РОЗВИТОК ІНФОРМАЦІЙНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ НРАТ ІЗ ЛОКАЛЬНИМИ РЕПОЗИТАРІЯМИ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ, НАУКОВИХ УСТАНОВ ТА ВИДАВНИЦТВ УКРАЇНИ
№82 Національний університет «Одеська юридична академія»
Шлях доступу: https://dspace.onua.edu.ua/
Інформаційна інтеграція з НРАТ стартувала 2026-09-23
Наразі відвідувачі та користувачі Національного репозитарію академічних текстів на офіційному вебпорталі НРАТ не мають можливості ознайомитись з академічними текстами науковців цієї установи, оскільки вона такі тексти ще не передавала.
Довідково: Офіційний веб-портал НРАТ – nrat.ukrintei.ua. Власник НРАТ – держава в особі МОН, розпорядник - УкрІНТЕІ. НРАТ зареєстрований як джерело бібліотечних та наукових даних в OpenDOAR та FairsharingЗ повним переліком інституціональних учасників НРАТ та умовами співпраці можна ознайомитись за посиланням: https://nrat.ukrintei.ua/pro-nrat/lokalni-repozytariyi
№82 Національний університет «Одеська юридична академія»
Шлях доступу: https://dspace.onua.edu.ua/
Інформаційна інтеграція з НРАТ стартувала 2026-09-23
Наразі відвідувачі та користувачі Національного репозитарію академічних текстів на офіційному вебпорталі НРАТ не мають можливості ознайомитись з академічними текстами науковців цієї установи, оскільки вона такі тексти ще не передавала.
Довідково: Офіційний веб-портал НРАТ – nrat.ukrintei.ua. Власник НРАТ – держава в особі МОН, розпорядник - УкрІНТЕІ. НРАТ зареєстрований як джерело бібліотечних та наукових даних в OpenDOAR та FairsharingЗ повним переліком інституціональних учасників НРАТ та умовами співпраці можна ознайомитись за посиланням: https://nrat.ukrintei.ua/pro-nrat/lokalni-repozytariyi
👍1
АКАДЕМІЧНА РІВНІСТЬ БЕЗ ЯРЛИКІВ
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Аймена Ідріса «Трагедія Джейсона Ардея підкреслює небезпеку токенізму».
У ній автор розглядає історію Джейсона Ардея, колишнього професора Кембриджського університету, як привід для критики практик символічного представництва етнічних меншин в академічному середовищі. На думку Ідріса, університети ризикують зводити науковців до їхнього походження або особистих історій подолання труднощів, використовуючи їх як підтвердження власної прихильності до різноманіття, замість того щоб оцінювати передусім їхні наукові ідеї та результати. Автор називає таку практику токенізмом — залученням представників певної групи переважно заради символічного ефекту. Він стверджує, що в академічних установах окремі науковці з етнічних меншин стають учасниками публічних заходів, комітетів і дискусій не стільки через зміст їхньої роботи, скільки через те, що уособлюють різноманіття. Водночас управлінці, які позиціонують себе як прихильники відповідних змін, можуть отримувати професійні переваги завдяки цій діяльності. У випадку Ардея, вважає Ідріс, його шлях від труднощів у дитинстві до професорської посади став центральною частиною публічного образу. Автор застерігає: коли інституція визначає людину через її травматичний досвід або колір шкіри, їй складніше постати як багатогранному науковцеві — з власними інтелектуальними здобутками, сумнівами та звичайними людськими недосконалостями. Крім того, надмірне символічне піднесення окремих представників меншин може посилювати упередження щодо професійної компетентності інших науковців із цих груп. Ідріс закликає університети відмовитися від символічного представництва як самоцілі й забезпечувати рівне ставлення до науковців, оцінюючи їх за якістю досліджень та аргументації.
Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/opinion/jason-arday-tragedy-underscores-perils-tokenism
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Аймена Ідріса «Трагедія Джейсона Ардея підкреслює небезпеку токенізму».
У ній автор розглядає історію Джейсона Ардея, колишнього професора Кембриджського університету, як привід для критики практик символічного представництва етнічних меншин в академічному середовищі. На думку Ідріса, університети ризикують зводити науковців до їхнього походження або особистих історій подолання труднощів, використовуючи їх як підтвердження власної прихильності до різноманіття, замість того щоб оцінювати передусім їхні наукові ідеї та результати. Автор називає таку практику токенізмом — залученням представників певної групи переважно заради символічного ефекту. Він стверджує, що в академічних установах окремі науковці з етнічних меншин стають учасниками публічних заходів, комітетів і дискусій не стільки через зміст їхньої роботи, скільки через те, що уособлюють різноманіття. Водночас управлінці, які позиціонують себе як прихильники відповідних змін, можуть отримувати професійні переваги завдяки цій діяльності. У випадку Ардея, вважає Ідріс, його шлях від труднощів у дитинстві до професорської посади став центральною частиною публічного образу. Автор застерігає: коли інституція визначає людину через її травматичний досвід або колір шкіри, їй складніше постати як багатогранному науковцеві — з власними інтелектуальними здобутками, сумнівами та звичайними людськими недосконалостями. Крім того, надмірне символічне піднесення окремих представників меншин може посилювати упередження щодо професійної компетентності інших науковців із цих груп. Ідріс закликає університети відмовитися від символічного представництва як самоцілі й забезпечувати рівне ставлення до науковців, оцінюючи їх за якістю досліджень та аргументації.
Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/opinion/jason-arday-tragedy-underscores-perils-tokenism
👍1
ОЕСР: ЦИФРОВА ІНФРАСТРУКТУРА ПЕРЕХОДИТЬ ВІД РОЗШИРЕННЯ ДОСТУПУ ДО ПІДВИЩЕННЯ ЯКОСТІ ЗВ’ЯЗКУ
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала статистичний огляд «Високопродуктивні широкосмугові мережі поширюються в країнах ОЕСР на тлі зростання попиту, зумовленого ШІ, хмарними обчисленнями та підключеними пристроями».
У документі проаналізовано зміни у сфері широкосмугового зв’язку, поширення оптоволоконних мереж і 5G, а також розвиток альтернативних технологій доступу до мережі інтернет. Наведені дані свідчать: зі зростанням потреб у передаванні даних країни ОЕСР поступово зміщують увагу з простого збільшення кількості підключень до підвищення швидкості, пропускної здатності та надійності мереж. Частка підключень до фіксованого широкосмугового інтернету, здатних забезпечувати гігабітну швидкість, зросла з 4% у 2020 році до 24% у 2025-му. Оптоволокно вже становить 51% усіх фіксованих широкосмугових підключень у країнах ОЕСР проти 31% п’ять років тому. Водночас загальне охоплення фіксованого широкосмугового зв’язку зростало повільніше: з 33 до 37 підключень на 100 жителів. Це вказує на поступове насичення ринку та перехід користувачів від застарілих технологій до більш продуктивних мереж. Розширюється використання мобільного зв’язку: у 2025 році на одну SIM-картку в країнах ОЕСР припадало в середньому 17 ГБ мобільних даних на місяць, що на 130% більше, ніж у 2020 році. Технологія 5G, доступна в усіх країнах ОЕСР, забезпечувала 46% мобільних широкосмугових підключень проти 19% у 2022 році. Її висока пропускна здатність і мала затримка передавання сигналу важливі для використання ШІ, хмарних сервісів та підключених пристроїв. Паралельно зростає роль альтернативних способів підключення. Частка фіксованого бездротового доступу у структурі фіксованого широкосмугового зв’язку збільшилася з 4,8% у 2023 році до 5,8% у 2025-му. Частка супутникового інтернету за цей період зросла з 0,5% до 1,15%, а кількість супутникових підключень — на 122%. Такі технології можуть допомагати забезпечувати зв’язок у віддалених районах, де прокладання наземної інфраструктури складне або дороге. Аналіз даних ОЕСР дає підстави для висновків про структурну перебудову цифрової інфраструктури, в рамках якої оптоволокно та 5G посилюють позиції, в застарілі технології поступово їх втрачають. Подальший розвиток мереж має відповідати не лише зростанню обсягів передавання даних, а й потребам у швидкому, стабільному та доступному зв’язку.
Детальніше: https://www.oecd.org/en/data/insights/statistical-releases/2026/10/high-capacity-broadband-networks-gain-ground-across-oecd-as-ai-cloud-computing-and-connected-devices-drive-demand.html
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала статистичний огляд «Високопродуктивні широкосмугові мережі поширюються в країнах ОЕСР на тлі зростання попиту, зумовленого ШІ, хмарними обчисленнями та підключеними пристроями».
У документі проаналізовано зміни у сфері широкосмугового зв’язку, поширення оптоволоконних мереж і 5G, а також розвиток альтернативних технологій доступу до мережі інтернет. Наведені дані свідчать: зі зростанням потреб у передаванні даних країни ОЕСР поступово зміщують увагу з простого збільшення кількості підключень до підвищення швидкості, пропускної здатності та надійності мереж. Частка підключень до фіксованого широкосмугового інтернету, здатних забезпечувати гігабітну швидкість, зросла з 4% у 2020 році до 24% у 2025-му. Оптоволокно вже становить 51% усіх фіксованих широкосмугових підключень у країнах ОЕСР проти 31% п’ять років тому. Водночас загальне охоплення фіксованого широкосмугового зв’язку зростало повільніше: з 33 до 37 підключень на 100 жителів. Це вказує на поступове насичення ринку та перехід користувачів від застарілих технологій до більш продуктивних мереж. Розширюється використання мобільного зв’язку: у 2025 році на одну SIM-картку в країнах ОЕСР припадало в середньому 17 ГБ мобільних даних на місяць, що на 130% більше, ніж у 2020 році. Технологія 5G, доступна в усіх країнах ОЕСР, забезпечувала 46% мобільних широкосмугових підключень проти 19% у 2022 році. Її висока пропускна здатність і мала затримка передавання сигналу важливі для використання ШІ, хмарних сервісів та підключених пристроїв. Паралельно зростає роль альтернативних способів підключення. Частка фіксованого бездротового доступу у структурі фіксованого широкосмугового зв’язку збільшилася з 4,8% у 2023 році до 5,8% у 2025-му. Частка супутникового інтернету за цей період зросла з 0,5% до 1,15%, а кількість супутникових підключень — на 122%. Такі технології можуть допомагати забезпечувати зв’язок у віддалених районах, де прокладання наземної інфраструктури складне або дороге. Аналіз даних ОЕСР дає підстави для висновків про структурну перебудову цифрової інфраструктури, в рамках якої оптоволокно та 5G посилюють позиції, в застарілі технології поступово їх втрачають. Подальший розвиток мереж має відповідати не лише зростанню обсягів передавання даних, а й потребам у швидкому, стабільному та доступному зв’язку.
Детальніше: https://www.oecd.org/en/data/insights/statistical-releases/2026/10/high-capacity-broadband-networks-gain-ground-across-oecd-as-ai-cloud-computing-and-connected-devices-drive-demand.html
👍1
КОНФЕРЕНЦІЯ ДО 105-РІЧЧЯ ІНСТИТУТУ МИСТЕЦТВОЗНАВСТВА, ФОЛЬКЛОРИСТИКИ ТА ЕТНОЛОГІЇ ІМ. М.Т. РИЛЬСЬКОГО
27–28 жовтня 2026 року відбудеться міжнародна наукова конференція «Українська культура в координатах ідентичності, пам'яті та відновлення».
Захід приурочений до 105‑річчя Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського НАН України. Планується обговорити українську етнологія у ХХ–ХХІ ст. (наукова спадщина, тяглість традиції, стратегії розвитку у вимірах сьогодення); етнографічне музейництво та архівознавство в Україні та світі (історія, становлення, сучасний вимір); народознавчу архівну спадщину (традиції та інновації); історію становлення та інституційного розвитку мистецтвознавства, фольклористики та етнології; українську академічну фольклористику ХХ–ХХІ ст. (становлення, розвиток, перспективи); український театральний та аудіовізуальний простір (тяглість культурних традицій та розвиток спадщини минулих епох); вітчизняний художній досвід у вимірі сучасних пошуково-інтерпретаційних практик та міжнародних політико-культурних викликів; видання з декоративного мистецтва України (нові підходи і дослідження); музикознавчу школу в контексті гуманітарної науки (класична спадщина, сучасні тенденції, концепції, проблеми). Організатор - Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського НАН України.
Детальніше: https://www.nas.gov.ua/news/mizhnarodna-naukova-konferenciya-do-105-richchya-institutu-mistectvoznavstva-folkloristiki-ta-etnologi-im-mt-rilskogo-nan-ukrani-anons, https://www.nas.gov.ua/storage/editor/files/informatsiinyi-lyst-konferentsii.docx
27–28 жовтня 2026 року відбудеться міжнародна наукова конференція «Українська культура в координатах ідентичності, пам'яті та відновлення».
Захід приурочений до 105‑річчя Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського НАН України. Планується обговорити українську етнологія у ХХ–ХХІ ст. (наукова спадщина, тяглість традиції, стратегії розвитку у вимірах сьогодення); етнографічне музейництво та архівознавство в Україні та світі (історія, становлення, сучасний вимір); народознавчу архівну спадщину (традиції та інновації); історію становлення та інституційного розвитку мистецтвознавства, фольклористики та етнології; українську академічну фольклористику ХХ–ХХІ ст. (становлення, розвиток, перспективи); український театральний та аудіовізуальний простір (тяглість культурних традицій та розвиток спадщини минулих епох); вітчизняний художній досвід у вимірі сучасних пошуково-інтерпретаційних практик та міжнародних політико-культурних викликів; видання з декоративного мистецтва України (нові підходи і дослідження); музикознавчу школу в контексті гуманітарної науки (класична спадщина, сучасні тенденції, концепції, проблеми). Організатор - Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського НАН України.
Детальніше: https://www.nas.gov.ua/news/mizhnarodna-naukova-konferenciya-do-105-richchya-institutu-mistectvoznavstva-folkloristiki-ta-etnologi-im-mt-rilskogo-nan-ukrani-anons, https://www.nas.gov.ua/storage/editor/files/informatsiinyi-lyst-konferentsii.docx
👍1
РОЗВИТОК ІНФОРМАЦІЙНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ НРАТ ІЗ ЛОКАЛЬНИМИ РЕПОЗИТАРІЯМИ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ, НАУКОВИХ УСТАНОВ ТА ВИДАВНИЦТВ УКРАЇНИ
№83 Сумський державний педагогічний університет
Шлях доступу: https://repository.sspu.edu.ua/
Інформаційна інтеграція з НРАТ стартувала 2026-09-23
Наразі відвідувачі та користувачі Національного репозитарію академічних текстів на офіційному вебпорталі НРАТ не мають можливості ознайомитись з академічними текстами науковців цієї установи, оскільки вона такі тексти ще не передавала.
Довідково: Офіційний веб-портал НРАТ – nrat.ukrintei.ua. Власник НРАТ – держава в особі МОН, розпорядник - УкрІНТЕІ. НРАТ зареєстрований як джерело бібліотечних та наукових даних в OpenDOAR та FairsharingЗ повним переліком інституціональних учасників НРАТ та умовами співпраці можна ознайомитись за посиланням: https://nrat.ukrintei.ua/pro-nrat/lokalni-repozytariyi
№83 Сумський державний педагогічний університет
Шлях доступу: https://repository.sspu.edu.ua/
Інформаційна інтеграція з НРАТ стартувала 2026-09-23
Наразі відвідувачі та користувачі Національного репозитарію академічних текстів на офіційному вебпорталі НРАТ не мають можливості ознайомитись з академічними текстами науковців цієї установи, оскільки вона такі тексти ще не передавала.
Довідково: Офіційний веб-портал НРАТ – nrat.ukrintei.ua. Власник НРАТ – держава в особі МОН, розпорядник - УкрІНТЕІ. НРАТ зареєстрований як джерело бібліотечних та наукових даних в OpenDOAR та FairsharingЗ повним переліком інституціональних учасників НРАТ та умовами співпраці можна ознайомитись за посиланням: https://nrat.ukrintei.ua/pro-nrat/lokalni-repozytariyi
👍1
ЯК НОВІ ДЕТЕКТОРИ ШІ ДОПОМАГАЮТЬ ПЕРЕВІРЯТИ ДОСТОВІРНІСТЬ НАУКОВИХ ПУБЛІКАЦІЙ
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Розалінд Скіллен «Нові інструменти допомагають виявляти фальшовані зображення у наукових статтях».
У ній розглядаються можливості нових цифрових інструментів для виявлення підроблених, змінених або повторно використаних зображень у наукових публікаціях. Проблема стає все більш актуальною через поширення генеративного штучного інтелекту, здатного створювати переконливі зображення, які можуть видаватися за результати реальних експериментів. Мікробіолог і консультант з питань наукової доброчесності Елізабет Бік, яка раніше виявляла підозрілі зображення переважно вручну, нині використовує інструменти ImageTwin і Proofig. Вони дозволяють проаналізувати зображення, представлені у наукових статтях і порівнюють їх із базами, що містять мільйони раніше опублікованих зображень. Це допомагає знаходити повторне використання матеріалів й виявляти дублювання окремих елементів, які можуть залишитися непоміченими під час звичайної перевірки. Однак виявлення зображень, створених генеративним ШІ, залишається дуже складним завданням. Після публікації зображення часто стискають, через що втрачаються деталі, важливі для цифрової експертизи. Крім того, автоматичні системи можуть помилково позначати старі зображення низької контрастності або не виявляти штучно створені матеріали. Ситуацію ускладнює й часткове використання ШІ: наприклад, фотографія може бути справжньою, але окремий об’єкт або фрагмент фону в ній — згенерованим. Наразі дослідницька група під керівництвом професора Хайхун Е з Пекінського університету пошти та телекомунікацій розробляє інструменти для виявлення маніпуляцій із науковими зображеннями. Моделі навчають на прикладах наборів даних, а нові випадки підробок використовують для їх оновлення. Результати автоматичного аналізу зіставляються з оцінками фахівців. Такі інструменти можуть стати у нагоді для визначення випадків, що потребують додаткової перевірки, але жодним чином не як остаточний доказ порушення. Виявлення використання ШІ не тотожне виявленню шахрайства: розкрито створена ШІ-ілюстрація може бути цілком прийнятною, тоді як традиційно відредаговане зображення здатне істотно спотворювати результати дослідження. Отже, автоматизована перевірка розширює можливості редакторів і дослідників знаходити підозрілі зображення, але не замінює експертного аналізу. Для встановлення достовірності важливо перевіряти походження зображення, історію його обробки та відповідність наведених матеріалів реальному перебігу дослідження. Сам алгоритмічний сигнал не може бути достатньою підставою для звинувачення в науковому шахрайстві.
Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/news/new-tools-help-detect-fraudulent-images-scientific-papers
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Розалінд Скіллен «Нові інструменти допомагають виявляти фальшовані зображення у наукових статтях».
У ній розглядаються можливості нових цифрових інструментів для виявлення підроблених, змінених або повторно використаних зображень у наукових публікаціях. Проблема стає все більш актуальною через поширення генеративного штучного інтелекту, здатного створювати переконливі зображення, які можуть видаватися за результати реальних експериментів. Мікробіолог і консультант з питань наукової доброчесності Елізабет Бік, яка раніше виявляла підозрілі зображення переважно вручну, нині використовує інструменти ImageTwin і Proofig. Вони дозволяють проаналізувати зображення, представлені у наукових статтях і порівнюють їх із базами, що містять мільйони раніше опублікованих зображень. Це допомагає знаходити повторне використання матеріалів й виявляти дублювання окремих елементів, які можуть залишитися непоміченими під час звичайної перевірки. Однак виявлення зображень, створених генеративним ШІ, залишається дуже складним завданням. Після публікації зображення часто стискають, через що втрачаються деталі, важливі для цифрової експертизи. Крім того, автоматичні системи можуть помилково позначати старі зображення низької контрастності або не виявляти штучно створені матеріали. Ситуацію ускладнює й часткове використання ШІ: наприклад, фотографія може бути справжньою, але окремий об’єкт або фрагмент фону в ній — згенерованим. Наразі дослідницька група під керівництвом професора Хайхун Е з Пекінського університету пошти та телекомунікацій розробляє інструменти для виявлення маніпуляцій із науковими зображеннями. Моделі навчають на прикладах наборів даних, а нові випадки підробок використовують для їх оновлення. Результати автоматичного аналізу зіставляються з оцінками фахівців. Такі інструменти можуть стати у нагоді для визначення випадків, що потребують додаткової перевірки, але жодним чином не як остаточний доказ порушення. Виявлення використання ШІ не тотожне виявленню шахрайства: розкрито створена ШІ-ілюстрація може бути цілком прийнятною, тоді як традиційно відредаговане зображення здатне істотно спотворювати результати дослідження. Отже, автоматизована перевірка розширює можливості редакторів і дослідників знаходити підозрілі зображення, але не замінює експертного аналізу. Для встановлення достовірності важливо перевіряти походження зображення, історію його обробки та відповідність наведених матеріалів реальному перебігу дослідження. Сам алгоритмічний сигнал не може бути достатньою підставою для звинувачення в науковому шахрайстві.
Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/news/new-tools-help-detect-fraudulent-images-scientific-papers
👍1
ОЕСР: ЦИФРОВІ ІННОВАЦІЇ В ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИЦІ РОЗВИВАЮТЬСЯ ШВИДШЕ, НІЖ ЗМІНЮЮТЬСЯ ПРІОРИТЕТИ ДЕРЖАВНОГО ФІНАНСУВАННЯ
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Розкриття потенціалу цифрових інновацій в електроенергетичній системі» із серії «Документи ОЕСР з цифрової економіки».
У ньому міститься аналіз розвитку цифрових технологій (зокрема – ШІ) та їхнього впливу на виробництво, передавання, розподіл, зберігання та споживання електроенергії, динаміку інноваційної діяльності та державного фінансування, а також політичні дії з підтримки цифрової трансформації електроенергетики. Зв’язок між електроенергетикою та цифровими технологіями є двостороннім. З одного боку, центри оброблення даних, необхідні для навчання й роботи систем штучного інтелекту, збільшують попит на електроенергію. З іншого — цифрові інструменти допомагають ефективніше керувати енергетичними системами, підвищувати їхню надійність і гнучкість та краще використовувати наявні потужності. За даними патентного аналізу ОЕСР, кількість патентів на застосування ШІ в електроенергетиці зросла більш ніж учетверо між 2017 і 2022 роками. Серед перспективних рішень — під’єднані датчики, цифрові двійники енергетичних об’єктів, прогнозування виробництва й споживання та автоматизоване виявлення несправностей. Розвиваються розумні лічильники й термостати, домашні системи зберігання енергії, віртуальні електростанції та двостороннє заряджання електромобілів, за якого акумулятори можуть не лише отримувати електроенергію, а й повертати її до мережі. Водночас державне фінансування не повністю відображає зростання значення цих технологій. У 2014–2024 роках загальні державні бюджети на дослідження, розробки й демонстраційні проєкти в енергетиці збільшилися більш ніж на 70% у реальному вимірі. Проте частка коштів, спрямованих на ключові цифрові інновації в електроенергетичних системах, знизилася з пікового показника 0,38% у 2021 році до 0,31% у 2024-му. Відбувається не загальне скорочення енергетичного фінансування, а зменшення відносної ваги цього напряму. Для подальшого розвитку цифрової електроенергетики матимуть значення наступні чиниики: створення умов для випробування нових регуляторних моделей, розроблення технічних стандартів, забезпечення доступу споживачів до енергетичних даних. Це має сприяти появі нових послуг і моделей взаємодії між учасниками ринку. Цифрова трансформація електроенергетики залежить не лише від технологічних розробок, а й від узгоджених регуляторних рішень, забезпечення сумісності систем, доступності даних і належної підтримки досліджень та інновацій.
Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/unlocking-digital-innovation-in-the-electricity-system_5f78b601-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/10/unlocking-digital-innovation-in-the-electricity-system_c837f21e/5f78b601-en.pdf, https://doi.org/10.1787/5f78b601-en
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Розкриття потенціалу цифрових інновацій в електроенергетичній системі» із серії «Документи ОЕСР з цифрової економіки».
У ньому міститься аналіз розвитку цифрових технологій (зокрема – ШІ) та їхнього впливу на виробництво, передавання, розподіл, зберігання та споживання електроенергії, динаміку інноваційної діяльності та державного фінансування, а також політичні дії з підтримки цифрової трансформації електроенергетики. Зв’язок між електроенергетикою та цифровими технологіями є двостороннім. З одного боку, центри оброблення даних, необхідні для навчання й роботи систем штучного інтелекту, збільшують попит на електроенергію. З іншого — цифрові інструменти допомагають ефективніше керувати енергетичними системами, підвищувати їхню надійність і гнучкість та краще використовувати наявні потужності. За даними патентного аналізу ОЕСР, кількість патентів на застосування ШІ в електроенергетиці зросла більш ніж учетверо між 2017 і 2022 роками. Серед перспективних рішень — під’єднані датчики, цифрові двійники енергетичних об’єктів, прогнозування виробництва й споживання та автоматизоване виявлення несправностей. Розвиваються розумні лічильники й термостати, домашні системи зберігання енергії, віртуальні електростанції та двостороннє заряджання електромобілів, за якого акумулятори можуть не лише отримувати електроенергію, а й повертати її до мережі. Водночас державне фінансування не повністю відображає зростання значення цих технологій. У 2014–2024 роках загальні державні бюджети на дослідження, розробки й демонстраційні проєкти в енергетиці збільшилися більш ніж на 70% у реальному вимірі. Проте частка коштів, спрямованих на ключові цифрові інновації в електроенергетичних системах, знизилася з пікового показника 0,38% у 2021 році до 0,31% у 2024-му. Відбувається не загальне скорочення енергетичного фінансування, а зменшення відносної ваги цього напряму. Для подальшого розвитку цифрової електроенергетики матимуть значення наступні чиниики: створення умов для випробування нових регуляторних моделей, розроблення технічних стандартів, забезпечення доступу споживачів до енергетичних даних. Це має сприяти появі нових послуг і моделей взаємодії між учасниками ринку. Цифрова трансформація електроенергетики залежить не лише від технологічних розробок, а й від узгоджених регуляторних рішень, забезпечення сумісності систем, доступності даних і належної підтримки досліджень та інновацій.
Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/unlocking-digital-innovation-in-the-electricity-system_5f78b601-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/10/unlocking-digital-innovation-in-the-electricity-system_c837f21e/5f78b601-en.pdf, https://doi.org/10.1787/5f78b601-en
👍1
ВИРОЩУВАННЯ, ВИВЧЕННЯ КРИСТАЛІВ, ВИГОТОВЛЕННЯ ТА ЗАСТОСУВАННЯ КРИСТАЛІЧНИХ МАТЕРІАЛІВ
3–4 листопада 2026 року відбудеться семінар “International Workshop on Crystal Growth 2026”.
Він стане площадкою для обміну знаннями та професійним досвідом між фахівцями у галузі вирощування й дослідження властивостей кристалів, а також виготовлення та практичного застосування передових кристалічних матеріалів для оптики, електроніки, лазерної техніки, медицини тощо. Планується обговорити питання росту кристалів (кінетика, фазові переходи, комп’ютерне моделювання та кристалоінженерія); функціональні, оптичні, фотонні та електронні кристали; характеризацію кристалічної структури, дефектів, домішок і фізичних властивостей. Організатори – Українське матеріалознавче товариство ім. І.М. Францевича, Інститут монокристалів НАН України.
Детальніше: https://www.nas.gov.ua/news/ukranski-materialoznavci-zaproshuyut-na-mizhnarodniy-seminar-z-viroshchuvannya-y-vivchennya-kristaliv-i-vigotovlennya-ta-zastosuvannya-kristalichnih-materialiv, https://umrs.org.ua/activities/iwcg-2026/, https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSdfO-9rxGXyAdx6d1I8K7gWHTXt6NVX0GWppu2vdBihfz_gRQ/viewform
3–4 листопада 2026 року відбудеться семінар “International Workshop on Crystal Growth 2026”.
Він стане площадкою для обміну знаннями та професійним досвідом між фахівцями у галузі вирощування й дослідження властивостей кристалів, а також виготовлення та практичного застосування передових кристалічних матеріалів для оптики, електроніки, лазерної техніки, медицини тощо. Планується обговорити питання росту кристалів (кінетика, фазові переходи, комп’ютерне моделювання та кристалоінженерія); функціональні, оптичні, фотонні та електронні кристали; характеризацію кристалічної структури, дефектів, домішок і фізичних властивостей. Організатори – Українське матеріалознавче товариство ім. І.М. Францевича, Інститут монокристалів НАН України.
Детальніше: https://www.nas.gov.ua/news/ukranski-materialoznavci-zaproshuyut-na-mizhnarodniy-seminar-z-viroshchuvannya-y-vivchennya-kristaliv-i-vigotovlennya-ta-zastosuvannya-kristalichnih-materialiv, https://umrs.org.ua/activities/iwcg-2026/, https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSdfO-9rxGXyAdx6d1I8K7gWHTXt6NVX0GWppu2vdBihfz_gRQ/viewform
👍1
ПРОДОВЖЕНО ТЕРМІН ПРИЙОМУ ЗАЯВОК НА ПРЕМІЮ КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
Міністерство освіти і науки України оголосило про подовження терміну прийому заявок на здобуття Премії Кабінету Міністрів України за розроблення і впровадження інноваційних технологій до 30 жовтня 2026 року.
Конкурс покликаний відібрати найкращі технології, які вже отримали практичне застосування. Раніше граничний термін прийому заявок становив 19 жовтня 2026 року. Наразі подано51 заявку, зокрема: 32 — за номінацією «Наукоємні інновації»; 9 — за номінацією «Інноваційні рішення в економічній діяльності»; 1 — за номінацією «Інноваційна інфраструктура»; 9 — за номінацією «Спеціальна премія». Ініціаторами конкурсних пропозицій можуть бути: заклади вищої освіти, наукові установи, суб’єкти господарювання, суб’єкти трансферу технологій. Авторський колектив має складатися щонайменше з трьох і не більше ніж із десяти осіб. До розгляду приймаються конкурсні пропозиції, результати яких уже застосовані на практиці. Конкурсні пропозиції будуть проходити багаторівневе оцінювання: наукову і науково-технічну експертизу, експертне оцінювання членами експертних груп, презентацію конкурсних пропозицій, їх розгляд Комітетом з присудження Премії Кабінету Міністрів України за розроблення і впровадження інноваційних технологій. За результатами конкурсного відбору може бути присуджено не більше двох премій у кожній номінації. Авторський колектив, конкурсну пропозицію якого визнають найкращою у відповідній номінації, отримає грошову винагороду у сумі 300 тисяч гривень.
Детальніше: https://mon.gov.ua/news/mon-prodovzhuie-pryimannia-zaiavok-na-premiiu-kabinetu-ministriv-ukrainy-za-rozroblennia-innovatsiinykh-tekhnolohii, https://nauka.gov.ua/information/skmu2026/, https://mon.gov.ua/nauka/innovatsiyna-diyalnist-ta-transfer-tekhnologiy/premiya-kabinetu-ministriv-ukraini-za-rozroblennya-i-vprovadzhennya-innovatsiynikh-tekhnologiy/premiya-kabinetu-ministriv-ukraini-za-rozroblennya-i-vprovadzhennya-innovatsiynikh-tekhnologiy-2026, https://nrat.ukrintei.ua/pryjom-zayavok-na-premiyu-kabinetu-ministriv-ukrayiny-za-rozroblennya-i-vprovadzhennya-innovaczijnyh-tehnologij
Міністерство освіти і науки України оголосило про подовження терміну прийому заявок на здобуття Премії Кабінету Міністрів України за розроблення і впровадження інноваційних технологій до 30 жовтня 2026 року.
Конкурс покликаний відібрати найкращі технології, які вже отримали практичне застосування. Раніше граничний термін прийому заявок становив 19 жовтня 2026 року. Наразі подано51 заявку, зокрема: 32 — за номінацією «Наукоємні інновації»; 9 — за номінацією «Інноваційні рішення в економічній діяльності»; 1 — за номінацією «Інноваційна інфраструктура»; 9 — за номінацією «Спеціальна премія». Ініціаторами конкурсних пропозицій можуть бути: заклади вищої освіти, наукові установи, суб’єкти господарювання, суб’єкти трансферу технологій. Авторський колектив має складатися щонайменше з трьох і не більше ніж із десяти осіб. До розгляду приймаються конкурсні пропозиції, результати яких уже застосовані на практиці. Конкурсні пропозиції будуть проходити багаторівневе оцінювання: наукову і науково-технічну експертизу, експертне оцінювання членами експертних груп, презентацію конкурсних пропозицій, їх розгляд Комітетом з присудження Премії Кабінету Міністрів України за розроблення і впровадження інноваційних технологій. За результатами конкурсного відбору може бути присуджено не більше двох премій у кожній номінації. Авторський колектив, конкурсну пропозицію якого визнають найкращою у відповідній номінації, отримає грошову винагороду у сумі 300 тисяч гривень.
Детальніше: https://mon.gov.ua/news/mon-prodovzhuie-pryimannia-zaiavok-na-premiiu-kabinetu-ministriv-ukrainy-za-rozroblennia-innovatsiinykh-tekhnolohii, https://nauka.gov.ua/information/skmu2026/, https://mon.gov.ua/nauka/innovatsiyna-diyalnist-ta-transfer-tekhnologiy/premiya-kabinetu-ministriv-ukraini-za-rozroblennya-i-vprovadzhennya-innovatsiynikh-tekhnologiy/premiya-kabinetu-ministriv-ukraini-za-rozroblennya-i-vprovadzhennya-innovatsiynikh-tekhnologiy-2026, https://nrat.ukrintei.ua/pryjom-zayavok-na-premiyu-kabinetu-ministriv-ukrayiny-za-rozroblennya-i-vprovadzhennya-innovaczijnyh-tehnologij
👍1
КОНКУРС АКАДЕМІЧНИХ ВІЗИТІВ ІНОЗЕМНИХ ПРОФЕСОРІВ ТА НАУКОВЦІВ ДО УКРАЇНИ
Фонд Президента України з підтримки освіти, науки та спорту оголосив конкурс академічних візитів іноземних професорів та науковців до України.
Український заклад вищої освіти чи наукова установа можуть запросити професора або науковця з провідного закордонного університету чи наукової установи для лекцій, досліджень і консультацій, а Фонд покриє основні витрати на візит. Обсяг фінансування становить 300 тисяч гривень у розрахунку на один візит (гонорар, медичне страхування, проїзд, проживання, оформлення дозволу на працевлаштування та інші пов'язані витрати). Заявки приймають від українських ЗВО всіх форм власності, які мають ліцензію на освітню діяльність, та наукових установ України. Керівник подає заявку від імені закладу; дозволено одну заявку на кожен лот. Запрошений фахівець має відповідати одній із вимог: мати досвід викладання або наукової роботи в університеті, який входить чи входив протягом останніх десяти років до топ-250 QS, THE або ARWU; мати досвід роботи у провідній іноземній науковій установі. Особистий приїзд фахівця до закладу в Україні обов’язковий. Програму можна доповнювати дистанційною співпрацею. Лот 1 – друга фаза UK–UA Visiting Professors Programme: візити професорів і науковців із Великої Британії. Приймати їх можна в регіонах України, які уряд Великої Британії визнає безпечними для відвідування. Лот 2 – міжнародні академічні візити: запрошення фахівців з усіх країн для візитів в усі регіони України. Реалізація візитів має бути запланована на період з 1 грудня 2026 року до 30 червня 2027 року. Подати заявку можна до 31 березня 2027 року.
Детальніше: https://presidentfund.gov.ua/news/fond-prezydenta-ukrayiny-ogoloshuye-konkurs-akademichnyh-vizytiv-inozemnyh-profesoriv-ta-naukovtsiv-do-ukrayiny/, https://forms.gle/yVKkzYDL9VzPFNba8, https://presidentfund.gov.ua/programs/akademichni-vizyty-inozemnyh-profesoriv-naukovtsiv-pidtrymka-internatsionalizatsiyi-ukrayinskyh-zakladiv-vyshhoyi-osvity/, https://mon.gov.ua/news/do-300-tysiach-hryven-na-akademichnyi-vizyt-inozemnoho-profesora-rozpochavsia-konkurs-dlia-ukrainskykh-zvo-ta-naukovykh-ustanov
Фонд Президента України з підтримки освіти, науки та спорту оголосив конкурс академічних візитів іноземних професорів та науковців до України.
Український заклад вищої освіти чи наукова установа можуть запросити професора або науковця з провідного закордонного університету чи наукової установи для лекцій, досліджень і консультацій, а Фонд покриє основні витрати на візит. Обсяг фінансування становить 300 тисяч гривень у розрахунку на один візит (гонорар, медичне страхування, проїзд, проживання, оформлення дозволу на працевлаштування та інші пов'язані витрати). Заявки приймають від українських ЗВО всіх форм власності, які мають ліцензію на освітню діяльність, та наукових установ України. Керівник подає заявку від імені закладу; дозволено одну заявку на кожен лот. Запрошений фахівець має відповідати одній із вимог: мати досвід викладання або наукової роботи в університеті, який входить чи входив протягом останніх десяти років до топ-250 QS, THE або ARWU; мати досвід роботи у провідній іноземній науковій установі. Особистий приїзд фахівця до закладу в Україні обов’язковий. Програму можна доповнювати дистанційною співпрацею. Лот 1 – друга фаза UK–UA Visiting Professors Programme: візити професорів і науковців із Великої Британії. Приймати їх можна в регіонах України, які уряд Великої Британії визнає безпечними для відвідування. Лот 2 – міжнародні академічні візити: запрошення фахівців з усіх країн для візитів в усі регіони України. Реалізація візитів має бути запланована на період з 1 грудня 2026 року до 30 червня 2027 року. Подати заявку можна до 31 березня 2027 року.
Детальніше: https://presidentfund.gov.ua/news/fond-prezydenta-ukrayiny-ogoloshuye-konkurs-akademichnyh-vizytiv-inozemnyh-profesoriv-ta-naukovtsiv-do-ukrayiny/, https://forms.gle/yVKkzYDL9VzPFNba8, https://presidentfund.gov.ua/programs/akademichni-vizyty-inozemnyh-profesoriv-naukovtsiv-pidtrymka-internatsionalizatsiyi-ukrayinskyh-zakladiv-vyshhoyi-osvity/, https://mon.gov.ua/news/do-300-tysiach-hryven-na-akademichnyi-vizyt-inozemnoho-profesora-rozpochavsia-konkurs-dlia-ukrainskykh-zvo-ta-naukovykh-ustanov
👍1
ESG-ОСВІТА, ЯКА ПОТРІБНА БІЗНЕСУ
21 жовтня 2026 року у змішаному форматі відбудеться відкрита зустріч «ESG-освіта, яка потрібна бізнесу».
Захід покликаний сприяти співпраці бізнесу та академічної спільноти в рамках підготовки конкурентних фахівців. Репутацію університету значною мірою формують його випускники, які починають свій професійний шлях у сучасних і затребуваних сферах діяльності. Необхідний діалог між університетами та бізнесом, щоб допомогти випускникам із працевлаштуванням та зміцнити впізнаваність освітнього закладу. Планується обговорити, які знання та навички у сфері ESG і сталого розвитку потрібні бізнесу вже сьогодні; які можливості для співпраці бізнес готовий запропонувати закладам вищої освіти; як університети можуть підготувати студентів і студенток до вимог сучасного ринку. Організатор - Глобальний договір ООН в Україні.
Детальніше: https://www.facebook.com/globalcompact.ukraine/posts/pfbid09AX2bbKjQxrsBoMZE7xD3RnQEcHisSugSZcfTuoYK6FjCAPQBxDPGzx9XuJSNc1il?__cft__[0]=AZjQiG2h1yQrPu6-WaCifInSv5zdg5wp_co0JONP40ZQmvSfnqSVK007M9UmHz0I22NoVQJ_jt-UZZGx5acgvHGCrbLfKt49BPwKfs1ThlikERtq-AYwqC5Go9UaYmF7u7zX9S2TPtwHLLzNj9DdijKdtovLIrZajEyORc-JK-ymg3prz30peDJ7Wkk&__tn__=%2CO*F, https://forms.gle/U4kSkhjZ2wRtfFZk6
21 жовтня 2026 року у змішаному форматі відбудеться відкрита зустріч «ESG-освіта, яка потрібна бізнесу».
Захід покликаний сприяти співпраці бізнесу та академічної спільноти в рамках підготовки конкурентних фахівців. Репутацію університету значною мірою формують його випускники, які починають свій професійний шлях у сучасних і затребуваних сферах діяльності. Необхідний діалог між університетами та бізнесом, щоб допомогти випускникам із працевлаштуванням та зміцнити впізнаваність освітнього закладу. Планується обговорити, які знання та навички у сфері ESG і сталого розвитку потрібні бізнесу вже сьогодні; які можливості для співпраці бізнес готовий запропонувати закладам вищої освіти; як університети можуть підготувати студентів і студенток до вимог сучасного ринку. Організатор - Глобальний договір ООН в Україні.
Детальніше: https://www.facebook.com/globalcompact.ukraine/posts/pfbid09AX2bbKjQxrsBoMZE7xD3RnQEcHisSugSZcfTuoYK6FjCAPQBxDPGzx9XuJSNc1il?__cft__[0]=AZjQiG2h1yQrPu6-WaCifInSv5zdg5wp_co0JONP40ZQmvSfnqSVK007M9UmHz0I22NoVQJ_jt-UZZGx5acgvHGCrbLfKt49BPwKfs1ThlikERtq-AYwqC5Go9UaYmF7u7zX9S2TPtwHLLzNj9DdijKdtovLIrZajEyORc-JK-ymg3prz30peDJ7Wkk&__tn__=%2CO*F, https://forms.gle/U4kSkhjZ2wRtfFZk6
👍1