РЕКОМЕНДАЦІЇ З ПІДГОТОВКИ ПРОЄКТНИХ ПРОПОЗИЦІЙ НА КОНКУРСИ ПРОГРАМИ ГОРИЗОНТ ЄВРОПА
Громадське об’єднання «Агенція Європейських Інновацій» пропонує для ознайомлення «Рекомендації з підготовки проєктних пропозицій на конкурси програми «Горизонт Європа»».
У документі наведено сценарії підготовки проєктів на конкурси європейських програм, які містять роз’яснення щодо термінів підготовки проєктних заявок, типових варіантів участі організацій у підготовці заявок, основних етапів їх написання та подання.
Як відзначається у рекомендаціях, більшість конкурсів у європейських програмах передбачають подання проєктних заявок у складі консорціуму, тому пошук партнерів є надзвичайно відповідальним моментом. Найбільш розвинуті інструменти для налагодження партнерських відносин створені й апробовані впродовж останніх років реалізації програмами «Горизонт 2020» та будуть зберігати свою цінність для «Горизонт Європа». Саме цим аспектам автори рекомендацій приділяють основну увагу.
У документі розглядаються інструменти пошуку партнерів на порталі фінансування і тендерів, інших спеціалізованих порталах, участь у спеціальних заходах Європейської Комісії, інформаційні ресурси Cordis, структура профілю організації в аплікаційній формі.
Документ підготовлений у рамках проєкту «Як знайти власний шлях до успіху у програмах ЄС для реалізації цифрових інновацій» за підтримки Європейського Союзу.
Детальніше: https://bit.ly/3Awajly, https://bit.ly/39o85c7
Громадське об’єднання «Агенція Європейських Інновацій» пропонує для ознайомлення «Рекомендації з підготовки проєктних пропозицій на конкурси програми «Горизонт Європа»».
У документі наведено сценарії підготовки проєктів на конкурси європейських програм, які містять роз’яснення щодо термінів підготовки проєктних заявок, типових варіантів участі організацій у підготовці заявок, основних етапів їх написання та подання.
Як відзначається у рекомендаціях, більшість конкурсів у європейських програмах передбачають подання проєктних заявок у складі консорціуму, тому пошук партнерів є надзвичайно відповідальним моментом. Найбільш розвинуті інструменти для налагодження партнерських відносин створені й апробовані впродовж останніх років реалізації програмами «Горизонт 2020» та будуть зберігати свою цінність для «Горизонт Європа». Саме цим аспектам автори рекомендацій приділяють основну увагу.
У документі розглядаються інструменти пошуку партнерів на порталі фінансування і тендерів, інших спеціалізованих порталах, участь у спеціальних заходах Європейської Комісії, інформаційні ресурси Cordis, структура профілю організації в аплікаційній формі.
Документ підготовлений у рамках проєкту «Як знайти власний шлях до успіху у програмах ЄС для реалізації цифрових інновацій» за підтримки Європейського Союзу.
Детальніше: https://bit.ly/3Awajly, https://bit.ly/39o85c7
ГЛОБАЛЬНИЙ ІННОВАЦІЙНИЙ ІНДЕКС 2021
Всесвітня організація інтелектуальної власності оприлюднила щорічний звіт «Global Innovation Index 2021», в якому аналізується інноваційна діяльність 132 країн світу.
Глобальний інноваційний Індекс (ГІІ) ранжує світові економіки відповідно до їх інноваційних можливостей. Він складається з 80 показників, згрупованих за вхідними та вихідними інноваційними ресурсами та віддзеркалює різні аспекти інновацій.
Найбільш інноваційною країною у 2021 році визнано Швейцарію, за якою в рейтингу слідують Швеція, США, Велика Британія та Республіка Корея. Серед регіонів лідерами є:
- у Північній Америці – США та Канада;
- в Європі – Швейцарія, Швеція, Велика Британія;
- у Північній Африці та Західній Азії – Ізраїль, Об'єднані Арабські Емірати та Туреччина;
- у Центральній і Південній Азії – Індія, Ісламська Республіка Іран та Казахстан;
- у Латинській Америці та Карибському басейні – Чилі, Мексика та Коста-Ріка;
- у Південно-Східній Азії, Східній Азії та Океанії ‒ Республіка Корея, Сінгапур, Китай;
- в Африці (на південь від Сахари) ‒ Південна Африка, Кенія, Об'єднана Республіка Танзанія.
Трійка лідерів серед інноваційних економік за рівнем доходів має наступний вигляд:
- з високими доходами – Швейцарія, Швеція, Сполучені Штати Америки;
- із доходом вище середнього – Китай, Болгарія, Малайзія;
- із доходом нижче середнього ‒ В'єтнам, Індія, Україна;
- малозабезпечені – Руанда, Таджикистан, Малаві.
Україна посідає 49-те місце серед 132 економік, 76-е місце по запровадженню інновацій, 37 місце за результатами інноваційної діяльності.
Глобальний індекс інновацій зарекомендував себе як надійний «довідник з інновацій» та «інструмент для дій».
Під час презентації звіту також відбулись панельні дискусії, присвячені розвитку інновацій у часи COVID-19, розробленню та впровадженню відповідних політик, аналізу кращих бізнес-стратегій.
Детальніше: https://bit.ly/3ktTC4z, https://bit.ly/2XLRInm, https://bit.ly/3Az5Yy6
Всесвітня організація інтелектуальної власності оприлюднила щорічний звіт «Global Innovation Index 2021», в якому аналізується інноваційна діяльність 132 країн світу.
Глобальний інноваційний Індекс (ГІІ) ранжує світові економіки відповідно до їх інноваційних можливостей. Він складається з 80 показників, згрупованих за вхідними та вихідними інноваційними ресурсами та віддзеркалює різні аспекти інновацій.
Найбільш інноваційною країною у 2021 році визнано Швейцарію, за якою в рейтингу слідують Швеція, США, Велика Британія та Республіка Корея. Серед регіонів лідерами є:
- у Північній Америці – США та Канада;
- в Європі – Швейцарія, Швеція, Велика Британія;
- у Північній Африці та Західній Азії – Ізраїль, Об'єднані Арабські Емірати та Туреччина;
- у Центральній і Південній Азії – Індія, Ісламська Республіка Іран та Казахстан;
- у Латинській Америці та Карибському басейні – Чилі, Мексика та Коста-Ріка;
- у Південно-Східній Азії, Східній Азії та Океанії ‒ Республіка Корея, Сінгапур, Китай;
- в Африці (на південь від Сахари) ‒ Південна Африка, Кенія, Об'єднана Республіка Танзанія.
Трійка лідерів серед інноваційних економік за рівнем доходів має наступний вигляд:
- з високими доходами – Швейцарія, Швеція, Сполучені Штати Америки;
- із доходом вище середнього – Китай, Болгарія, Малайзія;
- із доходом нижче середнього ‒ В'єтнам, Індія, Україна;
- малозабезпечені – Руанда, Таджикистан, Малаві.
Україна посідає 49-те місце серед 132 економік, 76-е місце по запровадженню інновацій, 37 місце за результатами інноваційної діяльності.
Глобальний індекс інновацій зарекомендував себе як надійний «довідник з інновацій» та «інструмент для дій».
Під час презентації звіту також відбулись панельні дискусії, присвячені розвитку інновацій у часи COVID-19, розробленню та впровадженню відповідних політик, аналізу кращих бізнес-стратегій.
Детальніше: https://bit.ly/3ktTC4z, https://bit.ly/2XLRInm, https://bit.ly/3Az5Yy6
ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ
Unicheck пропонує для ознайомлення переклад матеріалу «Що потрібно знати про оцінювання знань студентів», опублікованого у блозі Крістін Лі на сайті Turnitin.
Наголошується, що для викладача та студентів є вкрай важливим максимально точне оцінювання знань студентів з дотриманням принципів доброчесності. Адже оцінювання здатне дати педагогам глибоке розуміння того, що студенти знають, розуміють та можуть зробити зі своїми знаннями, як використовувати для подальшого навчання й розвитку.
Оцінювання може бути:
- семестрове, яке майже не дає студенту зворотного зв’язку;
- поточне, яке використовується для покращення навчання за допомогою надання зворотного зв’язку та аналізу результатів;
- підсумкове, яке вимірює основні знання студента (або іспит, який має суттєвий вплив на навчальний прогрес студента);
- формувальне оцінювання, що має невеликий вплив або зовсім не впливає на оцінку студента за проходження курсу чи інші результати навчання.
В якості форматів оцінювання знань називаються: написання тестів з кількома варіантами відповідей, усні та письмові відповіді, письмові роботи про дослідження та невеликі реферати, кожний з яких наочно демонструє глибину знань студентів на різних етапах навчання.
Відмічається, що зворотний зв'язок стає найкращою практикою оцінювання, особливо за широкого впровадження дистанційного навчання, коли відсутня особиста взаємодія між викладачем і студентом, а дотримання академічної доброчесності забезпечує справедливу оцінку знань.
Детальніше: https://www.turnitin.com/blog/starting-the-year-what-do-you-need-to-know-about-assessment, https://bit.ly/3krpQgT
Unicheck пропонує для ознайомлення переклад матеріалу «Що потрібно знати про оцінювання знань студентів», опублікованого у блозі Крістін Лі на сайті Turnitin.
Наголошується, що для викладача та студентів є вкрай важливим максимально точне оцінювання знань студентів з дотриманням принципів доброчесності. Адже оцінювання здатне дати педагогам глибоке розуміння того, що студенти знають, розуміють та можуть зробити зі своїми знаннями, як використовувати для подальшого навчання й розвитку.
Оцінювання може бути:
- семестрове, яке майже не дає студенту зворотного зв’язку;
- поточне, яке використовується для покращення навчання за допомогою надання зворотного зв’язку та аналізу результатів;
- підсумкове, яке вимірює основні знання студента (або іспит, який має суттєвий вплив на навчальний прогрес студента);
- формувальне оцінювання, що має невеликий вплив або зовсім не впливає на оцінку студента за проходження курсу чи інші результати навчання.
В якості форматів оцінювання знань називаються: написання тестів з кількома варіантами відповідей, усні та письмові відповіді, письмові роботи про дослідження та невеликі реферати, кожний з яких наочно демонструє глибину знань студентів на різних етапах навчання.
Відмічається, що зворотний зв'язок стає найкращою практикою оцінювання, особливо за широкого впровадження дистанційного навчання, коли відсутня особиста взаємодія між викладачем і студентом, а дотримання академічної доброчесності забезпечує справедливу оцінку знань.
Детальніше: https://www.turnitin.com/blog/starting-the-year-what-do-you-need-to-know-about-assessment, https://bit.ly/3krpQgT
УКРАЇНСЬКІ ЗВО У РЕЙТИНГУ THE WORLD UNIVERSITY RANKINGS 2022 BY SUBJECT
Опубліковано рейтинг World University Rankings 2022 by subject, який готує Times Higher Education. Заклади вищої освіти України представлені у ньому у категоріях «Природничі науки» та «Фізичні науки».
До оновленої версії предметного рейтингу «Природничі науки» увійшли 972 університети світу, а у розділі «Фізичні науки» - 1227 університетів.
З числа закладів вищої освіти України до рейтингу в частині фізичних наук увійшли:
- Національний університет «Львівська політехніка»;
- Сумський державний університет;
- Дніпровський національний університет ім. Олеся Гончара;
- Львівський національний університет імені Івана Франка;
- Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»;
- Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»;
- Київський національний університет імені Тараса Шевченка;
- Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна;
- Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича.
У розділі «Природничі науки» представлений Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
Детальніше: https://www.topuniversities.com/subject-rankings/2021?utm_source=topnav, http://www.euroosvita.net/index.php/?category=1&id=7059
Опубліковано рейтинг World University Rankings 2022 by subject, який готує Times Higher Education. Заклади вищої освіти України представлені у ньому у категоріях «Природничі науки» та «Фізичні науки».
До оновленої версії предметного рейтингу «Природничі науки» увійшли 972 університети світу, а у розділі «Фізичні науки» - 1227 університетів.
З числа закладів вищої освіти України до рейтингу в частині фізичних наук увійшли:
- Національний університет «Львівська політехніка»;
- Сумський державний університет;
- Дніпровський національний університет ім. Олеся Гончара;
- Львівський національний університет імені Івана Франка;
- Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»;
- Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»;
- Київський національний університет імені Тараса Шевченка;
- Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна;
- Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича.
У розділі «Природничі науки» представлений Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
Детальніше: https://www.topuniversities.com/subject-rankings/2021?utm_source=topnav, http://www.euroosvita.net/index.php/?category=1&id=7059
Top Universities
QS World University Rankings by Subject 2021
Discover where to study with the QS World University Rankings by Subject 2021.
ТРИВАЮТЬ КОНКУРСИ ПРОГРАМИ ЄС ЕРАЗМУС+ НА 2021-2027 РОКИ
У жовтні-листопаді 2021 року Програма Ерамус+ проведе нові конкурси.
Це програма міжнародної співпраці Європейського Союзу з іншими країнами світу у сфері освіти, молоді та спорту, яка має на меті підтримку освітнього, професійного та особистісного розвитку громадян ЄС і поза його межами задля внеску до стійкого зростання, якості робочих місць і соціального згуртування, для розвитку інновацій та посилення європейської ідентичності і активного громадянства.
Програма підтримує можливості навчальної та академічної мобільності в освіті та для молоді, проєкти та партнерства і розвиток стратегій та співпраці.
Ключовими пріоритетами Програми на 2021-2027 роки є:
- якість в освіті та підготовці;
- інклюзія та гендерна рівність;
- зелені та цифрові трансформації;
- підготовка вчителів і наставників;
- вища освіта;
- геополітичний вимір.
Підтримується викладання, навчання та проведення досліджень з питань європейської інтеграції, зокрема - щодо майбутніх викликів і можливостей ЄС у межах напряму Жан Моне. Це розширює можливості співпраці у сфері освіти задля виконання завдань Європейського простору освіти, Плану дій Цифрової освіти, Європейської програми компетентностей та інших стратегій ЄС.
Подати документи на конкурс грантів і долучатися до проєктів можуть різні типи організацій та
індивідуальні особи.
Детальніше: https://bit.ly/3Cy1hF4, https://bit.ly/2Z7uuby, https://bit.ly/3hOy0OM
У жовтні-листопаді 2021 року Програма Ерамус+ проведе нові конкурси.
Це програма міжнародної співпраці Європейського Союзу з іншими країнами світу у сфері освіти, молоді та спорту, яка має на меті підтримку освітнього, професійного та особистісного розвитку громадян ЄС і поза його межами задля внеску до стійкого зростання, якості робочих місць і соціального згуртування, для розвитку інновацій та посилення європейської ідентичності і активного громадянства.
Програма підтримує можливості навчальної та академічної мобільності в освіті та для молоді, проєкти та партнерства і розвиток стратегій та співпраці.
Ключовими пріоритетами Програми на 2021-2027 роки є:
- якість в освіті та підготовці;
- інклюзія та гендерна рівність;
- зелені та цифрові трансформації;
- підготовка вчителів і наставників;
- вища освіта;
- геополітичний вимір.
Підтримується викладання, навчання та проведення досліджень з питань європейської інтеграції, зокрема - щодо майбутніх викликів і можливостей ЄС у межах напряму Жан Моне. Це розширює можливості співпраці у сфері освіти задля виконання завдань Європейського простору освіти, Плану дій Цифрової освіти, Європейської програми компетентностей та інших стратегій ЄС.
Подати документи на конкурс грантів і долучатися до проєктів можуть різні типи організацій та
індивідуальні особи.
Детальніше: https://bit.ly/3Cy1hF4, https://bit.ly/2Z7uuby, https://bit.ly/3hOy0OM
СТРАТЕГІЧНИЙ ФОРСАЙТ: ДОСВІД ЕСТОНІЇ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ МІЖНАРОДНИХ ПРАКТИКІВ
27 вересня 2021 року відбудеться вебінар «Стратегічний форсайт: досвід Естонії та рекомендації міжнародних практиків».
Організатори: Верховна Рада України, Лабораторія інноваційного розвитку Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні.
Вебінар стане другим у серії заходів, присвячених вивченню міжнародного досвіду використання стратегічного форсайту та обговоренню можливостей використання цього методу в Україні.
Під час вебінару планується розглянути наступні питання:
- практика форсайтної роботи у парламентах та урядових структурах різних країн;
- приклади форсайт-процесів, методологія та організаційні підходи;
- основні методи форсайту та найбільш перспективні з них для використання для визначення державної політики України;
- формування форсайт-спільноти.
На попередньому заході, запис якого представлений у відкритому доступі, аналізувався досвід Великої Британії та Північної Ірландії щодо практик роботи з майбутнім та роль парламенту у формуванні стратегічного бачення.
Для участі у заході необхідна попередня реєстрація.
Детальніше: https://www.ua.undp.org/content/ukraine/uk/home/accelerator-labs.html, https://bit.ly/vru_future2, https://bit.ly/3nSrRVu, https://youtu.be/LJ_wQJhFA6c, https://bit.ly/3hVZeD4
27 вересня 2021 року відбудеться вебінар «Стратегічний форсайт: досвід Естонії та рекомендації міжнародних практиків».
Організатори: Верховна Рада України, Лабораторія інноваційного розвитку Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні.
Вебінар стане другим у серії заходів, присвячених вивченню міжнародного досвіду використання стратегічного форсайту та обговоренню можливостей використання цього методу в Україні.
Під час вебінару планується розглянути наступні питання:
- практика форсайтної роботи у парламентах та урядових структурах різних країн;
- приклади форсайт-процесів, методологія та організаційні підходи;
- основні методи форсайту та найбільш перспективні з них для використання для визначення державної політики України;
- формування форсайт-спільноти.
На попередньому заході, запис якого представлений у відкритому доступі, аналізувався досвід Великої Британії та Північної Ірландії щодо практик роботи з майбутнім та роль парламенту у формуванні стратегічного бачення.
Для участі у заході необхідна попередня реєстрація.
Детальніше: https://www.ua.undp.org/content/ukraine/uk/home/accelerator-labs.html, https://bit.ly/vru_future2, https://bit.ly/3nSrRVu, https://youtu.be/LJ_wQJhFA6c, https://bit.ly/3hVZeD4
РОЗВИТОК ВНУТРІШНІХ СИСТЕМ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ
21-22 жовтня 2021 року у змішаному форматі відбудеться міжнародна науково-практична конференція «Розвиток внутрішніх систем забезпечення якості в ЗВО України».
Організатор - Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
Конференція присвячена питанням реалізації Програми заходів щодо забезпечення якості освіти в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка.
Розглядатимуться наступні ключові заходи цієї Програми:
- інтенсивне впровадження культури якості на всіх рівнях – від навчально-допоміжного персоналу до професорів: чітке та неухильне дотримання визначених термінів підготовки та впровадження документів (планів, програм, наказів), персоналізація відповідальності при прийнятті рішень та їх реалізації;
- запровадження багаторівневого (від освітніх програм і структурних підрозділів до Університету в цілому) самоаналізу як одного із головних інструментів управління, що дає можливість не тільки оцінити відповідну діяльність, але й, виявивши проблеми, потенційні можливості та загрози, розробити найефективніший план дій.
- розвиток у всіх зацікавлених сторін (адміністрація університету, структурні підрозділи, науковий, науково-педагогічний, педагогічний, навчальнодопоміжний, адміністративно-технічний персонал, студенти всіх рівнів) сприйняття університету як корпорації, благополуччя якої є запорукою індивідуального благополуччя кожного, а також формування розуміння того, що університетські правила та нормативи встановлюються для забезпечення розвитку університету, й ними не можна нехтувати.
Також під час конференції будуть представлені результати проекту QUAERE, зокрема:
- інтенсивний обмін досвідом;
- методичні розробки, регуляторні документи;
- пошук шляхів розв'язання наявних проблем українських та європейських закладів вищої освіти, студентів та акредитаційних агенцій у царині внутрішнього та зовнішнього забезпечення якості вищої освіти.
Для участі у заході необхідна попередня реєстрація.
Детальніше: https://nuft.edu.ua/assets/images/News/2021/09/15/21-2210knushevchenka-15-09-2021.pdf, https://forms.gle/sUw13qdqye3CekYU9, https://forms.gle/mrhLeP82rYXGzL4F7, https://bit.ly/3lLBNNU
21-22 жовтня 2021 року у змішаному форматі відбудеться міжнародна науково-практична конференція «Розвиток внутрішніх систем забезпечення якості в ЗВО України».
Організатор - Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
Конференція присвячена питанням реалізації Програми заходів щодо забезпечення якості освіти в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка.
Розглядатимуться наступні ключові заходи цієї Програми:
- інтенсивне впровадження культури якості на всіх рівнях – від навчально-допоміжного персоналу до професорів: чітке та неухильне дотримання визначених термінів підготовки та впровадження документів (планів, програм, наказів), персоналізація відповідальності при прийнятті рішень та їх реалізації;
- запровадження багаторівневого (від освітніх програм і структурних підрозділів до Університету в цілому) самоаналізу як одного із головних інструментів управління, що дає можливість не тільки оцінити відповідну діяльність, але й, виявивши проблеми, потенційні можливості та загрози, розробити найефективніший план дій.
- розвиток у всіх зацікавлених сторін (адміністрація університету, структурні підрозділи, науковий, науково-педагогічний, педагогічний, навчальнодопоміжний, адміністративно-технічний персонал, студенти всіх рівнів) сприйняття університету як корпорації, благополуччя якої є запорукою індивідуального благополуччя кожного, а також формування розуміння того, що університетські правила та нормативи встановлюються для забезпечення розвитку університету, й ними не можна нехтувати.
Також під час конференції будуть представлені результати проекту QUAERE, зокрема:
- інтенсивний обмін досвідом;
- методичні розробки, регуляторні документи;
- пошук шляхів розв'язання наявних проблем українських та європейських закладів вищої освіти, студентів та акредитаційних агенцій у царині внутрішнього та зовнішнього забезпечення якості вищої освіти.
Для участі у заході необхідна попередня реєстрація.
Детальніше: https://nuft.edu.ua/assets/images/News/2021/09/15/21-2210knushevchenka-15-09-2021.pdf, https://forms.gle/sUw13qdqye3CekYU9, https://forms.gle/mrhLeP82rYXGzL4F7, https://bit.ly/3lLBNNU
ФІНАНСОВА СТІЙКІСТЬ ТА ПРОЗОРІСТЬ ДЕРЖАВНИХ ПІДПРИЄМСТВ УКРАЇНИ
23 вересня 2021 року відбудеться вебінар «Фінансова стійкість та прозорість державних підприємств України».
Організатори: Міжнародний центр перспективних досліджень, Інститут економічних і соціальних реформ (Словаччина).
Захід спрямований на підвищення ефективності менеджменту державних підприємств, органів місцевого самоврядування, громадянського суспільства та державного управління у сфері створення та нагляду за регіональною політикою, моніторингу бюджетів та відкритості місцевої влади.
Під час вебінару планується обговорити наступні питання:
- презентація рейтингу прозорості державних підприємств України за 2021 рік;
- презентація рейтингу фінансового здоров’я державних підприємств України за 2020 рік;
- презентація словацького досвіду щодо управління державними підприємствами;
- позиція органів державної влади, представників державних підприємств та громадськості щодо усвідомлення актуальних проблем покращення прозорості та фінансової стійкості державних підприємств України.
Захід проводиться в рамках ініціативи «Зміцнення демократичної стійкості ключових державних інституцій в Україні», яка здійснюється Міжнародним центром перспективних досліджень у партнерстві з Інститутом економічних та соціальних реформ у Словаччині (INEKO).
Мова вебінару - українська, англійська (синхронний переклад).
Для участі у заході необхідна попередня реєстрація.
Детальніше: https://bit.ly/3nYrDfE
23 вересня 2021 року відбудеться вебінар «Фінансова стійкість та прозорість державних підприємств України».
Організатори: Міжнародний центр перспективних досліджень, Інститут економічних і соціальних реформ (Словаччина).
Захід спрямований на підвищення ефективності менеджменту державних підприємств, органів місцевого самоврядування, громадянського суспільства та державного управління у сфері створення та нагляду за регіональною політикою, моніторингу бюджетів та відкритості місцевої влади.
Під час вебінару планується обговорити наступні питання:
- презентація рейтингу прозорості державних підприємств України за 2021 рік;
- презентація рейтингу фінансового здоров’я державних підприємств України за 2020 рік;
- презентація словацького досвіду щодо управління державними підприємствами;
- позиція органів державної влади, представників державних підприємств та громадськості щодо усвідомлення актуальних проблем покращення прозорості та фінансової стійкості державних підприємств України.
Захід проводиться в рамках ініціативи «Зміцнення демократичної стійкості ключових державних інституцій в Україні», яка здійснюється Міжнародним центром перспективних досліджень у партнерстві з Інститутом економічних та соціальних реформ у Словаччині (INEKO).
Мова вебінару - українська, англійська (синхронний переклад).
Для участі у заході необхідна попередня реєстрація.
Детальніше: https://bit.ly/3nYrDfE
СЕРІЯ ВЕБІНАРІВ ВІД КОМПАНІЇ BENTHAM SCIENCE
У вересні 2021 року відбудеться серія вебінарів, присвячених роботі з платформою Bentham Science та підготовці наукової статті до публікації.
Організатор – видавництво Bentham Science.
Заплановані наступні тематичні заходи:
- ефективна комунікація з редакторами та рецензентами (процедура подання матеріалу для публікації; комунікація з редакторами електронною поштою; опрацювання коментарів експертів; як діяти у разі відхилення матеріалу) (23 вересня 2021 року);
- планування публікації результатів вашого дослідження у журналах із високим рівнем впливу (вибір теми дослідження; підготовка матеріалу для публікації; вибір журналу для публікації; керування процесом подання матеріалу для публікації) (24 вересня 2021 року).
Мова заходів – англійська.
Детальніше: https://bit.ly/3nX3Yfq, https://event.webinarjam.com/register/139/nozxntxg, https://event.webinarjam.com/register/140/54klqil8, https://benthamscience.com/
У вересні 2021 року відбудеться серія вебінарів, присвячених роботі з платформою Bentham Science та підготовці наукової статті до публікації.
Організатор – видавництво Bentham Science.
Заплановані наступні тематичні заходи:
- ефективна комунікація з редакторами та рецензентами (процедура подання матеріалу для публікації; комунікація з редакторами електронною поштою; опрацювання коментарів експертів; як діяти у разі відхилення матеріалу) (23 вересня 2021 року);
- планування публікації результатів вашого дослідження у журналах із високим рівнем впливу (вибір теми дослідження; підготовка матеріалу для публікації; вибір журналу для публікації; керування процесом подання матеріалу для публікації) (24 вересня 2021 року).
Мова заходів – англійська.
Детальніше: https://bit.ly/3nX3Yfq, https://event.webinarjam.com/register/139/nozxntxg, https://event.webinarjam.com/register/140/54klqil8, https://benthamscience.com/
ЯК НАДРУКУВАТИСЬ В АКАДЕМІЧНОМУ ЖУРНАЛІ
29 вересня 2021 року відбудеться вебінар «Як надрукуватись в академічному журналі».
Організатор – Wiley.
Вебінар орієнтований на дослідників-початківців й має на меті допомогти їм підвищити власні шанси на опублікування матеріалів власних досліджень в академічному журналі.
Під час вебінару планується розглянути наступні питання:
- вибір журналу для публікації;
- як відбувається процес рецензування;
- як здійснюється просування роботи після її публікації;
- підтримка публікації англійською мовою для осіб, які не є носіями мови.
Для участі у заході необхідно попередня реєстрація.
Детальніше: https://bit.ly/3EETY0i
29 вересня 2021 року відбудеться вебінар «Як надрукуватись в академічному журналі».
Організатор – Wiley.
Вебінар орієнтований на дослідників-початківців й має на меті допомогти їм підвищити власні шанси на опублікування матеріалів власних досліджень в академічному журналі.
Під час вебінару планується розглянути наступні питання:
- вибір журналу для публікації;
- як відбувається процес рецензування;
- як здійснюється просування роботи після її публікації;
- підтримка публікації англійською мовою для осіб, які не є носіями мови.
Для участі у заході необхідно попередня реєстрація.
Детальніше: https://bit.ly/3EETY0i