ОЕСР: РОЛЬ ПЛАТФОРМ ЦИФРОВОГО ПОСЕРЕДНИЦТВА

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний  документ «Роль платформ цифрового посередництва у відкритті міжнародних ринків» із серії «Документи ОЕСР з цифрової економіки».

У ньому наголошується на особливій ролі онлайн-платформ для розвитку сучасної цифрової економіки: вони змінюють те, як люди отримують доступ до послуг, торгують та взаємодіють. Ці платформи з'єднують покупців і продавців, не беручи на себе права власності на товари чи послуги, відіграють ключову роль у сприянні електронній комерції та цифровій торгівлі. В документі представлені нові дані про поширення платформ цифрового посередництва у трьох ключових секторах, орієнтованих на споживача: бронювання подорожей та проживання, спільні поїздки, онлайн-майданчики. Використовуючи дані про трафік веб-сайтів як показник охоплення платформи, можна скласти уявлення не лише про масштаби та обсяг використання платформи, але й про ступінь іноземної присутності в кожному досліджуваному секторі. Спираючись на ці показники, експерти розглядають вплив регуляторних заходів на торгівлю послугами з метою підвищення продуктивності, сприяння інноваціям та максимізації можливостей цифрової торгівлі.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/the-role-of-digital-intermediation-platforms-in-opening-up-international-markets_238a0030-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/09/the-role-of-digital-intermediation-platforms-in-opening-up-international-markets_ba8a10ec/238a0030-en.pdf, https://doi.org/10.1787/238a0030-en

ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ У ТРАНСФОРМАЦІЇ МІЖНАРОДНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН

12 листопада 2026 року відбудеться всеукраїнська науково-практична конференція «Штучний інтелект у трансформації міжнародних економічних відносин».

Планується обговорити концептуальні основи й теоретико-методологічні засади дослідження штучного інтелекту в системі міжнародних економічних відносин; місце ШІ на міжнародних ринках товарів, послуг, капіталу, робочої сили та інтелектуальної власності; розвиток глобальної фінансової архітектури під впливом штучного інтелекту; цифровізацію міжнародних корпоративних мереж в епоху автоматизації; секторальні зрушення у світовому господарстві в епоху штучного інтелекту; регуляторну політику, геополітичну конкуренцію та стратегічні пріоритети України в глобальній системі ШІ. Організатор - Київський національний університет імені Тараса Шевченка.

Детальніше: https://www.iir.edu.ua/news/vseukrayinska-naukovo-praktychna-konferentsiya-shtuchnyy-intelekt-u-transformatsiyi-mizhnarodnykh-ekonomichnykh-vidnosyn, https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSezi5zmW9XCvqeIo-lAtpneZzRstGWA92ajeYc1hrjoCDcu9Q/viewform

РОЗВИТОК ІНФОРМАЦІЙНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ НРАТ ІЗ ЛОКАЛЬНИМИ РЕПОЗИТАРІЯМИ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ, НАУКОВИХ УСТАНОВ ТА ВИДАВНИЦТВ УКРАЇНИ

№81 Донецький державний університет внутрішніх справ

Шлях доступу: https://rep.dnuvs.ukr.education/

Інформаційна інтеграція з НРАТ стартувала 2026-09-08

Наразі відвідувачі та користувачі Національного репозитарію академічних текстів на офіційному вебпорталі НРАТ не мають можливості ознайомитись з академічними текстами науковців цієї установи, оскільки вона такі тексти ще не передавала.

Довідково: Офіційний веб-портал НРАТ – nrat.ukrintei.ua. Власник НРАТ – держава в особі МОН, розпорядник - УкрІНТЕІ. НРАТ зареєстрований як джерело бібліотечних та наукових даних в OpenDOAR та FairsharingЗ повним переліком інституціональних учасників НРАТ та умовами співпраці можна ознайомитись за посиланням: https://nrat.ukrintei.ua/pro-nrat/lokalni-repozytariyi

ПРОГРАМА З УПРАВЛІННЯ ДОСЛІДНИЦЬКИМИ ІНФРАСТРУКТУРАМИ

Проєкт Research Infrastructures for the Future of Ukraine (RIFF) оголосив про прийом заявок на навчальну програму для українських фахівців, які працюють із дослідницькими інфраструктурами або планують долучитися до їх управління та розвитку.

Програма покликана підтримати управлінську спроможність українських дослідницьких інфраструктур. Учасники отримають знання та практичні інструменти для створення, розвитку й управління такими інфраструктурами відповідно до європейських стандартів і практик. Програма охоплює питання європейського ландшафту дослідницьких інфраструктур, діяльності ESFRI, моделі організації, управління та розвитку інфраструктур, формування консорціумів, взаємодії із зацікавленими сторонами, політик доступу та роботи з користувачами. Слухачі зможуть самостійно опрацювати навчальні модулі, доєднатись до вебінарів  та воркшопів. Подати заявку можна до 15 листопада 2026 року.

Детальніше: https://www.nas.gov.ua/news/proyekt-riff-zaproshuye-ukranskih-fahivciv-na-programu-z-upravlinnya-doslidnickimi-infrastrukturami, https://riff.muni.cz/riff-activities/wp5-activities-skill-development#programme-in-research-infrastructure-management-fundamentals

ОЕСР: РЕГУЛЯРНЕ ВИКОРИСТАННЯ ГШІ НЕ ГАРАНТУЄ КРАЩИХ РЕЗУЛЬТАТІВ НАВЧАННЯ

У блозі ОЕСР «Освіта та навички сьогодні» опубліковано матеріал Андреаса Шляйхера «Генеративний ШІ та навчання учнів: що показують дані PISA».

У ньому розглядаються ключові аспекти поширення генеративного штучного інтелекту в системі шкільної освіти та встановлюється зв’язок з результатами навчання, для чого використовуються дані Міжнародної програми оцінювання учнів PISA. Наголошується, що сам факт використання ШІ не означає поліпшення освітніх результатів, а ефективність навчання залежить, зокрема, від мети, частоти використання та педагогічного супроводу. За даними PISA, у низці країн понад 40% учнів повідомляють, що користуються ШІ для підготовки текстів до письмових завдань щотижня або щодня. Серед них — 17 із 27 українських регіонів, охоплених дослідженням. У В’єтнамі цей показник становить 52%. Водночас учні, які використовують чатботи для узагальнення прочитаних текстів, попереднього дослідження нової теми або підготовки письмових робіт, у середньому демонструють нижчі результати з природничих наук, ніж ті, хто не застосовує ШІ для таких завдань. Різниця становить близько 20 балів, що еквівалентно одному року навчання. Проте ці дані не доводять, що саме використання ШІ спричиняє нижчу успішність: учні, які мають труднощі з навчанням, можуть частіше звертатися до таких інструментів. Залежність не є однозначною. У Таїланді та Макао учні, які регулярно використовують ШІ для підготовки письмових робіт, навпаки, мають вищі середні результати з природничих наук, ніж їхні однолітки. Загалом учні, які застосовують чатботи для навчання один-два рази на тиждень, демонструють результати, подібні до тих, хто взагалі не використовує ШІ. Дещо вищі показники пов’язані з частим використанням ШІ для навчання в поєднанні з умінням оцінювати якість згенерованої інформації. Однак доступ до таких можливостей нерівномірний, що створює ризик посилення освітньої нерівності. Існує відмінність між спеціалізованими освітніми інструментами генеративного ШІ, які за певних умов можуть сприяти тривалому поліпшенню результатів, та універсальними інструментами, використання яких не завжди підтримує глибоке навчання. Коли ШІ виконує за учня основну розумову роботу, це послаблює активне опрацювання матеріалу. У зв’язку з цим Шляйхер наголошує на необхідності встановлення чітких правил використання ШІ у школах, здійсненні належної підготовки вчителів і критичному оцінюванні можливостей таких технологій. Дані PISA поки не дають підстав вважати, що генеративний ШІ систематично поліпшує навчальні результати. Його освітня цінність залежить від того, чи допомагає він учням мислити й навчатися, а не просто виконувати завдання замість них.

Детальніше: https://oecdedutoday.com/generative-ai-and-student-learning-what-the-pisa-data-reveal

КОНФЕРЕНЦІЯ ООН З БІОРІЗНОМАНІТТЯ

19-30 жовтня 2026 року відбудеться  Конференція ООН з біорізноманіття.

Захід стане важливим етапом глобального огляду колективного прогресу у впровадженні Куньмінської-Монреальської Глобальної рамкової програми з біорізноманіття та надасть можливість оцінити прогрес, посилити політичні дії та просунути зусилля щодо зупинення та повернення втрати біорізноманіття до 2030 року.  Планується обговорити наступні питання: фінансування біорізноманіття для реалізації Глобальної рамкової програми з біорізноманіття: результати та уроки, отримані в результаті розробки Національних планів фінансування біорізноманіття (досвід Бельгії, Фінляндії, Люксембургу та Нідерландів); мобілізація державного та приватного фінансування біорізноманіття; кліматично розумне, природоохоронне сільське господарство як інструмент збереження біорізноманіття в країнах Східного партнерства; масштабування стимулів та фінансування біорізноманіття: відстеження прогресу та прискорення дій; зв'язки між торгівлею, біорізноманіттям та біоекономікою; як торговельна політика може сприяти впровадженню Куньмінської-Монреальської Глобальної рамкової програми з біорізноманіття; фінансування охорони природи на основі прав та інклюзивності; як уряди, підприємства та фінансові установи можуть співпрацювати для прискорення впровадження KMGBF й усунення системних бар'єрів на шляху прогресу;; досягнення Цілі 19 через приватне фінансування; мобілізація фінансування біорізноманіття шляхом високоякісних природних кредитів. Організатори: ООН, ОЕСР.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/events/2026/10/oecd-at-the-un-biodiversity-conference-2026-cbd-cop17.html

РОЗВИТОК ІНФОРМАЦІЙНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ НРАТ ІЗ ЛОКАЛЬНИМИ РЕПОЗИТАРІЯМИ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ, НАУКОВИХ УСТАНОВ ТА ВИДАВНИЦТВ УКРАЇНИ

№82 Національний університет «Одеська юридична академія»

Шлях доступу: https://dspace.onua.edu.ua/

Інформаційна інтеграція з НРАТ стартувала 2026-09-23

Наразі відвідувачі та користувачі Національного репозитарію академічних текстів на офіційному вебпорталі НРАТ не мають можливості ознайомитись з академічними текстами науковців цієї установи, оскільки вона такі тексти ще не передавала.

Довідково: Офіційний веб-портал НРАТ – nrat.ukrintei.ua. Власник НРАТ – держава в особі МОН, розпорядник - УкрІНТЕІ. НРАТ зареєстрований як джерело бібліотечних та наукових даних в OpenDOAR та FairsharingЗ повним переліком інституціональних учасників НРАТ та умовами співпраці можна ознайомитись за посиланням: https://nrat.ukrintei.ua/pro-nrat/lokalni-repozytariyi

АКАДЕМІЧНА РІВНІСТЬ БЕЗ ЯРЛИКІВ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Аймена Ідріса «Трагедія Джейсона Ардея підкреслює небезпеку токенізму».

У ній автор розглядає історію Джейсона Ардея, колишнього професора Кембриджського університету, як привід для критики практик символічного представництва етнічних меншин в академічному середовищі. На думку Ідріса, університети ризикують зводити науковців до їхнього походження або особистих історій подолання труднощів, використовуючи їх як підтвердження власної прихильності до різноманіття, замість того щоб оцінювати передусім їхні наукові ідеї та результати. Автор називає таку практику токенізмом — залученням представників певної групи переважно заради символічного ефекту. Він стверджує, що в академічних установах окремі науковці з етнічних меншин стають учасниками публічних заходів, комітетів і дискусій не стільки через зміст їхньої роботи, скільки через те, що уособлюють різноманіття. Водночас управлінці, які позиціонують себе як прихильники відповідних змін, можуть отримувати професійні переваги завдяки цій діяльності. У випадку Ардея, вважає Ідріс, його шлях від труднощів у дитинстві до професорської посади став центральною частиною публічного образу. Автор застерігає: коли інституція визначає людину через її травматичний досвід або колір шкіри, їй складніше постати як багатогранному науковцеві — з власними інтелектуальними здобутками, сумнівами та звичайними людськими недосконалостями. Крім того, надмірне символічне піднесення окремих представників меншин може посилювати упередження щодо професійної компетентності інших науковців із цих груп. Ідріс закликає університети відмовитися від символічного представництва як самоцілі й забезпечувати рівне ставлення до науковців, оцінюючи їх за якістю досліджень та аргументації.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/opinion/jason-arday-tragedy-underscores-perils-tokenism

ОЕСР: ЦИФРОВА ІНФРАСТРУКТУРА ПЕРЕХОДИТЬ ВІД РОЗШИРЕННЯ ДОСТУПУ ДО ПІДВИЩЕННЯ ЯКОСТІ ЗВ’ЯЗКУ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала статистичний огляд «Високопродуктивні широкосмугові мережі поширюються в країнах ОЕСР на тлі зростання попиту, зумовленого ШІ, хмарними обчисленнями та підключеними пристроями».

У документі проаналізовано зміни у сфері широкосмугового зв’язку, поширення оптоволоконних мереж і 5G, а також розвиток альтернативних технологій доступу до мережі інтернет. Наведені дані свідчать: зі зростанням потреб у передаванні даних країни ОЕСР поступово зміщують увагу з простого збільшення кількості підключень до підвищення швидкості, пропускної здатності та надійності мереж. Частка підключень до фіксованого широкосмугового інтернету, здатних забезпечувати гігабітну швидкість, зросла з 4% у 2020 році до 24% у 2025-му. Оптоволокно вже становить 51% усіх фіксованих широкосмугових підключень у країнах ОЕСР проти 31% п’ять років тому. Водночас загальне охоплення фіксованого широкосмугового зв’язку зростало повільніше: з 33 до 37 підключень на 100 жителів. Це вказує на поступове насичення ринку та перехід користувачів від застарілих технологій до більш продуктивних мереж. Розширюється використання мобільного зв’язку: у 2025 році на одну SIM-картку в країнах ОЕСР припадало в середньому 17 ГБ мобільних даних на місяць, що на 130% більше, ніж у 2020 році. Технологія 5G, доступна в усіх країнах ОЕСР, забезпечувала 46% мобільних широкосмугових підключень проти 19% у 2022 році. Її висока пропускна здатність і мала затримка передавання сигналу важливі для використання ШІ, хмарних сервісів та підключених пристроїв. Паралельно зростає роль альтернативних способів підключення. Частка фіксованого бездротового доступу у структурі фіксованого широкосмугового зв’язку збільшилася з 4,8% у 2023 році до 5,8% у 2025-му. Частка супутникового інтернету за цей період зросла з 0,5% до 1,15%, а кількість супутникових підключень — на 122%. Такі технології можуть допомагати забезпечувати зв’язок у віддалених районах, де прокладання наземної інфраструктури складне або дороге. Аналіз даних ОЕСР дає підстави для висновків про структурну перебудову цифрової інфраструктури, в рамках якої оптоволокно та 5G посилюють позиції, в застарілі технології поступово їх втрачають. Подальший розвиток мереж має відповідати не лише зростанню обсягів передавання даних, а й потребам у швидкому, стабільному та доступному зв’язку.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/data/insights/statistical-releases/2026/10/high-capacity-broadband-networks-gain-ground-across-oecd-as-ai-cloud-computing-and-connected-devices-drive-demand.html

КОНФЕРЕНЦІЯ ДО 105-РІЧЧЯ ІНСТИТУТУ МИСТЕЦТВОЗНАВСТВА, ФОЛЬКЛОРИСТИКИ ТА ЕТНОЛОГІЇ ІМ. М.Т. РИЛЬСЬКОГО

27–28 жовтня 2026 року відбудеться міжнародна наукова конференція «Українська культура в координатах ідентичності, пам'яті та відновлення».

Захід приурочений до 105‑річчя Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського НАН України. Планується обговорити українську етнологія у ХХ–ХХІ ст. (наукова спадщина, тяглість традиції, стратегії розвитку у вимірах сьогодення); етнографічне музейництво та архівознавство в Україні та світі (історія, становлення, сучасний вимір); народознавчу архівну спадщину (традиції та інновації); історію становлення та інституційного розвитку мистецтвознавства, фольклористики та етнології; українську академічну фольклористику ХХ–ХХІ ст. (становлення, розвиток, перспективи); український театральний та аудіовізуальний простір (тяглість культурних традицій та розвиток спадщини минулих епох); вітчизняний художній досвід у вимірі сучасних пошуково-інтерпретаційних практик та міжнародних політико-культурних викликів; видання з декоративного мистецтва України (нові підходи і дослідження); музикознавчу школу в контексті гуманітарної науки (класична спадщина, сучасні тенденції, концепції, проблеми). Організатор - Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського НАН України.

Детальніше: https://www.nas.gov.ua/news/mizhnarodna-naukova-konferenciya-do-105-richchya-institutu-mistectvoznavstva-folkloristiki-ta-etnologi-im-mt-rilskogo-nan-ukrani-anons, https://www.nas.gov.ua/storage/editor/files/informatsiinyi-lyst-konferentsii.docx

РОЗВИТОК ІНФОРМАЦІЙНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ НРАТ ІЗ ЛОКАЛЬНИМИ РЕПОЗИТАРІЯМИ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ, НАУКОВИХ УСТАНОВ ТА ВИДАВНИЦТВ УКРАЇНИ

№83 Сумський державний педагогічний університет

Шлях доступу: https://repository.sspu.edu.ua/

Інформаційна інтеграція з НРАТ стартувала 2026-09-23

Наразі відвідувачі та користувачі Національного репозитарію академічних текстів на офіційному вебпорталі НРАТ не мають можливості ознайомитись з академічними текстами науковців цієї установи, оскільки вона такі тексти ще не передавала.

Довідково: Офіційний веб-портал НРАТ – nrat.ukrintei.ua. Власник НРАТ – держава в особі МОН, розпорядник - УкрІНТЕІ. НРАТ зареєстрований як джерело бібліотечних та наукових даних в OpenDOAR та FairsharingЗ повним переліком інституціональних учасників НРАТ та умовами співпраці можна ознайомитись за посиланням: https://nrat.ukrintei.ua/pro-nrat/lokalni-repozytariyi