ЯК БІБЛІОТЕКАРІ МОЖУТЬ ВИКОРИСТОВУВАТИ ШІ

19 вересня 2023 року відбудеться вебінар «Діалоги зі ШІ: розкриття оперативної розробки для бібліотекарів». Захід покликаний сприяти розумінню важливості оперативного проектування - ключової навички для оптимізації взаємодії зі ШІ та надати слухачам уявлення про те, як саме бібліотекарі можуть використовувати інструменти ШІ та оперативне проектування CLEAR, щоб краще підтримувати дослідження, навчання й активніше залучати користувачів. Під час вебінару планується обговорити наступні питання: грамотність у поводженні з ШІ серед співробітників академічних бібліотек; поширені виклики у поточному ландшафті; фундаментальна роль оперативного проектування для максимізації цінності, отриманої від програм ШІ; розуміння структури CLEAR, - інструменту, розробленого для ефективного спілкування з системами ШІ; реальні приклади того, як фреймворк CLEAR може покращити взаємодію з моделями ШІ (такими, як GPT-4); швидке проектування майбутніх бібліотечних практик, включно з потенційними змінами у навчанні інформаційній грамотності, допомозі у дослідженнях та підготовці контенту. Організатор – Choice-ACRL.

Детальніше: https://is.gd/4pZ1cZ, https://is.gd/EPlO9K, https://is.gd/6iy3ho

ЗВІТ ЩОДО РИЗИКІВ ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ В УНІВЕРСИТЕТАХ УКРАЇНИ

На сайті Громадської організації «Об’єднання маркетологів України» опубліковано звіт за результатами опитування щодо ризиків використання штучного інтелекту типу ChatGPT в університетах України. У ньому наголошується, що новим ризиком, з яким зіштовхнулися українські викладачі та керівництво ЗВО у 2023 році, є поширення в університетському середовищі інструментів штучного інтелекту, здатні імітувати людську мову і генерувати текст, який важко відрізнити від написаного людиною. Було проведене опитування, в якому взяли участь 65 респондентів із 30-ти ЗВО України. Отримані за його результатами думки з питань використання ШІ розбито на 7 груп за відношенням до ГШІ та пропонованими діями у зв’язку з його розповсюдженням.

Детальніше: https://is.gd/dmgU7a, https://is.gd/taATHV

ЩО ГОВОРЯТЬ ЛІДЕРИ

На сайті Times Higher Education опублікована добірка статей «Що говорять лідери». Вона присвячена обговоренню керівниками провідних університетів світу загальних стратегічних проблем освіти й запровадження змін. Ресурс складається з шістидесяти дев’яти статей, у яких містяться поради з вирішення широкого спектру питань. Зокрема привертають увагу роздуми про залучення найкращих науковців; дистанційне навчання; використання мистецтва для переосмислення освіти; статус університету; бізнес-кейси для мистецтва; виховання підприємців; соціальна місія молодих університетів; як не намагатись бути Гарвардом чи Оксфордом; між Китаєм і світом.

Детальніше: https://is.gd/XtJgeD

ОЕСР: ВІРТУАЛЬНІ ПЕРЕГОВОРИ ПРО КАР'ЄРУ

На сайті Організації економічного співробітництва та розвитку у розділі «Освіта та навички сьогодні» опублікована стаття Кріс Персі «Чому віртуальні переговори про кар'єру можуть бути такими ж ефективними, як і особисте обговорення вакансій». У ній наголошується, що до того, як COVID-19 поширився по всьому світу, студенти рідко вирішували питання кар'єри, використовуючи віртуальний формат. Стандартною була практика, коли співбесіди щодо кар'єри проводились особисто. Але пандемія змінила формат спілкування у цій сфері. Дослідники вирішили з’ясувати вплив і популярність онлайн-кар'єри. Були отримані свідчення того, що віртуальні переговори про кар'єру можуть принести користь і бути настільки ж ефективними, як і особисті співбесіди, оскільки: віртуальні переговори можуть бути економічно привабливими та ефективно збільшити кількість спілкувань; є можливість віддалено зробити відеотур робочим місцем, можна залучати роботодавців з різних міст, країн і секторів, слабко представлених на місцевому рівні. Разом із тим, онлайн-співбесідам важко конкурувати з форматом особистої зустрічі, яка є більш жвавою і її складно повністю відтворити в інтернеті. Отже, віртуальні переговори можуть бути ефективним способом допомогти студентам обрати свій майбутній кар'єрний шлях, підвищують ефективність профорієнтації. Їх можна поліпшити за допомогою змішаного підходу, використовуючи сильні сторони кожного формату. Об'єднавши елементи особистих і віртуальних заходів, можна надихнути більше студентів дізнатися про можливості майбутнього працевлаштування.

Детальніше: https://is.gd/VnEOv5

ЕКОЛОГІЧНІ ІННОВАЦІЇ

27–28 вересня 2023 року у змішаному форматі відбудеться Міжнародний саміт інновацій у промисловості / International Industry Innovation Summit. Захід покликаний об’єднати представників наукового, державного та приватного секторів різних країн для підтримки ініціатив розвитку еко-інновацій, яким належить ключова роль у забезпеченні сталого та конкурентоздатного розвитку промисловості й підприємництва, а також визначення ефективності політики підтримки наукових досліджень та обміну досвідом. Під час саміту планується обговорити наступні питання: використання науки, технологій та еко-інновацій як чинників формування державної політики; вплив еко-інновацій на рівень конкурентоспроможності держави; міжнародний досвід розвитку біоекономіки та просування еко-інновацій; екологічні виклики та державна політика; перехід до «зеленої», цифрової та стійкої економіки; трансформація мислення та зміна векторів сталого розвитку. Організатори: SEBRAE, SESI, SENAI, Інститут Еувальдо Лоді.

Детальніше: https://is.gd/nToEK7, https://is.gd/SpkFt8, https://is.gd/KQmSWe, https://ukrpatent.org/uk

КОНКУРС ПРОЄКТІВ ФУНДАМЕНТАЛЬНИХ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ, ПРИКЛАДНИХ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА НАУКОВО-ТЕХНІЧНИХ (ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИХ) РОЗРОБОК

Міністерство освіти і науки України оголосило конкурсний відбір проєктів фундаментальних наукових досліджень, прикладних наукових досліджень, науково-технічних (експериментальних) розробок, виконавцями яких є заклади вищої освіти та наукові установи, що належать до сфери управління Міністерства освіти і науки України. Відповідний наказ від 11.09.2023 № 1113 розміщено на сайті МОН. Виконання робіт розпочнеться у 2024 році за кошти державного бюджету за бюджетною програмою «Наукова і науково-технічна діяльність закладів вищої освіти та наукових установ» (КПКВК 2201040). Основні новації конкурсу: орієнтація на пріоритетну тематику з переліку основних наукових (науково-технічних) проблем ключових міністерств, державних служб та органів для вирішення реальних проблем оборони, безпеки, економіки та суспільства України; використання нового модулю Національної електронної науково-інформаційної системи nauka.gov.ua для чіткої ідентифікації проєктів, учених, експертів та захисту даних через ЄЦП, BankID або Дія.Підпис; автоматичний розподіл проєктів між експертами та розсилка експертних висновків керівникам проєктів до їхніх електронних кабінетів після завершення конкурсу; збільшення ваги оцінок змістовної частини проєктів; визначення принципів розподілу фінансування між секціями, ураховуючи необхідність підтримки стратегічно важливих галузей для економіки України та підвищення її обороноздатності. Конкурс проводиться у два етапи: перший відбудеться у ЗВО/НУ з 12 вересня до 12 жовтня 2023 року; другий буде проходити у МОН України з 12 жовтня до 12 грудня 2023 року.

Детальніше: https://is.gd/M79YEF, https://is.gd/IxVXzU, https://is.gd/vTKy6j, https://nauka.gov.ua/information/2023-main/

PEER COMMUNITY IN

21 вересня 2023 року відбудеться вебінар «Зареєстровані звіти 2.0: представлення спільноти дослідників у зареєстрованих звітах». Під час заходу планується ознайомити учасників з новою платформою для підтримки зареєстрованих звітів «Спільнота дослідників у зареєстрованих звітах». Peer Community In (PCI) є некомерційною платформою, створеною і керованою безпосередньо дослідниками, яка публікує рецензії на препринти та підтримує формування спільнот дослідників, які безкоштовно рецензують і рекомендують неопубліковані наукові роботи у вигляді препринтів. Спільноти PCI вже створені у широкому діапазоні наукових галузей та швидко розширюються. PCI Registered Reports /PCI RR - це нова спільнота, яка отримує, переглядає та рекомендує зареєстровати звіти у всьому спектрі STEM, медицини, соціальних і гуманітарних наук. Організатор - Ініціатива Peer Community In.

Детальніше: https://is.gd/BP0P6e, https://is.gd/BLlePT, https://is.gd/yKhxwj, https://is.gd/vLcqa0

КОНКУРС СТИПЕНДІЙ ІМЕНІ ФУЛБРАЙТА

Програма імені Фулбрайта в Україні оголосила конкурс на здобуття стипендій імені Фулбрайта на 2024–2025 академічний рік для науковців, дослідників та фахівців. Програма підтримує проведення досліджень в університетах, дослідницьких центрах, бібліотеках, музеях, архівах США тривалістю від трьох до дев’яти місяців. У конкурсі можуть брати участь викладачі й дослідники, які на момент подання заявки мають науковий ступінь кандидата наук, доктора філософії/доктора мистецтва або доктора наук, а також дослідники без наукового ступеня з повною вищою освітою (спеціаліст, магістр); діячі культури і мистецтва, бібліотекарі, фахівці з музейної справи, журналісти та громадські діячі із досвідом не менше семи років й авторитетом у відповідній галузі знань, які мають публікації (статті, монографії, розділи у монографіях) у вітчизняних та/або іноземних наукових фахових виданнях, українське громадянство та проживають в Україні на час проведення конкурсу; знають англійську мову на рівні, достатньому для професійного спілкування в англомовному науковому середовищі; зобов’язуються повернутись в Україну після завершення терміну гранту. Заявку на участь у конкурсі можна подати до 15 жовтня 2023 року.

Детальніше: https://is.gd/B3U4QO, https://is.gd/7HheGX

ЮНЕСКО: ВИКОРИСТАННЯ ГЕНЕРАТИВНОГО ШІ У ШКОЛАХ

На сайті Організації об’єднаних націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) опубліковано інформаційний матеріал «Уряди повинні швидко врегулювати використання генеративного ШІ в школах». У ній наголошується, що в той час, як учні повертаються до навчання після літніх канікул, ЮНЕСКО закликає уряди запровадити відповідні правила та забезпечити підготовку вчителів, щоб підтримати орієнтований на людину підхід до використання ГШІ в освіті. З цією метою ЮНЕСКО публікує перший в історії глобальний посібник щодо генеративного штучного інтелекту в освіті та дослідженнях, розроблений для усунення збоїв, спричинених стрімким розповсюдженням технологій ШІ. У цьому посібнику надається пояснення щодо появи та сутності ГШІ, розглядаються суперечки навколо його використання та можливих наслідків для освіти (зокрема – щодо погіршення розриву цифрових даних). ЮНЕСКО пропонує сім ключових кроків, які повинні зробити уряди для регулювання генеративного штучного інтелекту та встановлення політичних рамок для його етичного використання в освіті і дослідженнях, у тому числі - шляхом прийняття глобальних, регіональних або національних стандартів захисту даних і конфіденційності. Також пропонується встановити вікові обмеження на рівні 13 років для використання інструментів штучного інтелекту у шкільних класах і забезпечити попереднє навчання вчителів з цього питання. Спираючись на Рекомендації ЮНЕСКО щодо етики штучного інтелекту від 2021 року та Пекінський консенсус щодо штучного інтелекту в освіті 2019 року, посібник пропагує проактивну позицію, залученість, справедливість, гендерну рівність, культурне та мовне різноманіття.

Детальніше: https://is.gd/y2EvFk, https://is.gd/D1mEQI, https://is.gd/OGJGug, https://is.gd/yHUJa3, https://is.gd/CrkJkh, https://euroosvita.net/index.php/?categor =1&id=8022

ТАКСОНОМІЯ БЛУМА ТА ГЕНЕРАТИВНИЙ ШІ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Крістіни Ріверс та Анни Голланд «Як генеративний ШІ може перетинатися з таксономією Блума?». Наголошується, що структура, яку часто використовують, - застаріває і тому потрібен новий підхід. Ще декілька років тому розуміння ШІ обмежувалося його потенціалом як допоміжного інструменту викладання і навчання для зменшення обтяжливих завдань для викладачів. Вважалося, що ШІ буде охоче впроваджено у вищу освіту й забезпечуватиме інклюзивне навчання. Ніхто не передбачував, що ГШІ незабаром увірветься в наш світ, руйнуючи освітній простір і розділяючи академічне співтовариство. Незважаючи на розмаїття підходів, науковці відчайдушно намагаються отримати чіткі практичні поради та рекомендації від своїх власних установ щодо того, як впоратися з цією складною ситуацією. Але виші не впевнені у собі та шукають зовнішньої підтримки. Автори вважають, що в основі практик застосування ГШІ мають бути когнітивні процеси: набуття навичок мислення від нижчого до вищого порядку, починаючи від запам'ятовування та побудови за допомогою розуміння, застосування, аналізу та оцінювання, перш ніж досягти вершини освітнього навчання - творення. Вони добре резюмовані таксономією Блума і часто зображуються у вигляді піраміди. Ця концепція навичок мислення нижчого і вищого порядку сильно визначає те, як ми розробляємо, викладаємо й оцінюємо, вона неявно вбудована у рамки кваліфікацій, дескриптори оцінок на університетському рівні та результати навчання. Створення знань неможливе без проходження цих когнітивних процесів. ШІ може створювати контент багатьох типів практично миттєво, оперуючи величезним обсягом інформації, при цьому не відчуваючи себе перевантаженим або пригніченим обмеженнями можливостей, як це відбувається у людини. Виникає ситуація відеогри, де можна просто перестрибнути декілька рівнів, не запам'ятовуючи, не розуміючи суті, не застосовуючи на практиці, не аналізуючи та не оцінючи інформацію. Науковці бізнес-школи Університету Суррея вважають, що метод Таксономії Блума залишається основним методом викладання, навчання та оцінювання і пропонують під час інтеграції ГШІ почати з творчості. Для цього потрібно пам’ятати, що ШІ - це всього лише інструмент, створений людьми. Як творці та розповсюджувачі знань, заснованих на надійних та етичних дослідженнях, люди зобов'язані використовувати цифрові інструменти таким чином, щоб застосування ШІ приносило користь суспільству.

Детальніше: https://is.gd/v3GBTo, https://is.gd/6Jqz1t, https://is.gd/cdHrKV