РОЗВИТОК ІНФОРМАЦІЙНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ НРАТ ІЗ ЛОКАЛЬНИМИ РЕПОЗИТАРІЯМИ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ, НАУКОВИХ УСТАНОВ ТА ВИДАВНИЦТВ УКРАЇНИ

№83 Сумський державний педагогічний університет

Шлях доступу: https://repository.sspu.edu.ua/

Інформаційна інтеграція з НРАТ стартувала 2026-09-23

Наразі відвідувачі та користувачі Національного репозитарію академічних текстів на офіційному вебпорталі НРАТ не мають можливості ознайомитись з академічними текстами науковців цієї установи, оскільки вона такі тексти ще не передавала.

Довідково: Офіційний веб-портал НРАТ – nrat.ukrintei.ua. Власник НРАТ – держава в особі МОН, розпорядник - УкрІНТЕІ. НРАТ зареєстрований як джерело бібліотечних та наукових даних в OpenDOAR та FairsharingЗ повним переліком інституціональних учасників НРАТ та умовами співпраці можна ознайомитись за посиланням: https://nrat.ukrintei.ua/pro-nrat/lokalni-repozytariyi

ЯК НОВІ ДЕТЕКТОРИ ШІ ДОПОМАГАЮТЬ ПЕРЕВІРЯТИ ДОСТОВІРНІСТЬ НАУКОВИХ ПУБЛІКАЦІЙ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Розалінд Скіллен «Нові інструменти допомагають виявляти фальшовані зображення у наукових статтях».

У ній розглядаються можливості нових цифрових інструментів для виявлення підроблених, змінених або повторно використаних зображень у наукових публікаціях. Проблема стає все більш актуальною  через поширення генеративного штучного інтелекту, здатного створювати переконливі зображення, які можуть видаватися за результати реальних експериментів. Мікробіолог і консультант з питань наукової доброчесності Елізабет Бік, яка раніше виявляла підозрілі зображення переважно вручну, нині використовує  інструменти ImageTwin і Proofig. Вони дозволяють проаналізувати зображення, представлені у наукових статтях і порівнюють їх із базами, що містять мільйони раніше опублікованих зображень. Це допомагає знаходити повторне використання матеріалів й виявляти дублювання окремих елементів, які можуть залишитися непоміченими під час звичайної перевірки. Однак виявлення зображень, створених генеративним ШІ, залишається дуже складним завданням. Після публікації зображення часто стискають, через що втрачаються деталі, важливі для цифрової експертизи. Крім того, автоматичні системи можуть помилково позначати старі зображення низької контрастності або не виявляти штучно створені матеріали. Ситуацію ускладнює й часткове використання ШІ: наприклад, фотографія може бути справжньою, але окремий об’єкт або фрагмент фону в ній — згенерованим. Наразі дослідницька група під керівництвом професора Хайхун Е з Пекінського університету пошти та телекомунікацій розробляє інструменти для виявлення маніпуляцій із науковими зображеннями. Моделі навчають на прикладах наборів даних, а нові випадки підробок використовують для їх оновлення. Результати автоматичного аналізу зіставляються з оцінками фахівців. Такі інструменти можуть стати у нагоді для визначення випадків, що потребують додаткової перевірки, але жодним чином  не як остаточний доказ порушення. Виявлення використання ШІ не тотожне виявленню шахрайства: розкрито створена ШІ-ілюстрація може бути цілком прийнятною, тоді як традиційно відредаговане зображення здатне істотно спотворювати результати дослідження. Отже, автоматизована перевірка розширює можливості редакторів і дослідників знаходити підозрілі зображення, але не замінює експертного аналізу. Для встановлення достовірності важливо перевіряти походження зображення, історію його обробки та відповідність наведених матеріалів реальному перебігу дослідження. Сам алгоритмічний сигнал не може бути достатньою підставою для звинувачення в науковому шахрайстві.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/news/new-tools-help-detect-fraudulent-images-scientific-papers

ОЕСР: ЦИФРОВІ ІННОВАЦІЇ В ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИЦІ РОЗВИВАЮТЬСЯ ШВИДШЕ, НІЖ ЗМІНЮЮТЬСЯ ПРІОРИТЕТИ ДЕРЖАВНОГО ФІНАНСУВАННЯ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Розкриття потенціалу цифрових інновацій в електроенергетичній системі» із серії «Документи ОЕСР з цифрової економіки».

У ньому міститься аналіз розвитку цифрових технологій (зокрема – ШІ) та їхнього впливу на виробництво, передавання, розподіл, зберігання та споживання електроенергії, динаміку інноваційної діяльності та державного фінансування, а також політичні дії з підтримки цифрової трансформації електроенергетики. Зв’язок між електроенергетикою та цифровими технологіями є двостороннім. З одного боку, центри оброблення даних, необхідні для навчання й роботи систем штучного інтелекту, збільшують попит на електроенергію. З іншого — цифрові інструменти допомагають ефективніше керувати енергетичними системами, підвищувати їхню надійність і гнучкість та краще використовувати наявні потужності. За даними патентного аналізу ОЕСР, кількість патентів на застосування ШІ в електроенергетиці зросла більш ніж учетверо між 2017 і 2022 роками. Серед перспективних рішень — під’єднані датчики, цифрові двійники енергетичних об’єктів, прогнозування виробництва й споживання та автоматизоване виявлення несправностей. Розвиваються розумні лічильники й термостати, домашні системи зберігання енергії, віртуальні електростанції та двостороннє заряджання електромобілів, за якого акумулятори можуть не лише отримувати електроенергію, а й повертати її до мережі. Водночас державне фінансування не повністю відображає зростання значення цих технологій. У 2014–2024 роках загальні державні бюджети на дослідження, розробки й демонстраційні проєкти в енергетиці збільшилися більш ніж на 70% у реальному вимірі. Проте частка коштів, спрямованих на ключові цифрові інновації в електроенергетичних системах, знизилася з пікового показника 0,38% у 2021 році до 0,31% у 2024-му. Відбувається не загальне скорочення енергетичного фінансування, а зменшення відносної ваги цього напряму. Для подальшого розвитку цифрової електроенергетики матимуть значення наступні чиниики: створення умов для випробування нових регуляторних моделей, розроблення технічних стандартів, забезпечення доступу споживачів до енергетичних даних. Це має сприяти появі нових послуг і моделей взаємодії між учасниками ринку. Цифрова трансформація електроенергетики залежить не лише від технологічних розробок, а й від узгоджених регуляторних рішень, забезпечення сумісності систем, доступності даних і належної підтримки досліджень та інновацій.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/unlocking-digital-innovation-in-the-electricity-system_5f78b601-en.html,  https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/10/unlocking-digital-innovation-in-the-electricity-system_c837f21e/5f78b601-en.pdf, https://doi.org/10.1787/5f78b601-en

ВИРОЩУВАННЯ, ВИВЧЕННЯ КРИСТАЛІВ, ВИГОТОВЛЕННЯ ТА ЗАСТОСУВАННЯ КРИСТАЛІЧНИХ МАТЕРІАЛІВ

3–4 листопада 2026 року відбудеться семінар “International Workshop on Crystal Growth 2026”.

Він стане площадкою для обміну знаннями та професійним досвідом між фахівцями у галузі вирощування й дослідження властивостей кристалів, а також виготовлення та практичного застосування передових кристалічних матеріалів для оптики, електроніки, лазерної техніки, медицини тощо. Планується обговорити питання росту кристалів (кінетика, фазові переходи, комп’ютерне моделювання та кристалоінженерія); функціональні, оптичні, фотонні та електронні кристали; характеризацію кристалічної структури, дефектів, домішок і фізичних властивостей. Організатори – Українське матеріалознавче товариство ім. І.М. Францевича, Інститут монокристалів НАН України.

Детальніше: https://www.nas.gov.ua/news/ukranski-materialoznavci-zaproshuyut-na-mizhnarodniy-seminar-z-viroshchuvannya-y-vivchennya-kristaliv-i-vigotovlennya-ta-zastosuvannya-kristalichnih-materialiv, https://umrs.org.ua/activities/iwcg-2026/, https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSdfO-9rxGXyAdx6d1I8K7gWHTXt6NVX0GWppu2vdBihfz_gRQ/viewform

ПРОДОВЖЕНО ТЕРМІН ПРИЙОМУ ЗАЯВОК НА ПРЕМІЮ КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

Міністерство освіти і науки України оголосило про подовження терміну прийому заявок на здобуття Премії Кабінету Міністрів України за розроблення і впровадження інноваційних технологій до 30 жовтня 2026 року.

Конкурс покликаний відібрати найкращі технології, які вже отримали практичне застосування. Раніше граничний термін прийому заявок становив 19 жовтня 2026 року. Наразі подано51 заявку, зокрема: 32 — за номінацією «Наукоємні інновації»; 9 — за номінацією «Інноваційні рішення в економічній діяльності»; 1 — за номінацією «Інноваційна інфраструктура»; 9 — за номінацією «Спеціальна премія». Ініціаторами конкурсних пропозицій можуть бути: заклади вищої освіти, наукові установи, суб’єкти господарювання, суб’єкти трансферу технологій. Авторський колектив має складатися щонайменше з трьох і не більше ніж із десяти осіб. До розгляду приймаються конкурсні пропозиції, результати яких уже застосовані на практиці. Конкурсні пропозиції будуть проходити багаторівневе оцінювання: наукову і науково-технічну експертизу, експертне оцінювання членами експертних груп, презентацію конкурсних пропозицій, їх розгляд Комітетом з присудження Премії Кабінету Міністрів України за розроблення і впровадження інноваційних технологій. За результатами конкурсного відбору може бути присуджено не більше двох премій у кожній номінації. Авторський колектив, конкурсну пропозицію якого визнають найкращою у відповідній номінації, отримає грошову винагороду у сумі 300 тисяч гривень.

Детальніше: https://mon.gov.ua/news/mon-prodovzhuie-pryimannia-zaiavok-na-premiiu-kabinetu-ministriv-ukrainy-za-rozroblennia-innovatsiinykh-tekhnolohii, https://nauka.gov.ua/information/skmu2026/, https://mon.gov.ua/nauka/innovatsiyna-diyalnist-ta-transfer-tekhnologiy/premiya-kabinetu-ministriv-ukraini-za-rozroblennya-i-vprovadzhennya-innovatsiynikh-tekhnologiy/premiya-kabinetu-ministriv-ukraini-za-rozroblennya-i-vprovadzhennya-innovatsiynikh-tekhnologiy-2026,  https://nrat.ukrintei.ua/pryjom-zayavok-na-premiyu-kabinetu-ministriv-ukrayiny-za-rozroblennya-i-vprovadzhennya-innovaczijnyh-tehnologij

КОНКУРС АКАДЕМІЧНИХ ВІЗИТІВ ІНОЗЕМНИХ ПРОФЕСОРІВ ТА НАУКОВЦІВ ДО УКРАЇНИ

Фонд Президента України з підтримки освіти, науки та спорту оголосив конкурс академічних візитів іноземних професорів та науковців до України.

Український заклад вищої освіти чи наукова установа можуть запросити професора або науковця з провідного закордонного університету чи наукової установи для лекцій, досліджень і консультацій, а Фонд покриє основні витрати на візит. Обсяг фінансування становить 300 тисяч гривень у розрахунку на один візит (гонорар, медичне страхування, проїзд, проживання, оформлення дозволу на працевлаштування та інші пов'язані витрати).  Заявки приймають від українських ЗВО всіх форм власності, які мають ліцензію на освітню діяльність, та наукових установ України. Керівник подає заявку від імені закладу; дозволено одну заявку на кожен лот. Запрошений фахівець має відповідати одній із вимог: мати досвід викладання або наукової роботи в університеті, який входить чи входив протягом останніх десяти років до топ-250 QS, THE або ARWU; мати досвід роботи у провідній іноземній науковій установі. Особистий приїзд фахівця до закладу в Україні обов’язковий. Програму можна доповнювати дистанційною співпрацею. Лот 1 – друга фаза UK–UA Visiting Professors Programme: візити професорів і науковців із Великої Британії. Приймати їх можна в регіонах України, які уряд Великої Британії визнає безпечними для відвідування. Лот 2 – міжнародні академічні візити: запрошення фахівців з усіх країн для візитів в усі регіони України. Реалізація візитів має бути запланована на період з 1 грудня 2026 року до 30 червня 2027 року. Подати заявку можна до 31 березня 2027 року.

Детальніше: https://presidentfund.gov.ua/news/fond-prezydenta-ukrayiny-ogoloshuye-konkurs-akademichnyh-vizytiv-inozemnyh-profesoriv-ta-naukovtsiv-do-ukrayiny/, https://forms.gle/yVKkzYDL9VzPFNba8, https://presidentfund.gov.ua/programs/akademichni-vizyty-inozemnyh-profesoriv-naukovtsiv-pidtrymka-internatsionalizatsiyi-ukrayinskyh-zakladiv-vyshhoyi-osvity/,  https://mon.gov.ua/news/do-300-tysiach-hryven-na-akademichnyi-vizyt-inozemnoho-profesora-rozpochavsia-konkurs-dlia-ukrainskykh-zvo-ta-naukovykh-ustanov

ESG-ОСВІТА, ЯКА ПОТРІБНА БІЗНЕСУ

21 жовтня  2026 року у змішаному форматі відбудеться відкрита зустріч «ESG-освіта, яка потрібна бізнесу».

Захід покликаний сприяти співпраці бізнесу та академічної спільноти в рамках підготовки конкурентних фахівців. Репутацію університету значною мірою формують його випускники, які починають свій професійний шлях у сучасних і затребуваних сферах діяльності. Необхідний діалог між університетами та бізнесом, щоб допомогти випускникам із працевлаштуванням та зміцнити впізнаваність освітнього закладу. Планується обговорити, які знання та навички у сфері ESG і сталого розвитку потрібні бізнесу вже сьогодні; які можливості для співпраці бізнес готовий запропонувати закладам вищої освіти; як університети можуть підготувати студентів і студенток до вимог сучасного ринку. Організатор - Глобальний договір ООН в Україні.

Детальніше: https://www.facebook.com/globalcompact.ukraine/posts/pfbid09AX2bbKjQxrsBoMZE7xD3RnQEcHisSugSZcfTuoYK6FjCAPQBxDPGzx9XuJSNc1il?__cft__[0]=AZjQiG2h1yQrPu6-WaCifInSv5zdg5wp_co0JONP40ZQmvSfnqSVK007M9UmHz0I22NoVQJ_jt-UZZGx5acgvHGCrbLfKt49BPwKfs1ThlikERtq-AYwqC5Go9UaYmF7u7zX9S2TPtwHLLzNj9DdijKdtovLIrZajEyORc-JK-ymg3prz30peDJ7Wkk&__tn__=%2CO*F,  https://forms.gle/U4kSkhjZ2wRtfFZk6

УРОКИ ПРОГРАМИ ВІЗУАЛІЗАЦІЇ ВІД ЦЕНТРУ МІКРОСКОПІЇ ТА АНАЛІЗУ ЗОБРАЖЕНЬ ЦЮРИХСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ

4 листопада 2026 року відбудеться вебінар «Уроки програми візуалізації від Центру мікроскопії та аналізу зображень Цюрихського університету».

Він покликаний поінформувати слухачів про практику роботи великого мультимодального центру візуалізації, що підтримує дослідження в галузі наук про життя та використовує світлову мікроскопію, електронну мікроскопію, скануючу електронну мікроскопію, кріоелектронну мікроскопію та об'ємну ЕМ. Планується обговорити, як підключені робочі процеси обробки зображень можуть сприяти більш ефективному вибору та отриманню зображень у дослідженнях, підходи до навігації по складних зразках та можливості поєднання робочих процесів TEM та SEM, приклади різних застосувань, включаючи патологічну візуалізацію, негативне фарбування, матричну томографію та автоматизоване багатосіткове отримання TEM-зображень, спільний доступ до великих наборів даних EM. Захід буде корисний для дослідників електронної медицини, керівників установ та співробітників лабораторій, зацікавлених у спрощенні отримання, навігації, управління та обміну складними робочими процесами мікроскопії. Організатори: Thermo Fisher Scientific, John Wiley & Sons.

Детальніше: https://event.on24.com/wcc/mr/6890587/B1261E867DD9028AAFC6707A67AEE6EB?utm_source=sfmc&utm_medium=email&utm_campaign=PSAUD_List_Reg_2774872_AudSol_Thermo_Fisher_114_EM1_C

ОЕСР: ПРОЗОРІСТЬ МІЖНАРОДНИХ ПЕРЕКАЗІВ ПОЧИНАЄТЬСЯ З ПОВНОЇ ІНФОРМАЦІЇ ПРО ЇХНЮ ВАРТІСТЬ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Прозорість роздрібних транскордонних платежів і грошових переказів».

У документі представлено рекомендації з підвищення прозорості міжнародних платежів, здійснюваних фізичними особами, зокрема - грошових переказів між країнами. ОЕСР визначає чотири основні проблеми цієї сфери: високу вартість операцій, низьку швидкість переказів, обмежений доступ до послуг і недостатню прозорість умов їх надання. Для споживача реальна вартість міжнародного переказу не завжди очевидна. На підсумкову суму впливають не лише безпосередні комісії, а й витрати на конвертацію валют та інші платежі, передбачені умовами операції. Якщо інформація про них неповна або подана незрозуміло, людині складніше порівнювати пропозиції різних постачальників платіжних послуг і визначати, скільки коштів фактично отримає адресат. ОЕСР підтримує підхід, закладений у Дорожній карті G20 щодо вдосконалення транскордонних платежів. Відповідно до неї, постачальники платіжних послуг мають розкривати платникам і отримувачам щонайменше чотири категорії інформації: повну вартість операції з урахуванням відповідних комісій і витрат на обмін валют, очікуваний строк зарахування коштів, можливість відстежувати статус платежу та умови надання послуги. Такий підхід має значення не лише для окремого переказу. Доступна й порівнювана інформація допомагає споживачам приймати обґрунтовані фінансові рішення, а також підтримує конкуренцію між постачальниками послуг. Водночас транскордонний характер платежів потребує узгоджених підходів у різних юрисдикціях, щоб вимоги до розкриття інформації були зрозумілими й послідовними. Звіт покликаний допомогти країнам реалізовувати Високорівневі принципи ОЕСР і G20 щодо захисту фінансових споживачів, які передбачають належне розкриття інформації та прозорість міжнародних платежів. Адже прозорість транскордонних переказів є не лише питанням інформування клієнта, а й важливим елементом захисту його прав.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/transparency-in-retail-cross-border-payments-and-remittances_9f4da8fe-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/09/transparency-in-retail-cross-border-payments-and-remittances_9bf43fdb/9f4da8fe-en.pdf, https://doi.org/10.1787/9f4da8fe-en

ВІД ЗАБОРОН ДО ВІДПОВІДАЛЬНОГО ВИКОРИСТАННЯ: ЯК ЗМІНЮЄТЬСЯ ПОЛІТИКА НАУКОВИХ ВИДАВНИЦТВ ЩОДО ШІ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Еллі Джендл «Ми ставимо неправильне запитання про ШІ в дослідженнях».

У ній керівниця політики щодо журналів видавничої групи Springer Nature пропонує змістити увагу з питання, чи використовувався штучний інтелект під час дослідження або підготовки публікації, на те, як саме його застосовували, які ризики це створює та чи забезпечено належний людський контроль. На думку авторки, підходи, побудовані переважно на переліках дозволених і заборонених інструментів, швидко застарівають по мірі розвитку технологій. ШІ вже використовують для пошуку наукової літератури, аналізу даних, написання програмного коду, підготовки й редагування текстів. Проте різні способи його застосування мають різний рівень ризику. Допомога з перекладом, упорядкуванням інформації або читабельністю тексту не тотожна використанню ШІ для формування наукових інтерпретацій, оцінок чи рішень, які безпосередньо впливають на зміст дослідження. Відповідно, відрізнятися мають і заходи контролю. Однією з перешкод для відповідального використання технологій Джендл називає небажання дослідників повідомляти про застосування ШІ. Частина науковців побоюється, що таке розкриття інформації саме по собі викличе сумніви в якості їхньої роботи; інші не розуміють, коли й наскільки докладно потрібно декларувати використання ШІ-інструментів. У результаті суттєвий вплив штучного інтелекту на дослідницький процес може залишатися поза належною перевіркою. Автор наголошує на кількох основних принципах: відповідальності, прозорості, конфіденційності, редакційній незалежності та науковому судженні. Дослідники мають відповідати за точність і доброчесність своїх робіт, а редактори — за ухвалені редакційні рішення. Передавати цю відповідальність системам ШІ не можна. Водночас декларування використання технологій не повинно автоматично сприйматися як ознака порушення. Важливою умовою є узгодженість вимог до ШІ на різних етапах дослідницького процесу — від планування проєкту й подання заявки на фінансування до інституційної перевірки та публікації результатів. Якщо університети, фінансові установи, дослідники й видавці застосовуватимуть несумісні правила, науковцям буде складніше відкрито повідомляти про використання технологій і розуміти наслідки такого розкриття. Отже, неприйнятним є як безумовний дозвіл на використання ШІ, так і відмова від оцінювання конкретних ризиків його застосування. Необхідне прозоре декларування використання ШІ та збереження людської відповідальності. Для наукового видавництва ключовим стає не сам факт застосування цієї технології, а те, чи не підриває її використання достовірність дослідження, конфіденційність і незалежність наукового судження.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/opinion/were-asking-wrong-question-about-ai-research