НОВИЙ ОНЛАЙН-КУРС ВІД МІНЦИФРИ ТА GOOGLE
На платформі «ДіяОсвіта» став доступним новий освітній курс «Менеджер із цифрового маркетингу». Автори курсу наголошують, що грамотний цифровий маркетинг може до 80% збільшити упізнаність бренду, тому він має високу затребуваність і надійні перспективи для розвитку. Під час навчання слухачі дізнаються, як зробити перші кроки до професії; що потрібно знати для опанування digital-маркетингу; отримають теоретичні знання та практичні навички; опанують такі інструменти цифрового маркетингу, як Google Ads, Google Analytics, Data Studio; матимуть можливість виконати ряд практичних вправ і використати спеціально підготовлені тести для перевірки набутих знань. Організатори: Міністерство цифрової трансформації України, Google.
Детальніше: https://is.gd/XIkC9K, https://t.me/diia_education/771
На платформі «ДіяОсвіта» став доступним новий освітній курс «Менеджер із цифрового маркетингу». Автори курсу наголошують, що грамотний цифровий маркетинг може до 80% збільшити упізнаність бренду, тому він має високу затребуваність і надійні перспективи для розвитку. Під час навчання слухачі дізнаються, як зробити перші кроки до професії; що потрібно знати для опанування digital-маркетингу; отримають теоретичні знання та практичні навички; опанують такі інструменти цифрового маркетингу, як Google Ads, Google Analytics, Data Studio; матимуть можливість виконати ряд практичних вправ і використати спеціально підготовлені тести для перевірки набутих знань. Організатори: Міністерство цифрової трансформації України, Google.
Детальніше: https://is.gd/XIkC9K, https://t.me/diia_education/771
👍4
ГРОМАДСЬКЕ ОБГОВОРЕННЯ НОВОЇ РЕДАКЦІЇ СТАНДАРТУ ВИЩОЇ ОСВІТИ ЗІ СПЕЦІАЛЬНОСТІ 012 ДОШКІЛЬНА ОСВІТА
Міністерство освіти і науки пропонує до громадського обговорення проєкт нової редакції стандарту вищої освіти зі спеціальності 012 Дошкільна освіта на першому (бакалаврському) рівні вищої освіти. Стандарт оновлений з урахуванням потреби формування у фахівців компетентностей з питань раннього втручання, відповідно до Концепції створення та розвитку системи раннього втручання на період до 2026 року (урядове розпорядження від 15 вересня 2021 р. № 1117) та Національної стратегії із створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року (розпорядження Кабінету Міністрів від 25 квітня 2023 р. № 372-р). Стандарт містить загальну характеристику та вимоги до освітніх програм в частині рівня освіти осіб, які можуть розпочати навчання. Зауваження та пропозиції до проєкту стандарту можна подати до 24 вересня 2023 року.
Детальніше: https://is.gd/IAHSHi, https://is.gd/7J1jwQ
Міністерство освіти і науки пропонує до громадського обговорення проєкт нової редакції стандарту вищої освіти зі спеціальності 012 Дошкільна освіта на першому (бакалаврському) рівні вищої освіти. Стандарт оновлений з урахуванням потреби формування у фахівців компетентностей з питань раннього втручання, відповідно до Концепції створення та розвитку системи раннього втручання на період до 2026 року (урядове розпорядження від 15 вересня 2021 р. № 1117) та Національної стратегії із створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року (розпорядження Кабінету Міністрів від 25 квітня 2023 р. № 372-р). Стандарт містить загальну характеристику та вимоги до освітніх програм в частині рівня освіти осіб, які можуть розпочати навчання. Зауваження та пропозиції до проєкту стандарту можна подати до 24 вересня 2023 року.
Детальніше: https://is.gd/IAHSHi, https://is.gd/7J1jwQ
👍1
ЗМІЦНЕННЯ ВИЩОЇ ОСВІТИ ТА НАУКОВОГО СЕКТОРУ
19 вересня 2023 року відбудеться вебінар «Зміцнення української вищої освіти та наукового сектору: роль переміщених українських дослідників». Захід покликаний стати майданчиком обговорення питань довгострокової підтримки, реформування та розвитку сектору вищої освіти та науки. Планується обговорити, як переміщені українські дослідники можуть зробити свій внесок у зміцнення української вищої освіти та наукового сектора; розглянути приклади продовження стипендіами MSCA4Ukraine академічної діяльності в європейських наукових установах; поділитись досвідом налагодження і підтримки зв’язків переміщених осіб зі своїми українськими установами і сектором досліджень та інновацій в Україні. Захід проводиться в рамках програми MSCA4Ukraine. Організатор – Європейська асоціація університетів.
Детальніше: https://is.gd/yTtbO0, https://is.gd/sWJdnt, https://is.gd/uIGuZv, https://is.gd/HYnrIF
19 вересня 2023 року відбудеться вебінар «Зміцнення української вищої освіти та наукового сектору: роль переміщених українських дослідників». Захід покликаний стати майданчиком обговорення питань довгострокової підтримки, реформування та розвитку сектору вищої освіти та науки. Планується обговорити, як переміщені українські дослідники можуть зробити свій внесок у зміцнення української вищої освіти та наукового сектора; розглянути приклади продовження стипендіами MSCA4Ukraine академічної діяльності в європейських наукових установах; поділитись досвідом налагодження і підтримки зв’язків переміщених осіб зі своїми українськими установами і сектором досліджень та інновацій в Україні. Захід проводиться в рамках програми MSCA4Ukraine. Організатор – Європейська асоціація університетів.
Детальніше: https://is.gd/yTtbO0, https://is.gd/sWJdnt, https://is.gd/uIGuZv, https://is.gd/HYnrIF
👍2🤔1
CHATGPT ЗАКЛИКАЄ ДО МІЖДИСЦИПЛІНАРНИХ ДІЙ
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Ліен Рамер «Адаптуйтеся, розвивайтеся, піднімайтеся: ChatGPT закликає до міждисциплінарних дій». У ній наголошується, що у відповідь на розповсюдження інструментів ГШІ нам потрібно заохочувати відкритий міждисциплінарний дискурс і підтримувати різноманітні тематичні дослідження штучного інтелекту. Наразі наслідки повсюдного використання ШІ неясні, але зрозуміло, що запуск ChatGPT викликав значний резонанс у сфері вищої освіти, де найбільша увага прикута саме до питань академічної доброчесності. Чи можуть студенти використовувати інструменти штучного інтелекту для «списування», чи повинні викладачі оцінювати студентів університетів і коледжів за настільки тривіальні результати, які надає чергова версія великої мовної моделі? Замість того, щоб контролювати активність взаємодії здобувачів освіти з ГШІ, краще знайти способи ефективного використання його потенціалу у викладанні та дослідженнях. Також необхідно адаптувати підхід до оцінювання і прийняти той факт, що ГШІ буде широко задіяний у навчанні та інших видах діяльності. Отже, необхідно удосконалювати мислення і використовувати експертні знання в різних дисциплінах. Автор пропонує власне бачення того, що слід зробити. По-перше, необхідна постійна адаптація, адже ChatGPT є один із провісників надзвичайно захопливої технологічної хвилі, тому необхідно діяти швидко і максимально використовувати його потенціал. По-друге, потрібно розвиватись, відкидаючи непродуктивні обмеження та застосовуючи ChatGPT в якості інструменту викладання і навчання. По-третє, слід зростати, адже ChatGPT став каталізатором змін у практиці викладання та удосконалення мислення. Настав час використання нової технології для розвитку вищої освіти до рівня, що відповідає її назві. Інституції та окремі особи, які відмовляються адаптуватися до світу, в якому ШІ відіграє важливу роль, ризикують перетворитися на динозаврів.
Детальніше: https://is.gd/BvlINl, https://is.gd/3dPeEB
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Ліен Рамер «Адаптуйтеся, розвивайтеся, піднімайтеся: ChatGPT закликає до міждисциплінарних дій». У ній наголошується, що у відповідь на розповсюдження інструментів ГШІ нам потрібно заохочувати відкритий міждисциплінарний дискурс і підтримувати різноманітні тематичні дослідження штучного інтелекту. Наразі наслідки повсюдного використання ШІ неясні, але зрозуміло, що запуск ChatGPT викликав значний резонанс у сфері вищої освіти, де найбільша увага прикута саме до питань академічної доброчесності. Чи можуть студенти використовувати інструменти штучного інтелекту для «списування», чи повинні викладачі оцінювати студентів університетів і коледжів за настільки тривіальні результати, які надає чергова версія великої мовної моделі? Замість того, щоб контролювати активність взаємодії здобувачів освіти з ГШІ, краще знайти способи ефективного використання його потенціалу у викладанні та дослідженнях. Також необхідно адаптувати підхід до оцінювання і прийняти той факт, що ГШІ буде широко задіяний у навчанні та інших видах діяльності. Отже, необхідно удосконалювати мислення і використовувати експертні знання в різних дисциплінах. Автор пропонує власне бачення того, що слід зробити. По-перше, необхідна постійна адаптація, адже ChatGPT є один із провісників надзвичайно захопливої технологічної хвилі, тому необхідно діяти швидко і максимально використовувати його потенціал. По-друге, потрібно розвиватись, відкидаючи непродуктивні обмеження та застосовуючи ChatGPT в якості інструменту викладання і навчання. По-третє, слід зростати, адже ChatGPT став каталізатором змін у практиці викладання та удосконалення мислення. Настав час використання нової технології для розвитку вищої освіти до рівня, що відповідає її назві. Інституції та окремі особи, які відмовляються адаптуватися до світу, в якому ШІ відіграє важливу роль, ризикують перетворитися на динозаврів.
Детальніше: https://is.gd/BvlINl, https://is.gd/3dPeEB
👍1
ОЕСР: ДОВІДНИК З ВИМІРЮВАННЯ ЦИФРОВОЇ ТОРГІВЛІ
Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила «Довідник з вимірювання цифрової торгівлі, друге видання». Наголошується, що цифрові технології роблять торгівлю глобальною. Зосереджуючись на двох критеріях - цифровому замовленні та цифровій доставці, видання пропонує концептуальну основу для вимірювання цифрової торгівлі, узгоджену зі стандартами макроекономічної статистики. Це допоможе укладачам статистики задовольнити потреби політиків у даних про цифрову торгівлю. Посібник ґрунтується на положеннях попереднього видання 2019 року, але, залишаючи фундаментальну систему вимірювання незмінною, деталізує визначення та розвиває методологію; забепечує відображення прогресу у вимірюванні цифрової торгівлі; містить вказівки щодо складання статистики на основі різноманітних джерел. Посібник створює цінну спільну основу для вимірювання та розуміння цифрової торгівлі, є важливим ресурсом для розбудови статистичного потенціалу. Видання є результатом спільної праці Міжнародного валютного фонду, Організації економічного співробітництва та розвитку, Організації об'єднаних націй з торгівлі та розвитку та Світовою організацією торгівлі.
Детальніше: https://is.gd/ZpU94e, https://is.gd/f50v7k, https://doi.org/10.1787/ac99e6d3-en
Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила «Довідник з вимірювання цифрової торгівлі, друге видання». Наголошується, що цифрові технології роблять торгівлю глобальною. Зосереджуючись на двох критеріях - цифровому замовленні та цифровій доставці, видання пропонує концептуальну основу для вимірювання цифрової торгівлі, узгоджену зі стандартами макроекономічної статистики. Це допоможе укладачам статистики задовольнити потреби політиків у даних про цифрову торгівлю. Посібник ґрунтується на положеннях попереднього видання 2019 року, але, залишаючи фундаментальну систему вимірювання незмінною, деталізує визначення та розвиває методологію; забепечує відображення прогресу у вимірюванні цифрової торгівлі; містить вказівки щодо складання статистики на основі різноманітних джерел. Посібник створює цінну спільну основу для вимірювання та розуміння цифрової торгівлі, є важливим ресурсом для розбудови статистичного потенціалу. Видання є результатом спільної праці Міжнародного валютного фонду, Організації економічного співробітництва та розвитку, Організації об'єднаних націй з торгівлі та розвитку та Світовою організацією торгівлі.
Детальніше: https://is.gd/ZpU94e, https://is.gd/f50v7k, https://doi.org/10.1787/ac99e6d3-en
👍1
ERASMUS GOES DIGITAL WEBINAR
14 вересня 2023 року стартує нова серія вебінарів Erasmus Goes Digital. Під час першого вебінару буде обговорюватись стан справ EWP 2023 (набуті уроки, очікування спільноти вищої освіти на 2023 -2024 роки) та напрями покращення інформаційної панелі EWP (будуть представлені нові параметри і доступні інструменти). Організатор - консорціум Erasmus Without Paper (EWP).
Детальніше: https://is.gd/jZCBrQ, https://is.gd/RKim9a, https://is.gd/6btLW2, https://is.gd/Ez6ynD
14 вересня 2023 року стартує нова серія вебінарів Erasmus Goes Digital. Під час першого вебінару буде обговорюватись стан справ EWP 2023 (набуті уроки, очікування спільноти вищої освіти на 2023 -2024 роки) та напрями покращення інформаційної панелі EWP (будуть представлені нові параметри і доступні інструменти). Організатор - консорціум Erasmus Without Paper (EWP).
Детальніше: https://is.gd/jZCBrQ, https://is.gd/RKim9a, https://is.gd/6btLW2, https://is.gd/Ez6ynD
👍1
СТУДЕНТИ-АМБАСАДОРИ
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Еллі Нік «Студентські посли - ключові гравці у розширенні участі». У ній автор пропонує своє бачення того, як розробити та запустити ефективну програму студентів-амбасадорів для підтримки ініціатив з розширення участі, що є ключовим пріоритетом для урядів багатьох країн, у т.ч. Австралії. Нинішні студенти університету можуть відігравати вирішальну роль у здійсненні інформаційних програм як у кампусі, так і за його межами. Вони наставляють учнів шкіл і виступають прикладом для наслідування, діляться своїм освітнім досвідом із майбутніми студентами та підвищують обізнаність про різні шляхи післяшкільного навчання. Еллі зосереджується на тому, як запровадити ефективну практику студентських послів, щоб допомогти розширити ініціативи щодо участі: від планування до найму та підтримки. Спираючись на власний досвід керівника досліджень і оцінки студентського капіталу в Технологічному університеті Сіднея, вона пропонує наступні кроки: планування програм розширення участі (перегляд мети, розроблення інформаційної діяльності, оцінювання та зворотній зв’язок, визнання та заохочення); набір студентських амбасадорів (прагнення до різноманітності, прозорості, продуманий підбір персоналу); підтримка студентських амбасадорів (навчання та розвиток, системи підтримки, використання технологій). Постійне вдосконалення є ключовим елементом усіх ініціатив. Трму необхідно постійно збирати дані від усіх сторін, регулярно переглядаючи та вдосконалюючи програму на основі результатів оцінювання, відгуків і контексту, в якому працюють амбасадори. Це дозволить забезпечувати високу ефективність і актуальність програми для досягнення її цілей.
Детальніше: https://is.gd/DJNv64 , https://is.gd/4dO3fW
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Еллі Нік «Студентські посли - ключові гравці у розширенні участі». У ній автор пропонує своє бачення того, як розробити та запустити ефективну програму студентів-амбасадорів для підтримки ініціатив з розширення участі, що є ключовим пріоритетом для урядів багатьох країн, у т.ч. Австралії. Нинішні студенти університету можуть відігравати вирішальну роль у здійсненні інформаційних програм як у кампусі, так і за його межами. Вони наставляють учнів шкіл і виступають прикладом для наслідування, діляться своїм освітнім досвідом із майбутніми студентами та підвищують обізнаність про різні шляхи післяшкільного навчання. Еллі зосереджується на тому, як запровадити ефективну практику студентських послів, щоб допомогти розширити ініціативи щодо участі: від планування до найму та підтримки. Спираючись на власний досвід керівника досліджень і оцінки студентського капіталу в Технологічному університеті Сіднея, вона пропонує наступні кроки: планування програм розширення участі (перегляд мети, розроблення інформаційної діяльності, оцінювання та зворотній зв’язок, визнання та заохочення); набір студентських амбасадорів (прагнення до різноманітності, прозорості, продуманий підбір персоналу); підтримка студентських амбасадорів (навчання та розвиток, системи підтримки, використання технологій). Постійне вдосконалення є ключовим елементом усіх ініціатив. Трму необхідно постійно збирати дані від усіх сторін, регулярно переглядаючи та вдосконалюючи програму на основі результатів оцінювання, відгуків і контексту, в якому працюють амбасадори. Це дозволить забезпечувати високу ефективність і актуальність програми для досягнення її цілей.
Детальніше: https://is.gd/DJNv64 , https://is.gd/4dO3fW
👍1
ОЕСР: ЧИННИКИ, ЯКІ ВЛИВАЮТЬ НА ВНУТРІШНІЙ ІНФЛЯЦІЙНИЙ ТИСК
На сторінці блогу Еcoscope опублікована стаття «Чинники інфляції: як доходи від капіталу та праці вплинули на внутрішній інфляційний тиск», підготовлена співробітниками департаменту економіки Організації економічного співробітництва та розвитку. У ній розглядається зв’язок між інфляцією, яка спричинила кризу вартості життя, та підвищенням доходів компаній і заробітної плати. Досліджувались показники інфляції ВВП з 2019 року для трьох країн-експортерів сировини ОЕСР (Австралія, Канада та Сполучені Штати) і шести країн-імпортерів. Встановлено, що країни-експортери сировини зазнали вищої інфляції ВВП у 2021-2022 роках, ніж імпортери. У США і Канаді прибуток у розрахунку на одиницю продукції збільшувався упродовж більшої частини 2021-22 років, оскільки інфляція ВВП зростала, але впав, коли інфляція ВВП зменшилась наприкінці 2022 року та на початку 2023 року. У Канаді такий прибуток став від’ємним у 1-му кварталі 2023 року. Для більшості крупних європейських економік інфляція ВВП та частка прибутку навпаки зросли у 1-му кварталі 2023 року. Витрати на оплату праці на одиницю продукції у першій половині 2023 року зросли у Австралії, єврозоні (включно з Францією, Німеччиною, Італією) та Великій Британії. Внесок від податків був особливо нестабільним після шоку COVID-19 (субсидії, пов’язані з пандемією, які згодом були скасовані, а також зміни в структурі витрат, зокрема - домашніх господарств). За два десятиліття до пандемії існував стійкий негативний зв’язок між прибутком на одиницю продукції та витратами на оплату праці, причому збільшення одного частково поглиналося падінням іншого. Останнім часом цей зв’язок ослаблений. Динаміка частки прибутку у ВВП надає непрямі докази того, що сукупна прибутковість останнім часом зростала. Для більшості економік ОЕСР прогнози в «Економічних перспективах» за червень 2023 року передбачають, що упродовж наступних 18 місяців реальна заробітна плата почне відновлюватися в усіх економіках G7, частка праці в національному доході зросте, навіть якщо загальна та базова інфляція зменшуватимуться.
Детальніше: https://is.gd/r31ADd
На сторінці блогу Еcoscope опублікована стаття «Чинники інфляції: як доходи від капіталу та праці вплинули на внутрішній інфляційний тиск», підготовлена співробітниками департаменту економіки Організації економічного співробітництва та розвитку. У ній розглядається зв’язок між інфляцією, яка спричинила кризу вартості життя, та підвищенням доходів компаній і заробітної плати. Досліджувались показники інфляції ВВП з 2019 року для трьох країн-експортерів сировини ОЕСР (Австралія, Канада та Сполучені Штати) і шести країн-імпортерів. Встановлено, що країни-експортери сировини зазнали вищої інфляції ВВП у 2021-2022 роках, ніж імпортери. У США і Канаді прибуток у розрахунку на одиницю продукції збільшувався упродовж більшої частини 2021-22 років, оскільки інфляція ВВП зростала, але впав, коли інфляція ВВП зменшилась наприкінці 2022 року та на початку 2023 року. У Канаді такий прибуток став від’ємним у 1-му кварталі 2023 року. Для більшості крупних європейських економік інфляція ВВП та частка прибутку навпаки зросли у 1-му кварталі 2023 року. Витрати на оплату праці на одиницю продукції у першій половині 2023 року зросли у Австралії, єврозоні (включно з Францією, Німеччиною, Італією) та Великій Британії. Внесок від податків був особливо нестабільним після шоку COVID-19 (субсидії, пов’язані з пандемією, які згодом були скасовані, а також зміни в структурі витрат, зокрема - домашніх господарств). За два десятиліття до пандемії існував стійкий негативний зв’язок між прибутком на одиницю продукції та витратами на оплату праці, причому збільшення одного частково поглиналося падінням іншого. Останнім часом цей зв’язок ослаблений. Динаміка частки прибутку у ВВП надає непрямі докази того, що сукупна прибутковість останнім часом зростала. Для більшості економік ОЕСР прогнози в «Економічних перспективах» за червень 2023 року передбачають, що упродовж наступних 18 місяців реальна заробітна плата почне відновлюватися в усіх економіках G7, частка праці в національному доході зросте, навіть якщо загальна та базова інфляція зменшуватимуться.
Детальніше: https://is.gd/r31ADd
👍2
ОНОВЛЕНО ПЕРЕЛІК НАУКОВИХ ФАХОВИХ ВИДАНЬ УКРАЇНИ
На офіційному сайті Міністерства освіти і науки України оновлено Перелік наукових фахових видань, в яких можуть публікуватися результати дисертаційних робіт на здобуття наукових ступенів доктора наук, кандидата наук та ступеня доктора філософії. Зміни до Переліку внесені на підставі рішення Атестаційної колегії МОН, яке відбулось 23 серпня 2023 року. Рекомендовано присвоїти дев’яти та внести зміни відносно десяти друкованих періодичних видань категорії «Б» (наказ МОН від 23.08.2023 № 1035). Актуальний перелік наразі містить 134 друкованих та 8 електронних видань категорії «А», а також відповідно 1351 та 105 категорії «Б». Рішення щодо оновлення Переліку прийняте відповідно до Порядку формування Переліку наукових фахових видань України, затвердженого наказом МОН України від 15 січня 2018 року № 32, зареєстрованого в Мін’юсті України 6 лютого 2018 року за № 148/21600.
Детальніше: https://bit.ly/3Oc9zIz, https://is.gd/eBBPLO, https://is.gd/9jzdnd
На офіційному сайті Міністерства освіти і науки України оновлено Перелік наукових фахових видань, в яких можуть публікуватися результати дисертаційних робіт на здобуття наукових ступенів доктора наук, кандидата наук та ступеня доктора філософії. Зміни до Переліку внесені на підставі рішення Атестаційної колегії МОН, яке відбулось 23 серпня 2023 року. Рекомендовано присвоїти дев’яти та внести зміни відносно десяти друкованих періодичних видань категорії «Б» (наказ МОН від 23.08.2023 № 1035). Актуальний перелік наразі містить 134 друкованих та 8 електронних видань категорії «А», а також відповідно 1351 та 105 категорії «Б». Рішення щодо оновлення Переліку прийняте відповідно до Порядку формування Переліку наукових фахових видань України, затвердженого наказом МОН України від 15 січня 2018 року № 32, зареєстрованого в Мін’юсті України 6 лютого 2018 року за № 148/21600.
Детальніше: https://bit.ly/3Oc9zIz, https://is.gd/eBBPLO, https://is.gd/9jzdnd
👍2
ВЕБІНАР ВІД ПРОЕКТУ EOSC FUTURE
14 вересня 2023 року відбудеться вебінар «Поділіться своїми навчальними ресурсами на порталі EOSC». Захід покликаний допомогти тим, хто має бажання зареєструвати свої навчальні ресурси у навчальному каталозі EOSC на EOSCMarketplace, ознайомити з процесом реєстрації та розширити уявлення про центром знань EOSC. Під час вебінару планується презентувати каталог і центр знань EOSC, продемонструвати робочий процес інтеграції навчальних ресурсів та роботи з API та каталогами, провести онбордінг. EOSC Knowledge Hub повністю інтегрований із порталом EOSC, та являє собою платформу знань щодо європейської хмари відкритої науки, де представлені курси, інструменти побудови навчання та навчальні ресурси відповідного спрямування. Тут міститься безкоштовний та платний контент, що стосується EOSC, його послуг, пов’язаних концепцій FAIR та Open Science. Об’єднуючи різні джерела інформації, Центр знань діє як центральний навчальний центр для всього, що стосується EOSC і відкритий для дослідників, постачальників послуг, політиків, спонсорів, бібліотекарів, ІТ-відділів, розпорядників даних і тренерів. Організатор - Проект EOSC Future.
Детальніше: https://is.gd/pu1cNH, https://is.gd/KGdn0X, https://is.gd/ASxFzr
14 вересня 2023 року відбудеться вебінар «Поділіться своїми навчальними ресурсами на порталі EOSC». Захід покликаний допомогти тим, хто має бажання зареєструвати свої навчальні ресурси у навчальному каталозі EOSC на EOSCMarketplace, ознайомити з процесом реєстрації та розширити уявлення про центром знань EOSC. Під час вебінару планується презентувати каталог і центр знань EOSC, продемонструвати робочий процес інтеграції навчальних ресурсів та роботи з API та каталогами, провести онбордінг. EOSC Knowledge Hub повністю інтегрований із порталом EOSC, та являє собою платформу знань щодо європейської хмари відкритої науки, де представлені курси, інструменти побудови навчання та навчальні ресурси відповідного спрямування. Тут міститься безкоштовний та платний контент, що стосується EOSC, його послуг, пов’язаних концепцій FAIR та Open Science. Об’єднуючи різні джерела інформації, Центр знань діє як центральний навчальний центр для всього, що стосується EOSC і відкритий для дослідників, постачальників послуг, політиків, спонсорів, бібліотекарів, ІТ-відділів, розпорядників даних і тренерів. Організатор - Проект EOSC Future.
Детальніше: https://is.gd/pu1cNH, https://is.gd/KGdn0X, https://is.gd/ASxFzr
👍2
DIGITAL ECONOMY AND SOCIETY INDEX - DESI
Кабінет Міністрів затвердив перелік показників Індексу цифрової економіки та суспільства (Digital Economy and Society Index / DESI) в Україні, а також порядок збору та обміну даних на основі методології ЄС. Відповідне Розпорядження від 5 вересня 2023 р. № 774-р оприлюднене на урядовому порталі. Упродовж наступних 6-ти місяців Мінцифра розробить відповідні методичні рекомендації. Передбачається, що документ забезпечить передумови для відстеження прогресу цифрової економіки, а також можливості порівняння з іншими країнами ЄС. DESI, який характеризує прогрес держав-членів ЄС у досягненні цілей Програми цифрового десятиліття ЄС до 2030 року, щорічно публікується Європейською комісією. Ключові елементи DESI відповідають цифровим цілям ЄС: безпечна та стійка цифрова інфраструктура, цифрові навички, цифровізація бізнесу та цифровізація публічних послуг. Включення України до DESI допоможе реалізувати державний потенціал цифрової конкурентоспроможності, а також сприятиме інтеграції до Єдиного цифрового ринку ЄС.
Детальніше: https://is.gd/ZI3NBx, https://is.gd/qISWuA, https://digital-strategy.ec.europa.eu/en/policies/desi, https://is.gd/pY4q53
Кабінет Міністрів затвердив перелік показників Індексу цифрової економіки та суспільства (Digital Economy and Society Index / DESI) в Україні, а також порядок збору та обміну даних на основі методології ЄС. Відповідне Розпорядження від 5 вересня 2023 р. № 774-р оприлюднене на урядовому порталі. Упродовж наступних 6-ти місяців Мінцифра розробить відповідні методичні рекомендації. Передбачається, що документ забезпечить передумови для відстеження прогресу цифрової економіки, а також можливості порівняння з іншими країнами ЄС. DESI, який характеризує прогрес держав-членів ЄС у досягненні цілей Програми цифрового десятиліття ЄС до 2030 року, щорічно публікується Європейською комісією. Ключові елементи DESI відповідають цифровим цілям ЄС: безпечна та стійка цифрова інфраструктура, цифрові навички, цифровізація бізнесу та цифровізація публічних послуг. Включення України до DESI допоможе реалізувати державний потенціал цифрової конкурентоспроможності, а також сприятиме інтеграції до Єдиного цифрового ринку ЄС.
Детальніше: https://is.gd/ZI3NBx, https://is.gd/qISWuA, https://digital-strategy.ec.europa.eu/en/policies/desi, https://is.gd/pY4q53
👍2