НОВА СИСТЕМА МОНІТОРИНГУ ХАРТІЇ ЕРАЗМУС ДЛЯ ВИЩОЇ ОСВІТИ
Європейська Комісія опублікувала нове Керівництво з моніторингу Хартії Erasmus для вищої освіти на 2021-2027 роки (Monitoring Guide of the Erasmus Charter for Higher Education 2021-2027). Керівництво було створено Європейською комісією разом із робочою групою, що складалася з експертів національних агенцій Erasmus+, вищих навчальних закладів та представників студентів з метою допомогти національним агентствам Erasmus+ організувати та структурувати моніторинг ECHE, надати чіткі, справедливі, практичні та корисні рекомендації для просування передового досвіду в організації проєктів мобільності та співпраці Erasmus+. Хартія вищої освіти Erasmus забезпечує загальну основу якості для європейської та міжнародної співпраці, яку вищий навчальний заклад може здійснювати в рамках Erasmus+. Надання акредитації ECHE є обов'язковою умовою для всіх вищих навчальних закладів, розташованих у державах-членах ЄС або третіх країнах, пов'язаних з програмою Erasmus+ та бажаючих брати участь у навчальній мобільності окремих осіб та/або співробітництва між організаціями та установами в рамках Erasmus+. Документ ґрунтується на чітко встановлених параметрах і містить повний пакет показників моніторингу, включаючи критерії оцінювання та запитання для проведення моніторингу проєктів. Також у ньому наводяться міркування Erasmus Student Network щодо важливості нового посібника та його пріоритетних напрямків.
Детальніше: https://bit.ly/3KeKLQ3, https://bit.ly/3MlYNSv, https://bit.ly/43dLcm7
Європейська Комісія опублікувала нове Керівництво з моніторингу Хартії Erasmus для вищої освіти на 2021-2027 роки (Monitoring Guide of the Erasmus Charter for Higher Education 2021-2027). Керівництво було створено Європейською комісією разом із робочою групою, що складалася з експертів національних агенцій Erasmus+, вищих навчальних закладів та представників студентів з метою допомогти національним агентствам Erasmus+ організувати та структурувати моніторинг ECHE, надати чіткі, справедливі, практичні та корисні рекомендації для просування передового досвіду в організації проєктів мобільності та співпраці Erasmus+. Хартія вищої освіти Erasmus забезпечує загальну основу якості для європейської та міжнародної співпраці, яку вищий навчальний заклад може здійснювати в рамках Erasmus+. Надання акредитації ECHE є обов'язковою умовою для всіх вищих навчальних закладів, розташованих у державах-членах ЄС або третіх країнах, пов'язаних з програмою Erasmus+ та бажаючих брати участь у навчальній мобільності окремих осіб та/або співробітництва між організаціями та установами в рамках Erasmus+. Документ ґрунтується на чітко встановлених параметрах і містить повний пакет показників моніторингу, включаючи критерії оцінювання та запитання для проведення моніторингу проєктів. Також у ньому наводяться міркування Erasmus Student Network щодо важливості нового посібника та його пріоритетних напрямків.
Детальніше: https://bit.ly/3KeKLQ3, https://bit.ly/3MlYNSv, https://bit.ly/43dLcm7
КОНКУРС ДИСЕРТАЦІЙ 2023
Німецько-українське академічне товариство / Мережа UKRAINE оголосило про проведення Конкурсу кандидатських дисертацій. Конкурс проводиться з метою підтримки аспірантів з України та сприяння підвищенню рівня міжнародної академічної співпраці. Взяти участь у конкурсі можуть українськи аспіранти PhD/MD, які проводять дослідження з будь-якої теми за межами України (включаючи аспірантів за обміном та тих, хто був змушений покинути Україну); аспіранти, незалежно від національності, які беруть участь у спільному дослідницькому проекті; аспіранти, незалежно від національності, тема дослідження яких стосується України. Заявку на участь можна подати до 15 травня 2023 року.
Детальніше: https://bit.ly/3Ky9Syt, https://bit.ly/3GlgJJk, https://bit.ly/3KC2fqP
Німецько-українське академічне товариство / Мережа UKRAINE оголосило про проведення Конкурсу кандидатських дисертацій. Конкурс проводиться з метою підтримки аспірантів з України та сприяння підвищенню рівня міжнародної академічної співпраці. Взяти участь у конкурсі можуть українськи аспіранти PhD/MD, які проводять дослідження з будь-якої теми за межами України (включаючи аспірантів за обміном та тих, хто був змушений покинути Україну); аспіранти, незалежно від національності, які беруть участь у спільному дослідницькому проекті; аспіранти, незалежно від національності, тема дослідження яких стосується України. Заявку на участь можна подати до 15 травня 2023 року.
Детальніше: https://bit.ly/3Ky9Syt, https://bit.ly/3GlgJJk, https://bit.ly/3KC2fqP
ВЕБІНАР ДЛЯ ГРАНТООТРИМУВАЧІВ
6 квітня 2023 року відбудеться вебінар для переможців конкурсів «Підтримка досліджень провідних і молодих учених» та «Наука для безпеки і сталого розвитку України». Під час заходу планується обговорити питання щодо укладання договорів про надання грантової підтримки в 2023 році. Організатор – Національний фонд досліджень України.
Детальніше: https://bit.ly/40M3CZN, https://bit.ly/3zHk5Cl
6 квітня 2023 року відбудеться вебінар для переможців конкурсів «Підтримка досліджень провідних і молодих учених» та «Наука для безпеки і сталого розвитку України». Під час заходу планується обговорити питання щодо укладання договорів про надання грантової підтримки в 2023 році. Організатор – Національний фонд досліджень України.
Детальніше: https://bit.ly/40M3CZN, https://bit.ly/3zHk5Cl
ЯК НАЙКРАЩЕ ПОБУДУВАТИ СИСТЕМУ ОЦІНЮВАННЯ У ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Хунру Чжана «Відкриті оцінки: що можна і чого не можна робити, що сприяє добрій практиці». У ній наголошується, що формат іспиту може вплинути на успішність учнів та рівень занепокоєння та розглядається питання як налаштувати систему відкритого оцінювання, щоб дати учням найкращі шанси досягти успіху. Метою оцінки курсу, незалежно від її формату, є оцінка того, наскільки учні ефективно виконали свої навчальні завдання. Дебати навколо того, що з більшою ймовірністю покращує академічну успішність та добробут студентів, відкрите (OBAs) чи закрите (CBAs) оцінювання є звичайним явищем. CBAs є більш ефективним інструментом для перевірки нижчих рівнів таксономії Блума, таких як запам'ятовування, та пов'язані з меншою кількістю списування учнів. Тим не менш, OBAs є більш продуктивні для розробки та тестування більш високих рівнів шкали таксономії Блума в таких навичках, як аналіз та оцінка, та пов'язані з нижчим рівнем тривожності студентів. У цій статті наводяться узагальнені концептуальні міркування та практичні поради у вигляді короткого списку того, що можна і чого не можна робити щоб викладачам перейти від CBAs до віддалених OBAs.
Детальніше: https://bit.ly/3GkQpii, https://bit.ly/3Ke2oPR
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Хунру Чжана «Відкриті оцінки: що можна і чого не можна робити, що сприяє добрій практиці». У ній наголошується, що формат іспиту може вплинути на успішність учнів та рівень занепокоєння та розглядається питання як налаштувати систему відкритого оцінювання, щоб дати учням найкращі шанси досягти успіху. Метою оцінки курсу, незалежно від її формату, є оцінка того, наскільки учні ефективно виконали свої навчальні завдання. Дебати навколо того, що з більшою ймовірністю покращує академічну успішність та добробут студентів, відкрите (OBAs) чи закрите (CBAs) оцінювання є звичайним явищем. CBAs є більш ефективним інструментом для перевірки нижчих рівнів таксономії Блума, таких як запам'ятовування, та пов'язані з меншою кількістю списування учнів. Тим не менш, OBAs є більш продуктивні для розробки та тестування більш високих рівнів шкали таксономії Блума в таких навичках, як аналіз та оцінка, та пов'язані з нижчим рівнем тривожності студентів. У цій статті наводяться узагальнені концептуальні міркування та практичні поради у вигляді короткого списку того, що можна і чого не можна робити щоб викладачам перейти від CBAs до віддалених OBAs.
Детальніше: https://bit.ly/3GkQpii, https://bit.ly/3Ke2oPR
ОЕСР: ВИЗНАЧЕННЯ ТА КЛАСИФІКАЦІЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ НА РОБОЧОМУ МІСЦІ
На сайті Організації економічного співробітництва та розвитку опубліковано звіт «Визначення та класифікація штучного інтелекту на робочому місці» із серії «Робочі документи ОЕСР із соціальної сфери, зайнятості та міграції». Цей документ служить як концептуальним, так і практичним керівництвом для визначення та класифікації ШІ, щоб допомогти зацікавленим сторонам проаналізувати та визначити його вплив на робоче місце. У ньому обговорюється питання визначеності штучного інтелекту і пропонується вибір варіантів його використання для ідентифікації і відмінності від інших передових технологій. Також в документі наводиться класифікація ШІ відповідно до його впливу на робоче місце. Це допоможе зацікавленим сторонам оцінити будь-яку програму штучного інтелекту і сприяти їх обґрунтованого впровадження для додаткової зайнятості населення, а також покращення якості роботи.
Детальніше: https://bit.ly/3UfP4iw, https://bit.ly/413bzJK, https://doi.org/10.1787/59e89d7f-en
На сайті Організації економічного співробітництва та розвитку опубліковано звіт «Визначення та класифікація штучного інтелекту на робочому місці» із серії «Робочі документи ОЕСР із соціальної сфери, зайнятості та міграції». Цей документ служить як концептуальним, так і практичним керівництвом для визначення та класифікації ШІ, щоб допомогти зацікавленим сторонам проаналізувати та визначити його вплив на робоче місце. У ньому обговорюється питання визначеності штучного інтелекту і пропонується вибір варіантів його використання для ідентифікації і відмінності від інших передових технологій. Також в документі наводиться класифікація ШІ відповідно до його впливу на робоче місце. Це допоможе зацікавленим сторонам оцінити будь-яку програму штучного інтелекту і сприяти їх обґрунтованого впровадження для додаткової зайнятості населення, а також покращення якості роботи.
Детальніше: https://bit.ly/3UfP4iw, https://bit.ly/413bzJK, https://doi.org/10.1787/59e89d7f-en
ЦИФРОВІ ІНСТРУМЕНТИ ДЛЯ СУЧАСНОГО НАУКОВОГО ЖУРНАЛУ
27 квітня 2023 року у змішаному форматі відбудеться семінар «Цифрові інструменти для сучасного наукового журналу». Захід покликаний висвітлити проблеми якості метаданих та розвитку цифрових інструментів для наукових видань, оскільки якість представлення метаданих є важливою складовою у підтримці належної функціональності цифрових інструментів. Під час семінару планується обговорити питання: використання звітів Crossref для оцінки інформації про сфери, які потребують покращення для окремих журналів; політика МОН щодо фахових наукових видань; проєктування модуля наукового журналу в Національній електронній науково-інформаційній системі; наукові видання в OUCI. Організатор – Державна науково-технічна бібліотека.
Детальніше: https://bit.ly/3KC6OS6
27 квітня 2023 року у змішаному форматі відбудеться семінар «Цифрові інструменти для сучасного наукового журналу». Захід покликаний висвітлити проблеми якості метаданих та розвитку цифрових інструментів для наукових видань, оскільки якість представлення метаданих є важливою складовою у підтримці належної функціональності цифрових інструментів. Під час семінару планується обговорити питання: використання звітів Crossref для оцінки інформації про сфери, які потребують покращення для окремих журналів; політика МОН щодо фахових наукових видань; проєктування модуля наукового журналу в Національній електронній науково-інформаційній системі; наукові видання в OUCI. Організатор – Державна науково-технічна бібліотека.
Детальніше: https://bit.ly/3KC6OS6
ДОДАТКОВІ МОЖЛИВОСТІ ДЛЯ УКРАЇНСЬКИХ ЗВО
Національне агентство з освіти Фінляндії (Finnish National Agency for Education) в рамках Програми «Команда Фінляндія Знання» (Team Finland Knowledge), відкрило окремий конкурс для України, який спрямований на підтримку співпраці з українськими закладами вищої освіти з акцентом на потреби українського сектору вищої освіти. Метою Конкурсу є підтримка співпраці фінських вищих навчальних закладів з українськими партнерами та підтримка України у розвитку та відновленні її вищої освіти. У конкурсі програми TFK для України може бути профінансовано лише один проект від вищого навчального закладу. Надане фінансування можна використати в період з 1 серпня 2023 року по 31 грудня 2025 року. Максимальна сума підтримки, яку може отримати один проект, становить 80 000 євро. Подати заявку на участь у конкурсі можна до 2 травня 2023 року.
Детальніше: https://bit.ly/43bOB52, https://bit.ly/40ULVr6, https://bit.ly/3KFhuiI,
Національне агентство з освіти Фінляндії (Finnish National Agency for Education) в рамках Програми «Команда Фінляндія Знання» (Team Finland Knowledge), відкрило окремий конкурс для України, який спрямований на підтримку співпраці з українськими закладами вищої освіти з акцентом на потреби українського сектору вищої освіти. Метою Конкурсу є підтримка співпраці фінських вищих навчальних закладів з українськими партнерами та підтримка України у розвитку та відновленні її вищої освіти. У конкурсі програми TFK для України може бути профінансовано лише один проект від вищого навчального закладу. Надане фінансування можна використати в період з 1 серпня 2023 року по 31 грудня 2025 року. Максимальна сума підтримки, яку може отримати один проект, становить 80 000 євро. Подати заявку на участь у конкурсі можна до 2 травня 2023 року.
Детальніше: https://bit.ly/43bOB52, https://bit.ly/40ULVr6, https://bit.ly/3KFhuiI,
ПОВІДОМЛЕННЯ ПРО ЗАХИСТ ДИСЕРТАЦІЇ НА ЗДОБУТТЯ СТУПЕНЯ ДОКТОРА ФІЛОСОФІЇ
Міністерством освіти і науки України 5 квітня 2023 року відповідно до пункту 17 Порядку проведення експерименту з присудження ступеня доктора філософії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2019 року № 167, оприлюднено повідомлення про захист дисертацій на здобуття ступеня доктора філософії.
Детальніше: https://bit.ly/38usTza, https://bit.ly/43bWiYP
Міністерством освіти і науки України 5 квітня 2023 року відповідно до пункту 17 Порядку проведення експерименту з присудження ступеня доктора філософії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2019 року № 167, оприлюднено повідомлення про захист дисертацій на здобуття ступеня доктора філософії.
Детальніше: https://bit.ly/38usTza, https://bit.ly/43bWiYP
КОНКУРС СПІЛЬНИХ УКРАЇНСЬКО-НІМЕЦЬКИХ НАУКОВО-ДОСЛІДНИХ ПРОЄКТІВ
Міністерство освіти і науки України та Федеральне міністерство освіти та досліджень Німеччини приймають заявки на участь у конкурсі спільних українсько-німецьких науково-дослідних проєктів для реалізації у 2024-2025 роках. Пріоритетні напрями: цифровізація та інформаційні технології; біотехнології та наукові дослідження в сфері охорони здоров'я; (цифрові) нові матеріали та технології виробництва; соціальні та гуманітарні науки (міждисциплінарний підхід). Взяти участь у Конкурсі можуть взяти науково-дослідницькі групи українських закладів вищої освіти, наукових установ, підприємств, у статуті яких зазначається діяльність із проведення наукових досліджень та науково-дослідних груп німецьких установ. Критерії оцінювання проєкту: наукова відповідність, якість та оригінальність проєкту; можливість проведення спільних досліджень і адекватність наукового методу і підходу; здатність та компетентність тимчасових наукових колективів реалізувати проєкт у життя; досвід участі у міжнародних проєктах і перспектива розвитку міжнародного співробітництва; якість інфраструктури установ, що беруть участь у проєкті; участь у проєкті молодих науковців віком до 35 років включно; можливості практичного використання результатів проєкту. Проєктна пропозиція має бути розрахована на 2 роки. Заявку на участь у Конкурсі можна подати до 22 червня 2023 року.
Детальніше: https://bit.ly/416Zzqz, https://bit.ly/437nzvH, https://bit.ly/3nHG3Cz
Міністерство освіти і науки України та Федеральне міністерство освіти та досліджень Німеччини приймають заявки на участь у конкурсі спільних українсько-німецьких науково-дослідних проєктів для реалізації у 2024-2025 роках. Пріоритетні напрями: цифровізація та інформаційні технології; біотехнології та наукові дослідження в сфері охорони здоров'я; (цифрові) нові матеріали та технології виробництва; соціальні та гуманітарні науки (міждисциплінарний підхід). Взяти участь у Конкурсі можуть взяти науково-дослідницькі групи українських закладів вищої освіти, наукових установ, підприємств, у статуті яких зазначається діяльність із проведення наукових досліджень та науково-дослідних груп німецьких установ. Критерії оцінювання проєкту: наукова відповідність, якість та оригінальність проєкту; можливість проведення спільних досліджень і адекватність наукового методу і підходу; здатність та компетентність тимчасових наукових колективів реалізувати проєкт у життя; досвід участі у міжнародних проєктах і перспектива розвитку міжнародного співробітництва; якість інфраструктури установ, що беруть участь у проєкті; участь у проєкті молодих науковців віком до 35 років включно; можливості практичного використання результатів проєкту. Проєктна пропозиція має бути розрахована на 2 роки. Заявку на участь у Конкурсі можна подати до 22 червня 2023 року.
Детальніше: https://bit.ly/416Zzqz, https://bit.ly/437nzvH, https://bit.ly/3nHG3Cz
КЕРІВНИЦТВО З ВИЖИВАННЯ ДЛЯ НЕДОСВІДЧЕНИХ ВЧЕНИХ
На сайті Times Higher Education опублікована стаття МС Чжан та Аліани Леонг «Просіть про допомогу: керівництво з виживання для недосвідчених вчених». У ній йдеться про дослідження та викладання, які є двома сторонами однієї медалі знань: створення та поширення, і як молоді вчені навчаються врівноважувати ці фундаментальні ролі. Автори зазначають, що для молодого викладача велике навантаження в аудиторії може сильно знизити його здатність проводити дослідження. Без багаторічного досвіду викладання підготовка до занять потребує багато часу. У той же час наукові дослідження також потрібують занурення в роздуми та читання. Конкурентні вимоги, пов’язані з викладацьким тягарем і науковими дослідженнями, можуть навіть змусити деяких молодих вчених з великим потенціалом відмовитися від своїх досліджень. І це шкода. Отже, автори пропонують поради, які допоможуть молодим вченим знайти правильний баланс між викладанням і дослідженнями. Вони можуть бути адаптовані до ваших обставин та зобов'язань: плануйте больові точки - створіть чіткий план, який включає зобов'язання з навчання та досліджень і здійсненні терміни для кожного завдання, яке вам потрібно виконати; ретельно розподіляйте та відстежуйте свій час - це може дати корисну інформацію щодо розподілу свого часу у майбутньому; співпрацюйте з колегами та студентами, щоб знизити навантаження – це може бути корисним інструментом для тайм-менеджменту; попросіть про допомогу - це може стати потужним інструментом, який допоможе виконати роботу швидше або краще і може принести користь усім, хто в нею бере участь; скористайтеся своїм глибоким розумінням та прихильністю до своєї галузі - зосередження на тому, що дає відчуття задоволення, забезпечить зростання досягнень. На думку авторів, визначення пріоритетів зосередження уваги викладача, вплине на його успіх у здатності збалансувати викладання та дослідження. Володіння обома потрібне для університету, щоб виконати свою місію та зобов'язання перед студентами та суспільством.
Детальніше: https://bit.ly/43bZILj, https://bit.ly/3Kcocvc, https://bit.ly/3mf8YO8
На сайті Times Higher Education опублікована стаття МС Чжан та Аліани Леонг «Просіть про допомогу: керівництво з виживання для недосвідчених вчених». У ній йдеться про дослідження та викладання, які є двома сторонами однієї медалі знань: створення та поширення, і як молоді вчені навчаються врівноважувати ці фундаментальні ролі. Автори зазначають, що для молодого викладача велике навантаження в аудиторії може сильно знизити його здатність проводити дослідження. Без багаторічного досвіду викладання підготовка до занять потребує багато часу. У той же час наукові дослідження також потрібують занурення в роздуми та читання. Конкурентні вимоги, пов’язані з викладацьким тягарем і науковими дослідженнями, можуть навіть змусити деяких молодих вчених з великим потенціалом відмовитися від своїх досліджень. І це шкода. Отже, автори пропонують поради, які допоможуть молодим вченим знайти правильний баланс між викладанням і дослідженнями. Вони можуть бути адаптовані до ваших обставин та зобов'язань: плануйте больові точки - створіть чіткий план, який включає зобов'язання з навчання та досліджень і здійсненні терміни для кожного завдання, яке вам потрібно виконати; ретельно розподіляйте та відстежуйте свій час - це може дати корисну інформацію щодо розподілу свого часу у майбутньому; співпрацюйте з колегами та студентами, щоб знизити навантаження – це може бути корисним інструментом для тайм-менеджменту; попросіть про допомогу - це може стати потужним інструментом, який допоможе виконати роботу швидше або краще і може принести користь усім, хто в нею бере участь; скористайтеся своїм глибоким розумінням та прихильністю до своєї галузі - зосередження на тому, що дає відчуття задоволення, забезпечить зростання досягнень. На думку авторів, визначення пріоритетів зосередження уваги викладача, вплине на його успіх у здатності збалансувати викладання та дослідження. Володіння обома потрібне для університету, щоб виконати свою місію та зобов'язання перед студентами та суспільством.
Детальніше: https://bit.ly/43bZILj, https://bit.ly/3Kcocvc, https://bit.ly/3mf8YO8
ОЕСР: ПІДВИЩЕННЯ ВКЛАДУ СТРАХОВОГО СЕКТОРА В АДАПТАЦІЮ ДО ЗМІНИ КЛІМАТУ
На сайті Організації економічного співробітництва та розвитку опубліковано звіт «Підвищення вкладу страхового сектора в адаптацію до зміни клімату» із серії «Політичні документи ОЕСР з бізнесу та фінансів». Наголошується, шо страхування відіграє важливу роль у захисті домогосподарств, підприємств та урядів від фінансових наслідків стихійних лих, пов'язаних із зміною клімату. Очікується, що зміна клімату може призвести до збільшення частоти та/або інтенсивності низки небезпек, пов'язаних з природою, і потенційно може обмежити доступність страхування в майбутньому. Зниження ризиків за рахунок адаптації до зміни клімату буде єдиним стійким засобом обмеження майбутніх збитків від зміни клімату, а також потенційних збоїв на страхових ринках. У звіті розглядаються: вклад страхового сектора в адаптацію до зміни клімату; деякі проблеми, пов'язані з оцінкою майбутніх кліматичних ризиків; заохочення зниження ризику для страхувальників та підтримка сталого відновлення. У документі також визначаються потенційні підходи, які можуть бути використані політиками, регулюючими та наглядовими органами для підтримки більшого внеску страхового сектора в адаптацію до зміни клімату.
Детальніше: https://bit.ly/41dMImq, https://bit.ly/3KpeZQt, https://doi.org/10.1787/0951dfcd-en
На сайті Організації економічного співробітництва та розвитку опубліковано звіт «Підвищення вкладу страхового сектора в адаптацію до зміни клімату» із серії «Політичні документи ОЕСР з бізнесу та фінансів». Наголошується, шо страхування відіграє важливу роль у захисті домогосподарств, підприємств та урядів від фінансових наслідків стихійних лих, пов'язаних із зміною клімату. Очікується, що зміна клімату може призвести до збільшення частоти та/або інтенсивності низки небезпек, пов'язаних з природою, і потенційно може обмежити доступність страхування в майбутньому. Зниження ризиків за рахунок адаптації до зміни клімату буде єдиним стійким засобом обмеження майбутніх збитків від зміни клімату, а також потенційних збоїв на страхових ринках. У звіті розглядаються: вклад страхового сектора в адаптацію до зміни клімату; деякі проблеми, пов'язані з оцінкою майбутніх кліматичних ризиків; заохочення зниження ризику для страхувальників та підтримка сталого відновлення. У документі також визначаються потенційні підходи, які можуть бути використані політиками, регулюючими та наглядовими органами для підтримки більшого внеску страхового сектора в адаптацію до зміни клімату.
Детальніше: https://bit.ly/41dMImq, https://bit.ly/3KpeZQt, https://doi.org/10.1787/0951dfcd-en
👍1
МІЖНАРОДНА НАУКОВА КОНФЕРЕНЦІЯ «ІНФОРМАЦІЯ, КОМУНІКАЦІЯ ТА УПРАВЛІННЯ ЗНАННЯМИ В ГЛОБАЛІЗОВАНОМУ СВІТІ»
18–20 травня 2023 року у змішаному форматі відбудеться Міжнародна наукова конференція «Інформація, комунікація та управління знаннями в глобалізованому світі». Під час конференції планується обговорити наступні питання: актуальні проблеми теорії, історії та практики соціальних комунікацій; інформаційні інституції та суспільний розвиток: взаємодія з владою і громадянським суспільством; архівознавство, бібліотекознавство, документознавство, інформаційний менеджмент у системі сучасних наукових досліджень; адвокація бібліотечно-інформаційної професії; інформаційна аналітика: напрями та перспективи розвитку; проблеми навчальної та наукової підготовки фахівців з інформаційної, архівної й бібліотечної справи; міжкультурна комунікація і соціокомунікаційний дискурс; комунікаційна природа соціальної інформатики; культурологічні проблеми розвитку інформаційного суспільства; інформаційні системи, центри в інформаційному суспільстві; комунікаційні технології в мас-медіа; соціологічні й політичні комунікаційні зв’язки; видавнича справа: теоретичні аспекти та практичне втілення; керування знаннями і глобалізація академічних наукових та освітніх процесів. Організатори: Київський університет культури і мистецтв, Міністерство освіти і науки України, Інститут модернізації змісту освіти, Міністерство культури та інформаційної політики України, Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського, Український науково-дослідний інститут архівної справи та документознавства, Українська бібліотечна асоціація.
Детальніше: https://bit.ly/40VgMUq, https://bit.ly/40QQAtZ, https://forms.gle/xU3NYe8oX2a2u3XA7
18–20 травня 2023 року у змішаному форматі відбудеться Міжнародна наукова конференція «Інформація, комунікація та управління знаннями в глобалізованому світі». Під час конференції планується обговорити наступні питання: актуальні проблеми теорії, історії та практики соціальних комунікацій; інформаційні інституції та суспільний розвиток: взаємодія з владою і громадянським суспільством; архівознавство, бібліотекознавство, документознавство, інформаційний менеджмент у системі сучасних наукових досліджень; адвокація бібліотечно-інформаційної професії; інформаційна аналітика: напрями та перспективи розвитку; проблеми навчальної та наукової підготовки фахівців з інформаційної, архівної й бібліотечної справи; міжкультурна комунікація і соціокомунікаційний дискурс; комунікаційна природа соціальної інформатики; культурологічні проблеми розвитку інформаційного суспільства; інформаційні системи, центри в інформаційному суспільстві; комунікаційні технології в мас-медіа; соціологічні й політичні комунікаційні зв’язки; видавнича справа: теоретичні аспекти та практичне втілення; керування знаннями і глобалізація академічних наукових та освітніх процесів. Організатори: Київський університет культури і мистецтв, Міністерство освіти і науки України, Інститут модернізації змісту освіти, Міністерство культури та інформаційної політики України, Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського, Український науково-дослідний інститут архівної справи та документознавства, Українська бібліотечна асоціація.
Детальніше: https://bit.ly/40VgMUq, https://bit.ly/40QQAtZ, https://forms.gle/xU3NYe8oX2a2u3XA7
👍1