ПЕРЕВАГА ВІДКРИТОГО ДОСТУПУ
14 вересня 2023 року відбудеться вебінар «Перевага відкритого доступу: як відкритий доступ покращує ваш вплив». Захід покликаний наочно продемонструвати переваги публікацій у відкритому доступі. Планується обговорити сутність концепції відкритого доступу, яка дозволяє донести результати досліджень до найбільш широкої аудиторії; розглянути процедуру публікації у відкритому доступі; проаналізувати вигоди для основної аудиторії відкритого доступу - освітян, практиків, політиків та ЗМІ; визначити вплив відкритого доступу на прогрес науки та суспільства. Організатор – Wiley.
Детальніше: https://www.wiley.com/en-us/customer-success/webinars-and-events, https://is.gd/IroCji
14 вересня 2023 року відбудеться вебінар «Перевага відкритого доступу: як відкритий доступ покращує ваш вплив». Захід покликаний наочно продемонструвати переваги публікацій у відкритому доступі. Планується обговорити сутність концепції відкритого доступу, яка дозволяє донести результати досліджень до найбільш широкої аудиторії; розглянути процедуру публікації у відкритому доступі; проаналізувати вигоди для основної аудиторії відкритого доступу - освітян, практиків, політиків та ЗМІ; визначити вплив відкритого доступу на прогрес науки та суспільства. Організатор – Wiley.
Детальніше: https://www.wiley.com/en-us/customer-success/webinars-and-events, https://is.gd/IroCji
👍2
ДРУКОВАНА СТОРІНКА, ЯК І РАНІШЕ, ВАЖЛИВА ДЛЯ ВЧЕНИХ І СТУДЕНТІВ
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Керолайн Болл «Друкована сторінка, як і раніше, важлива для вчених і студентів». У ній автор пояснює, чому незважаючи на те, що університетські бібліотеки вкладають значні кошти у цифрові ресурси, звичайні паперові книги, як і раніше, життєво важливі для досліджень, викладання і збереження знань. Академічні бібліотеки та архіви зберігають і забезпечують доступ до наукової інформації та освітніх текстів. Але ця місія в епоху цифрових технологій ускладнюється та зазнає численних викликів, - у першу чергу через те, що студенти майже повністю покладаються на онлайн-ресурси. Придбання бібліотеками звичайних книг та передбачає повне володіння ними, зберігання, переформатування колекцій та вільний обмін. Тоді як електронні книги та онлайн-журнали, як правило, передбачають обмежене ліцензування, що може поставити під загрозу довгостроковий доступ до освіти. Керолайн зосереджує увагу на різниці у доступі до фізичних книжок та цифрового контенту, впливі на здоров’я, витратах на обладнання, які в сукупності поглиблюють освітню нерівність, а також проблемах сприймання мозком складних концепцій способів навчання, бюджетному тиску та умовах доступу у період пандемії. До недоліків цифрового контенту автор відносить залежність студентів та науковців від ресурсів, які можуть стрімко зникнути з доступу через корпоративні рішення, бізнес-політики, інші обмеження та непередбачувані обставини. Це входить у протиріччя з роллю академічних кіл як зберігачів знань попередніх і нинішнього поколінь. Під загрозою опинились не лише підручники, а й першоджерела, рідкісні книги, спеціальні колекції унікальних знань та історії. Керолайн Болл вважає, що бібліотеки повинні розглянути інноваційні моделі, які будуть здатні збалансувати зручність та обмеження. Наприклад, можна скористатись тим, що законодавство про авторські права дозволяє змінювати формат цифрових текстів для архівних цілей; переглядати умови ліцензування для цілей освіти для сприяння обміну та збереженню; звільнити бібліотеки від управління цифровими правами (DRM) та обмежень авторських прав на цифрове архівування; забезпечити державне фінансування оцифровки рідкісних друкованих видань і спеціальних колекцій; проводити політику, що вимагає безперервного доступу до академічних ресурсів, які припинили своє існування; надавати субсидії та гранти бібліотекам для збереження друкованих колекцій, доступних для громади; розвивати міжбібліотечні партнерства для збереження друкованих еквівалентів важливих цифрових ресурсів. Академічні бібліотеки також повинні досліджувати альтернативні цифрові моделі, такі як відкриті освітні ресурси (OERs). Слід пам’ятати, що друковані видання мають незамінну роль для поглибленого читання та надійного довготривалого доступу. Тому треба використовувати сильні сторони кожного формату у змішаній моделі. Академічна спільнота повинна використовувати цифрові пропозиції на розумних умовах, а не підтримувати максимізацію прибутків видавців. Інклюзивний доступ до інформації уможливлює соціальну мобільність, відкритість та зростання. Зручність не повинна переважати над сталістю: бібліотеки та університети служать суспільству, а не акціонерам.
Детальніше: https://is.gd/kehNrS, https://is.gd/sWZQ2I
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Керолайн Болл «Друкована сторінка, як і раніше, важлива для вчених і студентів». У ній автор пояснює, чому незважаючи на те, що університетські бібліотеки вкладають значні кошти у цифрові ресурси, звичайні паперові книги, як і раніше, життєво важливі для досліджень, викладання і збереження знань. Академічні бібліотеки та архіви зберігають і забезпечують доступ до наукової інформації та освітніх текстів. Але ця місія в епоху цифрових технологій ускладнюється та зазнає численних викликів, - у першу чергу через те, що студенти майже повністю покладаються на онлайн-ресурси. Придбання бібліотеками звичайних книг та передбачає повне володіння ними, зберігання, переформатування колекцій та вільний обмін. Тоді як електронні книги та онлайн-журнали, як правило, передбачають обмежене ліцензування, що може поставити під загрозу довгостроковий доступ до освіти. Керолайн зосереджує увагу на різниці у доступі до фізичних книжок та цифрового контенту, впливі на здоров’я, витратах на обладнання, які в сукупності поглиблюють освітню нерівність, а також проблемах сприймання мозком складних концепцій способів навчання, бюджетному тиску та умовах доступу у період пандемії. До недоліків цифрового контенту автор відносить залежність студентів та науковців від ресурсів, які можуть стрімко зникнути з доступу через корпоративні рішення, бізнес-політики, інші обмеження та непередбачувані обставини. Це входить у протиріччя з роллю академічних кіл як зберігачів знань попередніх і нинішнього поколінь. Під загрозою опинились не лише підручники, а й першоджерела, рідкісні книги, спеціальні колекції унікальних знань та історії. Керолайн Болл вважає, що бібліотеки повинні розглянути інноваційні моделі, які будуть здатні збалансувати зручність та обмеження. Наприклад, можна скористатись тим, що законодавство про авторські права дозволяє змінювати формат цифрових текстів для архівних цілей; переглядати умови ліцензування для цілей освіти для сприяння обміну та збереженню; звільнити бібліотеки від управління цифровими правами (DRM) та обмежень авторських прав на цифрове архівування; забезпечити державне фінансування оцифровки рідкісних друкованих видань і спеціальних колекцій; проводити політику, що вимагає безперервного доступу до академічних ресурсів, які припинили своє існування; надавати субсидії та гранти бібліотекам для збереження друкованих колекцій, доступних для громади; розвивати міжбібліотечні партнерства для збереження друкованих еквівалентів важливих цифрових ресурсів. Академічні бібліотеки також повинні досліджувати альтернативні цифрові моделі, такі як відкриті освітні ресурси (OERs). Слід пам’ятати, що друковані видання мають незамінну роль для поглибленого читання та надійного довготривалого доступу. Тому треба використовувати сильні сторони кожного формату у змішаній моделі. Академічна спільнота повинна використовувати цифрові пропозиції на розумних умовах, а не підтримувати максимізацію прибутків видавців. Інклюзивний доступ до інформації уможливлює соціальну мобільність, відкритість та зростання. Зручність не повинна переважати над сталістю: бібліотеки та університети служать суспільству, а не акціонерам.
Детальніше: https://is.gd/kehNrS, https://is.gd/sWZQ2I
👍2
ОЕСР: ЕФЕКТИВНІ СТАВКИ ПОДАТКУ НА НЕМАТЕРІАЛЬНІ АКТИВИ НДДКР
Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила звіт «Ефективні ставки податку на нематеріальні активи НДДКР» із серії «Робочі документи ОЕСР з оподаткування». Наголошується, що податкові стимули передбачають знижене оподаткування доходів, отриманих від діяльності, пов’язаної з дослідженнями, розробками та інноваціями. Таким чином вони знижують загальний податковий тягар від інвестування у певні кваліфіковані нематеріальні активи. Як свідчить дослідження, використання таких пільгових режимів у сфері НДДКР останнім часом зросло. У 2022 році 21 з 38 країн ОЕСР та 16 з 27 країн ЄС пропонували податкові пільги на основі доходу для НДКР та інновацій. У звіті наводяться результати дослідження вимірювання їх впливу на оподаткування компаній та пропонується методологія побудови відповідних індикаторів; аналізується, як такі стимули впливають на рішення компаній щодо інвестування.
Детальніше: https://is.gd/kMiq4P, https://is.gd/nuZ4qQ, https://doi.org/10.1787/191dad43-en
Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила звіт «Ефективні ставки податку на нематеріальні активи НДДКР» із серії «Робочі документи ОЕСР з оподаткування». Наголошується, що податкові стимули передбачають знижене оподаткування доходів, отриманих від діяльності, пов’язаної з дослідженнями, розробками та інноваціями. Таким чином вони знижують загальний податковий тягар від інвестування у певні кваліфіковані нематеріальні активи. Як свідчить дослідження, використання таких пільгових режимів у сфері НДДКР останнім часом зросло. У 2022 році 21 з 38 країн ОЕСР та 16 з 27 країн ЄС пропонували податкові пільги на основі доходу для НДКР та інновацій. У звіті наводяться результати дослідження вимірювання їх впливу на оподаткування компаній та пропонується методологія побудови відповідних індикаторів; аналізується, як такі стимули впливають на рішення компаній щодо інвестування.
Детальніше: https://is.gd/kMiq4P, https://is.gd/nuZ4qQ, https://doi.org/10.1787/191dad43-en
👍2🤔1
STARTUP WORKSHOP ВІД KSE GBS
15-17 вересня 2023 року відбудеться Startup Workshop. Під час заходу планується обговорити наступні питання: як працювати з ідеями, уточнення бізнес-плану; презентації Lean Canvas - створення прототипу; створення кращої презентації. Учасники матимуть можливість попрацювати над власною інноваційною ідеєю; взяти участь у робочих сесіях з відпрацювання навичок від досвідченого американського стратега з цифрового маркетингу; перейняти досвід у створенні, масштабуванні та трансформації бізнесу; розробити покроковий план розвитку бізнес-ідеї; набути досвіду роботи в командах під супроводом менторів від KSE GBS; прокачати навички пітчингу. Організатор - KSE Graduate Business School.
Детальніше: https://is.gd/Wl9TyM, https://forms.gle/UwC7wV1wh6LKQRLt9
15-17 вересня 2023 року відбудеться Startup Workshop. Під час заходу планується обговорити наступні питання: як працювати з ідеями, уточнення бізнес-плану; презентації Lean Canvas - створення прототипу; створення кращої презентації. Учасники матимуть можливість попрацювати над власною інноваційною ідеєю; взяти участь у робочих сесіях з відпрацювання навичок від досвідченого американського стратега з цифрового маркетингу; перейняти досвід у створенні, масштабуванні та трансформації бізнесу; розробити покроковий план розвитку бізнес-ідеї; набути досвіду роботи в командах під супроводом менторів від KSE GBS; прокачати навички пітчингу. Організатор - KSE Graduate Business School.
Детальніше: https://is.gd/Wl9TyM, https://forms.gle/UwC7wV1wh6LKQRLt9
👍2
EUROPEAN INVENTOR AWARD 2024
Європейське патентне оголосило про прийом заявок на участь у престижній інноваційній премії Європи «Еuropean inventor award», яка відзначає технологічні прориви, привертає увагу до винахідників, популяризує винахідницьку діяльність, заохочує до перетворення ідей на прикладні рішення з вирішення актуальних проблем. Також премія популяризує правову культуру у ІР-сфері та європейську патентну екосистему. Взяти участь у заході можуть особи, які мають принаймні один патент на винахід від Європейського патентного відомства та здійснили комерціалізацію свого винаходу у Європі. Основні преміальні категорії: промисловість; дослідження; малі та середні підприємства; досягнення упродовж життя. Також будуть визначатись володарі призу глядацьких симпатій та молоді винахідники. Переможці отримають кубок, сертифікат та відповідну рекламу у ЗМІ. Заявку на номінацію можна подати до 1 жовтня 2023 року.
Детальніше: https://is.gd/fUFDrG, https://nominate.epo.org/, https://is.gd/QdQ8YR, https://is.gd/e9Wb31, https://is.gd/XgZsFO, https://ukrpatent.org/uk
Європейське патентне оголосило про прийом заявок на участь у престижній інноваційній премії Європи «Еuropean inventor award», яка відзначає технологічні прориви, привертає увагу до винахідників, популяризує винахідницьку діяльність, заохочує до перетворення ідей на прикладні рішення з вирішення актуальних проблем. Також премія популяризує правову культуру у ІР-сфері та європейську патентну екосистему. Взяти участь у заході можуть особи, які мають принаймні один патент на винахід від Європейського патентного відомства та здійснили комерціалізацію свого винаходу у Європі. Основні преміальні категорії: промисловість; дослідження; малі та середні підприємства; досягнення упродовж життя. Також будуть визначатись володарі призу глядацьких симпатій та молоді винахідники. Переможці отримають кубок, сертифікат та відповідну рекламу у ЗМІ. Заявку на номінацію можна подати до 1 жовтня 2023 року.
Детальніше: https://is.gd/fUFDrG, https://nominate.epo.org/, https://is.gd/QdQ8YR, https://is.gd/e9Wb31, https://is.gd/XgZsFO, https://ukrpatent.org/uk
👍1
ФОРУМ РАД МОЛОДИХ ВЧЕНИХ
19 жовтня 2023 року в онлайн-форматі відбудеться Всеукраїнський форум рад молодих вчених. Захід покликаний стати площадкою для обговорення викликів і можливостей для розвитку молодих вчених. Планується обговорити питання активізації співпраці молодих вчених, представників інститутів громадянського суспільства, органів державної влади; встановлення відносин з основними зацікавленими особами та іноземними партнерами; обмінятись досвідом щодо сприяння розвитку наукового потенціалу (зокрема - із залученням міжнародної підтримки) та популяризації результатів науково-технічної діяльності молодих вчених. Програма форуму включатиме дві основні панельні дискусії: «Виклики та можливості впровадження та масштабування розробок молодих вчених в Україні», «Можливості міжнародної підтримки науково-технічної діяльності молодих вчених в контексті повоєнної відбудови». Організатор - Рада молодих вчених при Міністерстві освіти і науки України.
Детальніше: https://is.gd/4RuPgN, https://forms.gle/Uu2jonhS5n3Wv1tv9
19 жовтня 2023 року в онлайн-форматі відбудеться Всеукраїнський форум рад молодих вчених. Захід покликаний стати площадкою для обговорення викликів і можливостей для розвитку молодих вчених. Планується обговорити питання активізації співпраці молодих вчених, представників інститутів громадянського суспільства, органів державної влади; встановлення відносин з основними зацікавленими особами та іноземними партнерами; обмінятись досвідом щодо сприяння розвитку наукового потенціалу (зокрема - із залученням міжнародної підтримки) та популяризації результатів науково-технічної діяльності молодих вчених. Програма форуму включатиме дві основні панельні дискусії: «Виклики та можливості впровадження та масштабування розробок молодих вчених в Україні», «Можливості міжнародної підтримки науково-технічної діяльності молодих вчених в контексті повоєнної відбудови». Організатор - Рада молодих вчених при Міністерстві освіти і науки України.
Детальніше: https://is.gd/4RuPgN, https://forms.gle/Uu2jonhS5n3Wv1tv9
👍1
ЯК БІБЛІОТЕКАРІ МОЖУТЬ ВИКОРИСТОВУВАТИ ШІ
19 вересня 2023 року відбудеться вебінар «Діалоги зі ШІ: розкриття оперативної розробки для бібліотекарів». Захід покликаний сприяти розумінню важливості оперативного проектування - ключової навички для оптимізації взаємодії зі ШІ та надати слухачам уявлення про те, як саме бібліотекарі можуть використовувати інструменти ШІ та оперативне проектування CLEAR, щоб краще підтримувати дослідження, навчання й активніше залучати користувачів. Під час вебінару планується обговорити наступні питання: грамотність у поводженні з ШІ серед співробітників академічних бібліотек; поширені виклики у поточному ландшафті; фундаментальна роль оперативного проектування для максимізації цінності, отриманої від програм ШІ; розуміння структури CLEAR, - інструменту, розробленого для ефективного спілкування з системами ШІ; реальні приклади того, як фреймворк CLEAR може покращити взаємодію з моделями ШІ (такими, як GPT-4); швидке проектування майбутніх бібліотечних практик, включно з потенційними змінами у навчанні інформаційній грамотності, допомозі у дослідженнях та підготовці контенту. Організатор – Choice-ACRL.
Детальніше: https://is.gd/4pZ1cZ, https://is.gd/EPlO9K, https://is.gd/6iy3ho
19 вересня 2023 року відбудеться вебінар «Діалоги зі ШІ: розкриття оперативної розробки для бібліотекарів». Захід покликаний сприяти розумінню важливості оперативного проектування - ключової навички для оптимізації взаємодії зі ШІ та надати слухачам уявлення про те, як саме бібліотекарі можуть використовувати інструменти ШІ та оперативне проектування CLEAR, щоб краще підтримувати дослідження, навчання й активніше залучати користувачів. Під час вебінару планується обговорити наступні питання: грамотність у поводженні з ШІ серед співробітників академічних бібліотек; поширені виклики у поточному ландшафті; фундаментальна роль оперативного проектування для максимізації цінності, отриманої від програм ШІ; розуміння структури CLEAR, - інструменту, розробленого для ефективного спілкування з системами ШІ; реальні приклади того, як фреймворк CLEAR може покращити взаємодію з моделями ШІ (такими, як GPT-4); швидке проектування майбутніх бібліотечних практик, включно з потенційними змінами у навчанні інформаційній грамотності, допомозі у дослідженнях та підготовці контенту. Організатор – Choice-ACRL.
Детальніше: https://is.gd/4pZ1cZ, https://is.gd/EPlO9K, https://is.gd/6iy3ho
👍2
ЗВІТ ЩОДО РИЗИКІВ ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ В УНІВЕРСИТЕТАХ УКРАЇНИ
На сайті Громадської організації «Об’єднання маркетологів України» опубліковано звіт за результатами опитування щодо ризиків використання штучного інтелекту типу ChatGPT в університетах України. У ньому наголошується, що новим ризиком, з яким зіштовхнулися українські викладачі та керівництво ЗВО у 2023 році, є поширення в університетському середовищі інструментів штучного інтелекту, здатні імітувати людську мову і генерувати текст, який важко відрізнити від написаного людиною. Було проведене опитування, в якому взяли участь 65 респондентів із 30-ти ЗВО України. Отримані за його результатами думки з питань використання ШІ розбито на 7 груп за відношенням до ГШІ та пропонованими діями у зв’язку з його розповсюдженням.
Детальніше: https://is.gd/dmgU7a, https://is.gd/taATHV
На сайті Громадської організації «Об’єднання маркетологів України» опубліковано звіт за результатами опитування щодо ризиків використання штучного інтелекту типу ChatGPT в університетах України. У ньому наголошується, що новим ризиком, з яким зіштовхнулися українські викладачі та керівництво ЗВО у 2023 році, є поширення в університетському середовищі інструментів штучного інтелекту, здатні імітувати людську мову і генерувати текст, який важко відрізнити від написаного людиною. Було проведене опитування, в якому взяли участь 65 респондентів із 30-ти ЗВО України. Отримані за його результатами думки з питань використання ШІ розбито на 7 груп за відношенням до ГШІ та пропонованими діями у зв’язку з його розповсюдженням.
Детальніше: https://is.gd/dmgU7a, https://is.gd/taATHV
👍2
ЩО ГОВОРЯТЬ ЛІДЕРИ
На сайті Times Higher Education опублікована добірка статей «Що говорять лідери». Вона присвячена обговоренню керівниками провідних університетів світу загальних стратегічних проблем освіти й запровадження змін. Ресурс складається з шістидесяти дев’яти статей, у яких містяться поради з вирішення широкого спектру питань. Зокрема привертають увагу роздуми про залучення найкращих науковців; дистанційне навчання; використання мистецтва для переосмислення освіти; статус університету; бізнес-кейси для мистецтва; виховання підприємців; соціальна місія молодих університетів; як не намагатись бути Гарвардом чи Оксфордом; між Китаєм і світом.
Детальніше: https://is.gd/XtJgeD
На сайті Times Higher Education опублікована добірка статей «Що говорять лідери». Вона присвячена обговоренню керівниками провідних університетів світу загальних стратегічних проблем освіти й запровадження змін. Ресурс складається з шістидесяти дев’яти статей, у яких містяться поради з вирішення широкого спектру питань. Зокрема привертають увагу роздуми про залучення найкращих науковців; дистанційне навчання; використання мистецтва для переосмислення освіти; статус університету; бізнес-кейси для мистецтва; виховання підприємців; соціальна місія молодих університетів; як не намагатись бути Гарвардом чи Оксфордом; між Китаєм і світом.
Детальніше: https://is.gd/XtJgeD
👍2
ОЕСР: ВІРТУАЛЬНІ ПЕРЕГОВОРИ ПРО КАР'ЄРУ
На сайті Організації економічного співробітництва та розвитку у розділі «Освіта та навички сьогодні» опублікована стаття Кріс Персі «Чому віртуальні переговори про кар'єру можуть бути такими ж ефективними, як і особисте обговорення вакансій». У ній наголошується, що до того, як COVID-19 поширився по всьому світу, студенти рідко вирішували питання кар'єри, використовуючи віртуальний формат. Стандартною була практика, коли співбесіди щодо кар'єри проводились особисто. Але пандемія змінила формат спілкування у цій сфері. Дослідники вирішили з’ясувати вплив і популярність онлайн-кар'єри. Були отримані свідчення того, що віртуальні переговори про кар'єру можуть принести користь і бути настільки ж ефективними, як і особисті співбесіди, оскільки: віртуальні переговори можуть бути економічно привабливими та ефективно збільшити кількість спілкувань; є можливість віддалено зробити відеотур робочим місцем, можна залучати роботодавців з різних міст, країн і секторів, слабко представлених на місцевому рівні. Разом із тим, онлайн-співбесідам важко конкурувати з форматом особистої зустрічі, яка є більш жвавою і її складно повністю відтворити в інтернеті. Отже, віртуальні переговори можуть бути ефективним способом допомогти студентам обрати свій майбутній кар'єрний шлях, підвищують ефективність профорієнтації. Їх можна поліпшити за допомогою змішаного підходу, використовуючи сильні сторони кожного формату. Об'єднавши елементи особистих і віртуальних заходів, можна надихнути більше студентів дізнатися про можливості майбутнього працевлаштування.
Детальніше: https://is.gd/VnEOv5
На сайті Організації економічного співробітництва та розвитку у розділі «Освіта та навички сьогодні» опублікована стаття Кріс Персі «Чому віртуальні переговори про кар'єру можуть бути такими ж ефективними, як і особисте обговорення вакансій». У ній наголошується, що до того, як COVID-19 поширився по всьому світу, студенти рідко вирішували питання кар'єри, використовуючи віртуальний формат. Стандартною була практика, коли співбесіди щодо кар'єри проводились особисто. Але пандемія змінила формат спілкування у цій сфері. Дослідники вирішили з’ясувати вплив і популярність онлайн-кар'єри. Були отримані свідчення того, що віртуальні переговори про кар'єру можуть принести користь і бути настільки ж ефективними, як і особисті співбесіди, оскільки: віртуальні переговори можуть бути економічно привабливими та ефективно збільшити кількість спілкувань; є можливість віддалено зробити відеотур робочим місцем, можна залучати роботодавців з різних міст, країн і секторів, слабко представлених на місцевому рівні. Разом із тим, онлайн-співбесідам важко конкурувати з форматом особистої зустрічі, яка є більш жвавою і її складно повністю відтворити в інтернеті. Отже, віртуальні переговори можуть бути ефективним способом допомогти студентам обрати свій майбутній кар'єрний шлях, підвищують ефективність профорієнтації. Їх можна поліпшити за допомогою змішаного підходу, використовуючи сильні сторони кожного формату. Об'єднавши елементи особистих і віртуальних заходів, можна надихнути більше студентів дізнатися про можливості майбутнього працевлаштування.
Детальніше: https://is.gd/VnEOv5
👍1
ЕКОЛОГІЧНІ ІННОВАЦІЇ
27–28 вересня 2023 року у змішаному форматі відбудеться Міжнародний саміт інновацій у промисловості / International Industry Innovation Summit. Захід покликаний об’єднати представників наукового, державного та приватного секторів різних країн для підтримки ініціатив розвитку еко-інновацій, яким належить ключова роль у забезпеченні сталого та конкурентоздатного розвитку промисловості й підприємництва, а також визначення ефективності політики підтримки наукових досліджень та обміну досвідом. Під час саміту планується обговорити наступні питання: використання науки, технологій та еко-інновацій як чинників формування державної політики; вплив еко-інновацій на рівень конкурентоспроможності держави; міжнародний досвід розвитку біоекономіки та просування еко-інновацій; екологічні виклики та державна політика; перехід до «зеленої», цифрової та стійкої економіки; трансформація мислення та зміна векторів сталого розвитку. Організатори: SEBRAE, SESI, SENAI, Інститут Еувальдо Лоді.
Детальніше: https://is.gd/nToEK7, https://is.gd/SpkFt8, https://is.gd/KQmSWe, https://ukrpatent.org/uk
27–28 вересня 2023 року у змішаному форматі відбудеться Міжнародний саміт інновацій у промисловості / International Industry Innovation Summit. Захід покликаний об’єднати представників наукового, державного та приватного секторів різних країн для підтримки ініціатив розвитку еко-інновацій, яким належить ключова роль у забезпеченні сталого та конкурентоздатного розвитку промисловості й підприємництва, а також визначення ефективності політики підтримки наукових досліджень та обміну досвідом. Під час саміту планується обговорити наступні питання: використання науки, технологій та еко-інновацій як чинників формування державної політики; вплив еко-інновацій на рівень конкурентоспроможності держави; міжнародний досвід розвитку біоекономіки та просування еко-інновацій; екологічні виклики та державна політика; перехід до «зеленої», цифрової та стійкої економіки; трансформація мислення та зміна векторів сталого розвитку. Організатори: SEBRAE, SESI, SENAI, Інститут Еувальдо Лоді.
Детальніше: https://is.gd/nToEK7, https://is.gd/SpkFt8, https://is.gd/KQmSWe, https://ukrpatent.org/uk
👍2