МІЖДИСЦИПЛІНАРНА МЕТОДОЛОГІЯ В ЧАСИ НОВИХ ВИКЛИКІВ
25 вересня 2026 року в онлайн-форматі відбудеться методологічний міждисциплінарний семінар «Міждисциплінарна методологія в часи нових викликів людині і людяності: філософська антропологія як метаантропологія».
Учасники обговорять сучасні міждисциплінарні методологічні підходи до осмислення людини та людяності, поняття «метод», «методологія», «методологічна культура», «метаантропологія», а також розглянуть тематичні статті другого, виправленого і доповненого видання міждисциплінарного словника «Філософія науки і культури».
Детальніше: https://www.nas.gov.ua/news/mizhdisciplinarna-metodologiya-v-chasi-novih-viklikiv-lyudini-i-lyudyanosti-metodologichniy-seminar-anons, https://meet.google.com/aak-fcos-ckx
25 вересня 2026 року в онлайн-форматі відбудеться методологічний міждисциплінарний семінар «Міждисциплінарна методологія в часи нових викликів людині і людяності: філософська антропологія як метаантропологія».
Учасники обговорять сучасні міждисциплінарні методологічні підходи до осмислення людини та людяності, поняття «метод», «методологія», «методологічна культура», «метаантропологія», а також розглянуть тематичні статті другого, виправленого і доповненого видання міждисциплінарного словника «Філософія науки і культури».
Детальніше: https://www.nas.gov.ua/news/mizhdisciplinarna-metodologiya-v-chasi-novih-viklikiv-lyudini-i-lyudyanosti-metodologichniy-seminar-anons, https://meet.google.com/aak-fcos-ckx
ЗАХИСТ ЯКОСТІ ДАНИХ ОФІЦІЙНОЇ СТАТИСТИКИ В ЕРУ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ
У блозі ОЕСР опублікований матеріал «Захист якості даних офіційної статистики в еру штучного інтелекту».
Генеративний штучний інтелект змінює те, як люди отримують доступ до офіційних статистичних даних. Чи можна забезпечити збереження якості даних та довіру користувачів до отриманої інформації? Все більше людей, зокрема – журналістів, політиків, - отримують доступ до офіційної статистики через чат-ботів та ШІ- помічників, а не через офіційні веб-сайти національних статистичних інститутів чи урядів. Тепер інформація проходить через низку цифрових посередників, які її отримують, інтерпретують та перерозподіляють, що неодмінно буде призводити до втрат і викривлень. Можуть зникнути дані щодо контрольного періоду, примітки, методологічні пояснення, які дозволяють користувачеві судити, чи відповідає показник його конкретному питанню. ШІ може суттєво покращити доступ до офіційної статистики, полегшивши пошук даних та їх сприйняття. Замість безпосередньої взаємодії з таблицями чи інформаційними панелями, користувачі все частіше отримують згенеровані ШІ дані з простими і зрозумілими коментарями. Це робить статистику більш доступною для користувачів-неекспертів, але така зручність має суттєвий недолік: базова інформація вже була відібрана, інтерпретована та узагальнена системою ШІ у такий спосіб, про який користувач майже ніколи не дізнається. Наприклад, виноска до редакції може не пережити шлях ШІ, як і відомості про джерело. Користувачі отримують велику кількість інформації, але не можуть розуміти контекст і базову структуру даних, що необхідно для оцінки якості інформації та її подальшого ефективного використання, адже користувач повинен знати про походження, належність, валідність та репрезентативність даних. Щойно штучний інтелект стає посередником у взаємозв'язку між даними та користувачами, питання якості виходить за рамки оцінювання показника. Тут важливо пам’ятати про відстежуваність, машиночитабельність та репрезентативність. Системи ШІ не мають вбудованої інформації про те, чи було джерело переглянуто, виправлено або вилучено. У дослідженні 2025 року ChatGPT було запропоновано оцінити 217 відкликаних дослідницьких статей і жодного разу чатбот не вказав користувачу на те, що йдеться саме про відкликані матеріали. Надійність відповіді ШІ залежить від структури джерела: точність пошуку досягає 91% для добре структурованого тексту і знижується до 86% для менш структурованого. Системи ШІ загального призначення навчаються на будь-яких даних, яких найбільше у відкритому доступі, але їхня кількість не є свідченням репрезентативності. Офіційна статистика є суспільним благом у строгому економічному сенсі: вона неконкурентна (використання однією особою не применшує використання іншою) і вона не підлягає виключенню (доступ до неї не може бути обмежений), тому вона традиційно надавалася державою, а не ринковими гравцями. ШІ починає змінювати ситуацію: контент залишається публічним, дані залишаються вільними для доступу, але змістовний доступ мігрує за преміум-асистентами, платними інтерфейсами та висококонцентрованою інфраструктурою (50% захищених інтернет-серверів світу розміщена в одній країні). Отже, суспільне благо може стати таким, що підлягає виключенню без будь-якого свідомого рішення про це з боку урядів і громад. Крім того, системи штучного інтелекту не є нейтральними провідниками інформації, оскільки кожна модель містить ціннісні судження щодо акцентів та заборон. Статистичні управління мають унікальні можливості для забезпечення достатньої структурованості, документованості й доступності офіційної статистики, щоб вона слугувала надійним орієнтиром для систем штучного інтелекту. Необхідним кроком є встановлення стандартів для неофіційних даних, включно з даними, створеними громадянами, які все частіше використовуються при ухваленні державних рішень.
Детальніше: https://www.oecd.org/en/blogs/2026/07/protecting-data-quality-in-the-ai-era-of-official-statistics.html
У блозі ОЕСР опублікований матеріал «Захист якості даних офіційної статистики в еру штучного інтелекту».
Генеративний штучний інтелект змінює те, як люди отримують доступ до офіційних статистичних даних. Чи можна забезпечити збереження якості даних та довіру користувачів до отриманої інформації? Все більше людей, зокрема – журналістів, політиків, - отримують доступ до офіційної статистики через чат-ботів та ШІ- помічників, а не через офіційні веб-сайти національних статистичних інститутів чи урядів. Тепер інформація проходить через низку цифрових посередників, які її отримують, інтерпретують та перерозподіляють, що неодмінно буде призводити до втрат і викривлень. Можуть зникнути дані щодо контрольного періоду, примітки, методологічні пояснення, які дозволяють користувачеві судити, чи відповідає показник його конкретному питанню. ШІ може суттєво покращити доступ до офіційної статистики, полегшивши пошук даних та їх сприйняття. Замість безпосередньої взаємодії з таблицями чи інформаційними панелями, користувачі все частіше отримують згенеровані ШІ дані з простими і зрозумілими коментарями. Це робить статистику більш доступною для користувачів-неекспертів, але така зручність має суттєвий недолік: базова інформація вже була відібрана, інтерпретована та узагальнена системою ШІ у такий спосіб, про який користувач майже ніколи не дізнається. Наприклад, виноска до редакції може не пережити шлях ШІ, як і відомості про джерело. Користувачі отримують велику кількість інформації, але не можуть розуміти контекст і базову структуру даних, що необхідно для оцінки якості інформації та її подальшого ефективного використання, адже користувач повинен знати про походження, належність, валідність та репрезентативність даних. Щойно штучний інтелект стає посередником у взаємозв'язку між даними та користувачами, питання якості виходить за рамки оцінювання показника. Тут важливо пам’ятати про відстежуваність, машиночитабельність та репрезентативність. Системи ШІ не мають вбудованої інформації про те, чи було джерело переглянуто, виправлено або вилучено. У дослідженні 2025 року ChatGPT було запропоновано оцінити 217 відкликаних дослідницьких статей і жодного разу чатбот не вказав користувачу на те, що йдеться саме про відкликані матеріали. Надійність відповіді ШІ залежить від структури джерела: точність пошуку досягає 91% для добре структурованого тексту і знижується до 86% для менш структурованого. Системи ШІ загального призначення навчаються на будь-яких даних, яких найбільше у відкритому доступі, але їхня кількість не є свідченням репрезентативності. Офіційна статистика є суспільним благом у строгому економічному сенсі: вона неконкурентна (використання однією особою не применшує використання іншою) і вона не підлягає виключенню (доступ до неї не може бути обмежений), тому вона традиційно надавалася державою, а не ринковими гравцями. ШІ починає змінювати ситуацію: контент залишається публічним, дані залишаються вільними для доступу, але змістовний доступ мігрує за преміум-асистентами, платними інтерфейсами та висококонцентрованою інфраструктурою (50% захищених інтернет-серверів світу розміщена в одній країні). Отже, суспільне благо може стати таким, що підлягає виключенню без будь-якого свідомого рішення про це з боку урядів і громад. Крім того, системи штучного інтелекту не є нейтральними провідниками інформації, оскільки кожна модель містить ціннісні судження щодо акцентів та заборон. Статистичні управління мають унікальні можливості для забезпечення достатньої структурованості, документованості й доступності офіційної статистики, щоб вона слугувала надійним орієнтиром для систем штучного інтелекту. Необхідним кроком є встановлення стандартів для неофіційних даних, включно з даними, створеними громадянами, які все частіше використовуються при ухваленні державних рішень.
Детальніше: https://www.oecd.org/en/blogs/2026/07/protecting-data-quality-in-the-ai-era-of-official-statistics.html
ФОРУМ ІНФРАСТРУКТУРИ ОЕСР
5-6 листопада 2026 року у змішаному форматі відбудеться «Форум інфраструктури ОЕСР-2026».
Його цьогорічна тема – пріоритети політики для стійкої, конкурентоспроможної та безпечної економіки. Захід покликаний стати площадкою обговорення актуальних питань розвитку інфраструктури у світі, який стрімко змінюється, місцем обміну думками та передовим досвідом щодо забезпечення стійкості інфраструктури й підготовки пропозицій до політики, здатної забезпечити інвестиції в інфраструктуру і сприяти довгостроковому зростанню продуктивності. Уряди стикаються з безпрецедентним тиском як у плані забезпечення відповідності інфраструктури різноманітним економічним та соціальним потребам, так і реагування на проблеми, спричинені геополітичною напруженістю, технологічними викликами та екстремальними погодними явищами. Державні фінанси є обмеженими, джерела зовнішнього фінансування скорочуються, тоді як екстремальні погодні явища прискорюються, а економічні та соціальні наслідки від них – зростають, порушуються глобальні ланцюги поставок, збільшується ризик зловмисних атак на критично важливу інфраструктуру. Необхідно забезпечити покращення потенціалу урядів усіх рівнів щодо управління державними інвестиціями та зміцнення внутрішніх важелів для підтримки інфраструктурних проектів. Організатор – ОЕСР.
Детальніше: https://www.oecd-events.org/e/2026-oecd-infrastructure-forum
5-6 листопада 2026 року у змішаному форматі відбудеться «Форум інфраструктури ОЕСР-2026».
Його цьогорічна тема – пріоритети політики для стійкої, конкурентоспроможної та безпечної економіки. Захід покликаний стати площадкою обговорення актуальних питань розвитку інфраструктури у світі, який стрімко змінюється, місцем обміну думками та передовим досвідом щодо забезпечення стійкості інфраструктури й підготовки пропозицій до політики, здатної забезпечити інвестиції в інфраструктуру і сприяти довгостроковому зростанню продуктивності. Уряди стикаються з безпрецедентним тиском як у плані забезпечення відповідності інфраструктури різноманітним економічним та соціальним потребам, так і реагування на проблеми, спричинені геополітичною напруженістю, технологічними викликами та екстремальними погодними явищами. Державні фінанси є обмеженими, джерела зовнішнього фінансування скорочуються, тоді як екстремальні погодні явища прискорюються, а економічні та соціальні наслідки від них – зростають, порушуються глобальні ланцюги поставок, збільшується ризик зловмисних атак на критично важливу інфраструктуру. Необхідно забезпечити покращення потенціалу урядів усіх рівнів щодо управління державними інвестиціями та зміцнення внутрішніх важелів для підтримки інфраструктурних проектів. Організатор – ОЕСР.
Детальніше: https://www.oecd-events.org/e/2026-oecd-infrastructure-forum
РОЗВИТОК ІНФОРМАЦІЙНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ НРАТ ІЗ ЛОКАЛЬНИМИ РЕПОЗИТАРІЯМИ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ, НАУКОВИХ УСТАНОВ ТА ВИДАВНИЦТВ УКРАЇНИ
№66 Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя
Шлях доступу: https://lib.ndu.edu.ua/
Інформаційна інтеграція з НРАТ стартувала 2026-02-10
Наразі відвідувачі та користувачі Національного репозитарію академічних текстів на офіційному вебпорталі НРАТ не мають можливості ознайомитись з академічними текстами науковців цієї установи, оскільки вона такі тексти ще не передавала.
Довідково: Офіційний веб-портал НРАТ – nrat.ukrintei.ua. Власник НРАТ – держава в особі МОН, розпорядник - УкрІНТЕІ. НРАТ зареєстрований як джерело бібліотечних та наукових даних в OpenDOAR та FairsharingЗ повним переліком інституціональних учасників НРАТ та умовами співпраці можна ознайомитись за посиланням: https://nrat.ukrintei.ua/pro-nrat/lokalni-repozytariyi
№66 Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя
Шлях доступу: https://lib.ndu.edu.ua/
Інформаційна інтеграція з НРАТ стартувала 2026-02-10
Наразі відвідувачі та користувачі Національного репозитарію академічних текстів на офіційному вебпорталі НРАТ не мають можливості ознайомитись з академічними текстами науковців цієї установи, оскільки вона такі тексти ще не передавала.
Довідково: Офіційний веб-портал НРАТ – nrat.ukrintei.ua. Власник НРАТ – держава в особі МОН, розпорядник - УкрІНТЕІ. НРАТ зареєстрований як джерело бібліотечних та наукових даних в OpenDOAR та FairsharingЗ повним переліком інституціональних учасників НРАТ та умовами співпраці можна ознайомитись за посиланням: https://nrat.ukrintei.ua/pro-nrat/lokalni-repozytariyi
РОЗГОРТАННЯ САМОКЕРОВАНИХ ЛАБОРАТОРІЙ
7 жовтня 2026 року відбудеться вебінар «Розгортання самокерованих лабораторій: як Atinary та Agilent прискорюють дослідження та розробки зі швидкістю ШІ».
Планується обговорити, як експерименти на основі штучного інтелекту проводяться в реальних лабораторіях, допомагаючи вирішувати реальні наукові завдання. Експерти з Atinary та Agilent Technologies поділяться досвідом створення першої повністю інтегрованої самокерованої лабораторії для органічного синтезу молекул, розкажуть про архітектуру такої лабораторії з автономним керуванням, налагодження автоматизованих робочих процесів; залучення технології штучного інтелекту до розроблення, проведення та оптимізації експериментів в режимі реального часу; прийняття надійних рішень на основі ШІ; продемонструють хід робочого процесу DMTA+L із замкненим циклом. Організатори: Wiley, Agilent Technologies, Atinary.
Детальніше: https://event.on24.com/wcc/r/5464550/23535E5F2D95FA755EEFC765CFEC50F4
7 жовтня 2026 року відбудеться вебінар «Розгортання самокерованих лабораторій: як Atinary та Agilent прискорюють дослідження та розробки зі швидкістю ШІ».
Планується обговорити, як експерименти на основі штучного інтелекту проводяться в реальних лабораторіях, допомагаючи вирішувати реальні наукові завдання. Експерти з Atinary та Agilent Technologies поділяться досвідом створення першої повністю інтегрованої самокерованої лабораторії для органічного синтезу молекул, розкажуть про архітектуру такої лабораторії з автономним керуванням, налагодження автоматизованих робочих процесів; залучення технології штучного інтелекту до розроблення, проведення та оптимізації експериментів в режимі реального часу; прийняття надійних рішень на основі ШІ; продемонструють хід робочого процесу DMTA+L із замкненим циклом. Організатори: Wiley, Agilent Technologies, Atinary.
Детальніше: https://event.on24.com/wcc/r/5464550/23535E5F2D95FA755EEFC765CFEC50F4
🤔1
РЕФОРМА ФІНАНСУВАННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ: МЕНШЕ ЗАЯВОК, БІЛЬШІ ІНВЕСТИЦІЇ?
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джека Ґроува «Міністр з питань науки: UKRI має надавати більш довгострокові гранти».
У ній містяться міркування з приводу заяви нового міністра з питань науки Великої Британії, який критикує чинну систему відбору дослідницьких грантів («діяльність, що знищує цінність») та пропонує перехід до меншої кількості грантів, але більших за обсягом та більш тривалих за терміном реалізації. Міністр вважає, що нинішня конкурентна система фінансування захищає ефективність використання державних коштів і забезпечує якість, але нераціонально витрачає час дослідників, змушуючи їх надто довго готувати заявки замість того, щоб займатися власне наукою. Міністр закликав до системи, яка «пріоритезує швидші дослідницькі результати над ефективністю витрат, зберігаючи при цьому якість». Він оголосив «практичні кроки до більш плавної та простої системи», яка надасть UK Research and Innovation (UKRI) можливість передати «більше повноважень тим, хто реально керує дослідницькими програмами», що означатиме «менше спекулятивних заявок, що конкурують за ті самі кошти, і більше зусиль для якісного управління вже зробленими інвестиціями». Він також підтримав план UKRI щодо розширення «розподіленого рецензування», за якого заявники оцінюють пропозиції одне одного, щоб запобігти «колапсу» системи під вагою подань. Адже сучасні технології ШІ дозволяють легко створювати відшліфовані заявки. Окремо йшлося про виділення 20 млн фунтів на реалізацію ідей, викладених у «Білій книзі навичок після 16 років», з яких 4 млн будуть спрямовані на пілотні проєкти спільних дослідницьких об’єктів, а 15 млн — на нові моделі дослідницько-інноваційних партнерств. Джек пропонує обговорити більш широке коло питань реформування системи дослідницького фінансування, зосередивши увагу на зменшенні бюрократичного навантаження на дослідників, конфентрації ресурсів на стратегічних напрямках, підтримці довгострокових досліджень, забезпеченні контролю якості.
Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/news/science-minister-ukri-should-fund-fewer-longer-awards
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джека Ґроува «Міністр з питань науки: UKRI має надавати більш довгострокові гранти».
У ній містяться міркування з приводу заяви нового міністра з питань науки Великої Британії, який критикує чинну систему відбору дослідницьких грантів («діяльність, що знищує цінність») та пропонує перехід до меншої кількості грантів, але більших за обсягом та більш тривалих за терміном реалізації. Міністр вважає, що нинішня конкурентна система фінансування захищає ефективність використання державних коштів і забезпечує якість, але нераціонально витрачає час дослідників, змушуючи їх надто довго готувати заявки замість того, щоб займатися власне наукою. Міністр закликав до системи, яка «пріоритезує швидші дослідницькі результати над ефективністю витрат, зберігаючи при цьому якість». Він оголосив «практичні кроки до більш плавної та простої системи», яка надасть UK Research and Innovation (UKRI) можливість передати «більше повноважень тим, хто реально керує дослідницькими програмами», що означатиме «менше спекулятивних заявок, що конкурують за ті самі кошти, і більше зусиль для якісного управління вже зробленими інвестиціями». Він також підтримав план UKRI щодо розширення «розподіленого рецензування», за якого заявники оцінюють пропозиції одне одного, щоб запобігти «колапсу» системи під вагою подань. Адже сучасні технології ШІ дозволяють легко створювати відшліфовані заявки. Окремо йшлося про виділення 20 млн фунтів на реалізацію ідей, викладених у «Білій книзі навичок після 16 років», з яких 4 млн будуть спрямовані на пілотні проєкти спільних дослідницьких об’єктів, а 15 млн — на нові моделі дослідницько-інноваційних партнерств. Джек пропонує обговорити більш широке коло питань реформування системи дослідницького фінансування, зосередивши увагу на зменшенні бюрократичного навантаження на дослідників, конфентрації ресурсів на стратегічних напрямках, підтримці довгострокових досліджень, забезпеченні контролю якості.
Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/news/science-minister-ukri-should-fund-fewer-longer-awards
СТАРТ КОНКУРСУ ДЕРЖЗАМОВЛЕННЯ НА НТР
Міністерство освіти і науки України оголосило про старт конкурсу науково-технічних (експериментальних) розробок у межах формування державного замовлення на найважливіші науково-технічні розробки та науково-технічну продукцію.
Пріоритетна тематика конкурсу визначена Міністерством освіти і науки України спільно із Міністерствами оборони, внутрішніх справ, охорони здоров’я, енергетики, економіки та довкілля, а також Службою безпеки України, Адміністрацією Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України. На 2027-2028 роки визначено 13 пріоритетних тематик (наказ МОН 24.09.2026 № 1636). Максимальна загальна вартість однієї розробки – до 10,0 млн грн. Авторський колектив розробників може об’єднувати від трьох до десяти фахівців; науковим керівником повинен бути вчений, який працює за основним місцем роботи в організації — учасника конкурсу. Оцінювання заявок відбуватиметься наступним чином: наукова і науково-технічна експертиза; оцінювання членами відповідних секцій та розгляд презентацій розробок на розширених засіданнях із залученням представників заінтересованих органів, громадських організацій, кураторів та представників реального сектору економіки; розгляд Науково-технічною радою Міністерства освіти і науки України з питань формування та виконання державного замовлення на науково-технічну продукцію. Основні критерії оцінювання: відповідність розробки пріоритетній тематиці конкурсу; спрямованість на отримання прикладного результату, доведеного до стадії практичного використання; відповідність очікуваних результатів характеристикам і вимогам до науково-технічної продукції, визначеним у вихідному технічному завданні; відповідність завдань і результатів потребам національної економіки, суспільства, національної безпеки й оборони; відповідність заявленого рівня технологічної готовності вимогам вихідного технічного завдання; якість та обґрунтованість етапів виконання розробки; доробок і спроможність авторського колективу; наявність необхідної матеріально-технічної бази; наукова новизна та практична цінність майбутньої науково-технічної продукції; обґрунтованість обсягу фінансування та збалансованість його структури. Заявку можна подати через подаються через Національну електронну науково-інформаційну систему (NAUKA) до 26 жовтня 2026 року.
Детальніше: https://mon.gov.ua/npa/pro-provedennia-konkursnoho-vidboru-naukovo-tekhnichnykh-eksperymentalnykh-rozrobok-v-ramkakh-formuvannia-derzhavnoho-zamovlennia-na-naivazhlyvishi-naukovo-tekhnichni-eksperymentalni-rozrobky, https://mon.gov.ua/npa/pro-zatverdzhennia-priorytetnoi-tematyky-za-iakoiu-zdiisniuvatymetsia-derzhavne-zamovlennia-na-naukovo-tekhnichni-eksperymentalni-rozrobky-ta-naukovo-tekhnichnu-produktsiiu-u-2027-2028-rokakh, https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/763-2026-%D0%BF#Text, https://nauka.gov.ua/information/dz2026/, https://mon.gov.ua/news/mon-oholoshuie-konkurs-derzhavnoho-zamovlennia-na-naukovo-tekhnichni-rozrobky-na-2027-rik
Міністерство освіти і науки України оголосило про старт конкурсу науково-технічних (експериментальних) розробок у межах формування державного замовлення на найважливіші науково-технічні розробки та науково-технічну продукцію.
Пріоритетна тематика конкурсу визначена Міністерством освіти і науки України спільно із Міністерствами оборони, внутрішніх справ, охорони здоров’я, енергетики, економіки та довкілля, а також Службою безпеки України, Адміністрацією Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України. На 2027-2028 роки визначено 13 пріоритетних тематик (наказ МОН 24.09.2026 № 1636). Максимальна загальна вартість однієї розробки – до 10,0 млн грн. Авторський колектив розробників може об’єднувати від трьох до десяти фахівців; науковим керівником повинен бути вчений, який працює за основним місцем роботи в організації — учасника конкурсу. Оцінювання заявок відбуватиметься наступним чином: наукова і науково-технічна експертиза; оцінювання членами відповідних секцій та розгляд презентацій розробок на розширених засіданнях із залученням представників заінтересованих органів, громадських організацій, кураторів та представників реального сектору економіки; розгляд Науково-технічною радою Міністерства освіти і науки України з питань формування та виконання державного замовлення на науково-технічну продукцію. Основні критерії оцінювання: відповідність розробки пріоритетній тематиці конкурсу; спрямованість на отримання прикладного результату, доведеного до стадії практичного використання; відповідність очікуваних результатів характеристикам і вимогам до науково-технічної продукції, визначеним у вихідному технічному завданні; відповідність завдань і результатів потребам національної економіки, суспільства, національної безпеки й оборони; відповідність заявленого рівня технологічної готовності вимогам вихідного технічного завдання; якість та обґрунтованість етапів виконання розробки; доробок і спроможність авторського колективу; наявність необхідної матеріально-технічної бази; наукова новизна та практична цінність майбутньої науково-технічної продукції; обґрунтованість обсягу фінансування та збалансованість його структури. Заявку можна подати через подаються через Національну електронну науково-інформаційну систему (NAUKA) до 26 жовтня 2026 року.
Детальніше: https://mon.gov.ua/npa/pro-provedennia-konkursnoho-vidboru-naukovo-tekhnichnykh-eksperymentalnykh-rozrobok-v-ramkakh-formuvannia-derzhavnoho-zamovlennia-na-naivazhlyvishi-naukovo-tekhnichni-eksperymentalni-rozrobky, https://mon.gov.ua/npa/pro-zatverdzhennia-priorytetnoi-tematyky-za-iakoiu-zdiisniuvatymetsia-derzhavne-zamovlennia-na-naukovo-tekhnichni-eksperymentalni-rozrobky-ta-naukovo-tekhnichnu-produktsiiu-u-2027-2028-rokakh, https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/763-2026-%D0%BF#Text, https://nauka.gov.ua/information/dz2026/, https://mon.gov.ua/news/mon-oholoshuie-konkurs-derzhavnoho-zamovlennia-na-naukovo-tekhnichni-rozrobky-na-2027-rik
ЗАПУСК EDUCATION AT A GLANCE 2026
29 вересня 2026 року відбудеться вебінар «Освіта з першого погляду».
Він має на меті презентувати посібник ОЕСР щодо стану освіти в усьому світі, надати повну картину того, хто бере участь в освіті, як фінансуються та організовуються освітні системи, а також яких результатів вони досягають. Міжнародно порівнянні дані про рівень освіти, зарахування результатів, фінансування та вплив на ринок праці надають політикам переконливі аргументи для виявлення проблем, оцінювання прогресу та проведення змістовних реформ. Видання 2026 року приділяє особливу увагу нестачі вчителів, демонструє, де саме це є гострою проблемою, а також визначає вплив, який така нестача може мати на освітній процес. Планується, що перед слухачами виступить Генеральний секретар ОЕСР Матіас Корманн та директор ОЕСР з питань освіти та навичок Андреас Шлейхер. Організатор – ОЕСР.
Детальніше: https://newsletter.oecd.org/c/1bQQC15Opoakk7bKNgJhuBXOiB, https://meetoecd1.zoom.us/webinar/register/WN__5lOUMgrRS6GeXuoS-Ubig#/registration
29 вересня 2026 року відбудеться вебінар «Освіта з першого погляду».
Він має на меті презентувати посібник ОЕСР щодо стану освіти в усьому світі, надати повну картину того, хто бере участь в освіті, як фінансуються та організовуються освітні системи, а також яких результатів вони досягають. Міжнародно порівнянні дані про рівень освіти, зарахування результатів, фінансування та вплив на ринок праці надають політикам переконливі аргументи для виявлення проблем, оцінювання прогресу та проведення змістовних реформ. Видання 2026 року приділяє особливу увагу нестачі вчителів, демонструє, де саме це є гострою проблемою, а також визначає вплив, який така нестача може мати на освітній процес. Планується, що перед слухачами виступить Генеральний секретар ОЕСР Матіас Корманн та директор ОЕСР з питань освіти та навичок Андреас Шлейхер. Організатор – ОЕСР.
Детальніше: https://newsletter.oecd.org/c/1bQQC15Opoakk7bKNgJhuBXOiB, https://meetoecd1.zoom.us/webinar/register/WN__5lOUMgrRS6GeXuoS-Ubig#/registration
РОЗВИТОК ІНФОРМАЦІЙНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ НРАТ ІЗ ЛОКАЛЬНИМИ РЕПОЗИТАРІЯМИ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ, НАУКОВИХ УСТАНОВ ТА ВИДАВНИЦТВ УКРАЇНИ
№67 Харківський національний університет радіоелектроніки
Шлях доступу: https://openarchive.nure.ua/
Інформаційна інтеграція з НРАТ стартувала 2026-04-01
Наразі відвідувачі та користувачі Національного репозитарію академічних текстів на офіційному вебпорталі НРАТ мають можливість ознайомитись із 318 академічними текстами цієї інституції.
Довідково: Офіційний веб-портал НРАТ – nrat.ukrintei.ua. Власник НРАТ – держава в особі МОН, розпорядник - УкрІНТЕІ. НРАТ зареєстрований як джерело бібліотечних та наукових даних в OpenDOAR та FairsharingЗ повним переліком інституціональних учасників НРАТ та умовами співпраці можна ознайомитись за посиланням: https://nrat.ukrintei.ua/pro-nrat/lokalni-repozytariyi
№67 Харківський національний університет радіоелектроніки
Шлях доступу: https://openarchive.nure.ua/
Інформаційна інтеграція з НРАТ стартувала 2026-04-01
Наразі відвідувачі та користувачі Національного репозитарію академічних текстів на офіційному вебпорталі НРАТ мають можливість ознайомитись із 318 академічними текстами цієї інституції.
Довідково: Офіційний веб-портал НРАТ – nrat.ukrintei.ua. Власник НРАТ – держава в особі МОН, розпорядник - УкрІНТЕІ. НРАТ зареєстрований як джерело бібліотечних та наукових даних в OpenDOAR та FairsharingЗ повним переліком інституціональних учасників НРАТ та умовами співпраці можна ознайомитись за посиланням: https://nrat.ukrintei.ua/pro-nrat/lokalni-repozytariyi
МОН ЗАВЕРШИЛО ВЕРИФІКАЦІЮ ТА ОПРАЦЮВАННЯ МАТЕРІАЛІВ НСД
Міністерство освіти і науки України на офіційному сайті поширило інформацію про вихід на завершальну стадію роботи над матеріалами рейтингування в Національній системі дослідників України.
Вже здійснено автоматизовану перевірку інформації, яку наукові та науково-педагогічні працівники подали до системи. Експертна комісія детально опрацьовує отримані дані та проводить додаткову перевірку інформації про дослідників, які претендують на державну стипендію. Особливу увагу приділяють питанням дотримання академічної етики - комісія перевіряє наявність публікацій у виданнях з ознаками недоброчесних видавничих практик, звертає увагу на рівень самоцитування тощо. «Сподіваюсь, у першій декаді жовтня ми зможемо перейти до затвердження остаточних результатів» сказав заступник Міністра освіти і науки України Денис Курбатов.
Детальніше: https://mon.gov.ua/news/natsionalna-systema-doslidnykiv-mon-zavershylo-veryfikatsiiu-ta-opratsiuvannia-materialiv
Міністерство освіти і науки України на офіційному сайті поширило інформацію про вихід на завершальну стадію роботи над матеріалами рейтингування в Національній системі дослідників України.
Вже здійснено автоматизовану перевірку інформації, яку наукові та науково-педагогічні працівники подали до системи. Експертна комісія детально опрацьовує отримані дані та проводить додаткову перевірку інформації про дослідників, які претендують на державну стипендію. Особливу увагу приділяють питанням дотримання академічної етики - комісія перевіряє наявність публікацій у виданнях з ознаками недоброчесних видавничих практик, звертає увагу на рівень самоцитування тощо. «Сподіваюсь, у першій декаді жовтня ми зможемо перейти до затвердження остаточних результатів» сказав заступник Міністра освіти і науки України Денис Курбатов.
Детальніше: https://mon.gov.ua/news/natsionalna-systema-doslidnykiv-mon-zavershylo-veryfikatsiiu-ta-opratsiuvannia-materialiv