СТРАТЕГІЯ РОЗВИТКУ УКРАЇНИ: ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНИЙ ТА ГУМАНІТАРНИЙ АСПЕКТИ
16 жовтня 2026 року відбудеться міжнародна науково-практична конференція «Стратегія розвитку України: фінансово-економічний та гуманітарний аспекти (в умовах воєнного стану та повоєнного відновлення)».
Захід присвячений пам’яті першого ректора Національної академії статистики, обліку та аудиту, доктора економічних наук, професора, заслуженого економіста України Івана Ісаковича Пилипенка. Планується обговорити фінансові інструменти регулювання розвитку економіки; трансформацію фіскального простору; актуальні проблеми обліку, аудиту та оподаткування; стратегічні пріоритети менеджменту та маркетингу; виклики інформаційного забезпечення та цифровізації статистики; сучасні тренди в інформаційних технологіях та комп’ютерній інженерії; соціогуманітарні аспекти розвитку держави. Організатори: Національна академія статистики, обліку та аудиту, ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України», Академія прикладних наук (Польща), Люблінська академія WSЕІ (Польща), Університет Мухаммадія Маланг (Індонезія), Університет Санніо (Італія).
Детальніше: http://nasoa.edu.ua/event/13-mizhnarodna-naukovo-praktichna-konferentsiya-strategiya-rozvitku-ukrayini-finansovo-ekonomichnij-ta-gumanitarnij-aspekti-v-umovah-voyennogo-stanu-ta-povoyennogo-vidnovlennya, http://nasoa.edu.ua/wp-content/uploads/2026/09/Conference_NASOA_Ukr_2026.pdf, https://forms.gle/BtKvaRm3s1NbKoLK7
16 жовтня 2026 року відбудеться міжнародна науково-практична конференція «Стратегія розвитку України: фінансово-економічний та гуманітарний аспекти (в умовах воєнного стану та повоєнного відновлення)».
Захід присвячений пам’яті першого ректора Національної академії статистики, обліку та аудиту, доктора економічних наук, професора, заслуженого економіста України Івана Ісаковича Пилипенка. Планується обговорити фінансові інструменти регулювання розвитку економіки; трансформацію фіскального простору; актуальні проблеми обліку, аудиту та оподаткування; стратегічні пріоритети менеджменту та маркетингу; виклики інформаційного забезпечення та цифровізації статистики; сучасні тренди в інформаційних технологіях та комп’ютерній інженерії; соціогуманітарні аспекти розвитку держави. Організатори: Національна академія статистики, обліку та аудиту, ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України», Академія прикладних наук (Польща), Люблінська академія WSЕІ (Польща), Університет Мухаммадія Маланг (Індонезія), Університет Санніо (Італія).
Детальніше: http://nasoa.edu.ua/event/13-mizhnarodna-naukovo-praktichna-konferentsiya-strategiya-rozvitku-ukrayini-finansovo-ekonomichnij-ta-gumanitarnij-aspekti-v-umovah-voyennogo-stanu-ta-povoyennogo-vidnovlennya, http://nasoa.edu.ua/wp-content/uploads/2026/09/Conference_NASOA_Ukr_2026.pdf, https://forms.gle/BtKvaRm3s1NbKoLK7
НЕМАЄ СУПЕРЕЧНОСТЕЙ МІЖ ТРАДИЦІЯМИ ТА ІННОВАЦІЯМИ
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Сехер Асаф «Між традицією та інноваціями немає напруги».
У ній автор представляє позицію ректора Болонського університету Джованні Моларі, що успіх найстарішого безперервно діючого університету Західного світу ґрунтується на здатності адаптуватися до викликів кожної історичної епохи та на міцних зв’язках із містом. На його думку, традиція та інновації не суперечать одна одній. Університет Болоньї, заснований близько 1088 року, ніколи не припиняв роботу й нині залишається найстарішим університетом. Його девіз — Alma Mater Studiorum. Довголіття закладу не означає музейної консервації, адже від самого початку університет був відкритий до світу: його заснували іноземні студенти, які об’єдналися в universitas scholarium, щоб домовлятися з містом про свої права та наймати викладачів на власних умовах. Сьогодні Болонський університет має найвищий рейтинг серед італійських закладів у World University Rankings від Times Higher Education. Заклад використав кошти Національного плану відновлення та стійкості Італії й спрямував близько 80 мільйонів євро на лабораторії, обладнання, нові будівлі для сільського господарства, інженерії, медицини, хімії. Університет поглиблює співпрацю з промисловістю: створює спільні лабораторії та дослідницькі проєкти з приватними компаніями. Це дає науковцям прямий шлях від лабораторії до комерційного застосування, а бізнесу — ранній доступ до наукових розробок. Важливим елементом університетської стратегії розвитку стала інтернаціоналізація: частка іноземних студентів становить 13 %. Водночас фінансування залишається обмеженням, оскільки в Італії майже немає традиції благодійних пожертв університетам, а державні інвестиції відіграють особливо важливу роль у здатності закладів конкурувати на міжнародному рівні. Серед головних викликів для європейських університетів буде адаптація до зміни клімату, розвиток штучного інтелекту, енергетичний перехід та квантові обчислення. У ширшому контексті дискусій про майбутнє європейської вищої освіти досвід Болонського університету ілюструє, як глибока історична традиція може поєднуватися з активною адаптацією до сучасних технологічних, економічних і геополітичних змін без втрати ідентичності.
Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/news/bologna-rector-no-tension-between-tradition-and-innovation
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Сехер Асаф «Між традицією та інноваціями немає напруги».
У ній автор представляє позицію ректора Болонського університету Джованні Моларі, що успіх найстарішого безперервно діючого університету Західного світу ґрунтується на здатності адаптуватися до викликів кожної історичної епохи та на міцних зв’язках із містом. На його думку, традиція та інновації не суперечать одна одній. Університет Болоньї, заснований близько 1088 року, ніколи не припиняв роботу й нині залишається найстарішим університетом. Його девіз — Alma Mater Studiorum. Довголіття закладу не означає музейної консервації, адже від самого початку університет був відкритий до світу: його заснували іноземні студенти, які об’єдналися в universitas scholarium, щоб домовлятися з містом про свої права та наймати викладачів на власних умовах. Сьогодні Болонський університет має найвищий рейтинг серед італійських закладів у World University Rankings від Times Higher Education. Заклад використав кошти Національного плану відновлення та стійкості Італії й спрямував близько 80 мільйонів євро на лабораторії, обладнання, нові будівлі для сільського господарства, інженерії, медицини, хімії. Університет поглиблює співпрацю з промисловістю: створює спільні лабораторії та дослідницькі проєкти з приватними компаніями. Це дає науковцям прямий шлях від лабораторії до комерційного застосування, а бізнесу — ранній доступ до наукових розробок. Важливим елементом університетської стратегії розвитку стала інтернаціоналізація: частка іноземних студентів становить 13 %. Водночас фінансування залишається обмеженням, оскільки в Італії майже немає традиції благодійних пожертв університетам, а державні інвестиції відіграють особливо важливу роль у здатності закладів конкурувати на міжнародному рівні. Серед головних викликів для європейських університетів буде адаптація до зміни клімату, розвиток штучного інтелекту, енергетичний перехід та квантові обчислення. У ширшому контексті дискусій про майбутнє європейської вищої освіти досвід Болонського університету ілюструє, як глибока історична традиція може поєднуватися з активною адаптацією до сучасних технологічних, економічних і геополітичних змін без втрати ідентичності.
Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/news/bologna-rector-no-tension-between-tradition-and-innovation
РЕГІОН-2026: СТРАТЕГІЯ ОПТИМАЛЬНОГО РОЗВИТКУ
20 жовтня 2026 року в онлайн-форматі відбудеться науково-практична конференція "Регіон-2026: стратегія оптимального розвитку".
Захід, присвячений пам’яті професора Костянтина Нємця, стане площадкою для обговорення актуальних проблем підтримки соціально-економічного зростання, охорони навколишнього середовища, розроблення стратегій розвитку територій. Планується розглянути економічні, соціальні та демографічні проблеми регіонального розвитку; геоекологічні проблеми регіонального розвитку, відновлення ландшафтів та сталий розвиток територій; урбаністичні тенденції, міську політику та відновлення міських територій. Організатори: Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
Детальніше: https://soc-econom-region.karazin.ua/mizhnarodna-naukovo-praktychna-konferencziya-region-2026-strategiya-optymalnogo-rozvytku, https://soc-econom-region.karazin.ua/wp-content/uploads/2025/10/region-2026_ukr.pdf
20 жовтня 2026 року в онлайн-форматі відбудеться науково-практична конференція "Регіон-2026: стратегія оптимального розвитку".
Захід, присвячений пам’яті професора Костянтина Нємця, стане площадкою для обговорення актуальних проблем підтримки соціально-економічного зростання, охорони навколишнього середовища, розроблення стратегій розвитку територій. Планується розглянути економічні, соціальні та демографічні проблеми регіонального розвитку; геоекологічні проблеми регіонального розвитку, відновлення ландшафтів та сталий розвиток територій; урбаністичні тенденції, міську політику та відновлення міських територій. Організатори: Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
Детальніше: https://soc-econom-region.karazin.ua/mizhnarodna-naukovo-praktychna-konferencziya-region-2026-strategiya-optymalnogo-rozvytku, https://soc-econom-region.karazin.ua/wp-content/uploads/2025/10/region-2026_ukr.pdf
РОЗВИТОК ІНФОРМАЦІЙНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ НРАТ ІЗ ЛОКАЛЬНИМИ РЕПОЗИТАРІЯМИ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ, НАУКОВИХ УСТАНОВ ТА ВИДАВНИЦТВ УКРАЇНИ
№78 Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З.Ґжицького
Шлях доступу: https://repository.lvet.edu.ua/
Інформаційна інтеграція з НРАТ стартувала 2026-08-18
Наразі відвідувачі та користувачі Національного репозитарію академічних текстів на офіційному вебпорталі НРАТ не мають можливості ознайомитись з академічними текстами науковців цієї установи, оскільки вона такі тексти ще не передавала.
Довідково: Офіційний веб-портал НРАТ – nrat.ukrintei.ua. Власник НРАТ – держава в особі МОН, розпорядник - УкрІНТЕІ. НРАТ зареєстрований як джерело бібліотечних та наукових даних в OpenDOAR та FairsharingЗ повним переліком інституціональних учасників НРАТ та умовами співпраці можна ознайомитись за посиланням: https://nrat.ukrintei.ua/pro-nrat/lokalni-repozytariyi
№78 Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З.Ґжицького
Шлях доступу: https://repository.lvet.edu.ua/
Інформаційна інтеграція з НРАТ стартувала 2026-08-18
Наразі відвідувачі та користувачі Національного репозитарію академічних текстів на офіційному вебпорталі НРАТ не мають можливості ознайомитись з академічними текстами науковців цієї установи, оскільки вона такі тексти ще не передавала.
Довідково: Офіційний веб-портал НРАТ – nrat.ukrintei.ua. Власник НРАТ – держава в особі МОН, розпорядник - УкрІНТЕІ. НРАТ зареєстрований як джерело бібліотечних та наукових даних в OpenDOAR та FairsharingЗ повним переліком інституціональних учасників НРАТ та умовами співпраці можна ознайомитись за посиланням: https://nrat.ukrintei.ua/pro-nrat/lokalni-repozytariyi
CANVA ДЛЯ РІЗНИХ ЗАВДАНЬ
15 жовтня 2026 року відбудеться вебінар «Canva — як створювати дизайни для соцмереж без досвіду».
Під час заходу слухачі дізнаються, що не обов’язково мати кваліфікацію дизайнера, щоб самостійно створювати презентації, дописи для соцмереж, афіші, сертифікати та навіть сайти. Canva являє собою онлайн-сервіс для створення візуальних матеріалів, у якому можна працювати з готовими шаблонами, фотографіями, графікою, відео та іншими інструментами. Він підходить і для тих, хто ніколи професійно не займався дизайном. Планується презентувати готові рішення з використання Canva у роботі, навчанні і творчих проєктах, розглянути корисні інструменти , отримати поради щодо того, як користуватися редактором не лише для презентацій, грамотно використовувати ШІ для текстів та візуальних рішень, планувати дописи на сторінках у соцмережах та економити із Canva час. Організатор - Вікімедіа Україна.
Детальніше: https://t.me/wikimedia_ua/2856, https://forms.gle/UmFop7zQSw47tctu7
15 жовтня 2026 року відбудеться вебінар «Canva — як створювати дизайни для соцмереж без досвіду».
Під час заходу слухачі дізнаються, що не обов’язково мати кваліфікацію дизайнера, щоб самостійно створювати презентації, дописи для соцмереж, афіші, сертифікати та навіть сайти. Canva являє собою онлайн-сервіс для створення візуальних матеріалів, у якому можна працювати з готовими шаблонами, фотографіями, графікою, відео та іншими інструментами. Він підходить і для тих, хто ніколи професійно не займався дизайном. Планується презентувати готові рішення з використання Canva у роботі, навчанні і творчих проєктах, розглянути корисні інструменти , отримати поради щодо того, як користуватися редактором не лише для презентацій, грамотно використовувати ШІ для текстів та візуальних рішень, планувати дописи на сторінках у соцмережах та економити із Canva час. Організатор - Вікімедіа Україна.
Детальніше: https://t.me/wikimedia_ua/2856, https://forms.gle/UmFop7zQSw47tctu7
МІЖНАРОДНИЙ ТИЖДЕНЬ ВІДКРИТОГО ДОСТУПУ В УКРАЇНІ
19-23 жовтня 2026 року відбудеться серія заходів, приурочених до Міжнародного тижня Відкритого Доступу.
Заплановані наступні події, до яких можна долучитись онлайн: «Екосистема відкритої науки в Україні» (19 жовтня 2026 року); «Відкрита освіта та ВОР: від концепції до національних рішень (кейс DigiUni)» (19 жовтня 2026 року); «E-learning і відкриті дані: нова архітектура навчання в умовах непередбачуваних викликів» (20 жовтня 2026 року); «Відкритий доступ до знань без зайвих витрат: створюємо сучасний освітньо-науковий простір із Google Сайтами та ШІ-помічниками Gemini та Gemini Notebook» (21 жовтня 2026 року); «Оцінювання доменного авторитету репозитарію Екмаір за допомогою MozBar» (23 жовтня 2026 року). Організатори: Наукова бібліотека Національного університету “Києво-Могилянська академія”, Державна Науково-Технічна Бібліотека України, ГО «Українська сучасна цифрова наука», ТОВ «Академія Цифрового Розвитку»
Детальніше: https://docs.google.com/document/d/1jWvX7HZ6cZERIPn-KxbyHaO_gsd5hpVblf-Hwg8w6gI/edit?tab=t.0, https://forms.gle/t35nJBV6wbq4iHvW6
19-23 жовтня 2026 року відбудеться серія заходів, приурочених до Міжнародного тижня Відкритого Доступу.
Заплановані наступні події, до яких можна долучитись онлайн: «Екосистема відкритої науки в Україні» (19 жовтня 2026 року); «Відкрита освіта та ВОР: від концепції до національних рішень (кейс DigiUni)» (19 жовтня 2026 року); «E-learning і відкриті дані: нова архітектура навчання в умовах непередбачуваних викликів» (20 жовтня 2026 року); «Відкритий доступ до знань без зайвих витрат: створюємо сучасний освітньо-науковий простір із Google Сайтами та ШІ-помічниками Gemini та Gemini Notebook» (21 жовтня 2026 року); «Оцінювання доменного авторитету репозитарію Екмаір за допомогою MozBar» (23 жовтня 2026 року). Організатори: Наукова бібліотека Національного університету “Києво-Могилянська академія”, Державна Науково-Технічна Бібліотека України, ГО «Українська сучасна цифрова наука», ТОВ «Академія Цифрового Розвитку»
Детальніше: https://docs.google.com/document/d/1jWvX7HZ6cZERIPn-KxbyHaO_gsd5hpVblf-Hwg8w6gI/edit?tab=t.0, https://forms.gle/t35nJBV6wbq4iHvW6
ОЕСР: СТАЛЕЛИВАРНА ПРОМИСЛОВІСТЬ
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Перехід на сталеливарну промисловість в умовах глобального надлишку потужностей» із серії «Документи ОЕСР з питань науки, технологій та промисловості».
У ньому наголошується, що наразі світова сталеливарна промисловість стикається з двома взаємопов'язаними викликами: необхідністю вирішення проблеми надлишкових потужностей та підготовкою до майбутнього з низькими викидами. Ці два виклики взаємно підсилюють один одного. Надлишкові потужності зменшують здатність компаній інвестувати в екологічні проєкти, дослідження та розробки. А політика, спрямована на упровадження низьковуглецевих технологій, може допомогти спрямувати потужності до більш сталого виробництва, якщо вона правильно розроблена, але й може спровокувати нові хвилі надлишкових потужностей. Встановлено, що постійні надлишкові потужності знижують ціни на сталь, стискають норму прибутку, збільшують волатильність прибутків та витрати на позики, обмежують доступність внутрішнього фінансування для впровадження технологій. Водночас, субсидування та розширення потужностей у неринкових економіках ризикують закріпити існуючі спотворення й створити нове покоління надлишкових потужностей з низьким рівнем викидів.
Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/navigating-the-steel-transition-amid-global-excess-capacity_0d519f21-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/09/navigating-the-steel-transition-amid-global-excess-capacity_069716f1/0d519f21-en.pdf, https://doi.org/10.1787/0d519f21-en
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Перехід на сталеливарну промисловість в умовах глобального надлишку потужностей» із серії «Документи ОЕСР з питань науки, технологій та промисловості».
У ньому наголошується, що наразі світова сталеливарна промисловість стикається з двома взаємопов'язаними викликами: необхідністю вирішення проблеми надлишкових потужностей та підготовкою до майбутнього з низькими викидами. Ці два виклики взаємно підсилюють один одного. Надлишкові потужності зменшують здатність компаній інвестувати в екологічні проєкти, дослідження та розробки. А політика, спрямована на упровадження низьковуглецевих технологій, може допомогти спрямувати потужності до більш сталого виробництва, якщо вона правильно розроблена, але й може спровокувати нові хвилі надлишкових потужностей. Встановлено, що постійні надлишкові потужності знижують ціни на сталь, стискають норму прибутку, збільшують волатильність прибутків та витрати на позики, обмежують доступність внутрішнього фінансування для впровадження технологій. Водночас, субсидування та розширення потужностей у неринкових економіках ризикують закріпити існуючі спотворення й створити нове покоління надлишкових потужностей з низьким рівнем викидів.
Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/navigating-the-steel-transition-amid-global-excess-capacity_0d519f21-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/09/navigating-the-steel-transition-amid-global-excess-capacity_069716f1/0d519f21-en.pdf, https://doi.org/10.1787/0d519f21-en
ПЕРЕТВОРЕННЯ ПАРТНЕРСТВ НА РЕЗУЛЬТАТИ
26 і 27 жовтня 2026 року відбудеться конференція «Формування наступного десятиліття тристоронньої співпраці».
Захід присвячений актуальним дослідженням та практичним рішенням щодо інклюзивних ефективних партнерств у галузі розвитку. Геополітична та економічна невизначеність й скорочення ресурсів для розвитку вимагають пошуку гнучких та ефективних рішень, обміну знаннями та мобілізації фінансування за допомогою взаємовигідного партнерства. Планується обговорити, як тристороння співпраця може забезпечити гарні результати, як можна використовувати нові технології, підтримувати стійкість і відновлення, зміцнювати рішення, розроблені на місцевому рівні. Організатор – ОЕСР.
Детальніше: https://www.oecd.org/en/events/2026/10/shaping-the-next-decade-of-triangular-co-operation-from-evidence-to-impact.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/events/2026/10/international-meeting-on-triangular-co-operation-2026-agenda.pdf
26 і 27 жовтня 2026 року відбудеться конференція «Формування наступного десятиліття тристоронньої співпраці».
Захід присвячений актуальним дослідженням та практичним рішенням щодо інклюзивних ефективних партнерств у галузі розвитку. Геополітична та економічна невизначеність й скорочення ресурсів для розвитку вимагають пошуку гнучких та ефективних рішень, обміну знаннями та мобілізації фінансування за допомогою взаємовигідного партнерства. Планується обговорити, як тристороння співпраця може забезпечити гарні результати, як можна використовувати нові технології, підтримувати стійкість і відновлення, зміцнювати рішення, розроблені на місцевому рівні. Організатор – ОЕСР.
Детальніше: https://www.oecd.org/en/events/2026/10/shaping-the-next-decade-of-triangular-co-operation-from-evidence-to-impact.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/events/2026/10/international-meeting-on-triangular-co-operation-2026-agenda.pdf
РОЗВИТОК ІНФОРМАЦІЙНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ НРАТ ІЗ ЛОКАЛЬНИМИ РЕПОЗИТАРІЯМИ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ, НАУКОВИХ УСТАНОВ ТА ВИДАВНИЦТВ УКРАЇНИ
№79 Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича
Шлях доступу: https://dspace.chnu.edu.ua/
Інформаційна інтеграція з НРАТ стартувала 2026-09-01
Наразі відвідувачі та користувачі Національного репозитарію академічних текстів на офіційному вебпорталі НРАТ не мають можливості ознайомитись з академічними текстами науковців цієї установи, оскільки вона такі тексти ще не передавала.
Довідково: Офіційний веб-портал НРАТ – nrat.ukrintei.ua. Власник НРАТ – держава в особі МОН, розпорядник - УкрІНТЕІ. НРАТ зареєстрований як джерело бібліотечних та наукових даних в OpenDOAR та FairsharingЗ повним переліком інституціональних учасників НРАТ та умовами співпраці можна ознайомитись за посиланням: https://nrat.ukrintei.ua/pro-nrat/lokalni-repozytariyi
№79 Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича
Шлях доступу: https://dspace.chnu.edu.ua/
Інформаційна інтеграція з НРАТ стартувала 2026-09-01
Наразі відвідувачі та користувачі Національного репозитарію академічних текстів на офіційному вебпорталі НРАТ не мають можливості ознайомитись з академічними текстами науковців цієї установи, оскільки вона такі тексти ще не передавала.
Довідково: Офіційний веб-портал НРАТ – nrat.ukrintei.ua. Власник НРАТ – держава в особі МОН, розпорядник - УкрІНТЕІ. НРАТ зареєстрований як джерело бібліотечних та наукових даних в OpenDOAR та FairsharingЗ повним переліком інституціональних учасників НРАТ та умовами співпраці можна ознайомитись за посиланням: https://nrat.ukrintei.ua/pro-nrat/lokalni-repozytariyi
UX ТА ВПЛИВ: ЯК ПЕРЕКОНУВАТИ КОРИСТУВАЧІВ, КЛІЄНТІВ І АУДИТОРІЮ
13 жовтня в онлайн-форматі відбудеться лекція «UX та вплив: як переконувати користувачів, клієнтів і аудиторію».
Планується обговорити, як UX впливає на рішення клієнта, принципи впливу та переконання, розглянути UX в якості корисного інструменту для розвитку бізнесу, зосередити увагу на етичних аспектах UX-впливу. Захід є складовою частиною освітніх програм Академії КМЕФ на платформі UGF. Організатор - Ukraine Global Faculty.
Детальніше: https://t.me/UkraineGlobalFaculty/997, https://ugfacademy.mylearnworlds.com/course/ux-and-influence-persuading-users-customers-and-audiences-dr-ray-lutzky
13 жовтня в онлайн-форматі відбудеться лекція «UX та вплив: як переконувати користувачів, клієнтів і аудиторію».
Планується обговорити, як UX впливає на рішення клієнта, принципи впливу та переконання, розглянути UX в якості корисного інструменту для розвитку бізнесу, зосередити увагу на етичних аспектах UX-впливу. Захід є складовою частиною освітніх програм Академії КМЕФ на платформі UGF. Організатор - Ukraine Global Faculty.
Детальніше: https://t.me/UkraineGlobalFaculty/997, https://ugfacademy.mylearnworlds.com/course/ux-and-influence-persuading-users-customers-and-audiences-dr-ray-lutzky
НЕ МІСЦЕ В РЕЙТИНГУ, А РЕАЛЬНІ ВІДКРИТТЯ ТА ВПЛИВ НА ЖИТТЯ ЛЮДЕЙ Є КРИТЕРІЯМИ УСПІШНОСТІ УНІВЕРСИТЕТІВ
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Моси Мошабели «Рейтинги не варто відкидати, проте вони мають продовжувати еволюціонувати».
У ній автор стверджує, що глобальні університетські рейтинги залишаються впливовим інструментом, який формує суспільне сприйняття, спрямовує фінансування, впливає на вибір студентів і непомітно коригує інституційні пріоритети. Але маємо розуміти, що ключове питання - не в тому, піднімається чи опускається заклад у черговому рейтингу, а в тому, чи вимірюємо ми те, що дійсно має значення. Рейтинги спрощують оцінювання, винагороджують гарний бекграунд, але погано враховують специфіку та реальні досягнення. Університети, вважає автор публікації, повинні зайняти своє місце за столом переговорів та активно ставити під сумнів критерії, якими визначають академічну якість, досконалість та вплив. Рейтинги не помічають викладача, який витрачає додаткові години, щоб першокурсники з родин без університетської традиції не «випали» з навчання; місцеву лабораторію, яка працює над ендемічними хворобами; випускника-підприємця, чий бізнес підтримує цілий район. Найглибший вплив університетів як живих інституцій, укорінених у своїх спільнотах, регулярно вислизає зі стандартних формул оцінювання. Повністю відкидати кількісне оцінювання не вірно, отже треба підходити до рейтингів вдумливо, вони мають стимулювати чесну внутрішню рефлексію, підвищувати інституційну прозорість і давати базову точку відліку. Методологія рейтингів постійно змінюється: зворотний зв’язок від університетів вже спонукав системи оцінювання вийти за межі традиційного підрахунку цитувань і поступово включати показники сталості, суспільного впливу та міждисциплінарних досліджень. Історія судитиме університети не за місцем у рейтингу, а за зроблені відкриття, успіхи в покращенні життя людей, змінення суспільств. Тому немає сенсу беззастережно приймати або повністю відкидати цінність рейтингів: необхідна критична участь самих університетів, спрямована на вдосконалення інструментів оцінювання, щоб вони краще відображали різноманітність місій і контекстів університетів з усього світу.
Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/opinion/rankings-should-not-be-dismissed-they-must-keep-evolving
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Моси Мошабели «Рейтинги не варто відкидати, проте вони мають продовжувати еволюціонувати».
У ній автор стверджує, що глобальні університетські рейтинги залишаються впливовим інструментом, який формує суспільне сприйняття, спрямовує фінансування, впливає на вибір студентів і непомітно коригує інституційні пріоритети. Але маємо розуміти, що ключове питання - не в тому, піднімається чи опускається заклад у черговому рейтингу, а в тому, чи вимірюємо ми те, що дійсно має значення. Рейтинги спрощують оцінювання, винагороджують гарний бекграунд, але погано враховують специфіку та реальні досягнення. Університети, вважає автор публікації, повинні зайняти своє місце за столом переговорів та активно ставити під сумнів критерії, якими визначають академічну якість, досконалість та вплив. Рейтинги не помічають викладача, який витрачає додаткові години, щоб першокурсники з родин без університетської традиції не «випали» з навчання; місцеву лабораторію, яка працює над ендемічними хворобами; випускника-підприємця, чий бізнес підтримує цілий район. Найглибший вплив університетів як живих інституцій, укорінених у своїх спільнотах, регулярно вислизає зі стандартних формул оцінювання. Повністю відкидати кількісне оцінювання не вірно, отже треба підходити до рейтингів вдумливо, вони мають стимулювати чесну внутрішню рефлексію, підвищувати інституційну прозорість і давати базову точку відліку. Методологія рейтингів постійно змінюється: зворотний зв’язок від університетів вже спонукав системи оцінювання вийти за межі традиційного підрахунку цитувань і поступово включати показники сталості, суспільного впливу та міждисциплінарних досліджень. Історія судитиме університети не за місцем у рейтингу, а за зроблені відкриття, успіхи в покращенні життя людей, змінення суспільств. Тому немає сенсу беззастережно приймати або повністю відкидати цінність рейтингів: необхідна критична участь самих університетів, спрямована на вдосконалення інструментів оцінювання, щоб вони краще відображали різноманітність місій і контекстів університетів з усього світу.
Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/opinion/rankings-should-not-be-dismissed-they-must-keep-evolving