, що присутність викладача суттєво впливає на залученість, задоволеність і навчання студентів. Тому, викладачам необхідний професійний розвиток, спрямований на адаптацію традиційних навичок офлайн-викладання, - до онлайн-середовища. Автори аналізують зміни, які відбуваються у сфері освіти с переходом університетів на онлайн-навчання: зростання доходів на ринку освіти (що надає можливість навчальним закладам розширити сферу своєї діяльності, не обмежуючись фізичним простором кампусу); зростання набору на онлайн-курси (швидше, ніж на очні курси); зміна ролі викладачів (з «мудреця на сцені» - на «провідника на стороні»). Настав час університетам активізувати підтримку співробітників, які викладають онлайн. Це стосується дизайну предметів, присутності вчителів, сприяння навчанню і, головне, професійного розвитку онлайн-викладачів. Необхідно враховувати присутність вчителя (крім розмов); бути привітними та турботливими; надавати своєчасні відповіді на запитання та відгуки, щоб показати учням, що вони не самотні; використовувати відео цілеспрямовано; урізноманітнити навчальну діяльність; взаємодіяти зі студентами за допомогою аудіо, чату, відео, живих занять і форумів; бути присутніми, коли є студенти; розвивати навчальну діяльність між учнями; створити безпечне середовище навчання; допомогти учням провести ознайомчий захід; використовувати аналітику навчання. На думку Джея Коена та Ендрю Вінсента, онлайн-навчання має розглядатися інакше, ніж його еквівалент у класі, і присутність викладача становить важливу частину цієї події. Заклади освіти мають надавати послідовну та комплексну підтримку, щоб гарантувати, що середовище навчання підтримує як студентів, так і викладацький склад. Професійний розвиток викладачів має вирішальне значення щоб вийти за межі простого передавання знань і зробити залучення учнів центральним елементом освітнього процесу. Реалізація комплексної програми професійного розвитку онлайн-викладачів не повинна бути обтяжливою або надмірно складною. Поради, викладені вище, можна перетворити на короткі навчальні онлайн-семінари або модулі, в яких описується техніка присутності вчителя та моделюється практика.

Детальніше: https://is.gd/vIIXkZ, https://is.gd/DNc06K, https://is.gd/LwvjeK

ПРЕЗЕНТАЦІЯ ПРОГРАМИ ЦИФРОВА ЄВРОПА

6 жовтня 2023 року у змішаному форматі відбудеться презентація Програми «Цифрова Європа». Захід покликаний поінформувати учасників про Програму, головна мета якої - стимулювати цифрову трансформацію всіх сфер економіки та суспільного життя країни. Загальний фонд Програми - 7,5 млрд. євро до 2027 року. На напрями, які доступні й для України, виділено 6 млрд. євро: високопродуктивний комп’ютинг; штучний інтелект; цифрові навички й використання технологій в економіці та суспільстві. Цифрова Європа створить можливості для розробки нових технологій та продуктів, відкриє доступ до нових знань, ресурсів і контактів. Це допоможе наблизити Україну до Єдиного цифрового ринку ЄС. Під час презентації спікери детальніше розкажуть про програму та її успішні кейси; як українські організації можуть взяти в ній участь; можливість стати частиною мережі Європейських цифрових інноваційних хабів, що відіграють головну роль у впровадженні Програми та є точками доступу до найновіших цифрових можливостей. На заході також буде представлено Національний контактний пункт Програми ЄС «Цифрова Європа» на базі Офісу з розвитку підприємництва та експорту. Він здійснюватиме інформаційно-методичний супровід потенційних заявників Програми, а також співпрацюватиме з мережею контактних пунктів у країнах ЄС. Захід відбувається в межах програми «Цифрова Європа». Організатори: Міністерство цифрової трансформації України, Офіс з розвитку підприємництва та експорту, Програма цифровізації МСП у країнах східного партнерства (GIZ).

Детальніше: https://is.gd/pgdqkh, https://is.gd/9Zurml, https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSc4grbvmz7ZLKwRNmrSHZwj6jgpIUxwSkWhm8X6KqsuBxzzng/viewform, https://is.gd/KtOpjt

ОЕСР: ВИМІРЮВАННЯ СУБ'ЄКТИВНОГО БЛАГОПОЛУЧЧЯ

Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила звіт «Вимірювання суб'єктивного благополуччя: сучасна практика і нові рубежі» із серії «Документи ОЕСР про добробут і нерівність». У ньому наголошується, що за десять років, що минули з моменту публікації ОЕСР у 2013 році «Посібника із вимірювання суб'єктивного благополуччя», включення оціночних, афективних та евдемонічних показників до національних систем вимірювання та обстеження домогосподарств зросло. Практика країн зблизилася зі стандартним показником задоволеності життям, проте афективні та евдемонічні показники залишаються менш гармонізованими. Цей робочий документ об'єднує результати аналізу виконання країнами-членами ОЕСР рекомендацій Посібника з досягненнями в науковій базі даних, щоб виокремити три основні напрями майбутньої роботи. Зазираючи в майбутнє, ОЕСР має приділити пріоритетну увагу (i) перегляду рекомендацій щодо індикаторів впливу, особливо у світлі нещодавніх рекомендацій ОЕСР щодо вимірювання психічного здоров'я; (ii) огляду прогресу в реалізації заходів евдемонії; та (iii) створенню нових розширених модулів для вимірювання суб'єктивного добробуту дітей, поглибленню рекомендацій щодо заходів оцінювання життя в конкретних сферах та подальшому розробленню глобальніших інклюзивних показників, що спираються (наприклад) на концепції суб'єктивного благополуччя. За десять років, що минули відтоді, як ОЕСР опублікувала 2013 року "Посібник із вимірювання суб'єктивного благополуччя", включення оціночних, афективних та евдемонічних показників до національних систем вимірювання та обстеження домогосподарств зросло. Практика країн зблизилася зі стандартним показником задоволеності життям, проте афективні та евдемонічні показники залишаються менш гармонізованими. Цей робочий документ об'єднує результати аналізу виконання країнами-членами ОЕСР рекомендацій Посібника з досягненнями в науковій базі даних, щоб виокремити три основні напрями майбутньої роботи. У перспективі ОЕСР має приділити пріоритетну увагу перегляду рекомендацій щодо індикаторів впливу, особливо у світлі нещодавніх рекомендацій ОЕСР щодо вимірювання психічного здоров'я; огляду прогресу в реалізації заходів евдемонії; створенню нових розширених модулів для вимірювання суб'єктивного добробуту дітей; поглибленню рекомендацій щодо заходів оцінювання життя в конкретних сферах та подальшому розробленню глобальніших інклюзивних показників, що спираються на концепції суб'єктивного благополуччя.

Детальніше: https://is.gd/7cvYvg, https://is.gd/EpXbed, https://doi.org/10.1787/4e180f51-en