РОЗВИТОК ІНФОРМАЦІЙНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ НРАТ ІЗ ЛОКАЛЬНИМИ РЕПОЗИТАРІЯМИ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ, НАУКОВИХ УСТАНОВ ТА ВИДАВНИЦТВ УКРАЇНИ
№66 Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя
Шлях доступу: https://lib.ndu.edu.ua/
Інформаційна інтеграція з НРАТ стартувала 2026-02-10
Наразі відвідувачі та користувачі Національного репозитарію академічних текстів на офіційному вебпорталі НРАТ не мають можливості ознайомитись з академічними текстами науковців цієї установи, оскільки вона такі тексти ще не передавала.
Довідково: Офіційний веб-портал НРАТ – nrat.ukrintei.ua. Власник НРАТ – держава в особі МОН, розпорядник - УкрІНТЕІ. НРАТ зареєстрований як джерело бібліотечних та наукових даних в OpenDOAR та FairsharingЗ повним переліком інституціональних учасників НРАТ та умовами співпраці можна ознайомитись за посиланням: https://nrat.ukrintei.ua/pro-nrat/lokalni-repozytariyi
№66 Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя
Шлях доступу: https://lib.ndu.edu.ua/
Інформаційна інтеграція з НРАТ стартувала 2026-02-10
Наразі відвідувачі та користувачі Національного репозитарію академічних текстів на офіційному вебпорталі НРАТ не мають можливості ознайомитись з академічними текстами науковців цієї установи, оскільки вона такі тексти ще не передавала.
Довідково: Офіційний веб-портал НРАТ – nrat.ukrintei.ua. Власник НРАТ – держава в особі МОН, розпорядник - УкрІНТЕІ. НРАТ зареєстрований як джерело бібліотечних та наукових даних в OpenDOAR та FairsharingЗ повним переліком інституціональних учасників НРАТ та умовами співпраці можна ознайомитись за посиланням: https://nrat.ukrintei.ua/pro-nrat/lokalni-repozytariyi
РОЗГОРТАННЯ САМОКЕРОВАНИХ ЛАБОРАТОРІЙ
7 жовтня 2026 року відбудеться вебінар «Розгортання самокерованих лабораторій: як Atinary та Agilent прискорюють дослідження та розробки зі швидкістю ШІ».
Планується обговорити, як експерименти на основі штучного інтелекту проводяться в реальних лабораторіях, допомагаючи вирішувати реальні наукові завдання. Експерти з Atinary та Agilent Technologies поділяться досвідом створення першої повністю інтегрованої самокерованої лабораторії для органічного синтезу молекул, розкажуть про архітектуру такої лабораторії з автономним керуванням, налагодження автоматизованих робочих процесів; залучення технології штучного інтелекту до розроблення, проведення та оптимізації експериментів в режимі реального часу; прийняття надійних рішень на основі ШІ; продемонструють хід робочого процесу DMTA+L із замкненим циклом. Організатори: Wiley, Agilent Technologies, Atinary.
Детальніше: https://event.on24.com/wcc/r/5464550/23535E5F2D95FA755EEFC765CFEC50F4
7 жовтня 2026 року відбудеться вебінар «Розгортання самокерованих лабораторій: як Atinary та Agilent прискорюють дослідження та розробки зі швидкістю ШІ».
Планується обговорити, як експерименти на основі штучного інтелекту проводяться в реальних лабораторіях, допомагаючи вирішувати реальні наукові завдання. Експерти з Atinary та Agilent Technologies поділяться досвідом створення першої повністю інтегрованої самокерованої лабораторії для органічного синтезу молекул, розкажуть про архітектуру такої лабораторії з автономним керуванням, налагодження автоматизованих робочих процесів; залучення технології штучного інтелекту до розроблення, проведення та оптимізації експериментів в режимі реального часу; прийняття надійних рішень на основі ШІ; продемонструють хід робочого процесу DMTA+L із замкненим циклом. Організатори: Wiley, Agilent Technologies, Atinary.
Детальніше: https://event.on24.com/wcc/r/5464550/23535E5F2D95FA755EEFC765CFEC50F4
🤔1
РЕФОРМА ФІНАНСУВАННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ: МЕНШЕ ЗАЯВОК, БІЛЬШІ ІНВЕСТИЦІЇ?
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джека Ґроува «Міністр з питань науки: UKRI має надавати більш довгострокові гранти».
У ній містяться міркування з приводу заяви нового міністра з питань науки Великої Британії, який критикує чинну систему відбору дослідницьких грантів («діяльність, що знищує цінність») та пропонує перехід до меншої кількості грантів, але більших за обсягом та більш тривалих за терміном реалізації. Міністр вважає, що нинішня конкурентна система фінансування захищає ефективність використання державних коштів і забезпечує якість, але нераціонально витрачає час дослідників, змушуючи їх надто довго готувати заявки замість того, щоб займатися власне наукою. Міністр закликав до системи, яка «пріоритезує швидші дослідницькі результати над ефективністю витрат, зберігаючи при цьому якість». Він оголосив «практичні кроки до більш плавної та простої системи», яка надасть UK Research and Innovation (UKRI) можливість передати «більше повноважень тим, хто реально керує дослідницькими програмами», що означатиме «менше спекулятивних заявок, що конкурують за ті самі кошти, і більше зусиль для якісного управління вже зробленими інвестиціями». Він також підтримав план UKRI щодо розширення «розподіленого рецензування», за якого заявники оцінюють пропозиції одне одного, щоб запобігти «колапсу» системи під вагою подань. Адже сучасні технології ШІ дозволяють легко створювати відшліфовані заявки. Окремо йшлося про виділення 20 млн фунтів на реалізацію ідей, викладених у «Білій книзі навичок після 16 років», з яких 4 млн будуть спрямовані на пілотні проєкти спільних дослідницьких об’єктів, а 15 млн — на нові моделі дослідницько-інноваційних партнерств. Джек пропонує обговорити більш широке коло питань реформування системи дослідницького фінансування, зосередивши увагу на зменшенні бюрократичного навантаження на дослідників, конфентрації ресурсів на стратегічних напрямках, підтримці довгострокових досліджень, забезпеченні контролю якості.
Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/news/science-minister-ukri-should-fund-fewer-longer-awards
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джека Ґроува «Міністр з питань науки: UKRI має надавати більш довгострокові гранти».
У ній містяться міркування з приводу заяви нового міністра з питань науки Великої Британії, який критикує чинну систему відбору дослідницьких грантів («діяльність, що знищує цінність») та пропонує перехід до меншої кількості грантів, але більших за обсягом та більш тривалих за терміном реалізації. Міністр вважає, що нинішня конкурентна система фінансування захищає ефективність використання державних коштів і забезпечує якість, але нераціонально витрачає час дослідників, змушуючи їх надто довго готувати заявки замість того, щоб займатися власне наукою. Міністр закликав до системи, яка «пріоритезує швидші дослідницькі результати над ефективністю витрат, зберігаючи при цьому якість». Він оголосив «практичні кроки до більш плавної та простої системи», яка надасть UK Research and Innovation (UKRI) можливість передати «більше повноважень тим, хто реально керує дослідницькими програмами», що означатиме «менше спекулятивних заявок, що конкурують за ті самі кошти, і більше зусиль для якісного управління вже зробленими інвестиціями». Він також підтримав план UKRI щодо розширення «розподіленого рецензування», за якого заявники оцінюють пропозиції одне одного, щоб запобігти «колапсу» системи під вагою подань. Адже сучасні технології ШІ дозволяють легко створювати відшліфовані заявки. Окремо йшлося про виділення 20 млн фунтів на реалізацію ідей, викладених у «Білій книзі навичок після 16 років», з яких 4 млн будуть спрямовані на пілотні проєкти спільних дослідницьких об’єктів, а 15 млн — на нові моделі дослідницько-інноваційних партнерств. Джек пропонує обговорити більш широке коло питань реформування системи дослідницького фінансування, зосередивши увагу на зменшенні бюрократичного навантаження на дослідників, конфентрації ресурсів на стратегічних напрямках, підтримці довгострокових досліджень, забезпеченні контролю якості.
Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/news/science-minister-ukri-should-fund-fewer-longer-awards
СТАРТ КОНКУРСУ ДЕРЖЗАМОВЛЕННЯ НА НТР
Міністерство освіти і науки України оголосило про старт конкурсу науково-технічних (експериментальних) розробок у межах формування державного замовлення на найважливіші науково-технічні розробки та науково-технічну продукцію.
Пріоритетна тематика конкурсу визначена Міністерством освіти і науки України спільно із Міністерствами оборони, внутрішніх справ, охорони здоров’я, енергетики, економіки та довкілля, а також Службою безпеки України, Адміністрацією Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України. На 2027-2028 роки визначено 13 пріоритетних тематик (наказ МОН 24.09.2026 № 1636). Максимальна загальна вартість однієї розробки – до 10,0 млн грн. Авторський колектив розробників може об’єднувати від трьох до десяти фахівців; науковим керівником повинен бути вчений, який працює за основним місцем роботи в організації — учасника конкурсу. Оцінювання заявок відбуватиметься наступним чином: наукова і науково-технічна експертиза; оцінювання членами відповідних секцій та розгляд презентацій розробок на розширених засіданнях із залученням представників заінтересованих органів, громадських організацій, кураторів та представників реального сектору економіки; розгляд Науково-технічною радою Міністерства освіти і науки України з питань формування та виконання державного замовлення на науково-технічну продукцію. Основні критерії оцінювання: відповідність розробки пріоритетній тематиці конкурсу; спрямованість на отримання прикладного результату, доведеного до стадії практичного використання; відповідність очікуваних результатів характеристикам і вимогам до науково-технічної продукції, визначеним у вихідному технічному завданні; відповідність завдань і результатів потребам національної економіки, суспільства, національної безпеки й оборони; відповідність заявленого рівня технологічної готовності вимогам вихідного технічного завдання; якість та обґрунтованість етапів виконання розробки; доробок і спроможність авторського колективу; наявність необхідної матеріально-технічної бази; наукова новизна та практична цінність майбутньої науково-технічної продукції; обґрунтованість обсягу фінансування та збалансованість його структури. Заявку можна подати через подаються через Національну електронну науково-інформаційну систему (NAUKA) до 26 жовтня 2026 року.
Детальніше: https://mon.gov.ua/npa/pro-provedennia-konkursnoho-vidboru-naukovo-tekhnichnykh-eksperymentalnykh-rozrobok-v-ramkakh-formuvannia-derzhavnoho-zamovlennia-na-naivazhlyvishi-naukovo-tekhnichni-eksperymentalni-rozrobky, https://mon.gov.ua/npa/pro-zatverdzhennia-priorytetnoi-tematyky-za-iakoiu-zdiisniuvatymetsia-derzhavne-zamovlennia-na-naukovo-tekhnichni-eksperymentalni-rozrobky-ta-naukovo-tekhnichnu-produktsiiu-u-2027-2028-rokakh, https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/763-2026-%D0%BF#Text, https://nauka.gov.ua/information/dz2026/, https://mon.gov.ua/news/mon-oholoshuie-konkurs-derzhavnoho-zamovlennia-na-naukovo-tekhnichni-rozrobky-na-2027-rik
Міністерство освіти і науки України оголосило про старт конкурсу науково-технічних (експериментальних) розробок у межах формування державного замовлення на найважливіші науково-технічні розробки та науково-технічну продукцію.
Пріоритетна тематика конкурсу визначена Міністерством освіти і науки України спільно із Міністерствами оборони, внутрішніх справ, охорони здоров’я, енергетики, економіки та довкілля, а також Службою безпеки України, Адміністрацією Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України. На 2027-2028 роки визначено 13 пріоритетних тематик (наказ МОН 24.09.2026 № 1636). Максимальна загальна вартість однієї розробки – до 10,0 млн грн. Авторський колектив розробників може об’єднувати від трьох до десяти фахівців; науковим керівником повинен бути вчений, який працює за основним місцем роботи в організації — учасника конкурсу. Оцінювання заявок відбуватиметься наступним чином: наукова і науково-технічна експертиза; оцінювання членами відповідних секцій та розгляд презентацій розробок на розширених засіданнях із залученням представників заінтересованих органів, громадських організацій, кураторів та представників реального сектору економіки; розгляд Науково-технічною радою Міністерства освіти і науки України з питань формування та виконання державного замовлення на науково-технічну продукцію. Основні критерії оцінювання: відповідність розробки пріоритетній тематиці конкурсу; спрямованість на отримання прикладного результату, доведеного до стадії практичного використання; відповідність очікуваних результатів характеристикам і вимогам до науково-технічної продукції, визначеним у вихідному технічному завданні; відповідність завдань і результатів потребам національної економіки, суспільства, національної безпеки й оборони; відповідність заявленого рівня технологічної готовності вимогам вихідного технічного завдання; якість та обґрунтованість етапів виконання розробки; доробок і спроможність авторського колективу; наявність необхідної матеріально-технічної бази; наукова новизна та практична цінність майбутньої науково-технічної продукції; обґрунтованість обсягу фінансування та збалансованість його структури. Заявку можна подати через подаються через Національну електронну науково-інформаційну систему (NAUKA) до 26 жовтня 2026 року.
Детальніше: https://mon.gov.ua/npa/pro-provedennia-konkursnoho-vidboru-naukovo-tekhnichnykh-eksperymentalnykh-rozrobok-v-ramkakh-formuvannia-derzhavnoho-zamovlennia-na-naivazhlyvishi-naukovo-tekhnichni-eksperymentalni-rozrobky, https://mon.gov.ua/npa/pro-zatverdzhennia-priorytetnoi-tematyky-za-iakoiu-zdiisniuvatymetsia-derzhavne-zamovlennia-na-naukovo-tekhnichni-eksperymentalni-rozrobky-ta-naukovo-tekhnichnu-produktsiiu-u-2027-2028-rokakh, https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/763-2026-%D0%BF#Text, https://nauka.gov.ua/information/dz2026/, https://mon.gov.ua/news/mon-oholoshuie-konkurs-derzhavnoho-zamovlennia-na-naukovo-tekhnichni-rozrobky-na-2027-rik
ЗАПУСК EDUCATION AT A GLANCE 2026
29 вересня 2026 року відбудеться вебінар «Освіта з першого погляду».
Він має на меті презентувати посібник ОЕСР щодо стану освіти в усьому світі, надати повну картину того, хто бере участь в освіті, як фінансуються та організовуються освітні системи, а також яких результатів вони досягають. Міжнародно порівнянні дані про рівень освіти, зарахування результатів, фінансування та вплив на ринок праці надають політикам переконливі аргументи для виявлення проблем, оцінювання прогресу та проведення змістовних реформ. Видання 2026 року приділяє особливу увагу нестачі вчителів, демонструє, де саме це є гострою проблемою, а також визначає вплив, який така нестача може мати на освітній процес. Планується, що перед слухачами виступить Генеральний секретар ОЕСР Матіас Корманн та директор ОЕСР з питань освіти та навичок Андреас Шлейхер. Організатор – ОЕСР.
Детальніше: https://newsletter.oecd.org/c/1bQQC15Opoakk7bKNgJhuBXOiB, https://meetoecd1.zoom.us/webinar/register/WN__5lOUMgrRS6GeXuoS-Ubig#/registration
29 вересня 2026 року відбудеться вебінар «Освіта з першого погляду».
Він має на меті презентувати посібник ОЕСР щодо стану освіти в усьому світі, надати повну картину того, хто бере участь в освіті, як фінансуються та організовуються освітні системи, а також яких результатів вони досягають. Міжнародно порівнянні дані про рівень освіти, зарахування результатів, фінансування та вплив на ринок праці надають політикам переконливі аргументи для виявлення проблем, оцінювання прогресу та проведення змістовних реформ. Видання 2026 року приділяє особливу увагу нестачі вчителів, демонструє, де саме це є гострою проблемою, а також визначає вплив, який така нестача може мати на освітній процес. Планується, що перед слухачами виступить Генеральний секретар ОЕСР Матіас Корманн та директор ОЕСР з питань освіти та навичок Андреас Шлейхер. Організатор – ОЕСР.
Детальніше: https://newsletter.oecd.org/c/1bQQC15Opoakk7bKNgJhuBXOiB, https://meetoecd1.zoom.us/webinar/register/WN__5lOUMgrRS6GeXuoS-Ubig#/registration
РОЗВИТОК ІНФОРМАЦІЙНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ НРАТ ІЗ ЛОКАЛЬНИМИ РЕПОЗИТАРІЯМИ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ, НАУКОВИХ УСТАНОВ ТА ВИДАВНИЦТВ УКРАЇНИ
№67 Харківський національний університет радіоелектроніки
Шлях доступу: https://openarchive.nure.ua/
Інформаційна інтеграція з НРАТ стартувала 2026-04-01
Наразі відвідувачі та користувачі Національного репозитарію академічних текстів на офіційному вебпорталі НРАТ мають можливість ознайомитись із 318 академічними текстами цієї інституції.
Довідково: Офіційний веб-портал НРАТ – nrat.ukrintei.ua. Власник НРАТ – держава в особі МОН, розпорядник - УкрІНТЕІ. НРАТ зареєстрований як джерело бібліотечних та наукових даних в OpenDOAR та FairsharingЗ повним переліком інституціональних учасників НРАТ та умовами співпраці можна ознайомитись за посиланням: https://nrat.ukrintei.ua/pro-nrat/lokalni-repozytariyi
№67 Харківський національний університет радіоелектроніки
Шлях доступу: https://openarchive.nure.ua/
Інформаційна інтеграція з НРАТ стартувала 2026-04-01
Наразі відвідувачі та користувачі Національного репозитарію академічних текстів на офіційному вебпорталі НРАТ мають можливість ознайомитись із 318 академічними текстами цієї інституції.
Довідково: Офіційний веб-портал НРАТ – nrat.ukrintei.ua. Власник НРАТ – держава в особі МОН, розпорядник - УкрІНТЕІ. НРАТ зареєстрований як джерело бібліотечних та наукових даних в OpenDOAR та FairsharingЗ повним переліком інституціональних учасників НРАТ та умовами співпраці можна ознайомитись за посиланням: https://nrat.ukrintei.ua/pro-nrat/lokalni-repozytariyi
МОН ЗАВЕРШИЛО ВЕРИФІКАЦІЮ ТА ОПРАЦЮВАННЯ МАТЕРІАЛІВ НСД
Міністерство освіти і науки України на офіційному сайті поширило інформацію про вихід на завершальну стадію роботи над матеріалами рейтингування в Національній системі дослідників України.
Вже здійснено автоматизовану перевірку інформації, яку наукові та науково-педагогічні працівники подали до системи. Експертна комісія детально опрацьовує отримані дані та проводить додаткову перевірку інформації про дослідників, які претендують на державну стипендію. Особливу увагу приділяють питанням дотримання академічної етики - комісія перевіряє наявність публікацій у виданнях з ознаками недоброчесних видавничих практик, звертає увагу на рівень самоцитування тощо. «Сподіваюсь, у першій декаді жовтня ми зможемо перейти до затвердження остаточних результатів» сказав заступник Міністра освіти і науки України Денис Курбатов.
Детальніше: https://mon.gov.ua/news/natsionalna-systema-doslidnykiv-mon-zavershylo-veryfikatsiiu-ta-opratsiuvannia-materialiv
Міністерство освіти і науки України на офіційному сайті поширило інформацію про вихід на завершальну стадію роботи над матеріалами рейтингування в Національній системі дослідників України.
Вже здійснено автоматизовану перевірку інформації, яку наукові та науково-педагогічні працівники подали до системи. Експертна комісія детально опрацьовує отримані дані та проводить додаткову перевірку інформації про дослідників, які претендують на державну стипендію. Особливу увагу приділяють питанням дотримання академічної етики - комісія перевіряє наявність публікацій у виданнях з ознаками недоброчесних видавничих практик, звертає увагу на рівень самоцитування тощо. «Сподіваюсь, у першій декаді жовтня ми зможемо перейти до затвердження остаточних результатів» сказав заступник Міністра освіти і науки України Денис Курбатов.
Детальніше: https://mon.gov.ua/news/natsionalna-systema-doslidnykiv-mon-zavershylo-veryfikatsiiu-ta-opratsiuvannia-materialiv
ЯКОЮ МАЄ БУТИ ПУБЛІЧНІСТЬ В АКАДЕМІЧНОМУ СЕРЕДОВИЩІ?
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Ахмета Сойлу «Представники академічної спільноти мають бути інтелектуально відкритими, а не догматичними».
У ній розглядається два підходи до публічності в науці: проста «публічність» (publicity) як одностороннє повідомлення про результати наукової діяльності та зроблені висновки та дійсна «публічність» (publicness), що передбачає відкритість до сумнівів, визнання обмежень і готовність до заперечень. Сойлу зізнається, що останнім часом став більш активно писати авторські колонки та висловлювати свою думку у соціальних мережах. Частина цієї роботи — звичайне поширення інформації про дослідження й інституційні справи. Це дійсно потрібно, адже коли результати залишаються відомі лише вузькому колу людей, вони майже нікому не допомагають. Але є й інша мотивація, яку можна назвати «публічним мисленням». Йдеться не просто про те, щоб оголосити готову позицію, а про спробу розібратися в питанні з нюансами: робити розрізнення, зважувати різні погляди й залишати простір для подальшої розмови. Такий підхід, на думку автора, особливо потрібен зараз, коли публічний дискурс, навіть у академічних виданнях, дедалі частіше скочується до чорно-білих формулювань. Академіки, які в дослідницькій роботі ніколи не прийняли б неточностей чи відсутності належної аргументації, обґрунтування, іноді легко переходять на категоричні заяви, щойно опиняються в публічному просторі. Соцмережі посилюють цю тенденцію: замість аргументів лунають твердження, до яких людина вже емоційно прив’язана, а вся подальша розмова стає лише захистом раніше зайнятої позиції. Слід брати до уваги, що не всі публічні висловлювання науковців спираються безпосередньо на їхні дослідження. Коли ми говоримо від імені досвіду чи особистого судження, варто чітко відрізняти спостереження від узагальнень. Те саме стосується й комунікації власних досліджень: кожне дослідження має свою сферу застосування, свої припущення й методи. Пояснювати результати ясно — не означає ховати їхні межі. «Публічність» (publicity) є переважно односторонньою - «ось що ми зробили і що знаємо». А «публічність» (publicness) вимагає участі в обговоренні як до, так і після публікації. Вона трактує аудиторію не як пасивних отримувачів готових висновків, а як учасників процесу мислення. Вона відкриває твердження для перевірки, визнає невизначеність і залишає місце для відповіді. Така відкритість не означає, що всі позиції однаково валідні, і не вимагає уникати сильних висновків. Вона лише просить пояснювати, на чому висновки ґрунтуються, визнавати їхні межі й залишатися готовими до аргументів, які можуть їх ускладнити. Чому ж перша «публічність» так легко витісняє другу? Сойлу пов’язує це з управлінськими підходами, відомими як менеджеризм і New Public Management. Академічні системи дедалі більше винагороджують видимі результати й вимірюваний вплив, а публічний простір — чіткі й легко впізнавані позиції. Коли комунікація стає ще одним показником впливу чи інструментом брендингу, з’являється спокуса виглядати людиною, яка має відповіді, а не людиною, яка все ще перебуває в процесі пошуку. Інтелектуальна відкритість, включно з готовністю ставити під сумнів свої позиції і є тією якістю, яка має залишатися в основі академічного життя. У ширшому контексті мова йде про роль університетів і дослідників у публічному просторі. Адже справжня цінність академічної участі полягає не в гучних і остаточних формулюваннях, а в здатності зберігати дослідницьку чесність і відкритість навіть тоді, коли простір вимагає швидких і категоричних відповідей.
Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/opinion/public-academics-should-be-intellectually-open-not-dogmatic
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Ахмета Сойлу «Представники академічної спільноти мають бути інтелектуально відкритими, а не догматичними».
У ній розглядається два підходи до публічності в науці: проста «публічність» (publicity) як одностороннє повідомлення про результати наукової діяльності та зроблені висновки та дійсна «публічність» (publicness), що передбачає відкритість до сумнівів, визнання обмежень і готовність до заперечень. Сойлу зізнається, що останнім часом став більш активно писати авторські колонки та висловлювати свою думку у соціальних мережах. Частина цієї роботи — звичайне поширення інформації про дослідження й інституційні справи. Це дійсно потрібно, адже коли результати залишаються відомі лише вузькому колу людей, вони майже нікому не допомагають. Але є й інша мотивація, яку можна назвати «публічним мисленням». Йдеться не просто про те, щоб оголосити готову позицію, а про спробу розібратися в питанні з нюансами: робити розрізнення, зважувати різні погляди й залишати простір для подальшої розмови. Такий підхід, на думку автора, особливо потрібен зараз, коли публічний дискурс, навіть у академічних виданнях, дедалі частіше скочується до чорно-білих формулювань. Академіки, які в дослідницькій роботі ніколи не прийняли б неточностей чи відсутності належної аргументації, обґрунтування, іноді легко переходять на категоричні заяви, щойно опиняються в публічному просторі. Соцмережі посилюють цю тенденцію: замість аргументів лунають твердження, до яких людина вже емоційно прив’язана, а вся подальша розмова стає лише захистом раніше зайнятої позиції. Слід брати до уваги, що не всі публічні висловлювання науковців спираються безпосередньо на їхні дослідження. Коли ми говоримо від імені досвіду чи особистого судження, варто чітко відрізняти спостереження від узагальнень. Те саме стосується й комунікації власних досліджень: кожне дослідження має свою сферу застосування, свої припущення й методи. Пояснювати результати ясно — не означає ховати їхні межі. «Публічність» (publicity) є переважно односторонньою - «ось що ми зробили і що знаємо». А «публічність» (publicness) вимагає участі в обговоренні як до, так і після публікації. Вона трактує аудиторію не як пасивних отримувачів готових висновків, а як учасників процесу мислення. Вона відкриває твердження для перевірки, визнає невизначеність і залишає місце для відповіді. Така відкритість не означає, що всі позиції однаково валідні, і не вимагає уникати сильних висновків. Вона лише просить пояснювати, на чому висновки ґрунтуються, визнавати їхні межі й залишатися готовими до аргументів, які можуть їх ускладнити. Чому ж перша «публічність» так легко витісняє другу? Сойлу пов’язує це з управлінськими підходами, відомими як менеджеризм і New Public Management. Академічні системи дедалі більше винагороджують видимі результати й вимірюваний вплив, а публічний простір — чіткі й легко впізнавані позиції. Коли комунікація стає ще одним показником впливу чи інструментом брендингу, з’являється спокуса виглядати людиною, яка має відповіді, а не людиною, яка все ще перебуває в процесі пошуку. Інтелектуальна відкритість, включно з готовністю ставити під сумнів свої позиції і є тією якістю, яка має залишатися в основі академічного життя. У ширшому контексті мова йде про роль університетів і дослідників у публічному просторі. Адже справжня цінність академічної участі полягає не в гучних і остаточних формулюваннях, а в здатності зберігати дослідницьку чесність і відкритість навіть тоді, коли простір вимагає швидких і категоричних відповідей.
Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/opinion/public-academics-should-be-intellectually-open-not-dogmatic
👍1
ГРАМОТНІСТЬ ЗУСТРІЧАЄТЬСЯ ЗІ ШТУЧНИМ ІНТЕЛЕКТОМ
29 жовтня 2026 року відбудеться вебінар «Грамотність зустрічається зі штучним інтелектом: відновлення зв’язку учнів з джерелами в епоху генерованих відповідей».
Він покликаний поінформувати учасників про те, як бібліотекарі можуть допомогти студентам орієнтуватися в інформації, створеній штучним інтелектом, одночасно зміцнюючи їх джерельну, новинну та інформаційну грамотність. Генеративний штучний інтелект змінює те, як студенти знаходять, оцінюють та взаємодіють з інформацією. Оскільки згенеровані відповіді все частіше замінюють пряму взаємодію з оригінальними джерелами, академічні бібліотекарі та викладачі стикаються з новими викликами та можливостями. Експерти з інформаційної та новинної грамотності покажуть, як саме штучний інтелект змінює взаємодію студентів з новинами та інформацією, запропонують структури та стратегії для спрямування студентів до ефективного та відповідального використання ГШІ, побудовані на даних Clarivate / ProQuest Newspapers, нададуть поради щодо підтримки критичного мислення у викладанні, навчанні та дослідженнях. Організатори: Choice, Clarivate.
Детальніше: https://www.choice360.org/webinars/news-literacy-meets-ai-literacy-reconnecting-students-to-sources-in-an-age-of-generated-answers
29 жовтня 2026 року відбудеться вебінар «Грамотність зустрічається зі штучним інтелектом: відновлення зв’язку учнів з джерелами в епоху генерованих відповідей».
Він покликаний поінформувати учасників про те, як бібліотекарі можуть допомогти студентам орієнтуватися в інформації, створеній штучним інтелектом, одночасно зміцнюючи їх джерельну, новинну та інформаційну грамотність. Генеративний штучний інтелект змінює те, як студенти знаходять, оцінюють та взаємодіють з інформацією. Оскільки згенеровані відповіді все частіше замінюють пряму взаємодію з оригінальними джерелами, академічні бібліотекарі та викладачі стикаються з новими викликами та можливостями. Експерти з інформаційної та новинної грамотності покажуть, як саме штучний інтелект змінює взаємодію студентів з новинами та інформацією, запропонують структури та стратегії для спрямування студентів до ефективного та відповідального використання ГШІ, побудовані на даних Clarivate / ProQuest Newspapers, нададуть поради щодо підтримки критичного мислення у викладанні, навчанні та дослідженнях. Організатори: Choice, Clarivate.
Детальніше: https://www.choice360.org/webinars/news-literacy-meets-ai-literacy-reconnecting-students-to-sources-in-an-age-of-generated-answers
РОЗВИТОК ІНФОРМАЦІЙНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ НРАТ ІЗ ЛОКАЛЬНИМИ РЕПОЗИТАРІЯМИ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ, НАУКОВИХ УСТАНОВ ТА ВИДАВНИЦТВ УКРАЇНИ
№68 Видавничий дім «Академперіодика» НАН України
Шлях доступу: https://nasu-periodicals.org.ua/
Інформаційна інтеграція з НРАТ стартувала 2026-04-07
Наразі відвідувачі та користувачі Національного репозитарію академічних текстів на офіційному вебпорталі НРАТ мають можливість ознайомитись із 5504 академічними текстами цієї інституції.
Довідково: Офіційний веб-портал НРАТ – nrat.ukrintei.ua. Власник НРАТ – держава в особі МОН, розпорядник - УкрІНТЕІ. НРАТ зареєстрований як джерело бібліотечних та наукових даних в OpenDOAR та FairsharingЗ повним переліком інституціональних учасників НРАТ та умовами співпраці можна ознайомитись за посиланням: https://nrat.ukrintei.ua/pro-nrat/lokalni-repozytariyi
№68 Видавничий дім «Академперіодика» НАН України
Шлях доступу: https://nasu-periodicals.org.ua/
Інформаційна інтеграція з НРАТ стартувала 2026-04-07
Наразі відвідувачі та користувачі Національного репозитарію академічних текстів на офіційному вебпорталі НРАТ мають можливість ознайомитись із 5504 академічними текстами цієї інституції.
Довідково: Офіційний веб-портал НРАТ – nrat.ukrintei.ua. Власник НРАТ – держава в особі МОН, розпорядник - УкрІНТЕІ. НРАТ зареєстрований як джерело бібліотечних та наукових даних в OpenDOAR та FairsharingЗ повним переліком інституціональних учасників НРАТ та умовами співпраці можна ознайомитись за посиланням: https://nrat.ukrintei.ua/pro-nrat/lokalni-repozytariyi
👍2
РОЗВИТОК ІНФОРМАЦІЙНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ НРАТ ІЗ ЛОКАЛЬНИМИ РЕПОЗИТАРІЯМИ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ, НАУКОВИХ УСТАНОВ ТА ВИДАВНИЦТВ УКРАЇНИ
№69 Інститут тваринництва
Шлях доступу: https://dspace.lfi-naas.org.ua/
Інформаційна інтеграція з НРАТ стартувала 2026-04-07
Наразі відвідувачі та користувачі Національного репозитарію академічних текстів на офіційному вебпорталі НРАТ не мають можливості ознайомитись з академічними текстами науковців цієї установи, оскільки вона такі тексти ще не передавала.
Довідково: Офіційний веб-портал НРАТ – nrat.ukrintei.ua. Власник НРАТ – держава в особі МОН, розпорядник - УкрІНТЕІ. НРАТ зареєстрований як джерело бібліотечних та наукових даних в OpenDOAR та FairsharingЗ повним переліком інституціональних учасників НРАТ та умовами співпраці можна ознайомитись за посиланням: https://nrat.ukrintei.ua/pro-nrat/lokalni-repozytariyi
№69 Інститут тваринництва
Шлях доступу: https://dspace.lfi-naas.org.ua/
Інформаційна інтеграція з НРАТ стартувала 2026-04-07
Наразі відвідувачі та користувачі Національного репозитарію академічних текстів на офіційному вебпорталі НРАТ не мають можливості ознайомитись з академічними текстами науковців цієї установи, оскільки вона такі тексти ще не передавала.
Довідково: Офіційний веб-портал НРАТ – nrat.ukrintei.ua. Власник НРАТ – держава в особі МОН, розпорядник - УкрІНТЕІ. НРАТ зареєстрований як джерело бібліотечних та наукових даних в OpenDOAR та FairsharingЗ повним переліком інституціональних учасників НРАТ та умовами співпраці можна ознайомитись за посиланням: https://nrat.ukrintei.ua/pro-nrat/lokalni-repozytariyi