ТЕХНОЛОГІЯ УСУНЕННЯ ПОХИБОК ПРИ ВИЗНАЧЕННІ ІННОВАЦІЙНОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ ОБ’ЄКТІВ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ
21 вересня 2021 року відбудеться черговий вебінар з серії заходів УкрІНТЕІ по підвищенню кваліфікації. Тема - «Технологія усунення «статистичних похибок того, хто вижив», у ставленні експертів до інноваційної привабливості об’єктів інтелектуальної власності».
Детальніше: webinar.ukrintei.ua, https://bit.ly/3kfZAG2
21 вересня 2021 року відбудеться черговий вебінар з серії заходів УкрІНТЕІ по підвищенню кваліфікації. Тема - «Технологія усунення «статистичних похибок того, хто вижив», у ставленні експертів до інноваційної привабливості об’єктів інтелектуальної власності».
Детальніше: webinar.ukrintei.ua, https://bit.ly/3kfZAG2
ПРОМІЖНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ ПРОГНОЗ ОЕСР
22 вересня 2021 року відбудеться презентація проміжного економічного прогнозу ОЕСР з аналізом поточної ситуації та актуальним прогнозом розвитку світової економіки й США.
Організатор – ОЕСР.
Під час презентації планується обговорити наступні питання:
- скорочення у США близько 5 мільйонів робочих місць порівняно з допандемійним періодом;
- як поточна загроза від штаму «дельта» COVID-19 впливає на відновлення світової економіки;
- які перспективи зменшення центральними банками підтримки грошово-кредитної політики;
- що можна зробити політичними інструментами для подолання дефіциту робочої сили в окремих секторах економіки та зменшення негативного тиску на ланцюжки поставок.
Для участі у заході необхідна попередня реєстрація.
Детальніше: https://bit.ly/3EvhIUr
22 вересня 2021 року відбудеться презентація проміжного економічного прогнозу ОЕСР з аналізом поточної ситуації та актуальним прогнозом розвитку світової економіки й США.
Організатор – ОЕСР.
Під час презентації планується обговорити наступні питання:
- скорочення у США близько 5 мільйонів робочих місць порівняно з допандемійним періодом;
- як поточна загроза від штаму «дельта» COVID-19 впливає на відновлення світової економіки;
- які перспективи зменшення центральними банками підтримки грошово-кредитної політики;
- що можна зробити політичними інструментами для подолання дефіциту робочої сили в окремих секторах економіки та зменшення негативного тиску на ланцюжки поставок.
Для участі у заході необхідна попередня реєстрація.
Детальніше: https://bit.ly/3EvhIUr
МІЖНАРОДНА ВЕРСІЯ ЄДИНОГО ЕКСПОРТНОГО ВЕБПОРТАЛУ
21 вересня 2021 року на платформі «Дія.Бізнес» буде запущена міжнародна версія Єдиного експортного вебпорталу – онлайн-платформи для імпортерів та закордонних компаній, зацікавлених у експорті.
Міжнародна версія вебпорталу націлена на промоцію українських пріоритетних секторів і міжнародних заходів, які організовуються на території України, а також допомогу в налагодженні двосторонньої співпраці між українськими компаніями та потенційними закордонними партнерами.
Нині працюючий у тестовому режимі портал «Дія.Бізнес.Експорт» являє собою єдиний експортний вебпортал, який надає консультації для експортерів, інформацію про міжнародні публічні закупівлі, виставкову діяльність, торговельні місії, інституційну підтримку, фінансування, пропонує набір різнопланових сервісів, аналітичні дані про стан окремих ринків та країн тощо.
Платформа Єдиного експортного вебпорталу створена Офісом з розвитку підприємництва та експорту за стратегічної та інституційної підтримки Уряду України, Міністерства економіки України та Міністерства цифрової трансформації при фінансовій підтримці Уряду Німеччини через німецьку федеральну компанію Deutsche Gesellschaft für internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH.
Долучитись до презентації платформи можна онлайн на Facebook-сторінках «Дія.Бізнес», державної установи «Офіс з розвитку підприємництва та експорту» та Міністерства цифрової трансформації України.
Детальніше: https://export.gov.ua/, https://cutt.ly/FWkd3UI, https://bit.ly/3CsKjrX
21 вересня 2021 року на платформі «Дія.Бізнес» буде запущена міжнародна версія Єдиного експортного вебпорталу – онлайн-платформи для імпортерів та закордонних компаній, зацікавлених у експорті.
Міжнародна версія вебпорталу націлена на промоцію українських пріоритетних секторів і міжнародних заходів, які організовуються на території України, а також допомогу в налагодженні двосторонньої співпраці між українськими компаніями та потенційними закордонними партнерами.
Нині працюючий у тестовому режимі портал «Дія.Бізнес.Експорт» являє собою єдиний експортний вебпортал, який надає консультації для експортерів, інформацію про міжнародні публічні закупівлі, виставкову діяльність, торговельні місії, інституційну підтримку, фінансування, пропонує набір різнопланових сервісів, аналітичні дані про стан окремих ринків та країн тощо.
Платформа Єдиного експортного вебпорталу створена Офісом з розвитку підприємництва та експорту за стратегічної та інституційної підтримки Уряду України, Міністерства економіки України та Міністерства цифрової трансформації при фінансовій підтримці Уряду Німеччини через німецьку федеральну компанію Deutsche Gesellschaft für internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH.
Долучитись до презентації платформи можна онлайн на Facebook-сторінках «Дія.Бізнес», державної установи «Офіс з розвитку підприємництва та експорту» та Міністерства цифрової трансформації України.
Детальніше: https://export.gov.ua/, https://cutt.ly/FWkd3UI, https://bit.ly/3CsKjrX
НАУКОВО-ПРАКТИЧНА КОНФЕРЕНЦІЯ, ПРИСВЯЧЕНА ПИТАННЯМ РОЗВИТКУ ПРИЛАДОБУДУВАННЯ ТА ДІЯЛЬНОСТІ ЦЕНТРІВ КОЛЕКТИВНОГО КОРИСТУВАННЯ
29 жовтня 2020 року відбудеться науково-практична конференція «Новітні розробки наукового обладнання провідних приладобудівних компаній. Розвиток центрів колективного користування в НАН України».
Організатори: Національна академія наук України, International Exhibition LABComplex in Ukraine.
⠀Під час конференції будуть обговорюватись наступні питання:
- система підготовки зразків до ЕМ та оптична мікроскопія від Leica Microsystems;
- атомна спектроскопія як основний інструмент виконання вимог ICH Q3D, особливості та переваги обладнання Analytik Jena;
- сучасні методи визначення безпечності харчової продукції;
- рідинна хроматографія для розробки та перевірки якості лікарських засобів;
- аналітичне обладнання «Thermo Fisher Scientific та Instruments»;
- нові аналітичні прилади виробництва SHIMADZU.
Також відбудеться круглий стіл щодо розвитку центрів колективного користування в НАН України.
Для участі у заході необхідна попередня реєстрація.
Детальніше: https://bit.ly/2Z97mJV, https://bit.ly/2ZcIcu1, https://bit.ly/3kmLkLR, https://bit.ly/3CogPeM, https://bit.ly/3EwdewP
29 жовтня 2020 року відбудеться науково-практична конференція «Новітні розробки наукового обладнання провідних приладобудівних компаній. Розвиток центрів колективного користування в НАН України».
Організатори: Національна академія наук України, International Exhibition LABComplex in Ukraine.
⠀Під час конференції будуть обговорюватись наступні питання:
- система підготовки зразків до ЕМ та оптична мікроскопія від Leica Microsystems;
- атомна спектроскопія як основний інструмент виконання вимог ICH Q3D, особливості та переваги обладнання Analytik Jena;
- сучасні методи визначення безпечності харчової продукції;
- рідинна хроматографія для розробки та перевірки якості лікарських засобів;
- аналітичне обладнання «Thermo Fisher Scientific та Instruments»;
- нові аналітичні прилади виробництва SHIMADZU.
Також відбудеться круглий стіл щодо розвитку центрів колективного користування в НАН України.
Для участі у заході необхідна попередня реєстрація.
Детальніше: https://bit.ly/2Z97mJV, https://bit.ly/2ZcIcu1, https://bit.ly/3kmLkLR, https://bit.ly/3CogPeM, https://bit.ly/3EwdewP
ПРО ДІЯЛЬНІСТЬ ІНСТИТУТУ ВИЩОЇ ОСВІТИ НАПНУ
16 вересня 2021 року на засіданні Президії Національної академії педагогічних наук України обговорювались питання діяльності Інституту вищої освіти - імплементації наукових розробок у політиках та практиках реформування вищої освіти України та стратегія розвитку на 2020-2025 роки.
Інститут вищої освіти НАПН України представив звіт про діяльність закладу за останні п’ять років та практичне впровадження результатів наукових досліджень. Робота інституту спрямована на підтримку основних напрямків реформування вищої освіти, а саме: забезпечення якості вищої освіти, інтеграція вищої освіти і науки, інтернаціоналізація вищої освіти, розширення автономії закладів вищої освіти, фінансування вищої освіти.
Згідно зі стратегією розвитку інституту на 2020-2025 рр. діяльність зосереджена на п’яти основних напрямках: науковому, освітньому, соціальному, економічному та культурному. Формами їх реалізації у контексті інтеграції до Європейського простору вищої освіти та Європейського дослідницького простору є:
- виконання фундаментальних і прикладних досліджень;
- підготовка аналітичних матеріалів, наукових публікацій;
- участь у національних і міжнародних дослідницьких та освітніх проєктах;
- підтримка й розвиток цільових фахових наукових видань;
- організація й проведення національних і міжнародних наукових заходів цільового призначення;
- реалізація програм підготовки аспірантів і докторантів;
- участь у міжнародних проєктах;
- реалізація програми професійного розвитку науково-педагогічних працівників закладів вищої освіти (ЗВО);
- експертиза та підготовка науково-обґрунтованих пропозицій щодо нормативно-правових документів у сфері вищої освіти.
Результати НДР впроваджуються шляхом експертної, освітньої та міжнародної діяльності інституту, використовуються для інституційного розвитку установи.
Детальніше: https://bit.ly/2XwHS8W, https://ihed.org.ua
16 вересня 2021 року на засіданні Президії Національної академії педагогічних наук України обговорювались питання діяльності Інституту вищої освіти - імплементації наукових розробок у політиках та практиках реформування вищої освіти України та стратегія розвитку на 2020-2025 роки.
Інститут вищої освіти НАПН України представив звіт про діяльність закладу за останні п’ять років та практичне впровадження результатів наукових досліджень. Робота інституту спрямована на підтримку основних напрямків реформування вищої освіти, а саме: забезпечення якості вищої освіти, інтеграція вищої освіти і науки, інтернаціоналізація вищої освіти, розширення автономії закладів вищої освіти, фінансування вищої освіти.
Згідно зі стратегією розвитку інституту на 2020-2025 рр. діяльність зосереджена на п’яти основних напрямках: науковому, освітньому, соціальному, економічному та культурному. Формами їх реалізації у контексті інтеграції до Європейського простору вищої освіти та Європейського дослідницького простору є:
- виконання фундаментальних і прикладних досліджень;
- підготовка аналітичних матеріалів, наукових публікацій;
- участь у національних і міжнародних дослідницьких та освітніх проєктах;
- підтримка й розвиток цільових фахових наукових видань;
- організація й проведення національних і міжнародних наукових заходів цільового призначення;
- реалізація програм підготовки аспірантів і докторантів;
- участь у міжнародних проєктах;
- реалізація програми професійного розвитку науково-педагогічних працівників закладів вищої освіти (ЗВО);
- експертиза та підготовка науково-обґрунтованих пропозицій щодо нормативно-правових документів у сфері вищої освіти.
Результати НДР впроваджуються шляхом експертної, освітньої та міжнародної діяльності інституту, використовуються для інституційного розвитку установи.
Детальніше: https://bit.ly/2XwHS8W, https://ihed.org.ua
naps.gov.ua
Наукові дослідження Інституту вищої освіти НАПН України та їх імплементація у реформування вищої освіти України
ЕКСПЕРТНА ГРУПА З ПИТАНЬ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ, ДАНИХ В ОСВІТІ ТА НАВЧАННІ
21-22 вересня 2021 року відбудеться друге засідання експертної групи з штучного інтелекту та даних в освіті та навчанні. Планується обговорення проміжних результатів роботи експертної групи та змісту підсумкового звіту.
Експертна група об’єднує дослідників та науковців європейського рівня у галузі штучного інтелекту (ШІ), даних, етики та освіти, а також представників ЮНІСЕФ, ЮНЕСКО та ОЕСР. Вона підтримує діяльність комісії зі штучного інтелекту та даних в освіті та навчанні щодо розробки етичних принципів у цій сфері. Зокрема, просувається План дій з цифрової освіти («Digital Education Action Plan – Action 6. Artificial intelligence and data usage in education and training»), який сприятиме впровадженню нових технологій в освітню діяльність, вироблення етичних керівних принципів стосовно ШІ та використання даних у викладанні та навчанні для викладачів і підтримку науково-дослідної та інноваційної діяльності, який, зокрема, буде імплементовано через «Horizon Europe».
Вже розроблені «Керівні принципи етики для надійного ШІ», який має бути законний, етичний, надійний. Керівні принципи висувають набір з семи ключових вимог, яким системи ШІ повинні відповідати, щоб вважатися такими, що заслуговують довіри. Це:
- нагляд, - системи ШІ повинні розширювати можливості людей, дозволяючи їм приймати усвідомлені рішення та захищаючи їх основні права. При цьому необхідно забезпечити належні механізми нагляду, які можуть бути досягнуті за допомогою підходів «людина в циклі» та «людина в команді»;
- технічна надійність і безпека, - системи штучного інтелекту повинні бути стійкими і безпечними, передбачати запасний варіант на випадок непердбаченого перебігу подій, а також бути точними, надійними і відтворюваними;
- конфіденційність та управління даними, - окрім забезпечення повної поваги до конфіденційності та захисту даних, необхідно забезпечити адекватні механізми управління даними з урахуванням якості та цілісності даних й легітимний доступ до них;
- прозорість, - бізнес-моделі даних, системи та ШІ повинні бути прозорими, у т.ч. завдяки механізмам простежуваності, люди повинні знати, що вони взаємодіють з системою ШІ та поінформовані про можливості та обмеження системи;
- різноманітність, недискримінація та справедливість, - слід уникати несправедливою упередженості, оскільки вона може мати безліч негативних наслідків, від маргіналізації вразливих груп до загострення дискримінації;
- благополуччя суспільства і навколишнього середовища, - системи штучного інтелекту повинні приносити користь всім людям, включаючи майбутні покоління, бути стійкими та екологічними;
- підзвітність, - необхідно створити механізми, що забезпечують відповідальність і підзвітність за системи ШІ та їх результати, аудит задля оцінювання алгоритмів, даних та процесів проектування.
Детальніше: https://bit.ly/3EwKO67, https://ec.europa.eu/education/education-in-the-eu/digital-education-action-plan/action-6_en, https://digital-strategy.ec.europa.eu/en/library/ethics-guidelines-trustworthy-ai
21-22 вересня 2021 року відбудеться друге засідання експертної групи з штучного інтелекту та даних в освіті та навчанні. Планується обговорення проміжних результатів роботи експертної групи та змісту підсумкового звіту.
Експертна група об’єднує дослідників та науковців європейського рівня у галузі штучного інтелекту (ШІ), даних, етики та освіти, а також представників ЮНІСЕФ, ЮНЕСКО та ОЕСР. Вона підтримує діяльність комісії зі штучного інтелекту та даних в освіті та навчанні щодо розробки етичних принципів у цій сфері. Зокрема, просувається План дій з цифрової освіти («Digital Education Action Plan – Action 6. Artificial intelligence and data usage in education and training»), який сприятиме впровадженню нових технологій в освітню діяльність, вироблення етичних керівних принципів стосовно ШІ та використання даних у викладанні та навчанні для викладачів і підтримку науково-дослідної та інноваційної діяльності, який, зокрема, буде імплементовано через «Horizon Europe».
Вже розроблені «Керівні принципи етики для надійного ШІ», який має бути законний, етичний, надійний. Керівні принципи висувають набір з семи ключових вимог, яким системи ШІ повинні відповідати, щоб вважатися такими, що заслуговують довіри. Це:
- нагляд, - системи ШІ повинні розширювати можливості людей, дозволяючи їм приймати усвідомлені рішення та захищаючи їх основні права. При цьому необхідно забезпечити належні механізми нагляду, які можуть бути досягнуті за допомогою підходів «людина в циклі» та «людина в команді»;
- технічна надійність і безпека, - системи штучного інтелекту повинні бути стійкими і безпечними, передбачати запасний варіант на випадок непердбаченого перебігу подій, а також бути точними, надійними і відтворюваними;
- конфіденційність та управління даними, - окрім забезпечення повної поваги до конфіденційності та захисту даних, необхідно забезпечити адекватні механізми управління даними з урахуванням якості та цілісності даних й легітимний доступ до них;
- прозорість, - бізнес-моделі даних, системи та ШІ повинні бути прозорими, у т.ч. завдяки механізмам простежуваності, люди повинні знати, що вони взаємодіють з системою ШІ та поінформовані про можливості та обмеження системи;
- різноманітність, недискримінація та справедливість, - слід уникати несправедливою упередженості, оскільки вона може мати безліч негативних наслідків, від маргіналізації вразливих груп до загострення дискримінації;
- благополуччя суспільства і навколишнього середовища, - системи штучного інтелекту повинні приносити користь всім людям, включаючи майбутні покоління, бути стійкими та екологічними;
- підзвітність, - необхідно створити механізми, що забезпечують відповідальність і підзвітність за системи ШІ та їх результати, аудит задля оцінювання алгоритмів, даних та процесів проектування.
Детальніше: https://bit.ly/3EwKO67, https://ec.europa.eu/education/education-in-the-eu/digital-education-action-plan/action-6_en, https://digital-strategy.ec.europa.eu/en/library/ethics-guidelines-trustworthy-ai
АНТИШКОЛА УНІВЕРСИТЕТСЬКИХ БІБЛІОТЕКАРІВ
23 вересня 2021 року відбудеться чергове заняття в Антишколи університетських бібліотекарів.
Організатор – Всеукраїнська громадська організація «Українська бібліотечна асоціація».
Університетські бібліотеки постійно мають справу з відкритими освітніми ресурсами (OER), - освітніми засобами, до яких забезпечено повністю відкритий доступ завдяки безкоштовній ліцензії СС або переведенню їх у суспільне надбання та надання доступу до таких ресурсів за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій.
Планується розглянути усі аспекти створення та використання відкритих освітніх ресурсів, співвідношення між поняттями «ресурси відкритого доступу» та «відкриті освітні ресурси».
Увагу присутніх буде зосереджено на наступних питаннях:
- чому в Резолюції ЮНЕСКО саме OER ідентифікуються як дуже значимі для виконання 4-ї Цілі сталого розвитку ООН «Забезпечення інклюзивної та справедливої якісної освіти і просування можливостей навчання впродовж усього життя для всіх»;
- чому в умовах цифрової трансформації та стрімкого переведення навчання на дистанційну і змішану форму саме OER визнаються університетами світу найбільш перспективними;
- чому бібліотекарі університетів Європи активно об’єднуються в спільну мережу та визначають спільну стратегію на 2021-2021 рр. «Бібліотекарі в дії для відкритої освіти. Виконання Рекомендації ЮНЕСКО щодо OER»;
- як бібліотекарі вітчизняних закладів вищої освіти можуть включитись у процеси підтримки OER.
Для участі у заході необхідна попередня реєстрація.
Детальніше: https://bit.ly/3hMRd34
23 вересня 2021 року відбудеться чергове заняття в Антишколи університетських бібліотекарів.
Організатор – Всеукраїнська громадська організація «Українська бібліотечна асоціація».
Університетські бібліотеки постійно мають справу з відкритими освітніми ресурсами (OER), - освітніми засобами, до яких забезпечено повністю відкритий доступ завдяки безкоштовній ліцензії СС або переведенню їх у суспільне надбання та надання доступу до таких ресурсів за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій.
Планується розглянути усі аспекти створення та використання відкритих освітніх ресурсів, співвідношення між поняттями «ресурси відкритого доступу» та «відкриті освітні ресурси».
Увагу присутніх буде зосереджено на наступних питаннях:
- чому в Резолюції ЮНЕСКО саме OER ідентифікуються як дуже значимі для виконання 4-ї Цілі сталого розвитку ООН «Забезпечення інклюзивної та справедливої якісної освіти і просування можливостей навчання впродовж усього життя для всіх»;
- чому в умовах цифрової трансформації та стрімкого переведення навчання на дистанційну і змішану форму саме OER визнаються університетами світу найбільш перспективними;
- чому бібліотекарі університетів Європи активно об’єднуються в спільну мережу та визначають спільну стратегію на 2021-2021 рр. «Бібліотекарі в дії для відкритої освіти. Виконання Рекомендації ЮНЕСКО щодо OER»;
- як бібліотекарі вітчизняних закладів вищої освіти можуть включитись у процеси підтримки OER.
Для участі у заході необхідна попередня реєстрація.
Детальніше: https://bit.ly/3hMRd34
ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНИЙ ОГЛЯД ЩОДО УЧАСТІ УКРАЇНСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ В ЄВРОПЕЙСЬКИХ ПРОГРАМАХ
Громадське об’єднання «Агенція Європейських Інновацій» пропонує для ознайомлення «Інформаційно-аналітичний огляд основних можливостей участі українських організацій в європейських програмах підтримки цифрових інновацій».
У документі наголошується, що важливим пріоритетом розвитку суспільства та економіки Європи є створення єдиного цифрового ринку, який об'єднує політики, законодавства, інвестиції країн ЄС в рамках спільної європейської стратегії підвищення конкурентоспроможності, заснованої на цифрових технологіях.
Цифрова трансформація європейського суспільства і економіки підтримується в рамках програм («Digital Europe»; «Connecting Europe Facility Digital»; «Invest Europa»; «COST»; «COSME»; «Creative Europe»; «EU4Health»; «LIFE», «Erasmus+»), Європейських ініціатив («I4MS» ; «EUREKA») та фондів («Connecting Europe Facility»; «European Structural and Investment Funds»; «Recovery and Resilience Facility»). У документі надається огляд цих Європейських програм та ініціатив.
Наразі українські підприємства та організації мають можливість долучатись до отримання фінансової підтримки проєктів з розробки та впровадження цифрових інновацій у рамках Європейських програм «Horizon Europe», «COST», «COSME», «Creative Europe», «EU4Health», «Erasmus+» та Європейських ініціатив «I4MS» і «EUREKA».
Перспективи має участь у конкурсах проєктів Європейської ради з питань інновацій («EIC») в рамках відкритого фінансування і стратегічних викликів та конкурсах проєктів за кластерами:
- здоров’я;
- культура, креативність та інклюзивне суспільство;
- громадянська безпека для суспільства;
- цифрові технології, промисловість та космос;
- клімат, енергетика та мобільність;
- харчування, біоекономіка, природні ресурси, сільське господарство та навколишнє середовище.
Документ підготовлений у рамках проєкту «Як знайти власний шлях до успіху у програмах ЄС для реалізації цифрових інновацій» за підтримки Європейського Союзу.
Детальніше: https://bit.ly/3AsM2wz, https://bit.ly/3zpQvPo
Громадське об’єднання «Агенція Європейських Інновацій» пропонує для ознайомлення «Інформаційно-аналітичний огляд основних можливостей участі українських організацій в європейських програмах підтримки цифрових інновацій».
У документі наголошується, що важливим пріоритетом розвитку суспільства та економіки Європи є створення єдиного цифрового ринку, який об'єднує політики, законодавства, інвестиції країн ЄС в рамках спільної європейської стратегії підвищення конкурентоспроможності, заснованої на цифрових технологіях.
Цифрова трансформація європейського суспільства і економіки підтримується в рамках програм («Digital Europe»; «Connecting Europe Facility Digital»; «Invest Europa»; «COST»; «COSME»; «Creative Europe»; «EU4Health»; «LIFE», «Erasmus+»), Європейських ініціатив («I4MS» ; «EUREKA») та фондів («Connecting Europe Facility»; «European Structural and Investment Funds»; «Recovery and Resilience Facility»). У документі надається огляд цих Європейських програм та ініціатив.
Наразі українські підприємства та організації мають можливість долучатись до отримання фінансової підтримки проєктів з розробки та впровадження цифрових інновацій у рамках Європейських програм «Horizon Europe», «COST», «COSME», «Creative Europe», «EU4Health», «Erasmus+» та Європейських ініціатив «I4MS» і «EUREKA».
Перспективи має участь у конкурсах проєктів Європейської ради з питань інновацій («EIC») в рамках відкритого фінансування і стратегічних викликів та конкурсах проєктів за кластерами:
- здоров’я;
- культура, креативність та інклюзивне суспільство;
- громадянська безпека для суспільства;
- цифрові технології, промисловість та космос;
- клімат, енергетика та мобільність;
- харчування, біоекономіка, природні ресурси, сільське господарство та навколишнє середовище.
Документ підготовлений у рамках проєкту «Як знайти власний шлях до успіху у програмах ЄС для реалізації цифрових інновацій» за підтримки Європейського Союзу.
Детальніше: https://bit.ly/3AsM2wz, https://bit.ly/3zpQvPo
Google Docs
Огляд європейських програмах підтримки цифрових інновацій.pdf
ПЛАНИ УКРАЇНИ ЩОДО ЗМЕНШЕННЯ ВИКИДІВ ДО 2030 РОКУ
Україна поставила перед собою амбітні плани зменшити викиди на 65% до 2030 року. Про це 17 вересня 2021 року повідомив Перший віце-прем’єр-міністра України-Міністр економіки під час зустрічі з Комісаром Європейської Комісії з питань навколишнього середовища, океанів і рибальства.
Заявлено, що Україна, поділяючи цілі ЄС у кліматичній політиці та заходи у рамках Європейського Зеленого Курсу, ставить перед собою амбітні завдання. При формуванні державної політики у сферах енергетики та енергоефективності Україна орієнтується на Угоду про асоціацію з ЄС, Договір про заснування Енергетичного Співтовариства, Паризьку Угоду та новий Європейський Зелений Курс, який розглядає не лише як орієнтир на екологічні зміни, а й у інвестиційному контексті.
Під час зустрічі також обговорювались питання запровадження циркулярної економіки та актуальні для України питання відновлення лісів, утилізації вживаних авто, що ввозяться з ЄС, загроз для екології через збільшення споживання вугілля тощо.
Детальніше: https://bit.ly/3kqbNYN
Україна поставила перед собою амбітні плани зменшити викиди на 65% до 2030 року. Про це 17 вересня 2021 року повідомив Перший віце-прем’єр-міністра України-Міністр економіки під час зустрічі з Комісаром Європейської Комісії з питань навколишнього середовища, океанів і рибальства.
Заявлено, що Україна, поділяючи цілі ЄС у кліматичній політиці та заходи у рамках Європейського Зеленого Курсу, ставить перед собою амбітні завдання. При формуванні державної політики у сферах енергетики та енергоефективності Україна орієнтується на Угоду про асоціацію з ЄС, Договір про заснування Енергетичного Співтовариства, Паризьку Угоду та новий Європейський Зелений Курс, який розглядає не лише як орієнтир на екологічні зміни, а й у інвестиційному контексті.
Під час зустрічі також обговорювались питання запровадження циркулярної економіки та актуальні для України питання відновлення лісів, утилізації вживаних авто, що ввозяться з ЄС, загроз для екології через збільшення споживання вугілля тощо.
Детальніше: https://bit.ly/3kqbNYN
ПРОГРАМА СПРИЯННЯ ВИНАХІДНИКАМ
27 вересня 2021 року відбудеться захід, присвячений Дню винахідника і раціоналізатора України.
Організатори: Державне підприємство «Український інститут інтелектуальної власності», Міністерство економіки України, Всесвітня організація інтелектуальної власності.
У рамках заходу національні та міжнародні фахівці обговорять актуальні питання сфери винахідництва в Україні. Також буде представлена програма сприяння винахідникам Inventor Assistance Program, розроблена з ініціативи Всесвітньої організації інтелектуальної власності у співпраці зі Світовим економічним форумом. Програма має на меті підбір фахівців для надання безоплатної правової допомоги винахідникам і малим підприємствам з обмеженими фінансовими можливостями в країнах, що розвиваються. Наразі участь у програмі беруть Колумбія, Еквадор, Марокко, Перу, Філіппіни, Південно-Африканська Республіка.
Для участі у заході необхідна попередня реєстрація.
Детальніше: https://ukrpatent.org/atachs/Program_IAP_UA.pdf, https://forms.gle/qxBtma5qyZzTrU4dA, https://bit.ly/3EzTQiu, https://www.facebook.com/events/165295272415154, https://www.wipo.int/iap/en/
27 вересня 2021 року відбудеться захід, присвячений Дню винахідника і раціоналізатора України.
Організатори: Державне підприємство «Український інститут інтелектуальної власності», Міністерство економіки України, Всесвітня організація інтелектуальної власності.
У рамках заходу національні та міжнародні фахівці обговорять актуальні питання сфери винахідництва в Україні. Також буде представлена програма сприяння винахідникам Inventor Assistance Program, розроблена з ініціативи Всесвітньої організації інтелектуальної власності у співпраці зі Світовим економічним форумом. Програма має на меті підбір фахівців для надання безоплатної правової допомоги винахідникам і малим підприємствам з обмеженими фінансовими можливостями в країнах, що розвиваються. Наразі участь у програмі беруть Колумбія, Еквадор, Марокко, Перу, Філіппіни, Південно-Африканська Республіка.
Для участі у заході необхідна попередня реєстрація.
Детальніше: https://ukrpatent.org/atachs/Program_IAP_UA.pdf, https://forms.gle/qxBtma5qyZzTrU4dA, https://bit.ly/3EzTQiu, https://www.facebook.com/events/165295272415154, https://www.wipo.int/iap/en/
COVID-19: УКРАЇНА В ЖОВТІЙ ЗОНІ ЕПІДНЕБЕЗПЕКИ
У зв‘язку із суттєвим погіршенням епідеміологічної ситуації з 23 вересня 2021 року в усіх регіонах України запроваджується «жовтий» рівень епіднебезпеки та обмежувальні протиепідемічні заходи, передбачені для нього. Це передбачено у рішенні Державної комісії ТЕБ та НС.
Міністерство охорони здоров'я та Національна служба здоров'я розробили дві версії внутрішніх COVID-сертифікатів - “жовтий” та “зелений”. Так званий “жовтий” сертифікат матиме інформацію про перше щеплення, а “зелений” - про повний курс. Ураховується не лише інформація про вакцинацію, а й про негативний результат тестування (діє 72 години) або одужання від COVID-19.
Уряд 13 вересня 2021 р. власною постановою № 954 ухвалив зміни до постанови від 9 грудня 2020 р. № 1236 і від 29 червня 2021 р. № 677, які набули чинності 20 вересня 2021 року.
Детальніше: https://covid19.gov.ua/karantynni-zakhody, https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-vnesennya-zmin-do-postanov-kabinetu-ministriv-ukrayini-vid-9-grudnya-2020-r-1236-i-vid-29-chervnya-2021-r-677-i130921-954
У зв‘язку із суттєвим погіршенням епідеміологічної ситуації з 23 вересня 2021 року в усіх регіонах України запроваджується «жовтий» рівень епіднебезпеки та обмежувальні протиепідемічні заходи, передбачені для нього. Це передбачено у рішенні Державної комісії ТЕБ та НС.
Міністерство охорони здоров'я та Національна служба здоров'я розробили дві версії внутрішніх COVID-сертифікатів - “жовтий” та “зелений”. Так званий “жовтий” сертифікат матиме інформацію про перше щеплення, а “зелений” - про повний курс. Ураховується не лише інформація про вакцинацію, а й про негативний результат тестування (діє 72 години) або одужання від COVID-19.
Уряд 13 вересня 2021 р. власною постановою № 954 ухвалив зміни до постанови від 9 грудня 2020 р. № 1236 і від 29 червня 2021 р. № 677, які набули чинності 20 вересня 2021 року.
Детальніше: https://covid19.gov.ua/karantynni-zakhody, https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-vnesennya-zmin-do-postanov-kabinetu-ministriv-ukrayini-vid-9-grudnya-2020-r-1236-i-vid-29-chervnya-2021-r-677-i130921-954
Урядовий портал
Кабінет Міністрів України Постанова від 13 вересня 2021 р. № 954 Київ
Кабінет Міністрів України постановляє: 1