КЕМБРИДЖСЬКА ІНІЦІАТИВА ВІДКРИТОГО ФІНАНСУВАННЯ
У липні 2023 року стартував проєкт «Кембриджська ініціатива відкритого фінансування», яка має на меті усунення бар’єрів для наукових публікацій у відкритому доступі для науковців із країн з низьким та середнім рівнем доходів. Проєкт триватиме до 31 грудня 2024 року та наразі вже залучив ресурси понад 5000 установ з усього світу. Вони забезпечують колективне фінансування відкритих публікацій від Кембриджу та його інституційних партнерів. Науковці та афілійовані з ними установи із понад 100 країн отримують можливість безкоштовної публікації у відкритому доступі. Ініціатива набирає силу та відкрита для приєднання. Список країн, які можуть претендувати на фінансову підтримку та детальні умови участі у проєкті оприлюднені на вебсайті видавництва Кембриджського університету.
Детальніше: https://is.gd/QFUuW1, https://is.gd/Cuzvqt
У липні 2023 року стартував проєкт «Кембриджська ініціатива відкритого фінансування», яка має на меті усунення бар’єрів для наукових публікацій у відкритому доступі для науковців із країн з низьким та середнім рівнем доходів. Проєкт триватиме до 31 грудня 2024 року та наразі вже залучив ресурси понад 5000 установ з усього світу. Вони забезпечують колективне фінансування відкритих публікацій від Кембриджу та його інституційних партнерів. Науковці та афілійовані з ними установи із понад 100 країн отримують можливість безкоштовної публікації у відкритому доступі. Ініціатива набирає силу та відкрита для приєднання. Список країн, які можуть претендувати на фінансову підтримку та детальні умови участі у проєкті оприлюднені на вебсайті видавництва Кембриджського університету.
Детальніше: https://is.gd/QFUuW1, https://is.gd/Cuzvqt
👍5
ДАЙДЖЕСТ МОЖЛИВОСТЕЙ ДЛЯ СТАРТАПІВ
Команда Українського фонду стартапів підготувала інформаційну добірку про можливості створення стартапів та розвитку бізнесу. У ній міститься інформація про гранти вартістю 25 тис. євро від EU4Business для українських компаній, які створюють інноваційні продукти та послуги, планують розширення та здійснюють експорт; ініціативу CUSIC у сфері безпекових інновацій для креативних і сучасних стартапів, які мають власні технології; регіональний відбір глобального конкурсу-пітчу стартапів Startup World Cup Ukraine 2023, переможець якого матиме можливість поборотись з іншими проєктами у фіналі Startup World Cup та отримати призовий фонд 1 млн. дол. США; надання YZR Capital від 250 тис. до 12,5 млн євро для проєктів у галузі медицини; хакатон CASSINI для розробки рішень із подолання глобальних викликів; медіапідтримку жінок-підприємниць від USF та Marie Claire Business Україна. Також бажаючі можуть долучитись до освітніх програм з розвитку стартапів на платформі Online Mentor Science&Business від USF та МОН і курсу «Успішний стартап: від ідеї до масштабування» на Prometheus.
Детальніше: https://t.me/UAmonogram/8314, https://is.gd/IKt2zr, https://is.gd/amf0ou, https://is.gd/XL5biA, https://is.gd/QdMX0g, https://is.gd/Tossci, https://t.me/usfofficial/1581, https://is.gd/d7yDY1, https://usf.com.ua/
Команда Українського фонду стартапів підготувала інформаційну добірку про можливості створення стартапів та розвитку бізнесу. У ній міститься інформація про гранти вартістю 25 тис. євро від EU4Business для українських компаній, які створюють інноваційні продукти та послуги, планують розширення та здійснюють експорт; ініціативу CUSIC у сфері безпекових інновацій для креативних і сучасних стартапів, які мають власні технології; регіональний відбір глобального конкурсу-пітчу стартапів Startup World Cup Ukraine 2023, переможець якого матиме можливість поборотись з іншими проєктами у фіналі Startup World Cup та отримати призовий фонд 1 млн. дол. США; надання YZR Capital від 250 тис. до 12,5 млн євро для проєктів у галузі медицини; хакатон CASSINI для розробки рішень із подолання глобальних викликів; медіапідтримку жінок-підприємниць від USF та Marie Claire Business Україна. Також бажаючі можуть долучитись до освітніх програм з розвитку стартапів на платформі Online Mentor Science&Business від USF та МОН і курсу «Успішний стартап: від ідеї до масштабування» на Prometheus.
Детальніше: https://t.me/UAmonogram/8314, https://is.gd/IKt2zr, https://is.gd/amf0ou, https://is.gd/XL5biA, https://is.gd/QdMX0g, https://is.gd/Tossci, https://t.me/usfofficial/1581, https://is.gd/d7yDY1, https://usf.com.ua/
👍1
ЯК ВИГЛЯДАЄ СИСТЕМА НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ХХІ СТОЛІТТЯ
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джима Метсона «Як виглядає система наукових досліджень XXI століття?». У ній представлене бачення того, що мають зробити університети та уряд Нової Зеландії для запуску позитивних перетворень у сфері освіти, науки та інновацій. Міністерство бізнесу, інновацій та зайнятості запустило програму «Шляхи майбутнього», покликану створити більш ефективну екосистему досліджень та інновацій, виховання нового покоління талановитих фахівців. Нова Зеландія, посідає 44-те місце у світі за рівнем відносних витрат на дослідження, значно відстаючи від інших малих країн з розвиненою економікою, таких як Швеція, Фінляндія, Ісландія, Сінгапур та інші. Отже, країна має знайти унікальні відповіді на сучасні виклики, які відображатимуть її цінності та сильні сторони. Джим пропонує відповісти на питання: як має виглядати дійсно трансформаційний сектор досліджень, науки та інновацій? Існують Центри передового досвіду досліджень (CoRE) та Національні наукові центри (NSC), міждисциплінарні багатоінституційні програми, зосереджені на напрямках, де країна потенційно може мати перевагу, спираючись на гарний дослідницький потенціал. Відповідно, вважає автор статті, слід покласти такі дослідження в основу розроблення відповідної політики, збільшити інвестиції у дослідження, звернутись до «коріння» - тихоокеанських народів і спільнот регіону.
Детальніше: https://is.gd/5PUA03, https://is.gd/vME8pY
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джима Метсона «Як виглядає система наукових досліджень XXI століття?». У ній представлене бачення того, що мають зробити університети та уряд Нової Зеландії для запуску позитивних перетворень у сфері освіти, науки та інновацій. Міністерство бізнесу, інновацій та зайнятості запустило програму «Шляхи майбутнього», покликану створити більш ефективну екосистему досліджень та інновацій, виховання нового покоління талановитих фахівців. Нова Зеландія, посідає 44-те місце у світі за рівнем відносних витрат на дослідження, значно відстаючи від інших малих країн з розвиненою економікою, таких як Швеція, Фінляндія, Ісландія, Сінгапур та інші. Отже, країна має знайти унікальні відповіді на сучасні виклики, які відображатимуть її цінності та сильні сторони. Джим пропонує відповісти на питання: як має виглядати дійсно трансформаційний сектор досліджень, науки та інновацій? Існують Центри передового досвіду досліджень (CoRE) та Національні наукові центри (NSC), міждисциплінарні багатоінституційні програми, зосереджені на напрямках, де країна потенційно може мати перевагу, спираючись на гарний дослідницький потенціал. Відповідно, вважає автор статті, слід покласти такі дослідження в основу розроблення відповідної політики, збільшити інвестиції у дослідження, звернутись до «коріння» - тихоокеанських народів і спільнот регіону.
Детальніше: https://is.gd/5PUA03, https://is.gd/vME8pY
👍2
ОЕСР: СПІВРОБІТНИЦТВО З МЕТОЮ РОЗВИТКУ
Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила книгу «Профілі співробітництва з метою розвитку». У ній зібрані та проаналізовані перевірені статистичні дані щодо допомоги з метою розвитку й узагальнені тенденції розподілу географічного, секторального, по багатосторонніми організаціям та організаціям громадянського суспільства, наскрізним пріоритетам (гендерна рівність, розширення економічних прав та можливостей жінок, навколишнє середовище і клімат). Книга охоплює інформацію про офіційних та благодійних постачальників офіційної допомоги і фінансування розвитку, - членів ОЕСР, DAC, інших країн, фондів. Розглядаються ключові стратегічні пріоритети співробітництва з метою розвитку, відповідні інституційної структури та системи оцінювання. Це видання виходить щорічно упродовж 50-ти років як основа Звіту ОЕСР про співробітництво з метою розвитку. Щороку у центрі уваги звіту стоїть нове актуальне політичне питання, розгляд якого супроводжується короткими профілями постачальників допомоги та висвітленням ключових тенденцій у вигляді інфографіки.
Детальніше: https://is.gd/v7OUvc, https://is.gd/E4lVHb
Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила книгу «Профілі співробітництва з метою розвитку». У ній зібрані та проаналізовані перевірені статистичні дані щодо допомоги з метою розвитку й узагальнені тенденції розподілу географічного, секторального, по багатосторонніми організаціям та організаціям громадянського суспільства, наскрізним пріоритетам (гендерна рівність, розширення економічних прав та можливостей жінок, навколишнє середовище і клімат). Книга охоплює інформацію про офіційних та благодійних постачальників офіційної допомоги і фінансування розвитку, - членів ОЕСР, DAC, інших країн, фондів. Розглядаються ключові стратегічні пріоритети співробітництва з метою розвитку, відповідні інституційної структури та системи оцінювання. Це видання виходить щорічно упродовж 50-ти років як основа Звіту ОЕСР про співробітництво з метою розвитку. Щороку у центрі уваги звіту стоїть нове актуальне політичне питання, розгляд якого супроводжується короткими профілями постачальників допомоги та висвітленням ключових тенденцій у вигляді інфографіки.
Детальніше: https://is.gd/v7OUvc, https://is.gd/E4lVHb
ВІДКРИТА НАУКА ТА ІННОВАЦІЇ В УКРАЇНІ 2023
26-27 жовтня 2023 року відбудеться міжнародна конференція «Відкрита наука та інновації в Україні 2023». Захід покликаний стати площадкою для обговорення практичних аспектів впровадження принципів відкритої науки та сприяння розвитку інновацій, пошук шляхів вирішення нагальних проблем безперебійного доступу до науково-дослідницької інфраструктури, результатів наукової діяльності, реформування системи оцінювання наукових досліджень та пришвидшення інтеграції української науки до Європейського дослідницького простору. Під час конференції планується обговорити питання упровадження Національного плану відкритої науки, зокрема: розвиток та підтримка відкритої дослідницької інфраструктури; реформування практик оцінювання наукових досліджень; забезпечення відкритого доступу до результатів наукових досліджень; відкриті дослідницькі дані та відтворюваність наукових досліджень; розвиток, можливості та бар’єри у доступі до наукових знань; залучення громадян до участі в науковій та науково-технічній діяльності; інновації. Захід відбуватиметься у рамках міжнародного тижня відкритого доступу 2023. Організатори: Міністерство освіти і науки України, Державна науково-технічна бібліотека України, Лейбніцький інформаційний центр науки та технологій.
Детальніше: https://conference2023.dntb.gov.ua/, https://is.gd/4mjsR0, https://www.openaccessweek.org/theme/uk, https://is.gd/kYXhZ7
26-27 жовтня 2023 року відбудеться міжнародна конференція «Відкрита наука та інновації в Україні 2023». Захід покликаний стати площадкою для обговорення практичних аспектів впровадження принципів відкритої науки та сприяння розвитку інновацій, пошук шляхів вирішення нагальних проблем безперебійного доступу до науково-дослідницької інфраструктури, результатів наукової діяльності, реформування системи оцінювання наукових досліджень та пришвидшення інтеграції української науки до Європейського дослідницького простору. Під час конференції планується обговорити питання упровадження Національного плану відкритої науки, зокрема: розвиток та підтримка відкритої дослідницької інфраструктури; реформування практик оцінювання наукових досліджень; забезпечення відкритого доступу до результатів наукових досліджень; відкриті дослідницькі дані та відтворюваність наукових досліджень; розвиток, можливості та бар’єри у доступі до наукових знань; залучення громадян до участі в науковій та науково-технічній діяльності; інновації. Захід відбуватиметься у рамках міжнародного тижня відкритого доступу 2023. Організатори: Міністерство освіти і науки України, Державна науково-технічна бібліотека України, Лейбніцький інформаційний центр науки та технологій.
Детальніше: https://conference2023.dntb.gov.ua/, https://is.gd/4mjsR0, https://www.openaccessweek.org/theme/uk, https://is.gd/kYXhZ7
👍1
УГОДА МІЖ ELSEVIER ТА DEAL ПРО ПУБЛІКАЦІЮ ТА ЧИТАННЯ
Міжнародний академічний видавець Elsevier та консорціум DEAL, який представляє німецькі дослідницькі інститути, домовились про контракт на публікацію та читання, який дозволяє дослідникам установ-учасників публікуватись у відкритому доступі у понад 2,5 тис. журналів Elsevier (включно з Cell Press і The Lancet). За це установи сплачують за публікацію та читання внесок у розмірі 2550 євро (6450 євро для Cell Press і The Lancet) за кожну статтю. Також заклади-учасники угоди отримують знижку 20% на APCs журналів Elsevier Fully Gold Open Access і 15% на журнали Cell Press та The Lancet. При цьому вони отримують доступ для читання майже всіх наукових журналів Elsevier. Відповідну угоду було підписано 1 вересня 2023 року, вона діятиме до кінця 2028 року. Це новий етап взаємодії, оскільки у 2018 році сторони не дійшли згоди, у результаті чого близько 200 німецьких дослідницьких установ розірвали свої ліцензійні угоди з Elsevier, а видавець обмежив їх доступ до своїх журналів. Дослідження 2021 року показало зниження частки ринку Elsevier для статей установ DEAL і скорочення цитування статей Elsevier авторами DEAL. Elsevier зазнав критики через боротьбу з так званими «тіньовими бібліотеками» замість розгортання діяльності у напрямку відкритого доступу.
Детальніше: https://is.gd/cuyGz7, https://is.gd/AHLy98, https://is.gd/dyMY32, https://is.gd/ZNtrYs, https://is.gd/TJEMDA, https://deal-konsortium.de/vertraege/elsevier
Міжнародний академічний видавець Elsevier та консорціум DEAL, який представляє німецькі дослідницькі інститути, домовились про контракт на публікацію та читання, який дозволяє дослідникам установ-учасників публікуватись у відкритому доступі у понад 2,5 тис. журналів Elsevier (включно з Cell Press і The Lancet). За це установи сплачують за публікацію та читання внесок у розмірі 2550 євро (6450 євро для Cell Press і The Lancet) за кожну статтю. Також заклади-учасники угоди отримують знижку 20% на APCs журналів Elsevier Fully Gold Open Access і 15% на журнали Cell Press та The Lancet. При цьому вони отримують доступ для читання майже всіх наукових журналів Elsevier. Відповідну угоду було підписано 1 вересня 2023 року, вона діятиме до кінця 2028 року. Це новий етап взаємодії, оскільки у 2018 році сторони не дійшли згоди, у результаті чого близько 200 німецьких дослідницьких установ розірвали свої ліцензійні угоди з Elsevier, а видавець обмежив їх доступ до своїх журналів. Дослідження 2021 року показало зниження частки ринку Elsevier для статей установ DEAL і скорочення цитування статей Elsevier авторами DEAL. Elsevier зазнав критики через боротьбу з так званими «тіньовими бібліотеками» замість розгортання діяльності у напрямку відкритого доступу.
Детальніше: https://is.gd/cuyGz7, https://is.gd/AHLy98, https://is.gd/dyMY32, https://is.gd/ZNtrYs, https://is.gd/TJEMDA, https://deal-konsortium.de/vertraege/elsevier
🤔1
НАВЧАННЯ ОКЕАНОГРАФІЧНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ ПОСЛУГ
У листопаді-грудні 2023 року на платформі OTGA відбудуться два тренувальних курси: «Картографія та аналіз вразливості прибережних територій з використанням застосунку QGIS» і «Дистанційне зондування кольору океану: дані, обробка та аналіз». Курс з картографії (13-24 листопада 2023 року) покликаний ознайомити із застосунком GIS для аналізу вразливості прибережних територій, навчити основних методів картографії вразливості до штормів, дослідження їхніх соціально-економічних наслідків з використанням інструментів з відкритим вихідним кодом, залучити до практичних занять зі збору, оброблення та аналізу прибережних просторових даних, підготовки тематичних базових карт вразливості узбережжя до цунамі, штормів та їхніх наслідків. Курс з дистанційного зондування (27 листопада - 8 грудня 2023 року) ознайомить учасників з морською оптикою, методиками дистанційного зондування та його практичним використанням для картографування первинної продуктивності, класів фітопланктону та цвітіння водоростей. Організатор - Індійський національний центр океанографічних інформаційних послуг.
Детальніше: https://is.gd/QVXaXb, https://is.gd/FeJVz3, https://is.gd/z6yWGW, https://is.gd/kkXD7M, https://is.gd/jC7Nd1, https://is.gd/7zB5r2
У листопаді-грудні 2023 року на платформі OTGA відбудуться два тренувальних курси: «Картографія та аналіз вразливості прибережних територій з використанням застосунку QGIS» і «Дистанційне зондування кольору океану: дані, обробка та аналіз». Курс з картографії (13-24 листопада 2023 року) покликаний ознайомити із застосунком GIS для аналізу вразливості прибережних територій, навчити основних методів картографії вразливості до штормів, дослідження їхніх соціально-економічних наслідків з використанням інструментів з відкритим вихідним кодом, залучити до практичних занять зі збору, оброблення та аналізу прибережних просторових даних, підготовки тематичних базових карт вразливості узбережжя до цунамі, штормів та їхніх наслідків. Курс з дистанційного зондування (27 листопада - 8 грудня 2023 року) ознайомить учасників з морською оптикою, методиками дистанційного зондування та його практичним використанням для картографування первинної продуктивності, класів фітопланктону та цвітіння водоростей. Організатор - Індійський національний центр океанографічних інформаційних послуг.
Детальніше: https://is.gd/QVXaXb, https://is.gd/FeJVz3, https://is.gd/z6yWGW, https://is.gd/kkXD7M, https://is.gd/jC7Nd1, https://is.gd/7zB5r2
GLOBAL ACCESS FUND DATACITE
13 вересня 2023 року відбудеться інформаційна сесія «Створення більшої справедливості та залучення за допомогою Global Access Fund DataCite». Під час заходу планується обговорити наступні питання: сфера, відповідність вимогам і діяльність фонду; як подати заявку та отримати підтримку від GAF; критерії оцінювання та процедура відбору. Зокрема, планується обговорити відкритий конкурс, оголошений для зацікавлених некомерційних організацій, дослідницьких центрів, постачальників послуг з країн Африки, Латинської Америки, Близького Сходу, Азії. Глобальний фонд доступу (GAF) створений, щоб надати можливість організаціям у всьому світі зробити результати своїх досліджень доступними. Він забезпечує фінансову підтримку для інформаційної діяльності та розвитку інфраструктури, щоб більше організацій могли скористатися послугами інфраструктури DataCite. GAF є частиною Програми глобального доступу GAP. Організатори: DataCite, Global Access Fund.
Детальніше: https://is.gd/NrHTWc, https://is.gd/646Pjk, https://is.gd/gQzQpp
13 вересня 2023 року відбудеться інформаційна сесія «Створення більшої справедливості та залучення за допомогою Global Access Fund DataCite». Під час заходу планується обговорити наступні питання: сфера, відповідність вимогам і діяльність фонду; як подати заявку та отримати підтримку від GAF; критерії оцінювання та процедура відбору. Зокрема, планується обговорити відкритий конкурс, оголошений для зацікавлених некомерційних організацій, дослідницьких центрів, постачальників послуг з країн Африки, Латинської Америки, Близького Сходу, Азії. Глобальний фонд доступу (GAF) створений, щоб надати можливість організаціям у всьому світі зробити результати своїх досліджень доступними. Він забезпечує фінансову підтримку для інформаційної діяльності та розвитку інфраструктури, щоб більше організацій могли скористатися послугами інфраструктури DataCite. GAF є частиною Програми глобального доступу GAP. Організатори: DataCite, Global Access Fund.
Детальніше: https://is.gd/NrHTWc, https://is.gd/646Pjk, https://is.gd/gQzQpp
ЗАХИСТ АКАДЕМІЧНОЇ СВОБОДИ
На сайті Times Higher Education опублікована стаття групи авторів «Посібник із захисту академічної свободи своїми руками». Він допоможе викладачам керувати загрозами їхній академічній свободі та реагувати на них, - від з’ясування джерела проблем до пошуку союзників і ресурсів. Академічна свобода є основоположною гарантією продукування знань, що дає змогу вченим проводити свої дослідження і поширювати їх результати. Нападки на академічну свободу, вважають автори, останніми роками посилились. Зокрема, у 40 штатах США зафіксоване залякування з боку політичних організацій, переслідування у соціальних мережах, прямі погрози фізичного насильства. Педагогіка, навчальні програми та дослідницькі спеціалізації зазнають безпрецедентного громадського контролю та критики. Лише деякі установи здатні протистояти їм. Пропонується використовувати довгострокові стратегії і практики для захисту викладачів і зміцнення академічної свободи: пізнання ландшафту (аналіз ситуації з академічною свободою в регіоні та кампусі); вивчення прав, союзників і ресурсів; визначення плану. Вчені із загальнодоступним профілем можуть покладатись на експертів, які допоможуть упоратись з цькуванням у соціальних мережах і переслідуваннями в інтернеті. Бажано заздалегідь обговорити програму дослідження, її зв'язок зі стандартизованими вимогами, план передачі знань, віднайти тематичні онлайн-ресурси для обговорення «гарячих тем» і пояснення аудиторії, що не обізнана з ними, створити інклюзивний навчальний простір. Важливо також, щоб університети долучались до популяризації принципів академічної свободи, наприклад створивши сайт про академічну свободу, її сутність, політику тощо.
Детальніше: https://is.gd/0NpiCf
На сайті Times Higher Education опублікована стаття групи авторів «Посібник із захисту академічної свободи своїми руками». Він допоможе викладачам керувати загрозами їхній академічній свободі та реагувати на них, - від з’ясування джерела проблем до пошуку союзників і ресурсів. Академічна свобода є основоположною гарантією продукування знань, що дає змогу вченим проводити свої дослідження і поширювати їх результати. Нападки на академічну свободу, вважають автори, останніми роками посилились. Зокрема, у 40 штатах США зафіксоване залякування з боку політичних організацій, переслідування у соціальних мережах, прямі погрози фізичного насильства. Педагогіка, навчальні програми та дослідницькі спеціалізації зазнають безпрецедентного громадського контролю та критики. Лише деякі установи здатні протистояти їм. Пропонується використовувати довгострокові стратегії і практики для захисту викладачів і зміцнення академічної свободи: пізнання ландшафту (аналіз ситуації з академічною свободою в регіоні та кампусі); вивчення прав, союзників і ресурсів; визначення плану. Вчені із загальнодоступним профілем можуть покладатись на експертів, які допоможуть упоратись з цькуванням у соціальних мережах і переслідуваннями в інтернеті. Бажано заздалегідь обговорити програму дослідження, її зв'язок зі стандартизованими вимогами, план передачі знань, віднайти тематичні онлайн-ресурси для обговорення «гарячих тем» і пояснення аудиторії, що не обізнана з ними, створити інклюзивний навчальний простір. Важливо також, щоб університети долучались до популяризації принципів академічної свободи, наприклад створивши сайт про академічну свободу, її сутність, політику тощо.
Детальніше: https://is.gd/0NpiCf
🤔3
ОЕСР: ВИКОРИСТАННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ У ГАЛУЗІ ОСВІТИ В ПОЛІТИЦІ ТА ПРАКТИЦІ
Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила звіт «Кого насправді хвилює використання досліджень у галузі освіти в політиці та практиці: розвиток культури участі у дослідженнях» із серії «Освітні дослідження та інновації». Наголошується, що у сучасному динамічному світі ухвалення рішень на основі фактичних даних є ключовим елементом ефективної політики в галузі освіти. Зокрема, створення культури участі у дослідженнях часто розглядається як важливий чинник посилення впливу досліджень. Однак не завжди зрозуміло, як це працює на практиці. У публікації проаналізовано дані щодо 30-ти систем освіти. Розглядається, як системний та організаційний потенціал участі в дослідженнях може бути вбудований у політику і практику. Подані приклади побудови культури участі у дослідженнях. Звіт фактично представляє собою практичний ресурс для політиків, керівників освіти, викладачів і наукової спільноти, який актуалізує діяльність з розбудови культури дослідницької участі в освіті.
Детальніше: https://is.gd/XCtRPJ, https://is.gd/wBqQOj, https://doi.org/10.1787/bc641427-en
Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила звіт «Кого насправді хвилює використання досліджень у галузі освіти в політиці та практиці: розвиток культури участі у дослідженнях» із серії «Освітні дослідження та інновації». Наголошується, що у сучасному динамічному світі ухвалення рішень на основі фактичних даних є ключовим елементом ефективної політики в галузі освіти. Зокрема, створення культури участі у дослідженнях часто розглядається як важливий чинник посилення впливу досліджень. Однак не завжди зрозуміло, як це працює на практиці. У публікації проаналізовано дані щодо 30-ти систем освіти. Розглядається, як системний та організаційний потенціал участі в дослідженнях може бути вбудований у політику і практику. Подані приклади побудови культури участі у дослідженнях. Звіт фактично представляє собою практичний ресурс для політиків, керівників освіти, викладачів і наукової спільноти, який актуалізує діяльність з розбудови культури дослідницької участі в освіті.
Детальніше: https://is.gd/XCtRPJ, https://is.gd/wBqQOj, https://doi.org/10.1787/bc641427-en
👍2