МОН ЗАВЕРШИЛО ВЕРИФІКАЦІЮ ТА ОПРАЦЮВАННЯ МАТЕРІАЛІВ НСД
Міністерство освіти і науки України на офіційному сайті поширило інформацію про вихід на завершальну стадію роботи над матеріалами рейтингування в Національній системі дослідників України.
Вже здійснено автоматизовану перевірку інформації, яку наукові та науково-педагогічні працівники подали до системи. Експертна комісія детально опрацьовує отримані дані та проводить додаткову перевірку інформації про дослідників, які претендують на державну стипендію. Особливу увагу приділяють питанням дотримання академічної етики - комісія перевіряє наявність публікацій у виданнях з ознаками недоброчесних видавничих практик, звертає увагу на рівень самоцитування тощо. «Сподіваюсь, у першій декаді жовтня ми зможемо перейти до затвердження остаточних результатів» сказав заступник Міністра освіти і науки України Денис Курбатов.
Детальніше: https://mon.gov.ua/news/natsionalna-systema-doslidnykiv-mon-zavershylo-veryfikatsiiu-ta-opratsiuvannia-materialiv
Міністерство освіти і науки України на офіційному сайті поширило інформацію про вихід на завершальну стадію роботи над матеріалами рейтингування в Національній системі дослідників України.
Вже здійснено автоматизовану перевірку інформації, яку наукові та науково-педагогічні працівники подали до системи. Експертна комісія детально опрацьовує отримані дані та проводить додаткову перевірку інформації про дослідників, які претендують на державну стипендію. Особливу увагу приділяють питанням дотримання академічної етики - комісія перевіряє наявність публікацій у виданнях з ознаками недоброчесних видавничих практик, звертає увагу на рівень самоцитування тощо. «Сподіваюсь, у першій декаді жовтня ми зможемо перейти до затвердження остаточних результатів» сказав заступник Міністра освіти і науки України Денис Курбатов.
Детальніше: https://mon.gov.ua/news/natsionalna-systema-doslidnykiv-mon-zavershylo-veryfikatsiiu-ta-opratsiuvannia-materialiv
ЯКОЮ МАЄ БУТИ ПУБЛІЧНІСТЬ В АКАДЕМІЧНОМУ СЕРЕДОВИЩІ?
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Ахмета Сойлу «Представники академічної спільноти мають бути інтелектуально відкритими, а не догматичними».
У ній розглядається два підходи до публічності в науці: проста «публічність» (publicity) як одностороннє повідомлення про результати наукової діяльності та зроблені висновки та дійсна «публічність» (publicness), що передбачає відкритість до сумнівів, визнання обмежень і готовність до заперечень. Сойлу зізнається, що останнім часом став більш активно писати авторські колонки та висловлювати свою думку у соціальних мережах. Частина цієї роботи — звичайне поширення інформації про дослідження й інституційні справи. Це дійсно потрібно, адже коли результати залишаються відомі лише вузькому колу людей, вони майже нікому не допомагають. Але є й інша мотивація, яку можна назвати «публічним мисленням». Йдеться не просто про те, щоб оголосити готову позицію, а про спробу розібратися в питанні з нюансами: робити розрізнення, зважувати різні погляди й залишати простір для подальшої розмови. Такий підхід, на думку автора, особливо потрібен зараз, коли публічний дискурс, навіть у академічних виданнях, дедалі частіше скочується до чорно-білих формулювань. Академіки, які в дослідницькій роботі ніколи не прийняли б неточностей чи відсутності належної аргументації, обґрунтування, іноді легко переходять на категоричні заяви, щойно опиняються в публічному просторі. Соцмережі посилюють цю тенденцію: замість аргументів лунають твердження, до яких людина вже емоційно прив’язана, а вся подальша розмова стає лише захистом раніше зайнятої позиції. Слід брати до уваги, що не всі публічні висловлювання науковців спираються безпосередньо на їхні дослідження. Коли ми говоримо від імені досвіду чи особистого судження, варто чітко відрізняти спостереження від узагальнень. Те саме стосується й комунікації власних досліджень: кожне дослідження має свою сферу застосування, свої припущення й методи. Пояснювати результати ясно — не означає ховати їхні межі. «Публічність» (publicity) є переважно односторонньою - «ось що ми зробили і що знаємо». А «публічність» (publicness) вимагає участі в обговоренні як до, так і після публікації. Вона трактує аудиторію не як пасивних отримувачів готових висновків, а як учасників процесу мислення. Вона відкриває твердження для перевірки, визнає невизначеність і залишає місце для відповіді. Така відкритість не означає, що всі позиції однаково валідні, і не вимагає уникати сильних висновків. Вона лише просить пояснювати, на чому висновки ґрунтуються, визнавати їхні межі й залишатися готовими до аргументів, які можуть їх ускладнити. Чому ж перша «публічність» так легко витісняє другу? Сойлу пов’язує це з управлінськими підходами, відомими як менеджеризм і New Public Management. Академічні системи дедалі більше винагороджують видимі результати й вимірюваний вплив, а публічний простір — чіткі й легко впізнавані позиції. Коли комунікація стає ще одним показником впливу чи інструментом брендингу, з’являється спокуса виглядати людиною, яка має відповіді, а не людиною, яка все ще перебуває в процесі пошуку. Інтелектуальна відкритість, включно з готовністю ставити під сумнів свої позиції і є тією якістю, яка має залишатися в основі академічного життя. У ширшому контексті мова йде про роль університетів і дослідників у публічному просторі. Адже справжня цінність академічної участі полягає не в гучних і остаточних формулюваннях, а в здатності зберігати дослідницьку чесність і відкритість навіть тоді, коли простір вимагає швидких і категоричних відповідей.
Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/opinion/public-academics-should-be-intellectually-open-not-dogmatic
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Ахмета Сойлу «Представники академічної спільноти мають бути інтелектуально відкритими, а не догматичними».
У ній розглядається два підходи до публічності в науці: проста «публічність» (publicity) як одностороннє повідомлення про результати наукової діяльності та зроблені висновки та дійсна «публічність» (publicness), що передбачає відкритість до сумнівів, визнання обмежень і готовність до заперечень. Сойлу зізнається, що останнім часом став більш активно писати авторські колонки та висловлювати свою думку у соціальних мережах. Частина цієї роботи — звичайне поширення інформації про дослідження й інституційні справи. Це дійсно потрібно, адже коли результати залишаються відомі лише вузькому колу людей, вони майже нікому не допомагають. Але є й інша мотивація, яку можна назвати «публічним мисленням». Йдеться не просто про те, щоб оголосити готову позицію, а про спробу розібратися в питанні з нюансами: робити розрізнення, зважувати різні погляди й залишати простір для подальшої розмови. Такий підхід, на думку автора, особливо потрібен зараз, коли публічний дискурс, навіть у академічних виданнях, дедалі частіше скочується до чорно-білих формулювань. Академіки, які в дослідницькій роботі ніколи не прийняли б неточностей чи відсутності належної аргументації, обґрунтування, іноді легко переходять на категоричні заяви, щойно опиняються в публічному просторі. Соцмережі посилюють цю тенденцію: замість аргументів лунають твердження, до яких людина вже емоційно прив’язана, а вся подальша розмова стає лише захистом раніше зайнятої позиції. Слід брати до уваги, що не всі публічні висловлювання науковців спираються безпосередньо на їхні дослідження. Коли ми говоримо від імені досвіду чи особистого судження, варто чітко відрізняти спостереження від узагальнень. Те саме стосується й комунікації власних досліджень: кожне дослідження має свою сферу застосування, свої припущення й методи. Пояснювати результати ясно — не означає ховати їхні межі. «Публічність» (publicity) є переважно односторонньою - «ось що ми зробили і що знаємо». А «публічність» (publicness) вимагає участі в обговоренні як до, так і після публікації. Вона трактує аудиторію не як пасивних отримувачів готових висновків, а як учасників процесу мислення. Вона відкриває твердження для перевірки, визнає невизначеність і залишає місце для відповіді. Така відкритість не означає, що всі позиції однаково валідні, і не вимагає уникати сильних висновків. Вона лише просить пояснювати, на чому висновки ґрунтуються, визнавати їхні межі й залишатися готовими до аргументів, які можуть їх ускладнити. Чому ж перша «публічність» так легко витісняє другу? Сойлу пов’язує це з управлінськими підходами, відомими як менеджеризм і New Public Management. Академічні системи дедалі більше винагороджують видимі результати й вимірюваний вплив, а публічний простір — чіткі й легко впізнавані позиції. Коли комунікація стає ще одним показником впливу чи інструментом брендингу, з’являється спокуса виглядати людиною, яка має відповіді, а не людиною, яка все ще перебуває в процесі пошуку. Інтелектуальна відкритість, включно з готовністю ставити під сумнів свої позиції і є тією якістю, яка має залишатися в основі академічного життя. У ширшому контексті мова йде про роль університетів і дослідників у публічному просторі. Адже справжня цінність академічної участі полягає не в гучних і остаточних формулюваннях, а в здатності зберігати дослідницьку чесність і відкритість навіть тоді, коли простір вимагає швидких і категоричних відповідей.
Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/opinion/public-academics-should-be-intellectually-open-not-dogmatic
👍1
ГРАМОТНІСТЬ ЗУСТРІЧАЄТЬСЯ ЗІ ШТУЧНИМ ІНТЕЛЕКТОМ
29 жовтня 2026 року відбудеться вебінар «Грамотність зустрічається зі штучним інтелектом: відновлення зв’язку учнів з джерелами в епоху генерованих відповідей».
Він покликаний поінформувати учасників про те, як бібліотекарі можуть допомогти студентам орієнтуватися в інформації, створеній штучним інтелектом, одночасно зміцнюючи їх джерельну, новинну та інформаційну грамотність. Генеративний штучний інтелект змінює те, як студенти знаходять, оцінюють та взаємодіють з інформацією. Оскільки згенеровані відповіді все частіше замінюють пряму взаємодію з оригінальними джерелами, академічні бібліотекарі та викладачі стикаються з новими викликами та можливостями. Експерти з інформаційної та новинної грамотності покажуть, як саме штучний інтелект змінює взаємодію студентів з новинами та інформацією, запропонують структури та стратегії для спрямування студентів до ефективного та відповідального використання ГШІ, побудовані на даних Clarivate / ProQuest Newspapers, нададуть поради щодо підтримки критичного мислення у викладанні, навчанні та дослідженнях. Організатори: Choice, Clarivate.
Детальніше: https://www.choice360.org/webinars/news-literacy-meets-ai-literacy-reconnecting-students-to-sources-in-an-age-of-generated-answers
29 жовтня 2026 року відбудеться вебінар «Грамотність зустрічається зі штучним інтелектом: відновлення зв’язку учнів з джерелами в епоху генерованих відповідей».
Він покликаний поінформувати учасників про те, як бібліотекарі можуть допомогти студентам орієнтуватися в інформації, створеній штучним інтелектом, одночасно зміцнюючи їх джерельну, новинну та інформаційну грамотність. Генеративний штучний інтелект змінює те, як студенти знаходять, оцінюють та взаємодіють з інформацією. Оскільки згенеровані відповіді все частіше замінюють пряму взаємодію з оригінальними джерелами, академічні бібліотекарі та викладачі стикаються з новими викликами та можливостями. Експерти з інформаційної та новинної грамотності покажуть, як саме штучний інтелект змінює взаємодію студентів з новинами та інформацією, запропонують структури та стратегії для спрямування студентів до ефективного та відповідального використання ГШІ, побудовані на даних Clarivate / ProQuest Newspapers, нададуть поради щодо підтримки критичного мислення у викладанні, навчанні та дослідженнях. Організатори: Choice, Clarivate.
Детальніше: https://www.choice360.org/webinars/news-literacy-meets-ai-literacy-reconnecting-students-to-sources-in-an-age-of-generated-answers
РОЗВИТОК ІНФОРМАЦІЙНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ НРАТ ІЗ ЛОКАЛЬНИМИ РЕПОЗИТАРІЯМИ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ, НАУКОВИХ УСТАНОВ ТА ВИДАВНИЦТВ УКРАЇНИ
№68 Видавничий дім «Академперіодика» НАН України
Шлях доступу: https://nasu-periodicals.org.ua/
Інформаційна інтеграція з НРАТ стартувала 2026-04-07
Наразі відвідувачі та користувачі Національного репозитарію академічних текстів на офіційному вебпорталі НРАТ мають можливість ознайомитись із 5504 академічними текстами цієї інституції.
Довідково: Офіційний веб-портал НРАТ – nrat.ukrintei.ua. Власник НРАТ – держава в особі МОН, розпорядник - УкрІНТЕІ. НРАТ зареєстрований як джерело бібліотечних та наукових даних в OpenDOAR та FairsharingЗ повним переліком інституціональних учасників НРАТ та умовами співпраці можна ознайомитись за посиланням: https://nrat.ukrintei.ua/pro-nrat/lokalni-repozytariyi
№68 Видавничий дім «Академперіодика» НАН України
Шлях доступу: https://nasu-periodicals.org.ua/
Інформаційна інтеграція з НРАТ стартувала 2026-04-07
Наразі відвідувачі та користувачі Національного репозитарію академічних текстів на офіційному вебпорталі НРАТ мають можливість ознайомитись із 5504 академічними текстами цієї інституції.
Довідково: Офіційний веб-портал НРАТ – nrat.ukrintei.ua. Власник НРАТ – держава в особі МОН, розпорядник - УкрІНТЕІ. НРАТ зареєстрований як джерело бібліотечних та наукових даних в OpenDOAR та FairsharingЗ повним переліком інституціональних учасників НРАТ та умовами співпраці можна ознайомитись за посиланням: https://nrat.ukrintei.ua/pro-nrat/lokalni-repozytariyi
👍2
РОЗВИТОК ІНФОРМАЦІЙНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ НРАТ ІЗ ЛОКАЛЬНИМИ РЕПОЗИТАРІЯМИ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ, НАУКОВИХ УСТАНОВ ТА ВИДАВНИЦТВ УКРАЇНИ
№69 Інститут тваринництва
Шлях доступу: https://dspace.lfi-naas.org.ua/
Інформаційна інтеграція з НРАТ стартувала 2026-04-07
Наразі відвідувачі та користувачі Національного репозитарію академічних текстів на офіційному вебпорталі НРАТ не мають можливості ознайомитись з академічними текстами науковців цієї установи, оскільки вона такі тексти ще не передавала.
Довідково: Офіційний веб-портал НРАТ – nrat.ukrintei.ua. Власник НРАТ – держава в особі МОН, розпорядник - УкрІНТЕІ. НРАТ зареєстрований як джерело бібліотечних та наукових даних в OpenDOAR та FairsharingЗ повним переліком інституціональних учасників НРАТ та умовами співпраці можна ознайомитись за посиланням: https://nrat.ukrintei.ua/pro-nrat/lokalni-repozytariyi
№69 Інститут тваринництва
Шлях доступу: https://dspace.lfi-naas.org.ua/
Інформаційна інтеграція з НРАТ стартувала 2026-04-07
Наразі відвідувачі та користувачі Національного репозитарію академічних текстів на офіційному вебпорталі НРАТ не мають можливості ознайомитись з академічними текстами науковців цієї установи, оскільки вона такі тексти ще не передавала.
Довідково: Офіційний веб-портал НРАТ – nrat.ukrintei.ua. Власник НРАТ – держава в особі МОН, розпорядник - УкрІНТЕІ. НРАТ зареєстрований як джерело бібліотечних та наукових даних в OpenDOAR та FairsharingЗ повним переліком інституціональних учасників НРАТ та умовами співпраці можна ознайомитись за посиланням: https://nrat.ukrintei.ua/pro-nrat/lokalni-repozytariyi
ОЕСР: РИНКИ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Ринки штучного інтелекту» і короткий огляд політики «Останні події та проблеми конкуренції» з серії «Ринки штучного інтелекту».
Документ містить інформацію щодо стану конкуренції на ринках штучного інтелекту, а також аналіз широкого спектру наслідків для економічного зростання. Він спирається на попередні дослідження ОЕСР щодо ринків штучного інтелекту та конкуренції з урахуванням оновлених даних. Експерти наголошують, що окремі сегменти ринків ШІ (зокрема - базові моделі) демонструють високий динамізм протягом останніх трьох років, але на різних рівнях ланцюжка створення вартості штучного інтелекту зберігаються кілька структурних ризиків. Розробка та впровадження ШІ змінюють ефективність бізнесу, структуру витрат, стратегічні переваги, що має свої наслідки. Штучний інтелект може забезпечити значні економічні та соціальні вигоди, які будуть сильнішими, якщо ринки залишатимуться відкритими, інноваційними та конкурентними в усьому ланцюжку створення вартості ШІ. Однак поточна структура ринків ШІ створює значні ризики для конкуренції. Технологічні гіганти стикаються з певною конкуренцією з боку динамічних, спеціалізованих постачальників, що у першу чергу стосується базових моделей, де продуктивність продовжує покращуватися, ціни знижуються, а технологічне лідерство в можливостях моделей штучного інтелекту неодноразово оскаржується. Разом із тим, зростатимуть структурні ризики для конкуренції в ланцюжку створення вартості штучного інтелекту: йдеться про сильну концентрацію ключових ресурсів (обчислення, дані та навички), переваги першопрохідців та зростаючу вертикальну інтеграцію. Подальше швидке удосконалення ШІ та преференційні партнерства з існуючими лідерами в критичних сегментах (особливо – у постачанні чіпів та наданні хмарних послуг) можуть створити визначальні переваги для кількох компаній та ще більше сконцентрувати цифрові ринки.
Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/artificial-intelligence-markets_d531d73f-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/07/artificial-intelligence-markets_cce1ac41/d531d73f-en.pdf, https://doi.org/10.1787/d531d73f-en
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Ринки штучного інтелекту» і короткий огляд політики «Останні події та проблеми конкуренції» з серії «Ринки штучного інтелекту».
Документ містить інформацію щодо стану конкуренції на ринках штучного інтелекту, а також аналіз широкого спектру наслідків для економічного зростання. Він спирається на попередні дослідження ОЕСР щодо ринків штучного інтелекту та конкуренції з урахуванням оновлених даних. Експерти наголошують, що окремі сегменти ринків ШІ (зокрема - базові моделі) демонструють високий динамізм протягом останніх трьох років, але на різних рівнях ланцюжка створення вартості штучного інтелекту зберігаються кілька структурних ризиків. Розробка та впровадження ШІ змінюють ефективність бізнесу, структуру витрат, стратегічні переваги, що має свої наслідки. Штучний інтелект може забезпечити значні економічні та соціальні вигоди, які будуть сильнішими, якщо ринки залишатимуться відкритими, інноваційними та конкурентними в усьому ланцюжку створення вартості ШІ. Однак поточна структура ринків ШІ створює значні ризики для конкуренції. Технологічні гіганти стикаються з певною конкуренцією з боку динамічних, спеціалізованих постачальників, що у першу чергу стосується базових моделей, де продуктивність продовжує покращуватися, ціни знижуються, а технологічне лідерство в можливостях моделей штучного інтелекту неодноразово оскаржується. Разом із тим, зростатимуть структурні ризики для конкуренції в ланцюжку створення вартості штучного інтелекту: йдеться про сильну концентрацію ключових ресурсів (обчислення, дані та навички), переваги першопрохідців та зростаючу вертикальну інтеграцію. Подальше швидке удосконалення ШІ та преференційні партнерства з існуючими лідерами в критичних сегментах (особливо – у постачанні чіпів та наданні хмарних послуг) можуть створити визначальні переваги для кількох компаній та ще більше сконцентрувати цифрові ринки.
Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/artificial-intelligence-markets_d531d73f-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/07/artificial-intelligence-markets_cce1ac41/d531d73f-en.pdf, https://doi.org/10.1787/d531d73f-en
ХТО СТВОРИВ ТЕКСТ — ЛЮДИНА ЧИ ШІ
2 жовтня 2026 року у змішаному форматі в рамках Всеукраїнського круглого столу «Штучний інтелект як об’єкт судово-експертного дослідження: проблемні питання та шляхи їх вирішення» відбудеться виступ представника StrikePlagiarism на тему «Чи можна визначити, хто створив текст – людина чи ШІ?».
Планується обговорити сучасні технології дослідження тексту, виявлення ознак ШІ-генерації, пошук текстових запозичень, стилометричний аналіз для перевірки авторства, а також чи можна визначити, хто створив текст – людина чи ШІ, як використовувати різні інструменти перевірки, як коректно інтерпретувати результати перевірки текстів та чому остаточний висновок про походження тексту залишається за експертом. Організатори: НДЦ судової експертизи у сфері інформаційних технологій та інтелектуальної власності, НТУ «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», StrikePlagiarism.
Детальніше: https://intellect.minjust.gov.ua/vseukrayinskyj-kruglyj-stil-02-10-2026/, https://t.me/StrikePlagiarism_Ukr/533, https://intellect.minjust.gov.ua/wp-content/uploads/2026/09/SHtuchnyj-intelekt-yak-ob-yekt-doslidzhennya-v-sudovij-ekspertyzi_Kruglyj-stil_Informatsijne-povidomlennya.pdf
2 жовтня 2026 року у змішаному форматі в рамках Всеукраїнського круглого столу «Штучний інтелект як об’єкт судово-експертного дослідження: проблемні питання та шляхи їх вирішення» відбудеться виступ представника StrikePlagiarism на тему «Чи можна визначити, хто створив текст – людина чи ШІ?».
Планується обговорити сучасні технології дослідження тексту, виявлення ознак ШІ-генерації, пошук текстових запозичень, стилометричний аналіз для перевірки авторства, а також чи можна визначити, хто створив текст – людина чи ШІ, як використовувати різні інструменти перевірки, як коректно інтерпретувати результати перевірки текстів та чому остаточний висновок про походження тексту залишається за експертом. Організатори: НДЦ судової експертизи у сфері інформаційних технологій та інтелектуальної власності, НТУ «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», StrikePlagiarism.
Детальніше: https://intellect.minjust.gov.ua/vseukrayinskyj-kruglyj-stil-02-10-2026/, https://t.me/StrikePlagiarism_Ukr/533, https://intellect.minjust.gov.ua/wp-content/uploads/2026/09/SHtuchnyj-intelekt-yak-ob-yekt-doslidzhennya-v-sudovij-ekspertyzi_Kruglyj-stil_Informatsijne-povidomlennya.pdf
РОЗВИТОК ІНФОРМАЦІЙНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ НРАТ ІЗ ЛОКАЛЬНИМИ РЕПОЗИТАРІЯМИ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ, НАУКОВИХ УСТАНОВ ТА ВИДАВНИЦТВ УКРАЇНИ
№70 Науково-дослідний інститут вивчення проблем злочинності імені академіка В.В.Сташиса
Шлях доступу: https://dspace.ivpz.kh.ua/
Інформаційна інтеграція з НРАТ стартувала 2026-04-07
Наразі відвідувачі та користувачі Національного репозитарію академічних текстів на офіційному вебпорталі НРАТ мають можливість ознайомитись із 25 академічними текстами цієї інституції.
Довідково: Офіційний веб-портал НРАТ – nrat.ukrintei.ua. Власник НРАТ – держава в особі МОН, розпорядник - УкрІНТЕІ. НРАТ зареєстрований як джерело бібліотечних та наукових даних в OpenDOAR та FairsharingЗ повним переліком інституціональних учасників НРАТ та умовами співпраці можна ознайомитись за посиланням: https://nrat.ukrintei.ua/pro-nrat/lokalni-repozytariyi
№70 Науково-дослідний інститут вивчення проблем злочинності імені академіка В.В.Сташиса
Шлях доступу: https://dspace.ivpz.kh.ua/
Інформаційна інтеграція з НРАТ стартувала 2026-04-07
Наразі відвідувачі та користувачі Національного репозитарію академічних текстів на офіційному вебпорталі НРАТ мають можливість ознайомитись із 25 академічними текстами цієї інституції.
Довідково: Офіційний веб-портал НРАТ – nrat.ukrintei.ua. Власник НРАТ – держава в особі МОН, розпорядник - УкрІНТЕІ. НРАТ зареєстрований як джерело бібліотечних та наукових даних в OpenDOAR та FairsharingЗ повним переліком інституціональних учасників НРАТ та умовами співпраці можна ознайомитись за посиланням: https://nrat.ukrintei.ua/pro-nrat/lokalni-repozytariyi
КОНКУРС НА ЗДОБУТТЯ ПРЕМІЇ МАДАМ ДЕ СТАЛЬ
Європейська федерація академій природничих та гуманітарних наук (ALLEA) оголосила про старт конкурсу на здобуття премії Мадам де Сталь 2026 року.
Премію започатковано 2014 року для відзначення науковців, інтелектуалів і письменників, чия професійна діяльність зробила вагомий внесок у розвиток Європи, утвердження її культурних та інтелектуальних цінностей та ідей європейської інтеграції. Діяльність лауреатів премії зазвичай має міждисциплінарний характер і вирізняється значним внеском у європейський розвиток, інтеграційні процеси та формування європейської ідентичності. На здобуття премії можуть бути номіновані особи, які продовжують професійну діяльність. Вона не обов’язково має бути пов’язана з академічною установою чи суто дослідницькою роботою, однак внесок кандидата у розвиток Європи має бути вагомим і очевидним. Право висувати кандидатів мають академії – члени ALLEA. Для номінації необхідно подати супровідний лист з обґрунтуванням кандидатури та коротке резюме кандидата обсягом 2-3 сторінки. Заявку можна подати до 30 вересня 2026 року.
Детальніше: https://allea.org/allea-opens-call-for-nominations-for-the-madame-de-stael-prize-2026/, https://allea.org/about-the-madame-de-stael-prize/, https://www.nas.gov.ua/news/yevropeyska-federaciya-akademiy-prirodnichih-ta-gumanitarnih-nauk-allea-ogolosila-konkurs-na-zdobuttya-premi-madam-de-stal-2026-roku
Європейська федерація академій природничих та гуманітарних наук (ALLEA) оголосила про старт конкурсу на здобуття премії Мадам де Сталь 2026 року.
Премію започатковано 2014 року для відзначення науковців, інтелектуалів і письменників, чия професійна діяльність зробила вагомий внесок у розвиток Європи, утвердження її культурних та інтелектуальних цінностей та ідей європейської інтеграції. Діяльність лауреатів премії зазвичай має міждисциплінарний характер і вирізняється значним внеском у європейський розвиток, інтеграційні процеси та формування європейської ідентичності. На здобуття премії можуть бути номіновані особи, які продовжують професійну діяльність. Вона не обов’язково має бути пов’язана з академічною установою чи суто дослідницькою роботою, однак внесок кандидата у розвиток Європи має бути вагомим і очевидним. Право висувати кандидатів мають академії – члени ALLEA. Для номінації необхідно подати супровідний лист з обґрунтуванням кандидатури та коротке резюме кандидата обсягом 2-3 сторінки. Заявку можна подати до 30 вересня 2026 року.
Детальніше: https://allea.org/allea-opens-call-for-nominations-for-the-madame-de-stael-prize-2026/, https://allea.org/about-the-madame-de-stael-prize/, https://www.nas.gov.ua/news/yevropeyska-federaciya-akademiy-prirodnichih-ta-gumanitarnih-nauk-allea-ogolosila-konkurs-na-zdobuttya-premi-madam-de-stal-2026-roku
НЕДООЦІНЕНИЙ ВПЛИВ ЦИТУВАННЯ ТА УПРОВАДЖЕННЯ
15 жовтня 2026 року в онлайн-форматі відбудеться вебінар «Недооцінений вплив: де зустрічаються розвиток колекцій, наукові комунікації та вплив досліджень у реальному світі».
Захід покликаний ознайомити слухачів з практичними порадами щодо посилення ролі бібліотек у забезпеченні доступу до результатів наукових досліджень, а також відстеженні їхнього впливу на реальний світ. Учасники обговорять, як академічні дослідження цитуються в науковій літературі, чому посилань насправді набагато більше, ніж це фіксують більшість платформ цитування, як публікації та цитування взаємопов’язані, чому частина цінного контенту не збирається та не зберігається систематично, на що вказує трафік цитувань, чому традиційні бібліометричні інструменти не враховують усієї повноти згадувань у публікаціях, як ефективно будувати й розвивати колекції, які є найсучасніші бібліометричні методи, як робота з різноманітною літературою допомогає дослідникам знайти докази упровадження та перспективи розвитку досліджень, як збагатити свої дослідження та збільшити їх потенційний вплив, як допомогти дослідницьким центрам та керівництву установ побачити, де опубліковані дослідження їхньої установи використовуються у політиці та практиці. Організатор – Choice.
Детальніше: https://www.choice360.org/webinars/undercounted-impact-where-collection-development-scholarly-communications-and-real-world-research-impact-meet
15 жовтня 2026 року в онлайн-форматі відбудеться вебінар «Недооцінений вплив: де зустрічаються розвиток колекцій, наукові комунікації та вплив досліджень у реальному світі».
Захід покликаний ознайомити слухачів з практичними порадами щодо посилення ролі бібліотек у забезпеченні доступу до результатів наукових досліджень, а також відстеженні їхнього впливу на реальний світ. Учасники обговорять, як академічні дослідження цитуються в науковій літературі, чому посилань насправді набагато більше, ніж це фіксують більшість платформ цитування, як публікації та цитування взаємопов’язані, чому частина цінного контенту не збирається та не зберігається систематично, на що вказує трафік цитувань, чому традиційні бібліометричні інструменти не враховують усієї повноти згадувань у публікаціях, як ефективно будувати й розвивати колекції, які є найсучасніші бібліометричні методи, як робота з різноманітною літературою допомогає дослідникам знайти докази упровадження та перспективи розвитку досліджень, як збагатити свої дослідження та збільшити їх потенційний вплив, як допомогти дослідницьким центрам та керівництву установ побачити, де опубліковані дослідження їхньої установи використовуються у політиці та практиці. Організатор – Choice.
Детальніше: https://www.choice360.org/webinars/undercounted-impact-where-collection-development-scholarly-communications-and-real-world-research-impact-meet