ІННОВАЦІЙНІ СПІЛЬНОТИ ТА МОЖЛИВОСТІ ДЛЯ ДОСЛІДНИКІВ
19 червня 2023 року відбудеться вебінар «Інноваційні спільноти EIT та інструменти EIC: можливості для дослідників». Захід покликаний представити ресурси для дослідників від Європейського інституту інновацій і технологій (EIT) та Європейської інноваційної ради (EIC). Планується обговорити наступні питання: основні тенденції розвитку інноваційної економіки; інноваційні компанії та інноваційна економіка; концепції інновацій; обмеження закритих інновацій; переваги відкритих інновацій; підготовка нового покоління підприємців, підтримка розробки інновацій, створення та розвитку стартапів з боку EIT; інноваційні спільноти EIT - інтеграція освіти, наукових досліджень і бізнесу; інкубатори та акселератори EIT; виявлення й підтримка проривних технологій та інновацій з потенціалом виходу на міжнародний рівень; інструменти «EIC Pathfinder», «EIC Transition» та «EIC Accelerator»: підтримка наукових досліджень, розробки, тестування та виведення на ринок інновацій; «Fast Track» EIC Accelerator; платформа спільноти EIC; «Business Acceleration Services». Організатори: Київський академічний університет, Проєкт «4InnoPipe» EIT HEI Initiative: «Strengthening Innovation Pipelines for Impactful Universities».
Детальніше: https://is.gd/neiJDu
19 червня 2023 року відбудеться вебінар «Інноваційні спільноти EIT та інструменти EIC: можливості для дослідників». Захід покликаний представити ресурси для дослідників від Європейського інституту інновацій і технологій (EIT) та Європейської інноваційної ради (EIC). Планується обговорити наступні питання: основні тенденції розвитку інноваційної економіки; інноваційні компанії та інноваційна економіка; концепції інновацій; обмеження закритих інновацій; переваги відкритих інновацій; підготовка нового покоління підприємців, підтримка розробки інновацій, створення та розвитку стартапів з боку EIT; інноваційні спільноти EIT - інтеграція освіти, наукових досліджень і бізнесу; інкубатори та акселератори EIT; виявлення й підтримка проривних технологій та інновацій з потенціалом виходу на міжнародний рівень; інструменти «EIC Pathfinder», «EIC Transition» та «EIC Accelerator»: підтримка наукових досліджень, розробки, тестування та виведення на ринок інновацій; «Fast Track» EIC Accelerator; платформа спільноти EIC; «Business Acceleration Services». Організатори: Київський академічний університет, Проєкт «4InnoPipe» EIT HEI Initiative: «Strengthening Innovation Pipelines for Impactful Universities».
Детальніше: https://is.gd/neiJDu
👍1
ВИКРИТТЯ НЕПРАВОМІРНИХ ДІЙ СПІВАВТОРА
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джека Гроува «Це може підірвати мою кар'єру: обвинувач Прюїтта про викриття». У ній йдеться про складний кейс боротьби з академічною недоброчесністю від Кейт Ласковськи. Вже три роки поспіль тягнеться історія, пов’язана з викриттям неправомірних дій співавтора публікації. Вчена із Каліфорнійського університету виявила нехарактерну поведінку даних, наведених у статті, яку вона опублікувала трьома роками раніше у співавторстві з іншим науковцем. Перед нею постав важкий вибір – промовчати чи визнати проблему. Це було непросто вирішити, адже вона пишалася цією статтею, яка, здавалося, підтверджувала нову теорію поведінки тварин, розроблену Ласковськи під час роботи над дисертацією. Підтвердження надав Джонатан Прюїтт, який проводив експерименти з павуками у своїй лабораторії в Університеті Піттсбурга та став її співавтором. Незначні на перший погляд аномалії у даних Прюїтта, були спричинені, за його словами, незначною технічною проблемою. Але доктор Ласковскі заглибилася в дані й виявила набагато більше випадків дублювання послідовностей, які були неможливими: павуки в лабораторних експериментах у різних умовах не могли рухатись з абсолютно однаково точністю, яка співпадала до сотої частки секунди. Ласковскі вирішила наполягти на спростуванні доказів, а потім пішла далі й написавши у січні 2020 року пост «Що робити, якщо ви більше не довіряєте своїм даним». У цій публікації вона звернула увагу на ймовірність фальсифікації даних. «Я думала, що це може підірвати мою кар'єру, але це було те, що я повинна була зробити». Відмовлятися від публікацій настільки публічно було ризиковано, але, тим не менш, це виявилося надзвичайно важливим кроком. Незабаром після цієї публікації інші співавтори доктора Прюїтта повідомили про свої підозри, що зрештою призвело до 15 спростувань, 11 висловлювань заклопотаності та чотирьох виправлень. Звинувачення підтвердилось, коли Макмастер опублікував результати свого розслідування і довів, що д-р Прюїтт займався фальсифікацією. Результати, представлені у статті у журналі «Nature», насправді «були просто сфабриковані». Ласковскі побоювалася, що гучна втрата кількох ключових публікацій може зашкодити її кар'єрі. Але наукова спільнота згуртувалася, визнавши співавторів жертвами дій доктора Прюїтта. Разом із тим, поведінка деяких журналів, яких торкнувся скандал, була сумнівною: незважаючи на докази, ряд видань не хотіли відкликати статті, особливо коли доктор Прюїтт загрожував судовим позовом.
Детальніше: https://is.gd/Vyf1dL, https://is.gd/R870Qs
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джека Гроува «Це може підірвати мою кар'єру: обвинувач Прюїтта про викриття». У ній йдеться про складний кейс боротьби з академічною недоброчесністю від Кейт Ласковськи. Вже три роки поспіль тягнеться історія, пов’язана з викриттям неправомірних дій співавтора публікації. Вчена із Каліфорнійського університету виявила нехарактерну поведінку даних, наведених у статті, яку вона опублікувала трьома роками раніше у співавторстві з іншим науковцем. Перед нею постав важкий вибір – промовчати чи визнати проблему. Це було непросто вирішити, адже вона пишалася цією статтею, яка, здавалося, підтверджувала нову теорію поведінки тварин, розроблену Ласковськи під час роботи над дисертацією. Підтвердження надав Джонатан Прюїтт, який проводив експерименти з павуками у своїй лабораторії в Університеті Піттсбурга та став її співавтором. Незначні на перший погляд аномалії у даних Прюїтта, були спричинені, за його словами, незначною технічною проблемою. Але доктор Ласковскі заглибилася в дані й виявила набагато більше випадків дублювання послідовностей, які були неможливими: павуки в лабораторних експериментах у різних умовах не могли рухатись з абсолютно однаково точністю, яка співпадала до сотої частки секунди. Ласковскі вирішила наполягти на спростуванні доказів, а потім пішла далі й написавши у січні 2020 року пост «Що робити, якщо ви більше не довіряєте своїм даним». У цій публікації вона звернула увагу на ймовірність фальсифікації даних. «Я думала, що це може підірвати мою кар'єру, але це було те, що я повинна була зробити». Відмовлятися від публікацій настільки публічно було ризиковано, але, тим не менш, це виявилося надзвичайно важливим кроком. Незабаром після цієї публікації інші співавтори доктора Прюїтта повідомили про свої підозри, що зрештою призвело до 15 спростувань, 11 висловлювань заклопотаності та чотирьох виправлень. Звинувачення підтвердилось, коли Макмастер опублікував результати свого розслідування і довів, що д-р Прюїтт займався фальсифікацією. Результати, представлені у статті у журналі «Nature», насправді «були просто сфабриковані». Ласковскі побоювалася, що гучна втрата кількох ключових публікацій може зашкодити її кар'єрі. Але наукова спільнота згуртувалася, визнавши співавторів жертвами дій доктора Прюїтта. Разом із тим, поведінка деяких журналів, яких торкнувся скандал, була сумнівною: незважаючи на докази, ряд видань не хотіли відкликати статті, особливо коли доктор Прюїтт загрожував судовим позовом.
Детальніше: https://is.gd/Vyf1dL, https://is.gd/R870Qs
👍1
ОЕСР: ПОВЕДІНКОВА НАУКА ДЛЯ СТАЛОГО ТУРИЗМУ
На сайті Організації економічного співробітництва та розвитку опубліковано звіт «Поведінкова наука для сталого туризму: висновки та міркування політики щодо зеленого туризму» із серії «Робочі документи ОЕСР щодо державного управління». У ньому наголошується, що туризм - це сектор, який сильно залежить від руху та мобільності людей, тому він був одним із найбільш постраждалих від глобальної кризи, спричиненої COVID-19. Пандемія мала економічні та соціальні наслідки для низки економік та спільнот, оскільки нанесла шкоду глобальній гостинності, транспортному сектору і туризму, що особливо гостро відчули на собі місцеві малі та середні підприємства. У 2022 році сфера туризму почала відновлюватися, але відновлення залишається крихким під впливом чинників глобальної невизначеності та ризиків. У документі досліджується використання науки про поведінку для просування екологічно стійкого туризму, зокрема - як заохочувати сталу поведінку, орієнтовану як на споживачів, так і на постачальників туристичних послуг. Підготовлені рекомендації щодо планування та впровадження стратегії відновлення туризму, яка надає пріоритет економічній та екологічній сталості.
Детальніше: https://is.gd/2xVosm, https://is.gd/25jQC6, https://doi.org/10.1787/c2ec4fcf-en
На сайті Організації економічного співробітництва та розвитку опубліковано звіт «Поведінкова наука для сталого туризму: висновки та міркування політики щодо зеленого туризму» із серії «Робочі документи ОЕСР щодо державного управління». У ньому наголошується, що туризм - це сектор, який сильно залежить від руху та мобільності людей, тому він був одним із найбільш постраждалих від глобальної кризи, спричиненої COVID-19. Пандемія мала економічні та соціальні наслідки для низки економік та спільнот, оскільки нанесла шкоду глобальній гостинності, транспортному сектору і туризму, що особливо гостро відчули на собі місцеві малі та середні підприємства. У 2022 році сфера туризму почала відновлюватися, але відновлення залишається крихким під впливом чинників глобальної невизначеності та ризиків. У документі досліджується використання науки про поведінку для просування екологічно стійкого туризму, зокрема - як заохочувати сталу поведінку, орієнтовану як на споживачів, так і на постачальників туристичних послуг. Підготовлені рекомендації щодо планування та впровадження стратегії відновлення туризму, яка надає пріоритет економічній та екологічній сталості.
Детальніше: https://is.gd/2xVosm, https://is.gd/25jQC6, https://doi.org/10.1787/c2ec4fcf-en
КОМЕРЦІАЛІЗАЦІЯ ОБ'ЄКТІВ ПРАВА ІВ
6 липня 2023 року відбудеться вебінар «Роль успішної комерціалізації об'єктів права ІВ в компанії». Захід покликаний стати джерелом корисної практичної інформації для бізнес-менеджерів, авторів, дизайнерів, художників, розробників програмного забезпечення, інноваторів та винахідників щодо успішної комерціалізації об'єктів права інтелектуальної власності. Планується обговорити наступні питання: права інтелектуальної власності; комерціалізація об’єктів авторського права; академія інтелектуальної власності; промисловий зразок як об’єкт правової охорони, виклики комерціалізації промислового зразка. Організатори: Український національний комітет Міжнародної Торгової Палати - ICC Ukraine , IP офіс, Global Expert UA.
Детальніше: https://is.gd/buQfsb
6 липня 2023 року відбудеться вебінар «Роль успішної комерціалізації об'єктів права ІВ в компанії». Захід покликаний стати джерелом корисної практичної інформації для бізнес-менеджерів, авторів, дизайнерів, художників, розробників програмного забезпечення, інноваторів та винахідників щодо успішної комерціалізації об'єктів права інтелектуальної власності. Планується обговорити наступні питання: права інтелектуальної власності; комерціалізація об’єктів авторського права; академія інтелектуальної власності; промисловий зразок як об’єкт правової охорони, виклики комерціалізації промислового зразка. Організатори: Український національний комітет Міжнародної Торгової Палати - ICC Ukraine , IP офіс, Global Expert UA.
Детальніше: https://is.gd/buQfsb
👍1
NATURE INDEX 2023
Nature Portfolio, що є частиною Springer Nature, оприлюднило черговий індекс діяльності наукових організацій Nature Index 2023. Він охоплює період з 1 січня по 31 грудня 2022 року та побудований на даних аналізу робіт у 146 високорейтингових журналах, що включають науки про життя, фізику, хімію, науки про Землю та навколишнє середовище, які були відібрані на основі репутації незалежною групою провідних вчених у своїх галузях. У 2023 році до індексу додано 64 журнали про здоров’я. База даних Nature Index регулярно оновлюється, виправляється, коригується інституційна ієрархія та видаляються відкликані документи. До числа п’яти найкращих українських установ в Nature Index 2023 відносить Національну академію наук України, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Харківський національний університет імені В.Н.Каразіна, Львівський національний університет імені Івана Франка, ТОВ «Єнамін».
Детальніше: https://is.gd/jrLAkp, https://is.gd/dkXTN5, https://is.gd/8E6D2x
Nature Portfolio, що є частиною Springer Nature, оприлюднило черговий індекс діяльності наукових організацій Nature Index 2023. Він охоплює період з 1 січня по 31 грудня 2022 року та побудований на даних аналізу робіт у 146 високорейтингових журналах, що включають науки про життя, фізику, хімію, науки про Землю та навколишнє середовище, які були відібрані на основі репутації незалежною групою провідних вчених у своїх галузях. У 2023 році до індексу додано 64 журнали про здоров’я. База даних Nature Index регулярно оновлюється, виправляється, коригується інституційна ієрархія та видаляються відкликані документи. До числа п’яти найкращих українських установ в Nature Index 2023 відносить Національну академію наук України, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Харківський національний університет імені В.Н.Каразіна, Львівський національний університет імені Івана Франка, ТОВ «Єнамін».
Детальніше: https://is.gd/jrLAkp, https://is.gd/dkXTN5, https://is.gd/8E6D2x
🤔1
ХАРКІВСЬКИЙ ХІМІЧНИЙ СЕМІНАР
22 червня 2023 року в онлайн-форматі відбудеться чергова лекція Харківського хімічного семінару на тему «Молекули життя: ДНК, РНК, білки – історія в перспективі». Слухачі ознайомляться із розвитком досліджень дезоксирибонуклеїнових кислот, рибонуклеїнових кислот та білків у ХХ та ХХІ століттях, роллю експериментальної структурної біології цих трьох класів біологічних макромолекул. Організатор - НТК «Інститут монокристалів» НАН України.
Детальніше: https://www.isc.kh.ua/en/seminar, https://is.gd/KqvUTK
22 червня 2023 року в онлайн-форматі відбудеться чергова лекція Харківського хімічного семінару на тему «Молекули життя: ДНК, РНК, білки – історія в перспективі». Слухачі ознайомляться із розвитком досліджень дезоксирибонуклеїнових кислот, рибонуклеїнових кислот та білків у ХХ та ХХІ століттях, роллю експериментальної структурної біології цих трьох класів біологічних макромолекул. Організатор - НТК «Інститут монокристалів» НАН України.
Детальніше: https://www.isc.kh.ua/en/seminar, https://is.gd/KqvUTK
ЯК ЗМІНЮЄТЬСЯ РОЛЬ СУЧАСНИХ ВИКЛАДАЧІВ
22 червня 2023 року відбудеться вебінар «Від викладання до менторства: як змінюється роль сучасних вчителів». Захід покликаний допомогти викладачам, які хочуть трансформувати викладання у незабутню навчальну подорож для своїх учнів та зміцнити взаємодію з ними. Планується обговорити наступні питання: для чого перетворювати класичне викладання у менторство; як змінити освітній процес, щоб учитель став справжнім наставником та підтримкою для своїх учнів; які сучасні технології та інструменти потрібно застосовувати, щоб забезпечити індивідуалізацію процесу навчання. Організатор - компанія SoftServe.
Детальніше: https://t.me/c/1895322509/1/5354
22 червня 2023 року відбудеться вебінар «Від викладання до менторства: як змінюється роль сучасних вчителів». Захід покликаний допомогти викладачам, які хочуть трансформувати викладання у незабутню навчальну подорож для своїх учнів та зміцнити взаємодію з ними. Планується обговорити наступні питання: для чого перетворювати класичне викладання у менторство; як змінити освітній процес, щоб учитель став справжнім наставником та підтримкою для своїх учнів; які сучасні технології та інструменти потрібно застосовувати, щоб забезпечити індивідуалізацію процесу навчання. Організатор - компанія SoftServe.
Детальніше: https://t.me/c/1895322509/1/5354
👍1
РОЗВИТОК ЛІДЕРСТВА КЕРІВНИКІВ УНІВЕРСИТЕТІВ
На сайті Європейської асоціації університетів опубліковано звіт «Упровадження програм розвитку лідерства для керівників університетів: керівництво, що надихає». Цей посібник пропонує рекомендації для керівників університетів, представників університетського сектору та політиків, зацікавлених у створенні програми розвитку лідерства. Він підготовлений у рамках проекту «Інноваційне лідерство та управління змінами у вищій освіті /NEWLEAD», який опікується питаннями управління вищою освітою в Європі, зокрема - управлінням змінами та визначенням пріоритетів у програмі інституційних перетворень. Проведений аналіз показав, що програми розвитку лідерських якостей відіграють важливу роль у підтримці керівників університетів під час трансформації та у досягненні цілей. У восьми європейських системах було проведено серію інтерв'ю, що охоплюють 10 системних програм розвитку лідерства. На їх основі зроблено висновки та підготовлені пропозиції, які можуть бути покладені в основу програм розвитку лідерства в частині підтримки їх архітектури, формату, змісту, оцінки та логістики.
Детальніше: https://is.gd/32s8OZ, https://is.gd/9TMPIS
На сайті Європейської асоціації університетів опубліковано звіт «Упровадження програм розвитку лідерства для керівників університетів: керівництво, що надихає». Цей посібник пропонує рекомендації для керівників університетів, представників університетського сектору та політиків, зацікавлених у створенні програми розвитку лідерства. Він підготовлений у рамках проекту «Інноваційне лідерство та управління змінами у вищій освіті /NEWLEAD», який опікується питаннями управління вищою освітою в Європі, зокрема - управлінням змінами та визначенням пріоритетів у програмі інституційних перетворень. Проведений аналіз показав, що програми розвитку лідерських якостей відіграють важливу роль у підтримці керівників університетів під час трансформації та у досягненні цілей. У восьми європейських системах було проведено серію інтерв'ю, що охоплюють 10 системних програм розвитку лідерства. На їх основі зроблено висновки та підготовлені пропозиції, які можуть бути покладені в основу програм розвитку лідерства в частині підтримки їх архітектури, формату, змісту, оцінки та логістики.
Детальніше: https://is.gd/32s8OZ, https://is.gd/9TMPIS
🤔1
ДОСВІД ІЗРАЇЛЮ ЩОДО ІНКЛЮЗІЇ В ОСВІТІ
22 червня 2023 року в онлайн-форматі відбудеться тренінг «Доступна освіта та університети». Захід присвячений питанням доступності та інклюзії для покращення якості життя людей з інвалідністю і людей похилого віку, які розглядатимуться на прикладі досвіду Ізраїлю. Планується обговорити наступні питання: вступ до теми інвалідності; історія Access Israel; поради щодо допомоги людям з інвалідністю під час їх навчання; особиста історія людини з інвалідністю. Організатори: NGO Access Israel, проект Purple Vest Mission.
Детальніше: https://is.gd/45UoTZ, https://is.gd/W18KBU
22 червня 2023 року в онлайн-форматі відбудеться тренінг «Доступна освіта та університети». Захід присвячений питанням доступності та інклюзії для покращення якості життя людей з інвалідністю і людей похилого віку, які розглядатимуться на прикладі досвіду Ізраїлю. Планується обговорити наступні питання: вступ до теми інвалідності; історія Access Israel; поради щодо допомоги людям з інвалідністю під час їх навчання; особиста історія людини з інвалідністю. Організатори: NGO Access Israel, проект Purple Vest Mission.
Детальніше: https://is.gd/45UoTZ, https://is.gd/W18KBU
👍2
СТАТИ ГРОМАДСЬКИМ ВЧЕНИМ – НЕЛЕГКИЙ ВИБІР
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Пола МакГріві, «Стати громадським вченим – нелегкий вибір». У ній наголошується, що коли вчені добре знають свою сферу досліджень і бачать, що їхні висновки ігноруються, їм потрібно почуватись доволі упевнено, щоби говорити про це. Надто довго громадська увага до аргументів, що ґрунтуються на фактах, придушувалася, до чого свою руку доклали засоби масової інформації та корпорації. І хоча в академічних колах підтримується значимість комунікативних навичок, основні публікації для широкої спільноти присвячені переважно вченим, що представляють гуманітарні науки, на противагу іншим, зокрема - природничим. З іншого боку, реалії COVID-19 та зміни клімату спонукаються все більше людей визнавати важливість даних, які пройшли експертну оцінку в академічному середовищі. Однак виявляється, що коли вчені використовують у широкій дискусії наукові дані (зокрема - отримані з їхніх власних лабораторій), вони розглядаються як «активісти». Пол МакГріві радить, як найкраще організувати громадське обговорення та керувати ним, коли результати ваших досліджень не співпадають із широко розвповсюдженими підходами, а також як говорити і писати так, щоб вас почули. Зокрема, бажано створити мережу підтримки серед надійних колег, які готові перевірити вашу позицію; самостійно керувати повідомленнями про результати, щоб зменшити ймовірність викривленого цитування; не витрачати час на тих, хто не розуміє або не має впливу; забезпечити постійний контроль та перевірку власних даних; пам’ятати про конкурентів, моніторити їх виступи та зважати на їх позицію. Також Пол надає поради щодо особистої безпеки, аналізу мотивації, вивчення ризиків (втрата фінансування досліджень, послідовників та учнів). І нагадує загальновідому істину: спочатку ваші ідеї будуть висміювати, потім люто заперечувати, а потім сприйматимуть як само собою зрозуміле. Бути громадським науковцем є важливим, але нелегким вибором навіть для людей поза академічним середовищем, таких як журналісти та співробітники університетських ЗМІ.
Детальніше: https://is.gd/ztEXna, https://is.gd/2VcpM7
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Пола МакГріві, «Стати громадським вченим – нелегкий вибір». У ній наголошується, що коли вчені добре знають свою сферу досліджень і бачать, що їхні висновки ігноруються, їм потрібно почуватись доволі упевнено, щоби говорити про це. Надто довго громадська увага до аргументів, що ґрунтуються на фактах, придушувалася, до чого свою руку доклали засоби масової інформації та корпорації. І хоча в академічних колах підтримується значимість комунікативних навичок, основні публікації для широкої спільноти присвячені переважно вченим, що представляють гуманітарні науки, на противагу іншим, зокрема - природничим. З іншого боку, реалії COVID-19 та зміни клімату спонукаються все більше людей визнавати важливість даних, які пройшли експертну оцінку в академічному середовищі. Однак виявляється, що коли вчені використовують у широкій дискусії наукові дані (зокрема - отримані з їхніх власних лабораторій), вони розглядаються як «активісти». Пол МакГріві радить, як найкраще організувати громадське обговорення та керувати ним, коли результати ваших досліджень не співпадають із широко розвповсюдженими підходами, а також як говорити і писати так, щоб вас почули. Зокрема, бажано створити мережу підтримки серед надійних колег, які готові перевірити вашу позицію; самостійно керувати повідомленнями про результати, щоб зменшити ймовірність викривленого цитування; не витрачати час на тих, хто не розуміє або не має впливу; забезпечити постійний контроль та перевірку власних даних; пам’ятати про конкурентів, моніторити їх виступи та зважати на їх позицію. Також Пол надає поради щодо особистої безпеки, аналізу мотивації, вивчення ризиків (втрата фінансування досліджень, послідовників та учнів). І нагадує загальновідому істину: спочатку ваші ідеї будуть висміювати, потім люто заперечувати, а потім сприйматимуть як само собою зрозуміле. Бути громадським науковцем є важливим, але нелегким вибором навіть для людей поза академічним середовищем, таких як журналісти та співробітники університетських ЗМІ.
Детальніше: https://is.gd/ztEXna, https://is.gd/2VcpM7
👍1
ОЕСР: НОВИЙ ІНСТРУМЕНТ ДЛЯ ПОКРАЩЕННЯ КАР'ЄРНИХ РІШЕНЬ
На сайті Організації економічного співробітництва та розвитку опубліковано звіт «Інструмент профілювання навичок ОЕСР: новий інструмент для покращення кар'єрних рішень» із серії «Робочі документи ОЕСР із соціальної сфери, зайнятості та міграції». У ньому описаний процес розроблення та апробації Інструменту профілювання навичок ОЕСР. Цей інструмент дозволяє оцінювати три типи навичок (професійні, базові (грамотність, рахунок та цифрові навички) та некогнітивні) завдяки використанню тестів самооцінювання. За результатами оцінювання інструмент генерує два набори результатів: персоналізований профіль навичок, який можна порівнювати з іншими користувачами; список запропонованих професій, для яких ці навички потрібні. У звіті описані інструменти оцінювання, методологія, процедура отримання результатів, а також подається огляд упровадження пілотного етапу використання інструменту.
Детальніше: https://is.gd/HONRvy, https://is.gd/hLPWRR, https://doi.org/10.1787/598ff539-en
На сайті Організації економічного співробітництва та розвитку опубліковано звіт «Інструмент профілювання навичок ОЕСР: новий інструмент для покращення кар'єрних рішень» із серії «Робочі документи ОЕСР із соціальної сфери, зайнятості та міграції». У ньому описаний процес розроблення та апробації Інструменту профілювання навичок ОЕСР. Цей інструмент дозволяє оцінювати три типи навичок (професійні, базові (грамотність, рахунок та цифрові навички) та некогнітивні) завдяки використанню тестів самооцінювання. За результатами оцінювання інструмент генерує два набори результатів: персоналізований профіль навичок, який можна порівнювати з іншими користувачами; список запропонованих професій, для яких ці навички потрібні. У звіті описані інструменти оцінювання, методологія, процедура отримання результатів, а також подається огляд упровадження пілотного етапу використання інструменту.
Детальніше: https://is.gd/HONRvy, https://is.gd/hLPWRR, https://doi.org/10.1787/598ff539-en
🤔1
ФІНАНСУВАННЯ НАУКОВИХ РОБІТ ТА ПРОЄКТІВ У РАМКАХ ПРОГРАМИ ЄС «ГОРИЗОНТ ЄВРОПА»
Міністерство освіти і науки України з метою активізації участі українських команд науковців у програмі ЄС «Горизонт Європа» розпочало фінансування наукових робіт та проєктів. Станом на початок червня 2023 року директорат науки та інновацій МОН уклав 38 договорів на виконання наукових, науково-технічних робіт та проєктів, виконавцями яких стануть 19 університетів, 18 наукових установ та державне конструкторське бюро. Упродовж двох наступних років обсяг наданої фінансової підтримки становитиме 114,6 млн грн, які будуть спрямовані з коштів повернення внеску України до рамкової програми ЄС «Горизонт 2020». Найбільша кількість підтриманих таким чином проєктів стосуватиметься досліджень у сфері відновлювальної енергетики, матеріалознавства, здоров’я та якості життя людини. Наразі українські організації у рамках програми ЄС «Горизонт Європа» вже отримали і виконують 59 наукових проєктів на загальну суму 15 млн євро. Незабаром МОН планує оголосити другий конкурс проєктів, які фінансуватимуться за рахунок повернення внеску України до рамкової програми ЄС «Горизонт 2020».
Детальніше: https://is.gd/gTy6sJ, https://is.gd/21q7oG, https://is.gd/OHxTVa
Міністерство освіти і науки України з метою активізації участі українських команд науковців у програмі ЄС «Горизонт Європа» розпочало фінансування наукових робіт та проєктів. Станом на початок червня 2023 року директорат науки та інновацій МОН уклав 38 договорів на виконання наукових, науково-технічних робіт та проєктів, виконавцями яких стануть 19 університетів, 18 наукових установ та державне конструкторське бюро. Упродовж двох наступних років обсяг наданої фінансової підтримки становитиме 114,6 млн грн, які будуть спрямовані з коштів повернення внеску України до рамкової програми ЄС «Горизонт 2020». Найбільша кількість підтриманих таким чином проєктів стосуватиметься досліджень у сфері відновлювальної енергетики, матеріалознавства, здоров’я та якості життя людини. Наразі українські організації у рамках програми ЄС «Горизонт Європа» вже отримали і виконують 59 наукових проєктів на загальну суму 15 млн євро. Незабаром МОН планує оголосити другий конкурс проєктів, які фінансуватимуться за рахунок повернення внеску України до рамкової програми ЄС «Горизонт 2020».
Детальніше: https://is.gd/gTy6sJ, https://is.gd/21q7oG, https://is.gd/OHxTVa