РОЗВИТОК ІНФОРМАЦІЙНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ НРАТ ІЗ ЛОКАЛЬНИМИ РЕПОЗИТАРІЯМИ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ, НАУКОВИХ УСТАНОВ ТА ВИДАВНИЦТВ УКРАЇНИ
№81 Донецький державний університет внутрішніх справ
Шлях доступу: https://rep.dnuvs.ukr.education/
Інформаційна інтеграція з НРАТ стартувала 2026-09-08
Наразі відвідувачі та користувачі Національного репозитарію академічних текстів на офіційному вебпорталі НРАТ не мають можливості ознайомитись з академічними текстами науковців цієї установи, оскільки вона такі тексти ще не передавала.
Довідково: Офіційний веб-портал НРАТ – nrat.ukrintei.ua. Власник НРАТ – держава в особі МОН, розпорядник - УкрІНТЕІ. НРАТ зареєстрований як джерело бібліотечних та наукових даних в OpenDOAR та FairsharingЗ повним переліком інституціональних учасників НРАТ та умовами співпраці можна ознайомитись за посиланням: https://nrat.ukrintei.ua/pro-nrat/lokalni-repozytariyi
№81 Донецький державний університет внутрішніх справ
Шлях доступу: https://rep.dnuvs.ukr.education/
Інформаційна інтеграція з НРАТ стартувала 2026-09-08
Наразі відвідувачі та користувачі Національного репозитарію академічних текстів на офіційному вебпорталі НРАТ не мають можливості ознайомитись з академічними текстами науковців цієї установи, оскільки вона такі тексти ще не передавала.
Довідково: Офіційний веб-портал НРАТ – nrat.ukrintei.ua. Власник НРАТ – держава в особі МОН, розпорядник - УкрІНТЕІ. НРАТ зареєстрований як джерело бібліотечних та наукових даних в OpenDOAR та FairsharingЗ повним переліком інституціональних учасників НРАТ та умовами співпраці можна ознайомитись за посиланням: https://nrat.ukrintei.ua/pro-nrat/lokalni-repozytariyi
👍1
ПРОГРАМА З УПРАВЛІННЯ ДОСЛІДНИЦЬКИМИ ІНФРАСТРУКТУРАМИ
Проєкт Research Infrastructures for the Future of Ukraine (RIFF) оголосив про прийом заявок на навчальну програму для українських фахівців, які працюють із дослідницькими інфраструктурами або планують долучитися до їх управління та розвитку.
Програма покликана підтримати управлінську спроможність українських дослідницьких інфраструктур. Учасники отримають знання та практичні інструменти для створення, розвитку й управління такими інфраструктурами відповідно до європейських стандартів і практик. Програма охоплює питання європейського ландшафту дослідницьких інфраструктур, діяльності ESFRI, моделі організації, управління та розвитку інфраструктур, формування консорціумів, взаємодії із зацікавленими сторонами, політик доступу та роботи з користувачами. Слухачі зможуть самостійно опрацювати навчальні модулі, доєднатись до вебінарів та воркшопів. Подати заявку можна до 15 листопада 2026 року.
Детальніше: https://www.nas.gov.ua/news/proyekt-riff-zaproshuye-ukranskih-fahivciv-na-programu-z-upravlinnya-doslidnickimi-infrastrukturami, https://riff.muni.cz/riff-activities/wp5-activities-skill-development#programme-in-research-infrastructure-management-fundamentals
Проєкт Research Infrastructures for the Future of Ukraine (RIFF) оголосив про прийом заявок на навчальну програму для українських фахівців, які працюють із дослідницькими інфраструктурами або планують долучитися до їх управління та розвитку.
Програма покликана підтримати управлінську спроможність українських дослідницьких інфраструктур. Учасники отримають знання та практичні інструменти для створення, розвитку й управління такими інфраструктурами відповідно до європейських стандартів і практик. Програма охоплює питання європейського ландшафту дослідницьких інфраструктур, діяльності ESFRI, моделі організації, управління та розвитку інфраструктур, формування консорціумів, взаємодії із зацікавленими сторонами, політик доступу та роботи з користувачами. Слухачі зможуть самостійно опрацювати навчальні модулі, доєднатись до вебінарів та воркшопів. Подати заявку можна до 15 листопада 2026 року.
Детальніше: https://www.nas.gov.ua/news/proyekt-riff-zaproshuye-ukranskih-fahivciv-na-programu-z-upravlinnya-doslidnickimi-infrastrukturami, https://riff.muni.cz/riff-activities/wp5-activities-skill-development#programme-in-research-infrastructure-management-fundamentals
👍1
ОЕСР: РЕГУЛЯРНЕ ВИКОРИСТАННЯ ГШІ НЕ ГАРАНТУЄ КРАЩИХ РЕЗУЛЬТАТІВ НАВЧАННЯ
У блозі ОЕСР «Освіта та навички сьогодні» опубліковано матеріал Андреаса Шляйхера «Генеративний ШІ та навчання учнів: що показують дані PISA».
У ньому розглядаються ключові аспекти поширення генеративного штучного інтелекту в системі шкільної освіти та встановлюється зв’язок з результатами навчання, для чого використовуються дані Міжнародної програми оцінювання учнів PISA. Наголошується, що сам факт використання ШІ не означає поліпшення освітніх результатів, а ефективність навчання залежить, зокрема, від мети, частоти використання та педагогічного супроводу. За даними PISA, у низці країн понад 40% учнів повідомляють, що користуються ШІ для підготовки текстів до письмових завдань щотижня або щодня. Серед них — 17 із 27 українських регіонів, охоплених дослідженням. У В’єтнамі цей показник становить 52%. Водночас учні, які використовують чатботи для узагальнення прочитаних текстів, попереднього дослідження нової теми або підготовки письмових робіт, у середньому демонструють нижчі результати з природничих наук, ніж ті, хто не застосовує ШІ для таких завдань. Різниця становить близько 20 балів, що еквівалентно одному року навчання. Проте ці дані не доводять, що саме використання ШІ спричиняє нижчу успішність: учні, які мають труднощі з навчанням, можуть частіше звертатися до таких інструментів. Залежність не є однозначною. У Таїланді та Макао учні, які регулярно використовують ШІ для підготовки письмових робіт, навпаки, мають вищі середні результати з природничих наук, ніж їхні однолітки. Загалом учні, які застосовують чатботи для навчання один-два рази на тиждень, демонструють результати, подібні до тих, хто взагалі не використовує ШІ. Дещо вищі показники пов’язані з частим використанням ШІ для навчання в поєднанні з умінням оцінювати якість згенерованої інформації. Однак доступ до таких можливостей нерівномірний, що створює ризик посилення освітньої нерівності. Існує відмінність між спеціалізованими освітніми інструментами генеративного ШІ, які за певних умов можуть сприяти тривалому поліпшенню результатів, та універсальними інструментами, використання яких не завжди підтримує глибоке навчання. Коли ШІ виконує за учня основну розумову роботу, це послаблює активне опрацювання матеріалу. У зв’язку з цим Шляйхер наголошує на необхідності встановлення чітких правил використання ШІ у школах, здійсненні належної підготовки вчителів і критичному оцінюванні можливостей таких технологій. Дані PISA поки не дають підстав вважати, що генеративний ШІ систематично поліпшує навчальні результати. Його освітня цінність залежить від того, чи допомагає він учням мислити й навчатися, а не просто виконувати завдання замість них.
Детальніше: https://oecdedutoday.com/generative-ai-and-student-learning-what-the-pisa-data-reveal
У блозі ОЕСР «Освіта та навички сьогодні» опубліковано матеріал Андреаса Шляйхера «Генеративний ШІ та навчання учнів: що показують дані PISA».
У ньому розглядаються ключові аспекти поширення генеративного штучного інтелекту в системі шкільної освіти та встановлюється зв’язок з результатами навчання, для чого використовуються дані Міжнародної програми оцінювання учнів PISA. Наголошується, що сам факт використання ШІ не означає поліпшення освітніх результатів, а ефективність навчання залежить, зокрема, від мети, частоти використання та педагогічного супроводу. За даними PISA, у низці країн понад 40% учнів повідомляють, що користуються ШІ для підготовки текстів до письмових завдань щотижня або щодня. Серед них — 17 із 27 українських регіонів, охоплених дослідженням. У В’єтнамі цей показник становить 52%. Водночас учні, які використовують чатботи для узагальнення прочитаних текстів, попереднього дослідження нової теми або підготовки письмових робіт, у середньому демонструють нижчі результати з природничих наук, ніж ті, хто не застосовує ШІ для таких завдань. Різниця становить близько 20 балів, що еквівалентно одному року навчання. Проте ці дані не доводять, що саме використання ШІ спричиняє нижчу успішність: учні, які мають труднощі з навчанням, можуть частіше звертатися до таких інструментів. Залежність не є однозначною. У Таїланді та Макао учні, які регулярно використовують ШІ для підготовки письмових робіт, навпаки, мають вищі середні результати з природничих наук, ніж їхні однолітки. Загалом учні, які застосовують чатботи для навчання один-два рази на тиждень, демонструють результати, подібні до тих, хто взагалі не використовує ШІ. Дещо вищі показники пов’язані з частим використанням ШІ для навчання в поєднанні з умінням оцінювати якість згенерованої інформації. Однак доступ до таких можливостей нерівномірний, що створює ризик посилення освітньої нерівності. Існує відмінність між спеціалізованими освітніми інструментами генеративного ШІ, які за певних умов можуть сприяти тривалому поліпшенню результатів, та універсальними інструментами, використання яких не завжди підтримує глибоке навчання. Коли ШІ виконує за учня основну розумову роботу, це послаблює активне опрацювання матеріалу. У зв’язку з цим Шляйхер наголошує на необхідності встановлення чітких правил використання ШІ у школах, здійсненні належної підготовки вчителів і критичному оцінюванні можливостей таких технологій. Дані PISA поки не дають підстав вважати, що генеративний ШІ систематично поліпшує навчальні результати. Його освітня цінність залежить від того, чи допомагає він учням мислити й навчатися, а не просто виконувати завдання замість них.
Детальніше: https://oecdedutoday.com/generative-ai-and-student-learning-what-the-pisa-data-reveal
👍1
КОНФЕРЕНЦІЯ ООН З БІОРІЗНОМАНІТТЯ
19-30 жовтня 2026 року відбудеться Конференція ООН з біорізноманіття.
Захід стане важливим етапом глобального огляду колективного прогресу у впровадженні Куньмінської-Монреальської Глобальної рамкової програми з біорізноманіття та надасть можливість оцінити прогрес, посилити політичні дії та просунути зусилля щодо зупинення та повернення втрати біорізноманіття до 2030 року. Планується обговорити наступні питання: фінансування біорізноманіття для реалізації Глобальної рамкової програми з біорізноманіття: результати та уроки, отримані в результаті розробки Національних планів фінансування біорізноманіття (досвід Бельгії, Фінляндії, Люксембургу та Нідерландів); мобілізація державного та приватного фінансування біорізноманіття; кліматично розумне, природоохоронне сільське господарство як інструмент збереження біорізноманіття в країнах Східного партнерства; масштабування стимулів та фінансування біорізноманіття: відстеження прогресу та прискорення дій; зв'язки між торгівлею, біорізноманіттям та біоекономікою; як торговельна політика може сприяти впровадженню Куньмінської-Монреальської Глобальної рамкової програми з біорізноманіття; фінансування охорони природи на основі прав та інклюзивності; як уряди, підприємства та фінансові установи можуть співпрацювати для прискорення впровадження KMGBF й усунення системних бар'єрів на шляху прогресу;; досягнення Цілі 19 через приватне фінансування; мобілізація фінансування біорізноманіття шляхом високоякісних природних кредитів. Організатори: ООН, ОЕСР.
Детальніше: https://www.oecd.org/en/events/2026/10/oecd-at-the-un-biodiversity-conference-2026-cbd-cop17.html
19-30 жовтня 2026 року відбудеться Конференція ООН з біорізноманіття.
Захід стане важливим етапом глобального огляду колективного прогресу у впровадженні Куньмінської-Монреальської Глобальної рамкової програми з біорізноманіття та надасть можливість оцінити прогрес, посилити політичні дії та просунути зусилля щодо зупинення та повернення втрати біорізноманіття до 2030 року. Планується обговорити наступні питання: фінансування біорізноманіття для реалізації Глобальної рамкової програми з біорізноманіття: результати та уроки, отримані в результаті розробки Національних планів фінансування біорізноманіття (досвід Бельгії, Фінляндії, Люксембургу та Нідерландів); мобілізація державного та приватного фінансування біорізноманіття; кліматично розумне, природоохоронне сільське господарство як інструмент збереження біорізноманіття в країнах Східного партнерства; масштабування стимулів та фінансування біорізноманіття: відстеження прогресу та прискорення дій; зв'язки між торгівлею, біорізноманіттям та біоекономікою; як торговельна політика може сприяти впровадженню Куньмінської-Монреальської Глобальної рамкової програми з біорізноманіття; фінансування охорони природи на основі прав та інклюзивності; як уряди, підприємства та фінансові установи можуть співпрацювати для прискорення впровадження KMGBF й усунення системних бар'єрів на шляху прогресу;; досягнення Цілі 19 через приватне фінансування; мобілізація фінансування біорізноманіття шляхом високоякісних природних кредитів. Організатори: ООН, ОЕСР.
Детальніше: https://www.oecd.org/en/events/2026/10/oecd-at-the-un-biodiversity-conference-2026-cbd-cop17.html
👍1
РОЗВИТОК ІНФОРМАЦІЙНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ НРАТ ІЗ ЛОКАЛЬНИМИ РЕПОЗИТАРІЯМИ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ, НАУКОВИХ УСТАНОВ ТА ВИДАВНИЦТВ УКРАЇНИ
№82 Національний університет «Одеська юридична академія»
Шлях доступу: https://dspace.onua.edu.ua/
Інформаційна інтеграція з НРАТ стартувала 2026-09-23
Наразі відвідувачі та користувачі Національного репозитарію академічних текстів на офіційному вебпорталі НРАТ не мають можливості ознайомитись з академічними текстами науковців цієї установи, оскільки вона такі тексти ще не передавала.
Довідково: Офіційний веб-портал НРАТ – nrat.ukrintei.ua. Власник НРАТ – держава в особі МОН, розпорядник - УкрІНТЕІ. НРАТ зареєстрований як джерело бібліотечних та наукових даних в OpenDOAR та FairsharingЗ повним переліком інституціональних учасників НРАТ та умовами співпраці можна ознайомитись за посиланням: https://nrat.ukrintei.ua/pro-nrat/lokalni-repozytariyi
№82 Національний університет «Одеська юридична академія»
Шлях доступу: https://dspace.onua.edu.ua/
Інформаційна інтеграція з НРАТ стартувала 2026-09-23
Наразі відвідувачі та користувачі Національного репозитарію академічних текстів на офіційному вебпорталі НРАТ не мають можливості ознайомитись з академічними текстами науковців цієї установи, оскільки вона такі тексти ще не передавала.
Довідково: Офіційний веб-портал НРАТ – nrat.ukrintei.ua. Власник НРАТ – держава в особі МОН, розпорядник - УкрІНТЕІ. НРАТ зареєстрований як джерело бібліотечних та наукових даних в OpenDOAR та FairsharingЗ повним переліком інституціональних учасників НРАТ та умовами співпраці можна ознайомитись за посиланням: https://nrat.ukrintei.ua/pro-nrat/lokalni-repozytariyi
👍1
АКАДЕМІЧНА РІВНІСТЬ БЕЗ ЯРЛИКІВ
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Аймена Ідріса «Трагедія Джейсона Ардея підкреслює небезпеку токенізму».
У ній автор розглядає історію Джейсона Ардея, колишнього професора Кембриджського університету, як привід для критики практик символічного представництва етнічних меншин в академічному середовищі. На думку Ідріса, університети ризикують зводити науковців до їхнього походження або особистих історій подолання труднощів, використовуючи їх як підтвердження власної прихильності до різноманіття, замість того щоб оцінювати передусім їхні наукові ідеї та результати. Автор називає таку практику токенізмом — залученням представників певної групи переважно заради символічного ефекту. Він стверджує, що в академічних установах окремі науковці з етнічних меншин стають учасниками публічних заходів, комітетів і дискусій не стільки через зміст їхньої роботи, скільки через те, що уособлюють різноманіття. Водночас управлінці, які позиціонують себе як прихильники відповідних змін, можуть отримувати професійні переваги завдяки цій діяльності. У випадку Ардея, вважає Ідріс, його шлях від труднощів у дитинстві до професорської посади став центральною частиною публічного образу. Автор застерігає: коли інституція визначає людину через її травматичний досвід або колір шкіри, їй складніше постати як багатогранному науковцеві — з власними інтелектуальними здобутками, сумнівами та звичайними людськими недосконалостями. Крім того, надмірне символічне піднесення окремих представників меншин може посилювати упередження щодо професійної компетентності інших науковців із цих груп. Ідріс закликає університети відмовитися від символічного представництва як самоцілі й забезпечувати рівне ставлення до науковців, оцінюючи їх за якістю досліджень та аргументації.
Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/opinion/jason-arday-tragedy-underscores-perils-tokenism
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Аймена Ідріса «Трагедія Джейсона Ардея підкреслює небезпеку токенізму».
У ній автор розглядає історію Джейсона Ардея, колишнього професора Кембриджського університету, як привід для критики практик символічного представництва етнічних меншин в академічному середовищі. На думку Ідріса, університети ризикують зводити науковців до їхнього походження або особистих історій подолання труднощів, використовуючи їх як підтвердження власної прихильності до різноманіття, замість того щоб оцінювати передусім їхні наукові ідеї та результати. Автор називає таку практику токенізмом — залученням представників певної групи переважно заради символічного ефекту. Він стверджує, що в академічних установах окремі науковці з етнічних меншин стають учасниками публічних заходів, комітетів і дискусій не стільки через зміст їхньої роботи, скільки через те, що уособлюють різноманіття. Водночас управлінці, які позиціонують себе як прихильники відповідних змін, можуть отримувати професійні переваги завдяки цій діяльності. У випадку Ардея, вважає Ідріс, його шлях від труднощів у дитинстві до професорської посади став центральною частиною публічного образу. Автор застерігає: коли інституція визначає людину через її травматичний досвід або колір шкіри, їй складніше постати як багатогранному науковцеві — з власними інтелектуальними здобутками, сумнівами та звичайними людськими недосконалостями. Крім того, надмірне символічне піднесення окремих представників меншин може посилювати упередження щодо професійної компетентності інших науковців із цих груп. Ідріс закликає університети відмовитися від символічного представництва як самоцілі й забезпечувати рівне ставлення до науковців, оцінюючи їх за якістю досліджень та аргументації.
Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/opinion/jason-arday-tragedy-underscores-perils-tokenism
👍1
ОЕСР: ЦИФРОВА ІНФРАСТРУКТУРА ПЕРЕХОДИТЬ ВІД РОЗШИРЕННЯ ДОСТУПУ ДО ПІДВИЩЕННЯ ЯКОСТІ ЗВ’ЯЗКУ
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала статистичний огляд «Високопродуктивні широкосмугові мережі поширюються в країнах ОЕСР на тлі зростання попиту, зумовленого ШІ, хмарними обчисленнями та підключеними пристроями».
У документі проаналізовано зміни у сфері широкосмугового зв’язку, поширення оптоволоконних мереж і 5G, а також розвиток альтернативних технологій доступу до мережі інтернет. Наведені дані свідчать: зі зростанням потреб у передаванні даних країни ОЕСР поступово зміщують увагу з простого збільшення кількості підключень до підвищення швидкості, пропускної здатності та надійності мереж. Частка підключень до фіксованого широкосмугового інтернету, здатних забезпечувати гігабітну швидкість, зросла з 4% у 2020 році до 24% у 2025-му. Оптоволокно вже становить 51% усіх фіксованих широкосмугових підключень у країнах ОЕСР проти 31% п’ять років тому. Водночас загальне охоплення фіксованого широкосмугового зв’язку зростало повільніше: з 33 до 37 підключень на 100 жителів. Це вказує на поступове насичення ринку та перехід користувачів від застарілих технологій до більш продуктивних мереж. Розширюється використання мобільного зв’язку: у 2025 році на одну SIM-картку в країнах ОЕСР припадало в середньому 17 ГБ мобільних даних на місяць, що на 130% більше, ніж у 2020 році. Технологія 5G, доступна в усіх країнах ОЕСР, забезпечувала 46% мобільних широкосмугових підключень проти 19% у 2022 році. Її висока пропускна здатність і мала затримка передавання сигналу важливі для використання ШІ, хмарних сервісів та підключених пристроїв. Паралельно зростає роль альтернативних способів підключення. Частка фіксованого бездротового доступу у структурі фіксованого широкосмугового зв’язку збільшилася з 4,8% у 2023 році до 5,8% у 2025-му. Частка супутникового інтернету за цей період зросла з 0,5% до 1,15%, а кількість супутникових підключень — на 122%. Такі технології можуть допомагати забезпечувати зв’язок у віддалених районах, де прокладання наземної інфраструктури складне або дороге. Аналіз даних ОЕСР дає підстави для висновків про структурну перебудову цифрової інфраструктури, в рамках якої оптоволокно та 5G посилюють позиції, в застарілі технології поступово їх втрачають. Подальший розвиток мереж має відповідати не лише зростанню обсягів передавання даних, а й потребам у швидкому, стабільному та доступному зв’язку.
Детальніше: https://www.oecd.org/en/data/insights/statistical-releases/2026/10/high-capacity-broadband-networks-gain-ground-across-oecd-as-ai-cloud-computing-and-connected-devices-drive-demand.html
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала статистичний огляд «Високопродуктивні широкосмугові мережі поширюються в країнах ОЕСР на тлі зростання попиту, зумовленого ШІ, хмарними обчисленнями та підключеними пристроями».
У документі проаналізовано зміни у сфері широкосмугового зв’язку, поширення оптоволоконних мереж і 5G, а також розвиток альтернативних технологій доступу до мережі інтернет. Наведені дані свідчать: зі зростанням потреб у передаванні даних країни ОЕСР поступово зміщують увагу з простого збільшення кількості підключень до підвищення швидкості, пропускної здатності та надійності мереж. Частка підключень до фіксованого широкосмугового інтернету, здатних забезпечувати гігабітну швидкість, зросла з 4% у 2020 році до 24% у 2025-му. Оптоволокно вже становить 51% усіх фіксованих широкосмугових підключень у країнах ОЕСР проти 31% п’ять років тому. Водночас загальне охоплення фіксованого широкосмугового зв’язку зростало повільніше: з 33 до 37 підключень на 100 жителів. Це вказує на поступове насичення ринку та перехід користувачів від застарілих технологій до більш продуктивних мереж. Розширюється використання мобільного зв’язку: у 2025 році на одну SIM-картку в країнах ОЕСР припадало в середньому 17 ГБ мобільних даних на місяць, що на 130% більше, ніж у 2020 році. Технологія 5G, доступна в усіх країнах ОЕСР, забезпечувала 46% мобільних широкосмугових підключень проти 19% у 2022 році. Її висока пропускна здатність і мала затримка передавання сигналу важливі для використання ШІ, хмарних сервісів та підключених пристроїв. Паралельно зростає роль альтернативних способів підключення. Частка фіксованого бездротового доступу у структурі фіксованого широкосмугового зв’язку збільшилася з 4,8% у 2023 році до 5,8% у 2025-му. Частка супутникового інтернету за цей період зросла з 0,5% до 1,15%, а кількість супутникових підключень — на 122%. Такі технології можуть допомагати забезпечувати зв’язок у віддалених районах, де прокладання наземної інфраструктури складне або дороге. Аналіз даних ОЕСР дає підстави для висновків про структурну перебудову цифрової інфраструктури, в рамках якої оптоволокно та 5G посилюють позиції, в застарілі технології поступово їх втрачають. Подальший розвиток мереж має відповідати не лише зростанню обсягів передавання даних, а й потребам у швидкому, стабільному та доступному зв’язку.
Детальніше: https://www.oecd.org/en/data/insights/statistical-releases/2026/10/high-capacity-broadband-networks-gain-ground-across-oecd-as-ai-cloud-computing-and-connected-devices-drive-demand.html
👍1
КОНФЕРЕНЦІЯ ДО 105-РІЧЧЯ ІНСТИТУТУ МИСТЕЦТВОЗНАВСТВА, ФОЛЬКЛОРИСТИКИ ТА ЕТНОЛОГІЇ ІМ. М.Т. РИЛЬСЬКОГО
27–28 жовтня 2026 року відбудеться міжнародна наукова конференція «Українська культура в координатах ідентичності, пам'яті та відновлення».
Захід приурочений до 105‑річчя Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського НАН України. Планується обговорити українську етнологія у ХХ–ХХІ ст. (наукова спадщина, тяглість традиції, стратегії розвитку у вимірах сьогодення); етнографічне музейництво та архівознавство в Україні та світі (історія, становлення, сучасний вимір); народознавчу архівну спадщину (традиції та інновації); історію становлення та інституційного розвитку мистецтвознавства, фольклористики та етнології; українську академічну фольклористику ХХ–ХХІ ст. (становлення, розвиток, перспективи); український театральний та аудіовізуальний простір (тяглість культурних традицій та розвиток спадщини минулих епох); вітчизняний художній досвід у вимірі сучасних пошуково-інтерпретаційних практик та міжнародних політико-культурних викликів; видання з декоративного мистецтва України (нові підходи і дослідження); музикознавчу школу в контексті гуманітарної науки (класична спадщина, сучасні тенденції, концепції, проблеми). Організатор - Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського НАН України.
Детальніше: https://www.nas.gov.ua/news/mizhnarodna-naukova-konferenciya-do-105-richchya-institutu-mistectvoznavstva-folkloristiki-ta-etnologi-im-mt-rilskogo-nan-ukrani-anons, https://www.nas.gov.ua/storage/editor/files/informatsiinyi-lyst-konferentsii.docx
27–28 жовтня 2026 року відбудеться міжнародна наукова конференція «Українська культура в координатах ідентичності, пам'яті та відновлення».
Захід приурочений до 105‑річчя Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського НАН України. Планується обговорити українську етнологія у ХХ–ХХІ ст. (наукова спадщина, тяглість традиції, стратегії розвитку у вимірах сьогодення); етнографічне музейництво та архівознавство в Україні та світі (історія, становлення, сучасний вимір); народознавчу архівну спадщину (традиції та інновації); історію становлення та інституційного розвитку мистецтвознавства, фольклористики та етнології; українську академічну фольклористику ХХ–ХХІ ст. (становлення, розвиток, перспективи); український театральний та аудіовізуальний простір (тяглість культурних традицій та розвиток спадщини минулих епох); вітчизняний художній досвід у вимірі сучасних пошуково-інтерпретаційних практик та міжнародних політико-культурних викликів; видання з декоративного мистецтва України (нові підходи і дослідження); музикознавчу школу в контексті гуманітарної науки (класична спадщина, сучасні тенденції, концепції, проблеми). Організатор - Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського НАН України.
Детальніше: https://www.nas.gov.ua/news/mizhnarodna-naukova-konferenciya-do-105-richchya-institutu-mistectvoznavstva-folkloristiki-ta-etnologi-im-mt-rilskogo-nan-ukrani-anons, https://www.nas.gov.ua/storage/editor/files/informatsiinyi-lyst-konferentsii.docx
👍1
РОЗВИТОК ІНФОРМАЦІЙНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ НРАТ ІЗ ЛОКАЛЬНИМИ РЕПОЗИТАРІЯМИ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ, НАУКОВИХ УСТАНОВ ТА ВИДАВНИЦТВ УКРАЇНИ
№83 Сумський державний педагогічний університет
Шлях доступу: https://repository.sspu.edu.ua/
Інформаційна інтеграція з НРАТ стартувала 2026-09-23
Наразі відвідувачі та користувачі Національного репозитарію академічних текстів на офіційному вебпорталі НРАТ не мають можливості ознайомитись з академічними текстами науковців цієї установи, оскільки вона такі тексти ще не передавала.
Довідково: Офіційний веб-портал НРАТ – nrat.ukrintei.ua. Власник НРАТ – держава в особі МОН, розпорядник - УкрІНТЕІ. НРАТ зареєстрований як джерело бібліотечних та наукових даних в OpenDOAR та FairsharingЗ повним переліком інституціональних учасників НРАТ та умовами співпраці можна ознайомитись за посиланням: https://nrat.ukrintei.ua/pro-nrat/lokalni-repozytariyi
№83 Сумський державний педагогічний університет
Шлях доступу: https://repository.sspu.edu.ua/
Інформаційна інтеграція з НРАТ стартувала 2026-09-23
Наразі відвідувачі та користувачі Національного репозитарію академічних текстів на офіційному вебпорталі НРАТ не мають можливості ознайомитись з академічними текстами науковців цієї установи, оскільки вона такі тексти ще не передавала.
Довідково: Офіційний веб-портал НРАТ – nrat.ukrintei.ua. Власник НРАТ – держава в особі МОН, розпорядник - УкрІНТЕІ. НРАТ зареєстрований як джерело бібліотечних та наукових даних в OpenDOAR та FairsharingЗ повним переліком інституціональних учасників НРАТ та умовами співпраці можна ознайомитись за посиланням: https://nrat.ukrintei.ua/pro-nrat/lokalni-repozytariyi
👍1
ЯК НОВІ ДЕТЕКТОРИ ШІ ДОПОМАГАЮТЬ ПЕРЕВІРЯТИ ДОСТОВІРНІСТЬ НАУКОВИХ ПУБЛІКАЦІЙ
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Розалінд Скіллен «Нові інструменти допомагають виявляти фальшовані зображення у наукових статтях».
У ній розглядаються можливості нових цифрових інструментів для виявлення підроблених, змінених або повторно використаних зображень у наукових публікаціях. Проблема стає все більш актуальною через поширення генеративного штучного інтелекту, здатного створювати переконливі зображення, які можуть видаватися за результати реальних експериментів. Мікробіолог і консультант з питань наукової доброчесності Елізабет Бік, яка раніше виявляла підозрілі зображення переважно вручну, нині використовує інструменти ImageTwin і Proofig. Вони дозволяють проаналізувати зображення, представлені у наукових статтях і порівнюють їх із базами, що містять мільйони раніше опублікованих зображень. Це допомагає знаходити повторне використання матеріалів й виявляти дублювання окремих елементів, які можуть залишитися непоміченими під час звичайної перевірки. Однак виявлення зображень, створених генеративним ШІ, залишається дуже складним завданням. Після публікації зображення часто стискають, через що втрачаються деталі, важливі для цифрової експертизи. Крім того, автоматичні системи можуть помилково позначати старі зображення низької контрастності або не виявляти штучно створені матеріали. Ситуацію ускладнює й часткове використання ШІ: наприклад, фотографія може бути справжньою, але окремий об’єкт або фрагмент фону в ній — згенерованим. Наразі дослідницька група під керівництвом професора Хайхун Е з Пекінського університету пошти та телекомунікацій розробляє інструменти для виявлення маніпуляцій із науковими зображеннями. Моделі навчають на прикладах наборів даних, а нові випадки підробок використовують для їх оновлення. Результати автоматичного аналізу зіставляються з оцінками фахівців. Такі інструменти можуть стати у нагоді для визначення випадків, що потребують додаткової перевірки, але жодним чином не як остаточний доказ порушення. Виявлення використання ШІ не тотожне виявленню шахрайства: розкрито створена ШІ-ілюстрація може бути цілком прийнятною, тоді як традиційно відредаговане зображення здатне істотно спотворювати результати дослідження. Отже, автоматизована перевірка розширює можливості редакторів і дослідників знаходити підозрілі зображення, але не замінює експертного аналізу. Для встановлення достовірності важливо перевіряти походження зображення, історію його обробки та відповідність наведених матеріалів реальному перебігу дослідження. Сам алгоритмічний сигнал не може бути достатньою підставою для звинувачення в науковому шахрайстві.
Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/news/new-tools-help-detect-fraudulent-images-scientific-papers
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Розалінд Скіллен «Нові інструменти допомагають виявляти фальшовані зображення у наукових статтях».
У ній розглядаються можливості нових цифрових інструментів для виявлення підроблених, змінених або повторно використаних зображень у наукових публікаціях. Проблема стає все більш актуальною через поширення генеративного штучного інтелекту, здатного створювати переконливі зображення, які можуть видаватися за результати реальних експериментів. Мікробіолог і консультант з питань наукової доброчесності Елізабет Бік, яка раніше виявляла підозрілі зображення переважно вручну, нині використовує інструменти ImageTwin і Proofig. Вони дозволяють проаналізувати зображення, представлені у наукових статтях і порівнюють їх із базами, що містять мільйони раніше опублікованих зображень. Це допомагає знаходити повторне використання матеріалів й виявляти дублювання окремих елементів, які можуть залишитися непоміченими під час звичайної перевірки. Однак виявлення зображень, створених генеративним ШІ, залишається дуже складним завданням. Після публікації зображення часто стискають, через що втрачаються деталі, важливі для цифрової експертизи. Крім того, автоматичні системи можуть помилково позначати старі зображення низької контрастності або не виявляти штучно створені матеріали. Ситуацію ускладнює й часткове використання ШІ: наприклад, фотографія може бути справжньою, але окремий об’єкт або фрагмент фону в ній — згенерованим. Наразі дослідницька група під керівництвом професора Хайхун Е з Пекінського університету пошти та телекомунікацій розробляє інструменти для виявлення маніпуляцій із науковими зображеннями. Моделі навчають на прикладах наборів даних, а нові випадки підробок використовують для їх оновлення. Результати автоматичного аналізу зіставляються з оцінками фахівців. Такі інструменти можуть стати у нагоді для визначення випадків, що потребують додаткової перевірки, але жодним чином не як остаточний доказ порушення. Виявлення використання ШІ не тотожне виявленню шахрайства: розкрито створена ШІ-ілюстрація може бути цілком прийнятною, тоді як традиційно відредаговане зображення здатне істотно спотворювати результати дослідження. Отже, автоматизована перевірка розширює можливості редакторів і дослідників знаходити підозрілі зображення, але не замінює експертного аналізу. Для встановлення достовірності важливо перевіряти походження зображення, історію його обробки та відповідність наведених матеріалів реальному перебігу дослідження. Сам алгоритмічний сигнал не може бути достатньою підставою для звинувачення в науковому шахрайстві.
Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/news/new-tools-help-detect-fraudulent-images-scientific-papers
👍1
ОЕСР: ЦИФРОВІ ІННОВАЦІЇ В ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИЦІ РОЗВИВАЮТЬСЯ ШВИДШЕ, НІЖ ЗМІНЮЮТЬСЯ ПРІОРИТЕТИ ДЕРЖАВНОГО ФІНАНСУВАННЯ
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Розкриття потенціалу цифрових інновацій в електроенергетичній системі» із серії «Документи ОЕСР з цифрової економіки».
У ньому міститься аналіз розвитку цифрових технологій (зокрема – ШІ) та їхнього впливу на виробництво, передавання, розподіл, зберігання та споживання електроенергії, динаміку інноваційної діяльності та державного фінансування, а також політичні дії з підтримки цифрової трансформації електроенергетики. Зв’язок між електроенергетикою та цифровими технологіями є двостороннім. З одного боку, центри оброблення даних, необхідні для навчання й роботи систем штучного інтелекту, збільшують попит на електроенергію. З іншого — цифрові інструменти допомагають ефективніше керувати енергетичними системами, підвищувати їхню надійність і гнучкість та краще використовувати наявні потужності. За даними патентного аналізу ОЕСР, кількість патентів на застосування ШІ в електроенергетиці зросла більш ніж учетверо між 2017 і 2022 роками. Серед перспективних рішень — під’єднані датчики, цифрові двійники енергетичних об’єктів, прогнозування виробництва й споживання та автоматизоване виявлення несправностей. Розвиваються розумні лічильники й термостати, домашні системи зберігання енергії, віртуальні електростанції та двостороннє заряджання електромобілів, за якого акумулятори можуть не лише отримувати електроенергію, а й повертати її до мережі. Водночас державне фінансування не повністю відображає зростання значення цих технологій. У 2014–2024 роках загальні державні бюджети на дослідження, розробки й демонстраційні проєкти в енергетиці збільшилися більш ніж на 70% у реальному вимірі. Проте частка коштів, спрямованих на ключові цифрові інновації в електроенергетичних системах, знизилася з пікового показника 0,38% у 2021 році до 0,31% у 2024-му. Відбувається не загальне скорочення енергетичного фінансування, а зменшення відносної ваги цього напряму. Для подальшого розвитку цифрової електроенергетики матимуть значення наступні чиниики: створення умов для випробування нових регуляторних моделей, розроблення технічних стандартів, забезпечення доступу споживачів до енергетичних даних. Це має сприяти появі нових послуг і моделей взаємодії між учасниками ринку. Цифрова трансформація електроенергетики залежить не лише від технологічних розробок, а й від узгоджених регуляторних рішень, забезпечення сумісності систем, доступності даних і належної підтримки досліджень та інновацій.
Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/unlocking-digital-innovation-in-the-electricity-system_5f78b601-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/10/unlocking-digital-innovation-in-the-electricity-system_c837f21e/5f78b601-en.pdf, https://doi.org/10.1787/5f78b601-en
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Розкриття потенціалу цифрових інновацій в електроенергетичній системі» із серії «Документи ОЕСР з цифрової економіки».
У ньому міститься аналіз розвитку цифрових технологій (зокрема – ШІ) та їхнього впливу на виробництво, передавання, розподіл, зберігання та споживання електроенергії, динаміку інноваційної діяльності та державного фінансування, а також політичні дії з підтримки цифрової трансформації електроенергетики. Зв’язок між електроенергетикою та цифровими технологіями є двостороннім. З одного боку, центри оброблення даних, необхідні для навчання й роботи систем штучного інтелекту, збільшують попит на електроенергію. З іншого — цифрові інструменти допомагають ефективніше керувати енергетичними системами, підвищувати їхню надійність і гнучкість та краще використовувати наявні потужності. За даними патентного аналізу ОЕСР, кількість патентів на застосування ШІ в електроенергетиці зросла більш ніж учетверо між 2017 і 2022 роками. Серед перспективних рішень — під’єднані датчики, цифрові двійники енергетичних об’єктів, прогнозування виробництва й споживання та автоматизоване виявлення несправностей. Розвиваються розумні лічильники й термостати, домашні системи зберігання енергії, віртуальні електростанції та двостороннє заряджання електромобілів, за якого акумулятори можуть не лише отримувати електроенергію, а й повертати її до мережі. Водночас державне фінансування не повністю відображає зростання значення цих технологій. У 2014–2024 роках загальні державні бюджети на дослідження, розробки й демонстраційні проєкти в енергетиці збільшилися більш ніж на 70% у реальному вимірі. Проте частка коштів, спрямованих на ключові цифрові інновації в електроенергетичних системах, знизилася з пікового показника 0,38% у 2021 році до 0,31% у 2024-му. Відбувається не загальне скорочення енергетичного фінансування, а зменшення відносної ваги цього напряму. Для подальшого розвитку цифрової електроенергетики матимуть значення наступні чиниики: створення умов для випробування нових регуляторних моделей, розроблення технічних стандартів, забезпечення доступу споживачів до енергетичних даних. Це має сприяти появі нових послуг і моделей взаємодії між учасниками ринку. Цифрова трансформація електроенергетики залежить не лише від технологічних розробок, а й від узгоджених регуляторних рішень, забезпечення сумісності систем, доступності даних і належної підтримки досліджень та інновацій.
Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/unlocking-digital-innovation-in-the-electricity-system_5f78b601-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/10/unlocking-digital-innovation-in-the-electricity-system_c837f21e/5f78b601-en.pdf, https://doi.org/10.1787/5f78b601-en
👍1