ПРОДОВЖЕНО ТЕРМІН ПРИЙОМУ ЗАЯВОК НА ПРЕМІЮ КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

Міністерство освіти і науки України оголосило про подовження терміну прийому заявок на здобуття Премії Кабінету Міністрів України за розроблення і впровадження інноваційних технологій до 30 жовтня 2026 року.

Конкурс покликаний відібрати найкращі технології, які вже отримали практичне застосування. Раніше граничний термін прийому заявок становив 19 жовтня 2026 року. Наразі подано51 заявку, зокрема: 32 — за номінацією «Наукоємні інновації»; 9 — за номінацією «Інноваційні рішення в економічній діяльності»; 1 — за номінацією «Інноваційна інфраструктура»; 9 — за номінацією «Спеціальна премія». Ініціаторами конкурсних пропозицій можуть бути: заклади вищої освіти, наукові установи, суб’єкти господарювання, суб’єкти трансферу технологій. Авторський колектив має складатися щонайменше з трьох і не більше ніж із десяти осіб. До розгляду приймаються конкурсні пропозиції, результати яких уже застосовані на практиці. Конкурсні пропозиції будуть проходити багаторівневе оцінювання: наукову і науково-технічну експертизу, експертне оцінювання членами експертних груп, презентацію конкурсних пропозицій, їх розгляд Комітетом з присудження Премії Кабінету Міністрів України за розроблення і впровадження інноваційних технологій. За результатами конкурсного відбору може бути присуджено не більше двох премій у кожній номінації. Авторський колектив, конкурсну пропозицію якого визнають найкращою у відповідній номінації, отримає грошову винагороду у сумі 300 тисяч гривень.

Детальніше: https://mon.gov.ua/news/mon-prodovzhuie-pryimannia-zaiavok-na-premiiu-kabinetu-ministriv-ukrainy-za-rozroblennia-innovatsiinykh-tekhnolohii, https://nauka.gov.ua/information/skmu2026/, https://mon.gov.ua/nauka/innovatsiyna-diyalnist-ta-transfer-tekhnologiy/premiya-kabinetu-ministriv-ukraini-za-rozroblennya-i-vprovadzhennya-innovatsiynikh-tekhnologiy/premiya-kabinetu-ministriv-ukraini-za-rozroblennya-i-vprovadzhennya-innovatsiynikh-tekhnologiy-2026,  https://nrat.ukrintei.ua/pryjom-zayavok-na-premiyu-kabinetu-ministriv-ukrayiny-za-rozroblennya-i-vprovadzhennya-innovaczijnyh-tehnologij

КОНКУРС АКАДЕМІЧНИХ ВІЗИТІВ ІНОЗЕМНИХ ПРОФЕСОРІВ ТА НАУКОВЦІВ ДО УКРАЇНИ

Фонд Президента України з підтримки освіти, науки та спорту оголосив конкурс академічних візитів іноземних професорів та науковців до України.

Український заклад вищої освіти чи наукова установа можуть запросити професора або науковця з провідного закордонного університету чи наукової установи для лекцій, досліджень і консультацій, а Фонд покриє основні витрати на візит. Обсяг фінансування становить 300 тисяч гривень у розрахунку на один візит (гонорар, медичне страхування, проїзд, проживання, оформлення дозволу на працевлаштування та інші пов'язані витрати).  Заявки приймають від українських ЗВО всіх форм власності, які мають ліцензію на освітню діяльність, та наукових установ України. Керівник подає заявку від імені закладу; дозволено одну заявку на кожен лот. Запрошений фахівець має відповідати одній із вимог: мати досвід викладання або наукової роботи в університеті, який входить чи входив протягом останніх десяти років до топ-250 QS, THE або ARWU; мати досвід роботи у провідній іноземній науковій установі. Особистий приїзд фахівця до закладу в Україні обов’язковий. Програму можна доповнювати дистанційною співпрацею. Лот 1 – друга фаза UK–UA Visiting Professors Programme: візити професорів і науковців із Великої Британії. Приймати їх можна в регіонах України, які уряд Великої Британії визнає безпечними для відвідування. Лот 2 – міжнародні академічні візити: запрошення фахівців з усіх країн для візитів в усі регіони України. Реалізація візитів має бути запланована на період з 1 грудня 2026 року до 30 червня 2027 року. Подати заявку можна до 31 березня 2027 року.

Детальніше: https://presidentfund.gov.ua/news/fond-prezydenta-ukrayiny-ogoloshuye-konkurs-akademichnyh-vizytiv-inozemnyh-profesoriv-ta-naukovtsiv-do-ukrayiny/, https://forms.gle/yVKkzYDL9VzPFNba8, https://presidentfund.gov.ua/programs/akademichni-vizyty-inozemnyh-profesoriv-naukovtsiv-pidtrymka-internatsionalizatsiyi-ukrayinskyh-zakladiv-vyshhoyi-osvity/,  https://mon.gov.ua/news/do-300-tysiach-hryven-na-akademichnyi-vizyt-inozemnoho-profesora-rozpochavsia-konkurs-dlia-ukrainskykh-zvo-ta-naukovykh-ustanov

ESG-ОСВІТА, ЯКА ПОТРІБНА БІЗНЕСУ

21 жовтня  2026 року у змішаному форматі відбудеться відкрита зустріч «ESG-освіта, яка потрібна бізнесу».

Захід покликаний сприяти співпраці бізнесу та академічної спільноти в рамках підготовки конкурентних фахівців. Репутацію університету значною мірою формують його випускники, які починають свій професійний шлях у сучасних і затребуваних сферах діяльності. Необхідний діалог між університетами та бізнесом, щоб допомогти випускникам із працевлаштуванням та зміцнити впізнаваність освітнього закладу. Планується обговорити, які знання та навички у сфері ESG і сталого розвитку потрібні бізнесу вже сьогодні; які можливості для співпраці бізнес готовий запропонувати закладам вищої освіти; як університети можуть підготувати студентів і студенток до вимог сучасного ринку. Організатор - Глобальний договір ООН в Україні.

Детальніше: https://www.facebook.com/globalcompact.ukraine/posts/pfbid09AX2bbKjQxrsBoMZE7xD3RnQEcHisSugSZcfTuoYK6FjCAPQBxDPGzx9XuJSNc1il?__cft__[0]=AZjQiG2h1yQrPu6-WaCifInSv5zdg5wp_co0JONP40ZQmvSfnqSVK007M9UmHz0I22NoVQJ_jt-UZZGx5acgvHGCrbLfKt49BPwKfs1ThlikERtq-AYwqC5Go9UaYmF7u7zX9S2TPtwHLLzNj9DdijKdtovLIrZajEyORc-JK-ymg3prz30peDJ7Wkk&__tn__=%2CO*F,  https://forms.gle/U4kSkhjZ2wRtfFZk6

УРОКИ ПРОГРАМИ ВІЗУАЛІЗАЦІЇ ВІД ЦЕНТРУ МІКРОСКОПІЇ ТА АНАЛІЗУ ЗОБРАЖЕНЬ ЦЮРИХСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ

4 листопада 2026 року відбудеться вебінар «Уроки програми візуалізації від Центру мікроскопії та аналізу зображень Цюрихського університету».

Він покликаний поінформувати слухачів про практику роботи великого мультимодального центру візуалізації, що підтримує дослідження в галузі наук про життя та використовує світлову мікроскопію, електронну мікроскопію, скануючу електронну мікроскопію, кріоелектронну мікроскопію та об'ємну ЕМ. Планується обговорити, як підключені робочі процеси обробки зображень можуть сприяти більш ефективному вибору та отриманню зображень у дослідженнях, підходи до навігації по складних зразках та можливості поєднання робочих процесів TEM та SEM, приклади різних застосувань, включаючи патологічну візуалізацію, негативне фарбування, матричну томографію та автоматизоване багатосіткове отримання TEM-зображень, спільний доступ до великих наборів даних EM. Захід буде корисний для дослідників електронної медицини, керівників установ та співробітників лабораторій, зацікавлених у спрощенні отримання, навігації, управління та обміну складними робочими процесами мікроскопії. Організатори: Thermo Fisher Scientific, John Wiley & Sons.

Детальніше: https://event.on24.com/wcc/mr/6890587/B1261E867DD9028AAFC6707A67AEE6EB?utm_source=sfmc&utm_medium=email&utm_campaign=PSAUD_List_Reg_2774872_AudSol_Thermo_Fisher_114_EM1_C

ОЕСР: ПРОЗОРІСТЬ МІЖНАРОДНИХ ПЕРЕКАЗІВ ПОЧИНАЄТЬСЯ З ПОВНОЇ ІНФОРМАЦІЇ ПРО ЇХНЮ ВАРТІСТЬ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Прозорість роздрібних транскордонних платежів і грошових переказів».

У документі представлено рекомендації з підвищення прозорості міжнародних платежів, здійснюваних фізичними особами, зокрема - грошових переказів між країнами. ОЕСР визначає чотири основні проблеми цієї сфери: високу вартість операцій, низьку швидкість переказів, обмежений доступ до послуг і недостатню прозорість умов їх надання. Для споживача реальна вартість міжнародного переказу не завжди очевидна. На підсумкову суму впливають не лише безпосередні комісії, а й витрати на конвертацію валют та інші платежі, передбачені умовами операції. Якщо інформація про них неповна або подана незрозуміло, людині складніше порівнювати пропозиції різних постачальників платіжних послуг і визначати, скільки коштів фактично отримає адресат. ОЕСР підтримує підхід, закладений у Дорожній карті G20 щодо вдосконалення транскордонних платежів. Відповідно до неї, постачальники платіжних послуг мають розкривати платникам і отримувачам щонайменше чотири категорії інформації: повну вартість операції з урахуванням відповідних комісій і витрат на обмін валют, очікуваний строк зарахування коштів, можливість відстежувати статус платежу та умови надання послуги. Такий підхід має значення не лише для окремого переказу. Доступна й порівнювана інформація допомагає споживачам приймати обґрунтовані фінансові рішення, а також підтримує конкуренцію між постачальниками послуг. Водночас транскордонний характер платежів потребує узгоджених підходів у різних юрисдикціях, щоб вимоги до розкриття інформації були зрозумілими й послідовними. Звіт покликаний допомогти країнам реалізовувати Високорівневі принципи ОЕСР і G20 щодо захисту фінансових споживачів, які передбачають належне розкриття інформації та прозорість міжнародних платежів. Адже прозорість транскордонних переказів є не лише питанням інформування клієнта, а й важливим елементом захисту його прав.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/transparency-in-retail-cross-border-payments-and-remittances_9f4da8fe-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/09/transparency-in-retail-cross-border-payments-and-remittances_9bf43fdb/9f4da8fe-en.pdf, https://doi.org/10.1787/9f4da8fe-en

ВІД ЗАБОРОН ДО ВІДПОВІДАЛЬНОГО ВИКОРИСТАННЯ: ЯК ЗМІНЮЄТЬСЯ ПОЛІТИКА НАУКОВИХ ВИДАВНИЦТВ ЩОДО ШІ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Еллі Джендл «Ми ставимо неправильне запитання про ШІ в дослідженнях».

У ній керівниця політики щодо журналів видавничої групи Springer Nature пропонує змістити увагу з питання, чи використовувався штучний інтелект під час дослідження або підготовки публікації, на те, як саме його застосовували, які ризики це створює та чи забезпечено належний людський контроль. На думку авторки, підходи, побудовані переважно на переліках дозволених і заборонених інструментів, швидко застарівають по мірі розвитку технологій. ШІ вже використовують для пошуку наукової літератури, аналізу даних, написання програмного коду, підготовки й редагування текстів. Проте різні способи його застосування мають різний рівень ризику. Допомога з перекладом, упорядкуванням інформації або читабельністю тексту не тотожна використанню ШІ для формування наукових інтерпретацій, оцінок чи рішень, які безпосередньо впливають на зміст дослідження. Відповідно, відрізнятися мають і заходи контролю. Однією з перешкод для відповідального використання технологій Джендл називає небажання дослідників повідомляти про застосування ШІ. Частина науковців побоюється, що таке розкриття інформації саме по собі викличе сумніви в якості їхньої роботи; інші не розуміють, коли й наскільки докладно потрібно декларувати використання ШІ-інструментів. У результаті суттєвий вплив штучного інтелекту на дослідницький процес може залишатися поза належною перевіркою. Автор наголошує на кількох основних принципах: відповідальності, прозорості, конфіденційності, редакційній незалежності та науковому судженні. Дослідники мають відповідати за точність і доброчесність своїх робіт, а редактори — за ухвалені редакційні рішення. Передавати цю відповідальність системам ШІ не можна. Водночас декларування використання технологій не повинно автоматично сприйматися як ознака порушення. Важливою умовою є узгодженість вимог до ШІ на різних етапах дослідницького процесу — від планування проєкту й подання заявки на фінансування до інституційної перевірки та публікації результатів. Якщо університети, фінансові установи, дослідники й видавці застосовуватимуть несумісні правила, науковцям буде складніше відкрито повідомляти про використання технологій і розуміти наслідки такого розкриття. Отже, неприйнятним є як безумовний дозвіл на використання ШІ, так і відмова від оцінювання конкретних ризиків його застосування. Необхідне прозоре декларування використання ШІ та збереження людської відповідальності. Для наукового видавництва ключовим стає не сам факт застосування цієї технології, а те, чи не підриває її використання достовірність дослідження, конфіденційність і незалежність наукового судження.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/opinion/were-asking-wrong-question-about-ai-research  

ОЕСР: ЛІБЕРАЛІЗАЦІЯ ПРАВИЛ ІНОЗЕМНОГО ІНВЕСТУВАННЯ СПОВІЛЬНЮЄТЬСЯ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Індекс регуляторної обмеженості прямих іноземних інвестицій ОЕСР — 2025: основні висновки й тенденції» із серії «Документи ОЕСР з питань бізнесу та фінансів».

У документі порівнюються законодавчі обмеження для прямих іноземних інвестицій у 106 економіках світу станом на кінець грудня 2025 року. Індекс дає змогу оцінити відмінності між країнами, регіонами та секторами, а також простежити зміни правил, які полегшують або ускладнюють доступ іноземних інвесторів до національних ринків. Загалом регуляторні умови у 2025 році залишалися майже незмінними. Середній показник індексу дещо зріс — із 0,1192 у 2024 році до 0,1194 у 2025-му, тоді як медіанне значення не змінилося. У 95 із 106 економік показник залишився на попередньому рівні. У семи економіках обмеження послабилися, а в чотирьох — посилилися. Отже, незначне зростання середнього показника було зумовлене змінами в невеликій кількості країн, де нові обмеження мали більшу вагу, ніж заходи з лібералізації в інших економіках. Найбільший вплив створюють вимоги щодо частки іноземного капіталу в підприємствах (61%), 26% припадає на інші операційні обмеження, 10% — на перевірку іноземних інвестицій за економічними критеріями, а 3% — на обмеження щодо залучення ключового іноземного персоналу. Таким чином правила володіння підприємствами залишаються основним чинником, який визначає вимірювану індексом обмеженість іноземного інвестування. Обмеження розподілені між секторами нерівномірно. Найвищі середні показники зафіксовано в медіа, нерухомості, транспорті, сільському господарстві, рибальстві та професійних послугах. Натомість більшість виробничих галузей і низка ділових послуг залишаються відносно відкритими для іноземних інвесторів. У середньому економіки поза межами ОЕСР мають вищий рівень обмежень, ніж країни — члени організації. ОЕСР наголошує, що регуляторні обмеження є лише одним з елементів інвестиційного середовища. Водночас їх систематичне вимірювання допомагає виявляти можливості для реформ і оцінювати, наскільки правила доступу до ринків відповідають завданням залучення капіталу, технологій і знань.

Детальніше:  https://www.oecd.org/en/publications/oecd-fdi-regulatory-restrictiveness-index-2025_a7751054-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/10/oecd-fdi-regulatory-restrictiveness-index-2025_a731ea02/a7751054-en.pdf, https://doi.org/10.1787/a7751054-en

РИНКИ ПРАЦІ ТА СТРУКТУРНА ТРАНСФОРМАЦІЯ В ЧАСИ ЗМІН: ШІ ТА ДЕМОГРАФІЧНІ ЗРУШЕННЯ

17–18 листопада 2026 року відбудеться конференція «Ринки праці та структурна трансформація в часи змін: ШІ та демографічні зрушення».

Захід  покликаний стати площадкою для обговорення актуальних питань впливу розвитку технологій штучного інтелекту і демографічних зрушень на ринок робочої сили, розвиток зайнятості, трансформацію робочих місць, продуктивність, навички та підготовку робочої сили. Зокрема, розглядатимуться наступні питання: очікуваний вплив ШІ на структурні трансформації та ринки праці; як технологічні зміни взаємодіють з демографічними чинниками; як ШІ впливає на моделі міжнародної спеціалізації (наприклад, через торгівлю послугами), як це формує майбутнє праці; як політика може допомогти ринкам праці адаптуватися до швидких технологічних та демографічних змін; які уроки можна винести з досвіду окремих країн, які наразі проходять стадію швидких технологічних та демографічних змін; як має реагувати система освіти, щоб допомогти створити навички майбутнього; як політика соціального забезпечення та соціального захисту може найкраще захистити працівників та підтримати їхній перехід; яку роль може відігравати приватний сектор у створенні більшої кількості та кращих робочих місць в контексті швидких технологічних змін і змін на ринку праці; які регуляторні реформи можуть сприяти динаміці бізнесу. Організатори: Світовий банк, МВФ, ОЕСР.

Детальніше:  https://www.oecd.org/en/events/2026/11/imf-oecd-piie-world-bank-conference.html