АТЕСТАЦІЙНА КОЛЕГІЯ МОН УХВАЛИЛА ЧЕРГОВІ РІШЕННЯ
7 жовтня 2026 року відбулося чергове засідання Атестаційної колегії Міністерства освіти і науки України.
Було ухвалено рішення щодо зміцнення кадрового потенціалу науки, забезпечення академічної доброчесності та розвитку мережі спеціалізованих вчених рад. Зокрема, колегія затвердила рішення про присудження 200 наукових ступенів і присвоєння 497 учених звань, підтвердивши наукову кваліфікацію здобувачів та професійні досягнення наукових і науково-педагогічних працівників. Разом із тим, ухвалено рішення про позбавлення наукового ступеня доктора наук двох осіб та наукового ступеня кандидата наук однієї особи. Утворено 23 спеціалізованих вчених ради із присудження наукового ступеня доктора наук, строки діяльності яких визначено відповідно до результатів державної атестації закладів вищої освіти та наукових установ: 13 рад строком на три роки (за напрямами, віднесеними до груп А та Б), 4 ради строком на два роки (за напрямами групи В); 6 рад строком на один рік (у закладах та установах, які не подавалися на державну атестацію). Також підтримано утворення 6-ти спеціалізованих вчених рад для разового захисту дисертацій.
Детальніше: https://mon.gov.ua/news/atestatsiina-kolehiia-mon-ukhvalyla-cherhovi-rishennia-shchodo-rozvytku-nauky-v-ukraini
7 жовтня 2026 року відбулося чергове засідання Атестаційної колегії Міністерства освіти і науки України.
Було ухвалено рішення щодо зміцнення кадрового потенціалу науки, забезпечення академічної доброчесності та розвитку мережі спеціалізованих вчених рад. Зокрема, колегія затвердила рішення про присудження 200 наукових ступенів і присвоєння 497 учених звань, підтвердивши наукову кваліфікацію здобувачів та професійні досягнення наукових і науково-педагогічних працівників. Разом із тим, ухвалено рішення про позбавлення наукового ступеня доктора наук двох осіб та наукового ступеня кандидата наук однієї особи. Утворено 23 спеціалізованих вчених ради із присудження наукового ступеня доктора наук, строки діяльності яких визначено відповідно до результатів державної атестації закладів вищої освіти та наукових установ: 13 рад строком на три роки (за напрямами, віднесеними до груп А та Б), 4 ради строком на два роки (за напрямами групи В); 6 рад строком на один рік (у закладах та установах, які не подавалися на державну атестацію). Також підтримано утворення 6-ти спеціалізованих вчених рад для разового захисту дисертацій.
Детальніше: https://mon.gov.ua/news/atestatsiina-kolehiia-mon-ukhvalyla-cherhovi-rishennia-shchodo-rozvytku-nauky-v-ukraini
ВІД ОЦІНЮВАННЯ ГОТОВОГО РЕЗУЛЬТАТУ ДО ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО ПРОГРЕСУ В ЕПОХУ ШІ
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Емми Рансом «Оцінювання вже перероблено для ери ШІ. Чому ж не змінилося виставлення оцінок?».
У ній авторка стверджує, що університети активно переосмислюють зміст і формат студентських завдань через поширення генеративного штучного інтелекту, але значною мірою продовжують оцінювати результати за старою моделлю — передусім за якістю кінцевого продукту. Рансом вважає, що ця невідповідність стала особливо помітною в умовах, коли ШІ може істотно змінити вигляд кінцевої роботи. Якщо студент подає добре написаний текст, сама його якість уже не обов’язково дає змогу зрозуміти, скільки міркувань, роботи та навчального поступу стоїть за результатом. Тому, на думку авторки, питання полягає не лише в тому, як спроєктувати завдання, стійкіші до використання ШІ, а й у тому, як змінити саме судження про якість студентської роботи. Рансом пропонує перехід від оцінювання окремих дисциплін до оцінювання розвитку студента упродовж року. За модульної системи навчання результат часто фіксується через низку окремих завдань і оцінок, які сприймаються як самостійні показники. Натомість оцінювання на рівні року або програми, на думку авторки, дало б змогу бачити не окремі «знімки» результативності, а послідовний розвиток знань і вмінь. Другий напрям — надати більшої ваги взаємному оцінюванню студентів, адже взаємне рецензування є основою наукової системи, тоді як у вищій освіті оцінювання одне одного студентами здебільшого залишається формувальною вправою, а підсумкову оцінку виставляє викладач. Авторка припускає, що за умов використання ШІ академічний час доцільніше спрямовувати не лише на перевірку готового продукту, а й на розвиток здатності студентів критично оцінювати роботу — власну та інших. Третя пропозиція полягає в тому, щоб оцінювати не лише кінцевий результат, а й траєкторію навчання, зосередивши увагу на тому, яку відстань студент пройшов від початкового рівня до підсумкового результату. ГШІ зробив проблему оцінювання особливо гострою: гарний текст може бути результатом дуже різного обсягу самостійної роботи й осмислення. Четвертий напрям — зробити усний захист не винятком, а звичайним елементом оцінювання. Нині усний захист переважно використовується в докторантурі чи в окремих ситуаціях, коли необхідно додатково перевірити роботу здобувача освіти. Розвиток технологій транскрибування та підтримки оцінювання може зменшити проблему масштабованості такого формату. Короткий структурований усний захист значущої роботи дає змогу безпосередньо перевірити розуміння студентом власного результату, його аргументації та прийнятих рішень. Усі чотири пропозиції змінюють сам об’єкт оцінювання: ним стає не готовий артефакт, а розвиток студента, його здатність оцінювати якість, його навчальна траєкторія та здатність пояснити власну роботу. При цьому Рансом визнає, що такого роду зміни створюють серйозні адміністративні труднощі.
Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/opinion/assessment-has-been-redesigned-ai-era-why-hasnt-marking
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Емми Рансом «Оцінювання вже перероблено для ери ШІ. Чому ж не змінилося виставлення оцінок?».
У ній авторка стверджує, що університети активно переосмислюють зміст і формат студентських завдань через поширення генеративного штучного інтелекту, але значною мірою продовжують оцінювати результати за старою моделлю — передусім за якістю кінцевого продукту. Рансом вважає, що ця невідповідність стала особливо помітною в умовах, коли ШІ може істотно змінити вигляд кінцевої роботи. Якщо студент подає добре написаний текст, сама його якість уже не обов’язково дає змогу зрозуміти, скільки міркувань, роботи та навчального поступу стоїть за результатом. Тому, на думку авторки, питання полягає не лише в тому, як спроєктувати завдання, стійкіші до використання ШІ, а й у тому, як змінити саме судження про якість студентської роботи. Рансом пропонує перехід від оцінювання окремих дисциплін до оцінювання розвитку студента упродовж року. За модульної системи навчання результат часто фіксується через низку окремих завдань і оцінок, які сприймаються як самостійні показники. Натомість оцінювання на рівні року або програми, на думку авторки, дало б змогу бачити не окремі «знімки» результативності, а послідовний розвиток знань і вмінь. Другий напрям — надати більшої ваги взаємному оцінюванню студентів, адже взаємне рецензування є основою наукової системи, тоді як у вищій освіті оцінювання одне одного студентами здебільшого залишається формувальною вправою, а підсумкову оцінку виставляє викладач. Авторка припускає, що за умов використання ШІ академічний час доцільніше спрямовувати не лише на перевірку готового продукту, а й на розвиток здатності студентів критично оцінювати роботу — власну та інших. Третя пропозиція полягає в тому, щоб оцінювати не лише кінцевий результат, а й траєкторію навчання, зосередивши увагу на тому, яку відстань студент пройшов від початкового рівня до підсумкового результату. ГШІ зробив проблему оцінювання особливо гострою: гарний текст може бути результатом дуже різного обсягу самостійної роботи й осмислення. Четвертий напрям — зробити усний захист не винятком, а звичайним елементом оцінювання. Нині усний захист переважно використовується в докторантурі чи в окремих ситуаціях, коли необхідно додатково перевірити роботу здобувача освіти. Розвиток технологій транскрибування та підтримки оцінювання може зменшити проблему масштабованості такого формату. Короткий структурований усний захист значущої роботи дає змогу безпосередньо перевірити розуміння студентом власного результату, його аргументації та прийнятих рішень. Усі чотири пропозиції змінюють сам об’єкт оцінювання: ним стає не готовий артефакт, а розвиток студента, його здатність оцінювати якість, його навчальна траєкторія та здатність пояснити власну роботу. При цьому Рансом визнає, що такого роду зміни створюють серйозні адміністративні труднощі.
Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/opinion/assessment-has-been-redesigned-ai-era-why-hasnt-marking
СПРОЩЕННЯ РЕГУЛЮВАННЯ ПІДГОТОВКИ ДОКТОРІВ ФІЛОСОФІЇ ТА ДОКТОРІВ НАУК
Міністерство освіти і науки пропонує до громадського обговорення проєкт урядової постанови «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 23 березня 2016 р. № 261».
Документ має забезпечити актуалізацію та спрощення регулювання системи підготовки докторів філософії і докторів наук, усунення надмірної деталізації процедур та більшу гнучкість організації освітньо-наукового процесу закладами вищої освіти й науковими установами України. Зокрема, пропонується уніфікувати процедури, пов’язані із переведенням, відрахуванням, поновленням та академічною відпусткою аспірантів (ад’юнктів), шляхом приведення їх до єдиного порядку, визначеного нормативними актами МОН та розширення можливостей закладів вищої освіти та наукових установ щодо організації підготовки на третьому рівні вищої освіти, зокрема шляхом уточнення категорій працівників, які можуть здійснювати наукове керівництво, та осіб, які мають право здобувати ступінь доктора філософії поза аспірантурою. Зауваження та пропозиції можна подати до 19 жовтня 2026 року.
Детальніше: https://mon.gov.ua/news/mon-proponuie-do-hromadskoho-obhovorennia-proiekt-postanovy-kmu-pro-vnesennia-zmin-do-postanovy-kabinetu-ministriv-ukrainy-vid-23-bereznia-2016-r-261, https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/gromadske-obgovorennya/2026/10/05/porivnialna-zmini-do-261-go-28092026.pdf
Міністерство освіти і науки пропонує до громадського обговорення проєкт урядової постанови «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 23 березня 2016 р. № 261».
Документ має забезпечити актуалізацію та спрощення регулювання системи підготовки докторів філософії і докторів наук, усунення надмірної деталізації процедур та більшу гнучкість організації освітньо-наукового процесу закладами вищої освіти й науковими установами України. Зокрема, пропонується уніфікувати процедури, пов’язані із переведенням, відрахуванням, поновленням та академічною відпусткою аспірантів (ад’юнктів), шляхом приведення їх до єдиного порядку, визначеного нормативними актами МОН та розширення можливостей закладів вищої освіти та наукових установ щодо організації підготовки на третьому рівні вищої освіти, зокрема шляхом уточнення категорій працівників, які можуть здійснювати наукове керівництво, та осіб, які мають право здобувати ступінь доктора філософії поза аспірантурою. Зауваження та пропозиції можна подати до 19 жовтня 2026 року.
Детальніше: https://mon.gov.ua/news/mon-proponuie-do-hromadskoho-obhovorennia-proiekt-postanovy-kmu-pro-vnesennia-zmin-do-postanovy-kabinetu-ministriv-ukrainy-vid-23-bereznia-2016-r-261, https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/gromadske-obgovorennya/2026/10/05/porivnialna-zmini-do-261-go-28092026.pdf
🤔1
МОН ПРОПОНУЄ ДО ГРОМАДСЬКОГО ОБГОВОРЕННЯ НИЗКУ ПРОЄКТІВ СТАНДАРТІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ
Міністерство освіти і науки пропонує до громадського обговорення низку проєктів стандартів вищої освіти: другого (магістерського) рівня зі спеціальності I1 «Стоматологія» галузі знань I «Охорона здоров’я та соціальне забезпечення»; першого (бакалаврського), другого (магістерського) та третього (освітньо-наукового) рівнів зі спеціальності Е4 «Науки про Землю» галузі знань Е «Природничі науки, математика та статистика»; молодшого бакалавра галузі знань Н «Сільське, лісове, рибне господарство та ветеринарна медицина» за спеціальностями Н1 «Агрономія», Н4 «Лісове господарство», Н5 «Водні біоресурси та аквакультура».
Вони встановлюють рамкові вимоги до освітніх програм і компетентностей здобувачів цих програм. Дія документів буде поширюватись на здобувачів вищої освіти та заклади вищої освіти.
Проєкти стандартів розроблено науково-методичними комісіями Науково-методичної ради Міністерства освіти і науки України на виконання статті 10 Закону України «Про вищу освіту». Зауваження та пропозиції можна подати до 19-20 жовтня 2026 року.
Детальніше: https://mon.gov.ua/news/mon-proponuie-do-hromadskoho-obhovorennia-proiekt-standartu-vyshchoi-osvity-druhoho-mahisterskoho-rivnia-zi-spetsialnosti-i1-stomatolohiia, https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/gromadske-obgovorennya/2026/10/06/i-1-magistri-standart.docx, https://mon.gov.ua/news/mon-proponuie-do-hromadskoho-obhovorennia-proiekty-standartiv-vyshchoi-osvity-pershoho-druhoho-ta-tretoho-rivniv-zi-spetsialnosti-e4-nauky-pro-zemliu, https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/gromadske-obgovorennya/2026/10/06/e4-bakalavr.docx, https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/gromadske-obgovorennya/2026/10/06/e4-magistr.docx, https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/gromadske-obgovorennya/2026/10/06/e4-phd.docx, https://mon.gov.ua/news/mon-proponuie-do-hromadskoho-obhovorennia-proiekty-standartiv-fpo-op-stupenia-fakhovyi-molodshyi-bakalavr-haluzi-znan-n-silske-lisove-rybne-hospodarstvo-ta-veterynarna-medytsyna, https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/gromadske-obgovorennya/2026/10/05/fpo/projekt-standartu-n4-lisove-gospodarstvo.docx, https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/gromadske-obgovorennya/2026/10/05/fpo/projekt-standartu-n5-vodni-bioresursi-ta-akvakultura.docx
Міністерство освіти і науки пропонує до громадського обговорення низку проєктів стандартів вищої освіти: другого (магістерського) рівня зі спеціальності I1 «Стоматологія» галузі знань I «Охорона здоров’я та соціальне забезпечення»; першого (бакалаврського), другого (магістерського) та третього (освітньо-наукового) рівнів зі спеціальності Е4 «Науки про Землю» галузі знань Е «Природничі науки, математика та статистика»; молодшого бакалавра галузі знань Н «Сільське, лісове, рибне господарство та ветеринарна медицина» за спеціальностями Н1 «Агрономія», Н4 «Лісове господарство», Н5 «Водні біоресурси та аквакультура».
Вони встановлюють рамкові вимоги до освітніх програм і компетентностей здобувачів цих програм. Дія документів буде поширюватись на здобувачів вищої освіти та заклади вищої освіти.
Проєкти стандартів розроблено науково-методичними комісіями Науково-методичної ради Міністерства освіти і науки України на виконання статті 10 Закону України «Про вищу освіту». Зауваження та пропозиції можна подати до 19-20 жовтня 2026 року.
Детальніше: https://mon.gov.ua/news/mon-proponuie-do-hromadskoho-obhovorennia-proiekt-standartu-vyshchoi-osvity-druhoho-mahisterskoho-rivnia-zi-spetsialnosti-i1-stomatolohiia, https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/gromadske-obgovorennya/2026/10/06/i-1-magistri-standart.docx, https://mon.gov.ua/news/mon-proponuie-do-hromadskoho-obhovorennia-proiekty-standartiv-vyshchoi-osvity-pershoho-druhoho-ta-tretoho-rivniv-zi-spetsialnosti-e4-nauky-pro-zemliu, https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/gromadske-obgovorennya/2026/10/06/e4-bakalavr.docx, https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/gromadske-obgovorennya/2026/10/06/e4-magistr.docx, https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/gromadske-obgovorennya/2026/10/06/e4-phd.docx, https://mon.gov.ua/news/mon-proponuie-do-hromadskoho-obhovorennia-proiekty-standartiv-fpo-op-stupenia-fakhovyi-molodshyi-bakalavr-haluzi-znan-n-silske-lisove-rybne-hospodarstvo-ta-veterynarna-medytsyna, https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/gromadske-obgovorennya/2026/10/05/fpo/projekt-standartu-n4-lisove-gospodarstvo.docx, https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/gromadske-obgovorennya/2026/10/05/fpo/projekt-standartu-n5-vodni-bioresursi-ta-akvakultura.docx
ВІД АВТОМАТИЗАЦІЇ ДО АВТОНОМІЇ
12 жовтня 2026 року відбудеться вебінар «Від автоматизації до автономії: наступний рубіж у робототехніці».
Захід присвячений обговоренню найбільш цікавих та яскравих проривів у передовій робототехніці та їхньому суспільному впливу. Заплановані дебати щодо поточних можливостей, майбутніх перспектив та політичних інтересів критично важливих нових технологій. Учасники обговорять, що саме необхідно зробити для переходу перспективних систем від стадії досліджень та пілотних проектів до етапу надійного та безпечного масштабного розгортання; розглянуть ймовірні соціальні та політичні наслідки для ключових галузей промисловості; зосередяться на питаннях безпеки для здоров'я та існування людини, впливу робототехніки на майбутнє ринку праці. Організатор – ОЕСР.
Детальніше: https://newsletter.oecd.org/c/1bXHM8shK6Vah9cfLk4STQKAU2, https://meetoecd1.zoom.us/webinar/register/WN_oEHxPEOeRyOndM3I3bXYeA#/registration, https://www.oecd.org/en/networks/global-forum-on-technology.html
12 жовтня 2026 року відбудеться вебінар «Від автоматизації до автономії: наступний рубіж у робототехніці».
Захід присвячений обговоренню найбільш цікавих та яскравих проривів у передовій робототехніці та їхньому суспільному впливу. Заплановані дебати щодо поточних можливостей, майбутніх перспектив та політичних інтересів критично важливих нових технологій. Учасники обговорять, що саме необхідно зробити для переходу перспективних систем від стадії досліджень та пілотних проектів до етапу надійного та безпечного масштабного розгортання; розглянуть ймовірні соціальні та політичні наслідки для ключових галузей промисловості; зосередяться на питаннях безпеки для здоров'я та існування людини, впливу робототехніки на майбутнє ринку праці. Організатор – ОЕСР.
Детальніше: https://newsletter.oecd.org/c/1bXHM8shK6Vah9cfLk4STQKAU2, https://meetoecd1.zoom.us/webinar/register/WN_oEHxPEOeRyOndM3I3bXYeA#/registration, https://www.oecd.org/en/networks/global-forum-on-technology.html
РОЗВИТОК ІНФОРМАЦІЙНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ НРАТ ІЗ ЛОКАЛЬНИМИ РЕПОЗИТАРІЯМИ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ, НАУКОВИХ УСТАНОВ ТА ВИДАВНИЦТВ УКРАЇНИ
№76 Харківський національний університет внутрішніх справ
Шлях доступу: https://dspace.univd.edu.ua/
Інформаційна інтеграція з НРАТ стартувала 2026-07-20
Наразі відвідувачі та користувачі Національного репозитарію академічних текстів на офіційному вебпорталі НРАТ не мають можливості ознайомитись з академічними текстами науковців цієї установи, оскільки вона такі тексти ще не передавала.
Довідково: Офіційний веб-портал НРАТ – nrat.ukrintei.ua. Власник НРАТ – держава в особі МОН, розпорядник - УкрІНТЕІ. НРАТ зареєстрований як джерело бібліотечних та наукових даних в OpenDOAR та FairsharingЗ повним переліком інституціональних учасників НРАТ та умовами співпраці можна ознайомитись за посиланням: https://nrat.ukrintei.ua/pro-nrat/lokalni-repozytariyi
№76 Харківський національний університет внутрішніх справ
Шлях доступу: https://dspace.univd.edu.ua/
Інформаційна інтеграція з НРАТ стартувала 2026-07-20
Наразі відвідувачі та користувачі Національного репозитарію академічних текстів на офіційному вебпорталі НРАТ не мають можливості ознайомитись з академічними текстами науковців цієї установи, оскільки вона такі тексти ще не передавала.
Довідково: Офіційний веб-портал НРАТ – nrat.ukrintei.ua. Власник НРАТ – держава в особі МОН, розпорядник - УкрІНТЕІ. НРАТ зареєстрований як джерело бібліотечних та наукових даних в OpenDOAR та FairsharingЗ повним переліком інституціональних учасників НРАТ та умовами співпраці можна ознайомитись за посиланням: https://nrat.ukrintei.ua/pro-nrat/lokalni-repozytariyi
РОЗВИТОК ІНФОРМАЦІЙНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ НРАТ ІЗ ЛОКАЛЬНИМИ РЕПОЗИТАРІЯМИ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ, НАУКОВИХ УСТАНОВ ТА ВИДАВНИЦТВ УКРАЇНИ
№77 ДУ «Інститут патології хребта та суглобів імені професора М.І. Ситенка Національної академії медичних наук України»
Шлях доступу: https://archive.sytenko.org.ua/
Інформаційна інтеграція з НРАТ стартувала 2026-07-31
Наразі відвідувачі та користувачі Національного репозитарію академічних текстів на офіційному вебпорталі НРАТ мають можливість ознайомитись із 476 академічними текстами цієї інституції.
Довідково: Офіційний веб-портал НРАТ – nrat.ukrintei.ua. Власник НРАТ – держава в особі МОН, розпорядник - УкрІНТЕІ. НРАТ зареєстрований як джерело бібліотечних та наукових даних в OpenDOAR та FairsharingЗ повним переліком інституціональних учасників НРАТ та умовами співпраці можна ознайомитись за посиланням: https://nrat.ukrintei.ua/pro-nrat/lokalni-repozytariyi
№77 ДУ «Інститут патології хребта та суглобів імені професора М.І. Ситенка Національної академії медичних наук України»
Шлях доступу: https://archive.sytenko.org.ua/
Інформаційна інтеграція з НРАТ стартувала 2026-07-31
Наразі відвідувачі та користувачі Національного репозитарію академічних текстів на офіційному вебпорталі НРАТ мають можливість ознайомитись із 476 академічними текстами цієї інституції.
Довідково: Офіційний веб-портал НРАТ – nrat.ukrintei.ua. Власник НРАТ – держава в особі МОН, розпорядник - УкрІНТЕІ. НРАТ зареєстрований як джерело бібліотечних та наукових даних в OpenDOAR та FairsharingЗ повним переліком інституціональних учасників НРАТ та умовами співпраці можна ознайомитись за посиланням: https://nrat.ukrintei.ua/pro-nrat/lokalni-repozytariyi
ОЕСР: АГЕНТСЬКИЙ ШІ
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Агентський ШІ в організаціях.
Перші висновки з інтерв'ю з практикуючими фахівцями» із серії «Документи ОЕСР щодо штучного інтелекту». У ньому розглядається, як агентні системи штучного інтелекту розробляються, розгортаються та регулюються на практиці. На основі аналізу інтерв'ю з організаціями з різних регіонів та секторів, експерти досліджують нові види застосування, переваги, проблеми та підходи до управління агентним ШІ. Концептуальний аналіз доповнюється узагальненням думок практиків, що буде корисним для майбутніх досліджень й політичних обговорень різноманітних питань розроблення й упровадження агентного штучного інтелекту.
Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/agentic-ai-in-organisations_1257a26f-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/09/agentic-ai-in-organisations_1f17d235/1257a26f-en.pdf, https://doi.org/10.1787/1257a26f-en
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Агентський ШІ в організаціях.
Перші висновки з інтерв'ю з практикуючими фахівцями» із серії «Документи ОЕСР щодо штучного інтелекту». У ньому розглядається, як агентні системи штучного інтелекту розробляються, розгортаються та регулюються на практиці. На основі аналізу інтерв'ю з організаціями з різних регіонів та секторів, експерти досліджують нові види застосування, переваги, проблеми та підходи до управління агентним ШІ. Концептуальний аналіз доповнюється узагальненням думок практиків, що буде корисним для майбутніх досліджень й політичних обговорень різноманітних питань розроблення й упровадження агентного штучного інтелекту.
Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/agentic-ai-in-organisations_1257a26f-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/09/agentic-ai-in-organisations_1f17d235/1257a26f-en.pdf, https://doi.org/10.1787/1257a26f-en
СТРАТЕГІЯ РОЗВИТКУ УКРАЇНИ: ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНИЙ ТА ГУМАНІТАРНИЙ АСПЕКТИ
16 жовтня 2026 року відбудеться міжнародна науково-практична конференція «Стратегія розвитку України: фінансово-економічний та гуманітарний аспекти (в умовах воєнного стану та повоєнного відновлення)».
Захід присвячений пам’яті першого ректора Національної академії статистики, обліку та аудиту, доктора економічних наук, професора, заслуженого економіста України Івана Ісаковича Пилипенка. Планується обговорити фінансові інструменти регулювання розвитку економіки; трансформацію фіскального простору; актуальні проблеми обліку, аудиту та оподаткування; стратегічні пріоритети менеджменту та маркетингу; виклики інформаційного забезпечення та цифровізації статистики; сучасні тренди в інформаційних технологіях та комп’ютерній інженерії; соціогуманітарні аспекти розвитку держави. Організатори: Національна академія статистики, обліку та аудиту, ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України», Академія прикладних наук (Польща), Люблінська академія WSЕІ (Польща), Університет Мухаммадія Маланг (Індонезія), Університет Санніо (Італія).
Детальніше: http://nasoa.edu.ua/event/13-mizhnarodna-naukovo-praktichna-konferentsiya-strategiya-rozvitku-ukrayini-finansovo-ekonomichnij-ta-gumanitarnij-aspekti-v-umovah-voyennogo-stanu-ta-povoyennogo-vidnovlennya, http://nasoa.edu.ua/wp-content/uploads/2026/09/Conference_NASOA_Ukr_2026.pdf, https://forms.gle/BtKvaRm3s1NbKoLK7
16 жовтня 2026 року відбудеться міжнародна науково-практична конференція «Стратегія розвитку України: фінансово-економічний та гуманітарний аспекти (в умовах воєнного стану та повоєнного відновлення)».
Захід присвячений пам’яті першого ректора Національної академії статистики, обліку та аудиту, доктора економічних наук, професора, заслуженого економіста України Івана Ісаковича Пилипенка. Планується обговорити фінансові інструменти регулювання розвитку економіки; трансформацію фіскального простору; актуальні проблеми обліку, аудиту та оподаткування; стратегічні пріоритети менеджменту та маркетингу; виклики інформаційного забезпечення та цифровізації статистики; сучасні тренди в інформаційних технологіях та комп’ютерній інженерії; соціогуманітарні аспекти розвитку держави. Організатори: Національна академія статистики, обліку та аудиту, ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України», Академія прикладних наук (Польща), Люблінська академія WSЕІ (Польща), Університет Мухаммадія Маланг (Індонезія), Університет Санніо (Італія).
Детальніше: http://nasoa.edu.ua/event/13-mizhnarodna-naukovo-praktichna-konferentsiya-strategiya-rozvitku-ukrayini-finansovo-ekonomichnij-ta-gumanitarnij-aspekti-v-umovah-voyennogo-stanu-ta-povoyennogo-vidnovlennya, http://nasoa.edu.ua/wp-content/uploads/2026/09/Conference_NASOA_Ukr_2026.pdf, https://forms.gle/BtKvaRm3s1NbKoLK7
НЕМАЄ СУПЕРЕЧНОСТЕЙ МІЖ ТРАДИЦІЯМИ ТА ІННОВАЦІЯМИ
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Сехер Асаф «Між традицією та інноваціями немає напруги».
У ній автор представляє позицію ректора Болонського університету Джованні Моларі, що успіх найстарішого безперервно діючого університету Західного світу ґрунтується на здатності адаптуватися до викликів кожної історичної епохи та на міцних зв’язках із містом. На його думку, традиція та інновації не суперечать одна одній. Університет Болоньї, заснований близько 1088 року, ніколи не припиняв роботу й нині залишається найстарішим університетом. Його девіз — Alma Mater Studiorum. Довголіття закладу не означає музейної консервації, адже від самого початку університет був відкритий до світу: його заснували іноземні студенти, які об’єдналися в universitas scholarium, щоб домовлятися з містом про свої права та наймати викладачів на власних умовах. Сьогодні Болонський університет має найвищий рейтинг серед італійських закладів у World University Rankings від Times Higher Education. Заклад використав кошти Національного плану відновлення та стійкості Італії й спрямував близько 80 мільйонів євро на лабораторії, обладнання, нові будівлі для сільського господарства, інженерії, медицини, хімії. Університет поглиблює співпрацю з промисловістю: створює спільні лабораторії та дослідницькі проєкти з приватними компаніями. Це дає науковцям прямий шлях від лабораторії до комерційного застосування, а бізнесу — ранній доступ до наукових розробок. Важливим елементом університетської стратегії розвитку стала інтернаціоналізація: частка іноземних студентів становить 13 %. Водночас фінансування залишається обмеженням, оскільки в Італії майже немає традиції благодійних пожертв університетам, а державні інвестиції відіграють особливо важливу роль у здатності закладів конкурувати на міжнародному рівні. Серед головних викликів для європейських університетів буде адаптація до зміни клімату, розвиток штучного інтелекту, енергетичний перехід та квантові обчислення. У ширшому контексті дискусій про майбутнє європейської вищої освіти досвід Болонського університету ілюструє, як глибока історична традиція може поєднуватися з активною адаптацією до сучасних технологічних, економічних і геополітичних змін без втрати ідентичності.
Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/news/bologna-rector-no-tension-between-tradition-and-innovation
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Сехер Асаф «Між традицією та інноваціями немає напруги».
У ній автор представляє позицію ректора Болонського університету Джованні Моларі, що успіх найстарішого безперервно діючого університету Західного світу ґрунтується на здатності адаптуватися до викликів кожної історичної епохи та на міцних зв’язках із містом. На його думку, традиція та інновації не суперечать одна одній. Університет Болоньї, заснований близько 1088 року, ніколи не припиняв роботу й нині залишається найстарішим університетом. Його девіз — Alma Mater Studiorum. Довголіття закладу не означає музейної консервації, адже від самого початку університет був відкритий до світу: його заснували іноземні студенти, які об’єдналися в universitas scholarium, щоб домовлятися з містом про свої права та наймати викладачів на власних умовах. Сьогодні Болонський університет має найвищий рейтинг серед італійських закладів у World University Rankings від Times Higher Education. Заклад використав кошти Національного плану відновлення та стійкості Італії й спрямував близько 80 мільйонів євро на лабораторії, обладнання, нові будівлі для сільського господарства, інженерії, медицини, хімії. Університет поглиблює співпрацю з промисловістю: створює спільні лабораторії та дослідницькі проєкти з приватними компаніями. Це дає науковцям прямий шлях від лабораторії до комерційного застосування, а бізнесу — ранній доступ до наукових розробок. Важливим елементом університетської стратегії розвитку стала інтернаціоналізація: частка іноземних студентів становить 13 %. Водночас фінансування залишається обмеженням, оскільки в Італії майже немає традиції благодійних пожертв університетам, а державні інвестиції відіграють особливо важливу роль у здатності закладів конкурувати на міжнародному рівні. Серед головних викликів для європейських університетів буде адаптація до зміни клімату, розвиток штучного інтелекту, енергетичний перехід та квантові обчислення. У ширшому контексті дискусій про майбутнє європейської вищої освіти досвід Болонського університету ілюструє, як глибока історична традиція може поєднуватися з активною адаптацією до сучасних технологічних, економічних і геополітичних змін без втрати ідентичності.
Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/news/bologna-rector-no-tension-between-tradition-and-innovation