НАВІТЬ У ГАРВАРДІ НЕ ВИЗНАЧИЛИСЬ ІЗ ВІДНОШЕННЯМ ДО CHATGPT
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Пола Баскена «Навіть у Гарварді академічні зусилля щодо боротьби із ChatGPT - неоднозначні». Наголошується, що наразі один з найвідоміших університетів США не розробив політику щодо ШІ, окрім бачення окремих аспектів аудиторних занять. ChatGPT та йому подібні інструменти ШІ можуть стати серйозним руйнівним чинником для освіти. Це змусило Гарвардський університет почати змінювати та захищати навчальні програми. Зокрема, на переконання професора англійської мови Аманди Клейбо, викладачам потрібно повністю переосмислили організацію навчання, але одні вже роблять це, а інші навіть не пробували попрацювати з ChatGPT. Формальна заборона студентам використовувати системи штучного інтелекту не спрацює. Деякі викладачі Гарварду планують скоротити або взагалі відмовитись від використання есе, написаних за межами аудиторії, оскільки складно покладатись на ефективність програмного забезпечення з детекції використання ШІ. Потрібно адаптувати завдання таким чином, щоб вони залишалися цінними для освіти в епоху ШІ. Віднайдені рішення, ймовірно, включатимуть як відносно нові підходи до викладання, такі як активне навчання та перевернуті класи, де пріоритет надається саме живому обговоренню у класі. Також потрібно робити акцент на процесі аналізу та вирішення проблем, «а не просто на оцінюванні готового продукту студента». Професор Клейбо, яка розпочинає навчальний рік у збентеженому стані, спостерігаючи за реакцією викладачів на очевидну потребу в переосмисленні звичних практик, говорить: «Хтось готовий до змін і чекає їх з нетерпінням, а хтось не готовий зовсім». І продовжує щодо студентів: «Дехто використовує генеративний ШІ часто і комфортно, дехто спробував і визнав його некорисним, а дехто взагалі ніколи не пробував».
Детальніше: https://is.gd/BgMTKm, https://is.gd/6AVgzk
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Пола Баскена «Навіть у Гарварді академічні зусилля щодо боротьби із ChatGPT - неоднозначні». Наголошується, що наразі один з найвідоміших університетів США не розробив політику щодо ШІ, окрім бачення окремих аспектів аудиторних занять. ChatGPT та йому подібні інструменти ШІ можуть стати серйозним руйнівним чинником для освіти. Це змусило Гарвардський університет почати змінювати та захищати навчальні програми. Зокрема, на переконання професора англійської мови Аманди Клейбо, викладачам потрібно повністю переосмислили організацію навчання, але одні вже роблять це, а інші навіть не пробували попрацювати з ChatGPT. Формальна заборона студентам використовувати системи штучного інтелекту не спрацює. Деякі викладачі Гарварду планують скоротити або взагалі відмовитись від використання есе, написаних за межами аудиторії, оскільки складно покладатись на ефективність програмного забезпечення з детекції використання ШІ. Потрібно адаптувати завдання таким чином, щоб вони залишалися цінними для освіти в епоху ШІ. Віднайдені рішення, ймовірно, включатимуть як відносно нові підходи до викладання, такі як активне навчання та перевернуті класи, де пріоритет надається саме живому обговоренню у класі. Також потрібно робити акцент на процесі аналізу та вирішення проблем, «а не просто на оцінюванні готового продукту студента». Професор Клейбо, яка розпочинає навчальний рік у збентеженому стані, спостерігаючи за реакцією викладачів на очевидну потребу в переосмисленні звичних практик, говорить: «Хтось готовий до змін і чекає їх з нетерпінням, а хтось не готовий зовсім». І продовжує щодо студентів: «Дехто використовує генеративний ШІ часто і комфортно, дехто спробував і визнав його некорисним, а дехто взагалі ніколи не пробував».
Детальніше: https://is.gd/BgMTKm, https://is.gd/6AVgzk
ОЕСР: КОРОТКИЙ ОГЛЯД ОСВІТИ 2023 РІК
Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила черговий звіт «Короткий огляд освіти 2023 рік: показники ОЕСР» із серії «Короткий огляд освіти». У ньому наголошується, що професійна освіта і навчання (ПОН) є життєво важливою. Вона пропонує альтернативу академічній освіті, надає учням практичні навички та навички працевлаштування, полегшує перехід від школи до роботи та задовольняє попит економіки на кваліфікованих працівників. В країнах ОЕСР 44% всіх учнів старших класів середньої школи охоплені професійною освітою і навчанням; в деяких країнах, таких як Чеська Республіка та Нідерланди, цей показник сягає понад двох третин. Незважаючи на таку високу частку, професійні програми у багатьох країнах все ще розглядаються як крайній засіб. Занадто часто ПОН розглядається як запасний варіант для учнів, які мають проблеми з навчанням або не мають мотивації, а не як перший вибір, який веде до привабливих кар'єрних шляхів. Щоб відповісти на виклики ринку праці та спрямувати всіх учнів на правильні програми, що відповідають їхнім талантам і прагненням, необхідно зробити професійну освіту більш привабливою та доступною. Чергове видання «Короткий огляд освіти 2023 року» містить низку нових міжнародних даних про професійні програми, які допоможуть політикам зрозуміти ефективність їхніх систем професыйної освіти, щоб сприяти розширенню можливостей, інклюзії та сталому зростанню. Education at a Glance - авторитетне джерело інформації про стан освіти в усьому світі. Воно надає дані про структуру, фінанси та ефективність систем освіти в країнах ОЕСР, а також у низці країн-кандидатів і країн-партнерів. Понад 100 діаграм і таблиць у цій публікації доступне в базі даних з освіти та надають ключову інформацію щодо: освітніх закладів; впливу навчання в різних країнах; доступу, участі та прогресу в освіті; фінансових ресурсів, вкладених в освіту, вчителів, середовище й організацію навчання. До цього видання також включено новий розділ «Забезпечення безперервного навчання українських біженців», у якому представлено результати дослідження ОЕСР 2023 року, під час якого були зібрані дані щодо заходів, вжитих країнами ОЕСР для інтеграції українських біженців у свої системи освіти.
Детальніше: https://is.gd/FrNY5J, https://is.gd/Ajsih8, https://doi.org/10.1787/e13bef63-en
Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила черговий звіт «Короткий огляд освіти 2023 рік: показники ОЕСР» із серії «Короткий огляд освіти». У ньому наголошується, що професійна освіта і навчання (ПОН) є життєво важливою. Вона пропонує альтернативу академічній освіті, надає учням практичні навички та навички працевлаштування, полегшує перехід від школи до роботи та задовольняє попит економіки на кваліфікованих працівників. В країнах ОЕСР 44% всіх учнів старших класів середньої школи охоплені професійною освітою і навчанням; в деяких країнах, таких як Чеська Республіка та Нідерланди, цей показник сягає понад двох третин. Незважаючи на таку високу частку, професійні програми у багатьох країнах все ще розглядаються як крайній засіб. Занадто часто ПОН розглядається як запасний варіант для учнів, які мають проблеми з навчанням або не мають мотивації, а не як перший вибір, який веде до привабливих кар'єрних шляхів. Щоб відповісти на виклики ринку праці та спрямувати всіх учнів на правильні програми, що відповідають їхнім талантам і прагненням, необхідно зробити професійну освіту більш привабливою та доступною. Чергове видання «Короткий огляд освіти 2023 року» містить низку нових міжнародних даних про професійні програми, які допоможуть політикам зрозуміти ефективність їхніх систем професыйної освіти, щоб сприяти розширенню можливостей, інклюзії та сталому зростанню. Education at a Glance - авторитетне джерело інформації про стан освіти в усьому світі. Воно надає дані про структуру, фінанси та ефективність систем освіти в країнах ОЕСР, а також у низці країн-кандидатів і країн-партнерів. Понад 100 діаграм і таблиць у цій публікації доступне в базі даних з освіти та надають ключову інформацію щодо: освітніх закладів; впливу навчання в різних країнах; доступу, участі та прогресу в освіті; фінансових ресурсів, вкладених в освіту, вчителів, середовище й організацію навчання. До цього видання також включено новий розділ «Забезпечення безперервного навчання українських біженців», у якому представлено результати дослідження ОЕСР 2023 року, під час якого були зібрані дані щодо заходів, вжитих країнами ОЕСР для інтеграції українських біженців у свої системи освіти.
Детальніше: https://is.gd/FrNY5J, https://is.gd/Ajsih8, https://doi.org/10.1787/e13bef63-en
WEB ACCESSIBILITY MATTERS: UNLOCKING DIGITAL
4 жовтня 2023 року відбудеться вебінар «Доступність веб-сайту важлива: розблокування цифрових засобів». Захід покликаний поінформувати слухачів про важливість інклюзії в епоху цифрових технологій та пояснити основні принципи веб-доступності. Під час вебінару планується обговорити роль бізнес-аналітика в цьому процесі, приклади того, як люди з обмеженими можливостями використовують інтернет, продемонструвавши, як інклюзивні функції долають бар’єри між продуктами та користувачами. Зокрема будуть обговорені питання: хто використовує спеціальні можливості; чому доступність важлива; доступність у SDLC; роль бакалавра у розробці інклюзивних продуктів; швидка перевірка доступності; майбутнє цифрової доступності. Організатори: компанія SoftServe, Міжнародний інститут бізнес-аналізу™ (IIBA).
Детальніше: https://is.gd/DMj6bd, https://is.gd/Q6A8A8
4 жовтня 2023 року відбудеться вебінар «Доступність веб-сайту важлива: розблокування цифрових засобів». Захід покликаний поінформувати слухачів про важливість інклюзії в епоху цифрових технологій та пояснити основні принципи веб-доступності. Під час вебінару планується обговорити роль бізнес-аналітика в цьому процесі, приклади того, як люди з обмеженими можливостями використовують інтернет, продемонструвавши, як інклюзивні функції долають бар’єри між продуктами та користувачами. Зокрема будуть обговорені питання: хто використовує спеціальні можливості; чому доступність важлива; доступність у SDLC; роль бакалавра у розробці інклюзивних продуктів; швидка перевірка доступності; майбутнє цифрової доступності. Організатори: компанія SoftServe, Міжнародний інститут бізнес-аналізу™ (IIBA).
Детальніше: https://is.gd/DMj6bd, https://is.gd/Q6A8A8
👍2
ЗАТВЕРДЖЕНО ПЕРЕЛІК НАУКОВО-ТЕХНІЧНИХ (ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИХ) РОЗРОБОК
Кабінет Міністрів України затвердив перелік науково-технічних (експериментальних) розробок в рамках виконання державного замовлення на найважливіші науково-технічні (експериментальні) розробки та науково-технічну продукцію у 2023 році. Відповідне розпорядження від 29 вересня 2023 р. № 872-р опубліковано на урядовому порталі. Документом затверджено 32 науково-технічних розробки із загальним обсягом фінансування у 2023 році 40 421,0 тис. грн, з яких: 18 розробок, виконання яких розпочато у 2022 році та буде завершено у грудні 2023 року, загальний обсяг фінансування у 2023 році – 29 355,6 тис. грн; 14 розробок відібрано за результатами конкурсного відбору у 2023 році, з загальним обсягом фінансування у 2023 році – 11 065,4 тис. грн. Перелік щорічно формується Міністерством освіти і науки України на конкурсних засадах в межах виконання державного замовлення та затверджується КМУ відповідно до статті 57 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність». Науково-технічні (експериментальні) розробки спрямовані на отримання науково-технічного (прикладного) результату, доведеного до стадії практичного використання, для забезпечення розвитку економіки, суспільства, зміцнення національної безпеки на основі використання наукових та науково-технічних досягнень, зокрема через розроблення технологій подвійного призначення.
Детальніше: https://is.gd/Dgk1Ci, https://is.gd/NO5Xcy, https://is.gd/iVUEyB
Кабінет Міністрів України затвердив перелік науково-технічних (експериментальних) розробок в рамках виконання державного замовлення на найважливіші науково-технічні (експериментальні) розробки та науково-технічну продукцію у 2023 році. Відповідне розпорядження від 29 вересня 2023 р. № 872-р опубліковано на урядовому порталі. Документом затверджено 32 науково-технічних розробки із загальним обсягом фінансування у 2023 році 40 421,0 тис. грн, з яких: 18 розробок, виконання яких розпочато у 2022 році та буде завершено у грудні 2023 року, загальний обсяг фінансування у 2023 році – 29 355,6 тис. грн; 14 розробок відібрано за результатами конкурсного відбору у 2023 році, з загальним обсягом фінансування у 2023 році – 11 065,4 тис. грн. Перелік щорічно формується Міністерством освіти і науки України на конкурсних засадах в межах виконання державного замовлення та затверджується КМУ відповідно до статті 57 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність». Науково-технічні (експериментальні) розробки спрямовані на отримання науково-технічного (прикладного) результату, доведеного до стадії практичного використання, для забезпечення розвитку економіки, суспільства, зміцнення національної безпеки на основі використання наукових та науково-технічних досягнень, зокрема через розроблення технологій подвійного призначення.
Детальніше: https://is.gd/Dgk1Ci, https://is.gd/NO5Xcy, https://is.gd/iVUEyB
🤔1
САМОАНАЛІЗ ОСВІТНІХ ПРОГРАМ І РЕЗУЛЬТАТИВНОСТІ ВЛАСНОЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
3 жовтня 2023 року відбудеться вебінар «Самоаналіз освітніх програм і результативності власної професійної діяльності». Захід покликаний надати ITeachers спільноті роз’яснення що допомагає закладам освіти удосконалюватися і розвиватися. Під час вебінару планується обговорити наступні питання: якими є виклики самоаналізу освітньої програми як елементу внутрішньої системи якості освіти; якими інструментами та критеріями оцінювання користуватися; як ефективно залучати зовнішніх стейкхолдерів до процесів забезпечення якості у ЗВО тощо. Організатор - Компанія SoftServe.
Детальніше: https://t.me/c/1895322509/1/8174
3 жовтня 2023 року відбудеться вебінар «Самоаналіз освітніх програм і результативності власної професійної діяльності». Захід покликаний надати ITeachers спільноті роз’яснення що допомагає закладам освіти удосконалюватися і розвиватися. Під час вебінару планується обговорити наступні питання: якими є виклики самоаналізу освітньої програми як елементу внутрішньої системи якості освіти; якими інструментами та критеріями оцінювання користуватися; як ефективно залучати зовнішніх стейкхолдерів до процесів забезпечення якості у ЗВО тощо. Організатор - Компанія SoftServe.
Детальніше: https://t.me/c/1895322509/1/8174
ДИСТАНЦІЙНІ ДОКТОРАНТИ «НЕВИДИМІ» ДЛЯ УНІВЕРСИТЕТІВ
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джона Росса «Дистанційні докторанти «невидимі» для університетів». У ній наголошується, що за словами дослідників, для здобуття вищих ступенів, люди навчалися дистанційно задовго до Covid, і університетам слід приділяти їм більше уваги. Автор розповідає про випадки пропозицій громадянам від австралійських університетів щодо безкоштовного дистанційного навчання на ступені магістра і доктора. Згідно з попередніми висновками міжнародного дослідницького проєкту, присвяченого досвіду докторантів, які навчаються дистанційно, цей сценарій не такий вже й незвичайний. За результатами опитування, проведеного доктором Макчесні, яка теж починала своє навчання дистанційно, та її колегами в Англії, Південній Африці та Австралії, зібрано відповіді 521 нинішніх і колишніх аспірантів в 42 країнах. Воно виявило безліч підходів: від частково онлайн-навчання за два кроки від приймаючого університету до повністю дистанційного навчання на іншому кінці планети. Хоча пандемія змусила людей покинути кампуси, дистанційні докторантури «не були чимось новим». Частина докторантів «завжди» навчалася дистанційно через робочі обов'язки, турботу про дітей або через значну відстань від своїх університетів. Covid спричинив появу нових практик на багатьох робочих місцях. За поясненням доктора Макчесні. «це відбувається і з докторантами, але це відбувається тихо, тому що докторанти незалежні і... роблять свою справу». Але університети намагаються визнати це явище, що ускладнюється «інституційною інерцією» та відчуттям того, що «докторські програми завжди виглядали особливим чином». Незважаючи на деякі розчарування, пов’язані з дистанційним навчанням, опитування виявило багато позитивних історій. «Багато докторантів стали студентами дистанційної форми навчання випадково, через Covid, і виявили, що це справді чудово для них». Доктор Макчесні сказала, що її команда відкидає дискурс про дистанційне навчання як «другорядний» варіант. «Ми вважаємо, що це питання слід вирішувати через призму інклюзії та рівності з точки зору належного інституційного забезпечення», - сказала вона. «Фінансові обмеження... обов'язки з догляду, здоров'я і мобільність, тривога, травми - всі ці види досвіду, можливо, особливо широко представлені в суспільстві за межами кампуса. Університети... які бажають брати участь у боротьбі за справедливість у сфері вищої освіти, не можуть не звертати уваги на студентів, що навчаються за межами кампуса». «Пропозиція справді потужного дистанційного шляху до докторантури має бути хорошою маркетинговою можливістю. Є студенти, які хочуть отримати ступінь доктора. Будьте кращими для них, і студенти прийдуть».
Детальніше: https://is.gd/y66ZpY, https://is.gd/fMKBCF
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джона Росса «Дистанційні докторанти «невидимі» для університетів». У ній наголошується, що за словами дослідників, для здобуття вищих ступенів, люди навчалися дистанційно задовго до Covid, і університетам слід приділяти їм більше уваги. Автор розповідає про випадки пропозицій громадянам від австралійських університетів щодо безкоштовного дистанційного навчання на ступені магістра і доктора. Згідно з попередніми висновками міжнародного дослідницького проєкту, присвяченого досвіду докторантів, які навчаються дистанційно, цей сценарій не такий вже й незвичайний. За результатами опитування, проведеного доктором Макчесні, яка теж починала своє навчання дистанційно, та її колегами в Англії, Південній Африці та Австралії, зібрано відповіді 521 нинішніх і колишніх аспірантів в 42 країнах. Воно виявило безліч підходів: від частково онлайн-навчання за два кроки від приймаючого університету до повністю дистанційного навчання на іншому кінці планети. Хоча пандемія змусила людей покинути кампуси, дистанційні докторантури «не були чимось новим». Частина докторантів «завжди» навчалася дистанційно через робочі обов'язки, турботу про дітей або через значну відстань від своїх університетів. Covid спричинив появу нових практик на багатьох робочих місцях. За поясненням доктора Макчесні. «це відбувається і з докторантами, але це відбувається тихо, тому що докторанти незалежні і... роблять свою справу». Але університети намагаються визнати це явище, що ускладнюється «інституційною інерцією» та відчуттям того, що «докторські програми завжди виглядали особливим чином». Незважаючи на деякі розчарування, пов’язані з дистанційним навчанням, опитування виявило багато позитивних історій. «Багато докторантів стали студентами дистанційної форми навчання випадково, через Covid, і виявили, що це справді чудово для них». Доктор Макчесні сказала, що її команда відкидає дискурс про дистанційне навчання як «другорядний» варіант. «Ми вважаємо, що це питання слід вирішувати через призму інклюзії та рівності з точки зору належного інституційного забезпечення», - сказала вона. «Фінансові обмеження... обов'язки з догляду, здоров'я і мобільність, тривога, травми - всі ці види досвіду, можливо, особливо широко представлені в суспільстві за межами кампуса. Університети... які бажають брати участь у боротьбі за справедливість у сфері вищої освіти, не можуть не звертати уваги на студентів, що навчаються за межами кампуса». «Пропозиція справді потужного дистанційного шляху до докторантури має бути хорошою маркетинговою можливістю. Є студенти, які хочуть отримати ступінь доктора. Будьте кращими для них, і студенти прийдуть».
Детальніше: https://is.gd/y66ZpY, https://is.gd/fMKBCF
👍1🤔1
ОЕСР: РЕФОРМИ ПОДАТКОВОЇ ПОЛІТИКИ 2023
Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила черговий звіт «Реформи податкової політики 2023: ОЕСР та окремі країни-партнери» із серії «Реформи податкової політики». Це щорічне видання, яке надає порівняльну інформацію про податкові реформи в різних країнах. У ньому відстежуються зміни податкової політики продовж певного часу і визначаються останні тенденції податкової реформи. Цьогорічний випуск присвячений податковим реформам, запровадженим або оголошеним продовж 2022 року в 75 юрисдикціях ОЕСР/G20. Видання має три розділи: у першому і другому обговорюються макроекономічна основа та передумови податкових надходжень, до яких були внесені зміни; у третьому - надається огляд тенденцій податкової реформи за категоріями податків. Дослідження свідчить, що рішення відносно податкової політики у 2022 році відображали складне завдання політиків щодо реагування на короткострокові потреби макроекономічного середовища, де домінують високі рівні інфляції, довгостроковий тиск структурних змін і обставини в конкретних країнах. Зростання податкових надходжень сповільнилося майже вдвічі порівняно з попереднім роком, оскільки події в Україні додали до існуючого інфляційного тиску глобальну інфляцію, піднявши його до найвищого рівня за останні десять років. В результаті цього в багатьох країнах різко впали заробітна плата та доходи домогосподарств. Центральні банки відповіли підвищенням процентних ставок, а уряди запровадили заходи підтримки, що призвело до збільшення і без того високого рівня боргу. Публікація містить огляд макроекономічного середовища та контексту податкових надходжень, у якому проводилися ці податкові реформи, підкреслюючи, як уряди використовували податкову політику для реагування на високі рівні інфляції, а також для вирішення довгострокових структурних проблем.
Детальніше: https://is.gd/kSfquq, https://is.gd/UHC0db, https://doi.org/10.1787/d8bc45d9-en
Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила черговий звіт «Реформи податкової політики 2023: ОЕСР та окремі країни-партнери» із серії «Реформи податкової політики». Це щорічне видання, яке надає порівняльну інформацію про податкові реформи в різних країнах. У ньому відстежуються зміни податкової політики продовж певного часу і визначаються останні тенденції податкової реформи. Цьогорічний випуск присвячений податковим реформам, запровадженим або оголошеним продовж 2022 року в 75 юрисдикціях ОЕСР/G20. Видання має три розділи: у першому і другому обговорюються макроекономічна основа та передумови податкових надходжень, до яких були внесені зміни; у третьому - надається огляд тенденцій податкової реформи за категоріями податків. Дослідження свідчить, що рішення відносно податкової політики у 2022 році відображали складне завдання політиків щодо реагування на короткострокові потреби макроекономічного середовища, де домінують високі рівні інфляції, довгостроковий тиск структурних змін і обставини в конкретних країнах. Зростання податкових надходжень сповільнилося майже вдвічі порівняно з попереднім роком, оскільки події в Україні додали до існуючого інфляційного тиску глобальну інфляцію, піднявши його до найвищого рівня за останні десять років. В результаті цього в багатьох країнах різко впали заробітна плата та доходи домогосподарств. Центральні банки відповіли підвищенням процентних ставок, а уряди запровадили заходи підтримки, що призвело до збільшення і без того високого рівня боргу. Публікація містить огляд макроекономічного середовища та контексту податкових надходжень, у якому проводилися ці податкові реформи, підкреслюючи, як уряди використовували податкову політику для реагування на високі рівні інфляції, а також для вирішення довгострокових структурних проблем.
Детальніше: https://is.gd/kSfquq, https://is.gd/UHC0db, https://doi.org/10.1787/d8bc45d9-en
ФОРУМ IP&I MANAGEMENT: ЯК КОМЕРЦІАЛІЗУВАТИ СВІЙ ІННОВАЦІЙНИЙ ПРОДУКТ ТА ЗАРОБЛЯТИ
13-14 жовтня 2023 року у змішаному форматі відбудеться форум «IP&I management: як комерціалізувати свій інноваційний продукт та заробляти?». Захід покликаний стати площадкою для дискусії щодо особливостей комерціалізації інноваційних розробок у закладах вищої освіти, наукових установах і дослідницьких організаціях та просування інноваційних продуктів. Планується обговорити наступні питання: як отримати доступ до світових патентних баз; як захистити свої авторські права та отримувати роялті; як визначити комерційну придатність та оцінити права на об’єкти інтелектуальної власності; як ефективно здійснювати просування розробок на ринок; як укладати договори, спрямовані на комерціалізацію об'єктів права інтелектуальної власності; як створити інноваційний бізнес; як говорити мовою інвестора та залучати інвестиції тощо. Також відбудеться практична частина Case study «Комерціалізуй свою розробку», де разом із досвідченими менторами будуть розглянуті всі етапи комерціалізації та обрано найкращий шлях для виведення розробки на ринок. Організатори: ІР офіс, іHUB.
Детальніше: https://is.gd/gaoKwZ, https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSdESN5rDwm9FYTPN4YqN2mwI0XuLofOKNF7z6qXdISbLbLo2A/viewform, https://is.gd/5QIxBg, https://is.gd/HkBmVV
13-14 жовтня 2023 року у змішаному форматі відбудеться форум «IP&I management: як комерціалізувати свій інноваційний продукт та заробляти?». Захід покликаний стати площадкою для дискусії щодо особливостей комерціалізації інноваційних розробок у закладах вищої освіти, наукових установах і дослідницьких організаціях та просування інноваційних продуктів. Планується обговорити наступні питання: як отримати доступ до світових патентних баз; як захистити свої авторські права та отримувати роялті; як визначити комерційну придатність та оцінити права на об’єкти інтелектуальної власності; як ефективно здійснювати просування розробок на ринок; як укладати договори, спрямовані на комерціалізацію об'єктів права інтелектуальної власності; як створити інноваційний бізнес; як говорити мовою інвестора та залучати інвестиції тощо. Також відбудеться практична частина Case study «Комерціалізуй свою розробку», де разом із досвідченими менторами будуть розглянуті всі етапи комерціалізації та обрано найкращий шлях для виведення розробки на ринок. Організатори: ІР офіс, іHUB.
Детальніше: https://is.gd/gaoKwZ, https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSdESN5rDwm9FYTPN4YqN2mwI0XuLofOKNF7z6qXdISbLbLo2A/viewform, https://is.gd/5QIxBg, https://is.gd/HkBmVV
👍1
QS EUROPE UNIVERSITY RANKINGS 2024
Британська рейтингова агенція Quacquarelli Symonds представила перший рейтинг європейських університетів QS Europe University Rankings 2024. Рейтинг містить 688 закладів, і оцінює їхні показники за 12-ма категоріями. Особливий акцент зроблено на інтернаціоналізації вищої освіти (зокрема, вперше був використаний показник різноманіття іноземних здобувачів, яким оцінюється не лише частка іноземних студентів, але й розмаїття національностей). До топ-10 кращих університетів у рейтингу «QS World University Rankings: Європа 2024» увійшли: Оксфордський університет; ETH Zurich – Швейцарський федеральний технологічний інститут; Кембриджський університет; Імперський коледж Лондона; UCL; Единбурзький університет; Université PSL; Манчестерський університет; EPFL; Королівський коледж Лондона. Серед українських університетів лідерами є Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, НУ «Львівська політехніка», Львівський національний університет імені Івана Франка.
Детальніше: https://www.qs.com/, https://is.gd/idLwEq, https://is.gd/Ify6A8, https://is.gd/Rtv9jC, https://is.gd/UGgS1Q
Британська рейтингова агенція Quacquarelli Symonds представила перший рейтинг європейських університетів QS Europe University Rankings 2024. Рейтинг містить 688 закладів, і оцінює їхні показники за 12-ма категоріями. Особливий акцент зроблено на інтернаціоналізації вищої освіти (зокрема, вперше був використаний показник різноманіття іноземних здобувачів, яким оцінюється не лише частка іноземних студентів, але й розмаїття національностей). До топ-10 кращих університетів у рейтингу «QS World University Rankings: Європа 2024» увійшли: Оксфордський університет; ETH Zurich – Швейцарський федеральний технологічний інститут; Кембриджський університет; Імперський коледж Лондона; UCL; Единбурзький університет; Université PSL; Манчестерський університет; EPFL; Королівський коледж Лондона. Серед українських університетів лідерами є Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, НУ «Львівська політехніка», Львівський національний університет імені Івана Франка.
Детальніше: https://www.qs.com/, https://is.gd/idLwEq, https://is.gd/Ify6A8, https://is.gd/Rtv9jC, https://is.gd/UGgS1Q
🤔1
ПОГОВОРИМО ПРО АКАДЕМІЧНУ ДОБРОЧЕСНІСТЬ У БІОМЕДИЧНИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ
4 жовтня 2023 року в рамках науково-інформаційного проекту «Разом до європейської науки» відбудеться вебінар «Поговоримо про академічну доброчесність у біомедичних дослідженнях». Під час заходу планується детально розглянути сутність академічної доброчесності взагалі та, зокрема - у контексті біомедичних досліджень; обговорити сучасні виклики, які стоять перед науковим товариством та спільно знайти шляхи їх вирішення; представити кращі практики і надати поради з підтримки академічної доброчесності в біометричних дослідженнях. Організатори: Національна наукова медична бібліотека України, Компанія Clarivate, ЗВО «Академія Добробут», ВГО «Українська бібліотечна асоціація».
Детальніше: https://is.gd/0p6kV4, https://is.gd/faOfsf
4 жовтня 2023 року в рамках науково-інформаційного проекту «Разом до європейської науки» відбудеться вебінар «Поговоримо про академічну доброчесність у біомедичних дослідженнях». Під час заходу планується детально розглянути сутність академічної доброчесності взагалі та, зокрема - у контексті біомедичних досліджень; обговорити сучасні виклики, які стоять перед науковим товариством та спільно знайти шляхи їх вирішення; представити кращі практики і надати поради з підтримки академічної доброчесності в біометричних дослідженнях. Організатори: Національна наукова медична бібліотека України, Компанія Clarivate, ЗВО «Академія Добробут», ВГО «Українська бібліотечна асоціація».
Детальніше: https://is.gd/0p6kV4, https://is.gd/faOfsf
👍2