Нацрепозитарій України НРАТ / NRAT
435 subscribers
9.04K photos
4 videos
4 files
11.2K links
Корисна інформація для спільноти науковців та освітян від проєкту Національний репозитарій академічних текстів
Download Telegram
ПЛАНИ УКРАЇНИ ЩОДО ЗМЕНШЕННЯ ВИКИДІВ ДО 2030 РОКУ

Україна поставила перед собою амбітні плани зменшити викиди на 65% до 2030 року. Про це 17 вересня 2021 року повідомив Перший віце-прем’єр-міністра України-Міністр економіки під час зустрічі з Комісаром Європейської Комісії з питань навколишнього середовища, океанів і рибальства.
Заявлено, що Україна, поділяючи цілі ЄС у кліматичній політиці та заходи у рамках Європейського Зеленого Курсу, ставить перед собою амбітні завдання. При формуванні державної політики у сферах енергетики та енергоефективності Україна орієнтується на Угоду про асоціацію з ЄС, Договір про заснування Енергетичного Співтовариства, Паризьку Угоду та новий Європейський Зелений Курс, який розглядає не лише як орієнтир на екологічні зміни, а й у інвестиційному контексті.
Під час зустрічі також обговорювались питання запровадження циркулярної економіки та актуальні для України питання відновлення лісів, утилізації вживаних авто, що ввозяться з ЄС, загроз для екології через збільшення споживання вугілля тощо.

Детальніше: https://bit.ly/3kqbNYN
ПРОГРАМА СПРИЯННЯ ВИНАХІДНИКАМ

27 вересня 2021 року відбудеться захід, присвячений Дню винахідника і раціоналізатора України.
Організатори: Державне підприємство «Український інститут інтелектуальної власності», Міністерство економіки України, Всесвітня організація інтелектуальної власності.
У рамках заходу національні та міжнародні фахівці обговорять актуальні питання сфери винахідництва в Україні. Також буде представлена програма сприяння винахідникам Inventor Assistance Program, розроблена з ініціативи Всесвітньої організації інтелектуальної власності у співпраці зі Світовим економічним форумом. Програма має на меті підбір фахівців для надання безоплатної правової допомоги винахідникам і малим підприємствам з обмеженими фінансовими можливостями в країнах, що розвиваються. Наразі участь у програмі беруть Колумбія, Еквадор, Марокко, Перу, Філіппіни, Південно-Африканська Республіка.
Для участі у заході необхідна попередня реєстрація.

Детальніше: https://ukrpatent.org/atachs/Program_IAP_UA.pdf, https://forms.gle/qxBtma5qyZzTrU4dA, https://bit.ly/3EzTQiu, https://www.facebook.com/events/165295272415154, https://www.wipo.int/iap/en/
COVID-19: УКРАЇНА В ЖОВТІЙ ЗОНІ ЕПІДНЕБЕЗПЕКИ

У зв‘язку із суттєвим погіршенням епідеміологічної ситуації з 23 вересня 2021 року в усіх регіонах України запроваджується «жовтий» рівень епіднебезпеки та обмежувальні протиепідемічні заходи, передбачені для нього. Це передбачено у рішенні Державної комісії ТЕБ та НС.
Міністерство охорони здоров'я та Національна служба здоров'я розробили дві версії внутрішніх COVID-сертифікатів - “жовтий” та “зелений”. Так званий “жовтий” сертифікат матиме інформацію про перше щеплення, а “зелений” - про повний курс. Ураховується не лише інформація про вакцинацію, а й про негативний результат тестування (діє 72 години) або одужання від COVID-19.
Уряд 13 вересня 2021 р. власною постановою № 954 ухвалив зміни до постанови від 9 грудня 2020 р. № 1236 і від 29 червня 2021 р. № 677, які набули чинності 20 вересня 2021 року.

Детальніше: https://covid19.gov.ua/karantynni-zakhody, https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-vnesennya-zmin-do-postanov-kabinetu-ministriv-ukrayini-vid-9-grudnya-2020-r-1236-i-vid-29-chervnya-2021-r-677-i130921-954
ЛАБОРАТОРІЯ АЛХІМІЇ. ЯК З ПРОЦЕСУ ЗРОБИТИ КОНКУРЕНТНУ ПЕРЕВАГУ

23 вересня 2021 року відбудеться воркшоп «Лабораторія алхімії. Як з процесу зробити конкурентну перевагу».
Організатор – Київська школа економіки.
Захід присвячений обговоренню питань, пов’язаних з такою актуальною проблемою сучасного світу, як брак вільного часу та надмірне перевантаження. Буде проведена симуляційна гра, що допоможе розібратися з тим, які помилки виникають при організації бізнес-процесів та що робити, щоб знаходити способи покращення ситуації. Учасники воркшопу отримають поради щодо того, як встигати за зміною потреб на ринку, як збільшити конкурентоспроможність операційними засобами, як у світі ненадійності стати виключенням з правил.
Для участі у заході необхідна попередня реєстрація.

Детальніше: https://bit.ly/2VXSpch
ЕКОЛОГІЗАЦІЯ В ЄВРОПЕЙСЬКИХ ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ

На сайті Асоціації європейських університетів опубліковано новий звіт «Екологізація в європейських вищих навчальних закладах».
Документ підготовлений на основі матеріалів спеціально проведеного опитування EUA щодо екологізації у сфері вищої освіти та сталого розвитку. Це було перше опитування, проведене серед ЗВО, що належать до Європейського простору вищої освіти, а також інших країн.
Автори звіту наголошують, що університети є ключовими учасниками переходу до вуглецевого нейтралітету та сталого суспільства, досягненні цілей Порядку денного Організації Об'єднаних Націй на період до 2030 року та Зеленої угоди Європейського Союзу. Вони вирішують питання екологічної сталості в рамках власних науково-дослідних та освітніх місій та беруть активну участь у широкому спектрі перспективних заходів.
У звіті зібрані дані щодо діяльності освітніх установ та їх підходів в частині екологізації, наведено приклади кращого досвіду, які можуть стати основною для наслідування та джерелом натхнення для інших у подоланні актуальних екологічних викликів, формуванні політики та розробленні спільних дій.

Детальніше: https://bit.ly/3zx3xdL, https://bit.ly/2XB7t04
РОЛЬ НАВЧАННЯ ДОРОСЛИХ У ЗАБЕЗПЕЧЕННІ ІНКЛЮЗИВНИХ ТА СТІЙКИХ ЗМІН

У жовтні 2021 року в онлайн-режимі відбудеться щорічна конференція «Перехідний період: роль навчання дорослих у забезпеченні інклюзивних та стійких змін».
Організатор ‒ Електронна платформа для навчання дорослих у Європі (EPALE).
Будуть розглядатись актуальні питання впливу освіти та навчання дорослих на суспільство, просування інклюзивних та стійких моделей.
Зокрема, заплановані наступні заходи:
- пленарне засідання «Усунення нерівності: інклюзивне та творче навчання дорослих», панельні дискусії «Інноваційні практики в навчанні дорослих: глобальна перспектива», «Інклюзивні й творчі стратегії для подолання бар'єрів у навчанні дорослих», доповідь «Отримання уроків з майбутнього, шо зароджується» (12 жовтня 2021 р.);
- пленарне засідання «Участь, освіта та цифровий доступ», панельні дискусії «Цифровий активізм і демократія», «Активне старіння та співпраця між поколіннями в освіті», доповідь «Поінформованість засобів масової інформації у мінливих умовах» (13 жовтня 2021 р.).
18-19 жовтня будуть організовані семінари, на яких розглядатимуться наступні питання:
- роль інновацій у «новій нормі» навчання базовим навичкам: забезпечення дизайну та підтримки, орієнтованих на учнів;
- розширення охоплення через налагодження партнерських відносин з метою сприяння наданню дорослим базових навичок;
- зелена освіта на практиці: як ми можемо включити стійкість у забезпечення навчання дорослих;
- різноманітність і безпечний простір у навчанні дорослих: перевірка нашої привілеї.
Під час панельних дискусій, націлених на обговорення національних пріоритетів та кращих практик, розглядатимуться:
- словацький досвід подолання перешкод, що заважають дорослим брати участь у навчанні протягом усього життя;
- діяльність голландської комісії зі співробітництва у сфері освіти дорослих;
- угорський досвід створення навчальних спільнот;
- трансформація освіти дорослих у Латвії;
- португальська практика навчання дорослих;
- підтримка проектів у секторі освіти дорослих у Сербії;
- кіпрська національна стратегія навчання протягом усього життя;
- демократія, здоров'я та освіта у Німеччині.
Відеозапис основних доповідей та панельних дискусій буде доступним для перегляду на платформі EPALE.
Для участі у семінарах необхідна попередня реєстрація.

Детальніше: https://bit.ly/3koy2OM, https://epale.ec.europa.eu/en
СПАРТАНЦІ НАУКИ: ІНТЕРВЕНЦІЯ АКАДЕМІЧНОЇ ДОБРОЧЕСНОСТІ

27 вересня 2021 року відбудеться вебінар «Спартанці науки: інтервенція академічної доброчесності».
Організатор ‒ Ініціатива академічної доброчесності та якості освіти / Academic IQ.
У рамках заходу буде представлений досвід Університету штату Мічиган та Темпльського університету у створенні унікальних моделей системи академічної доброчесності та оцінювання. Планується обговорити, яким чином окремі елементи цих моделей можуть бути адаптовані та запроваджені у закладах вищої освіти України.
Учасники вебінару набудуть практичних навичок створення курсів з академічної доброчесності для студентів та дізнаються, на які саме аспекти бажано робити акцент.
Для участі у заході необхідна попередня реєстрація.

Детальніше: https://bit.ly/3Cx4Rzl, https://forms.gle/HaBUdcfJFeKqWCZe7, https://bit.ly/3EOkvse
РЕКОМЕНДАЦІЇ З ПІДГОТОВКИ ПРОЄКТНИХ ПРОПОЗИЦІЙ НА КОНКУРСИ ПРОГРАМИ ГОРИЗОНТ ЄВРОПА

Громадське об’єднання «Агенція Європейських Інновацій» пропонує для ознайомлення «Рекомендації з підготовки проєктних пропозицій на конкурси програми «Горизонт Європа»».
У документі наведено сценарії підготовки проєктів на конкурси європейських програм, які містять роз’яснення щодо термінів підготовки проєктних заявок, типових варіантів участі організацій у підготовці заявок, основних етапів їх написання та подання.
Як відзначається у рекомендаціях, більшість конкурсів у європейських програмах передбачають подання проєктних заявок у складі консорціуму, тому пошук партнерів є надзвичайно відповідальним моментом. Найбільш розвинуті інструменти для налагодження партнерських відносин створені й апробовані впродовж останніх років реалізації програмами «Горизонт 2020» та будуть зберігати свою цінність для «Горизонт Європа». Саме цим аспектам автори рекомендацій приділяють основну увагу.
У документі розглядаються інструменти пошуку партнерів на порталі фінансування і тендерів, інших спеціалізованих порталах, участь у спеціальних заходах Європейської Комісії, інформаційні ресурси Cordis, структура профілю організації в аплікаційній формі.
Документ підготовлений у рамках проєкту «Як знайти власний шлях до успіху у програмах ЄС для реалізації цифрових інновацій» за підтримки Європейського Союзу.

Детальніше: https://bit.ly/3Awajly, https://bit.ly/39o85c7
ГЛОБАЛЬНИЙ ІННОВАЦІЙНИЙ ІНДЕКС 2021

Всесвітня організація інтелектуальної власності оприлюднила щорічний звіт «Global Innovation Index 2021», в якому аналізується інноваційна діяльність 132 країн світу.
Глобальний інноваційний Індекс (ГІІ) ранжує світові економіки відповідно до їх інноваційних можливостей. Він складається з 80 показників, згрупованих за вхідними та вихідними інноваційними ресурсами та віддзеркалює різні аспекти інновацій.
Найбільш інноваційною країною у 2021 році визнано Швейцарію, за якою в рейтингу слідують Швеція, США, Велика Британія та Республіка Корея. Серед регіонів лідерами є:
- у Північній Америці – США та Канада;
- в Європі – Швейцарія, Швеція, Велика Британія;
- у Північній Африці та Західній Азії – Ізраїль, Об'єднані Арабські Емірати та Туреччина;
- у Центральній і Південній Азії – Індія, Ісламська Республіка Іран та Казахстан;
- у Латинській Америці та Карибському басейні – Чилі, Мексика та Коста-Ріка;
- у Південно-Східній Азії, Східній Азії та Океанії ‒ Республіка Корея, Сінгапур, Китай;
- в Африці (на південь від Сахари) ‒ Південна Африка, Кенія, Об'єднана Республіка Танзанія.
Трійка лідерів серед інноваційних економік за рівнем доходів має наступний вигляд:
- з високими доходами – Швейцарія, Швеція, Сполучені Штати Америки;
- із доходом вище середнього – Китай, Болгарія, Малайзія;
- із доходом нижче середнього ‒ В'єтнам, Індія, Україна;
- малозабезпечені – Руанда, Таджикистан, Малаві.
Україна посідає 49-те місце серед 132 економік, 76-е місце по запровадженню інновацій, 37 місце за результатами інноваційної діяльності.
Глобальний індекс інновацій зарекомендував себе як надійний «довідник з інновацій» та «інструмент для дій».
Під час презентації звіту також відбулись панельні дискусії, присвячені розвитку інновацій у часи COVID-19, розробленню та впровадженню відповідних політик, аналізу кращих бізнес-стратегій.

Детальніше: https://bit.ly/3ktTC4z, https://bit.ly/2XLRInm, https://bit.ly/3Az5Yy6
ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ

Unicheck пропонує для ознайомлення переклад матеріалу «Що потрібно знати про оцінювання знань студентів», опублікованого у блозі Крістін Лі на сайті Turnitin.
Наголошується, що для викладача та студентів є вкрай важливим максимально точне оцінювання знань студентів з дотриманням принципів доброчесності. Адже оцінювання здатне дати педагогам глибоке розуміння того, що студенти знають, розуміють та можуть зробити зі своїми знаннями, як використовувати для подальшого навчання й розвитку.
Оцінювання може бути:
- семестрове, яке майже не дає студенту зворотного зв’язку;
- поточне, яке використовується для покращення навчання за допомогою надання зворотного зв’язку та аналізу результатів;
- підсумкове, яке вимірює основні знання студента (або іспит, який має суттєвий вплив на навчальний прогрес студента);
- формувальне оцінювання, що має невеликий вплив або зовсім не впливає на оцінку студента за проходження курсу чи інші результати навчання.
В якості форматів оцінювання знань називаються: написання тестів з кількома варіантами відповідей, усні та письмові відповіді, письмові роботи про дослідження та невеликі реферати, кожний з яких наочно демонструє глибину знань студентів на різних етапах навчання.
Відмічається, що зворотний зв'язок стає найкращою практикою оцінювання, особливо за широкого впровадження дистанційного навчання, коли відсутня особиста взаємодія між викладачем і студентом, а дотримання академічної доброчесності забезпечує справедливу оцінку знань.

Детальніше: https://www.turnitin.com/blog/starting-the-year-what-do-you-need-to-know-about-assessment, https://bit.ly/3krpQgT
УКРАЇНСЬКІ ЗВО У РЕЙТИНГУ THE WORLD UNIVERSITY RANKINGS 2022 BY SUBJECT

Опубліковано рейтинг World University Rankings 2022 by subject, який готує Times Higher Education. Заклади вищої освіти України представлені у ньому у категоріях «Природничі науки» та «Фізичні науки».
До оновленої версії предметного рейтингу «Природничі науки» увійшли 972 університети світу, а у розділі «Фізичні науки» - 1227 університетів.
З числа закладів вищої освіти України до рейтингу в частині фізичних наук увійшли:
- Національний університет «Львівська політехніка»;
- Сумський державний університет;
- Дніпровський національний університет ім. Олеся Гончара;
- Львівський національний університет імені Івана Франка;
- Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»;
- Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»;
- Київський національний університет імені Тараса Шевченка;
- Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна;
- Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича.
У розділі «Природничі науки» представлений Київський національний університет імені Тараса Шевченка.

Детальніше: https://www.topuniversities.com/subject-rankings/2021?utm_source=topnav, http://www.euroosvita.net/index.php/?category=1&id=7059