ФОРУМ ВІДКРИТОЇ НАУКИ
8 грудня 2026 року у змішаному форматі відбудеться Форум відкритої науки НАН України.
Захід має стати площадкою для обговорення стратегічних пріоритетів, актуальних викликів та перспектив розвитку відкритої науки в Україні, можливостей інтеграції до Європейського дослідницького простору та глобальної наукової інфраструктури, а також практичних шляхів упровадження принципів відкритості на всіх етапах дослідницького циклу. Основні тематичні напрями Форуму: відкрита наука як стратегічний пріоритет розвитку національного дослідницького простору, відповідні політики та європейський контекст; національна дослідницька інфраструктура, цифрові платформи, наукові бази даних, репозитарії та системи управління науковою інформацією; відкритий доступ і наукова комунікація, моделі поширення публікацій, ліцензування та авторське право; відкриті дослідницькі дані, їх управління, зберігання, доступність, повторне використання та принципи FAIR; роль бібліотек в екосистемі відкритої науки, нові послуги та технології підтримки досліджень; використання штучного інтелекту й цифрових технологій у науці, пов'язані з цим етичні та правові питання; наукометрія, відповідальне оцінювання наукової діяльності та відкриті дослідницькі результати; міжнародна співпраця та інтеграція України до Європейського дослідницького простору; відкрита наука як інструмент досягнення Цілей сталого розвитку, подолання цифрового розриву та забезпечення доступності наукових знань. Організатори: Національна академія наук України, Міністерство освіти і науки України, Національна академія аграрних наук України, Національна академія педагогічних наук України.
Детальніше: https://nauka.gov.ua/opportunities/forum-vidkrytoi-nauky-nan-ukrainy-vidbudetsia-8-hrudnia-2026-roku, https://www.nas.gov.ua/news/zaproshuyemo-vzyati-uchast-u-forumi-vidkritoi-nauki-nan-ukrani-anons
8 грудня 2026 року у змішаному форматі відбудеться Форум відкритої науки НАН України.
Захід має стати площадкою для обговорення стратегічних пріоритетів, актуальних викликів та перспектив розвитку відкритої науки в Україні, можливостей інтеграції до Європейського дослідницького простору та глобальної наукової інфраструктури, а також практичних шляхів упровадження принципів відкритості на всіх етапах дослідницького циклу. Основні тематичні напрями Форуму: відкрита наука як стратегічний пріоритет розвитку національного дослідницького простору, відповідні політики та європейський контекст; національна дослідницька інфраструктура, цифрові платформи, наукові бази даних, репозитарії та системи управління науковою інформацією; відкритий доступ і наукова комунікація, моделі поширення публікацій, ліцензування та авторське право; відкриті дослідницькі дані, їх управління, зберігання, доступність, повторне використання та принципи FAIR; роль бібліотек в екосистемі відкритої науки, нові послуги та технології підтримки досліджень; використання штучного інтелекту й цифрових технологій у науці, пов'язані з цим етичні та правові питання; наукометрія, відповідальне оцінювання наукової діяльності та відкриті дослідницькі результати; міжнародна співпраця та інтеграція України до Європейського дослідницького простору; відкрита наука як інструмент досягнення Цілей сталого розвитку, подолання цифрового розриву та забезпечення доступності наукових знань. Організатори: Національна академія наук України, Міністерство освіти і науки України, Національна академія аграрних наук України, Національна академія педагогічних наук України.
Детальніше: https://nauka.gov.ua/opportunities/forum-vidkrytoi-nauky-nan-ukrainy-vidbudetsia-8-hrudnia-2026-roku, https://www.nas.gov.ua/news/zaproshuyemo-vzyati-uchast-u-forumi-vidkritoi-nauki-nan-ukrani-anons
АДАПТАЦІЯ ДО ШІ ЗА МАСШТАБОМ ПОДІБНА ДО ПРОМИСЛОВОЇ РЕВОЛЮЦІЇ
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Сехер Асаф «Копенгагенський університет звернувся до антрополога, щоб очолити стратегію щодо ШІ».
У ній йдеться про те, що найбільший університет Данії на посаду заступника проректора з питань штучного інтелекту призначив не спеціаліста з комп’ютерних наук, а антрополога Мортена Акселя Педерсена. Він обійняв нову посаду у вересні поточного року й вважає виклик ШІ порівняним за масштабом з промисловою революцією. На його думку антропологічний підхід важливий для розуміння нових технологій: потрібно не лише оцінювати потенціал ШІ, а й з’ясовувати, як люди реально використовують його у повсякденному житті. Студенти, дослідники й адміністративний персонал активно використовують ШІ, але часто «в тіні», що викривляє повну картину. Університет інвестує близько 13 млн фунтів щоб адаптуватися до «нової реальності» в освіті, дослідженнях і роботі. Створюється офіс з ШІ, формується міжфакультетська робоча група, лабораторії, власний генеративний асистент та «світлофор ШІ», який підказує, які дані безпечно використовувати з різними системами. Одна з найамбітніших частин плану перегляд усіх університетських курсів щоб вирішити, як саме у них застосовувати ШІ: в одних курсах він може стати фундаментальною частиною, в інших бути повністю забороненим, у третіх — обов’язковим. Планується розробити загальну рамку як тимчасову конструкцію, що допоможе факультетам визначити власне ставлення до технології. Остаточні рішення залишатимуться за дисциплінами: хімік і антрополог матимуть різні уявлення про те, які навички можна автоматизувати, а які студенти мають опанувати самостійно. У ширшому контексті дискусій про інституційні відповіді на генеративний ШІ цей підхід виділяється тим, що фокусується не на технічних рішеннях, а на розумінні реальної людської практики використання технології.
Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/news/copenhagen-university-turns-anthropologist-lead-ai-strategy, https://news.ku.dk/all_news/2026/08/a-new-deputy-prorector-and-dkk-110-million-are-to-prepare-the-university-for-a-new-reality/, https://news.ku.dk/all_news/2026/08/a-new-deputy-prorector-and-dkk-110-million-are-to-prepare-the-university-for-a-new-reality/Rector_introduces__AI_at_UCPH___UCPH_with_AI_Published_on_KUnet.pdf, https://about.ku.dk/organisation/administration/ai-office/
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Сехер Асаф «Копенгагенський університет звернувся до антрополога, щоб очолити стратегію щодо ШІ».
У ній йдеться про те, що найбільший університет Данії на посаду заступника проректора з питань штучного інтелекту призначив не спеціаліста з комп’ютерних наук, а антрополога Мортена Акселя Педерсена. Він обійняв нову посаду у вересні поточного року й вважає виклик ШІ порівняним за масштабом з промисловою революцією. На його думку антропологічний підхід важливий для розуміння нових технологій: потрібно не лише оцінювати потенціал ШІ, а й з’ясовувати, як люди реально використовують його у повсякденному житті. Студенти, дослідники й адміністративний персонал активно використовують ШІ, але часто «в тіні», що викривляє повну картину. Університет інвестує близько 13 млн фунтів щоб адаптуватися до «нової реальності» в освіті, дослідженнях і роботі. Створюється офіс з ШІ, формується міжфакультетська робоча група, лабораторії, власний генеративний асистент та «світлофор ШІ», який підказує, які дані безпечно використовувати з різними системами. Одна з найамбітніших частин плану перегляд усіх університетських курсів щоб вирішити, як саме у них застосовувати ШІ: в одних курсах він може стати фундаментальною частиною, в інших бути повністю забороненим, у третіх — обов’язковим. Планується розробити загальну рамку як тимчасову конструкцію, що допоможе факультетам визначити власне ставлення до технології. Остаточні рішення залишатимуться за дисциплінами: хімік і антрополог матимуть різні уявлення про те, які навички можна автоматизувати, а які студенти мають опанувати самостійно. У ширшому контексті дискусій про інституційні відповіді на генеративний ШІ цей підхід виділяється тим, що фокусується не на технічних рішеннях, а на розумінні реальної людської практики використання технології.
Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/news/copenhagen-university-turns-anthropologist-lead-ai-strategy, https://news.ku.dk/all_news/2026/08/a-new-deputy-prorector-and-dkk-110-million-are-to-prepare-the-university-for-a-new-reality/, https://news.ku.dk/all_news/2026/08/a-new-deputy-prorector-and-dkk-110-million-are-to-prepare-the-university-for-a-new-reality/Rector_introduces__AI_at_UCPH___UCPH_with_AI_Published_on_KUnet.pdf, https://about.ku.dk/organisation/administration/ai-office/
ПРАКТИКУМ: АВТОРСЬКІ ПРОФІЛІ
12 листопада 2026 року відбудеться вебінар «Практикум: Авторські профілі».
Захід покликаний показати, як працювати з великими масивами інформації про науковців та забезпечувати коректне представлення власних наукових здобутків завдяки підтриманню в актуальному стані авторського профілю. Планується розглянути практичні питання створення, редагування та наповнення профілю автора у Web of Science, додавання статей, рецензій, грантів, відомостей про членство у редколегіях, синхронізації профілів Web of Science та ORCID, порівняння інформації, представленої у Google Академії та ResearchGate. Організатор – Clarivate.
Детальніше:https://clarivate.libguides.com/europe/ukraine, https://us02web.zoom.us/webinar/register/WN_F8WyirSIRIieITdCt95vqw
12 листопада 2026 року відбудеться вебінар «Практикум: Авторські профілі».
Захід покликаний показати, як працювати з великими масивами інформації про науковців та забезпечувати коректне представлення власних наукових здобутків завдяки підтриманню в актуальному стані авторського профілю. Планується розглянути практичні питання створення, редагування та наповнення профілю автора у Web of Science, додавання статей, рецензій, грантів, відомостей про членство у редколегіях, синхронізації профілів Web of Science та ORCID, порівняння інформації, представленої у Google Академії та ResearchGate. Організатор – Clarivate.
Детальніше:https://clarivate.libguides.com/europe/ukraine, https://us02web.zoom.us/webinar/register/WN_F8WyirSIRIieITdCt95vqw
SCIENCES PO ПІСЛЯ СКАНДАЛІВ: ПОЄДНАТИ ВІДКРИТІСТЬ І ПОРЯДОК
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Сехер Асаф «Президент Sciences Po: «Мені не подобається слово «еліта»»».
У ній йдеться про стиль університетського керівництва Луїса Вассі, його рішення залучити поліцію для звільнення лекційної зали від про-палестинських студентів та зміни у вступній кампанії. У квітні 2026 року більше половини постійного викладацького складу університету підписала листа з критикою «одноосібного» стилю керівництва. Вассі наполягає, що свобода вираження не включає право блокувати університет, оскільки це порушує свободу інших студентів. Він змінив бакалаврську програму, посиливши математичну складову, додавши політичну філософію та курс академічного письма. Ініціював зміни до умов вступу, в рамках яких скасовані особисті есе, підвищено вагу результатів національного іспиту (співбесіда залишилася). Вассі не любить слово «еліта», бо воно створює враження відокремленої групи. Sciences Po бере людей з різних верств суспільства, навчає їх, і вони працюють у найрізноманітніших ролях. Університет є і має залишатись місцем досконалості, а навчання тут позитивно змінює життя, тому він зобов’язаний бути максимально справедливим, зрозумілим і прозорим. У більш широкому контексті це дискусія про роль вищої освіти, її вплив на суспільства, поєднання соціальної справедливості зі збереженням високих стандартів підготовки, а також інституційної стабільності в умовах, що швидко змінюються.
Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/depth/sciences-po-president-i-dont-word-elite, https://www.sciencespo.fr/en/
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Сехер Асаф «Президент Sciences Po: «Мені не подобається слово «еліта»»».
У ній йдеться про стиль університетського керівництва Луїса Вассі, його рішення залучити поліцію для звільнення лекційної зали від про-палестинських студентів та зміни у вступній кампанії. У квітні 2026 року більше половини постійного викладацького складу університету підписала листа з критикою «одноосібного» стилю керівництва. Вассі наполягає, що свобода вираження не включає право блокувати університет, оскільки це порушує свободу інших студентів. Він змінив бакалаврську програму, посиливши математичну складову, додавши політичну філософію та курс академічного письма. Ініціював зміни до умов вступу, в рамках яких скасовані особисті есе, підвищено вагу результатів національного іспиту (співбесіда залишилася). Вассі не любить слово «еліта», бо воно створює враження відокремленої групи. Sciences Po бере людей з різних верств суспільства, навчає їх, і вони працюють у найрізноманітніших ролях. Університет є і має залишатись місцем досконалості, а навчання тут позитивно змінює життя, тому він зобов’язаний бути максимально справедливим, зрозумілим і прозорим. У більш широкому контексті це дискусія про роль вищої освіти, її вплив на суспільства, поєднання соціальної справедливості зі збереженням високих стандартів підготовки, а також інституційної стабільності в умовах, що швидко змінюються.
Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/depth/sciences-po-president-i-dont-word-elite, https://www.sciencespo.fr/en/
ПЕРЕДОВИЙ РУБІЖ БІОТЕХНОЛОГІЙ ЗДОРОВ’Я
24 листопада 2026 року відбудеться вебінар «Передовий рубіж біотехнологій здоров'я: редагування генів, регенеративна медицина і не лише це».
Захід стане площадкою для обговорення новітніх технологій у галузі охорони здоров’я, їхнього потенціалу, ризиків та практичного застосування. Учасники в рамках дискусії мають сформувати консенсусне бачення можливого впливу цих технологій на економіку та суспільства, а також пов'язаних з цим політичних наслідків. Йтиметься про найцікавіші прориви на передовому рубежі біотехнологій здоров'я. Експерти, урядовці та політики розглядатимуть, як біотехнологія та відповідальні інновації (нові можливості в редагуванні генів, регенеративній медицині та синтетичній біології) можуть принести економічну та соціальну користь. Організатор - Глобальний форум ОЕСР з технологій (GFTech).
Детальніше: https://www.oecd.org/en/events/2026/11/frontiers-of-health-biotechnology-gene-editing-regenerative-medicine-and-beyond.html, https://meetoecd1.zoom.us/webinar/register/WN_cXH7VgRnShin42HaJhG4Pg#/registration
24 листопада 2026 року відбудеться вебінар «Передовий рубіж біотехнологій здоров'я: редагування генів, регенеративна медицина і не лише це».
Захід стане площадкою для обговорення новітніх технологій у галузі охорони здоров’я, їхнього потенціалу, ризиків та практичного застосування. Учасники в рамках дискусії мають сформувати консенсусне бачення можливого впливу цих технологій на економіку та суспільства, а також пов'язаних з цим політичних наслідків. Йтиметься про найцікавіші прориви на передовому рубежі біотехнологій здоров'я. Експерти, урядовці та політики розглядатимуть, як біотехнологія та відповідальні інновації (нові можливості в редагуванні генів, регенеративній медицині та синтетичній біології) можуть принести економічну та соціальну користь. Організатор - Глобальний форум ОЕСР з технологій (GFTech).
Детальніше: https://www.oecd.org/en/events/2026/11/frontiers-of-health-biotechnology-gene-editing-regenerative-medicine-and-beyond.html, https://meetoecd1.zoom.us/webinar/register/WN_cXH7VgRnShin42HaJhG4Pg#/registration
НОВІ МОЖЛИВОСТІ ШІ-ПОМІЧНИКА НРАТ
На офіційному вебпорталі Національного репозитарію академічних текстів розширено можливості ШІ-помічника. Тепер відвідувачі та користувачі можуть здійснювати у базі даних НРАТ пошук дисертацій на здобуття наукових ступенів та звітів у сфері наукової і науково-технічної діяльності.
Для такого пошуку не потрібно заповнювати окрему форму. Достатньо сформулювати запит до ШІ-помічника у звичній формі, наприклад: «Мені цікаві дисертації про STEM-освіту за 2024 рік» або «Знайди звіти такого-то автора» чи «Відшукай усі дисертації з такої-то тематики за 2020-2025 роки» чи «Хочу ознайомитись зі звітами ДіР за 2026 рік з доступним повним текстом», при цьому можна використовувати та поєднувати різні параметри пошуку. Підготовлено окрему інструкцію з пошуку академічних текстів за допомогою ШІ-помічника. Це другий етап розвитку функціоналу ШІ-помічника. Наразі окремий спеціалізований пошук інших видів академічних текстів (статей, монографій, навчально-методичних рекомендацій тощо) не активований, однак такого роду записи можуть відображатися у результатах загального пошуку по базі даних НРАТ.
Детальніше: https://nrat.ukrintei.ua/service-updates/uarozshyreno-mozhlyvosti-shi-pomichnyka-ta-onovleno-informacziyu-pro-lokalni-repozytariyi/
На офіційному вебпорталі Національного репозитарію академічних текстів розширено можливості ШІ-помічника. Тепер відвідувачі та користувачі можуть здійснювати у базі даних НРАТ пошук дисертацій на здобуття наукових ступенів та звітів у сфері наукової і науково-технічної діяльності.
Для такого пошуку не потрібно заповнювати окрему форму. Достатньо сформулювати запит до ШІ-помічника у звичній формі, наприклад: «Мені цікаві дисертації про STEM-освіту за 2024 рік» або «Знайди звіти такого-то автора» чи «Відшукай усі дисертації з такої-то тематики за 2020-2025 роки» чи «Хочу ознайомитись зі звітами ДіР за 2026 рік з доступним повним текстом», при цьому можна використовувати та поєднувати різні параметри пошуку. Підготовлено окрему інструкцію з пошуку академічних текстів за допомогою ШІ-помічника. Це другий етап розвитку функціоналу ШІ-помічника. Наразі окремий спеціалізований пошук інших видів академічних текстів (статей, монографій, навчально-методичних рекомендацій тощо) не активований, однак такого роду записи можуть відображатися у результатах загального пошуку по базі даних НРАТ.
Детальніше: https://nrat.ukrintei.ua/service-updates/uarozshyreno-mozhlyvosti-shi-pomichnyka-ta-onovleno-informacziyu-pro-lokalni-repozytariyi/
👍1