НАУКОВІ, ТЕХНОЛОГІЧНІ ТА ГАЛУЗЕВІ ПОЛІТИЧНІ ДОКУМЕНТИ ОЕСР
Директорат ОЕСР з науки, технологій та інновацій (НТІ) опублікував черговий документ із серії оглядів та політичних порад щодо внеску науки, технологій та промисловості у добробут та економічне зростання - «Ефективна політика для сприяння дослідженням з високим ризиком / високою винагородою».
Відповідна серія документів охоплює широкий спектр тем, включаючи промисловість та глобалізацію, інновації та підприємництво, науково-дослідні та дослідно-конструкторські структури і нові технології.
У звіті «Ефективна політика для сприяння дослідженням з високим ризиком / високою винагородою» проаналізовано політику та механізми фінансування досліджень з високим рівнем ризику (HRHR). Автори звіту проаналізували практики сприяння дослідженням HRHR у різних контекстах та визначили найбільш перспективні з них.
Аналітичні матеріали звіту побудовані на вивченні різних схем фінансування досліджень HRHR у різних країнах, які доповнюються цільовими інтерв'ю з експертами.
У документі вказується, що нездатність заохочувати та підтримувати дослідження ризикованих «нестандартних» ідей може поставити під загрозу довгострокову здатність країни конкурувати економічно, використовувати науку для вирішення національних та глобальних викликів та сприяти прогресу науки в цілому.
Детальніше: https://bit.ly/3ua132q, https://doi.org/10.1787/06913b3b-en
Директорат ОЕСР з науки, технологій та інновацій (НТІ) опублікував черговий документ із серії оглядів та політичних порад щодо внеску науки, технологій та промисловості у добробут та економічне зростання - «Ефективна політика для сприяння дослідженням з високим ризиком / високою винагородою».
Відповідна серія документів охоплює широкий спектр тем, включаючи промисловість та глобалізацію, інновації та підприємництво, науково-дослідні та дослідно-конструкторські структури і нові технології.
У звіті «Ефективна політика для сприяння дослідженням з високим ризиком / високою винагородою» проаналізовано політику та механізми фінансування досліджень з високим рівнем ризику (HRHR). Автори звіту проаналізували практики сприяння дослідженням HRHR у різних контекстах та визначили найбільш перспективні з них.
Аналітичні матеріали звіту побудовані на вивченні різних схем фінансування досліджень HRHR у різних країнах, які доповнюються цільовими інтерв'ю з експертами.
У документі вказується, що нездатність заохочувати та підтримувати дослідження ризикованих «нестандартних» ідей може поставити під загрозу довгострокову здатність країни конкурувати економічно, використовувати науку для вирішення національних та глобальних викликів та сприяти прогресу науки в цілому.
Детальніше: https://bit.ly/3ua132q, https://doi.org/10.1787/06913b3b-en
www.oecd-ilibrary.org
OECD iLibrary | Effective policies to foster high-risk/high-reward research
OECD's dissemination platform for all published content - books, serials and statistics
НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЛАН ДІЙ З ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА
Кабінет Міністрів України затвердив «Національний план дій з охорони навколишнього природного середовища до 2025 року». Відповідне розпорядження від 21 квітня 2021 р. № 443-р опубліковане на урядовому порталі.
План дій розроблений з метою реалізації Стратегії державної екологічної політики України на період до 2030 року.
Національним планом визначені наступні цілі:
- формування у суспільстві екологічних цінностей і засад сталого споживання та виробництва;
- забезпечення сталого розвитку природно-ресурсного потенціалу України;
- інтеграція екологічної політики до усіх сфер соціально-економічного розвитку України;
- зниження екологічних ризиків та мінімізація їх впливу на екосистеми і здоров’я українців;
- удосконалення та розвиток державної системи природоохоронного управління.
Міністр захисту довкілля та природних ресурсів так прокоментував цю подію: «Ухвалення Національного плану дій – стратегічний крок до впровадження європейських екологічних норм і стандартів, доброго стану довкілля та зменшення рівня забруднення повітря, води, землі. Команда Міндовкілля вже працює над його реалізацією. Важливо, що документ визначає механізми управління територіями Смарагдової мережі Європи на державному рівні, та передбачає утворення органу влади з питань управління відходами».
Детальніше: https://bit.ly/3v0zvxE, https://bit.ly/3tQ5cIM, https://bit.ly/3hykJu9
Кабінет Міністрів України затвердив «Національний план дій з охорони навколишнього природного середовища до 2025 року». Відповідне розпорядження від 21 квітня 2021 р. № 443-р опубліковане на урядовому порталі.
План дій розроблений з метою реалізації Стратегії державної екологічної політики України на період до 2030 року.
Національним планом визначені наступні цілі:
- формування у суспільстві екологічних цінностей і засад сталого споживання та виробництва;
- забезпечення сталого розвитку природно-ресурсного потенціалу України;
- інтеграція екологічної політики до усіх сфер соціально-економічного розвитку України;
- зниження екологічних ризиків та мінімізація їх впливу на екосистеми і здоров’я українців;
- удосконалення та розвиток державної системи природоохоронного управління.
Міністр захисту довкілля та природних ресурсів так прокоментував цю подію: «Ухвалення Національного плану дій – стратегічний крок до впровадження європейських екологічних норм і стандартів, доброго стану довкілля та зменшення рівня забруднення повітря, води, землі. Команда Міндовкілля вже працює над його реалізацією. Важливо, що документ визначає механізми управління територіями Смарагдової мережі Європи на державному рівні, та передбачає утворення органу влади з питань управління відходами».
Детальніше: https://bit.ly/3v0zvxE, https://bit.ly/3tQ5cIM, https://bit.ly/3hykJu9
www.kmu.gov.ua
Кабінет Міністрів України - Уряд затвердив Національний план дій з охорони навколишнього природного середовища до 2025 року
Покращити стан довкілля, якість життя і здоров’я українців, забезпечити екологічну безпеку, – усе це можливо досягти, втіливши заходи Національного плану дій у найближчі 5 років
ТЕНДЕНЦІЇ ВИНАХІДНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ У 1991‒2020 РОКАХ
Опубліковано звіт Центру досліджень інтелектуальної власності та трансферу технологій НАНУ «Винахідницька діяльність у наукових установах», в якому наведено узагальнений аналіз винахідницької діяльності за тридцять років – з 1991 року по 2020 рік.
У виданні узагальнено сучасної практики та механізми формування середовища, сприятливого для винахідницької, інноваційної діяльності, трансферу технологій, які діють в Україні та ряді іноземних держав. Проаналізовано проблеми розвитку винахідницької діяльності в Україні, наведено дані, які свідчать про суттєве скорочення заявок на винаходи та отримання авторських свідоцтв. В Україні до 1991 р. щорічно подавалося 37 тис. заявок на винаходи та отримувалося 35 тис. рішень про видачу авторських посвідчень. У 1997–1998 рр. відповідні показники подання заявок на винаходи скоротились у 7,5 разів, у 2007–2008 рр. – у 12 разів, у 2017–2018 рр. кількість поданих заявок та отриманих посвідчень склала всього 6% кількості відповідних показників у 1988-1989 рр., тобто скоротилось майже у 17 разів.
Проаналізовані механізми сприяння інноваційній діяльності, комерціалізації ОІВ, які використовуються у ЄС, та узагальнено досвід запровадження аналогічних механізмів в Україні. Розглядається управління діяльністю з охорони та використання винаходів, інших ОІВ у наукових установах, організації винахідницької діяльності та надаються рекомендації щодо організації трансферу знань. Досліджуються питання діяльності з використання винаходів, зокрема - врегулювання спільної діяльності наукових установ та підприємств щодо проведення досліджень, виконання розробок та комерціалізації результатів; утворення науковими установами господарських товариств з метою використання ОІВ; запровадження навчання і підвищення кваліфікації фахівців підрозділів з інноваційної діяльності, трансферу технологій та ІВ; вдосконалення виплати винагороди винахідникам тощо.
Ознайомитись зі звітом можна сайті Національної академії наук України.
Детальніше: https://bit.ly/3yjiTmW, https://bit.ly/3wjuGzT
Опубліковано звіт Центру досліджень інтелектуальної власності та трансферу технологій НАНУ «Винахідницька діяльність у наукових установах», в якому наведено узагальнений аналіз винахідницької діяльності за тридцять років – з 1991 року по 2020 рік.
У виданні узагальнено сучасної практики та механізми формування середовища, сприятливого для винахідницької, інноваційної діяльності, трансферу технологій, які діють в Україні та ряді іноземних держав. Проаналізовано проблеми розвитку винахідницької діяльності в Україні, наведено дані, які свідчать про суттєве скорочення заявок на винаходи та отримання авторських свідоцтв. В Україні до 1991 р. щорічно подавалося 37 тис. заявок на винаходи та отримувалося 35 тис. рішень про видачу авторських посвідчень. У 1997–1998 рр. відповідні показники подання заявок на винаходи скоротились у 7,5 разів, у 2007–2008 рр. – у 12 разів, у 2017–2018 рр. кількість поданих заявок та отриманих посвідчень склала всього 6% кількості відповідних показників у 1988-1989 рр., тобто скоротилось майже у 17 разів.
Проаналізовані механізми сприяння інноваційній діяльності, комерціалізації ОІВ, які використовуються у ЄС, та узагальнено досвід запровадження аналогічних механізмів в Україні. Розглядається управління діяльністю з охорони та використання винаходів, інших ОІВ у наукових установах, організації винахідницької діяльності та надаються рекомендації щодо організації трансферу знань. Досліджуються питання діяльності з використання винаходів, зокрема - врегулювання спільної діяльності наукових установ та підприємств щодо проведення досліджень, виконання розробок та комерціалізації результатів; утворення науковими установами господарських товариств з метою використання ОІВ; запровадження навчання і підвищення кваліфікації фахівців підрозділів з інноваційної діяльності, трансферу технологій та ІВ; вдосконалення виплати винагороди винахідникам тощо.
Ознайомитись зі звітом можна сайті Національної академії наук України.
Детальніше: https://bit.ly/3yjiTmW, https://bit.ly/3wjuGzT
www.nas.gov.ua
Тенденції винахідницької діяльності у наукових установах і закладах вищої освіти України у 1991‒2020 рр.
Аналізують фахівці Центру досліджень інтелектуальної власності та трансферу технологій НАН України
ПОЛІТИЧНІ ЗАХОДИ ОЕСР ЩОДО COVID-19
На офіційному сайті Організації економічного співробітництва і розвитку опубліковано матеріали з серії «Політичні заходи ОЕСР щодо коронавирусу (COVID-19)».
У серії зібрані дані, аналіз та рекомендації щодо вирішення проблем охорони здоров'я, розв’язання економічної та соціальної кризи.
Зокрема, у публікації «Підтримка психічного здоров'я молодих людей в період кризи COVID-19» наголошується, що криза COVID-19 суттєво вплинула на психічне здоров'я молоді, різко зросла і залишається вищою за докризовий рівень поширеність симптомів тривожності та депресії, незважаючи на часткове відновлення економіки. Погіршення психічного здоров'я може бути пов'язано із складнощами у доступі до послуг з охорони психічного здоров'я, широкомасштабними наслідками закриття шкіл, кризою на ринку праці, яка непропорційно сильно позначається на молоді.
Експерти вважають, що за адекватної підтримки та своєчасного втручання молоді люди, які страждають психічними розладами, можуть отримати повноцінну допомогу, оскільки внаслідок кризи COVID-19 відбувається розширення існуючої системи підтримки психічного здоров'я у закладах освіти, на робочих місцях та у національних системах охорони здоров'я.
Детальніше: https://bit.ly/3eWYFHR, https://doi.org/10.1787/84e143e5-en
На офіційному сайті Організації економічного співробітництва і розвитку опубліковано матеріали з серії «Політичні заходи ОЕСР щодо коронавирусу (COVID-19)».
У серії зібрані дані, аналіз та рекомендації щодо вирішення проблем охорони здоров'я, розв’язання економічної та соціальної кризи.
Зокрема, у публікації «Підтримка психічного здоров'я молодих людей в період кризи COVID-19» наголошується, що криза COVID-19 суттєво вплинула на психічне здоров'я молоді, різко зросла і залишається вищою за докризовий рівень поширеність симптомів тривожності та депресії, незважаючи на часткове відновлення економіки. Погіршення психічного здоров'я може бути пов'язано із складнощами у доступі до послуг з охорони психічного здоров'я, широкомасштабними наслідками закриття шкіл, кризою на ринку праці, яка непропорційно сильно позначається на молоді.
Експерти вважають, що за адекватної підтримки та своєчасного втручання молоді люди, які страждають психічними розладами, можуть отримати повноцінну допомогу, оскільки внаслідок кризи COVID-19 відбувається розширення існуючої системи підтримки психічного здоров'я у закладах освіти, на робочих місцях та у національних системах охорони здоров'я.
Детальніше: https://bit.ly/3eWYFHR, https://doi.org/10.1787/84e143e5-en
www.oecd-ilibrary.org
OECD iLibrary | Supporting young people’s mental health through the COVID-19 crisis
OECD's dissemination platform for all published content - books, serials and statistics
МОНІТОРИНГ ЕФЕКТИВНОСТІ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ
Міністерство освіти і науки України здійснює постійний моніторинг якості дистанційної освіти, у т.ч. за допомогою спеціальних опитувань. Зокрема, за результатами проведеного Державною службою якості освіти опитування щодо оцінки організації дистанційного навчання, в якому взяли участь студенти, викладачі та представники адміністрацій закладів фахової передвищої та вищої освіти, встановлено, що у цій сфері має місце позитивна динаміка.
Матеріали моніторингу ефективності дистанційного навчання за квітень 2021 року свідчить про наступне:
- 70% респондентів задоволені організацією дистанційного навчання (порівняно з минулим роком цей показник зріс на 15%);
- понад 70% здобувачів освіти у закладах фахової передвищої та вищої освіти вважають «значно кращим» рівень організації освітнього процесу у другому семестрі 2020/2021 навчального року;
- 65% респондентів позитивно оцінили організацію освітнього процесу, якість надання освітніх послуг закладами, а також результати навчання.
Позиція учасників опитування щодо того, якою має бути форма освітнього процесу після закінчення карантинних обмежень, виявилась такою:
- що навчання має бути очним вважає 50% респондентів;
- навчання має бути змішаним очно-дистанційним - 42%;
- дистанційним - 8%.
З результатами опитування, представленими в «Аналітичній довідці щодо тенденцій організації дистанційного навчання у закладах фахової передвищої та вищої освіти в умовах карантину у 2020/2021 навчальному році», можна ознайомитись у відкритому доступі.
Детальніше: https://bit.ly/3fss7EX, https://bit.ly/3ymcY0r, https://bit.ly/2S4afbh, https://bit.ly/2T3Kqsr
Міністерство освіти і науки України здійснює постійний моніторинг якості дистанційної освіти, у т.ч. за допомогою спеціальних опитувань. Зокрема, за результатами проведеного Державною службою якості освіти опитування щодо оцінки організації дистанційного навчання, в якому взяли участь студенти, викладачі та представники адміністрацій закладів фахової передвищої та вищої освіти, встановлено, що у цій сфері має місце позитивна динаміка.
Матеріали моніторингу ефективності дистанційного навчання за квітень 2021 року свідчить про наступне:
- 70% респондентів задоволені організацією дистанційного навчання (порівняно з минулим роком цей показник зріс на 15%);
- понад 70% здобувачів освіти у закладах фахової передвищої та вищої освіти вважають «значно кращим» рівень організації освітнього процесу у другому семестрі 2020/2021 навчального року;
- 65% респондентів позитивно оцінили організацію освітнього процесу, якість надання освітніх послуг закладами, а також результати навчання.
Позиція учасників опитування щодо того, якою має бути форма освітнього процесу після закінчення карантинних обмежень, виявилась такою:
- що навчання має бути очним вважає 50% респондентів;
- навчання має бути змішаним очно-дистанційним - 42%;
- дистанційним - 8%.
З результатами опитування, представленими в «Аналітичній довідці щодо тенденцій організації дистанційного навчання у закладах фахової передвищої та вищої освіти в умовах карантину у 2020/2021 навчальному році», можна ознайомитись у відкритому доступі.
Детальніше: https://bit.ly/3fss7EX, https://bit.ly/3ymcY0r, https://bit.ly/2S4afbh, https://bit.ly/2T3Kqsr
ПРОГНОЗ KSE НА 2021-2023 РОКИ
Центр макроекономічного моделювання Київської школи економіки представтив громадськості прогноз макроекономічних показників та сценаріїв розвитку економіки України на 2021-23 роки.
Прогноз побудований на методології rolling basis - постійного оновлення інформації в реальному часі. Змодельовані декілька сценаріїв: базовий, дорогої енергії, сценарій “без МВФ” та сценарій посилення притоку зовнішніх інвестицій.
Згідно з прогнозом, за базового сценарію, очікуване зростання реального ВВП України у 2021 році становитиме 4.7%. Розвиток економіки у 2022 році буде повільнішим (ВВП зросте лише на 2.7%), що обґрунтовується повільним відновлення європейських країн. В той же час, у 2023 році спостерігатиметься прискорення зростання ВВП до 3.7%, як наслідок довгострокових ефектів від інфраструктурних проектів та притоку іноземних інвестицій.
Зростання інфляції у 2021 році очікується на рівні 7.7%, у наступних роках інфляція залишатиметься близькою до рівня у 5% як результат помірного передбачуваного зростання ціни енергоносіїв, помірної девальвації гривні та нижчого за рівноважний попиту. Почнеться помірна девальвація гривні. Дефіцит бюджету в 2021 році становитиме 5.5%. Короткостроковість (обумовленість факторами пропозиції) інфляційного шоку у 2021 році означатиме можливість для НБУ утримання процентної ставки на нейтральному рівні.
«Поточна макроекономічна ситуація є сприятливою для України. Світова економіка поступово відновлюється, що стимулює посилення економічної активності й вдома. Але перспективи нашої економіки в постковідному світі залежать від реформ та притоку зовнішніх інвестицій» вважає керівник центру макроекономічного моделювання.
Детальніше: https://bit.ly/3bIbyUl, https://bit.ly/3wnBOeG
Центр макроекономічного моделювання Київської школи економіки представтив громадськості прогноз макроекономічних показників та сценаріїв розвитку економіки України на 2021-23 роки.
Прогноз побудований на методології rolling basis - постійного оновлення інформації в реальному часі. Змодельовані декілька сценаріїв: базовий, дорогої енергії, сценарій “без МВФ” та сценарій посилення притоку зовнішніх інвестицій.
Згідно з прогнозом, за базового сценарію, очікуване зростання реального ВВП України у 2021 році становитиме 4.7%. Розвиток економіки у 2022 році буде повільнішим (ВВП зросте лише на 2.7%), що обґрунтовується повільним відновлення європейських країн. В той же час, у 2023 році спостерігатиметься прискорення зростання ВВП до 3.7%, як наслідок довгострокових ефектів від інфраструктурних проектів та притоку іноземних інвестицій.
Зростання інфляції у 2021 році очікується на рівні 7.7%, у наступних роках інфляція залишатиметься близькою до рівня у 5% як результат помірного передбачуваного зростання ціни енергоносіїв, помірної девальвації гривні та нижчого за рівноважний попиту. Почнеться помірна девальвація гривні. Дефіцит бюджету в 2021 році становитиме 5.5%. Короткостроковість (обумовленість факторами пропозиції) інфляційного шоку у 2021 році означатиме можливість для НБУ утримання процентної ставки на нейтральному рівні.
«Поточна макроекономічна ситуація є сприятливою для України. Світова економіка поступово відновлюється, що стимулює посилення економічної активності й вдома. Але перспективи нашої економіки в постковідному світі залежать від реформ та притоку зовнішніх інвестицій» вважає керівник центру макроекономічного моделювання.
Детальніше: https://bit.ly/3bIbyUl, https://bit.ly/3wnBOeG
ГАЛУЗЕВА УГОДА МІЖ МОН ТА ПРОФСПІЛКАМИ ПРАЦІВНИКІВ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
19 травня 2021 року Міністерство освіти і науки України та Профспілка працівників освіти і науки України ухвалили нову Галузеву угоду на 2021-2025 роки.
Галузева угода є основою для укладення угод між органами територіального управління та закладами освіти, колективними договорами безпосередньо в закладах освіти. Відповідні угоди було укладено в переважній більшості областей, міст та районів і діють майже у 23 тисячах закладів освіти.
Нова Галузева угода має понад 15 нових пунктів, які будуть втілюватися у життя спільно з профспілкою.
Захисні положення Галузевої угоди використовували організації на місцях при вирішенні питань пов'язаних з:
- укладанням та виконанням трудових договорів;
- оплатою праці;
- робочим часом та часом відпочинку;
- визначенням додаткових соціальних пільг та гарантій.
Детальніше: https://bit.ly/3oAbWJP, https://bit.ly/3wtOrVD
19 травня 2021 року Міністерство освіти і науки України та Профспілка працівників освіти і науки України ухвалили нову Галузеву угоду на 2021-2025 роки.
Галузева угода є основою для укладення угод між органами територіального управління та закладами освіти, колективними договорами безпосередньо в закладах освіти. Відповідні угоди було укладено в переважній більшості областей, міст та районів і діють майже у 23 тисячах закладів освіти.
Нова Галузева угода має понад 15 нових пунктів, які будуть втілюватися у життя спільно з профспілкою.
Захисні положення Галузевої угоди використовували організації на місцях при вирішенні питань пов'язаних з:
- укладанням та виконанням трудових договорів;
- оплатою праці;
- робочим часом та часом відпочинку;
- визначенням додаткових соціальних пільг та гарантій.
Детальніше: https://bit.ly/3oAbWJP, https://bit.ly/3wtOrVD
ДОКУМЕНТИ ОЕСР З ПИТАНЬ ЦИФРОВОЇ ЕКОНОМІКИ
Управління з науки, технологій та інновацій Організації економічного співробітництва та розвитку постійно доповнює серію документів ОЕСР з цифрової економіки. У травні 2021 року опубліковані два нових документи «Прозорість звітності» та «Вимірювання штучного інтелекту в обстеженнях використання ІКТ».
У доповіді «Прозорість звітності» наводиться інформація про зусилля компаній для забезпечення довіри до цифрової економіки за допомогою звітності про прозорість. Зосереджена увага на соціальних медіаплатформах, послугах онлайн-комунікацій, платформах обміну файлами та інших онлайн-сервісах, значна частина яких базується у США. Узагальнено проблеми в області звітності про прозорість, до яких відносяться: обмежена інформативність, недостатня порівнянність, нездатність надати достовірну інформацію про те, в якому стані уряд отримує доступ до персональних даних, що є в розпорядженні приватного сектору. Подано огляд Керівних принципів ОЕСР з питань конфіденційності. Експерти пропонують прийняти ряд заходів для вирішення цих проблем, визнаючи необхідність розробки надійнішої доказової бази.
У документі «Вимірювання штучного інтелекту під час дослідження ІКТ» зібрані офіційні статистичні дані про використання штучного інтелекту. Наголошується на важливості використання статистично обґрунтованих даних, які можуть бути використані для управління директивними органами та іншими зацікавленими сторонами в складній галузі штучного інтелекту. Наводиться міждержавні порівняння офіційних показників штучного інтелекту в окремих країнах ОЕСР і міжнародних організаціях шляхом аналізу статистичних визначень штучного інтелекту, розроблених безпосередньо для цілей вимірювання, а також питань штучного інтелекту в офіційних обстеженнях використання ІКТ.
З документами можна ознайомитись на сайті ОЕСР.
Детальніше: https://bit.ly/2T8XQU5, https://bit.ly/2RvmZYK
Управління з науки, технологій та інновацій Організації економічного співробітництва та розвитку постійно доповнює серію документів ОЕСР з цифрової економіки. У травні 2021 року опубліковані два нових документи «Прозорість звітності» та «Вимірювання штучного інтелекту в обстеженнях використання ІКТ».
У доповіді «Прозорість звітності» наводиться інформація про зусилля компаній для забезпечення довіри до цифрової економіки за допомогою звітності про прозорість. Зосереджена увага на соціальних медіаплатформах, послугах онлайн-комунікацій, платформах обміну файлами та інших онлайн-сервісах, значна частина яких базується у США. Узагальнено проблеми в області звітності про прозорість, до яких відносяться: обмежена інформативність, недостатня порівнянність, нездатність надати достовірну інформацію про те, в якому стані уряд отримує доступ до персональних даних, що є в розпорядженні приватного сектору. Подано огляд Керівних принципів ОЕСР з питань конфіденційності. Експерти пропонують прийняти ряд заходів для вирішення цих проблем, визнаючи необхідність розробки надійнішої доказової бази.
У документі «Вимірювання штучного інтелекту під час дослідження ІКТ» зібрані офіційні статистичні дані про використання штучного інтелекту. Наголошується на важливості використання статистично обґрунтованих даних, які можуть бути використані для управління директивними органами та іншими зацікавленими сторонами в складній галузі штучного інтелекту. Наводиться міждержавні порівняння офіційних показників штучного інтелекту в окремих країнах ОЕСР і міжнародних організаціях шляхом аналізу статистичних визначень штучного інтелекту, розроблених безпосередньо для цілей вимірювання, а також питань штучного інтелекту в офіційних обстеженнях використання ІКТ.
З документами можна ознайомитись на сайті ОЕСР.
Детальніше: https://bit.ly/2T8XQU5, https://bit.ly/2RvmZYK
www.oecd-ilibrary.org
OECD iLibrary | Transparency reporting: Considerations for the review of the privacy guidelines
OECD's dissemination platform for all published content - books, serials and statistics
ПРО ДІЯЛЬНІСТЬ НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ В 2020 РОЦІ
Президія НАН України схвалила доповідь «Про діяльність Національної академії наук України в 2020 році та завдання наступного періоду».
Документ відображає основні досягнення науковців України, акцентує увагу на позитивних зрушеннях у фундаментальних та прикладних дослідженнях з математики і механіки, фізики і астрономії, інформатики і наук про Землю, проблем матеріалознавства і енергетики, хімії і біології, соціальних і гуманітарних наук.
Вказується, що НАНУ розвивала міжнародні наукові зв’язки, головним пріоритетом яких є інтеграція до Європейського дослідницького простору, приєднання до Європейської хмари відкритої науки, оновлення Європейської стратегії в галузі фізики частинок (ініціативи «Електронно-позитронна «фабрика Хіггса», «Протон-протонний колайдер наступного покоління»). Важливі результати отримано за завершеним проєктом програми ЄС «Горизонт 2020» з аерокосмічних спостережень Землі «ERA PLANET», а також у рамках участі в термоядерних дослідженнях консорціуму EUROfusion за програмою Євратом. Загалом у міжнародному співробітництві брали участь понад 100 установ НАН України, кількість наукових проєктів із закордонними партнерами становила перевищила 700, з них 220 започатковано у 2020 році.
Разом із тим зазначається, що в Академії Наук є суттєві проблеми. Омолодження кадрового складу Академії зараз стає критично важливою справою. Багато питань залишаються нерозв’язаними, серед них і гідна заробітна плата, і житло, і нестача сучасного наукового обладнання.
Детальніше: https://bit.ly/3bKdOu2, https://bit.ly/34cSSrM
Президія НАН України схвалила доповідь «Про діяльність Національної академії наук України в 2020 році та завдання наступного періоду».
Документ відображає основні досягнення науковців України, акцентує увагу на позитивних зрушеннях у фундаментальних та прикладних дослідженнях з математики і механіки, фізики і астрономії, інформатики і наук про Землю, проблем матеріалознавства і енергетики, хімії і біології, соціальних і гуманітарних наук.
Вказується, що НАНУ розвивала міжнародні наукові зв’язки, головним пріоритетом яких є інтеграція до Європейського дослідницького простору, приєднання до Європейської хмари відкритої науки, оновлення Європейської стратегії в галузі фізики частинок (ініціативи «Електронно-позитронна «фабрика Хіггса», «Протон-протонний колайдер наступного покоління»). Важливі результати отримано за завершеним проєктом програми ЄС «Горизонт 2020» з аерокосмічних спостережень Землі «ERA PLANET», а також у рамках участі в термоядерних дослідженнях консорціуму EUROfusion за програмою Євратом. Загалом у міжнародному співробітництві брали участь понад 100 установ НАН України, кількість наукових проєктів із закордонними партнерами становила перевищила 700, з них 220 започатковано у 2020 році.
Разом із тим зазначається, що в Академії Наук є суттєві проблеми. Омолодження кадрового складу Академії зараз стає критично важливою справою. Багато питань залишаються нерозв’язаними, серед них і гідна заробітна плата, і житло, і нестача сучасного наукового обладнання.
Детальніше: https://bit.ly/3bKdOu2, https://bit.ly/34cSSrM
www.nas.gov.ua
Про діяльність Національної академії наук України в 2020 році та завдання наступного періоду
ДЕСЯТИРІЧЧЯ ПРИНЦИПІВ ІНТЕРНЕТУ ОЕСР: ФОРМУВАННЯ ПОЛІТИКИ В СВІТІ, КЕРОВАНОМУ ДАНИМИ
25 травня 2021 року в онлайн-форматі відбудеться конференція «Десятиріччя принципів Інтернету ОЕСР: формування політики в світі, керованому даними».
Організатори: Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), Рада США з міжнародного бізнесу.
Конференція присвячена керівним принципам політики у галузі інтернету (IPP), прийнятим ОЕСР у 2011 році, які є основою для роботи ОЕСР над проблемами цифрової економіки. Ці керівні принципи закликають до глобального вільного потоку інформації та послуг, багатосторонньої участі у розробленні відповідної політики, послідовного та ефективного захисту конфіденційності, співпраці для забезпечення безпеки Інтернету, роботі ОЕСР в області цифрової економіки в 2021 році.
Під час конференції планується розглянути наступні питання:
- як IPP відображаються у цифрових інноваціях ОЕСР, таких як розробка принципів штучного інтелекту (AI).
- як можна використовувати IPP для вирішення проблем, пов'язаних зі швидкими темпами цифрових інновацій, а також пов'язаними з ними змінами у цифровій екосистемі.
Для участі у заході необхідна попередня реєстрація.
Детальніше: https://bit.ly/3wjoIiv, https://bit.ly/3u7hYCX
25 травня 2021 року в онлайн-форматі відбудеться конференція «Десятиріччя принципів Інтернету ОЕСР: формування політики в світі, керованому даними».
Організатори: Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), Рада США з міжнародного бізнесу.
Конференція присвячена керівним принципам політики у галузі інтернету (IPP), прийнятим ОЕСР у 2011 році, які є основою для роботи ОЕСР над проблемами цифрової економіки. Ці керівні принципи закликають до глобального вільного потоку інформації та послуг, багатосторонньої участі у розробленні відповідної політики, послідовного та ефективного захисту конфіденційності, співпраці для забезпечення безпеки Інтернету, роботі ОЕСР в області цифрової економіки в 2021 році.
Під час конференції планується розглянути наступні питання:
- як IPP відображаються у цифрових інноваціях ОЕСР, таких як розробка принципів штучного інтелекту (AI).
- як можна використовувати IPP для вирішення проблем, пов'язаних зі швидкими темпами цифрових інновацій, а також пов'язаними з ними змінами у цифровій екосистемі.
Для участі у заході необхідна попередня реєстрація.
Детальніше: https://bit.ly/3wjoIiv, https://bit.ly/3u7hYCX
УПРАВЛІННЯ БІБЛІОТЕКОЮ ЗА ДОПОМОГОЮ НОВОЇ ПЛАТФОРМИ БІБЛІОТЕЧНИХ ПОСЛУГ FOLIO
26 травня 2021 року відбудеться вебінар «Управління вашою бібліотекою за допомогою FOLIO».
Організатор – EBSCO.
FOLIO є інструментом співпраці бібліотекарів, постачальників та розробників для надання бібліотечних послуг з відкритим кодом. Він виходить за рамки традиційної інтегрованої бібліотечної системи, дозволяючи будь-кому розвивати її основні функціональні можливості або розширювати платформу за допомогою розробки додатків, що надають нові послуги.
Під час вебінару планується розглянути наступні питання:
- нагальні питання розвитку спільноти FOLIO;
- управління життєвим циклом електронних ресурсів за допомогою системи електронного управління ресурсами FOLIO.
Для участі у заході необхідна попередня реєстрація.
Детальніше: https://bit.ly/340HxuL
26 травня 2021 року відбудеться вебінар «Управління вашою бібліотекою за допомогою FOLIO».
Організатор – EBSCO.
FOLIO є інструментом співпраці бібліотекарів, постачальників та розробників для надання бібліотечних послуг з відкритим кодом. Він виходить за рамки традиційної інтегрованої бібліотечної системи, дозволяючи будь-кому розвивати її основні функціональні можливості або розширювати платформу за допомогою розробки додатків, що надають нові послуги.
Під час вебінару планується розглянути наступні питання:
- нагальні питання розвитку спільноти FOLIO;
- управління життєвим циклом електронних ресурсів за допомогою системи електронного управління ресурсами FOLIO.
Для участі у заході необхідна попередня реєстрація.
Детальніше: https://bit.ly/340HxuL
Choice 360
Managing your library with FOLIO, the all-new Library Services Platform - Choice 360
Watch Managing your library with FOLIO, the all-new Library Services Platform, a Webinar for Academic Librarians - Choice 360
КУЛЬТУРА ВЗАЄМОДІЇ: ЯК ОРГАНІЗУВАТИ КУРС З НАПИСАННЯ ДОСЛІДНИЦЬКИХ РОБІТ
26 травня 2021 року відбудеться вебінар «Культура взаємодії: як організувати курс з написання дослідницьких робіт».
Організатор - Ініціатива академічної доброчесності та якості освіти Academic IQ.
Під час вебінару планується обговорити наступні питання:
- призначення дисципліни/курсу «Основи наукових досліджень» та його місія навчати написанню дослідницьких робіт студентів та їх наукових керівників;
- чому в багатьох випадках наявність такої дисципліни/курсу впливає на кінцевий результат і як забезпечити якість освіти;
- як культура взаємодії між викладачами, студентами та науковими керівниками кваліфікаційних робіт студентів формує культуру академічної доброчесності;
- як розробити та організувати дисципліну/курс, фокусуючись на плануванні занять, методах роботи зі студентами й оцінювання отриманих знань та навичок;
- «пастки», в які можна потрапити під час проведення такої дисципліни/ курсу.
Для участі у заході необхідна попередня реєстрація.
Детальніше: https://bit.ly/3hVQf5o, https://bit.ly/3u6Ctzx, https://bit.ly/3vk3K2E
26 травня 2021 року відбудеться вебінар «Культура взаємодії: як організувати курс з написання дослідницьких робіт».
Організатор - Ініціатива академічної доброчесності та якості освіти Academic IQ.
Під час вебінару планується обговорити наступні питання:
- призначення дисципліни/курсу «Основи наукових досліджень» та його місія навчати написанню дослідницьких робіт студентів та їх наукових керівників;
- чому в багатьох випадках наявність такої дисципліни/курсу впливає на кінцевий результат і як забезпечити якість освіти;
- як культура взаємодії між викладачами, студентами та науковими керівниками кваліфікаційних робіт студентів формує культуру академічної доброчесності;
- як розробити та організувати дисципліну/курс, фокусуючись на плануванні занять, методах роботи зі студентами й оцінювання отриманих знань та навичок;
- «пастки», в які можна потрапити під час проведення такої дисципліни/ курсу.
Для участі у заході необхідна попередня реєстрація.
Детальніше: https://bit.ly/3hVQf5o, https://bit.ly/3u6Ctzx, https://bit.ly/3vk3K2E
Academic Integrity and Quality Initiative
Вебінар "Культура взаємодії: як організувати курс з написання дослідницьких робіт" 26 травня 2021 року - Academic Integrity and…
Американські Ради з міжнародної освіти у межах упровадження проєкту “Ініціатива академічної доброчесності та якості освіти” запрошують на вебінар “Культура взаємодії: як організувати курс з написання дослідницьких робіт”. Коли: 26 травня 2021 Час: 16:00 Де:…
ДІЛОВІ ОБОВ'ЯЗКИ ТА ІНВЕСТИЦІЙНІ ДОГОВОРИ
На офіційному сайті Організації економічного співробітництва і розвитку опубліковано підготовлений експертами ОЕСР огляд щодо регулювання бізнесу в міжнародних інвестиційних угодах «Ділові обов'язки та інвестиційні договори».
У звіті досліджуються питання підготовки інвестиційних угод, врегулювання суперечок під час їх укладання, режиму найбільшого сприяння виконанню угод та проявів корупції. Дослідження проводилось з урахуванням принципів сумлінного та відповідального ведення бізнесу. Вивчались підходи до відповідальної ділової поведінки бізнесу та прав людини, як це відображено в Керівних принципах ОЕСР для транснаціональних підприємств, Керівних принципах ООН щодо бізнесу та прав людини та основних стандартах МОП.
Експерти ОЕСР виділяють кілька способів забезпечення гарантій інвестиційних угод за допомогою сучасних інвестиційних положень:
- вплив договору на політичний простір для урядів, в тому числі щодо недискримінаційного регулювання бізнесу;
- положення договору, що підтверджують внутрішнє екологічне, трудове чи інше законодавство;
- положення, які безпосередньо стосуються бізнесу, наприклад, заохочуючи відповідальну ділову поведінку, встановлюючи умови для доступу до пільг за інвестиційним договором.
Також увага у звіті зосереджена на урядових діях, що сприяють позитивному внеску бізнесу у сталий розвиток, розглянуті дії бізнесу та громадянського суспільства.
Детальніше: https://bit.ly/3bL7brI, https://bit.ly/3u9DqqM
На офіційному сайті Організації економічного співробітництва і розвитку опубліковано підготовлений експертами ОЕСР огляд щодо регулювання бізнесу в міжнародних інвестиційних угодах «Ділові обов'язки та інвестиційні договори».
У звіті досліджуються питання підготовки інвестиційних угод, врегулювання суперечок під час їх укладання, режиму найбільшого сприяння виконанню угод та проявів корупції. Дослідження проводилось з урахуванням принципів сумлінного та відповідального ведення бізнесу. Вивчались підходи до відповідальної ділової поведінки бізнесу та прав людини, як це відображено в Керівних принципах ОЕСР для транснаціональних підприємств, Керівних принципах ООН щодо бізнесу та прав людини та основних стандартах МОП.
Експерти ОЕСР виділяють кілька способів забезпечення гарантій інвестиційних угод за допомогою сучасних інвестиційних положень:
- вплив договору на політичний простір для урядів, в тому числі щодо недискримінаційного регулювання бізнесу;
- положення договору, що підтверджують внутрішнє екологічне, трудове чи інше законодавство;
- положення, які безпосередньо стосуються бізнесу, наприклад, заохочуючи відповідальну ділову поведінку, встановлюючи умови для доступу до пільг за інвестиційним договором.
Також увага у звіті зосереджена на урядових діях, що сприяють позитивному внеску бізнесу у сталий розвиток, розглянуті дії бізнесу та громадянського суспільства.
Детальніше: https://bit.ly/3bL7brI, https://bit.ly/3u9DqqM
www.oecd-ilibrary.org
OECD iLibrary | Business responsibilities and investment treaties
OECD's dissemination platform for all published content - books, serials and statistics
ТРАНСПОРТНИЙ ПРОГНОЗ МІЖНАРОДНОГО ТРАНСПОРТНОГО ФОРУМУ 2021
Міжнародний транспортний форум (ITF) Організації економічного співробітництва і розвитку підготував глобальний прогноз розвитку транспорту «Транспортний прогноз 2021».
Документ містить огляд останніх тенденцій та короткострокових перспектив розвитку транспортного сектору на глобальному рівні. У ньому представлені довгострокові (до 2050 року) прогнози попиту на перевезення вантажним транспортом: морським, повітряним, залізничним, автомобільним, водним, а також пасажирських перевезень, оцінюються пов’язані з цим викиди CO2.
У Прогнозі ITF розвитку транспортних перевезень на 2021 рік передбачні різні сценарії розвитку попиту на транспортні послуги до 2050 року, змодельовані сценарії декарбонізації транспорту та оцінено їх вплив на зміни клімату. Визначені рішення, які директивні органи мають приймати для забезпечення переходу до стійкої мобільності, яка є ефективною, виваженою та справедливою.
Особлива увага приділена впливу пандемії COVID-19 на світові транспортні системи та моделюються потенційні довготривалі зміни, пов’язані з нагальними проблемами розвитку і можливостями декарбонізації.
Детальніше: https://bit.ly/3oQX8GL, https://doi.org/10.1787/16826a30-en
Міжнародний транспортний форум (ITF) Організації економічного співробітництва і розвитку підготував глобальний прогноз розвитку транспорту «Транспортний прогноз 2021».
Документ містить огляд останніх тенденцій та короткострокових перспектив розвитку транспортного сектору на глобальному рівні. У ньому представлені довгострокові (до 2050 року) прогнози попиту на перевезення вантажним транспортом: морським, повітряним, залізничним, автомобільним, водним, а також пасажирських перевезень, оцінюються пов’язані з цим викиди CO2.
У Прогнозі ITF розвитку транспортних перевезень на 2021 рік передбачні різні сценарії розвитку попиту на транспортні послуги до 2050 року, змодельовані сценарії декарбонізації транспорту та оцінено їх вплив на зміни клімату. Визначені рішення, які директивні органи мають приймати для забезпечення переходу до стійкої мобільності, яка є ефективною, виваженою та справедливою.
Особлива увага приділена впливу пандемії COVID-19 на світові транспортні системи та моделюються потенційні довготривалі зміни, пов’язані з нагальними проблемами розвитку і можливостями декарбонізації.
Детальніше: https://bit.ly/3oQX8GL, https://doi.org/10.1787/16826a30-en
www.oecd-ilibrary.org
OECD iLibrary | ITF Transport Outlook 2021
OECD's dissemination platform for all published content - books, serials and statistics
СПІВРОБІТНИЦТВО НАЗЯВО ТА КООРДИНАТОРА ПРОЕКТІВ ОБСЄ В УКРАЇНІ
У травні 2021 року підписано Меморандум про взаєморозуміння та співробітництво між Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти та Координатором проектів ОБСЄ в Україні.
Метою Меморандуму є консолідація зусиль на впровадження сучасних міжнародних стандартів у сфері забезпечення якості вищої освіти, запровадження підходу, що базується на правах людини у закладах вищої освіти.
Передбачається, що співпраця буде охоплювати наступні напрями:
- організація і проведення спільних заходів (зустрічей, семінарів, конференцій, навчальних візитів, прес-конференцій, просвітницьких компаній тощо);
- надання допомоги щодо впровадження у закладах вищої освіти підходу, який базується на правах людини;
- надання підтримки у сфері забезпечення політики доброчесності серед наукової спільноти шляхом запровадження процедур, що відповідають європейським стандартам;
- підтримка моніторингу та аналізу результатів діяльності закладів вищої освіти щодо дотримання стандартів та принципів якості вищої освіти;
- надання допомоги у виготовленні, перекладі інформаційних матеріалів, необхідних для спільної діяльності сторін;
- надання технічної допомоги у впровадженні політики академічної доброчесності та відповідності міжнародним стандартам і кращим світовим практикам.
Очікується, що співробітництво Координатора проектів ОБСЄ в Україні з Національним агентством дозволить забезпечити системний позитивний вплив на якість вищої освіти в Україні.
Детальніше: https://bit.ly/3oOOVCT, https://bit.ly/3fDEoqc
У травні 2021 року підписано Меморандум про взаєморозуміння та співробітництво між Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти та Координатором проектів ОБСЄ в Україні.
Метою Меморандуму є консолідація зусиль на впровадження сучасних міжнародних стандартів у сфері забезпечення якості вищої освіти, запровадження підходу, що базується на правах людини у закладах вищої освіти.
Передбачається, що співпраця буде охоплювати наступні напрями:
- організація і проведення спільних заходів (зустрічей, семінарів, конференцій, навчальних візитів, прес-конференцій, просвітницьких компаній тощо);
- надання допомоги щодо впровадження у закладах вищої освіти підходу, який базується на правах людини;
- надання підтримки у сфері забезпечення політики доброчесності серед наукової спільноти шляхом запровадження процедур, що відповідають європейським стандартам;
- підтримка моніторингу та аналізу результатів діяльності закладів вищої освіти щодо дотримання стандартів та принципів якості вищої освіти;
- надання допомоги у виготовленні, перекладі інформаційних матеріалів, необхідних для спільної діяльності сторін;
- надання технічної допомоги у впровадженні політики академічної доброчесності та відповідності міжнародним стандартам і кращим світовим практикам.
Очікується, що співробітництво Координатора проектів ОБСЄ в Україні з Національним агентством дозволить забезпечити системний позитивний вплив на якість вищої освіти в Україні.
Детальніше: https://bit.ly/3oOOVCT, https://bit.ly/3fDEoqc