НЕ МІСЦЕ В РЕЙТИНГУ, А РЕАЛЬНІ ВІДКРИТТЯ ТА ВПЛИВ НА ЖИТТЯ ЛЮДЕЙ Є КРИТЕРІЯМИ УСПІШНОСТІ УНІВЕРСИТЕТІВ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Моси Мошабели «Рейтинги не варто відкидати, проте вони мають продовжувати еволюціонувати».

У ній автор стверджує, що глобальні університетські рейтинги залишаються впливовим інструментом, який формує суспільне сприйняття, спрямовує фінансування, впливає на вибір студентів і непомітно коригує інституційні пріоритети. Але маємо розуміти, що ключове питання - не в тому, піднімається чи опускається заклад у черговому рейтингу, а в тому, чи вимірюємо ми те, що дійсно має значення. Рейтинги спрощують оцінювання, винагороджують гарний бекграунд, але погано враховують специфіку та реальні досягнення. Університети, вважає автор публікації, повинні зайняти своє місце за столом переговорів та активно ставити під сумнів критерії, якими визначають академічну якість, досконалість та вплив. Рейтинги не помічають викладача, який витрачає додаткові години, щоб першокурсники з родин без університетської традиції не «випали» з навчання; місцеву лабораторію, яка працює над ендемічними хворобами; випускника-підприємця, чий бізнес підтримує цілий район. Найглибший вплив університетів як живих інституцій, укорінених у своїх спільнотах, регулярно вислизає зі стандартних формул оцінювання. Повністю відкидати кількісне оцінювання не вірно, отже треба підходити до рейтингів вдумливо, вони мають стимулювати чесну внутрішню рефлексію, підвищувати інституційну прозорість і давати базову точку відліку. Методологія рейтингів постійно змінюється: зворотний зв’язок від університетів вже спонукав системи оцінювання вийти за межі традиційного підрахунку цитувань і поступово включати показники сталості, суспільного впливу та міждисциплінарних досліджень. Історія судитиме університети не за місцем у рейтингу, а за зроблені відкриття, успіхи в покращенні життя людей, змінення суспільств. Тому немає сенсу беззастережно приймати або повністю відкидати цінність рейтингів: необхідна критична участь самих університетів, спрямована на вдосконалення інструментів оцінювання, щоб вони краще відображали різноманітність місій і контекстів університетів з усього світу.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/opinion/rankings-should-not-be-dismissed-they-must-keep-evolving

РОЗВИТОК НАВИЧОК КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ ЗА ДОПОМОГОЮ ПЕРШОДЖЕРЕЛ В ЕПОХУ ШІ

5 листопада 2026 року відбудеться вебінар «Розвиток навичок критичного мислення за допомогою першоджерел в епоху штучного інтелекту».

Захід покликаний ознайомити слухачів з тим, як наразі штучний інтелект змінює спосіб, у який студенти та дослідники знаходять й оцінюють інформацію. По мірі зростання популярності способів пошуку та обробки інформації, здатність критично мислити й належним чином оцінювати джерела стає дедалі важливішою. Учасники обговорять, як можна оцінити вплив штучного інтелекту на дослідження, які підходи до розвитку грамотності в галузі ШІ - найкращі, як зробити більш ефективним пошук першоджерел, яким чином бібліотеки та освітяни можуть підтримувати ефективне й критичне використання штучного інтелекту під час роботи з інформацією та вихідними матеріалами. Йтиметься про зміну поведінки студентів та дослідників; забезпечення довіри та коректної оцінки джерел; розвиток навичок критичного мислення. Організатор – Choice.

Детальніше: https://www.choice360.org/webinars/developing-critical-thinking-skills-with-primary-sources-in-the-age-of-ai/

РОЗВИТОК ІНФОРМАЦІЙНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ НРАТ ІЗ ЛОКАЛЬНИМИ РЕПОЗИТАРІЯМИ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ, НАУКОВИХ УСТАНОВ ТА ВИДАВНИЦТВ УКРАЇНИ

№80 Львівський державний університет безпеки життєдіяльності

Шлях доступу: https://sci.ldubgd.edu.ua/

Інформаційна інтеграція з НРАТ стартувала 2026-09-02

Наразі відвідувачі та користувачі Національного репозитарію академічних текстів на офіційному вебпорталі НРАТ мають можливість ознайомитись із 1 академічним текстом цієї інституції.

Довідково: Офіційний веб-портал НРАТ – nrat.ukrintei.ua. Власник НРАТ – держава в особі МОН, розпорядник - УкрІНТЕІ. НРАТ зареєстрований як джерело бібліотечних та наукових даних в OpenDOAR та FairsharingЗ повним переліком інституціональних учасників НРАТ та умовами співпраці можна ознайомитись за посиланням: https://nrat.ukrintei.ua/pro-nrat/lokalni-repozytariyi

ПІДПРИЄМНИЦТВО ТА ЛОГІСТИКА  В УМОВАХ СУЧАСНИХ ВИКЛИКІВ

29–31 жовтня 2026 р. відбудеться міжнародна  науково-практична конференція  «Підприємництво та логістика в умовах сучасних викликів».

Планується обговорити актуальні проблеми розвитку підприємництва та започаткування власної справи, поточний стан і перспективи сфери торгівлі в контексті нової конфігурації ринків, логістику в умовах трансформації ланцюгів постачання, підтримку інновацій в бізнесі та забезпечення стійких конкурентних переваг, екологічні тренди в підприємництві та сталий розвиток бізнесу. Організатори: Західноукраїнський національний університет, Катовіцький економічний університет (Польща), Познанський економічний університет (Польща), Кошицький технічний університет (Словаччина), Південночеський університет в Будейовіце (Чехія), Університет імені Миколаса Ромеріса (Литва).

Детальніше: https://www.wunu.edu.ua/news/zunu-zaproshuye-do-uchasti-v-iv-mizhnarodnii-naukovo-praktychnii-konferentsiyi-pidpryyemnytstvo-ta-lohistyka-v-umovakh-suchasnykh-vyklykiv/, https://forms.gle/scueGTpBBGJQhrSR9

ОНОВЛЕННЯ ПОРЯДКУ ПРИСУДЖЕННЯ СТУПЕНЯ ДОКТОРА ФІЛОСОФІЇ

Кабінет Міністрів України ухвалив зміни до постанови від 12 січня 2022 року № 44 «Про затвердження Порядку присудження ступеня доктора філософії та скасування рішення разової спеціалізованої вченої ради закладу вищої освіти, наукової установи про присудження ступеня доктора філософії”.

Відповідний документ від 07 жовтня 2026 р. № 1240 опубліковано на Урядовому порталі. Він оновлює порядок присудження ступеня доктора філософії, зокрема: уточнює процедури захисту дисертацій, розгляду повідомлень про порушення академічної доброчесності та позбавлення наукового ступеня. В частині відповідальності закладів за порушення академічної доброчесності передбачено: якщо уповноважений орган закладу або Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти встановить академічний плагіат, фабрикацію чи фальсифікацію в дисертації доктора філософії та/або наукових публікаціях, у яких висвітлено її наукові результати, заклад, разова рада якого присудила ступінь, втратить право утворювати разові ради та присуджувати ступінь доктора філософії з відповідної спеціальності на річний термін, а НАЗЯВО буде проводити моніторинг відповідної освітньої програми. Передбачені наступні сценарії: припинення дії рішення разової спеціалізованої вченої ради через порушення процедури захисту та позбавлення вже присудженого ступеня через академічний плагіат, фабрикацію чи фальсифікацію в дисертації або публікаціях, у яких висвітлено її результати. Повідомлення про порушення академічної доброчесності розглядатиме уповноважений орган закладу. Визначено вимоги до строків розгляду, участі заінтересованих осіб, врегулювання конфлікту інтересів та оприлюднення рішень. Рішення або бездіяльність такого органу можна буде оскаржити до НАЗЯВО. Самоплагіат у публікаціях матиме наслідки для захисту, - такі публікації не будуть зараховуватись за темою дисертації. Також в одному випуску наукового видання зараховуватимуть не більш як одну статтю здобувача. Змінюється підхід до обчислення строків атестації під час воєнного стану: передбачена можливість відтермінування строків для закладів вищої освіти та наукових установ не більш як на один місяць. Уточнено порядок утворення разових спеціалізованих вчених рад, оприлюднення матеріалів та призначення захисту.

Детальніше: https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-vnesennia-zmin-do-postanovy-kabinetu-ministriv-ukrainy-vid-12-sichnia-2022-r-44-1240-071026, https://www.kmu.gov.ua/storage/app/uploads/public/6ac/8eb/0b0/6ac8eb0b08af5174667401.pdf

ГРОМАДСЬКЕ ОБГОВОРЕННЯ ПРОЄКТІВ СТАНДАРТІВ У ГАЛУЗІ ЗНАНЬ «ОХОРОНА ЗДОРОВ’Я ТА СОЦІАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ» ТА «СІЛЬСЬКЕ, ЛІСОВЕ, РИБНЕ ГОСПОДАРСТВО ТА ВЕТЕРИНАРНА МЕДИЦИНА»

Міністерство освіти і науки пропонує до громадського обговорення проєкти стандартів фахової передвищої освіти освітньо-професійного ступеня фаховий молодший бакалавр галузі знань I «Охорона здоров’я та соціальне забезпечення» I8 «Фармація» та I10 «Соціальна робота та консультування», а також галузі знань Н «Сільське, лісове, рибне господарство та ветеринарна медицина» за спеціальностями Н2 «Тваринництво» та Н6 «Ветеринарна медицина».

Проєкти розроблено науково-методичними підкомісіями Науково-методичної ради МОН. Документи встановлюють рамкові вимоги до освітньо-професійних програм, а також до компетентностей здобувачів цих програм. Дія цих стандартів поширюватиметься на здобувачів фахової передвищої освіти та заклади фахової передвищої освіти. Зауваження та пропозиції можна подати до 28 жовтня 2026 року.

Детальніше: https://mon.gov.ua/news/mon-proponuie-do-hromadskoho-obhovorennia-proiekty-standartiv-fpo-osvitno-profesiinoho-stupenia-fakhovyi-molodshyi-bakalavr-haluzi-znan-i-okhorona-zdorovia-ta-sotsialne-zabezpechennia, https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/gromadske-obgovorennya/2026/13/projekt-sfpo-i8-formaciia.docx, https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/gromadske-obgovorennya/2026/13/projekt-sfpo-i10-socialna-robota-ta-konsultuvannia.docx, https://mon.gov.ua/news/mon-proponuie-do-hromadskoho-obhovorennia-proiekty-standartiv-fpo-osvitno-profesiinoho-stupenia-fmb-haluzi-znan-n-silske-lisove-rybne-hospodarstvo-ta-veterynarna-medytsyna, https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/gromadske-obgovorennya/2026/13/projekt-sfpo-n2-tvarinnictvo.docx, https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/gromadske-obgovorennya/2026/13/projekt-sfpo-n6-veterinarna-medicina.docx

ОЕСР: РОЛЬ ПЛАТФОРМ ЦИФРОВОГО ПОСЕРЕДНИЦТВА

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний  документ «Роль платформ цифрового посередництва у відкритті міжнародних ринків» із серії «Документи ОЕСР з цифрової економіки».

У ньому наголошується на особливій ролі онлайн-платформ для розвитку сучасної цифрової економіки: вони змінюють те, як люди отримують доступ до послуг, торгують та взаємодіють. Ці платформи з'єднують покупців і продавців, не беручи на себе права власності на товари чи послуги, відіграють ключову роль у сприянні електронній комерції та цифровій торгівлі. В документі представлені нові дані про поширення платформ цифрового посередництва у трьох ключових секторах, орієнтованих на споживача: бронювання подорожей та проживання, спільні поїздки, онлайн-майданчики. Використовуючи дані про трафік веб-сайтів як показник охоплення платформи, можна скласти уявлення не лише про масштаби та обсяг використання платформи, але й про ступінь іноземної присутності в кожному досліджуваному секторі. Спираючись на ці показники, експерти розглядають вплив регуляторних заходів на торгівлю послугами з метою підвищення продуктивності, сприяння інноваціям та максимізації можливостей цифрової торгівлі.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/the-role-of-digital-intermediation-platforms-in-opening-up-international-markets_238a0030-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/09/the-role-of-digital-intermediation-platforms-in-opening-up-international-markets_ba8a10ec/238a0030-en.pdf, https://doi.org/10.1787/238a0030-en

ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ У ТРАНСФОРМАЦІЇ МІЖНАРОДНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН

12 листопада 2026 року відбудеться всеукраїнська науково-практична конференція «Штучний інтелект у трансформації міжнародних економічних відносин».

Планується обговорити концептуальні основи й теоретико-методологічні засади дослідження штучного інтелекту в системі міжнародних економічних відносин; місце ШІ на міжнародних ринках товарів, послуг, капіталу, робочої сили та інтелектуальної власності; розвиток глобальної фінансової архітектури під впливом штучного інтелекту; цифровізацію міжнародних корпоративних мереж в епоху автоматизації; секторальні зрушення у світовому господарстві в епоху штучного інтелекту; регуляторну політику, геополітичну конкуренцію та стратегічні пріоритети України в глобальній системі ШІ. Організатор - Київський національний університет імені Тараса Шевченка.

Детальніше: https://www.iir.edu.ua/news/vseukrayinska-naukovo-praktychna-konferentsiya-shtuchnyy-intelekt-u-transformatsiyi-mizhnarodnykh-ekonomichnykh-vidnosyn, https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSezi5zmW9XCvqeIo-lAtpneZzRstGWA92ajeYc1hrjoCDcu9Q/viewform

РОЗВИТОК ІНФОРМАЦІЙНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ НРАТ ІЗ ЛОКАЛЬНИМИ РЕПОЗИТАРІЯМИ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ, НАУКОВИХ УСТАНОВ ТА ВИДАВНИЦТВ УКРАЇНИ

№81 Донецький державний університет внутрішніх справ

Шлях доступу: https://rep.dnuvs.ukr.education/

Інформаційна інтеграція з НРАТ стартувала 2026-09-08

Наразі відвідувачі та користувачі Національного репозитарію академічних текстів на офіційному вебпорталі НРАТ не мають можливості ознайомитись з академічними текстами науковців цієї установи, оскільки вона такі тексти ще не передавала.

Довідково: Офіційний веб-портал НРАТ – nrat.ukrintei.ua. Власник НРАТ – держава в особі МОН, розпорядник - УкрІНТЕІ. НРАТ зареєстрований як джерело бібліотечних та наукових даних в OpenDOAR та FairsharingЗ повним переліком інституціональних учасників НРАТ та умовами співпраці можна ознайомитись за посиланням: https://nrat.ukrintei.ua/pro-nrat/lokalni-repozytariyi

ПРОГРАМА З УПРАВЛІННЯ ДОСЛІДНИЦЬКИМИ ІНФРАСТРУКТУРАМИ

Проєкт Research Infrastructures for the Future of Ukraine (RIFF) оголосив про прийом заявок на навчальну програму для українських фахівців, які працюють із дослідницькими інфраструктурами або планують долучитися до їх управління та розвитку.

Програма покликана підтримати управлінську спроможність українських дослідницьких інфраструктур. Учасники отримають знання та практичні інструменти для створення, розвитку й управління такими інфраструктурами відповідно до європейських стандартів і практик. Програма охоплює питання європейського ландшафту дослідницьких інфраструктур, діяльності ESFRI, моделі організації, управління та розвитку інфраструктур, формування консорціумів, взаємодії із зацікавленими сторонами, політик доступу та роботи з користувачами. Слухачі зможуть самостійно опрацювати навчальні модулі, доєднатись до вебінарів  та воркшопів. Подати заявку можна до 15 листопада 2026 року.

Детальніше: https://www.nas.gov.ua/news/proyekt-riff-zaproshuye-ukranskih-fahivciv-na-programu-z-upravlinnya-doslidnickimi-infrastrukturami, https://riff.muni.cz/riff-activities/wp5-activities-skill-development#programme-in-research-infrastructure-management-fundamentals

ОЕСР: РЕГУЛЯРНЕ ВИКОРИСТАННЯ ГШІ НЕ ГАРАНТУЄ КРАЩИХ РЕЗУЛЬТАТІВ НАВЧАННЯ

У блозі ОЕСР «Освіта та навички сьогодні» опубліковано матеріал Андреаса Шляйхера «Генеративний ШІ та навчання учнів: що показують дані PISA».

У ньому розглядаються ключові аспекти поширення генеративного штучного інтелекту в системі шкільної освіти та встановлюється зв’язок з результатами навчання, для чого використовуються дані Міжнародної програми оцінювання учнів PISA. Наголошується, що сам факт використання ШІ не означає поліпшення освітніх результатів, а ефективність навчання залежить, зокрема, від мети, частоти використання та педагогічного супроводу. За даними PISA, у низці країн понад 40% учнів повідомляють, що користуються ШІ для підготовки текстів до письмових завдань щотижня або щодня. Серед них — 17 із 27 українських регіонів, охоплених дослідженням. У В’єтнамі цей показник становить 52%. Водночас учні, які використовують чатботи для узагальнення прочитаних текстів, попереднього дослідження нової теми або підготовки письмових робіт, у середньому демонструють нижчі результати з природничих наук, ніж ті, хто не застосовує ШІ для таких завдань. Різниця становить близько 20 балів, що еквівалентно одному року навчання. Проте ці дані не доводять, що саме використання ШІ спричиняє нижчу успішність: учні, які мають труднощі з навчанням, можуть частіше звертатися до таких інструментів. Залежність не є однозначною. У Таїланді та Макао учні, які регулярно використовують ШІ для підготовки письмових робіт, навпаки, мають вищі середні результати з природничих наук, ніж їхні однолітки. Загалом учні, які застосовують чатботи для навчання один-два рази на тиждень, демонструють результати, подібні до тих, хто взагалі не використовує ШІ. Дещо вищі показники пов’язані з частим використанням ШІ для навчання в поєднанні з умінням оцінювати якість згенерованої інформації. Однак доступ до таких можливостей нерівномірний, що створює ризик посилення освітньої нерівності. Існує відмінність між спеціалізованими освітніми інструментами генеративного ШІ, які за певних умов можуть сприяти тривалому поліпшенню результатів, та універсальними інструментами, використання яких не завжди підтримує глибоке навчання. Коли ШІ виконує за учня основну розумову роботу, це послаблює активне опрацювання матеріалу. У зв’язку з цим Шляйхер наголошує на необхідності встановлення чітких правил використання ШІ у школах, здійсненні належної підготовки вчителів і критичному оцінюванні можливостей таких технологій. Дані PISA поки не дають підстав вважати, що генеративний ШІ систематично поліпшує навчальні результати. Його освітня цінність залежить від того, чи допомагає він учням мислити й навчатися, а не просто виконувати завдання замість них.

Детальніше: https://oecdedutoday.com/generative-ai-and-student-learning-what-the-pisa-data-reveal